CC BY
50
процеа, посиленш рол1 самостшно! роботи студент!в. Ц1 ¡деУ суголосш твердженню Л. Виготського про те, що «вчитель з наукового погляду — тшьки оргашзатор сощального виховного середовища, регулятор 1 контролер його взаемодн з кожним учнем» [1, с. 192].
Розробка нормативно! модел1 випускника грунтуеться на вихщних положениях Державного стандарту початково! загально! освгги, затвердженого постановою Кабшету Мнпстр1в Украши №1717 вщ 16.11.2000 р., який мютить таю освтп галузк мови 1 л1тература. математика, здоров'я 1 ф1зична культура, технологи, мистецтво, людина 1 свгг. Осв1тня галузь «Технолоп!» передбачае розвиток о со б ист осп через залучення школяр1в до творчо! пращ, ознайомлення з основами комп'ютерно! грамотности та ш. Як вщомо, до державного стандарту початково! загально! осв1ти внесено змши, яю були затверджеш колепею Мшютерства освгги \ науки Украши 20.10.2005 р. «Про шдсумки переходу початково! школи на новий змют та структуру навчання». Зокрема до змюту освггньо! галуз1 «Технолоп!», структуровано! за змютовими л1н1ями «напрями трудово! д1яльносп», «трудове виховання 1 професлйна шформащя», «творча практика», додаеться ще й пропедевтика шформацшно! культури, в\пння поеднувати словесну, граф1чну, предметно-виражену ¡нформац1ю у цшсш художн1 або техн1чн1 образи, елементи шформатики (за наявност1 вщповщних умов).
Отже, вища школа мае готувати не просто високоосв1ченого спещагпста, а прац1вника з нестандартним, творчим мисленням. Це можливо лише при змш з\псту й ор ганпацп навчання, коли ¡нновац1я осв1ти передбачае змшу \псця студента в навчальному процесс — перетворення його з об'екта процесу навчання в його суб'ект.
Подалыпих дослвджень потребуе розробка д и д акт и ко - м ет о д и ч и о го забезпечення модел1 формування ¡нформатичних компетентностей майбутн1х учител1в початково! школи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Выготский Л. С. Педагогическая психология / Л. С. Выготский. — М.: Педагогика, 1991. — 480 с.
2. Кинелев В. Использование информационных и коммуникационных технологий в среднем образовании. Информационный меморандум / В. Кинелев, П. Коммерс, Б. Коцик. — М.: Институт ЮНЕСКО по информационным технологиям (ИИТО), 2005. — 24 с.
3. Смирнова-Трибульская Е. Н. Основы формирования информатических компетентностей учителей в области дистанционного обучения: монография / Е. Н. Смирнова-Трибульская. — Херсон: Айлант, 2007. — 704 с.
4. Сшгур О. М. Формування вм1нь використовувати засоби шформацшних технолопй у майбутшй професшнш д1яльносп вчигеля початково! школи: дис... канд. пед. наук: 13.00.09 / О. М. Сшгур. — К., 2007. — 335 с.
УДК 371.124:372.4 ОльгаКОМАР
АВТОРСЬКА СИСТЕМА П1ДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВО?
ШКОЛИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ 1НТЕРАКТИВН01 ТЕХНОЛОГИ У ПРОФЕСШНШ
Д1ЯЛБНОСТ1
У cmammi розкриваетъся змгст авторсъкоХ тдготовки майбутнъого вчителя початковог школи до застосування ттерактивног технологи у майбутшй професшнш дгяльностг. Подано та охарактеризовано модель готовностг та сама методика тдготовки cmydenmie до застосування ттерактивно1 технологи при навчант молодших школяргв.
В статье раскрывается содержание авторской подготовки будущего учителя начальной школы к осуществлению обучения младших школьников за интерактивной технологией в будущей профессиональной деятельности. Наведена и объяснена модель готовности и сама методика подготовки студентов к применению интерактивной технологии.
The article reveals the essence of author's training of the primary school teacher for the use of interactive technology in his/her professional activity. The model of readiness and the methodology of students' training for the use of interactive technology in the primary school are presented and analyzed.
