CC BY
21
Л1ТЕРАТУРА
1. Андреев А. А. Дистанционное обучение: сущность, технология, организация / А. А. Андреев, В. И. Солдаткин. — М. : Издательство МЭСИ, 1999. — 196 с.
2. Андреев А. А. Дидактические основы дистанционного обучения / А. А. Андреев. — М. : Издательство МЭСИ, 1997. — 248 с.
3. Бондар В. Теор1я 1 практика модульного навчання у вищих навчальних закладах / В. Боднар // Освгга1 управлшня. — 1999. —№ 1. — С. 19-40.
4. Олшник В. В. Дисганцшна осв1та за кордоном та в Украгш: Стислий анал1тичний огляд / В. В. Олшник — К. : ЦШПО, 2001. — 48 с.
УДК 317.147
ОЛЕКСАНДР ЯЩИК
КОМПЕТЕНТН1СНИЙ П1ДХ1Д У НАВЧАНН1 OB'GKTHO-OPIGHTOBAHOrO ПРОГРАМУВАННЯ ЯК ОСНОВА П1ДГОТОВКИ УЧН1В СТАРШИХ KAACIB
Досмдэюгно процес формування oceinmix та шформатичних компетентностей в учшв старших KJiacie nid час вивчення об'сктно-ор^нтованого програмування, наведено класифжащюpisnux eudie компетентностей, &.HL характеристики та еидишно найбялъш значущг компетентности для вивчення об'£ктно-ор1ентованого програмування в старийй шкож.
Кчючоы слова: компетентшсть, освшня компетентшсть, ключовi компетентносш, шформа-тична компетентшсть, спщгальш компетентности.
АЛЕКСАНДР ЯЩИК
КОМПЕТЕНТНОСТНЫЙ ПОДХОД В ОБУЧЕНИИ ОБЪЕКТНО-
ОРИЕНТИРОВАННОГО ПРОГРАММИРОВАНИЯ КАК ОСНОВА ПОДГОТОВКИ УЧАЩИХСЯ СТАРШИХ КЛАССОВ
Исследован процесс формирования образовательных и информащонных компетентностей учеников старших классов при изучении объектно-ориентированного программирования, приведена классификация различных видов компетентностей, их характеристика и выделены наиболее значимые компетентности для изучения объектно-ориентированного программирования в старшей школе.
Ключевые слова: компетентность, образовательная компетентность, ключевые компетентности, инфорялатическая компетентность, специальные компетентности.
OLEKSANDR YASHCHYK
COMPETENCE APPROACH IN TEACHING THE OBJECT-ORIENTED
PROGRAMMING AS A BASIS FOR TRAINING OF SENIOR STUDENTS
The article investigates the process of formation the educational and informational competencies that are necessary for the older pupils during learning the object-oriented programming; the classification of different types of competencies, their characteristics and the most relevant competencies in learning the object-oriented programming in the high school are given.
Key words: competence, educational competence, core competence, informational competence, special competence.
Компетентшсний шдхщ в освт не завжди був визначальним i практично не використо-вувався при поб\71 op,i типових навчальних програм, стандарпв, ощночних процедур. Тшьки в середиш 90-х роив XX столптя поняття «компетентшсний гадхщ» починае визначати вимоги
до шдготовки фах1вщв у професшнш шко.ш. «Компетеитгаспий гадхщ в освт — це спроба привести у вщповщшсть ирофесшну осв1ту до потреб ринку пращ. Компетентнкний гадхщ — це гадхщ, при якому результата освгги визнаються значащими за межами системи oceitii» [13].
