CC BY
21
12. Башмачникова Е.В. Перспективы развития рынка ного университета сервиса. Серия: Экономика. 2014. № интернет-услуг // Вестник Поволжского государствен- 4 (36). С. 71-75.
THE FORMATION OF SOCIAL INSTITUTIONS IN MODERN SOCIETY ON THE EXAMPLE
OF AN ONLINE BLOG
© 2015
T.N. Ivanova, doctor of sociological Sciences, Professor of «Sociology»
Togliatti State University, Togliatti (Russia)
Abstract. International computer network has become the new public means of mass communication, a platform of economic and political operations, leisure facilities and even religious activities. Internet has penetrated almost all spheres of society. Its occurrence in our life and the life was much faster mass development of technical inventions as the telephone, radio, TV. Obviously, the social demand for the Internet has been very high. Specialized computer network in a short time acquired the features of the social system. The Internet connects millions of computers that through the use of a single communications protocol TCP IP, a special addressing system (IP-addresses, domain names) identify and find each other. The interaction of the Internet has led to the emergence of many «virtual worlds», which are the subjects of real and virtual personalities, groups and communities. At the same time the Internet is large and growing bank of knowledge accumulated by mankind. In addition, the computer network is a unique and cyberspace, giving its users the opportunity to realize their virtual identity within it, the opportunity to create themselves and their world. In the global network there are many forms, such as communication, user interaction and self-expression, which is often in cyberspace is the construction of a virtual identity, a game with self-presentation. For example, a form of communication in the on-line mode are programs such as MiRC (chats), ICQ, Skype, in the off-line - e-mail various forums, and the function of personal messages in social networks. Obviously, the above methods of communication in the virtual space provide an opportunity of self-expression and basically only via the non-verbal speech, and a limited number of characters. If the value that the Internet, as a space for users to interact, becomes now for the individual and for society as a whole, there was a need to create such a resource that will provide the means and the communication and self-expression.
Keywords: Internet, blog, network, virtual reality, Informatics-educational environment, space, relationships, people, technology, system, development, audience, identity, Institute, life, sphere.
УДК 378.147.091.3:0004.85
ОПРЕДЕЛЕНИЕ ПЕРЕЧНЯ ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНЫХ УМЕНИЙ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ ИНФОРМАТИКИ ДЛЯ ИХ ФОРМИРОВАНИЯ НА ЗАНЯТИЯХ ДИСЦИПЛИН ЕСТЕСТВЕННО-МАТЕМАТИЧЕСКОГО ЦИКЛА
© 2015
И.В. Морквян, преподаватель кафедры «Информатика»
Харьковская гуманитарно-педагогическая академия Харьковского областного совета,
Харьков (Украина)
Аннотация. В статье рассмотрены требования к профессиональной компетентности будущих учителей информатики. На основе сравнительного анализа различных научных подходов к определению структуры профессиональной компетентности учителя определены их пересечения в таких аспектах, как обще-профессиональные и психолого-педагогические компетентности, которые включают в себя наличие обязательного интеллектуального блока, к которому относится совокупность интеллектуальных умений, что является необходимым условием для формирования всех других компетенций. На основе ранее проведенного анализа сущности понятия «интеллектуальные умения» приведено определение, которое больше всего отвечает цели исследования. Рассмотрены подходы к классификации интеллектуальных умений. Указанны характеристики, которые должны быть сформированы у учителя XXI века. На основе перечня навыков XXI века, которые необходимо формировать у учащихся; функции ИКТ в обучении и системы профессиональных компетенций учителя информатики определен перечень необходимых интеллектуальных умений, которые должны быть сформированы у будущего учителя информатики. Сделан вывод о необходимости формирования у него профессиональных компетенций, одной из важных составляющих которой является интеллектуальные умения. Определён их перечень, в состав которого входят аналитико-синтети-ческие умения; умения и навыки эффективного восприятия информации (способность к самообразованию); умения и навыки создания программного образовательного продукта.
Ключевые слова: навыки XXI столетия, составляющие профессионально-педагогических компетентностей учителя информатики, интеллектуальные умения, подходы к классификации интеллектуальных умений.