Демократичне освггне середовище вимагае шдготовки вчителя, спроможного в!д\одити в1д загальноусталених форм 1 метод ¡в роботи з учнями, ¡. в той же час, бути готовим сприймати й екстраполювати новий педагопчний досвщ, нов! технологи, форми 1 методи роботи у свою професшну д1яльшсть. Державна осв1тня пол ¡тика сприяе едносп осв1ти 1 науки, про що йдеться 1 в Закош Украши «Про освпу» [1], 1 в Нацюнальнш доктрин! розвитку освп"и Украши у XXI столти [2].
Створення у навчальних закладах необхвдних умов для формування у студент ¡в творчих зд1бностей, виховання особистосп. здатно! до саморозвитку як шд час навчання у вищш школк так 1 в подалышй професшнш д!яльносп, змшюе на краще ¡снуюче в шдготовщ фах!вщв становище. У наш час потр1бно вдосконалювати навчальний процес, посилювати його привабливють та результатившсть, вводити нов! форми 1 технолоп! навчання, зокрема ¡нтерактивну технологию. Оволодшня студентами щею багато в чому нетрадицшною 1 складною технолопею вимагае певного перегляду системи професшно! п1дготовки вчительських кадр1в.
Анал1з широкого кола рпних джерел показав, що в педагопчн1й науц1 придшяеться значна увага проблем! фахово! п1дготовки майбутнього вчителя, у тому чиаи 1 формування в нього умшь володшня ¡нновац1йни\1и технолопями, й ¡нтерактивною зокрема.
Р1зш аспекта п1дготовки майбутнього вчителя в умовах ступенево! осв1ти розкриваються в досл1дженнях О. Б1ди, С. Власенко, Р. Гильмеево!, А. Глузмана, I. Зязюна, А. Кузьмшського, С. Мамрич та ш.
Ц1нним е напрацьований ¡сторичний досв1д Украши щодо шдготовки майбутнього вчителя в систем! вищо! осв1ти. Особливо! уваги заслуговують в цьому плат пращ А. Алексюка, Н. Дем'яненко, М. Свтуха, Н. Поб1рченко, О. Сухомлинсько! та ¡и.
Концептуальш засади фахово! шдготовки майбутнього учителя до творчо! д1яльносп розкрито в досл1дженнях О. Волошенко, Н. Дудшченко, В. Загвязинського, I. Зязюна, Н. Ючу к. Н. Максименко, Л. Мшьто, О. Приходько, С. Сисоево!, Л. Хомич та ¡и.
Розвиток педагопчних технологий у вищих закладах осв1ти дослщжував I. Смолюк. Розробщ проблеми профес1йно-педагопчно1 п1дготовки студент ¡в педвуз в до використання ¡нновац1йних технологий присвячено прац1 Т. Алексеенко, О. Березюк, М. Богданове!, О. Горсько!, I. Зязюна, О. Юяшко, Н. Клокар, В. Ковальчук, М. Лещенко, С. Логачевсько!, С. Максименка, Н. Нетребко, Л. Панченко, О. Пехота, Е. Сарапулово! та ¡н.
Однак аналп сучасно! практики п1дготовки майбутн1х учител1в св1дчить про наявн1сть ряду суперечностей, зокрема \пж:
- сощальним замовленням на формування й розвиток творчо! особистосп пщросгаючого поколшня Украши 1 недосконал1сгю теоретико-методично! бази и забезпечення;
- вимогами щодо шдготовки фах!вщв, здатних вир!шувати завдання творчого, шновацшного характеру, ! р!внем !х фахово! компетентност! щодо реал!зац!! нових освтпх технологий;
- потребою у вдосконаленш системи освпи в загальноосвптай ! вищ!й школ! та недосконалютю!! окремих елемент!в;
- можливостями педагопчного кер!вництва роботою учн!в ! р!внем оволод!ння вчителями новими педагопчними технолопями, зокрема !нтерактивною.
У нашому дослвдженш ми розглядаемо готовн!сть студекпв до застосування !нтерактивно! технолоп! у початковш школ! як результат шдготовки до цього виду д!яльносп ! як складову частину !хньо! професшно! шдготовки до педагопчно! д!яльност!. Цей вид готовности не тшыш проявляеться в професшно-педагопчнш д!яльност!, а також у н!й формуеться! розвиваеться.
