CC BY
9Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 25 (64) № 1. Часть 1. С.227-232.
УДК 811.111.81 '42 Дiалоги позитивно налаштованого характеру в прозi Дж. К. Оутс
Блинова I. А.
Горл'вський державний педагог'чний нститут iноземних мов,
м. Горлiвка, Украна
Стаття присвячена до^дженню одного з nidmunie зовтштх д1алог1в, що нала-штоват на позитивну, доброзичливу та устшну комумкацт. Так дiалогu е широко представленими в nрозi до^джуваног письменнищ.
Ключовi слова: художнт прозовий дискурс, зовтштй дiалог, позитивна комут-кащя.
Постановка проблеми. Зазначимо, що специфша дiалогу, pi3HoacneKrae його ви-вчення залишаються актуальними й сьогодш. Основи теори дiалогу в мовознавсга були закладеш в працях Л. В. Щерби, Л. П. Якубинського, В. В. Виноградова. Великий штерес до дiалогу простежуеться з кшця 40-х рр. ХХ ст. З того часу питання дiалогу iнтенсивно розробляються на матерiалi рiзних мов: росшсько1, шмецько1, ан-глшсько1, французько1, украшсько1 [7; 9; 13; 15; 10; 4; 6].
В останнш час, за спостереженнями Н. В. Шульжук, активiзувалися публшаци з питань дiалогiчного мовлення, i воно стае об'ектом численних дисертацшних досль джень (див., наприклад [3; 8; 16; 14; 12; 1]) [18, с. 21-22], зокрема на матерiалi текспв художньо! лiтератури (як драматичних [4; 11], так i прозових творiв [1; 18; 16]). Як бачимо, великий дослщницький доробок, присвячений дiалогу, свiдчить про склад-нють i багатоаспектнiсть цього явища, бо дiалог е формою мовного стлкування, сферою виявлення мовленнево! дiяльностi людини i - ширше - формою юнування мови.
Мета статп полягае у спробi виокремити та системно описати таку форму репре-зентаци персонажного мовлення в художньому прозовому дискурсi як зовнiшнiй дiа-лог та його пiдтипи. Маmерiалом до^дження слугують оповiдання, що увшшли до збiрки оповiдань "The Collector of Hearts" ("Колекщонер сердець"), та новела "You" ("Ти") Джойс Керол Оутс, яка е одше! з найяскравших представниць американсько! «жшочо1» лтератури друго! половини ХХ - початку ХХ1 ст. Актуальтсть ще1 роз-вiдки зумовлена насамперед тим фактом, що сучасний прозовий дискурс е недостат-ньо грунтовно дослiдженим, зокрема творчють Дж. К. Оутс як представнищ сучасно1 англомовно1 прози.
Щд дiалогом (вiд грец. dialogos - розмова, бесща) будемо розумiти, услщ за ви-значенням, наведеним в енциклопеди «Русский язык», «форму мовлення, що скла-даеться iз регулярного обмшу висловлюваннями-реплiками, на мовний склад яких взаемно впливае безпосередне сприйняття мовленнево1 дiяльностi мовцiв» (переклад наш. - I. Б.) [17, с. 119].
У цш розвщщ зупинимось бшьш детально на дiалогах зовшшшх. Як свiдчать
нашi спостереження, у дослщжуваних творах наявне сшвюнування, з одного боку, дiалогiв, налаштованих на позитивну, доброзичливу та успшну комушкацт, де вщображаються взаеморозумшня мiж партнерами, гармошя стосyнкiв, сприятливий для розмови ктмат, адекватнi реакци спiврозмовникiв, плавний розвиток дш при об-говоренм адресатом та адресатом певно! шформацп, li доповненш та конкретизацИ'. З шшого боку, дiалогiв, спрямованих на негативну, агресивну, конфлiктну, супереч-ливу комушкащю, яка, протшаючи в умовах напруження та вирування пристрастей, включае дискyсiю мiж партнерами, сварку, лайку, скандал, звинувачення, з'ясування стосyнкiв та !х розрив, суперечку, погрози тощо за умов намiрy вплинути на думку стврозмовника, довести власну правоту, переконати в чомусь (бшьш детально про це див.: [5]). Непримиреншсть думок адресата й адресанта в цьому випадку при-зводить до викриття !хшх негативних рис характеру, таких як: презирства, образи, обурення, гшву тощо.
