CC BY
24
■ Мкарю, що практикуе_Тпявмя
To General Practitioner ■ [JcmlVIc*
УДК 616.718.42-007.234-001.5-089 ШИМОН В.М., ЛИТВАК В.В., ШИМОН М.В.
ДВНЗ «Ужгородський на^ональний ун'терситет», медичний факультет, кафедра загально!хiрургi! з курсами травматологи, оперативно!хiрургii та судово! медицини
Д|АГНОСТИКА ТА ЛкУВАННЯ ОСТЕОПОРОТИЧНИХ ПЕРЕЛОМ1В ШИЙКИ СТЕГНОВО1 КЮТКИ У ЛЮДЕЙ
ПОХИЛОГО ВкУ
Резюме. У статт наведенI результати ефективност лкування пац/ент/в ¡з остеопоротичними переломами шийки стегново! кстки оперативними методами на фонI базисно! консервативно! терапП, з анал/зом вддалених результат/в. Результати анал1зу свдчать про проблему л/кування хворих ¡з переломами шийки стегново! юстки, що на сьогоднI залишаеться невиршеною у зв'язку з недосконалстю вдомих метод/в впливу на процес загоення кстково!рани на фонI остеопорозу, та про потребу застосування антирезорб-тивних препарат/в.
Ключов слова: остеопоротичнI переломи шийки стегново! юстки, консервативне, оперативне л1кування, металоостеосинтез, в1там1н й3.
Вступ
У зв'язку зi значною поширенютю, великою частотою переломiв проксимального вщдту стегново! истки, зокрема переломiв шийки стегново! истки, що ста-новлять 25 % в структурi ушх переломiв, актуальнють дано! проблеми в сучаснш травматологи-ортопеди е очевидною.
Проблема лшування пащенпв iз переломами проксимального вщдту стегново! истки перейшла з розря-ду медичних до медико-соцiальних, що шдтверджено рядом авторiв та статистичними даними. Збтьшення кiлькостi людей похилого та старечого вшу змушуе нас придтити значну увагу цiй проблемi. Юльисть людей у суспiльствi вiком понад 55 роив — до 22 % [7, 8].
Одним iз факторiв, що обумовлюють високу частоту переломiв стегна, е розрщження кiстково! тканини, остеопороз. У Сполучених Штатах Америки щороку рееструеться 350 000 випадив переломiв проксимального вщдту стегново! кустки, а в кра!нах Захщно! 6в-ропи — 500 000 випадив на рш. У 90 % випадив так! переломи трапляються в людей вшом понад 65 роив [2, 3]. У третини жшок вiком понад 65 роив в анамне-зi наявний мiнiмум один остеопоротичний перелом. Сумарний ризик остеопоротичних переломiв у жшок вшэм понад50 роив становить 39,7 %, а у чоловтв — 13,1 % [ 9 ].
Консервативш методи лшування передбачають тривале знерухомлення пацiента, натомiсть необхщних умов для репозици та фшсаци вiдламкiв, що е запору-кою консолщаци перелому, вони не створюють. Ефек-тивнiсть консервативного лiкування у виглядi кон-
солiдацi! перелому спостертаеться тiльки в 10—12 % випадив, а можливi ускладнення надто ^зш, про що свiдчить до 21,2 % летальность Маючи так! даш на сьо-годнiшньому етапi, необхщно враховувати й показники вiтамiну Б3 (його ильисть в органiзмi). Щ невтiшливi данi обумовлюють перевагу оперативного методу лку-вання таких переломiв, що розглядаеться як основний i створюе можливiсть ранньо! активiзацi! постраждалих. При цьому зрощення настае у 80 % пащенпв, а термши вiдновлення хворих скорочуються [5].
Наступним фактом на користь вибору оперативного методу л^вання хворих iз переломами шийки стегново! истки е рiвень летальност в першi 6 мюящв пiсля травми. Це високий показник летальностi при консервативному (25—40 %) та значно нижчий (12— 15 %) — при оперативному методi [4, 5].