Постановка проблеми в загальному вигляд1 та и зв'язок з важливими науковими та практичними за-вданнями. Одним iз стратепчних напрямiв розвит-ку освгги е И шформатиза^, тобто впровадження в освггнш процес сучасних шформацшно-комушкацшних технологш, що забезпечують удосконалення навчально-виховного процесу, доступшсть та ефектившсть освгти, тдготовку молодого поколшня до життедiяльностi в шформацшному суспшьсга [1]. З метою щдвищення ефективносп практично! даяльносп майбутшх випускниюв збшьшуеться необхвдшсть формування у них умшь i на-вичок наюгацд в шформацшному просторг Важлива роль у цьому процеа належить вивченню шформатики, що також сприяе оволодшню учнями такими сучасни-ми методами наукового тзнання, як формалiзацiя, мо-делювання, проектування власно! дгяльносп на базi
шформацшно-комушкацшних технологш (1КТ), прове-дення комп'ютерного експерименту, тощо. Як зазнача-ють у сво!х працях М. Победоносцева, М. Шутжова та iншi [2, 3, 4, 5, 6], багато умшь та навичок, що форму-ються в учшв при вивченш шформатики е загальнонав-чальними, серед яких видiляються так штелектуальш вмшня, як аналiз, порiвняння, ствставляння, про-типоставляння, синтез, абстрагування, узагальнення, класифжацгя, умовиведення тощо. В. Сухомлинський власною педагопчною дгяльшстю доводив, що одним iз факторiв формування штелектуальних умшь зале-жить ввд ерудици вчителя, його свгтогляду i культури; змюту навчальних програм i правильного використан-ня методiв навчання; оргашзацп штелектуально! пращ в освгтньому процеа [3]. Це можливо лише тод^ коли у майбутнього вчителя сформоваш зазначеш якосп та
вмшня.
Отже, майбутнш вчитель шформатики повинен не тшьки мати сформоваш штелектуальш вмшня, володпи сучасними методами наукового тзнання, бути ерудова-ним; а й бути спроможним постшно опановувати нов1 можливосп засоб1в 1КТ та вмгга ефективно застосовува-ти !х в освпньому процесс Зазначеш вмшня е компонентами професшно-педагопчно! компетентносп майбут-нього вчителя шформатики.
Анализ остантх дослгджень I публ1кац1й, в яких роз-глядалися аспекти ц1е! проблеми I на як спираеться автор; видтення невирШених ранШе частин загально'1 проблеми. М. Жалдак, Ю. Рамський та М. Рафальська у сво!й робоп зазначали, що розробка стандарпв та моделей тдготовки фах1вщв р1зного проф1лю, формулюеться у термшах компетентностей. Це дае змогу врахува-ти формування у студенпв готовносп до майбутньо! професшно! д1яльносп [4].
Розвитку професшно! компетентносп у систем! професшно! тдготовки педагопв та освпи присвятили сво! дослщження Н. Б1б1к, В. Введенський, I. Зимня, I. Зязюн, Н. Маркова, та шш.
Питання професшно! подготовки вчител1в шформатики дослоджували Н. Балик, Л. Бшоусова, Т. Гудкова, Т. Добудько, М. Жалдак, О. Кучай, Т. Лук1на, Н. Морзе, С. Раков, Ю. Рамський, М. Рафальська та шш. Зокрема, М. Жалдак, Ю. Рамський та М. Рафальська описува-ли модель системи сошально-професшних компетентностей учител1в шформатики [4]. С. Раков - розглядав квал!ф!кащю 1 вимоги до сучасного вчителя шформатики та визначав сутшсть поняття «ЖТ-компетентшсть» [7]. Т. Гудкова, Т. Луюна - вивчали формування у вчител1в шформатики шформацшно! компетентносп тощо. Можливосп застосування засоб1в шформацшних технологий та удосконалення змюту подготовки майбут-нього вчителя шформатики у сво!х працях дослоджували Н. Балик, Л. Бшоусова, В. Бикова, Л. Бресшна, А. Верлань, А. Гурж1й, В. Руденко, З. Седаметова, О. Сп1ваковський, Ю. Триус, Г. Цибко та ш.
Питання формування штелектуальних умшь у студенпв, майбутшх спешалюпв розглядали Е. Валеева, Н. Гаруля, М. Денисенко, С. Касаткш С. Рассада та ш Зокрема, Н. Гаруля у сво!х працях дослщжувала формування штелектуальних умшь студенпв педвузу -майбутшх учител1в праш на основ! !х полпехшчно! тдготовки [8]. С. Рассада - особливосп розвитку штелектуальних умшь майбутшх учител1в, що е основою умшь розв'язувати професшно-педагопчш задач! [9]. Але, незважаючи на значну к1льк1сть праць, при-свячених професшнш шдготовш майбутшх учител1в шформатики [2, 4, 6, 10, 11, 12], проблема формування штелектуальних умшь майбутшх учител1в шформатики залишилася поза увагою дослщнишв.