Прикладом дiалогy, який виникае у сприятливому комушкативно-психологгчному клгматг, де учасники мовленневого акту в цшому прагнуть до усшшно! комушка-4ii, що забезпечуе гармонiйне розгортання дiалогiчноl форми, може слугувати бесща двох знайомих, Мерiон, 17 роюв, i Пiтера, 42 роки, з оповщання Дж. К. Оутс „Ти":
"No, I haven't seen Miranda. You know I haven't seen her for two weeks," he says. "What's happened?"
"She walked out last night. Mother left loo, she's in Hollywood - they had a terrible fight, the worst one yet - I thought she might have come to you."
Silence. Peter's agitation. Behind him a small air conditioner rumbles in a window, as if sharing his agitation.
"But you know that your sister and I... we broke it off. ..."
"She didn't call you?"
"No .[20, с. 374-378]"
Дослщжуваний фрагмент являе собою дiалог шформацшного характеру, в якому реплши, що чергуються, доповнюють змют одна одно!, конкретизують, роз'яснюють тощо. У цьому випадку сшврозмовниюв, мiж якими вщчуваегься дiалог, пов'язують приятельсью стосунки: стосунки водночас батька й дочки та колишшх коханщв. Мета розмови - спроба Мерюн отримати у Итера будь-яку шформащю про мюцез-находження ii сестри-близнючки Мiранди, яка тшла з дому тсля сварки з мапр'ю.
Наведений дiалог за сво!ми особливостями (у нашому випадку за характеристиками здебшьшого зовнiшнього, вербального плану) максимально наближений до роз-мовного дiалогiчного мовлення: окрiм структури реплiк, це i !хне словесне наповне-ння, i типовi для розмовно-побутово! сфери спшкування синтаксичнi конструкцп. Як бачимо, аналiзованi структури складаються як з простих, у тому чи^ односл1в-них ("Jesus."; "Yes."; "No."), неповних (iнодi одно^вних) контекстуальних, ситуа-тивних, елттичних ("A test?"; "About killing herself?"; "Monday."; "Kidding how?"; "Me?"; "About Miranda?"), так i складнихречень зр1зними видами зв'язку - сполуч-никовим i безсполучниковим (граматична основа в наведених нижче прикладах видь лена жирним шрифтом, сполучники/сполучш слова - курсивом): "I don't know what you mean"; "Does she really think she's pregnant?;" "She doesn't seem to care; it's Mother who cares "; "You don't think there's a chance Miranda is just kidding?"; "They cut me off from them and she preferred them to me". Притаманш розмовному мовленню рiзного роду неповш речення, так зваш слова-речення, приеднувальш конструкцп вщображають ro^pi почуття, глибокi переживання персонажв пiд час роз-
мови, якi викликаються !х бажанням прояснити подробищ подiй, зробити власнi при-пущення щодо ситуацп, яка склалася, або створити вигляд необiзнаностi у справах. Складш речення вживаються з метою намiрy комyнiкантiв бiльш детально описати та роз'яснити проблеми, яю !х турбують.
Вiдзначаеться висока частотнiсть уживання питальних речень або речень i3 пи-тальною iнтонацieю ("What did she say?"; "When is Madeline coming back?"; "Has she called you yet?"; "She left this morning?"; "Then you don't know where she is?"; "And Madeline is in Hollywood?"); заперечних речень ("I don't remember."; "I don't know what to do."; "No, I haven't seen Mirandа."; "I don't know her friends ... I never got to know them.); речень з вiдповiдною модальмстю ("I would do anything in my power for her and your mother and you - believe me - but what can I do?"; "I think I should call the police."; "Do you think I could ... would you give me her number?"; "She won't talk about it."; "She won't see the doctor to make sure."; "... I thought she might have come to you."); рiзного роду повторiв - анафори1 ("I don't know what to do. I don't know where to look for her."; "She won't see the doctor. She won't take a test."); епанафори2 ("You don't think there's a chance Miranda is just kidding? - "Kidding how? What do you mean?"), анетфо-ри3 (" What did she say?" - "You mean she ... she talked about that? What did she say?") тощо.