Враховуючи д!яльшсну теор!ю навчання, ми вщштовхувались в!д того факту, що готовшсть до педагопчно! д!яльност! (як зазначае М. Овчшшкова) е сукупшстю сформованих на необх!дному р!вн! мотив!в, професшних знань, умшь ! навичок, а також певного досвщу застосування !х на практиц! [4]. Зауважимо, що виокремлення компонент!в
ще! готовности умовне через 1х взаемопроникнення [ взаемозумовлешсть. Виключення будь-якого з компонента веде до зниження я кости професшно-педагопчно! д!яльности. Кр1м того, в модел1 присутш риси, ¡нвар1антш для готовности до професшно-педагопчно! д!яльности будь-яко! з педагопчних технологий.
Ми вважаемо, що модель готовности студенев до застосування штерактивно! технологи! у початковш школ! складаеться з трьох основних компонента: мотивацшно-ц!льового (мета ! ставлення), когн!тивного (знания), операц!йного (умшня ! навички). Кожен !з перерахованих компонента готовности, окр!м загальних для професшно-педагопчно! готовност! якостей, м!стить специф!чш якост!, характерн! для орган!зац!! навчально-п!знавально! д!яльност! за принципом штерактивности (див. рис. 1).
Рис. 1. Структурна модель готовност1 студент1в до застосування Штерактивног
технологи у початковш школг
3\пст мотивацшно-цшьового компонента ввдображае спрямовашсть особистосп майбутнього вчителя на розв'язання проблем, пов'язаних п засвоенням та воображениям штерактивно! технологи у свош педагопчнш д!яльносп. Ефектившсть шдготовки студент!в до оргашзаци навчального процесу за ¡нтерактивною технолопею неможлива без усвщомлення ними важливосп розв'язання ще! проблеми, без розумшня вчителем необхщносп врахування шдивщуальних особливостей кожного учня, впювих особливостей, створення сприятливих умов для оволодшня, засвоення 1 вщтворення навчального мат ер ¡ал у кожним учнем. Мотивацшна складова е провщною, системоутворюючою, навколо яко! концентруються когштивна 1 операцшна складов! дослщжувано! я ко сл.
Когштивний компонент передбачае наявшсть у студенев знань про сутшсть та особливосп штерактивних форм 1 метод1в, за яких вщбуватиметься навчально-шзнавальна д1яльшсть молодших школяр1в, про можлив1 в ар ¡ант и взаемоди «учитель-учень», «учень-учитель», «учень-учень», «учитель-учень-учень-учитель»; стиль ¡нтерактивного спшкування; шдивщуалып особливоси молодших школяр ¡в. 1хн1 зд1бносп та методику роботи з кожного предмета початково! школи за штерактивними технолопями.
Варто зазначити, що змют когн1тивного компонента представлено не тшьки знаниями в1дпов1дно до теоретичних питань ¡нтерактивного навчання молодших школяр1в, але й методичними знаниями про практичну реал1зац1ю 1х на виробни1пй практищ у навчальному процес1.
Наявн1сть у майбутнього вчителя вмшь застосовувати у свош професшнш д1яльност1 ¡нтерактивн1 форми 1 методи навчально-шзнавально! д1яльност1 молодших школяр ¡в визначаеться зм1стом операц1йного компонента. Наявшсть цього компонента у структур! готовносп студент!в до застосування штерактивних технолопй у початков!й школ! сприяе збагаченню профес!йного потенц!алу майбутнього вчителя початкових клаив, осюльки необх!дн! вмшня ! навички застосування !нтерактивних форм ! метод!в роботи дозволяють ефектившше розв'язувати завдання навчання, виховання! розвитку молодших школяр!в.
Розроблена нами модель шдготовки студенев до застосування штерактивних технологий у початковш школ! ввдображае едн!сть теоретичного й емшричного п!дход!в до и побудови. Впровадження ще! модел! можливе не лише в умовах експерименту, а й у практичнш д!яльносп. Важливими ознаками створено! модел! як системного утворення е наступшсть ! перспективн!сть орган!зац!йно-зм!стового та науково-методичного забезпечення; взаемозв'язок м!ж системними компонентами; постшний вплив на комплексне засвоення матер!алу; поетапний характер управл!ння процесом д!яльносп вс!е! навчально! системи.
