CC BY
0
УДК:334.72:347.77
Д1АГНОСТИКА МЕРЕЖЕВОГО ШДПРИСМСТВА ЯК СПЕЦИФ1ЧНО1 ФОРМИ 1НТЕЛЕКТУАЛЬНОГО Б1ЗНЕСУ
Головною метою до^дження е з'ясування напрямюв дiагностики мережевого тдприемства. Визначення принципiв дiагностування, як полягають в пiдвалинах мережевого тдприемства та за його межам. Системне узагальнення основних напрямюв адаптацИ пiдприемства iнтелектуального бизнесу до глобального простору та його взаемодю з iншими суб 'ектами iнформацiйноi економiки.
До^джено особливостi ринковоi модифтаци управлтня мережевими тдприемствами та ряд практичних рекомендацт щодо тдвищення економiчноi ефективностi на всх рiвнях господарювання.
Визначено роль дiагностування, як джерела тдвищення ефективностi управлтня пiдприемствами на в^х рiвнях функцiонування в iнтелектуальному бгзне^. Запропонованi теоретичт тдходи щодо особливостей ринково'1' модифiкацii управлтня пiдприемствами, що можуть бути покладенi в основу практичних рекомендацт щодо налагодження 1'х ефективного функ^онування.
Доведено, що дiагностування впливае на ефективтсть дiяльностi мережевих пiдприемств i сприяе виходу 1з системно'1' кризи економти, в цшому. Сьогодн держава не може встановити повноцтний контроль над мережевими пiдприемствами, а пiдприемства не мають реально'1' економiчноi самостiйностi. Поетапний перехiд до ново'1' моделi взаемовiдносин мiж державою i тдприемством включае: створення мехашзму виведення тдприемств з застаршого економiчного процесу; створення рамкових умов, ят будуть заохочувати до заснування нових мережевих тдприемств. Зменшень регламентацт, як протидють даному процесу; скасування пшьг з боку держави для окремих галузей. Шдвищення прозоростi державно'1' дiяльностi та тформацшно'1' складово'1' ринкових сигналiв в iнтелектуальному бгзнеа, шляхом сприяння конкуренцП на окремих iнформацiйних ринках. Запобiгання зловживання ринком; полтшення оргашзаци управлiння та контролю за мережевими тдприемствами державними структурами та органами громадського контролю.
.Запропоноваш в дослiдженi теоретичнi тдходи до особливостей модифiкацii управлiння пiдприемств ттелектуального бизнесу можуть бути покладен в основу практичних рекомендацт щодо налагодження 1'х ефективного функ^онування в iнформацiйнiй економiцi.
Ключовi слова: дiагностика, мережеве тдприемство, тформа^я, ринкова модифiкацiя, iнтелектуальний бизнес, iнформацiйна економта.
Главной целью исследования является установление направлений диагностики сетевого предприятия. Определение принципов диагностирования, которые состоят в основах сетевого предприятия и за его пределами. Системное обобщение основных направлений адаптации предприятия интеллектуального бизнеса в глобальное пространство и его взаимодействие с другими субъектами информационной экономики.
Исследованы особенности рыночной модификации управления сетевыми предприятиями и ряд практических рекомендаций по повышению экономической эффективности на всех уровнях хозяйствования.
Определена роль диагностирования как источника повышения эффективности управления предприятиями на всех уровнях функционирования в интеллектуальном бизнесе. Предложены теоретические подходы, касающиеся особенностей рыночной модификации управления предприятиями,
ДИАГНОСТИКА СЕТЕВОГО ПРЕДПРИЯТИЯ КАК СПЕЦИФИЧЕСКОЙ ФОРМЫ ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОГО БИЗНЕСА
которые могут быть положены в основу практических рекомендаций по налаживанию их эффективного функционирования.
