CC BY
6
УДК 339.92
Д1АЛЕКТИЧНА СДНЮТЬ НАЦ10НАЛЬНИХ I ГЛОБАЛЬНИХ 1НТЕРЕС1В ЯК ПЕРЕДУМОВА
IX ВЗАСМН01 РЕАЛ1ЗАЦН
© 2016 ДОВГАЛЬ О. А.
УДК 339.92
Довгаль О. А. Дiалектична еднкть нацiональних i глобальних iHTepeciB як передумова Ух взаемно'' реалiзацii'
Мета cmammi полягае в досл/дженн/ д/алектичноi еднот нацональних i глобальних нтересв, що передбачае можливкть ix взаемноi реал1зацн в умовахглобал'вованоiеконом'ши. ОбГрунтовуеться, щорвном/рнийрозвитокycixкраш iрег'юшв свтузнаходиться в спектрiixдовгострокових штереав. Однак у сучасних умовах, коли ще не склалися достатне тд(рунтя для iнститyцiйно оргатзованого виршення протир'м м/ж гло-бальними та нацональними економiчними 'ттересами, бшьш активними мають бути самостшт зусилля держав щодо забезпечення швидкого й успшного економ'нного розвитку. Робиться висновок, що нацональн та глобалью економiчнi ¡нтереси знаходяться в стан д'шлектичного протир'тя, що передбачае наявнсть взаемних 'мпульав ixреалiзацiiв контект знаходження iнститyцiйного узгодження глобальних принципiв ринку та нацональноi специфки економiчного розвитку окремих кран.
Ключов'! слова: нацональн нтереси, глобальт нтереси, дiалектична еднкть, нацональний економiчний розвиток, глобалiзована економка. Ббл.: 10.
Довгаль Олена АндрПвна - доктор економiчниx наук, професор, професор кафедри м/жнародних економiчниx вiдносин, Харшвський нацональний утверситет iмен В. Н. Каразша (площа Свободи, 4, Харт, 61022, Украна) E-mail: e.a.dovgal@gmail.com
УДК 339.92
Довгаль Е. А. Диалектическое единство национальных и глобальных интересов как предпосылка их взаимной реализации
Цель статьи заключается в исследовании диалектического единства национальных и глобальных интересов, предполагающего возможность их взаимной реализации в условиях глобализации экономики. Обосновывается, что равномерное развитие всех стран и регионов мира находится в спектре их долгосрочных интересов. Однако в современных условиях, когда еще не сложились достаточные предпосылки для институционально организованного решения противоречий между глобальными и национальными экономическими интересами, более активными должны становиться самостоятельные усилия государств по обеспечению быстрого и успешного экономического развития. Делается вывод, что национальные и глобальные экономические интересы находятся в состоянии диалектического противоречия, что предполагает наличие взаимных импульсов их реализации в контексте нахождения институционального согласования глобальных принципов рынка и национальной специфики экономического развития отдельных стран. Ключевые слова: национальные интересы, глобальные интересы, диалектическое единство, национальное экономическое развитие, глобализированная экономика. Библ.: 10.
Довгаль Елена Андреевна - доктор экономических наук, профессор, професор кафедры международных экономических отношений, Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина (пл.. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: e.a.dovgal@gmail.com
UDC 339.92
Dovgal O. A. The Dialectical Unity of Both the National and the Global Interests as a Prerequisite for their Mutual Implementation
The article is aimed at studying the dialectical unity of both the national and the global interests, which involves their mutual implementation in conditions of the globalizing economy It is substantiated that the uniform development of all countries and regions of the world is going on in the scope of their long-term interests. However, in today's conditions, when sufficient prerequisites for the institutionally organized solution to conflicts between the global and the national economic interests have not yet developed, there is necessity for more active independent efforts by the States to ensure a rapid and successful economic development. It has been concluded that both the national and the global economic interests remain in a dialectical contradiction that presupposes mutual impulses of their implementation in the context of finding an institutional harmonization of the global principles of market and the national specificities of the economic development of individual countries. Keywords: national interests, global interests, dialectical unity, national economic development, globalized economy. Bibl.: 10.
