CC BY
16
- складання тестових завдань п певно! теми;
- шдготовка реферапв, повадомлень тощо;
- виконання шдивщуальних начал ьно-досл1д них завдань;
- виконання курсових, дипломних, мапстерських робщ
- самостшне опрацювання окремих тем з курсу;
- написания есе на тему: «Пщручник для початково! школи. Яким йому бути?» тощо. Таким чином, шдготовка студент!в до оргашзаци роботи з шдручником передбачала
иевну поетапшсть II реал1заци — пропедевтично-мотивацшний, ¡нформашйно-д1яльшсний та операшйно-з\пстовий етапи, на кожному п яких використовувалися в1дпов1дш форми орган наш! навчання та спешальш методи 1 ирийоми, що у взаемозв'язку забезиечували формування основних компонента готовносп до зазначеного виду д1яльносп — мотивашйного. з\пстового та процесуального. Розроблена методика була апробована у процеа професшно! шдготовки майбутшх учител1в початково! школи Тернопшьського нацюнального педагопчного ушверситету ¡меш Володимира Гнатюка, Переяслав-Хмельницького державного педагопчного ушверситету ¡меш Григор1я Сковороди, Луганського нашонального педагопчного ушверситету ¡меш Тараса Шевченка та Чершвецького нацюнального ушверситету ¡меш Юр1я Федьковича.
Подальшого досл1дження потребуе розробка дидактико-методичного забезпечення кожного ¿з виокремлених еташв п1дготовки майбутн1х студент!в до використання п1дручника у початковш школ1.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бабанский Ю. К. Методы стимулирования учебной деятельности школьника / Ю. К. Бабанский // Советская педагогика. — 1980. — № 3. — С. 99-106.
2. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность / А. Н. Леонтьев. — М.: Политиздат, 1975. — 304 с.
3. Навчальний процес у вигцш педагопчшй шкот: навчальний помбник. — К.: НПУ ш. М. П. Драгоманова, 2001. — 337 с.
4. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологи / С. Л. Рубинштейн. — М.: Просвещение, 1989. — Т. 2. — 596 с.
5. Талызина Н. Ф. Управление процессом усвоения знаний / Н. Ф. Талызина. — М.: Педагогика, 1975. — 343 с.
6. Чернилевский Д. В. Дидактические технологии в высшей школе: учеб. пособие для вузов / Д. В. Чернилевский. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. —437 с.
УДК 371.13:004 Любов ПСТУХОВА
ДИДАКТИЧНА МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ 1НФОРМАТИЧНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ У МАЙБУТШХ УЧИТЕЛ1В П0ЧАТК0В01 ШКОЛИ
У cmammi здшснено дидактичный аналгз авторсъкоХ моделг формування тформатичних компетентностей у майбутшх учителгв початковог школи. Автор розкривае особливостг оргатзаци навчання з використанням тформацшно-комуткацшних технологш.
В статье осуществлено дидактический анализ авторской модели формирования информатических компетентностей у будущих учителей начальной школы. Автор раскрывает особенности организации обучения с использованием информационно-коммуникационных технологий.
The article opens up the didactic analysis of authorial model of formation informative competences in future teachers of primary school. The author exposes the features of organization the studying with the use of informative-communicative technologies.
На сучасному erani розвитку сусшльства посилюються позици демократично! взаемоди, сшвробтшцтва, творчостг Ми роздшяемо думку ряду дослщниюв у галуз1 шдготовки педагопчних кадр1в у тому, що педагопчну профеаю можна опанувати лише на шдивщуально-творчому piBHi. При цьому доцшьно, на наш погляд, розглядати i особиспсть вчителя-практика, i майбутнього вчителя як персошфп<ацн нормативно! д1яльносп, як носив
певних загальнолюдських цшностей, як суб'екпв, здатних реалгзувати в педагопчнш ирофесп сво! способы життед1яльност1, готовшсть визначати педагопчш завдання 1 брати вщповщальшсть за 1х розв'язання, а також виходити за мела нормативно! д1яльносп. Це, у свою чергу, вимагае розробки сучасних форм, метод1в 1 технологий формування професшно! компетентносп, зокрема студенев педагопчних спещальностей вищих навчальних заклад ¡в — майбутшх учител1в.
