CC BY
1Д1АГНОСТИЧНА ЩНШСТЬ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ТРАНСФЕРИНУ НА Р1ЗНИХ СТАД1ЯХ РОЗВИТКУ AHEMIÏ ЗЛОЯК1СНОГО НОВОУТВОРЕННЯ У ПАЩ6НТ1В I3 УРОТЕЛ1АЛЬНИМ РАКОМ СЕЧОВОГО М1ХУРА
:професор Статслав Видиборець, 2астрант Дмитро Борисенко
Украгна, Kuïe, Нащональна медична академгя тслядипломног oceimu гмеш П.Л. Шупика; 'Зав1дувач кафедри гематологИ' i трансфузiологiïНа^ональног медичног академИ' niслядunломноï освти iменi П.Л. Шупика;
2лжар-онкоуролог, астрант кафедри гематологИ' i трансфузiологiг На^ональног медичног академИ' тслядипломног освти iменi П.Л. Шупика
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30122019/6827
ARTICLE INFO
Received: 22 October 2019 Accepted: 18 December 2019 Published: 30 December 2019
KEYWORDS
transferrin,
contents,
diagnostics,
anemia of malignant growth, cancer,
urinary bladder.
ABSTRACT
In clause the items of information on transport protein of iron - transferrin are stated. Its physiological role and clinical importance is shown. The content of iron in the blood whey (SZH) and index of general iron-binding ability of the whey (OZHSS) were determined by batofenantrolin method. The index of the unsaturated iron-binding ability of the whey (NZHSS) was calculated as a difference between OZHSS and SZH. The coefficient of saturation of transferrin by iron (KNTZH) was determined as correlation of maintenance of SZH to OZHSS. The contents of transferrin (TF) was determined on the index of OZHSS, ferritin (FN) by a radiometric method. Dynamics of the contents of the transferrin of the patients with anemia of malignant growth in patients with urothelial cancer of the urinary bladder. The conclusion about importance of the given parameter for laboratory diagnostics of iron deficiency condition and anemia of malignant growth is made.
Citation: Станюлав Видиборець, Дмитро Борисенко. (2019) Diahnostychna Tsinnist Doslidzhennia Transferynu na Riznykh Stadiiakh Rozvytku Anemii Zloiakisnoho Novoutvorennia u Patsiientiv iz Urotelialnym Rakom Sechovoho Mikhura. World Science. 12(52), Vol.1. doi: 10.31435/rsglobal_ws/30122019/6827
Copyright: © 2019 CTarne^aB BiunOopeni.. ^mpo BopweeHKo. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. Трансферин (ТФ) - е бшком гакопроте!дом iз фракцп бета-глобулшв, головною функщею якого е зв'язування залiза, що всмокталося в кишечнику i його транспорт до мюць депонування (печшка, селезшка) або утатзацп для забезпечення потреб оргашзму, насамперед, у ретикулоцити та !х попередники у юстковому мозку. Синтезуеться ТФ переважно в печшщ та в незначних кшькостях - у лiмфоlднш тканиш, молочнш залоз^ тестикулах i яечниках [1].
Наразi активно дослщжуеться проблема анемп злояюсного новоутворення (АЗН, ), а саму нозолопчну форму дано! анеми внесено до рубрикаци Мiжнародноl класифшацп хвороб (МКХ) тд шифром Б63.0 [2,3].