Dovgal Olena A. - D. Sc. (Economics), Professor, Professor of the Department of International Economic Relations, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: e.a.dovgal@gmail.com
В ступ в нове тисячолггтя збтся для людства з формуванням нового свитого полiтико-еконо-мiчного порядку. Глобальш змши вцбуваються в техшчнш, шформацшнш та економiчнiй сферах. Основ-не геополиичне питання, що постае перед кожною державою на початку XXI ст., - чи виявиться вона в змозi реалiзувати сво! конкуренты переваги в глобальному економiчному просторi?
При тому, що в глобалiзованiй економщ вже склав-ся единий тип розвитку за законами товарно-грошових вцносин, вона являе собою складну систему, складови-ми яко! виступають нацюнальш господарсью частини, що ктотно розрiзняються сьогодш не ткьки формацш-ними характеристиками, але й шституцшно-модельно! специфжою, яка все бкьш явно виражаеться в найрiз-
номаштнших формах. Кожна нацюнальна економжа, при всш загальнш схожосп ринкового типу 11 розвитку з шшими економжами свпу, е ушкальним оргашзмом, що в^д^зняеться еволюцшно! парадигмою, ресурсним потенщалом, структурою фаю^в виробництва i формою господарсько! оргашзаци. Першоосновою подЬ-бного рiзноманiття виступають вцмшносй в людиш, 'й традицiях i звичаях, перевагах i щнностях, мисленш та поведшщ, виборi цкей i методiв !х досягнення.
Разом з тим в силу об'ективних закономiрностей усе бкьше зростае необхцшсть у глобальних зв'язках для вси нацюнальних економж, центр ваги шдприем-ницьких стратегш перемщуеться з нацюнального на глобальний рiвень. Цей процес супроводжуеться лiбе-ралiзацiею !х зовнiшньоекономiчних зв'язюв, зменшен-
ням або зняттям рiзного роду бар'ерiв мiж ними для транскордонного руху товарiв, послуг, капiталiв, робо-чо1 сили i, ще бкьшою мiрою, мiжнародного шформа-цiйного обмiну. За цих умовах, поряд iз рiзким зростан-ням ступеня вiдкритостi нацюнальних економiк, акти-вiзуeться пошук ними оптимальних напрямiв i способiв оргашзаци мiжнародних вiдносин з точки зору нацюнальних економiчних iнтересiв. Таким чином, розвиток глобальних тенденцiй ще бкьш актуалiзуe дослiдження проблеми сшввкношення нацiонального i наднацю-нального (глобального), яка юнуе ще з чайв формування свiтового господарства, як такого.
Проблема визначення ролi нацюнально1 економки в глобалiзованому свiтi викликала до життя велике число дослкжень на теми структурно'!, науково-техшчно'!, ш-вестицшно! та iнших аспектш нацюнально1 економнно1 полiтики в умовах глобалiзацií як шоземних [1-4], так i вггчизняних авторiв [5-7].На думку бiльшостi фахiвцiв, глобальна орiентацiя нацiональних економiк закономiр-но загострюе для них проблему реалiзацií нацiональних штересш в умовах глобально: економнно1 системи, яка цгоруе державнi кордони. При цьому спостертаеться розбiжнiсть в оцiнцi можливих варiантiв виршення да-ного протирiччя. Одш вважають, що в майбутньому це приведе до повного переходу не ткьки економiчноl, але й полгшчно! влади до нових геоекономiчних шститутш. Iншi - що для економiчного розвитку збереже свое зна-чення нацiонально-культурний чинник, який безпосеред-ньо впливае на економiчну поведiнку людей i дiяльнiсть нацiональних економiчних шститутш. Крiм того, на '1хню думку, у нацюнально-державних кордонах, як i ранше, формуеться основний масив факторiв i стимулiв, обмеж-увачiв i регуляторiв, що впливають на прояв нацюнальних особливостей у господарському устро1 й визначають можливостi економiчного розвитку кожно! краши.
Враховуючи вищевикладене, автор зробив спробу аргументувати положення щодо дiалектичноl едностi нацiональних i глобальних iнтересiв, що передбачае на-явнiсть передумов для '1х взаемно1 реалiзацií в умовах глобалiзованоl економки.