Метою статпй е анагпз авторсько! дидактично! модел1 формування шформатичних компетентностей у майбутшх учител1в початково! школи.
Слщ зазначити, що практика шдготовки таких учител1в, зокрема формування !х ¡нформатичних компетентностей, не ввдповщае сучасним вимогам ¡нформашйного суспшьства. Грунтуючись на вщповвдних науково-концептуальних вихщних положениях, нами розроблена дидактична модель формування ¡нформатичних компетентностей майбутшх учител1в початково! школи (рис. 1).
Рис. 1. Дидактична модель процесу формування шформатичних компетентностей майбутшх учителгв початковог школи Структурування дидактично! модел1 не виходить за мела ¡снуючого репродуктивно-¡люстративного характеру оргашзацп навчального процесу в умовах класно-урочно! системи, вимагае дотримання ввдповщно! лопки оргашзацп формування ¡нформатичних компетентностей. Вона складаеться з таких основних компоненте: сошальне замовлення суспшьства, осв1тньо-квал1фн<ашйна характеристика та осв1тньо-профеайна програма (нормативна частина), блок цшепокладання, педагопчне завдання, концепту альш вихвдш положения, змютово-процесу ал ьний блок, блок управлшня, гшотетична модель ¡нформатичних компетентностей випускника, ¡нформашйно-комунншшйне педагопчне середовище, випускник. Уа щ компонента взаемопов'язаш \пж собою. Так, сощальне замовлення суспшьства формуе блок цшепокладання, у якому визначаються виховна,
розвивальна I навчальна цш. Вщповщно до цшей формулюються педагопчш завдання, яю, у свою чергу, зумовлюють виб1р вихщних концептуальных положень — законом! рностей, принцишв, сучасних шдход!в, на основ! яких будуеться педагопчний процес. Зхпстово-процесуальний блок визначае пнет. методи, засоби та форми оргашзацн д!яльносп студент! в. Блок управлшня (блок зворотного зв'язку) передбачае д1агностування, прогнозування, оргашзацш, мошторинг 1 корекщю результату.
Пщготовка студекпв до використання ¡нформашйних технолопй у майбутнш професшнш д!яльносп не може обмежуватися тшьки засвоенням ¡нформатичних знань, прикладных умшь { навичок, а повинна супроводжуватися формуванням гумашстичного ев ¡то гляду та вщповщально! життево! позицм, особистим сприйняттям загальнолюдських 1 культурних цшностей, розумшням власно! вщповщальност! за результата свое! д1яльносп. Наяву розрив м ¡ж шля ми осв1ти, II пнет ом. оргашзащею, р1внем професшно! осв1ти { компетентшетю педагопв.
Зауважимо, що дидактична модель не е статичною через введения трьох нових компоненте: нормативна частина, ппотетична модель ¡нформатичних компетентностей випускника, ¡нформац1йно-комун1кац1йне педагопчне середовище. 1Л компоненти розташоваш та поеднан! з шшими блоками таким чином, щоб забезпечити максимально швидке й адекватне оновлення вах ¡нших елемент1в у процес! постшних з\пн знань 1 технологий, яю продукуються цив1л1зац1ею ¡. як наел ¡док. постшно зхпнюють соц1альне замовлення сусшльства та вимоги до головного результату д1яльност1 ВНЗ — його випускниюв. Таким чином, через постшну взаемод!ю компоненив забезпечуеться пост1йне й адекватне оновлення гшотетично! модел1 ¿нформатичних компетентностей випускника. Зрозумшо, що критер1ем ефективност1 дидактично! модел1 е р1вень в1дпов1дност1 \пж результатами навчального процесу та гшотетичною моделлю випускника, яка в межах ¡снуючо! дидактично! мод ел 1 закладае п1двалини не тшьки для виявлення, але й трансформацй у нову дидактичну модель.
У цьому процесс забезпечуеться реал1зац1я ф1лософського принципу «заперечення заперечення», коли у надрах старо! модел! визр!вае нова, яка вщповщае потребам сусп!льства. Це, на наш погляд, гарантуе, що випускник ВНЗ оволод!е компетентностями, у тому чиогп й !нформатичними, яю повшетю в!дпов!дають оч!куванням д!тей, батьюв ! сусп!льства загалом.