Формування ц1лей статт1 (постановка завдан-ня). Метою статл е анал1з структури професшно-педагопчно! компетентносп вчителя шформатики для визначення перел1ку штелектуальних умшь, як1 повинш бути сформованими у студенпв - майбутшх учител1в шформатики.
Виклад основного матергалу дослгдження з повним обтрунтуванням отриманих наукових результат1в. Професшно-педагопчна компетентшсть вчителя вчени-ми 1 практиками розглядаеться по-р1зному.
З огляду на мету нашого дослщження, !з усього р1зномашття визначень поняття «компетентшсть» зупи-нимося на найбшьш поширеному в науковш литератур! - це визначення С. Гончаренка: «Компетентшсть - це сукупносп знань 1 вмшь, необходних для ефективно! професшно! д!яльносп: вмшня анал1зувати, перед-бачати наслщки професшно! д^яльносп, використо-вувати шформацш» [5, с.149]. Серед структурних !! компоненпв £. Долинський видшяе так1, як: 1) гно-стичний (передбачае володшня певною сукупшстю
знань, що актуал1зуються у професшнш д!яльносп в межах пе! чи шшо! компетентносп); 2) шформацшно-опанувальний (виявляеться у вмшнях накопичувати, об-робляти та вплювати водповщно до власно! концепци всю необходну шформацш); 3) процесуальний (мютить вмшня практично! реал1зацп свого задуму, ще!, проекту, впровадження авторських технологш, розв'язання професшних завдань, самовтшення у продукт! свое! пращ); 4) штерактивний (спрямований на встановлен-ня позитивно! сощально! взаемодп з метою виршення профес1йних завдань; 5) особист1сний (ор1ентований на оволод1ння та виявлення у професшнш д1яльност1 соц1ально доц1льних норм, цшностей, мотив1в) [6].
Останн1м часом, Л. Антропова, А. Белшн, £. Зеер, М. Молчанов та ш. уточнюють поняття «компетентшсть», дослоджуючи «професшну компетентшсть», як показ-ник вщповщносп фах1вця вимогам профес1йного спря-мування [6].
У науково-педагог1чн1й л1тератур1 юнуе дек1лька погляд1в щодо структури професшно! компетентност1 майбутнього вчителя.
I. Бех та I. Зязюн основними складовими компетентност1 майбутнього вчителя визначають мотивац1йний, акс1олог1чний, гностичний, практичний, особист1сний та творчий компоненти [13].
В. Крижко та £. Павлютенков пропонують визна-чити структуру професшно! компетентносп за трьома сферами: операцшно-технолопчною, мотивац1йною та рефлексивною [14].
Н. Кузьмша до складу професшно! компетентносп включае п'ять елемент1в чи вид1в компетентност1: спец1альна 1 професшна компетентн1сть в галуз1 дисципл1ни, що викладаеться; методична компетентн1сть (щодо способ1в формування знань, ум1нь в учшв); соц1ально-психолог1чна компетентн1сть (стосовно процесу спшкування); диференц1йно-психолог1чна (в1дноситься до мотив1в, зд1бностей, напрям1в учн1в); ауто психолог1чна компетентшсть (стосуеться переваг та недол1к1в власно! д1яльносп та особистост1) [15].
На думку С. Золтухшо! та Л. Зеленсько! структура профес1йно-педагог1чно! компетентносп включае спещально-фахову (стосуеться теоретично! тдготовки з певно! галуз1 знань та вмшня й навички застосування !х на практиц1), загальнокультурну (вщноситься до оволод1ння духовною, громадянською, сошальною, педагог1чною, управл1нською, правовою, естетич-ною, еколопчною культурою тощо); психолого-педагопчну (стосуеться сформованост1 педагог1чного мислення, аналггичних, гностичних, конструктив-них, орган1заторських й комушкативних вм1нь, нави-чок, зд1бностей; оволод1ння осв1тн1ми технолог1ями; педагог1чними дослвдницькими вм1ннями; здатност1 зд1йснювати педагог1чне кер1вництво творчою д1яльн1стю учн1всько! молод1) та аутопсихолопчну (визначаеться здатн1стю оц1нювати 1 корегувати влас-ну д1яльн1сть та прояви особиспсних властивостей) компетентност1 [16].