Комиетентгасний гадхщ у визначенга щлей i 3Micry освгги, ор1ентованих на освоения умшь, узагальнених cnoco6iB д1яльност1, е провщними в роботах таких педагопв, як
B. П. Андругценка, I. П. Ареф'ева, А. С. Белюна, В. П. Давидова, А. К. Макова, А. П. Трят-щна, Л. В. XyripcbKoi, Г. О. Михалша, Д. Ф. Hi коленка, А. А. Орлова, В. О. Сласгьоншсм,
C. М. Чистяково!, М. А. Чошанова, О. М. Шияна, Г. П. Щедровицького, А. М. Новжова та ¡н-ших.
Метою статп е дослщита процес формования компетентностей як формування знаиь, ум1нь, навичок, зд1бностей, особиспсних якостей учшв старших клаав гад час вивчення об 'сктпо- opiciiTOBaiioro ирофамування (ООП), проанал1зувата особливосп осв1тньо1 компетен-THOCTi учшв старших клаав гад час вивчення ООП. Компетентшсть — це характеристика осо-бистосп, вона не ¡снуе поза нею. Пщ комиетентшстю розумють комплекс знань, умшь. навичок, досвщу застосування i'x для здшснення д1яльносп, метою яко1 е досягнення певних щлей, ставлення до процесу та результат виконання ща' д1яльносп [8, с. 66]. Проте до «компетенци» вщносять коло повноважень якоьнебудь особи, органпацп, установи. У межах свой' компетенци особа може бути компетентною або не компетентною у тих чи ¡нших питаниях [1, с. 4].
Дж. Равен у кшта «Компетентшсть у сучасному cycnmbcrei: виявлення, розвиток i pea.ni-защя» вказуе, що «компетентшсть оОов'язково включае в себе KpiM зд1бностей внугршню мотив ащю» [5, с. 280] i наводить великий nepe.niK ргзних вщцв компетентностей, яю не оО'еднуе в лопчш групи. Серед них видшимо деяи, що е найбшып значущими, для вивчення об'ектно-ор1ентованого ирофамування в старшш шко.ш:
□ умшня анал1зувати HOBi ситуацп i застосовувати вже наявш знания для такого ана.шзу,
□ здатшсть до сшльно! робота та ¡н.
□ здатшсть освоювата буць-яы знания з власно! ¡шщатави;
□ roTOBHi сть помчати проблемп i шуката шляхи ix виршення;
□ здатшсть брати на себе вщповщальшсгь; здатш сть приймата правильш piinemra.
Протягом багатьох роюв об'остом дослщження вчених е питания професшного становления особистосп та if готов носп до професшно1 д1яльносп. Заметь понять «профеаонал1зм» i «осв1чешсть» все 0i лыл е використовуеться поняття «професшна компетентшсть».
Для усгашного формування або розвитку то! чи iHuioi якосп у того, хто навчаеться неоО-хщно ч1тке уявлення того, що ми хочемо сформувати або розвинути. 1ншими словами, необхщ-но иредставляти структуру професшно1 комиетентносп сиещал1спв. Формування системи ¡н-форматичних компетентностей вчител1в ¡нформатики полягае в опануванш ними на достатаьо високому piBHi зм1сту фундаментальних та прикладних роздшв ¡нформатики, и основних ме-тод1в з урахуванням професшно1 д1яльносп, у набутп досвщу розв'язування професшно-прикладних задач, опануванш методологи здшснення дослщницько1 Д1яльнссп у свош предмета! й галузг
Професшна компетентшсть передбачае KpiM технолопчно! шдготовки (професюнал1зму) щлий ряд ¡нших компинентш, що мають, в основному, внепрофесшний або надпрофесшний ха-рактф, але в той же час необхщш сьогодш в Tift чи шшш Mipi кожному фах1вцю. L(i якосп мис-лення (гнучисть, абстрактае мислення; системне й експфиментальне мислення), якосп особистосп (самостшшсть, здатшсть приймати вщповщальш р1шення; творчий пщхщ до справи, вмшня доводита п до инця; вмшня постшно вчитися i оновлювати cboi знания), комушкативш якосп (комли ¡каб ел ь Hi сть. здатшсть до сшвпращ, вмшня веста дтлог) та iHrai. Таю якосп е не-обхщними для вивчення ООП в старинй шко.ш i належать до ключових компетентностей. Педагог сприятиме розвитку компетентностей в учня за умови, що bih сам еолодк ними на достат-ньо високому piBHi. Тому crriд також говорити про компетентност1, якими повинш волод1ти вчител1 ¡нформатики. Детально це питания виевггаено в пращ М. I. Жалдака, Ю. С. Рамського, М. В. РафальськоГ [10, с. 44-52], тому ми розглянемо питания формування компетентностей в учшв пщ час навчання ¡нформатики у профшьних класах з поглибленим вивченням ООП.