Через традиц!! ВНЗ готувати вчителя-практика, до школи продовжують приходити люди, яю здеб!льшого стурбоваш предметом викладання, а не педагопчними проблемами, а в!дтак дитина як людина ! як особа залишаеться поза профес!йним полем. Тому особливу увагу необхщно придшити становлению особистосп майбутнього педагога, формуванню в нього культури педагопчного мислення, заснованого на глибокому теоретичному осмисленш як педагопчно!, так ! соц!ально! д!йсност!, уевщомленш законом!рностей ! принцип!в педагопчного процесу, на передбаченш результат!в д!яльност!. Тшьки в цьому випадку майбутн!й професюнал виявиться здатним до проектування та моделювання осв!тшх процес!в, побудови суб'ект-суб'ектно! сп!впращ з учнями.
Одним !з ключових компоненив дидактично! модел! формування !нформатичних компетентностей майбутн!х учител!в початкових клаав е зм!стово-процесуальний блок (рис. 2). Його структура базуеться на дотриманш лопки засвоення понять у галуз! 1КТ: в!д наявного стану !х розвитку до сформованост! шформатичних компетентностей. Цей процес зд!йснюеться поетапно в рамках цшшеного поля ! стимулюе поступове сходження студент!в на вищий р!вень !хнього ¡нформатичного розвитку. Оргашзащя поетапного впливу в межах згаданого простору забезпечуеться врахуванням специф!ки розвитку людини у вщ1 17-25 роюв, що в!дпов!дае пер!оду шзнього юнацтва та ранньо! зршост!, ди комплексу суб'ективних ! об'ективних чинниюв, а також розробкою педагопчно-доцшьних вимог, реал!защя яких гарантуе поступальн!сть у процес! формування шформатичних компетентностей.
Перший — шдготовчий етап — спрямований на виршення завдань д1агностики р1вня сформованосп знань, у\пнь i навичок у галуз1 шформацшно-комушкацшних технологий.
Метою другого — д1яльшсно-розвивального етапу — е оргашзащя самого процесу опанування необхщним об'ектом змютового матер1алу; формування здатносп адекватно
Мета: формування шформатнчннх компетентностей майбутшх учитеии
Змютово-процесуальний блок
3\пст даяльносп: усввдомлення й освоения тсрмшологп IKT та тенденщй розвитку шформацшного сусшльства, надбання потреби в подалыпому освоенш IKT.
Оргашзащйш форми: лекцшш, практичш, лабораторш, ¿ндив1дуальш заняття, самостийна робота, робота в мер ела 1нтернет. Методы: ощнка, педагопчне спостереження, бсада. ¡нструкщя. вимога, самостшна робота.
Змют д1яльносп: освоения ефективних прийом1в роботи з IKT, пошуку, збору, опрацювання, збер1гання та представления професшно значущо! шформацп.
Оргашзащйш форми: традицшт — лекщйш, практичш, лабораторш, шдиввдуальш заняття, тестування, Kvpcoei роботи, самостшш творч1 завдання; тновацшт — дистанщйш, дшов1 ¡гри. рольов1 дебати, конференци on-line, проектна робота, форуми.
Методи: пояснения, заохочення, вправи, демонстращя, ¡нструкщя. творч1 завдання, проблемно-пошуков1, дослвдницыа.
Змют даяльносп: оволод1ння навичками науково-дослвдно! роботи, використання IKT у навчальному npoucci. надбання потреби в подальшому професшному самовдосконаленш. Оргашзащйш форми: традицшт — лекщйш, практичш, лабораторш, ¿ндиввдуальш заняття, тестування, курсов! роботи, самоспйш творч1 завдання; тновацшт — дистанщйш, дшов1 ¿гри, рольов1 дебати, конференци on-line, проектна робота, форуми, мультимед1а, презентаци. Методи: ощнка, самоощнка, контрольна робота, тестування, аналп. дискусп. рецензування; проблемно-пошуков1, дослвдницыа, продуктивна пошукова д1яльшсть, спрямована на створення нового продукту.
