CC BY
10MEDICAL SCIENCES | МЕДИЦИНСКИЕ НАУКИ
ЗАСТОСУВАННЯ БЕТА-АДРЕНОБЛОКАТОР1В У Л1КУВАНН1 Ж1НОК З КАРД1ОВАСКУЛЯРНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ У ПЕРИМЕНОПАУЗ1:
ПЕРЕВАГИ НЕБ1ВОЛОЛУ
1саева Г.С.
Резтк Л.А.
Вовченко М.М.
Буряковська О.О.
Гопцш О.В.
ДУ «Нацюнальний 1нститут терапИ 1мет Л.Т. Мало1 Нацюнально'1 академИ медичних наук Украши », м. Харк1в USING OF BETA-BLOCKERS IN THE TREATMENT OF WOMEN WITH CARDIOVASCULAR DISEASES IN PERIMENOPAUSAL: THE ADVANTAGES OF NEBIVOLOL Isayeva G.S. Reznik L.A. Vovchenko M.M. Buryakovskaya O.O. Goptsii O.V.
The Government Institution "National Institute of Therapy named by L.T. Malaya of National Ukrainian Academy of Medical Science of Ukraine", Kharkov АНОТАЦ1Я
У жшок у перюд1 перименопаузи застосуванню ще! групи лтарських засоб1в прид1ляють особливу увагу, оскшьки даний перюд життя жшки характеризуеться гшерактиващею симпатично! нервово! системи. Метою дослщження було пор1вняння ефективносп бюопрололу, метопрололу та неб1вололу при лшуванш жшок i3 захворюваннями серцево-судинно! системи у перюд1 перименопаузи. Проанал1зовано даш 300 жшок в перименопауз1 i3 захворюваннями серцево-судинно! системи. Вс три бета-блокатора продемонстрували високу антигшертензивну ефектившсть i здатшсть сповшьнювати ЧСС. Застосуван-ня бюопрололу i неб1вололу у жшок в перименопауз1 призводить до ютотного полшшення переб1гу менопаузи, оцшеного за даними динам1ки менопаузального 1ндексу. Виявлено, що прийом неб1вололу асощюеться з1 зменшенням 1ндексу маси тша пащенток i збшьшенням толерантносл до ф1зичного навантаження за даними тредмш-тесту. ABSTRACT
The using of beta-blockers by women in the perimenopausal period is given special attention because this period of life of women is characterized by hyperactivation of the sympathetic nervous sy&em. The aim of the &udy was to compare the efficacy of bisop-rolol, metoprolol and nebivolol in the treat-ment of women with diseases of the cardiovascular sy&em in menopausal period. The data of 300 women in the perimenopausal period with diseases of the cardiovascular sy^em was analysed. All three beta-blockers have demon^rated high antihypertensive efficacy and ability to slow down the heart rate. The use of bisoprolol and nebivolol in perimenopausal women leads to a significant improvement in menopausal flow, measured according to the dynamics of menopausal index. It was found that taking nebivolol is associated with a decrease in body mass index of patients and an increase in exercise capacity according to the treadmill te&.
Ключовi слова: серцево-судинна система, перименопауза, бета-адреноблокатори. Keywords: cardiovascular sy&em, perimenopause, beta-blockers.
Бета-адреноблокатори вщносяться до групи медичних препарапв, яш найбшьш часто застосовуються у сучаснш медичнш практищ Вони використовуються в якосп анпан-пнальних, антиаршадчних та антиппертензивних засобiв [1]. У жшок у перiодi перименопаузи застосуванню ще! групи лшарських засобiв придшяють особливу увагу, оскшьки даний перюд життя жшки характеризуеться пперактиващею симпатично! нервово! системи [2,3], а безпосереднш вплив бета-адреноблокаторiв на патогенетичш мехашзми нейрогуморально! активацп зумовлюе не лише високу тера-певтичну ефективнiсть цього класу лшарських препаратiв у дано! категори хворих, але й здатшсть зменшувати симпто-ми клiмактерiю [4,5].
Бета-адреноблокатори - рiзнорiдний клас лтарських засобiв, тому можна припустити, що окремi його представ-ники мають цi або iншi переваги при лшуванш рiзних но-зологiчних сташв. Мета нашого дослiдження - порiвняння ефективностi бiсопрололу, метопрололу та небiвололу при лiкуваннi жiнок iз захворюваннями серцево-судинно! системи у перiодi перименопаузи.