Рак сечового мiхура вщносять до десяти найпоширешших захворювань сечовидшьно! системи непластичного характеру, а з огляду на поширешсть поступаеться тшьки раку передмiхуровоl залози [4]. Серед усього населення Укра!ни показник захворюваносп на злояюсш новоутворення сечового мiхура в 2012-2018 рр. коливався вщ 9,7 до 11,4 на 100 тис
населення. А серед чоловiчого населення Украши даний показник був суттево вищим i коливався в межах вiд 17,1 до 19,8 на 100 тис населення [5,6]. Уротелiальний РСМ (УРСМ) е найпоширешшою непластичною формою даного органа i у вщсотковому вщношення сягае до 90 %. У трьох четвертих випадкiв УРМП виявляють на стадiях Та i Т1 (неiнвазивнi стадп), але як вiдмiчають клiнiцисти, результати проведеного лiкування на нешвазивних стадiях не завжди дають очiкуванi результати. Для дiагностики i прогнозу iснуе значна кiлькiсть методiв i алгоритмiв, але вони потребують подальшого удосконалення [4]. Наразi розроблено Рекомендацп Свропейського товариства онкологiв (2018) щодо ведення пацiентiв iз АЗН [3]. У доступнш лiтературi ми не зустрши робiт узагальнюючого i дослiдницького характеру, де б висв^лювалися питання взаемозв'язку порушень обмiну транспортного протеша трансферину та виникнення i розвитку АЗН при неопластичному процес у пацiентiв з УРСМ, що i спонукало нас до проведення вiдповiдних дослiджень.
Мета дослiдження - вивчити показники периферично! кровi, параметри обмiну залiза в плазмi кровi у пацiентiв iз АЗН при УРСМ, простежити взаемозв'язок !х змш iз показниками ТФ в плазмi кровi, оцiнити можливе дiагностичне i прогностичне значення виявлених змiн.
Матерiали та методи. Матерiалом для дослщження служила кров 96 пацiентiв (64 чоловЫв i 32 жшок) iз раком сечового мiхура, серед яких було 39 пацiентiв (28 чоловшв та 11 жшок), перебiг основного захворювання у яких не супроводжувався наявтстю анемп (перша (I) група спостереження) та 57 пацiентiв (36 чоловшв та 21 жшок), перебiг основного захворювання у яких обтяжувався АЗН (друга (II) група спостереження). Окремо обстежили 45 пащенпв (19 чоловшв i 26 жшок) iз залiзодефщигною анемiею (ЗДА), причиною розвитку яко! були хронiчнi крововтрати (третя (III) група спостереження). Вiк обстежених вщ 22 до 69 рокiв. Ус пацiенти були обстеженi пiсля верифшацп дiагнозу i до початку призначення будь-якого лiкування.
Ступiнь тяжкостi перебну анемп визначали за критерiями запропонованими Нацiональним iнститутом раку (США) i видiляли: легкий ступiнь анемп - гемоглобш 10 - 12 г/дл; середньо тяжкий - 8 - 10 г/дл; тяжкий - 6,5 - 8 г/дл; такий, що загрожуе життю - нижче 6,5 г/дл. Легкий стутнь тяжкосп перебну АЗН дiагностували у 29 хворих, середнiй - у 12, тяжкий - у 10 ошб, такий, що загрожуе життю - у 6. У пащенпв iз ЗДА, вщповщно, легкий у 19, середнш у 14, тяжкий у 7 i такий, що загрожуе життю - у 5 ошб.
Ус дослiдження проводили з дотриманням основних положень Конвенцп Ради Свропи про права людини та бiомедицину, Хельсшсько1 декларацл Всесв^ньо1 медично1 асощацл про етичт принципи проведення наукових медичних дослiджень за участю людини (1964 р. з подальшими доповненнями, включаючи версiю 2000 р.) та наказу МОЗ Украши № 690 вщ 23.09.2009 р. Усi пацiенти при госппашзацп до стацiонару були обстежеш iз застосуванням клiнiчних, лабораторних, шструментальних та спецiальних методiв дослiджень, у разi необхiдностi консультувалися фах1вцями сушжних спецiальностей. Обстеження й лiкування хворих проводили вщповщно до Хельсшсько1 декларацп Всесвгтньо1 медично1 асощацп (Сеул, 2008), вщповщних наказiв МОЗ Украши (№ 281 вiд 01.11. 2000 р., № 355 вщ 25.09.2002 р., № 356 вщ 22.05.2009 р. в редакцл наказу МОЗ Украши № 574 вщ 05.08.2009 р, № 1118 вщ 21.12. 2012 р).