со
О X g
(н о & « св « 2
со ч
О а
« ч
L- о
Св S
«
а о н
'Э
о
•Э
со
'Э
L-
а О
(U
а §
-а
Ч
О &
я §
0
1 о
а
<и ч •е
(L> Рч
Блок зворотного зв'язку (Диагноз, прогноз, план, оргашзащя, мошторинг, корекщя)
Рис. 2. Змгстово-процесуалъний блок дидактично!'моделг формування тформатичних компетентностей майбуттх учителгв початковог школи сприймати, розумгги й оцшювати педагопчш програмш засоби, умшня сшвввдносити можливосп програмного засобу з можливими ситуащями його доцшьного використання, знаходити зв'язки м i ж можливостями IKT та матер ¡алом з р1зних дисциплш; вироблення потреби у вдосконалеиш иавичок пошуково! роботи та використання мережних технологий.
Завданнями третього — рефлексивно-оцшюваного етапу — було опанування системою знань, умшь i навичок з IKT, розвиток здатносп до визначення доцшьносп використання IKT у навчальному npoueci. формування потреби в освоения засоб1в IKT.
Закршлення й узагальнення результат! в попереднього навчання за експериментальною технолопею, а також сформовашсть здатносп до рефлексивно-оцшювально! д1яльност1 передбачае оргашзащю самоконтролю та взаемоконтролю студент!в. самооцшки, самотестування, оцшювання власних досягнень, ерудицп тощо.
Щодо наповнення основних блоюв змютово-процесуального модуля формування ¡нформатичних компетентностей майбутшх учител1в, варто зазначити, що на шдготовчому erani зм1ст д1яльносп розширюеться за рахунок введения й освоения ново! термшологи, пов'язано! з шформацшно-комушкацшними технологиями, а також формування уявлень про шформацшне суспшьство не просто як про суспшьство, де головним чинником розвитку стае створення нових знань, а й прогностичного розумшня, що, на нашу думку, забезпечуе не лише усталену зовшшню мотивашю. а й внутр1шню щодо потреби в пост1йному, протягом подалыпого життя, освоенн1 цифрових i мережних технолопй.
Стосовно оргашзацшних форм, то, разом i3 традицшними (лекцй'. лабораторш, практичн1, ¡ндив1дуальн1 заняття), вважаемо за доцшьне забезпечити роботу 1нтранету ВНЗ i глобально! мережч 1нтернет. Щодо основних метод ¡в. яю варто використовувати на цьому erani, вважаемо за доцшьне залишити таю традицшш як ошнка. педагопчне спостереження, беседа. ¡нструкц1я та iHmi, осюльки не був реалпований наступний етап, покликаний забезпечувати ефективне використання ¡нновац1йних метод1в.
На д1ялыпсно-розвивальному eTani в контекст1 визначення змюту д1яльност1 виокремлюемо освоения ефективних прийохпв роботи з даними, ¡нформац1ею. знаниями, представленими в цифров1й фор Mi i розташованими в локальних i глобальних мережах. Акцентуемо увагу на процесах пошуку, збору, збереження, опрацювання та презентаци професшно-значущо! шформаци. Поряд i3 традищйними оргашзацшними формами пропонуемо застосування шновацшних: дистанц1йн1, дшов1 та рольов1 irpn. дебати, форуми, on-line- та оГГ-Ппе-конференцп. При цьому пропонуемо природну ¡нтеграц1ю ¡нновац1йних форм i3 традиц1йними. Наприклад, завдяки можливост1 розмщення на сайт1 ВНЗ лекц1йних MarepianiB з певного навчального курсу студент може завчасно шдготувати незрозум1л1 йому питания до викладача i поставити 1х у npoueci лекцй. Викладач мае можлив1сть сконцентрувати увагу на poзглядi вузлових питань, орган1",увати обмш думками, диcкyciю, дати в1дпов1д1 й обговорити питания, яю ставлять студенти, осюльки немае необхщносп робити тотальне конспектування. Орган1зац1я позалекц1йно! самост1йно! роботи може бути сконцентрована на вивченш креативних питань курсу.
На другому eTani, завдяки цшеспрямованш д1яльносп з i н ф о р м ац i й н о - ко м у н i кац i й н и м педагопчним середовищем, ми можемо застосовувати таю шновацшш методи, як проблемно-пошуковк досл1дницью та iHmi. Створюеться фактично необмежений доступу студент!в до даних та ¡нформац1йних ¡нновац1й у локальнш i глобальн1й мережах.