Доказано, что диагностирование влияет на эффективность деятельности сетевых предприятий и способствует выходу из системного кризиса экономики в целом. Сегодня государство не может установить полноценный контроль над сетевыми предприятиями, а у предприятий нет реальной экономической самостоятельности. Поэтапный переход к новой модели взаимоотношений между государством и предприятием включает: создание механизма вывода предприятий из устаревшего экономического процесса; создание рамочных условий, которые будут поощрять создание новых сетевых предприятий.
Уменьшение регламентаций, противодействующих данному процессу; отмена льгот со стороны страны для отдельных отраслей. Повышение прозрачности государственной деятельности и информационной составляющей рыночных сигналов в интеллектуальном бизнесе путем содействия конкуренции на отдельных информационных рынках. Предотвращение злоупотребления рынком; улучшение организации управления и контроля над сетевыми предприятиями государственными структурами и органами общественного контроля.
Предложенные в исследованные теоретические подходы к особенностям модификации управления предприятий интеллектуального бизнеса могут быть положены в основу практических рекомендаций по налаживанию эффективного функционирования в информационной экономике
Ключевые слова: диагностика, сетевое предприятие, информация, рыночная модификация, интеллектуальный бизнес, информационная экономика.
R.V. MOROZOV
Kherson State Agrarian and Economic University
ORCID: 0000-0002-1454-6296 O.G. MOROZOVA
Kherson State Agrarian and Economic University
ORCID: 0000-0002-6501-3561
DIAGNOSTICS OF A NETWORK ENTERPRISE AS A SPECIFIC FORMS OF INTELLECTUAL BUSINESS
The main purpose of the study is to clarify the directions of diagnostics of the network enterprise. Defining the principles of diagnosis, which are the foundations of the network enterprise and beyond. Systematic generalization of the main directions of adaptation of the intellectual business enterprise to the global space and its interaction with other subjects of information economy.
Peculiarities of market modification of network enterprises management and a number of practical recommendations for improving economic efficiency at all levels of management are studied.
The role of diagnosing as a source of improving the efficiency of enterprise management at all levels of functioning in the intellectual business is identified. Theoretical approaches to the peculiarities of market modification of enterprise management are proposed, which can be used as a basis for practical recommendations for establishing their effective functioning.
Peculiarities of market modification of network enterprises management and a number of practical recommendations for improving economic efficiency at all levels of management are studied.
The role of diagnosing as a source of improving the efficiency of enterprise management at all levels of functioning in the intellectual business is identified. Theoretical approaches to the peculiarities of market modification of enterprise management are proposed, which can be used as a basis for practical recommendations for establishing their effective functioning. Reduction of regulations that oppose this process; abolition of state benefits for certain industries. Increasing the transparency of government activities and the information component of market signals in the intellectual business, by promoting competition in certain information markets. Prevention of market abuse; improving the organization of management and control over network enterprises by state structures and public control bodies.
The theoretical approaches to research features of modification of management of the enterprises of intellectual business offered in the researched can be put in a basis of practical recommendations on adjustment of their effective functioning in information economy.
Keywords: diagnostics, network enterprise, information, market modification, intellectual business, information economy.
Постановка проблеми
TeopÍH дiагностування в штелектуальному 6Í3Heci мережевих шдприемств в економщ виникла у 90-i роки ХХ ст. у зв'язку з розвитком шновацшних, новггшх технологш та потребою сустльства в шформацп. На початку ХХ1 столитя суб'екти шдприемництва та економiчнi агенти все часпше
стикаються з ситуащею, коли змiнюeться система щнностей сустльства, його сощальний розподiл, а причина тому - змша мюця i ролi шформаци в сучасному мережевому господарствi де iнформацiя набувае засобу досягнення соцiального i економiчного ефекту. Роль шформацп в штелектуальному бiзнесi зростае, випереджуючи значимiсть засобiв виробництва i природних ресурсiв [1]. Використання шформацшних ресурсiв забезпечуе зростання ефективностi в дiагностуваннi виробництва та збшьшения суспiльного продукту в штелектуальному бiзнесi. У структурi мережевого суспшьного виробництва збiльшуеться питома вага штелектуально-технолопчного сектору, у складi вироблено! продукцп зростае частка додано! вартостi за рахунок штелектуально! складово!, змiнюеться характер людсько! працi на користь творчо! та штелектуально! дiяльностi.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй
Теоретико-методологiчним, методичним та практичним аспектам поняття дiагностування мережевого пiдприемства в iнтелектуальному бiзнесi розглядаеться видатними зарубiжними вченими, такими як: Л. Абалкш, Д .Белл, Е. Маймшас, Ж. Сапiр, Дж. Стiглiц, А. Тiхонов, Е. Тоффлер, Ю. Ясiнський, Хаяшi та ш. Серед визначних вiтчизняних науковцiв треба вщзначити: Т. Артьомову, В. Гейця, А. Гриценко, А. Чухно, Л. Федулову. Проте незважаючи на велику к1льк1сть дослiджень проблеми мережевого тдприемства в iнтелектуальному бiзнесi як середовища господарсько! дiяльностi фiрми ще не е чггко сформульованим i тому проблема потребуе додаткового вивчення.