Контрольну групу склали 50 здорових первинних донорiв, яю не мали в анамнезi вказiвок на онколопчш чи хронiчнi запальнi захворювання. Bti донори обстеженi в ДУ «Дорожня станцiя переливання кровi Ивденно-Захщно1 залiзницi» вiдповiдно до вимог «Порядку медичного обстеження донорiв кровi та (або) ll компонентiв», затвердженого Наказом МОЗ Украши вщ 01.08.2005 р. за № 385 «Про шфекщйну безпеку донорсько1 кровi та ll компонентiв».
У пацiенгiв iз УРМП проводили ретельне пстолопчне дослiдження препарата, при цьому враховували характер меж пухлини з оточуючими тканинами, виразшсть iнфiльтрацil, наявнiсть пухлинних клiтин у судинах, число мiтозiв, в тому чи^ атипових. Окрiм означеного, визначали в пухлинах клiтиннi елементи рiзного ступеню зрiлостi (в %) - низько диференцшоваш (НД), помiрно диференцшоваш (ПД), високо диференцiйованi (ВД) кштини. За загально прийнятими критерiями ощнювали ступiнь злоякiсностi та гiстологiчний тип пухлини.
Результати дослщжень статистично опрацьоваш за вiдповiдними програмами [7]. Достовiрнiсть рiзницi оцiнювали, використовуючи коефiцiент вщмшносп Ст'юдента (р<0,05).
Результати та Тх обговорення.
Данi щодо результатiв дослщження периферично1 кровi у обстежених наводимо в табл. 1.
Ta6nu^ . OcHOBHi noKa3HHKH nepu^epKHHOi KpoBi y o6cre^eHKx (M±m)
noKa3HHK, oguH^a BHMipy rpynu o6cTe^eHux, KinbKiCTb (n) flocTOBipmcTb piзнкцi (p)
KoHTponbHa (n=50) nepma (I) (n=39) Apyia (II) (n=57) TpeTa (III) (n=45)
KoH^mpa^a ieMOino6iHy, i/n 142,72±4,60 138,88±6,91 78,40±4,32 93,84±3,62 p1>0,05 p2<0,001 p3<0,001 p4<0,001 p5<0,001
KinbKiCTb еpнтpоцнтiв, x1012/n 4,76±0,15 4,63±0,23 2,65±0,20 3,29±0,19 p1>0,05 p2<0,001 p3<0,001 p4<0,001 p5<0,001
KinbKiCTb neнкоцктiв, x109/n 5,85±1,12 6,25±1,01 6,85±1,12 5,98±1,09 p1>0,05 p2>0,05 p3>0,05 p4>0,05 p5>0,05
KinbKiCTb тpом6оцнтiв, x109/n 203,40±13,94 204,38±15,23 248,40±11,76 256,31±12,17 p1>0,05 p2<0,001 p3<0,001 p4<0,001 p5<0,05
KinbKiCTb pетнкynоцнтiв, %o 0,88±0,05 0,87±0,05 0,54±0,03 0,89±0,04 p1>0,05 p2<0,001 p3<0,001 p4<0,001 p5<0,001
MCH, ni 30,63±0,25 31,13±0,24 27,33±0,17 26,18±0,21 p1>0,05 p2<0,001 p3<0,001 p4<0,001 p5>0,05
MCV, fl 93,41±0,91 92,29±1,01 79,11±0,98 81,21±1,04 p1>0,05 p2<0,001 p3<0,001 p4<0,001 p5>0,05
MCHC, % 34,38±0,23 34,41±0,41 29,31±0,23 27,41±0,45 p1>0,05 p2<0,001 p3<0,001 p4<0,05 p5<0,05
npHMiTKa: pi - gocTOBipmcTb рiзннцi Mm noKa3HHKaMH KornponbHoI ipynn i I ipynu; p2 -gocTOBipmcTb piзннцi m™ noKa3HHKaMH KornponbHoI ipynn i II ipynn; p3 - gocTOBipmcTb pi3H^i Mm noKa3HHKaMH KornponbHoI ipynn i III ipynn; p4 - gocTOBipmcTb piзннцi m™ noKa3HHKaMH y I i II ipynax; p5 - gocTOBipmcTb piзннцi m™ noKa3HHKaMH y II i III ipynax.