K.ni040Ei компетентносг1 необхщш для продуктивно!' сустльно корисно1 д1яльносп будь-якого учня. Ключовi компетентносп проявляються в «...здатносп виршувати професшш за-вдання на ochobî використання ¡нформацн, комушкаци...» [2; 9].
Ключей компетентносп е метапрофесшними, тому що BaroMi для Bcix професш, ïx фор-мування — це основне завдання зага.пь hoocrî тньо! школи, а завдання вузу, спираючись на клю-чов1 компетентносп учня, який став студентом, допомогти йомув оволод!hhï базовими компе-тентностями, для умшня виршувати завдання, необхщш для оволодшня певною профеаею.
«Базов1 компетентносп вщображають специфжу певно1 професшно! д1яльносп» [2; 9]. А. П. Тряшшна характфизуе базов1 компетентносп як розвиток ¡нтефально1 характеристики особистосп, здатшсть вир1ш\вати завдання, спираючись на особистий досвщ, набутий в ргзних ситуащях, не -пльки в навчанш, але й у npoi;eci сшлкування з колегами, дозвшьноГ д1яльносп тощо, це здатшсть Biipiшуватп завдання, яи спираються, безперечно, на придбаш, присвоеш знания i сформован! вмшня, i, нарепт, це здатшсть людини адекватно ощнювати себе в тш ситуаций коли вона мае виршувати завдання, взагал1 ухвалити piinemra чи варто це завдання в да-шй ситуацп, в даному контексп виршувати [4]. Базов1 компетентносп складають ядро (базу, основу) професшно1 компетентносп майбугнього спещал1ста.
Спеп,1альн1 компетентно cri вщображають специф1ку конкретно!' предметно]' або надпред-метних сфер професшно! д ¡я ль но cri. Спещальш компетентносп можна розглядати як реал1за-щю ключових i базових компетентностей в обласп навчального предмета, конкретно ï гал)ш професшжм д1яльносп. Спещальш компетентн о cri складають вар1ативну частину професшних компетентностей фах1вця, тому що прив'язаш до певного видуд1яльносп.
У наукових педагопчних колах продовжують обговорюватися питания cyTHOcri поняття компетентшсть, виробляютъся спроби класифкаци та систематизацп його складових (M. I. Жалдак, Ю. С. Рамський, М. В. Рафальська, I. Д. Фрумш, БЛ.Хасан, G. Л. Ленська, А. П. Тряшшна. Б. Д. Елькошш, В. А. Сластенин та ¡н).
Випускники hoboï формацп повинш волод1ти такими базовими вмшнями та навичками: умшням працювати в команд], творчо мислити, здшснювати самоостнту, брати на себе вщповь дальшсть за прийняття pinieHb, во.ттодт! навичками ¡нформацшно-комушкативних технолопй та ¡Hiiii характеристики особистосп е складовими осв1тньо1 компетентносп учня.
При вивченш об'ектно-ор1ентованого програмування в учшв старших клаив формуються наступи! складов! ocBiTHboï компетентносп:
1) ¡нтелектуальш — сукупшсть npiiiioMiE розумово! д1яльносп (анал1з, синтез, пор1внян-ня, сшвставлення, класиф1кащя, систематизащя, узагальнення та ¡и.);
2) особиспсш — особисп якосп учня (вщповщальшсть, щлеспрямовашсгь, самостш-шсгь, орган1зован1сть тощо);
3) сощально-значупц — еолодшня якими дае змогу забезпечити життед1яльшсть учня в сучасному свт та його взаемодш з ¡ншими людьми, фупою, колективом;
4) професшш компетентн о cri - компетентн о cri, набугтя яких дае змогу учню здобувати професшну спещальшсть у вищих навчальних закладах.
Структура й особливо smîct компонента ocbithboï компетентносп залежить вщ особли-востей конкретного профшю навчання, вщ вимог до р1вня ni д готовки випускника школи того чи ¡ншого профшю, що м1ститься в освгпих стандартах.