Незважаючи на адекватний вибiр, досконалють самого фшсатора та проведення оперативного втручан-ня на високому технiчному рiвнi, з дотриманням всiх вимог та рекомендацш протоколiв при остеосинтезi шийки стегново! истки, добрим результатам можуть радии тiльки 50 % пащенпв, у 33 % спостерiгаеться незрощення вiдламкiв, та в 16 % процес завершуеть-ся аваскулярним некрозом головки стегново! истки. У третини прооперованих пащентав виникае необ-хщшсть повторного оперативного втручання [1, 5, 6]. Сформована картина навколо проблеми переломiв
© Шимон В.М., Литвак В.В., Шимон М.В., 2014 © «Травма», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
114
Травма, ISSN 1608-1706
Том 15, №6 • 2014
о
К)
о
£
3 —h
I
С Q
О О
3
Е а\ оз <5 5'о СГ — 1 70-79 60-69 Ш Я" (D ■о о' Js
л л л Стать
71,6 69,2 79,4 77,1 82,2 80,4 Основна Шкала Harris
69,9 68,7 76,8 75,6 79,8 81,1 Контрольна ■D 5 X В)
i м 4i i м "со i "со i м "о i "сл i 4i Основна Денсито-метр1я о § (D X
I _го "сл I _го 03 I _го "го I JO 03 I JO "о I м Контрольна I
72,3 70,2 80,9 79,8 85,4 83,3 Основна Е ж В) ь В)
70,2 69,8 80,1 79,1 83,5 82,7 Контрольна X В) -т -т Через 1 piK
i м 03 i м "со i м i м "го i 03 i Основна Денсито-метр1я
I _го СП I _го "сл I м I JO "сл I 03 i "со Контрольна
76,2 74,3 85,2 83,4 87,7 86,6 Основна Е ж В) ь В)
74,6 _го "сл 84,3 82,1 86,7 85,7 Контрольна X В) -т -т -С (D ■D (D О
i м "го I м i JO i м "о i "о i "го Основна Денсито-метр1я Ю ■D О Ж 5
I _го "со I 03 "о I м "го I м 03 I I 03 Контрольна
а &
I
я
NJ
У
U о-
S
09 &) X
£ а
с
S' х а он'
и'
а
§
о 3
0 3 s
1
I
о
3 3
о
09
0
2'
о'
1
а> &
I
я
J
и
а §
S' а и с (5' х а
09'
и
а
§
о 3
0 3 s
1
I
о
3
о
09
0
2'
о'
1
и &>
09
I'
3
о
3
?>
Q ТЗ
5
В
о □
ТЗ
Q
*
н
S
?>
< m
о
0 (D D (D
"D
Q
О
Ö" D
(D
1
Лкарю, що практикуе I To General Practitioner
мюящ — 26 та 20 чоловш, у термш понад 6 мiсяцiв — 29 та 23. 1з них 18 пацieнтiв основно! та 11 контрольно! груп через 6 мiсяцiв ходили без допомiжних засобiв. Через 1 рк: пiсля оперативного втручання вс пащен-ти ходили, iз них 2 пащенти основно! та 5 контрольно! групи використовували тростину. При заповненш анкет на болi в кульшовому суглобi при ходьбi скаржи-лися 12 осiб основно! (33,3 %) та 15 ошб контрольно! групи (46,6 %), у решти (51 пащент) болi були вщсутш. Повний об'ем рухiв у кульшовому суглобi виявлений у 28 та 25 хворих, в 11 та 14 пащентав основно! та контрольно! груп вщповщно амплпуда руив знижена. Приступили до пращ по господарству 30 (70 %) та 26 ошб (56,6 %).
Висновки
Отже, на основi анатзу отриманих вщповщей на за-питання анкети хворих iз переломами шийки стегново! кiстки можна констатувати:
1. Переломи шийки стегново! истки залишаються тяжкою травмою, що викликае попршення загального стану пацieнта та часто призводить до швалщностг
2. Вiдомi на сьогоднi металоконструкци не можуть повнiстю забезпечити всi необхщш умови для зрощен-ня исткових вiдламкiв.
3. Оперативне лiкування людей похилого вiку з переломами шийки стегново! истки залишаеться жит-тево важливим заходом i повинно супроводжуватися медикаментозною терапieю.
4. Застосування медикаментозно! терапи (кальцiй Б3, бонвiва) дозволяе покращити результати оперативного л^вання переломiв шийки стегна в людей похилого вшу, призводить до полшшення якост життя пащентав шляхом унiкально! здатностi формувати нову исткову тканину та збiльшувати мшеральну щiльнiсть кiстково! тканини.