I3 HaBegeHux y Ta6n. 1 gaHux BugHO, ^o noKa3HKK KOH^HTpauji ieMOino6iHy y пацieнтiв II i III ipyn 6yB gocTOBipHO MeHmHM, h™ y KomponbHiM Ta I ipynax (p<0,001). Y KomponbmM ipyni ^h noKa3HHK, y cepegHbOMy, craHOBKB 142,72±4,60 i/n. npu цbомy y HonoBiKiB BiH craHOBKB 146,72±4,60 i/n, npu iHguBigyanbHHx KonuBaHHax Big 135 go 164 i/n, a y mhok - 131,06±3,77 i/n, npu
iHgHBigyanbHHx KonuBaHHax Big 125 go 147 r/n. noKa3HHK KO^empa^i' reMorno6iHy y HOnOBiKiB 6yB bh^hm, h™ y mHOK (p<0,001), b toM ^e Hac y пaцieнтiв II i III rpyn mh He BciaHOBunu gocTOBipHux BigMiHHOcTeM noKa3HHKa KOH^Hipa^i' reMorno6iHy 3ane^HO Big OTaTi (p>0,05).
noKa3HHK K№KOCTi epнтpoцнтiв y KOHipOnbHiM rpyni, y cepegHbOMy, OTaHOBHB
12 12 4,76±0,15*10 /n. npu цboмy gaHuM noKa3HHK y HOnOBiKiB, y cepegHbOMy, OTaHOBHB 4,86±0,15*10 /n, a 12 12 y MHOK - 4,38±0,13*10 /n, npu iHgHBigyanbHHx KonuBaHHax y HOnOBiKiB - Big 4,4 gO 5,0^10 /n, a y
12
mHOK - Big 4,2 gO 4,7* 10 /n. KinbKicTb epнтpoцнтiв y HOnOBiKiB KomponbHoi' rpynu 6yna 6inbma h™ y mHOK (p<0,001). y toh ^e Hac y пaцieнтiв II i III rpyn mh He BciaHOBunu gOcTOBipHHx BigMiHHOcTeM nOKa3HHKa KinbKOcTi epнтpoцнтiв 3ane^HO Big cTaTi (p>0,05).
nOKa3HHK KinbKOcTi neMкoцнтiв y HOnOBiKiB KOHTpOnbHOi rpynu, y cepegHbOMy, cTaHOBHna
9 . 9
5,85±1,24*10/n, npu iHgHBigyanbHHx KonuBaHHax Big 3,9 gO 7,3*10/n, a y mhok -
99
5,83±1,32*10/n, npu iHgHBigyanbHHx KonuBaHHax Big 3,8 gO 8,3*10/n. Mh He BciaHOBunu gOcTOBipHHx BigMiHHOcTeM gaHOrO nOKa3HHKa y rpynax o6cie^eHHx nopiHaHO i3 KOHTpOneM, aK i BigMiHHOcTeM 3ane^HO Big cTaTi (p>0,05).
9
KinbKicTb тpoм6oцнтiв y KOHipOnbHiM rpyni, y cepegHbOMy, cTaHOBHna 203,40±13,94*10/n.
9
npu цboмy gaHHM nOKa3HHK y HOnOBiKiB, y cepegHbOMy, ciaHOBHB 204,38±15,23*10 /n, a y äihok -
99
201,67±11,51*10 /n, npu iHgHBigyanbHHx KonuBaHHax y HOnOBiKiB - Big 180 gO 230*10 /n, a y mhok -
9
Big 190 gO 220* 10 /n. nopiBHanbHuM aHani3 gaHOrO noKa3HHKa nOKa3aB, ^o BiH 6yB bh^hm y na^emiB II i III rpyn nopiBHAHO i3 KOHTpOneM (p<0,001). flaHuM $aKT, MO^nuBO, nigTBepg^ye gyMKy npo HaaBHicTb aBHux hh npuxoBaHux KpoBOTeH y na^emiB II i III rpyn i3 KOMneHcaiopHHM nocuneHHaM KpoBOTBopeHHa y Mieno^TapHOMy napocTKy, 3OKpeMa, тpoм6oцнтoпoeзy.