Сучасна глобалiзована економiка, як складна, ба-гатофакторна й багатопланова система, постае як сфера взаемоди нацюнальних економiчних ш-тересiв. У цш взаемоди поступово складаються глобаль-ш економiчнi iнтереси, значущiсть яких визначаеться !х вiдповiднiстю нацiональним економiчним штересам кожно1 з краш - суб'екпв глобалiзованоl економiки i в даному сенй 1хньою похiднiстю вiд нацюнальних. За ви-значенням Ф. Лкта, яке не втрачае свого значення i сьо-годнi, саме нацiя, и еднiсть, пiдкоряе приватнi штереси нацiональним, являе собою «iстотну промiжну сходин-ку мiж iндивiдом i свiтом як цким» [8, с. 152].
Однак у сучаснш глобалiзованiй економiцi нацю-нальнi економiчнi штереси стикаються з жорсткою конкуренцiею, яка бкьш чiтко виявляе сильнi та слабю боки нацiональних економiк i водночас диференцiюе '1х за макроекономiчними параметрами розвитку. Виграш в такому конкурентному середовищi пов'язаний з тим, на яку частку светового продукту може розраховувати
кожна краша в ходi глобалiзованого розвитку. З ще1 точки зору можна говорити про краши-донори i краши-реципiенти в глобалiзованiй економiцi. При цьому, переваги нацюнального економiчного розвитку в алгоритмi глобалiзацil приводять в дш один iз ключових мотивiв сучасних iнтеграцiйних процесiв: суб'екти нацiональних економж (пiдприемства, фiрми, корпорацй), включенi до свиогосподарських процесiв, досягають тим бкьших успiхiв у мiжнародному масштабi, чим бкьшою мiрою розвинена i в оптимальних параметрах вцкрита для глобальних зв'язюв сама нацiональна економiка. У цих умовах стае необхцним реальне забезпечення механiз-му взаемодй комплексу чинниюв: а) цiлiсного, але не фрагментарного розвитку економжи; б) оптимально1, але не абсолютно1 'й вцкритосп свiту; в) конкурентних, але не кон'юнктурних переваг на свiтових ринках. У су-купностi вони значною мiрою зб!льшують можливостi реалiзацil нацюнальних економiчних iнтересiв у процесi мiжнародноl економiчноl дiяльностi, сприяють пiдви-щенню мiжнародноl конкурентоспроможностi кра1ни.
Углобалiзованiй економщ взаемодiе безлiч чинни-кiв i умов вiдтворення. Безумовно, дiяльнiсть таких свиогосподарських суб'ектiв, як мiжнароднi економiчнi органiзацil, транснацiональнi корпорацй, ре-гiональнi iнтеграцiйнi об'еднання мають сво'1 специфiчнi особливостi. При цьому основними суб'ектами глоба-лiзованоl системи виступають нацюнальш економiки, структура ресурсiв, виробничо-технолопчш можливо-стi та потенцiал конкурентоспроможносй яких iстотно вiдрiзняються. Це призводить до посилення нерiвно-мiрностi економiчного розвитку мiж кра1нами, а отже, до загострення протирiч у самому процей глобалiзацil.
Вирiшення цiеl суперечносй в напрямку реалiзацil нацiональних економiчних iнтересiв в умовах повно-цшного включення до свiтогосподарських зв'язкiв для кожно1 економiки знаходиться в рiзних площинах. У тих кра1нах, де нацюнальш економiчнi iнтереси органiчно вплетеш в тканину господарських процесiв суверенно1 держави, що володiе iнституцiйною системою захисту нацюнально1 безпеки i прав громадян, просування ща-блями економiчного прогресу буде вiдображати i бкьш повну реалiзацiю цих iнтересiв. Однак у тих крашах, якi ткьки здшснюють принципове внутрiшне реформуван-ня з метою досягнення бкьш високо1 стадй свого розвитку, нацюнальш економiчнi iнтереси вiдiграють дво-яку роль. З одного боку, вони шдштовхують практично неминучий рух економки в ринковому напрямку, аль-тернативи якому в сучасному глобалiзованому свт не iснуе. З iншого боку, вони надають цьому руховi характер «дорожньо1 карти», яка мае перспективою не т!ль-ки ринкове зростання, але й залучення до хай i напiв-забутого, але минулого досвку, з якого привносяться в сучасшсть нацiональнi традицй, культура, цшност! Усе це об'еднуе людей так само, як i господарська спкьшсть, надаючи економiчнiй взаемодй штегрований, вiдтворе-ний в матерiальному i соцiально-культурному вiдношен-нi, ресурс. Таким чином, виникае шрархкне середовище внутршньонацюнально1 взаемодП, органiчно нац!лено1
на реалiзацiю як шдивцуальних, так i нацiональних еко-номiчних iнтересiв.