Пор1вняльний анал1з р1зних наукових пвдход1в до визначення структури профес1йно! компетентносп вчителя сввдчить, що окреслеш дослодниками в межах т1е! чи шшо! класиф1кац1йно! бази !! компоненти перехре-щуються в таких аспектах, як загально-професшш та психолого-педагог1чн1 компетентности як1 включають в себе наявшсть обов'язкового 1нтелектуального блоку, до якого вщноситься сукупн1сть сформованих у випускнишв прийом1в розумово! д1яльност1 чи штелектуальних умшь, таких як анал1з, синтез, пор1вняння, сп1вставлення, класиф1кац1я, систематизац1я, узагальнення, проекту-вання, моделювання тощо, що е необходною умовою для формування вс1х 1нших компетентностей.
Анал1з суп поняття «штелектуальш ум1ння» дозволив нам дшти висновку, що багато дослщнишв под «1нтелектуальними ум1ннями» розумшть дц щодо вико-
нання розумових операцш, як1 е компонентами мислен-ня. З огляду на мету нашого дослвдження ми зупинимось на визначеннi В. Гриньово!, яка шд штелектуальними умшнями розумiе здатнiсть особистостi ефективно ви-конувати операцй' логiчного мислення (аналiз, синтез, порiвняння, класифiкацiï, видiлення головного та ш.) у процесi оволодшня системою психолого-педагогiчних знань, розв'язаннi проблем i завдань у процесi професшно1 дiяльностi [17].
У науково-педагогiчнiй лiтературi iснуе бага-то пiдходiв до класифжацп iнтелектуальних умiнь: 1) за структурними елементами навчальноï дiяльностi (Ю. Бабанський); 2) ступенем узагальненостi (Д. Богоявленський, Н. Менчинська та ш.); 3) структурою розумовоï дiяльностi (Л. Воробйова); типами мислення (Т. 1лына); 4) загально навчальними умiннями (О. Савченко); 5) формою пiзнавальноï дiяльностi (Н. Прокопенко, С. Федоренко та iн.); 6) формою продуктивноï дiяльностi (О. Башманiвський); 7) при-йомами обробки iнформацiï (С. Касатшн, В. Кухарев, Л. Пермшова, Т. Шамова та iн.); 8) етапами розумово1' дiяльностi (В. Паламарчук); 9) описовими функцiями на-укового знання (Б. Федоров).
Але вс вченi, так чи шакше, видiляють спiльнi вмiння - проводити операцiï аналiзу i синтезу, порiвняння, уза-гальнення i систематизацiï, абстрагування, конкретизацй' тощо. В. Паламарчук i В. Андреев щ розумовi операцй' розглядають як провiднi компоненти структури iнтелектуальних умiнь, а Ю. Бабанський, Л. Воробйова, Т. 1лына, М. Кухарев - не видшяють розумовi операцiï як окремi компоненти, але передбачають володiння цими прийомами розумовоï дiяльностi.
Для визначення сукупносп необхвдних штелектуальних умiнь, що повиннi бути сформованими у майбутнього вчителя шформатики звернемо увагу на: 1) трансформацш, яка вщбулась iз перелжом необхвдних навичок, як1 повиннi бути сформоват у людини ХХ1 столигя; 2) думку М. Абдуразакова [11] про те, що системна функця 1КТ у навчаннi сприяе перетворенню професшно-методичних знань, умшь та навичок в штелектуальний шструмент iнформацiйноï орiентацiï та засобiв здобуття нових знань й способiв д1яльност1; 3) систему професшних компетент-ностей учителя шформатики, яка розглядлась у працях М. Жалдака, Ю. Рамського та М. Рафальсь^ [4].
З. Седаметова та В. Темненко [19], спираючись на результати обговорення теми «Teaching Critical 21st Century Skills» на сторшках новин eSchool [18; 19] та роботу американського дослвдника i педагога Jeannette M. Wing, зазначають, що на даний момент серед фахiвцiв вiдбуваеться обговорення перел^ обов'язкових навичок ХХ1 столитя. У цих роботах, крiм навичок читати, писати i рахувати пропонуеться додати ще навик - CT (Computational Thinking), що припускае новий споаб вирiшення виникаючих завдань з використанням методiв iнформатики, шформацшних технологiй, computer science [20-24], або навики - problem solving, critical thinking, creativity, communication, and collaboration (виршення проблем, критичного мислення, творчосп, спшкування i спiвпрацi) [25-28].