noKa3HHK KinbKocii peтнкynoцнтiв y KOHipOnbHiM rpyni, b cepegHbOMy, ciaHOBHB 0,88±0,05 %o, y HOnOBiKiB - 0,87±0,05, a y mhok - 0,88±0,04 %o. HaMH BciaHOBneHO, ^o y na^emiB II rpynu gaHuM noKa3HHK 6yB gocTOBipHO hh^hhm, h™ y KOHipOnbHiM, I i III rpynax o6cie^eHHx (p<0,001), ^o MO^Ha, Ha Ham nornag, noacHHTH npurmHeHHaM epmponoe3y y na^emiB i3 A3H giero ryMopanbHux hhhhhmb Ta iнтoкcнкaцiMннм cuHgpoMOM.
noKa3HHK MCH y KOHipOnbHiM rpyni, b цinoмy, ciaHOBHB (30,63±0,25) nr, npu KonuBaHHi noKa3HHKa Big 27 go 33 nr. y mhok gaHuM noKa3HHK, b cepegHbOMy, cKnagaB (29,40±0,42) nr, npu iHgHBigyanbHHx KonuBaHHax Big 27 go 31 nr, a y HOnOBiKiB, BignoBigHO - (31,13±0,24) nr, npu iHgHBigyanbHHx KonuBaHHax Big 28 go 33 nr. flocTOBipHux BigMiHHOcTeM noKa3HHKa MCH y o6cie^eHHx цiei rpynu 3ane^HO Big ciaii He BuaBneHO (p>0,05). nopiBHanbHuM aHani3 gaHoro noKa3HHKa noKa3aB, ^o BiH 6yB hh^hhm y пaцieнтiв II i III rpyn nopiBHaHO i3 KOHTpOneM (p<0,001). flaHuM ^aKT cBigHHTb npo HaaBHicTb nopymeHb cuHTe3y reMorno6iHy i ge^^rny 3ani3a y na^emiB II i III rpyn. Mo^Ha npunycTHTH, ^o y III rpyni o6cre^eHHx BiH BHHHKae 3a paxyHOK xpoHiHHux KpoBOBTpaT, a y na^emiB II rpynu, OHeBugHO, 3a paxyHOK nigBH^eHHa piBHa npo3ananbHux iHTepneMKiHiB i rencuguHy.
noKa3HHK MCV y KOHipOnbHiM rpyni, b цinoмy, ciaHOBHB (93,41±0,91) fl, npu KonuBaHHi noKa3HHKa Big Big 84 go 97 fl. y mhok o3HaHeHuM noKa3HHK, b cepegHbOMy, cKnagaB (94,22±1,69) fl npu iHgHBigyanbHHx KonuBaHHax Big 89 go 97 fl, a y HOnOBiKiB, BignoBigHO - (92,29±1,01) fl, npu iHgHBigyanbHHx KonuBaHHax Big 84 go 96 fl. flocTOBipHux BigMiHHOcTeM noKa3HHKa MCV y I rpyni, nopiBHaHO 3 KOHTponbHoro, HaMH He BuaBneHO (p>0,05), b toM ^e Hac BciaHOBunu 3HH^eHHa noKa3HHKa y na^emiB II i III rpyn (p<0,001).