Необхщно зазначити, що на третьому, рефлексивно-оцшювальному eTani, 3MicT дАяльноси полягае у формуванш й оволод1нн1 навичками науково-дослвдницько! роботи, пов'язано! ¿з пошуком, збереженням, опрацюванням, представлениям i захистом результат ¡в науково-доопдницько! роботи. Окр1м цього, до змюту д1яльност1 необх1дно в1днести не
тиьки фрагментарне, а й постшне використання IKT у навчальному npoueci. яке набувае форми потреби в постшному, упродовж усього життя професшному самовдосконаленш.
Оргашзацшш форми на цьому еташ передбачають, oicpivi традицшних (лекцшш, практичш, семшарсыа, лабораторш, шдршдуальш заняття), використання дистанцшних елемекпв навчання, забезпечення на професшному piBHi забезпечити мультимед1а презентацш, а також пов'язаних з цим on-line- i ой-Нпе-конференщй. Важливим аспектом цього етапу е застосування поряд з традицшними методами (ошнка. самоошнка. контрольш роботи тощо) продуктивно-пошукових, що спрямоваш на створення власного креативного продукту, який теля цього необхщно публ1чно презентувати та захистити.
Для забезпечення дина\пчного й ефективного функцюнування uiei модел1 ¿снуе блок зворотного зв'язку (д1агноз, прогноз, план, органгзашя, мошторинг, корекщя), який забезпечуе постшне оновлення контенпв, головних компонекпв uiei структури.
Вивчення досвщу застосовування дисциплш загальнопедагопчного циклу у професшнш шдготовщ майбутшх педагопв виявило вщсутшсть активних метод1в розвитку 1хнього професшного мислення. Йдеться про те, що засвоення знань само по co6i призведе до становления професшно! компетентности випускниюв ВНЗ. Процес формування вмшь. необхщних майбутньому вчителю для професшно! д1яльносп з використанням засоб1в IKT, шдпорядкований принципу iepapxii р1вшв: студент не може перейти на наступний р1вень, не засво1вши вмшня попереднього [4].
Дошльною. на нашу думку, е пор1внева класифжащя вмшь:
- базовг вмшня — включають умшня користувача персональним комп'ютером, тобто вмшпя студента використовувати для забезпечення шформацшно-комп'ютерно! д1яльносп апаратне, системне та прикладне програмне забезпечення. Називаючи цю групу вмшь базовими, шдкреслено, по-перше, обов'язковшть i первиншсть i'x формування; по-друге, вплив р1вня i'xHboi сформованосп на р1вень вироблення наступних груп умшь;
- технолог1чш вмшня — охоплюють умшня вирппувати професшш завдання за допомогою засоб1в IKT за готовими зразками. Зазначеш вмшня мають наслщувальний характер, який реалгзуеться через багаторазове вщтворення й заучування дш та операшй. що вщпрацьовуються;
- спещалъш вмшня — включають умшня вирппувати професшш завдання за допомогою засоб1в IKT не лише за готовими зразками, на piBHi вщтворення, а й на piBHi перетворення. H,i вмшня характеризуються оргашчним поеднанням теоретичних положень з i'x практичним використанням;
- штегративш вмшня — узагальнеш вмшня. яким притаманна властивють широкого перенесения, — вмшня використовувати засоби IKT для виршення широкого кола професшних завдань у нових умовах д1яльностт Зазначеш вмшня характеризуються проявом високо1 форми активност1 та самостийности у npoueci практичного використання набутих знань i попередшх умшь. розширенням сфери пошуково! д1яльности у npoueci оволодшня теоретичною основою умшь;
- пол1функцюналъш вмшня — i'x наявшсть забезпечуе готовшсть майбутнього вчителя самостийно, свщомо та рацюнально оргашзовувати шдивиуальну творчу професшну д1яльшсть за допомогою засоб1в IKT у реальних умовах навчання молодших школяр1в [4].
Вщправним пунктом в оргашзаци виховного процесу, структурування його компоненте е цшепокладання. Тому визначення мети i завдань формування шформатичних компетентностей студент!в факультету дошкшьно! та початково! осв1ти, адекватних р1вню шформашйного розвитку сусшльства. сучасним свпчэвим ocBiTHiм тенденщям i стандартам, вимагае серйозного наукового обгрунтування.