Реалiзацiя iндивiдуальних iнтересiв знаходиться у причинно-наслцковому зв'язку з функцiональним бла-гополуччям бiзнес-структур (малий i середнiй бiзнес, партнерства, корпораци). Реалiзацiя iнтегрованих ш-тересiв останнк та '1х ефективне функцюнування, своею чергою, залежать вц внутршньо1 економiчноl полiтики, яка безпосередньо впливае i на реалiзацiю шдиыдуаль-них iнтересiв домогосподарств. У гармошзаци видкених сфер iнтересiв i формуеться нацюнальний економiчний iнтерес, який, уже консолкований на рiвнi нацюнально1 економки, вступае до глобалiзованого простору, набу-ваючи завдяки цьому можливiсть висловлювати спкь-нi iнтереси вск нацюнальних суб'ектiв. Саме в цьому просторi починае проявлятися потенцiал економiчних можливостей, завдяки яким забезпечуеться доступ до механiзмiв присвоення светового продукту.
Перш за все, це мехашзм мiжнародноl економн-но'1 конкуренци, дiя якого може прикриватися полiтичними або кеологкними гаслами. При цьому незаперечним залишаеться факт iстотних вкмш-ностей у просторових i якiсних параметрах нацюнальних економк. Наприклад, на частку 2,5 млрд населен-ня свку (40% населення Землi), що живе менше, шж на
2 дол. на день, припадае лише 5% свкового доходу, а на частку 10% найбагатшого населення - 54% свио-вого доходу. У цьому воображено головне протирiччя глобально1 економкно1 системи - мiж iнтересами реци-пiентiв глобалiзованоl економiки та и донорiв. Можли-востi для узгодження цих iнтересiв пов'язанi як iз по-всюдним утвердженням формально-ринкових принци-пiв економiчного розвитку, так i з '1х нацюнально1 моди-фiкацiею, яка вiдбуваеться пiд впливом неформальних (соцiально-культурних) iнститутiв.
Один з вкомих економiстiв сучасностi Е. де Сото зазначае, що виршальним фактором прогресу е визнання специфiки краш, а не перенесення на них шаблошв, вико-ристаних iншими. На його думку, треба «навчитися вби-рати тi знання i и практики, якi iснують в крашах, з тим, щоб використовувати як '1х, так i сучаснi технологи на благо свок народiв» [9]. Це ж мае враховуватися з боку вск глобальних акторiв, центрiв iндустрiально-технологiчного розвитку, мiжнародних економiчних органiзацiй.
Зрештою, рiвномiрний розвиток уск краш i регю-нiв свпу знаходиться в спектрi '1х довгострокових ш-тересiв. Однак у сучасних умовах, коли ще не склалися достатнi передумови для iнституцiйно оргашзованого вирiшення протирiч мiж глобальними та нацюнальни-ми економiчними iнтересами, усе бкьш активними по-виннi ставати самостшш зусилля держав щодо забез-печення швидкого й успiшного економiчного розвитку. Прикладом для цього можуть бути новi iндустрiальнi краши (Н1К), що займають сьогоднi значнi позици у свь товiй економiцi.