На ochobî аналгзу вид ¡в ¡нформатично1 д1яльносп учшв i структури ocBiTHboï компетентносп визначимо компонентний склад шформатичжн компетентносп майбутшх випускниив ЗОШ з поглибленим вивченням ООП.
Найбшыи значущими компонентами, на наш погляд, слщ вважати:
1. Мотиващйний компонент — внутршня переконашсть в необхщносп отримання нових знань в обласп застосування, а також можливостей ¡нформатичних технолопй в процеа навчання ООП; розумшня значущосп цих знань для оволодшня профеаею;
2. 1нформатичний — здатшсть вщповщно до поставлених цшей виорядковувати, систе-матизувати, структурувати ¡нформащю; розумшня законом1рностей та особливостей протскан-ня ¡нформатичних процеив; знания ефф застосування i можливостей сучасних ¡нформатичних технолоп й для виршення поставлених зав дань; знайомство з технологами створення об'ектно-ор1ентованого профамування.
3. Технолопчний— вмшня вибирати I формулювати мету свой' д1яльиосп \ ддатшсть у вщповщносп з поставленими цшями впорядковувати, систематизувати, структурувати даш; вмшня иов'язувата розронеш факта; володшня основами алгоритжзацй для виконання постановки завдання пфед профам1сгом; володшня основами технологш створення профамного за-безиечення; вмшня приймати ршення про застосування того чи ¡ншого профамного забезпе-чення, використовувати ¡нформащйш технологи для шдвигцення ефективносп свой освггньо! д1яльносп.
4. Особиспсний — здатшсть брата на себе ввдповщальшсть 1 приймати правильш р1шен-ня; вмшня нести вщиовщальшсгь при робот! з ¡нформащею; психолопчна готовшсть до вико-ристання коми'ютфадля вдосконалення власно! пращ; розвиток ¡нформатично-технолопчного мислення; розвиток рефлексивних зд1бностей: вмшня ощнювати свою д1яльшсть I р1вень влас-ного розвитку.
За цих обставин необхщно гадготувати учшв до самостшно1 навчально-газнавально1 д1я-льносп, виробити внутршш мотиви, яю б стимулювали здобуття знань. Актившсть школяра в навчашн не тшьки сприяе гадвищенню р1вня його загальноосвггаьо1 гадготовки, але й форму-ванню защкавленосп в шзнавальнш д1яльносп тавиробленню компетентностей [11, с. 31].
1нформатична компетентшсть учня займае важливе \п сн,е в структур! осрптньо!' компетентносп учня I мае точки дотику з ключовими 1 базовими компетентностями. Отже, ¡нформатачна компетентшсть е особливим видом компетентности \ и формування стае важливим завданням освгтьо! гадготовки учшв з будь-яко! дисцигшни, I особливо, ¡нформатаки.
Як вже було сказано вище, ¡нформатична компетентшсть по суп свош е ключовою ком-петентшстю, вона формуеться в загальноосв1тнш шкот. У шй оиановуються початков1 навички роботи з компьютером, з оф1сними профамами, даються основи алгоритмгзацн та профаму-вання. Виходячи з розумшня психолопчних особливостей учшв. вчитель повинен вмгги допо-могти шрозкрити 1хшйтворчий пстенщал, вибрати ¡ндивщуальний освггнш маршрут [1; 6].
Висновки. Отже, спираючись на ¡нформатичну компетентшсть вииускника школи, що став студентом вузу, дощльно розвивати ¡нформатичну компетентшсть як складову частину професшноГ компетентносп спещал1сга, що забезпечуе р1шення завдань, необхщних для ово-лодшня профеаею. Таке формування буде вщбуватася, на наш погляд, найбшьш усгашно, як-що процес ¡нформатично! освгга вести на основ1: об'ектного гадходу у профамуванш задач; системного гадходув розгляд1 питань оброОки шформаци, розвиваючи при цьому ¡нформатачно-технолопчне мислення; пр о б л ем но-д1я ль ш сн ого шдходу в навчанш як придбання [ можливе застосування системи знань. Тому в подальших наукових дослщженнях актуальним б уде ви-вчення властавостей
Перспектива по больших досмджень. Подальшого дос.шдження иотребують складов! освггаьо1 компетентносп в залежносп вщ профшю навчання, визначення впливу ¡нформатич-но-технолопчного мислення та проблемно-д1яльшсно го гадходу на процес навчання.