3 м i сто во - про цесу ал ьн и й блок модел1 побудовано вщповщно до вимог Болонсько! декларацп та введения кредитно-модульно! технологи навчання, яка базуеться на шдршдуалпацп й диференшацп навчання, змiнi методик навчання, використанш активних метод ¡в та сучасних шформашйно-комушкашйних технологий у навчально-виховному
процес1, посиленш рол! самостшно! роботи студент!в. Цд ¡деУ суголосш твердженню Л. Виготського про те, що «вчитель з наукового погляду — тшьки оргашзатор сощального виховного середовшца, регулятор 1 контролер його взаемодп з кожним учнем» [1, с. 192].
Розробка нормативно! модел1 випускника грунтуеться на вихщних положениях Державного стандарту початково! загально! освгги, затвердженого постановою Кабшету Мнпстр1в Украши №1717 вщ 16.11.2000 р., який мютить таю освтп галузк мови 1 л1тература. математика, здоров'я 1 ф1зична культура, технологи, мистецтво, людина 1 свгг. Осв1тня галузь «Технолоп!» передбачае розвиток о со б ист осп через залучення школяр1в до творчо! пращ, ознайомлення з основами комп'ютерно! грамотности та ш. Як вщомо, до державного стандарту початково! загально! освп"и внесено змши, яю були затверджен! колепею М!н!стерства осв!ти ! науки Украши 20.10.2005 р. «Про шдсумки переходу початково! школи на новий змют та структуру навчання». Зокрема до змюту осв!тньо! галуз! «Технолоп!», структуровано! за змютовими л!н!ями «напрями трудово! д!яльносп», «трудове виховання ! профес!йна шформащя», «творча практика», додаеться ще й пропедевтика шформацшно! культури, вм!ння поеднувати словесну, граф!чну, предметно-виражену !нформац!ю у цшсш художн! або техн!чн! образи, елементи шформатики (за наявност! вщповщних умов).
Отже, вища школа мае готувати не просто високоосв!ченого спещалюта, а прац!вника з нестандартним, творчим мисленням. Це можливо лише при змш зм!сту й орган!зац!! навчання, коли шноващя осв!ти передбачае змшу м!сця студента в навчальному процес! — перетворення його з об'екта процесу навчання в його суб'ект.
Подалыпих дослвджень потребуе розробка д и д акт и ко - м ет о д и ч и о го забезпечення модел! формування !нформатичних компетентностей майбутн!х учител!в початково! школи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Выготский Л. С. Педагогическая психология / Л. С. Выготский. — М.: Педагогика, 1991. — 480 с.
2. Кинелев В. Использование информационных и коммуникационных технологий в среднем образовании. Информационный меморандум / В. Кинелев, П. Коммерс, Б. Коцик. — М.: Институт ЮНЕСКО по информационным технологиям (ИИТО), 2005. — 24 с.
3. Смирнова-Трибульская Е. Н. Основы формирования информатических компетентностей учителей в области дистанционного обучения: монография / Е. Н. Смирнова-Трибульская. — Херсон: Айлант, 2007. — 704 с.
4. Сшгур О. М. Формування вм1нь використовувати засоби шформацшних технолопй у майбутшй професшнш д1яльносп вчигеля початково! школи: дис... канд. пед. наук: 13.00.09 / О. М. Сшгур. — К., 2007. — 335 с.
УДК 371.124:372.4 ОльгаКОМАР
АВТОРСЬКА СИСТЕМА П1ДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВО?
ШКОЛИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ 1НТЕРАКТИВН01 ТЕХНОЛОГИ У ПРОФЕСШНШ
Д1ЯЛБНОСТ1
У cmammi розкриваетъся змгст авторсъкоХ тдготовки майбутнъого вчителя початковог школи до застосування ттерактивног технологи у майбутшй професшнш дгяльностг. Подано та охарактеризовано модель готовностг та сама методика тдготовки студентгв до застосування ттерактивно1 технологи при навчант молодших школяргв.
В статье раскрывается содержание авторской подготовки будущего учителя начальной школы к осуществлению обучения младших школьников за интерактивной технологией в будущей профессиональной деятельности. Наведена и объяснена модель готовности и сама методика подготовки студентов к применению интерактивной технологии.
The article reveals the essence of author's training of the primary school teacher for the use of interactive technology in his/her professional activity. The model of readiness and the methodology of students' training for the use of interactive technology in the primary school are presented and analyzed.