По суй, Н1К демонструють проривний вихк iз, здавалося б, нерозв'язно1 суперечливост свкогосподар-ського середовища. Нацiональна модифкацш економiки
3 одночасним привнесенням шновацш ззовнi забезпе-
чила високу прибутковють виробництва i, за сприяння держави, швидке зростання нацюнального капiталу в цих крашах. Найтшшша iнтегрованiсть у глобальну еко-номiчну систему супроводжувалася збереженням i при-множенням потенщалу рiзноманiття в оргашзаци госпо-дарського життя, доступного ткьки в умовах нацюналь-но'1 економiки. Це тдтверджуе тезу про те, що виробничi або технологiчнi нововведення можуть бути привнесен в економiку ззовнi, але в прикладному значеннi грати-муть роль не загальнi параметри !х «прогресивностi», а конкретнi умови !х застосування та використання в тому чи шшому нацiональному економiчному середовищЬ Таке середовище, як уже зазначалося, специфiчне, перш за все, шституцшно, а, отже, i економiчна дшльшсть в ньому здiйснюеться на базi адаптованих норм i правил, характерних для дано1 кра1ни. З ще1 точки зору кожну нацiональну економжу можна визначити як iнституцiо-нальну систему, тiею чи iншою мiрою вiдкриту для зо-внiшнiх зв'язюв, але таку, що дотримуеться установок еволюци, що склалися столiттями шд впливом економiч-них, полiтичних, культурних чинникiв.
1снують iнститути, якi мають загальне призначення для всiеl людсько1 цивiлiзацil. Наприклад, фiнансо-вi шститути закономiрностей грошового обiгу i до банкiвських операцiй спостерiгаються в тш чи iншiй формi повсюдно, вцносини власностi, в^дносини у сферi формування фундаментальних потреб, вiдтворювальних процеав, товарного обмiну тощо. Усi щ iнститути належать до проявiв свiтового мейнстриму - центрально1 течи, головного напрямку в ходi пристосування людини до навколишнього середовищЬ Разом з тим, безумовно, слц вид1ляти i нацiональнi напрямки, яю обирають способи пристосування людини до конкретного середовища i знаходження особливих форм соцiально-економiчного розвитку, в яких головну роль грають формальнi й не-формальнi iнститути, що характеризують людину як на-цiонально центифжовану особистiсть.
У нацiональнiй iнституцiйнiй системi iнститути глобальних i нацiональних штерейв виступають в дiа-лектичнiй едность Це приводить до складно1 модифжа-цЦ виробничих вiдносин i, нарешп, до модельних видо-змiн в економщ окремих кра1н. Але кожна модель е i са-мостшною ц1льовою системою нацiональних економiч-них iнтересiв. 1х вбудовування в структуру глобальних штерейв вимагае дослiдження, наприклад, проблеми ефективного використання природних ресурйв, осккь-ки суперечностi мiж глобальними та нацюнальними економiчними iнтересами безпосередньо пов'язаш з фактом суб'ектного прив'язування перших до ТНК, а других - до впчизняного бiзнесу. Першi бкьшою мi-рою представленi в розвинених кра1нах, а другi - у крашах, що розвиваються, i крашах з трансформованою економжою. Узгодження цих штерейв ускладнюеться суверенiтетом нацюнальних економж, що приводить до того, що у них на першому плаш стоять власш iнтереси, яю визначають державну полiтику. Тому, незважаючи на те, що у глобалiзованiй економщ е мiжнароднi ор-гашзаци, якi намагаються управляти рiзними аспектами и розвитку (ООН, Свiтовий банк, МВФ, СОТ та шш^,
кожна кра'на мае право кнорувати або нехтувати ршен-нями, прийнятими цими глобальними iнститутами. При цьому неоднозначшсть наслiдкiв дiяльностi глобальних iнститутiв для рiзних кра'1н полягае в недостатнш увазi з !х боку до нацюнальних (неформальних) факторiв еко-номiчного розвитку в окремих кра'1нах i регiонах свiту.
Подiбна «неувага» в шших формулюваннях юну-вала i ранiше. Але якщо в минулi столiття вона супрово-джувалася колошальними завоюваннями i полiтичним пiдпорядкуванням ресурйв iншого нацiонального простору, то в сучасних умовах ця мета досягаеться впро-вадженням у зовншне ресурсне середовище економiч-ними методами. Основним проводником таких методiв виступають ТНК, яю вбудовують нацiональнi економiч-нi iнтереси держав, що !х представляють, у глобальну економiчну систему.