ГПдготовка майбутнього вчителя початково! школи до застосування !нтерактивно! технолоп! — процес грунтовний, тривалий, послщовний ! рухливий. В умовах динам!чного функц!онування розроблено! модел!, як уже зазначалося, вш охоплюе к!лька етап!в: мотивац!йно-цшьовий, когштивний та операц!йний. Зазначен! етапи цшком в!дпов!дають внутр!шньому зм!сту ! характеру функцюнування модел!. Для посл!довно! и реал!зац!! було розроблено дидактико-методичн! матер!али, в яких простежуеться взаемозв'язок функцюнальних етап!в дано! модел!, методичного забезпечення ! зм!стових компоненив п!дготовки майбутнього вчителя початкових клаав до застосування штерактивних технологий у свош професшнш д!яльносп.
Метою шформацшно-цшьового етапу було формування мотивац!йно!! ц!льово! сфери у змют! д!яльност! майбутнього вчителя щодо впровадження штерактивних технолопй, актив!защя самошзнання майбутнього педагога, усв!домлення ним значения штерактивних технологий у навчанш молодших школяр!в. Для методичного забезпечення на цьому еташ важливими е педагопчш дисципл!ни, зокрема «Вступ до спещальносп», «Дидактика», «Основи педагопчно! майстерносп», «В!кова психолопя», пасивна педагопчна практика, при проходження яко! студента мають можливють спостер!гати за навчальним процесом у р!зних в!кових трупах дгтей (з 1 по 4 клас) та у р!зних класовод!в. Назван! нами курси виконують !нформац!йно-анал!тичну функц1ю щодо зм!сту шдготовки майбутнього вчителя
початкових клаав до застосування ¡нтерактивних технолопй. Разом з тим у студента акту ал пуст ься значения професшного потенщалу сучасного вчителя, педагопчний анал1з спонукае продумати проблему пошуку нових, ефективних технолопй, яю б дали змогу розв'язати низку педагопчних проблем, пов'язаних з процесом навчання, шдивщуальним шдходом до учня, роботою з ввдстаючими школярами тощо. На цьому еташ обов'язковим е д1агностичний зр1з первинного стану готовности студенев до застосування ¡нтерактивних технологий у початковш школ!.
Когштивний етап характеризуеться системним оволодшням майбутшм педагогом знаниями про сутшсть ¡нтерактивних технолопй навчання, особливости 1х застосування, оргашзацш групово!, фронтально!, шдивщуально! роботи на уроках, врахування вжових особливостей д!тей молодшого шкшьного в!ку при плануванш !нтерактивного навчання; можливостями застосування штерактивних технолопй з урахуванням особливостей навчальних предмет!в початково! школи. Водночас вщбуваеться формування творчого ставлення до практично! д!яльности вчителя щодо застосування штерактивних технолопй, актив!зуеться бажання !нновац!йно! д!яльности. Мета досягаеться впровадженням у навчальний процес ступенево! п!дготовки майбутнього вчителя таких курав:
- «Методика навчання рщно! мови ! читання»;
- «Методика навчання природознавства»;
- «Методика навчання математики»;
- «Уроки в початковш школ! !з застосуванням штерактивних технологий навчання» — для студешив освппьо-квалАфжацшного р!вня «бакалавр»;
- «Сучасш навчальн! технологи в методиц! викладання осв!тньо! галуз! «Мови! л!тература»»;
- «Сучасн! навчальн! технолоп! в методиц! викладання осв!тньо! галуз! «Математика»»;
- «Сучасн! навчальн! технолоп! в методищ викладання освппьо! галуз! «Людина! св!т»»;
- «Педагопчна практика» — для студешив освггньо-квал!ф!кацшного р!вня «спец!ал!ст»;
- «1нновац!йн! технологи! сучасно! осв!ти»;
- «Педагогика! методика викладання фахових дисциплш у ВНЗ» — для шдготовки студент!в осв!тньо-квал!ф!кацшного р!вня «мапстр»;
- «Педагопчна практика» — для шдготовки студешив освппьо-кватфжацшного р!вня «мапстр».
Реал!зац!я процесу шдготовки майбутнього вчителя щодо впровадження !нтерактивних технолопй в!дбуваеться п!д час навчання (див. табл. 1). Навчальна робота оргашзована таким чином, що саме вивчення вуз!вських предмет!в або курав в!дбуваеться !з застосуванням !нтерактивних лекцш, практичних ! лабораторних занять, оргашзованих за !нтерактивною технолопею. Викладений нами факт не означав тотальне застосування викладачами штерактивно! технолоп! п!д час занять.