noKa3HHK MCHC y KOHipOnbHiM rpyni, b цinoмy, ciaHOBHB (34,38±0,23) %, npu KonuBaHHi noKa3HHKa Big 33 go 35 %. y mhok noKa3HHK MCHC, b cepegHbOMy, cKnagaB (34,35±0,31) % npu iHgHBigyanbHHx KonuBaHHax Big 33 go 35 %, a y HOnOBiKiB, b cepegHbOMy, - (34,41±0,41) %, npu iHgHBigyanbHHx KonuBaHHax noKa3HHKa Big 33 go 35 %. flocTOBipHux BigMiHHOcTeM noKa3HHKa MCHC y пaцieнтiв I rpynu nopiBHaHO i3 KomponbHoro, HaMH He BuaBneHO (p>0,05). Mh BcTaHOBHnu 3HH^eHHa noKa3HHKa MCHC y пaцieнтiв II i III rpyn (p<0,001), ^o Bigo6pa^ae HaaBHicTb nopymeHb o6MiHy 3ani3a i пpoцeciв epmponoe3y Ta cuHTe3y reMorno6iHy.
flaHi ^ogo ochobhhx noKa3HHKiB o6MiHy 3ani3a y o6cre^eHHx HaBegeHi b Ta6n. 2.
Таблиця 2. Основт показники обмину залпа у обстежених (М±т)
Показник, одиниця вишру Групи обстежених, кшьюсть (n) Достовiрнiсть рiзницi (р)
Контрольна (n=50) Перша (I) (n=39) Друга (II) (n=57) Третя (III) (n=45)
ЗС, мкмоль/л 20,04±2,03 20,75±1,94 15,77±1,53 8,47±0,69 р1>0,05 р2<0,001 р3<0,001 р4<0,001 р5<0,001
ЗЗЗС, мкмоль/л 57,25±2,49 56,52±2,37 68,55±2,20 88,75± ±2,01 р1>0,05 р2<0,001 р3<0,001 р4<0,001 р5<0,001
НЗЗС, мкмоль/л 37,21±4,31 36,77±4,07 39,78±3,53 80,28± ±1,19 р:>0,05 р2<0,001 р3<0,001 р4<0,001 р5<0,001
НТЗ, % 35,18±4,90 36,88±4,74 32,17±3,63 9,54± ±0,43 р:>0,05 р2<0,001 р3<0,001 р4<0,001 р5<0,001
ТФ сироватки, г/л 3,23±0,10 2,90±0,09 2,78±0,09 4,02± ±0,23 р:<0,05 р2<0,001 р3<0,001 р4<0,001 р5<0,001
ФН сироватки, мкг/л 43,92±7,75 86,91±9,14 134,19± 11,11 8,03± ±0,98 р:<0,05 р2<0,001 р3<0,001 р4<0,001 р5<0,001
Примiтка: р1 - достовiрнiсть рiзницi мiж показниками контрольно! групи i I групи; р2 -достовiрнiсть рiзницi мiж показниками контрольно! групи i II групи; рз - достовiрнiсть рiзницi мiж показниками контрольно! групи i III групи; р4 - достовiрнiсть рiзницi мiж показниками у I i II групах; р5 - достовiрнiсть рiзницi мiж показниками у II i III групах.
Ь наведених у табл. 2 даних видно, що вмiст ЗС у грут контролю, у середньому, становив 20,04±2,03 мкмоль/л. Даний показник у обстежених чоловшв, у середньому, становив 20,75±1,94 мкмоль/л, при iндивiдуальних коливаннях вщ 17,30 до 24,60 мкмоль/л, а у жшок - 18,77±1,53 мкмоль/л, при iндивiдуальних коливаннях вiд 16,40 до 21,30 мкмоль/л. Вмют ЗС у чоловшв контрольно! групи був бшьшим, шж у жшок (р<0,01). Ь результатiв нашого дослiдження видно, що у пащенпв II i III груп мало мiсце достовiрне зниження показника вмiсту ЗС (р<0,001).
Показник ЗЗЗС у контрольнiй груш, у середньому, становив 57,25±2,49 мкмоль/л. У чоловшв, у середньому, становив 56,52±2,37 мкмоль/л, а у жшок - 58,55±2,20 мкмоль/л, при iндивiдуальних коливаннях у чоловшв - вщ 52,05 до 61,03 мкмоль/л, а у жшок - вщ 54,87 до 62,05 мкмоль/л. Показник ЗЗЗС у жшок контрольно! групи був бшьшим, шж у чоловшв (р<0,01). Нами встановлено, що у пащенпв II i III груп показник ЗЗЗС був достовiрно нижчим, що вщображае наявшсть порушень обмiну залiза (р<0,001).