Л1ТЕРАТУРА
1. ЖалдакМ. I., РамськийЮ. С, РафальськаМ. В. Модель системи сощально-професшних компетентностей вчителя шформатики // Науковий часопис НПУ ¡мсш М.П Драгоманова. — Сер. 2. Комп: ют ерн о -ор1 ентоваш системи навчання: 36. наук. пр. — 2009. — № 7 (14).
2. Компетентностный подход в педагогическом образовании: Коллективная монография // Под ред. проф. В. А. Козырева и проф. И Ф. Радионовой. —СПб.: Изд-воРГПУ им. А.И. Герцена, 2004. — 392 с.
3. Маркова А. К. Психология профессионализма. —М. : Знания, 1996. —312 с.
4. Проблема компетенции и результатов образования (панельная дискуссия по теме конференции). И. Д Фрумин, Г. А. Цукерман, Б. И. Хасан, Т. И Шанин, Е. Я Ленская, А. П Тряпнцина, К. Н. Поливанова, Б. Д Элькошш. — Материалы X конференции.
5. Равен Дж. Компетентность в современном обществе: выявление, развитие и реализация // Пер. с англ —М., «Когито-Центр», 2002. — 396 с.
6. Зеер Э. Ф., Шахматова О. Н. Личностно ориентированные технологии профессионального развития специалиста: Науч-метод, пособие. — Екатеринбург, нзд-во Урал гос. проф. -пед. ун-та, — 1999. —245 с.
7. Комиетентшсиий пщхщ у сучаснш освт: свгговий досвщ та укршнсыа перспективи: Б1блютеказ осв1тньо1 пол!тики // П1д. заг. ред. О. В.Овчарук. —К.: «К.1.С.», 2004. — 112 с.
8. Смирнов а-Трпбульская Е. Н. Основы формирования информатических компетентностей в области дистанционного обучения Монограф1я. — Херсон: Айлант, 2007. — 704 с.
9. Морзе Н. В. Основи методично! пщготовки вчителя ¡нформатики: Монограф1я. — К.: Курс, 2003. — 372 с.
10. ЖадцакМ. I., РамськийЮ. С., РафальськаМ. В. Формування системи ¡нформатичних компетентностей майбутшх учите .ив ¡нформатики у процем навчання в иедагопчному уншерситеп // Вища школа. — Ocbíthí технологи — 2009. —№ 10.
11. Критерй оцшювання навчальних досягнень учшв у систем! загально? середньо! ocbíth /В. О. Огнев'юк (заред); Аквдем1я педагопчних наук Украши. — К.: 1рпшь i Перун, 2004. — 176 с.
12. ЛещукС. О. Навчально-шфсрмацшне середовище як 3aci6 акгивиаци шзнавальши дцяльносп учшв старшо! школи у npoueci навчання ¡нформатики: дис. на здобуття наук, стуиеня канд. пед наук: спец. 13.00.02 «Теор1я i методика навчання ¡нформатики» / С. О. Лещук. — Кшв, 2006. — 225 с.
13. Веселовская Н. С. Компетентностный подход в образовании — основа подготовки высококвалифицированного специалиста. Омск, 2004.
14. Хуторской А. В. Ключевые компетенции и образовательные стандарты: Доклад на Отделении философии образования и теоретической педагогики РАО 23 апреля 2002г. Центр «ЭГщос». — www. е idos .ru/news/c oiTm et -di s. htm.
15. Морзе Н. В. Методика навчання ¡нформатики: Навч. noc¡6.: У 4 ч. /Заред акад. М. I. Жаддака. — К.: Навчальна книга, 2003. — Ч. I: Загальна методика навчання ¡нформатики. — С. 13-26.
16. Зимняя И А., ЗемцоваЕ. В. Интегральный подход к оценке единой социально-профессиональной компетентности выпускников вузов //Высшее образование сегодня. — №5, 2008. — С. 14-19.