Список л^ератури
1. Кривова А.В., Тимаев Р.В., Родионова С.С. Эпидемиология переломов проксимального отдела бедра в популяции города Твери // Вестник травматологии и ортопедии им. H.H. Приорова. — 2006. — № 2. — С. 17-20.
2. Лоскутов А.Е, Олейник А.Е. Эндопротезирование при переломах проксимального метадиафиза бедренной кости на фоне дегенеративно-дистрофических заболеваний тазобедренного сустава // Ортопедия, травматология и протезирование. — 2010. — № 1. — С. З-26.
3. Лоскутов А.Е., Олейник А.Е., Дегтяр А.В. Эндопро-тезирование тазобедренного сустава при осложнениях металлоостеосинтеза переломов шейки бедренной кости // Ортопедия, травматология и протезирование. — 2009. — № 2. — С. 9-12.
4. Музарбеков И.А. Исходы лечения медиальних переломов шейки бедренной кости у больных пожилого и старческого возраста при разных методах осте-осинтеза // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. — 2006. — № З. — С. 22-26.
5. Корнилова Н.В., Грязнухина Э.Г. Травматология и ортопедия: В 4 т. — СПб., 2008. — Т. З. — С. 10-5З.
6. Фшпенко В.А., Хвисюк О.М., Буракова Л.Г. Помил-ки та ускладнення при ендопротезуванш кульшового суглоба, 1х профыактика та лжування // Матерiали зЪду «Дванадцятий зЧзд травматологiв-ортопедiв Украти». — К., 1996. — С. 161-162.
7. Cooper C. The crippling consequences offractures and their impact on quаlity life // Am. Journ. of Med. — 1997. — Vol. 18. — P. 12З-178.
8. Ethans K.D., MacKnight Ch.A Hip fracture in the elderly // Postgrad. Med. — 1998. — Vol. 10З, № 1. — P. 157-170.
9. Jupsin I., Collette J., Henrotin Y. et al. Strontium ranelate (Fujisawa/Servier) // Curr. Opin. Investig. Drugs. — 2005. — № 6. — P. 4З-44.
Отримано 18.11.14 ■
Шимон В.М., Литвак В.В., Шимон М.В. ГВУЗ «Ужгородский национальный университет», медицинский факультет, кафедра общей хирургии с курсами травматологии, оперативной хирургии и судебной медицины
ДИАГНОСТИКА И ЛЕЧЕНИЕ ОСТЕОПОРОТИЧЕСКИХ
ПЕРЕЛОМОВ ШЕЙКИ БЕДРЕННОЙ КОСТИ У ЛЮДЕЙ ПОЖИЛОГО ВОЗРАСТА
Резюме. В статье приведены результаты лечения пациентов с остеопоротическими переломами шейки бедренной кости оперативными методами на фоне базисной консервативной терапии, с анализом отдаленных результатов. Результаты анализа свидетельствуют о проблеме лечения больных с переломами шейки бедренной кости, которая на сегодня остается нерешенной в связи с несовершенством известных методов воздействия на процесс заживления костной раны на фоне остеопороза, и о необходимости применения антирезорбтив-ных препаратов.
Ключевые слова: остеопоротические переломы шейки бедренной кости, консервативное, оперативное лечение, метал-лоостеосинтез, витамин Б3.
Shimon V.M., Litvak V.V., Shimon M.V. SHEI «Uzhhorod National University», Medical Faculty, Department of General Surgery with the Course of Traumatology, Operative Surgery and Forensic Medicine, Uzhhorod, Ukraine
DIAGNOSIS AND TREATMENT OF OSTEOPOROTIC FRACTURED NECK OF FEMUR FEMORAL FRACTURES IN ELDERLY PATIENTS
Summary. Our research shows the efficiency of treatment in patients with osteoporotic fractured neck of femur by operative methods against basic drug therapy and the analysis of long-term results. The results of analysis demonstrate both the presence of a problem of treatment of patients with the fractured neck of femur that currently remains an unsolved one due to the imperfection of the known methods affecting the process of bone injury repair with concomitant osteoporosis and the necessity of antiresorptive remedies usage.
Key words: osteoporotic fractures neck of femur, drug, surgical treatment, osteosynthesis, D3 vitamin.
116
Травма, ISSN 1608-1706
Том 15, №6 • 2014