Формулювання мети дослiджень
Метою статтi е з'ясування новiтнiх методiв дiагностування та напрямюв господарсько! дiяльностi мережевого тдприемства; визначення принципiв як1 полягають в основах дiяльностi мережевого пiдприемства та за його межами; визначити системне узагальнення основних напрямшв адаптацi! мережевого тдприемства та його взаемодiя з шшими суб'ектами iнтелектуального бiзнесу в умовах шформацшно! економiки
Викладення основного матерiалу дослiджень
Змiст категорi! дiагностування мережевого пiдприемства в iнтелектуальному бiзнесi розглядаеться вченими як перехiд ввд суспiльства матерiально! продукцi! до його сервiзацi!, розкривае роль i значения шформацп, науки та освгга, аналiзуе значения людини, розвиток !! як особистосп, розвиток демократi! суспiльства та удосконалення полiтичних систем, розвиток державного регулювання та прогнозувания економiки, культури та iнших сфер людсько! дiяльностi [1].
Термiн «даагностика» в переклащ з грецько! мови трактуеться як розтзнавания стану об'екта за прямими та непрямими ознаками. Дiагностика мережевого тдприемства характеризуеться як аналiз та систематизована оцшка основних напрямк1в дiяльностi пiдприемства (iнформацiйного, економiчного, виробничо-технiчного та оргатзацшного), яка проводиться для вивчення поточного стану тдприемства та виявлення внутрштх резервiв, що можуть бути нацшет на його подальший розвиток. Результатом дiагностування е висновки про доцшьтсть прийияття певних управлiнських ршень щодо вирiшения наявних на тдприемсга проблем. Iнформацiйна база економiчного дiагностувания е сукупнiсть iнформацi! характеру стосовно результапв i перспектив дiяльностi мережевого тдприемства. Можливють формувания та яшст ознаки iнформацiйно! бази дослiджения мережевого тдприемства е вагомими чинниками, осшльки доступ до певних джерел шформацп обумовлюе повноту i достовiрнiсть шформацп, вибiр методiв дослiджения, коректнiсть. Джерела iнформацii про дiяльнiсть мережевого тдприемства класифкують як внутршт джерела (облiковi джерела, бухгалтерська звiтнiсть, фiнансова звишсть, статистична звiтнiсть, оперативно-технiчна звiтнiсть, податкова звишсть). Позаоблiковi джерела (матерiали ревiзiй та внутрiшнього аудиту; протоколи виробничих нарад, зборiв трудових колективiв, комюш, засiдань правлiния; накази та розпорядження керiвного складу, доповiднi та пояснювальт записки; довiдники для службового користувания; програми, плани, проекти розвитку тдприемства; патенти, лщензп). Зовнiшнi джерела (ввдкрита iнформацiя офiцiйних джерел та засобiв масово! iнформацi!, звiтiв, доввдниюв, реклама, 1нтернету. Iнформацiя державних та недержавних нацюнальних та мiжиародних iнформацiйних служб. Неконфщенцшна та конфiденцiйна iнформацiя, отримана вiд носiя iнформацi! у довiрчому порядку). Уся пiдiбраиа для дiагностики стану мережевого пiдприемства iнформацiя ^ насамперед, показники облiку i звггаосп, повинна бути ретельно перевiрена за формою i змiстом. мае встаиовити доброякiснiсть iнформацi!, i лише за ще! умови можиа розпочати саму дiагностику дiяльностi пiдприемств.