Тому i виникае необхiднiсть в оптимiзащí зо-внiшньоекономiчних вiдносин кра'ни в умовах вцкрито! економки з точки зору нацюнальних прюритейв i перспектив розвитку. Iнодi дуже велику питому вагу зовнiшньоекономiчних зв'язкiв в економь цi пiдносять як позитивний ефект, коли говорять про переваги в1дкрито! економiки. Але вiдкритiсть еко-номiки може бути викликана не вибором переважно! сегментаци нацюнально! господарсько! системи, а еле-ментарною дезштегровашстю господарських процесiв. У такому випадку зовшшш зв'язки не ткьки не сприяють розвитку, а й можуть шдпорядкувати ресурсний потен-цiал краши iнтересам, що далеко вiдстають в1д не!. Пiд вiдкритою економiкою розушеться таке господарство, в якому абсолютний та вцносний рiвень, а також динамика зростання зовнiшньоторговельного обороту та ш-ших форм зовншни зв'язкiв по вiдношенню до динамжи зростання нацiонального доходу i промислово! продукци занадто високi, щоб грати стимулюючу роль в загальному економiчному зростаннi, а структура виробництва фор-муеться пiд впливом переважно зовншни чинникiв -технiчних i економiчних процесiв, що в1дбуваються у световому господарствi. У зв'язку з цим надзвичайно важливо в економiчному розвитку кожно! краши визна-чати послцовшсть цкей, поставлених нацiональними економiчними штересами, що передбачае реальну оценку власних можливостей i вироблення методiв найбкьш вигiдного представлення i використання на мiжнароднiй аренi конкурентних переваг нацюнально! економiки.
На жаль, сучасну Украшу не можна взнести до iндустрiальних кра!н, осккьки в переробних га-лузях зосереджено лише близько 20% и вироб-ничих фондiв [10], у !! промисловостi слабо представлена нова прогресивна технологш i технiка, вiдповiдна за сво!ми параметрами свiтовим стандартам. У зв'язку з цим УкраМ необхiдно зробити в нацюнальному масш-табi свого роду промисловий переворот. Ресурси для виршення цього завдання в краМ е, але задiянi вони не однаковою мiрою й далеко не ефективно. У зв'язку з цим вцзначимо лише два економiчнi моменти: перший з них стосуеться розгорнутого розвитку в краМ шд-приемницького середовища на конкурентних засадах,
а другим - поширення 1ндустр1альних технологш по всьому периметру нацюнального господарства. При цьому ткьки в1тчизняний б1знес може виступити реальною силою, яка за сприяння держави в змоз1 затвердити в сусп!льств1 д1ев1 стимули до техн1чного вдосконален-ня, прагнення вирватися вперед за рахунок власних зу-силь i ризику нововведень.
Нацюнальний капiтал здатний додати в еконо-мiчний розвиток дещо таке, що неможливо пiддати мехашчнш калькуляци. Йдеться про специфiкацiю або культуру господарсько! дiяльностi, яка мае безпосеред-нiй вплив на вибiр видiв працi, форм i методiв ринково! дiяльностi, прiоритети моральних цшностей у мiжфiр-мових взаеминах i в межах виробничих колективiв. 1х вивчення, застосування отриманих висновкiв у практи-цi виробничо! дiяльностi стало в усьому свт загально-прийнятою нормою i навiть умовою успиу.
Cвiтовий досвiд свiдчить, що, втративши власти-востi самоiдентифiкацiï, економiка втрачае мож-ливiсть i самостiйного розвитку, i протистояння спробам ïï шдриву. Економiка, що не враховуе свою ю-торiю, структуру суспкьно! свцомосп, моральнi усто! наци, приречена на вцставання i деградацiю, незважа-ючи на будь-якi глобальнi технократичнi схеми. Вцбу-ваеться це тому, що чим бкьше в економiцi ступшь по-еднання сучасних форм i технологш виробництва з на-цюнальними параметрами особистостi та спккування, тим вдалше складаеться траекторiя входження, а також вибiр оптимальних позицiй у глобальних свггогосподар-ських зв'язках. Тльки в такому випадку космополгтич-ний за своею природою вектор глобалiзацiï прийме для вск кра!н рацюнальш контури, тобто вiдобразить в собi нацiональнi економiчнi iнтереси.