Показник НЗЗС у чоловшв контрольно! групи, у середньому, становив 35,77±4,07 мкмоль/л, при iндивiдуальних коливаннях вщ 28,05 до 43,37 мкмоль/л, а у жшок - 39,78±3,53 мкмоль/л, при iндивiдуальних коливаннях вщ 34,18 до 45,65 мкмоль/л. В щлому у групi контролю показник НЗЗС становив 37,21±4,31 мкмоль/л, у жшок вш був вищим, шж у чоловiкiв (р<0,01). Як
показав aHani3 отриманих нами результата, у пащента II i III груп показник НЗЗС був достовiрно бiльшим, що вiдобрaжae нaявнiсть порушень обмiну зaлiзa (р<0,001).
Показник НТЗ у груш контролю, у середньому, становив 35,18±4,90 %. У чоловтв даний показник, у середньому, становив 36,88±4,74 %, а у жшок - 32,17±3,63 %, при iндивiдуaльних коливаннях у чоловiкiв - вщ 28,60 до 46,10 %, а у жшок - вщ 26,40 до 38,30 %. Показник НТЗ у чоловтв контрольно! групи був бшьшим, шж у жшок (р<0,01). Нами встановлено, що у пащента II i III груп показник НТЗ був достовiрно нижчим, що пiдтверджуe нaявнiсть порушень обмшу зaлiзa (р<0,001).
Вмiст ТФ у сироватщ кровi у контрольнiй груш, у середньому, становив 3,23±0,10 г/л. У чоловтв даний показник, у середньому, становив 3,20±0,09 г/л, а у жшок - 3,28±0,09 г/л, при iндивiдуaльних коливаннях у чоловтв - вiд 2,23 до 3,38 г/л, а у жшок - вщ 2,24 до 3,42 г/л. Вмют ТФ у сироватщ кровi у жшок контрольно! групи був бшьший, шж у чоловiкiв (р<0,01). Як показав aнaлiз отриманих нами результата, у пащента II i III груп змiни показника ТФ, порiвняно iз контролем, мали рiзнонaпрaвлений характер, у пaцiентiв II групи вш достовiрно меншим, а у пащента III групи достовiрно бшьшим (р<0,001). Такий характер змiн свщчить про порушення синтезу i обмшу ТФ в умовах пухлинно! штоксикацп.
Показник вмiсту ФН у сироватщ кровi обстежених контрольно! групи чоловтв, у середньому, становив 24,91±2,14 мкг/л, при iндивiдуaльних коливаннях вiд 20,64 до 30,12 мкг/л, а у жшок - 19,19±1,41 мкг/л, при iндивiдуaльних коливаннях вщ 17,15 до 21,82 мкг/л. В цшому, у контрольнш групi вмiст ФН становив 22,85±3,36 мкг/л. Показник вмiсту ФН у сироватщ кровi чоловiкiв дано! групи був бшьший, шж у жшок (р<0,001). Нами встановлено, що у пащента II i III груп змши показника ФН, порiвняно iз контролем, також мали рiзнонaпрaвлений характер, у пaцiентiв II групи вш достовiрно бiльшим, а у пащента III групи достовiрно меншим (р<0,001). Такий характер змiн обумовлений тим, що ФН е гострофазовим бшком i умовах пухлинно! штоксикацп його рiвень зaкономiрно зростае.
Цшком зaкономiрно, що aнaлiзуючи отримaнi даш, ми вважали за необхвдне дослщити як змiнюеться показник ТФ у хворих на УРСМ iз супутньою АЗН, залежно вiд вирaзностi aнемiчного синдрому. Дaнi предстaвленi у табл. 3.