В освггньому спiвтовариствi [22] пiсля низки дискусш дiйшли висновку, що у сучасного вчителя ХХ1 столiття повинш бути сформованими такi характеристики, як: 1) умшня розпiзнавати тренди технологiй, що швидко змiнюються та визначати, яш освiтнi навички i таланти необхщно розвивати в учшв; 2) здатнiсть до на-вчання протягом життя (постiйного опанування новими технологиями, прийняття нововведень, формулювання ввдкритих питань, що не мають однозначноï вiдповiдi тощо); 3) умiння вчити i оцшювати учнiв усiх рiвнiв; 4) формування в учнiв навичок мiжперсональних взаемин, шанобливого ставлення до вах учасникiв спiлкування; 5) здатшсть вiдрiзняти ефективнi та неефективнi технологи.
М. Жалдак, Ю. Рамський та М. Рафальська створю-
ючи систему професшних компетентностей учителя шформатики, розглядали ïï, як сукупшсть компетентностей у галузi шформатики та сумiжних iз нею дисциплш, методики та дидактики, психологiчних i педагопчних основ здiйснення навчально-виховного процесу, досд^ниш^ дiяльностi та педагогiчного спшкування, що визначають якiсть професiйноï дiяльностi вчителя iнформатики [4] i видiляють такi структурнi компоненти: загальнопрофесшш (дидактико-методичнi, органiзацiйно-управлiнськi, психолого-педагогiчнi, дослвдницьш, комунiкативнi, природничо-математичнi) та предметнi (шформатичш) компетентностi.
Видiлимо зi змiсту наведених М. Жалдаком, Ю. Рамським та М. Рафальською структурних компонентiв професiйноï дiяльностi вчителя iнформатики тi, що ввдповвдають метi нашого дослiдження.
До дидактико-методичних компетентностей вiдноситься розумшня мети, цiлей, завдань навчання шформатики у загальноосвггнш школi, що проявляеться у таких видах дгяльносл, як: здшснення аналiзу про-грам; добiр змiсту, методiв, форм, засобiв навчання шформатики у вщповвдносл до шкш або класiв певно-го типу; установлення зв'язшв навчального матерiалу з життям, внутрiшньо- та мiж предметних зв'язшв; тдготовка учнiв до турнiрiв, олiмпiад з iнформатики; участь у телекомушкацшних проектах, конкурсi на-укових робгт МАН; застосування iндивiдуального та диференцшованого пiдходiв у навчальному процеа; створення електронних курсiв з шформатики, веб-сайпв освiтнього призначення тощо.
Оргашзацшно-управлшсьш включають в себе плану-вання роботи з учнями, якi потребують систематичноï додатковоï допомоги з шформатики; проектування навчально-виховноï роботи; використання шформацшних технологш для здшсненш документообiгу, планування в навчальному процесi, створення електронних баз даних педагогiчних матерiалiв, бiблiотечних ресурсiв тощо.
Психолого-педагогiчнi компетентностi передбачають сформовашсть умiнь усвiдомлення та аналiзу педагогiчних ситуацiй, пов'язаних iз виконанням обов'язкiв учителя iнформатики; здшснення аналiзу власноï педагогiчноï дiяльностi, ввдносин iз колективом та учнями; виявлення причин вiдставання деяких учнiв iз iнформатики тощо.
До дослiдницьких компетентностей ввдносяться вмiння опрацьовувати наукову, психолого-педагопчну, методичну лiтературу з метою пошуку ефективних педагогiчних технологiй, методiв та засобiв навчання iнформатики; узагальнювати власний досввд та пред-ставляти його у виглядi доповiдей, статей, вистушв на конференцiях; створювати власнi педагопчш програмнi засоби; дослiджувати вплив використання шформацшних технологш на стимулювання розвитку особистостi учня тощо.
Комунiкативнi компетентносп включають вмiння прогнозувати результати психолопчних вiдносин у системi спiлкування суб'екпв освiтньоï дiяльностi; розумiння точки зору учня тощо.
Природничо-математичш компетентностi передбачають розумшня змюту та методiв iнформацiйного мо-делювання, зокрема математичного; володiння дедук-тивним методом доведення та спростування тверджень, методами дослiдження сощально та iндивiдуально зна-чущих задач тощо.