Довжина абзацу в цьому випадку зменшуеться, оскшьки висловлювання в результат графiчного оформлення (особливого розташування в тексп) - реплши ствроз-мовниюв починаються з нового рядка; чергування коротких реплш зорово розванта-жуе сторшку, залишаючи праву ll частину заповненою лише частково. Як засвщчуе аналiз, дiалогiчний фрагмент переважно складаеться з досить лакошчних, типово розмовних конструкцш, де знакам пунктуацп належить не остання роль: емоцп (три-вога, хвилювання, розпач, сором) геро1в та шкантш, незручш для обох партнерiв подробищ ситуацп, яю й породжують хезитащю/недомовлешсть/незаюнчешсть у мовленш геро1в, передаються як за допомогою пунктуацшного оформлення - трьох крапок, тире, так i стилютично-синтаксичних засобiв, зокрема повторiв: "You mean she ... she talked about that?"; "Well ... I assume ... I assume she threatened suiside."; "I'm sorry but what can I do? About Miranda .? You know I love her, I would do anything in my power for her and your mother and you - believe me - but what can I do?" "... The people she's been hanging around4 with now, those freaks, those acidheads5 - they made fun of me, I never got to know them."; "But you know that your sister and I ... we broke it off ."; "Yes, you, but more than that ... something more. ... I think you know." 1нтонащя в цьому випадку, втрачаючи функцп оформлення заюнченост речення, передае схви-льоване, емоцшно перенасичене мовлення.
Поряд з нейтральними лексичними одиницями в мовленш сшврозмовниюв функ-щонують лексеми з емоцшним та експресивно-стилютичним забарвленням, марко-ваш в словнику [21] як "informal", "disapproving", "offensive", "slang": those freaks6, those acidheads - they made fun of me; the people she's been hanging around with now; Miranda is just kidding1, - усе це дiевi засоби збереження ефекту автентичносп роз-мовного мовлення, що звучить.
Дiалог збертае чггку структуру: заключш фрази висловлювання кожного з персо-нагав стимулюють вщповщну мовленневу реакщю - це або питальнеречення ("Does she really think she's pregnant?"; "Then you don't know where she is?"; "What did she say?"; "Did she talk about that with you?" "But what are you going to do?"); або фраза, вимовлена з особливою експреыею ("Jesus ."; "Once or twice, but it was nothing
serious. She was just being emotional ..."); або iнформацiя, для сприйняття яког ств-розмовнuковi необхiднi додаmковi роз 'яснення ("Kidding how? What do you mean?"), що забезпечуе високий стушнь iмовiрностi продовження дiалогу.
Наведений фрагмент прозового дiалогу цiкавий перш за все нестабшьною струк-турованiстю: реплши-стимули та реплши-реакци постiйно перемежовуються i пере-ходять вiд Мерiон до Итера i навпаки, в окремих випадках наявне одночасне поед-нання в одному висловлюванш i реплши-стимулу, i реплши-реакцп.
Учасники спiлкування в цьому випадку надiленi приблизно однаковими комуш-кативними правами, якi забезпечують, вiдповiдно, тотожнi можливостi ведення роз-мови, що знаходить вияв у схожому обсязi реплiк, поперемiнному переходi iнiцiативи вiд одного суб'екта мовлення до шшого (наприклад, геро1 твору по черзi задають запитання, яю стимулюють продовження бесiди).
У дiалогiчний фрагмент включене авторське мовлення, яте характеризуе супро-вiднi мовленневому спшкуванню елементи поведiнки геро1в у наведенш ситуаци (про Пiтера: Peter whispers; he stares at me; Peter walks slowly around his office; he bumps into the edge of his desk; про Пггера та Мерюн: we are both terribly embarrassed; we stare at each other in embarrassment; we stare at each other in anguish; we are ashamed; silence). Описаний автором мехашзм штонування мовлення геро1в (паузи, гучнють голосу, темп тощо) та застосування таких позамовних засобiв увиразнення мовлення й тдсилення емоцiйностi, як мiмiка й жести, уможливлюють передачу рiзнома-нiтних почутпв геро1в пiд час бесiди: сором, стан зшяковшня, острах, страждання, збентеження, тривогу, гшв. Емоцiйнi, психологiчнi жести в свою чергу подвоюють смисл, будучи тюшше пов'язаш з контекстом, ашж з текстом.