Таблиця 3. Показник вмюту трансферину у плaзмi кровi хворих на УРСМ iз супутньою АЗН залежно вщ ступеню вирaзностi анеми (M±m), г/л__
Групи обстежених, (n) Достовiрнiсть рiзницi
(р)
Контрольна(n=50) УРСМ iз супутньою АЗН
(n=57)
3,23±0,19 легкий перебiг анеми (n=29) р1< 0,05
2,98±0,39 р2> 0,05
р4> 0,05
р5< 0,05
рб< 0,001
aнемiя середнього ступеня вaжкостi р1< 0,05
(n=12) р2< 0,05
рз> 0,05
2,83±0,81 р5< 0,05
рб< 0,01
тяжкий перебiг aнемi! (n=10) р1< 0,05
2,72±0,72 р2< 0,05
рз< 0,05
р4< 0,05
рб< 0,01
aнемiя, що загрожуе життю (n=6) р1< 0,01
2,28±0,49 р2< 0,01
рз< 0,05
р4< 0,01
р5< 0,01
Примака: pi - достовiрнiсть рiзницi nopiBHHHO i3 контрольною групою;
p2 - достовipшсть piзницi i3 пацieнтами II групи; рз - достовipнiсть piзницi i3 пацieнтами, яю мали легкий nepe6ir анеми; p4 - достовipнiсть piзницi i3 пацieнтами, яю мали середнш nepe6ir анеми; ps - достовipнiсть piзницi i3 пацieнтами, яю мали тяжкий nepe6ir анеми; p6 -достовipнiсть piзницi i3 пaцieнтaми, яю мали nepe6ir анеми, що загрожуе життю.
Як видно i3 наведених у табл.3 даних, у хворих на УРСМ i3 супутньою АЗН, показник вмюту ТФ у плaзмi кpовi зменшуеться пpопоpцiйно наростанню ступеня тяжкостi пеpебiгу анеми. Тобто, стушнь пеpебiгу анеми, що загрожуе життю при АЗН у пащеипв i3 УРСМ супроводжуеться нaйвиpaзнiшим зменшенням вмюту ТФ у сироватщ кpовi, що очевидно, е властивим для пухлинного процесу. Висновки.
1. Показник вмюту ТФ у сироватщ кpовi е важливим лабораторним дiaгностичним кpитеpiем в сучаснш клiнiцi.
2. Показники вщсотка НТФЗ та вмiсту ТФ в сироватщ вщображують стан транспортного фонду зaлiзa в оpгaнiзмi. 1х визначення мае важливе дiaгностичне i диференцшно - дiaгностичне значення при дослщженш порушень метaболiзму зaлiзa, зокрема, при АЗН у пащеипв iз УРСМ, та ЗДА, оскшьки !х змши при цих захворюваннях мають piзнонaпpaвлений характер.
3. Новi дaнi вщносно функцiй ТФ та його учасп у метaболiзмi свiдчaть про те, що визначення його пapaметpiв при piзних захворюваннях е перспективним напрямком лабораторних дослiджень в онкологiчнiй i гемaтологiчнiй пpaктицi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Green JP, Arber DA, Glader B. (eds.) Wintrobe's clinical hematology. Philadelphia: Lippincott Williams&Wilkins. 2014. 2278.
2. Андрияка АА. Анемия злокачественного новообразования: особенности ведения пациентов. Гематология. Трансфузиология. Восточная Европа. 2018. 4(2): 223 - 229.
3. Available at: http;//www.esmo.org
4. Титов ЕВ. Современные методы диагностики и прогноза уротелиальных раков мочевого пузыря. Проблеми безперервно! медично! освгги i науки. 2018; 2(29): 86-91.
5. Злояшсш новоутворення в Укpaiнi (aнaлiтично-стaтистичний довiдник). Практична онколопя. 2019. 2(2): 59-118.
6. Федоренко ЗП, Колесшк ОО, Гулак ЛО. [та ствав.] Рак в Украш, 2017-2018. Зaхвоpювaнiсть, смеpтнiсть, показники дiяльностi онколопчно! служби. Бюлетень Нацюнального канцер-реестру Украни. 20. ПП Полiум, 2019. 102.
7. Халафян АА. Современные статистические методы медицинских исследований: монография. М. 2014. 320.