Таблиця 1
Характеристика етатв шдготовки майбутнього вчителя початкових класгв до
застосування Штерактивних технологш
Етапи Чинники експериментально! системы Методичне забезпечення експериментально! системи Зм1ст компонентов тдготовки майбутнього вчителя початкових клас1в до застосування ¿нтерактивних технолопй
Мотиващйно-щльовий Формування мотиващйно! \ щльово! сфер у '¡\iicii даяльносп майбутнього вчителя; ознайомлення з псдагопчними тсхнолопями. актив наш я самошзнання майбутнього вчителя «Вступ до спещальносп», «Дидактика», «Основи псдагопчно1 майстсрносл». «Впдава психолопя» Позитивне ставлення до вчительсько! професп. позитивна ощнка вчителем нововведень у навчальний процес (штерактивна тсхнолопя). прагнення майстерно оволодати майбутньою профсс1ею
Продовження табл. 1
Знания сутносп Методики навчання рщно! Системне оволод!ння
¿нтерактивних тсхнолопй мови i читання, математики, знаниями про ¡нтсрактивну
навчання, особливостей !х природознавства; «Уроки в технологш, и групи,
к застосування; оргашзащя початковш школ! i i розвиток ум!нь проектувати
групово!, фронтально!, застосуванням ¿нтерактивних ¡нтсрактивну технологш
'Э ¡ндив1дуально! роботи на тсхнолопй»
О уроках: знания в ¡ков их
особливостей учн1в та навчальних иредмепв початково!школи
Рсалпащя набутих знань у «Сучасн1 навчальш Вироблення рис
« виробничих умовах, творче технологи в галул...», самост1Йност1.
проведения уроив ¿з «1нноващйш технолог!! в!дпов!дальносп,
« застосуванням ¡нтсрактивно! сучасно! осв!ти», наполегливосп у досягненш
'3 технолоп! «Педагопка i методика профес!йно! мети
а <и в викладання фахових
О дисциплш у вшцому навчальному заклад!», «Псдагопчна практика»
Навчальна робота в експериментальнш rpyni ретельно плануеться:
- складаеться тематичний план вивчення певного предмета;
- з урахуванням теми обираються вщповщш штерактивш технологи;
- шд час навчання викладач керуе ходом заняття, спрямовуе студент ¡в у правильне русло ввдповщно до методики роботи за штерактивною технолопею.
На заняттях i3 фахових методик, шд час засвоення спецкурсу «Уроки в початковш школ! i3 застосуванням ¡нтерактивних технологий навчання» майбутшм учителям початково! школи ввдповщно до навчального плану кожного i3 виучуваних пред мет ¡в пропонуються завдання практичного характеру:
- Яку штерактивну технологию можна застосувати при вивченш теми «Дерева, купц, трави» (методика навчання природознавства)?
- Складпъ вправи до усного рахунку при вивченш теми «Табличш випадки множення на 7» (методика навчання математики).
- За навчальною програмою для 2 класу складпъ планування уроюв читання i3 використанням ¡нтерактивних технологий навчання (1НДЗ на заняттях i3 методики навчання мови i читання).
- Продумайте i складпь план-конспект уроку математики з теми «Парш й непарш числа» i3 застосуванням технологий «Робота в малих групах» i «Метод ПРЕС» (спецкурс «Уроки в початковш школ! i3 застосуванням ¡нтерактивних технологий навчання») тощо.
На наступному еташ експериментального навчання, операцшно-процесуальному, вщбуваеться реалпашя набутих знань у виробничих умовах шд час проходження студентами педагопчно! практики, у ход! яко! перев1ряеться шдготовлешсть майбутшх учител1в початкових клаав до проведения уроюв за ¡нтерактивними технолопями. ТЙсля проходження педагопчно! практики знания засвоюються на занята з предмета «Сучасш навчальш технолоп! в методищ викладання освпньо! галузг..».