Таким чином, нацюнальш та глобальнi економiчнi штереси знаходяться в станi дiалектичного протирiччя, що передбачае наявнiсть взаемних iмпульсiв !х реалiза-щ! в контекст знаходження iнституцiйного узгодження глобальних принцишв ринку та нацiональноï специфiки економiчного розвитку окремих кра!н. При цьому ак-тивну роль покликана вщгравати державна полiтика, спрямована на вткення в нацiональнiй моделi економь ки формальних i неформальних iнститутiв, поеднання внутршнк факторiв економiчного розвитку i глобальних науково-технчних досягнень. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Ghemawat P. Redefining Global Strategy: Crossing Borders in a World Where Differences Still Matter. Harvard Business School Press, 2007. 304 p.
2. Reinert E. How rich countries got rich and why poor countries stay poor. London: Constable, 2008. 365 p.
3. Stiglitz J. Globalization and its discontents. London: Penguin Books, 2002. 288 p.
4. Walter A., Sen G. Analyzing the Global Political Economy. Princeton University Press, 2008. 296 p.
5. Поручник А. М. Нацюнальний штерес Укра'ши: моно-графiя. КиГв: КНЕУ, 2008. 352 с.
6. Фшшенко А. С. Глобальш форми eK0H0Mi4H0r0 розвитку iсторiя i сучасшсть. КиТв: Знання, 2007. 670 с.
7. Економнчы проблеми ХХ1 столiття: мнжнародний та украТнський вимiри/за ред. С. I. Юрiя, £. В. Савельева. КиТв: Знан-ня, 2007. 595 с.
8. Лист Ф. Национальная система политической экономии. Москва: Европа, 2005. 341 с.
9. Сото Э. Иной путь. Невидимая революция в третьем мире. URL: http://www.litmir.me/br/?b=139790
10. Державна служба статистики УкраТни. URL: http://www. ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2011/ibd/vozed/vozed_u.htm
REFERENCES
Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat. gov.ua/operativ/operativ2011/ibd/vozed/vozed_u.htm
Ekonomichni problemy XXI stolittia: mizhnarodnyi ta ukrain-skyi vymiry [Economic problems of the XXI century: international and Ukrainian measurements]. Kyiv: Znannia, 2007.
Filipenko, A. S. Hlobalni formy ekonomichnoho rozvytku is-toriia i suchasnist [Global forms of economic development history and modernity]. Kyiv: Znannia, 2007.
Ghemawat, P. Redefining Global Strategy: Crossing Borders in a World Where Differences Still Matter: Harvard Business School Press, 2007.
List, F. Natsionalnaya sistema politicheskoy ekonomii [The national system of political economy]. Moscow: Yevropa, 2005.
Poruchnyk, A. M. Natsionalnyi interes Ukrainy [Ukraine's national interests]. Kyiv: KNEU, 2008.
Reinert, E. How rich countries got rich and why poor countries stay poor. London: Constable, 2008.
Stiglitz, J. Globalization and its discontents. London: Penguin Books, 2002.
Soto, E. "Inoy put. Nevidimaya revoliutsiya v tretem mire" [Another way. The invisible revolution in the third world]. http:// www.litmir.me/br/?b=139790
Walter, A., and Sen, G. Analyzing the Global Political Economy: Princeton University Press, 2008.
УДК 330.341.2:339.92
СУПЕРЕЧЛИВИЙ ВПЛИВ ПРОЦЕС1В ЕКОНОМ1ЧНО11НТЕГРАЦ11 НА 1НСТИТУЦ1ЙНИЙ СТАТУС ДЕРЖАВИ
© 2016
ЖУКОВА Л. М.