Таким чином, дослщження дiалогiв цього виду в новелi "Ти" та оповiданнях збiр-ки "Колекцiонер сердець" показало, що вони збер^ають у сво1й основi единий тема-тичний стрижень завдяки здебшьшого лiнгвiстичним засобам зв'язку мiж окреми-ми реплiками: рiзноманiтним видам повторiв, мовленневим засобам багатозначно-„нас^зного" характеру, рiзного роду паралелiзму тощо.
Проаналiзований пiдтип зовнiшнього дiалогу засвщчуе взаеморозумiння мiж партнерами, гармонiю вщносин, сприятливий для розмови клiмат, адекватш реакци спiврозмовникiв, плавний розвиток подш з метою обговорення адресатом та адресантом певно1 iнформацil, ll доповнення та конкретизацil. Отже, у результат аналiзу, проведеного на матерiалi творiв Дж. К. Оутс, доходимо висновку, що таю дiалоги е активно використовуваними в прозi дослщжувано1 письменницi, адже в психiчних станах, яю супроводжують дiалоги цього роду (ствчуття, зацiкавленiсть, спiвпере-живання тощо) людина знаходиться довше, анiж у стресових та iнших ситуацiях негативного плану.
Перспектива подальшого вивчення кола зазначених проблем полягае, як нам вба-чаеться, по-перше, в продовженнi теоретичного дослщження тишв та рiзновидiв дiа-логу в художньому текстi - на матерiалi iнших письменникiв, творiв, що належать до рiзних жанрiв та лiтературних течiй, що дозволить розширити iснуючий банк даних текстового матерiалу та надасть можливiсть зробити висновки дослщження бшьш достовiрними.
Список лiтератури
1. A6aiMOBa О. В. Семантико-синтаксичш та iнтонацiйнi особливостi монологу у дiалогiчному мовленнi англшсько! художньо! прози : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. фшол. наук : спец. 10.02.04. „Германсью мови" / О. В. Абаiмова.
- Одеса, 1998. - 16 с.
2. Бабич Н. Д. Практична стилютика i культура украшсько! мови : [навч. посiбник] / Н. Д. Бабич. - Львiв : Свгг, 2003. - 432 с.
3. Балаян А. Р. Основные коммуникативные характеристики диалога : автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. филол. наук / А. Р. Балаян. - М., 1971. - 23 с.
4. Баранник Д. Х. Питання мови драматичного твору : дис. ... канд. фшол. наук / Баранник Дмитро Харитонович. - Дшпропетровськ, 1955. - 312 с.
5. Блинова I.A. Дiалоги негативно-експресивного характеру як провщна ком-позицшно-мовленнева форма творiв С. Кононенко / I.A. Блинова // Вюник ДонНУ : наук. журн. - Сер. 5 «Гумаштарш науки». - Донецьк : Вид-во ДонНУ, 2011. - №1.
- С. 172-180.
6. Винокур Т. Г. О некоторых синтаксических особенностях диалогической речи в современном русском языке : автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. филол. наук / Т. Г. Винокур. - М., 1953. - 24 с.
7. Гельгардт Р. Р. Рассуждение о диалогах и монологах (к общей теории высказывания) / Р. Р. Гельгардт // Сборник докладов и сообщений лингвистического общества.- Калинин: Изд-во Калининского пед. ин-та, 1971. - Т. 2. - Вып. 1. - С. 28153.
8. Гураль Л. Л. Интонационная организация диалогических единств (на материале предложения-сообщения в современном английском языке) : автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. филол. наук / Л. Л. Гураль. - Киев, 1972. - 16 с.
9. Девкин В. Д. Диалог. Немецкая разговорная речь в сопоставлении с русской / В. Д. Девкин. - М. : Высш. шк., 1981. - 160 с.