Навчальна робота проводиться i п!д час виконання студентами дослщницьких та творчих завдань у наукових групах. Так, протягом останшх восьми роюв на кафедр! методики початкового навчання Уманського державного педагопчного ушверситету iMeHi Павла Тичини пл!дно працюе наукова група «1нновацшш навчальн! технолоп! у початковш школ!». Вона тюно сшвпрацюе з лаборатор!ею с!льсько! початково! школи та науково-методичним центром шновацшних технологий. Кожен студент науково! групи отримуе тему досл!дження, готуе допов!дь на и зас!дання. 1нод! студент протягом юлькох роюв дослщжуе
певну проблему i виконуе спочатку курсову роботу, а пот1м дипломну. ТЬзнппе, шд час навчання в магистратур!, дооиджувана проблема може бути перенесена у сферу шдготовки вчителя. Треба зазначити, що такий Bn6ip студекпв вщбуваеться демократично — науковою роботою займаються тпьки tî, хто виявив бажання.
Важливе viicue щодо застосовування штерактивних технологий у навчальному npoueci початково! школи займае педагогична практика. Перил спроби майбутш педагоги роблять шд час проходження педагогично! практики, яка мае назву «Пробш уроки». Вона дае можливють кожному провести один, два (i бшыпе — за бажанням) уроки з кожного предмета вщповщного класу (1-й, 2-й, 3-й або 4-й клас). Пщ кер1вництвом метод ист ¡в та досвщчених учител1в студенти-практиканти розробляють i проводять уроки, аналпують вже проведен! заняття, усуваючи та враховуючи недол1ки, планують i проводять наступи!. Державна педагопчна практика вщкривае для практикант!в-класовод!в широкий спектр можливостей планувати, проектувати i проводити уроки та виховш заходи i3 застосуванням штерактивних технологий.
Таю форми роботи покликан! допомогти студентам реал!зувати сво! знания на практиц!, виявити творчий потенщал в!дпов!дно до сво!х зд!бностей, бажань тощо.
При цьому майбутш педагоги вчаться:
- моделювати i конструювати навчальний процес на основ! використання !нтерактивно! технологи! навчання молодших школяр!в;
- визначати завдання навчання, виховання i розвитку молодших школяр!в в !нтерактивн!й технолопчнш систем!;
- розробляти структурш компоненти власно! навчально! д!яльност! i завдання, що розв'язуються у процес! !х реал!зац!!;
- вибирати найбшып рац!ональну посл!довн!сть р!зних вид!в cniBnpaui вчителя та
учшв;
- визначати оптимальн! !нтерактивн! технолопчш засоби (методи, форми та ш.) для реал!зац!! завдань навчання, виховання i розвитку молодшого школяра;
- анал!зувати виб!р метод!в i засоб!в контролю, визначати критер!! та показники ефективност! навчально! д!яльност! учн!в;
- вибирати засоби стимулювання й оцшювання результат!в !нтерактивно! д!яльност! учн!в початково! школи.
Такий шдхщ в!дпов!дае вимогам сьогодення i сприяе усвщомленому психолого-педагопчному та фаховому саморозвитку майбутнього вчителя початково! школи, збагачуе зм!ст його п!дготовки, створюе умови для стимулювання й цшеспрямованого розвитку творчих зд!бностей студент!в, готуе фундамент для продуманого та ефективного впровадження спещальних KypciB з вивчення i застосування нових, малодослщжених, зокрема !нтерактивних, технолопй у практику фахово! п!дготовки майбутнього вчителя початково! школи.
Перспективи подалыпих досл!джень вбачаемо у розробц! засоб!в д!агностики студент!в до зазначеного виду д!яльносп.
Л1ТЕРАТУРА
1. Закон Украши «Про внесения змш i доповнень до Закону Украшсько! PCP «Про освпу» (Закон Укра1ни «Про
освпу»), — К.: Генеза, 1996. — 36 с.
2. Державна нащональна програма «Осв1та» («Укра1на XXI столптя»), — К. : Радуга, 1994. — 62 с.
3. Комар О. А. Шдготовка майбутшх учитетв початково! школи до застосування штерактивних технолопй:
Теоретико-методичш аспект: монограф1я / О. А. Комар. — Умань: РВЦ «Соф1я», 2008. — 332 с.
4. Овчинникова М. В. Подготовка будущих учителей начальных классов к вариативной организации учебно-
познавательной деятельности учащихся на уроках математики: дисс... канд. пед. наук: 13.00.04 / М. В.
Овчинникова . — Ялта, 2003. — 255 с.