Отже, на основi проведеного комплексного аналiзу джерел та способiв формувания iнформацiйно! бази економiчного дiагностувания мережевого пiдприемства можиа проводити цiлiсну економiчну дiагностику в сферi iнтелектуального бiзнесу.
Теорiя мережево! економiки дослiджуе проблеми серед яких моделювания iнформацiйних ринк1в , тобто тих, на яких товаром е шформащя, штелектуальна власнiсть, виробництво штелектуально! продукцi!, моделювания економiчного зростания та ш. [2].
У концепцiях поспндус^ального суспiльства економiка якого грунтуеться на широкому застосувант наукового знания, роль творчо! особистосп та iнтелектуальних ресурав стае провiдною.
Зазначене тдтверджуеться такими характеристиками сучасного способу виробництва: надзвичайно швидкий темп, широк! масштаби та глибина змiн у розвитку науки i технiки мають революцшний вплив на всю господарську систему, рiзнi галузi матерiального виробництва i сфери послуг, що проявляеться у змшах !х спiввiдношення, структурi зайнятосп, технологiчних процесiв i форм оргашзаци виробництва. Для створення суспшьного багатства знания та iнформацiя стають вагомшими за матерiальнi фактори. Використання цих нових факторiв забезпечуе зростання ефективносп виробництва та збiльшення суспiльного продукту. У структурi суспiльного виробництва збшьшуеться питома вага високотехнологiчного сектору, у склад! вироблено! продукцп зростае частка додано! вартост! за рахунок штелектуально! складово!, змiнюеться характер людсько! пращ на користь творчо! та штелектуально! дiяльностi, разом iз процесами дематер!ал1защ! виробництва основним фактором стае рiвень технолопзацп, а основним ресурсом стае творчий та штелектуальний потенцiал пращвника.
Слiд зазначити, що ще у 90-х роках ХХ столитя японський вчений Т. Сакайя вiдзначив, «що традицшш фактори виробництва вже не визначають ту цiннiсть, яку споживачi визначають за тим чи шшим продуктом. Зокрема, у 1985 рощ в книзi «Варпсть, створювана знанням, або iсторiя майбутнього» Т. Сакайя писав: «Я вважаю, що ниш ми вступаемо в новий етап цившзацп, на якому рушiйною силою е щнносп, створюванi знаннями, тому я називаю цей етап суспшьством, що базуеться на створюваних знанням щнностях» [3]. Е. Тоффлер у серединш 80-х рок1в ХХ столггтя зазначив, що бiльшiсть компанiй «третьо! хвил!» вже не збшьшують сво! прибутки за допомогою «вижимання поту» !з сво!х ствробггаикгв; головного значення набули шформащя Г творчГсть [4].
Отже на початку ХХ1 столитя була теоретично обгрунтована прюритетшсть нематер!альних ресурав у формуванш конкурентних переваг тдприемств. Важливим аспектом використання шформацшних ресурав е ефект мережево! взаемодп, який обумовлений тим, що багато одиниць сучасно! техшки працюють у межах розгалужено! мереж1. Чим бшьше елеменпв в мереж1, тим бшьше корисп Г вадповадного економГчного ефекту.