До предметних (шформатичних) компетентностей вiдносяться шформолопчно-методолопчш, iнформацiйно-технологiчнi, комп'ютернi, модельнi та алгоршадчш.
Висновки до^дження i перспективи подальшого до^дження даного напрямку. Шдсумовуючи все вище сказане, можна зробити висновок, що важливим завдан-ням вищоï педагогiчноï освгга е формування в майбутнiх учителiв iнформатики професiйних компетентностей, якi включають в себе вмшня вiльно орiентуватися в нау-
И.В. Морквян психолого-педагогическое
ОПРЕДЕЛЕНИЕ ПЕРЕЧНЯ ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНЫХ... направление
ковому й шформацшному просторах, опановувати нови-ми засобами ЖТ та впроваджувати !х в освггаш процес, створювати на !х основ1 авторськ1 навчальш програмш комплекси; анал1зувати, пор1внювати, узагальнювати, знаходити ефективш ршення. Отже, штелектуальш вмшня е одшею 1з важливих складових професшно! компетентносп вчителя, зокрема, вчителя шформатики.
На основ1 отриманих результапв дослщження виз-начимо перелш штелектуальних умшь, як повинш бути сформованими у майбутшх учител1в шформатики з огляду на склад !х професшно! компетентности
- аналпико-синтетичш умшня: анал1з, синтез, аб-страгування, узагальнення, структурування, пор1вняння, ствставлення, систематизац1я, класифжацгя, диференц1ац1я, моделювання, штерпретац1я та самоконтроль;
- умшня й навички ефективного сприйняття шформацп (здатшсть до самоосвпи): генерування нових щей, формулювання запитань, планування, знаходження необхщно! шформацп;
- умшня й навички створення програмного освпнього продукту: проектування його структури; анал1з юнуючих засоб1в IКТ за допомогою яких це можливо виконати; опанування принципами роботи 1з обраним засобом; розробка шформацшного наповнення (контенту); створення продукту; перев1рка його ефективносп.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Указ Президента Укра!ни Про Нацюнальну стратепю розвитку освгга в Укра!ш на перюд до 2021 року. Нацюнальна стратепя розвитку освпи в Укра!ш на перюд до 2021 року / [Електронний ресурс]. - Режим доступа: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/344/2013
2. Победоносцева М. Г. Межпредметные связи шформатики / М. Г. Победоносцева, М. И. Шутикова // Вестник Тамбовского университета. Серия:Естественные и технические науки. - Выпуск № 5 / том 12 / 2007. -Научная библиотека КиберЛенинка / [Електронний ресурс]. - Режим доступа: http://cyberleninka.rU/article/n/ mezhpredmetnye-svyazi-informatiki#ixzz3cNvVG5kR/
3. Сухомлинський В. О. Вибраш твори у 5-ти томах. / В. О. Сухомлинський. - К.: Радянська школа, 1986. Т. 2. - 718 с.
4. Жалдак М. Модель системи сощально-професшних компетентностей учител1в шформатики / М. Жалдак, Ю. Рамський, М. Рафальська // Шформатика. - № 20 (500), травень 2009. - С. 3-10.
5. Гаруля Н. А. Формирование интеллектуальных умений у студентов педвуза - будущих учителей труда на основе их политехнической подготовки: Автореферат дис. ... кандидата педагогических наук: 13.00.01. -Москва, 1993. - 18 с.: ил.
6. Рассада С. А. Развитие интеллектуальных умений будущих учителей в структуре общепрофессиональной подготовки: диссертация... кандидата педагогических наук: 13.00.08. - Омск, 2005. - 228 с.
7. Компетентшсний пвдхщ у сучаснш освт: свгговий досвщ та украшсьш перспективи: Б1блютека з освпньо! политики: [кол. моногр.] / [Шбш Н. М., Ващенко Л. С., Локшина О. I., Овчарук О. В., Паращенко Л. I., Пометун О. I., Савченко О. Я., Трубачева С. Е. / тд заг. ред. О. В. Овчарук]. - К.: К.1С., 2004. - 112 с.
8. Долинський £. В. Сутшсть 1 структура професшно! компетентносп майбутн1х перекладач1в / £. В. Долинський // Педагопчний дискурс. - Випуск 7, 2010. - С. 86- 89.
9. Раков С. А. Сучасний учитель шформатики: квал1ф1кац1я 1 вимоги / С.А. Раков // Комп'ютер у школ1 та ам'1. - № 5, 2005. - С. 35-38.