10. Дудик П. С. Дiалогiчнiсть i монолопчшсть розмовного мовлення / П. С. Ду-дик // Мовознавство. - 1972. - №2. - С. 20-28.
11. Зайцева И. П. Поэтика современного драматургического дискурса : моногр. / И. П. Зайцева. - [изд. 2-е, перероб. и доп.]. - Луганск : Альма-матер, 2007. - 332 с.
12. Нестеров И. В. Диалог и монолог как литературоведческие понятия : дисс. ... канд. филол. наук : 10.01.08 / Нестеров Иван Владимирович.- М., 1998. - 235 с.
13. Пенькова Г. А. Диалогические единства в современном французском литературном языке : автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. филол. наук / Г. А. Пенькова. - Л., 1972. - 22 с.
14. Питиримова Ж. С. Средства ввода реплик персонажей в художественном тексте : автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.19 «Теория языка» / Ж. С. Питиримова. - Минск, 1992. - 17 с.
15. Пономарчук В. А. Интонационно-структурные особенности диалогических единств с повторами (на материале современного английского языка) : автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. филол. наук / В. А. Пономарчук. - К., 1971. - 22 с.
16. Ршберг В. Л. Про композищю внутршнього дiалогу у новелах Василя Стефа-ника / В. Л. Ршберг // Мовознавство. - 1984. - № 4 - С. 33-37.
17. Русский язык. Энциклопедия / [под ред. Ю. Н. Караулова]. - М. : Большая Российская энциклопедия, 2003. - 704 с.
18. Шульжук Н. В. Структура складного речення у дiалогiчномy мовленш (на матерiалi художшх творiв) : дис. ...канд. фшол. наук : 10.02.01 / Шульжук Наталiя Василiвна. - Рiвне, 1999. - 192 с.
19. Oates, Joyce Carol. The Collector of Hearts : New Tales of the Grotesque / Joyce Carol Oates. - N.Y. : A William Abrahams Book : A Plume Book, 1999. - 323 р.
20. Oates в: Oates, Joyce Carol. You / Joyce Carol Oates // The Whell of Love and Other Stories. - N.Y. : Vanguard Press, 1970. - P. 362-387.
21. Oxford Advanced Learner's Dictionary of Current English / Edited by A. S. Hornby, Sally Wehmeier, Michael Ashby]. - Oxford : Oxford University Press, 2000. - 1422 p
1 Анафора - повторення початюв сyмiжних фрагмента мовлення [2, с. 136].
2 Епанафора - наступний уривок синтаксично1 одинищ починаеться так, як закшчуеться попереднш [2, с. 136].
3 Анетфора - однаковий початок i кшець певно1 синтаксично1 структури [2, с. 136].
4 Hand around with sb (informal) to spend a lot of time with sb [21, с. 539].
5 Acidhead from acid (slang) = LSD [21, с. 9].
6 Freak 1 (informal) a person with a very strong interest in a particular subject; 2 (disapproving) a person who is considered to be unusual because of the way they behave, look or think; 3 (sometimes offensive) a person, an animal, a plant or a thing that is not physically normal [21, с. 472].
7 Kid (informal) to tell sth that is not true, especially as a joke [21, с. 652].
Блинова И.А. Диалоги позитивно настроенного характера в прозе Дж. К. Оутс
// Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» - 2012. - Т.25 (64). - № 1. Часть 1. С.227-232.
Статья посвящена исследованию одного из подтипов внешних диалогов, которые настроены на позитивную, доброжелательную и успешную коммуникацию. Данные диалоги являются широко представленными в прозе Дж. К. Оутс.
Ключевые слова: художественный прозаический дискурс, внешний диалог, позитивная коммуникация.
Blynova I.A. The dialogues of positive-aiming character in J. C. Oates' prose //
Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communications». - 2012. - V.25 (64). - № 1. Part 1. - P. 227-232.
The article focuses on the investigation of the exterior dialogue subtype aiming for a positive, well-wishing and successful communication. Such dialogues are widely used in J. C. Oates' prose.
Key words: fictional prosaic discourse, exterior dialogue, positive communication.
Поступила до редакци 05.03.2012р.