Мережева економжа мае сво! специф!чш оргашзацшш форми та шститути як! е новими або модифжованими. Шдприемство е одшею з оргашзащйних форм, яка добре пристосувалася до гнучко! виробничо! системи шформацшно! економГки. В дослщженнях ггалшських тдприемств проведених Скгатарелла вказано що «мал! та середш ф!рми краще за велик! схильш утворювати робоч! м!сця, отримують прибутки, заохочують швестор!в, збшьшують продуктившсть»[2].. Фршман в дослщжеш японсько! !ндустр!ально! структури вказуе, що тшьки в густш мереж1 малих та середшх тдприемств -субтдрядникгв мГститься японська конкурентоспроможшсть. Розрахунки М. Тейця при дослщжеш тдприемств Кал1форш! також вказують «на життеву силу та економГчну роль малих та середшх тдприемств. З урахуванням цього можливо сказати що мал1 та середш ф!рми представляються формами оргашзаци як1 добре пристосовуються до гнучко! виробничо! системи шформацшно! економ!ки» [3]. СпостерГгаеться криза традицшно! корпоративно! оргашзацшно! модел!, засновано! на вертикальнш штеграцп та !ерарх!чшм функщональшм управлшш лГншно-апаратшй системою суворого техшчного и сощального роздшення пращ на ф!рм!.
Мал! та середш ф!рми вводять в життя мультинаправлену мережеву модель. Мал1 та середш ф!рми на думку ХаррГсона «знаходяться тд контролем системи субтдряд!в або тд фшансово-технолопчним господарюванням великих корпорацш». Вжтор С!т встановив що «на початку 1980-х рок!в мереж1 домашшх ф!рм забезпечували бшьше 85% гонконгського промислового експорту вони не були субтдрядниками великих ф!рм, але експортували продукщю через мережу малих та середшх експортно-Гмпортних ф!рм. Мереж1 виробництва та розподГлу формувалися, зникали та знову формувалися на основ! варГацш на свгговому ринку, через сигнали, яш передавалися посередниками, часто використовували «комерцшних шпигушв». Зразком виробничо! мереж! шшого роду е Гспанськ! середш ф!рми як! мали горизонтальш мереж! в шших кра!нах та галузях» [3]. Виробнич! мереж! як! мають назву модель Бенеттон це мунщипальне яке виросло з маленького родинного б!знесу. Це оперуе на баз! л!цензованих комерцшних п!льг, мае приблизно 5000 магазишв по всьому свт, для ексклюзивного розпод!лу свое! продукцп п!д контролем центрально! ф!рми. По зворотному зв'язку оп-Linе центр отримуе в!д вс!х пункпв розпод!лу дан!, як! вказують на ва необхадш потреби. Мережива модель також ефективна на виробничому р!вн!, ! грунтуеться на розподш роботи по невеличких тдприемствах та домогосподарствах. Цей тип мережено! оргашзаци е пром!жною формою м!ж вертикальною дез!нтеграц!ею, через угоди про субтдряд м!ж великою ф!рмою, ! горизонтальною мережею невеличких ф!рм. Це горизонтальна мережа, але заснована на сукупност! вадносин «центр -периферия», як вадносно попиту так ! пропозиц!!. Так! форми горизонтальних дшових мереж, штегрованих вертикально через фшансовий контроль, характеризують операцп прямих продаж в Америц! та надають !нформац!ю децентрал!зованим структурам, багатьох б!знес-консалтингових ф!рм у Франц!!, як! оргашзоваш п!д «парасолькою» контролю якосп.
КенТч! 1ма! обумовив тезу «про трансформащю корпорацш в мереж! дослщжуючи японськ! та американськ! мультинащональш корпорацп. В!н вважае, що процес штернацюнал!заци дшово!