10. Бресшна Л. В. Професшна подготовка майбутшх вчител1в шформатики на основ1 сучасних мережевих шформацшних технологш: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Л. В. Бресшна; Нац. пед. ун-т 1м. М. П.
Драгоманова. - К., 2003. - 17 с.: рис. - укр._
11. Кравченко £ Г. 1нформацшно-комушкацшна складова фахово! компетентносп вчителя-мовника / £ Г. Кравченко // Наукова скарбниця освпи Донеччини: наук.-метод. журн./ Донец. обл. ш-т пiслядиплом. пед. освiти, Донец. нац. ун-т. - Донецьк: Донец. обл. ш-т шслядиплом. пед. освiти, 2006 - Выходит ежеквартально, 2009 г. № 1 - С.40 43. - Бiблюгp.: 20 назв.
12. Лукаш I. М. Формування штелектуальних умшь старшокласник1в у процеа навчання iнформатики: Автореф. дис ... канд. пед. наук: 13.00.02 / I. М. Лукаш; В.о. Нац. пед. ун-т iM. М. П. Драгоманова. - К.: Б.в., 2003.- 20 с.
13. Левшвський М. В. Вщповщальшстгь у структурi компетентносп майбутнього вчителя // Вюник Житомирського державного ушверситету iменi 1вана Франка. - 2003. - Випуск 13. - С. 9-12.
14. Павлютенков Е. М., Крыжко В. В. Рабочая книга руководителя школы. Ч. 3: Методическая работа в школе: организация и управление. - Запорожье, 1994. - 105 с.
15. Кузьмина Н. В. Профессионализм личности преподавателя и мастера производственного обучения. -М., 1990. - 105 с.
16. Золотухша С. Т., Зеленська Л. Д. Професшно-педагопчна компетентшсть викладача вищого навчаль-ного закладу (юторико-педагопчний аспект). - Харшв.: ХНПУ, 2007 р. - 185 с.
17. Викладач вищого навчального закладу: культура, дiяльнiсть, професiоналiзм / За ред. В. М. Гриньово!. -Харшв: ХНПУ iменi Г.С. Сковороди, 2010. - 150 с.
18. Седаметова З. ГЕ-освиа 21-столптя: техшчш можливостi та очiкуванi навички педагога та учня / З. Седаметова, В. Темненко // Гнформатика та шформацшш технологil навчання в навчальних закладах. - №4-5. -2011. - С. 26-32.
19. eSchool News: How are your 21st-century / [Електронний ресурс]. - Режим доступа: http://www. eschoolnews.com/2013/08/23/teaching-critical-21st-century-skills/
20. Абдуразаков М. М. Совершенствование содержания подготовки будущего учителя информатики в условиях информатизации образования: Автореф. дис ... доктора пед. наук: 13.00.02 - теория и методика обучения и воспитания (информатика), 13.00.08 - теория и методика профессионального образования / М.М. Абдуразаков; Моск. пед. гос. ун-т. - М., 2007. - 47 с. року / [Електронний ресурс]. - Режим доступа: http://www.dissercat.com/ content/sovershenstvovanie-soderzhaniya-podgotovki-budushchego-uchitelya-informatiki-v-usloviyakh-in
21. Абдуразаков М.М., Магомедова А.А. О некоторых аспектах формирования профессионализма у современного педагога в условиях информатизации образования // Вектор науки Тольяттинского государственного университета. Серия: Педагогика, психология. 2014.№ 2. С. 132-134.
22. Дзамыхов А.Х. Структура и содержание методической системы совместного изучения информатики и математики в вузе // Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2014. № 4. С. 49-53.
23. Богданова А.В. Формирование информационно-коммуникативной компетентности студентов вуза с применением технологии учебных полей как научная проблема // Балтийский гуманитарный журнал. 2014. № 4. С. 46-50.
24. Федорчук А.Л. Подготовка будущего учителя информатики к работе в профильной школе // Вектор науки Тольяттинского государственного университета. Серия: Педагогика, психология. 2013. № 2 (13). С. 289291.
25. Wing J. M. Computational Thinking - / Jeannette M. Wing // Communications of the ACM. - Vol. 49, № 3, 2006/ - Pp. 33-35
26. Балабаева Н.П. Контрпримеры в курсе высшей математики как средство развития критического мышления студентов IT-направлений // Самарский научный
вестник. 2014. № 4 (9). С. 30-33.