Матерiали та методи.
В дослщження було включено 300 жшок у перименопа^ з захворюваннями серцево-судинно! системи.
Критериями включення у дослщження були: перiод перименопаузи, дюгомональная кардiопатiя та iшемiчна хвороба серця (шфаркт мiокарда з зубцем Q в анамнез^ наявнiсть
шеми мюкарда за даними навантажувального тесту i/або пiдтвердження атеросклеротичного процесу за даними вь зуалiзацiï коронарних артерш), артерiальна гiпертензiя 1-3 ступеня.
Критерiï виключення: гострий коронарний синдром, цукровий дiабет середнього i тяжкого ступеня, серцева не-достатнiсть бшьше II А класу, вади клапашв серця, онколо-гiчнi захворювання, супутш важк1 захворювання (хронiчнi
Клiнiчна характеристика жшок в пер1
обструктивнi захворювання легень, хрошчна хвороба нирок II та вище стадiï, порушеннями функци щитоподiбноï зало-зи, виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалоï кишки, амейна гiперхолестеринемiя, аутоiмуннi захворювання, хвороби, що обмежують тривалiсть життя до 1 року, гос^ запальнi процеси).
Характеристика обстежено1' популяцiï ж1нок представлена в таблиц 1.
Таблиця 1
енопауз^ як1 брали участь у дослвджент
Клшчш ознаки Показник
Вiк, роки 52,6(44,0-58,0)
1МТ, кг/м2 28,8(25,0-31,9)
Вiк настання менопаузи, роки 48,8(45,00-52,00)
Палшня, роки 19(11,8%)
Гiпертонiчна хвороба, % 246(82%)
IM с зубцем Q, % 58(19%)
Стабшьна стенокардiя I ф.к. 40(13%)
напруги, % II ф.к. 113(38%)
III ф.к. 60(20%)
Цукровий дiабет, % 53(17%)
Кiлькiсть жшок в постменопауз^% 213(71%)
Пологи, % 252(84%)
Оцiнка якосп життя проводилася за допомогою шкали Ferrance and Power, cardiology version II [6], оцшка тяжкосп симптомiв менопаузи - за допомогою опитувальника Купер-ман в модифшаци Уварово! (1989) [7].
Для проведення тредмiл-тесту використовували цифро-вий електро-кардiографiчний комплекс з бтевою дор1жкою Cardio - Perfect MD Tredmil.
Для оцiнки стану коронарних артерш проводилася муль-тiдетекторна (64 - зрiзова) КТ-ангiографiя коронарних артерш з контрастним шдсиленням. Використовували апарат SOMATOM Definition AS, Siemens.
Жшки були розподiленi на три групи в залежностi вiд виду застосованого бета-адреноблокатора: 1 група - бко-пролол у добовiй дозi 5 або 10 мг (n=123(41%)), 2 група -метопролол у добовш дозi 50 або 100 мг (n=117(39%)), 3 група - небiволол у добовiй дозi 5 або 10 мг (n=60(20%)). У випадках, коли монотерапiя будь яким з вищезазначених бе-та-адреноблокаторiв не призводила до досягнення цiльових рiвнiв АТ, до лiкування додавався шпбгтор АПФ рамiприл
Гемодинамiчнi показники у жшок у перименопа^ у ди]
у добовiй дозi 5 або 10 мг та, при необхвдносп, - дiуретик iндапамiд тривало1' дп у дозi 1,5 мг на добу. В якосп гшолшь демiчного засобу використовувався аторвастатин в добовш дозi ввд 10 до 40 мг. Жшки були обстежеш до та шсля 12-мiсячного терм^ лiкування.
Протокол дослвдження був схвалений локальною етич-ною комiсieю ГУ «Нацюнального iнститут терапiï iменi Л.Т. Мало1' НАМНУ», дослiдження проводилося ввдповщно до принципiв Гельсiнськоï декларацiï.
Статистична обробка отриманих даних проведена за допомогою пакета статистичних програм «SPSS 21» (IBM), Microsoft Office Exel-2003.
Результата та 1'х обговорення. Всi три застосованi бе-та-блокатори продемонстрували високу антигiпертензивну ефективнiсть та здатнють уповiльнювати ЧСС. Так, цiльовi рiвнi АТ було досягнуто у 103 (84 %) хворих групи бюо-прололу, у 91(78%) групи метопрололу та у 47 (79 %) групи небiвололу. Зниження САТ, ДАТ та ЧСС було вiрогiдним у вах групах обстежених жшок (табл. 2).