активносп проходить в тдприемствах трьома стратепчними шляхами. Перший традицшний cnoci6 вiдноситься до стратеги ведения операцш на багатьох внутршшх нацiональних ринках для компанш, як1 iнвестують капiтали за кордоном з свого нащонального плацдарму. Друга стратепя нацiлена на глобальний ринок i органiзуe рiзнi функцiï компани в рiзних крашах, функцiï, яш iнтегруються в розроблено1 глобальнiй стратеги. Третя стратепя характерна для передово1 економiчноï та технологiчноï стадiй, заснованих на мережах, перетинаючи кордони» [4]. При цш стратегiï компанiï, з одного боку, пов'язаш з багатьма внутршшми нацiональиими ринками, з шшо1', цi рiзномаиiтнi ринки обмiиюються шформащею мiж собою. Компанiï не контролюють ринки зовнi, а iнтегрують сво1' долi ринку та ринкову шформащю, iгноруючи кордони. В старiй стратеги прямi iноземнi iнвестицiï нацiленi на здшснення контролю. А в новш iнвестицiï нацiленi на створення мереж1 вiдносин мiж компанiями, як1 оперують в рiзному iнституцiйному середовищi. Глобальнш конкуренцiï допомагае «шформащя з мюць» кожного ринку. Основний чинник - шформащя, яка поступае з певного мюця в певний час. Мережева технолопя дозволяе одночасно децентралiзувати вилучення тако1' iнформацiï та iнтегрувати ïï в гнучко1' системi розробки стратеги. Ця iнтегруюча кордони структура дае можливють невеликим пiдприемством зв'язуватися з великими корпоращями, формуючи мереж1, що дае змогу постiйно вводити шновацп та здшснювати адаптацiю. Таким чином, фактичною оперативною одиницею стае дшовий проект, очолюваний мережею, а не окрема компашя чи формальна група компанiй. Найбiльш важлива iнформацiя в нових економiчних умовах, яка оброблюеться у процесi обмiиу мiж компашями на основi досвiту, вилученого iз кожно1' областi. Iнформацiя циркулюе в таких мережах: в мережах мiж компашями, в середин компанiï, в шдивщуальних мережах i в комп'ютерних мережах. Новггш iнформацiйнi технологiï, по м!ркуванню Iмаi, вiдiграють вирiшальиу роль в пращ адоптивно1' моделi. Ця ^норуюча кордони мережива модель е платформою конкурентоспроможносп японських фiрм [4].
Можливють малих та середнiх тдприемств зв'язуватися мiж собою та з великими корпоращями також почала залежить ввд доступностi нових технологiй, раз мереж! стали глобальними. В Кита! бiзнес столiттями спирався на мереж! дов!ри та спiвробiтництва. У 1980-х роках мереж! потягнулися через кордони i тод! тшьки нов! комушкацп та iнформацiйнi технологiï дали змогу працювати на постшнш основ!. Родинт, репональт, нащональт кодекси вже встановили базу для правил гри, яких потр!бно дотримуватися, але зараз за допомогою комп'ютер!в.
Висновки
З'ясоват напрямки даагностики мережевого тдприемства. Визначет принципи дiагностувания, як1 полягають в тдвалинах мережевого тдприемства та за його межам. Системно узагальнено основт напрямки адаптацп тдприемства штелектуального б!знесу до глобального простору та його взаемодш з шшими суб'ектами шформацшно1' економ!ки. Дослщжено особливосп ринково1' модифжацп управлшня мережевими тдприемствами та надано ряд практичних рекомендацш щодо тдвищення економ!чно1' ефективносп на вах р!внях господарювання. Визначено роль дiагностувания, як джерела тдвищення ефективносп управлшня тдприемствами на вах р!внях функцiонувания в штелектуальному б!знеа, та особливостей ринково1' модифжацп управлшня тдприемствами, що можуть бути покладеш в основу практичних рекомендацш щодо налагодження 1'х ефективного функщонування. Дiагностувания впливае на ефектившсть д!яльносп мережевих тдприемств i сприяе виходу !з системно1' кризи економ!ки, в цшому. Запропоноваш в дослщжеш теоретичш подходи до особливостей модифжацп управлшня тдприемств штелектуального б!знесу можуть бути покладеш в основу практичних рекомендацш щодо налагоджения 1'х ефективного функщонування в шформацшнш економщ
Список використано'1 лiтератури
1.Артемова Т.И. Инсгитут социальной ответствеииости организации: мировой опыт и реалии Украины / Артемова Т.И. / Науков! прац1 ДонНТУ. Сер!я економчна. 2009. Випуск 37-1.Naukovi praci С.170-176.