УДК 330.341.2:339.92
Жукова Л. М. Суперечливий вплив процеав економiчноi штеграцп на шституцшний статус держави
У статт'1 розглянуто проблеми економ/чно/ ¡нтеграцИяк складово/ державно/ политики та як феномена суспльних трансформацй. Проанал'во-вано законом/рну та суперечливу можливсть входження Укра/ни у свтове господарство за умови вироблення мехашзму зовшшньоеконом'нних зв'язшв на макрор:вн: (загальнодержавному), нам:крор:внI (тдприемств) I на р'вш домогосподарств Iгромадськихстльнот. Визначено, що Укра/на мае розробити та впровадити нацональну модель входження в ттеграцшш об'еднання шляхом самостйного визначення оптимальних вектор/в I прюритет/в м/жнародно: IнтеграцИ. Об(рунтовано, що вплив процеав економ/чно/1нтеграцИ на нституц/йний статус держави в/дбуваеться здеб/льшого складно I суперечливо, а /х результати /стотно залежать в/д вих/дного стану кра/ни, ступеня розвиненостI // шститут'ю I виразност: полтичноI волI до змш. Перспективою подальших досл/джень у даному напрям/ е визначення здатност/ держави /мплементувати европейськ норми, збергаючи при цьому виключно нацональн повноваження у сферI стратегчних ршень соц/ально-економ/чного розвитку кра/ни. Кпючов'1 слова: економ'нна штеграц'я, ¡нституц/йний статус держави, глобал/зац/я, зовн/шньоеконом/чн/ зв'язки, соц/ально-економ/чний розви-ток держави. Рис.: 1. Табл.: 2. Ббл.: 13.
Жукова Лариса Микола'Вна - кандидат економ'нних наук, доцент кафедри ф'танс'ю та кредиту, Хармвський нацональний ушверситет iM. i раз'ша (пл. Свободи, 4, Харщ 61022, Украна) E-mail: lnzhukova@mail.ru
Н. Ка-
УДК 330.341.2:339.92 Жукова Л. Н. Противоречивое влияние процессов экономической интеграции на институциональный статус государства
В статье рассмотрены проблемы экономической интеграции как составляющей государственной политики и как феномена общественных трансформаций. Проанализирована закономерная и противоречивая возможность вхождения Украины в мировое хозяйство при условии разработки механизма внешнеэкономических связей на макроуровне (общегосударственном), на микроуровне (предприятий) и на уровне домохозяйств и общественных организаций. Определено, что Украина должна разработать и внедрить национальную модель вхождения в интеграционные объединения путем самостоятельного определения оптимальных векторов и приоритетов международной интеграции. Обосновано, что влияние процессов экономической интеграции на институциональный статус государства происходит по большей части сложно и противоречиво, а их результаты существенно зависят от исходного состояния страны, степени развития её институтов и выраженности политической воли к изменениям. Перспективой дальнейших исследований в данном направлении является определение способности государства имплементировать европейские нормы, учитывая при этом исключительно национальные полномочия в сфере стратегических решений социально-экономического развития страны. Ключевые слова: экономическая интеграция, институциональный статусгосу-дарства, глобализация, внешнеэкономические связи, социально-экономическое развитие государства. Рис.: 1. Табл.: 2. Библ.: 13.
Жукова Лариса Николаевна - кандидат экономических наук, доцент кафедры финансов и кредита, Харьковский национальный университет им. В. Н. Карази-на (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: lnzhukova@mail.ru
UDC 330.341.2:339.92
Zhukova L. M. The Contradictory Impact of Processes of Economic Integration on the Institutional Status of the State
The article considers issues of economic integration as a component of the State policy and as a phenomenon of social transformations. The article analyzes the logical and controversial possibility of inclusion of Ukraine into the world economy under the condition of developing a mechanism for external economic relations at the macro level (national), at the micro level (enterprises), and at the level of households and public organizations. It has been determined that Ukraine should develop and implement a national model of inclusion in terms of integration groupings through self-determination of optimal vectors and priorities of the international integration. It is substantiated that the impact of processes of economic integration on the institutional status of the State occurs, for the most part, difficult and contradictory, and their results essentially depend on the initial condition of country, the degree of development of its institutions, and manifestation of the political will to change. Prospect for further research in this direction will be to determine capacity of the State to implement the European standards, taking into consideration the exclusively national responsibilities in the sphere of the strategic solutions to the socio-economic development of country. Keywords: economic integration, institutional status of the State, globalization, foreign economic relations, socio-economic development of the State. Fig.: 1. Tbl.: 2. Bibl.: 13.
Zhukova Larysa M. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of Finance and Credit, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: lnzhukova@mail.ru