27. Олейников А.А. Элементы теории искусственного интеллекта в организации условий обучения информатике // Вектор науки Тольяттинского государственного университета. Серия: Педагогика, психология. 2014. № 1 (16). С. 154-157.
28. Мухидинов М.Г. Развитие технологического и
психолого-педагогического компонентов профессиональной деятельности будущего учителя информатики // Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2014. № 4. С. 87-89.
29. eSchool News / [Електронний ресурс]. - Режим доступа: http://www.eschoolnews.com/2011/09/09/five-characteristics-of-an-effective-21st-century-educator/
ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРЕЛ1КУ ШТЕЛЕКТУАЛЬНИХ УМ1НЬ У МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В 1НФОРМАТИКИ ДЛЯ ÏX ФОРМУВАННЯ НА ЗАНЯТТЯХ ДИСЦИПЛ1Н ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНОГО ЦИКЛУ
© 2015
1.В. Морквян, викладач кафедри «1нформатика»
Комунальний заклад «Харювська гуманiтарно-педагогiчна академiя» ХарювськоЧ обласног ради,
Харюв (Украгна)
Анотащя. У статп розглянуто вимоги до професiйноï компетентносп майбутшх учителiв шформатики. На основi порiвняльного аналiзу рiзних наукових пiдходiв до визначення структури професiйноï компетентностi вчителя за-значено 1х перехрещення в таких аспектах, як загально-професшш та психолого-педагопчш компетентностi, як1 включають в себе наявшсть обов'язкового iнтелектуального блоку, до якого ввдноситься сукупнiсть сформованих штелектуальних умшь, що е необхвдною умовою для формування вах шших компетентностей. На основi ранiше проведеного аналiзу сутностi поняття «iнтелектуальнi вмшня» визначене означення, яке найбiльш ввдповвдае метi дослiдження. Розглянуто пiдходи до класифжацп iнтелектуальних умiнь. Зазначенi характеристики, як повиннi бути сформованими у вчителя ХХ1 стол1ття. На основi перел1ку навичок ХХ1 стол1ття, яш необхвдно формувати в учнiв; функцп 1КТ у навчаннi та системи професшних компетентностей учителя шформатики визначений перелж необхвдних штелектуальних умшь, що повинш бути сформованими у майбутнього вчителя шформатики. Зроблено висновок про необхвдшсть формування у нього професшних компетентностей, одшею iз важливих складових якоï е iнтелектуальнi вмiння. Визначено 1х перелiк, до складу якого входять аналiтико-синтетичнi умiння; умiння й на-вички ефективного сприйняття шформацп (здатнiсть до самоосвiти); умiння й навички створення програмного освiтнього продукту.
Ключовi слова: навички ХХ1 столитя, складовi професiйно-педагогiчноï компетентностi вчителя шформатики, штелектуальш вмiння, пiдходи до класифжацп iнтелектуальних умiнь.
DEFINITIONS LIST INTELLECTUAL SKILLS FUTURE TEACHERS INFORMATYKYDLYA THEIR FORMATION IN THE CLASSROOM DISCIPLINES PRYRODNYCHO- MATHEMATICAL CYCLE
© 2015
I.V. Morkvyan, lecturer in «Information»
Public Enterprise «Kharkiv Humanitarian Pedagogical Academy» Kharkiv Regional Council,
Kharkiv (Ukraine)
Abstract. The article discusses the requirements for professional competence of future teachers of computer science. Based on comparative analysis of different scientific approaches to determining the structure of professional competence of teachers stated they overlap in such aspects as general professional and psycho-pedagogical competencies, which include a mandatory intellectual bloc, to which the existing set of intellectual skills that is a necessary condition for the formation of all other competencies. Based on previously conducted analysis of the essence of the concept of «intellectual ability» defined definition which most suits the purpose of the study. The approaches to the classification of intellectual skills. These specifications, which must be formed in teacher XXI century. Based on the list of XXI century skills that students need to form; ICT function in learning and systems science teacher professional competencies defined list of necessary intellectual skills that need to be formed in the future teacher of computer science. The conclusion about the need to formation of his professional competences, one of the important components of which are intellectual skills. Determined their list, which includes analytical and synthetic skills; skills and proficiency of perception (the ability to self); skills and educational skills of a software product.
Keywords: XXI century skills that make professional-pedagogical competence of the teacher of computer science, intellectual skills, approaches to classification of intellectual skills.