2. Белова Л.Г. Информационное общество: трансформация экономических отношений в мировой экономике: Монография / Белова Л.Г., Стриженко А.А. / МГУ им. М.В. Ломоносова, АлтГТУ им. И.И. Ползунова. - Барнаул: Изд-во «Азбука», 2007. 387 с.
3. Гриценко А.А. Капитализация экономики в ретроспективе и перспективе / Гриценко А.А. // Методолойя, теор1я та практика соцюлойчного аналзу сучасного сустльства. 2009. Вип. 15. С.191-195.
4. Геец В. Социогуманитарные составляющие перспектив перехода к социально ориентированной экономике // Экономика Украины. 2000. №1. С 4-11.
5. Дементьева А. Современные условия глобализации и роль транснациональных корпораций / Дементьева А. // Инициативы XXI века, 2010, №1. С.54-67.
6. Марков М. Современное предпринимательство как кооперация крупных, средних и малых предприятий / Марков М. // Проблемы современной экономики. 2016. №2. С. 15-27.
7. М1жнародш економ!чш вщносини: наочн. навч.-метод. поаб./ А.В. Рибчук, В.М. Фомшинох', С.В. Фомшин; за наук. ред. Рибчук А.В. - 2-ге укр-анг.вид.,перероб., доп.! розшир.- Херсон, Видавничий д!м «Гельветика», 2018. 392 с.
References
1. Artemova T.I. Institut socialnoi otvetstvennosti organizacii: mirovoi opit i realii Ukraini [Institute of Social Responsibility of the Organization: World Experience and Realities of Ukraine] / T.I. Artemova / Naukovi praci DonNTU. Seriya ekonomichna. 2009. Vipusk 37.1. [Scientific works DonNTU. Seriya is economical. 2009. Issue 37-1]. p.170-176.
2. Belova L.G. Informacionnoe obschestvo: transformaciya ekonomicheskih otnoshenii v mirovoi ekonomike: Monografiya [The Information Society: Transformation of Economic Relations in the World Economy: Monograph] / Belova L.G., Strizhenko A.A. / Moscow State University M.V. Lomonosov Altai State Technical University named after I.I. Polzunova. - Barnaul: Publishing House "ABC", 2007. 387 p.
3. Gritsenko A.A. Kapitalizaciya ekonomiki v retrospektive i perspektive [Capitalization of the economy in retrospect and perspective] / A. Gritsenko // Metodologiya, teoriya ta praktika sociologichnogo analizu suchasnogo suspilstva. [Methodology, theory and practice of sociological analysis of common suspension.] 2009. VIP. 15. p.191-195.
4. Geyets V. Sociogumanitarnie sostavlyayuschie perspektiv perehoda k socialno orientirovannoi ekonomike // Ekonomika Ukraini [Socio-humanitarian components of the prospects for the transition to a socially oriented economy // Economy of Ukraine.] 2000. No1. p. 4-11.
5. Dementieva A. Sovremennie usloviya globalizacii i rol transnacionalnih korporacii [Modern conditions of globalization and the role of transnational corporations] / Dementieva A. // Iniciativi XXI veka [Initiatives of the XXI century], 2010, No. 1. p.54-67.
6. Markov M. Sovremennoe predprinimatelstvo kak kooperaciya krupnih_ srednih i malih predpriyatii [Modern entrepreneurship as a cooperation of large, medium and small enterprises ] / Markov M. // Problemi sovremennoi ekonomiki [Problems of the modern economy]. 2016. №2. p. 15-27.
7. Mijnarodni ekonomichni vidnosini_ naochn. navch._metod. posib.[International economy of business: on the night. vvch.-method. pos.] / A.V. Ribchuk, V.M. Fomishina, S.V. Fomishin; for sciences. ed. Ribchuk A.V. - 2-ge ukr-ang.vid.,pererob., dop.i rozshir.- Herson, Vidavnichii dim «Gelvetika» [2-ge ukr-eng.vid., Reverb., Additional and roshshir. - Kherson, Vidavnichy dim "Helvetika"], 2018. 392 p.