Таблиця 2
мищ лiкування бюопрололом, метопрололом i небiвололом
Показник Бюопролол n=123 Група 1 P Метопролол n=117 Група 2 Р Небiволол n=60 Група 3
САТ, мм рт.ст до 155,00 [145,00-160,00] 0,001 150,00 [135,00-165,00] 0,01 157,50 [120,00-170,00]
шсля 120,00 [120,00-140,00] 130,00 [120,00-140,00] 120,00 [120,00-130,00]
ДАТ, мм рт.ст до 90 [80,00-90,00] 0,027 90 [80,00-90,00] 0,05 85,00 [80,00- -90,00]
шсля 80,00 [70,00-90,00] 80,00 [70,00-86,00] 80,00 [70,00- -80,00]
ЧСС, уд в хв. до 73,00 [66,00-84,00] 0,02 76,00 [64,00-82,00] 0,01 74,00 [65,00- -84,00]
шсля 66,00 [62,00-70,00] 65,00 [64,00-69,00] 67,00 [63,00- -90,00]
Призначення бюопрололу та небiвололу женкам у пери-менопаузi супроводжуеться полiпшенням якостi 1'х життя (табл. 3). У динамщ терапiï спостерiгаеться пiдвищення загального iндексу якостi життя. Позитивнi змiни жшки ввд-
чувають переважно у сферi соматичного здоров'я. Прийом метопрололу не супроводжуеться вiрогiдними змiнами у цих показниках.
Ta6nunH 3
^HHaMÎKa noKa3HHKÎB HKocri ®htth b rpynax Tepaniï 6iconpononoM, MeronpononoM i He6iBononoM
noKa3HHK Biconponon n=123 rpyna 1 P Meronponon n=117 rpyna 2 P He6iBonon n=60 rpyna 3 P
3aranbHun iH-geKC, 6anu go 19,10 [16,16-21,09] 0,01 19,96 [17,1-22,41] 0,62 19,45 [16,40- 23,10] 0,005
nicnH 20,17 [17,10-22,78] 20,19 [16,40- 22,40] 21,61 [18,97- 24,68]
iHgeKC coMa-ruHHoro 3go-poB'a, 6anu go 18,19 [15,50:21,85] 0,04 17,64 [15,37- 20,70] 0,31 18,40 [15,40- 21,83] 0,01
nicnH 19,29 [15,27-22,30] 18,15 [16,83- -21,27] 20,55 [18,17- 22,83]
iHgeKc conianb-Horo 6narono-ny^HH, 6anu go 20,57 [17,64-23,38] 0,91 19,00 [16,29-23,00] 0,21 19,20 [16,86-24,56] 0,32
nicnH 20,95 [17,64-23,70] 20,42 [18,32-23,90] 23,08 [20,71-25,29]
iHgeKc ncuxiH-Horo 3gopoB'H, 6anu go 19,42 [16,19-22,71] 0,85 18,82 [15,19-22,29] 0,21 19,71 [16,07-22,29] 0,45
nicnH 20,29 [16,29-23,10] 19,70 [16,60-22,00] 20,36 [18,00-23,00]
iHgeKc ciMenHo-ro 6narononyH-hh, 6anu go 20,95 [16,80-25,10] 0,38 20,70 [16,50-24,00] 0,71 19,80 [16,50-24,00] 0,37
nicnH 21,6 [17,80-24,90] 21,70 [18,00-25,70] 21,75 [16,40-24,00]
3acrocyBaHHH 6iconponony Ta He6iBonony y mhok y ne-pHMeHonay3i npu3Boguno go cyrreBoro noninmeHHH nepe6iry MeHonay3H, oniHeHoro 3a gaHHMH guHaMiKH MeHonay3anbHoro
^HHaMiKa cuMnroMiB KniMarcrepiro b rpynax r
iHgeKcy (ra6n. 4). y ron Hac Meronponon cyrreBo He Bnnu-BaB Ha nen noKa3HHK. iHgeKc ncuxiHHoro 3gopoB'a BiporigHo He 3MiHMBaBca Hi b ogHin 3 o6cre®eHux rpyn.
Ta6nunH 4
iniï 6iconpononoM, MeronpononoM i He6iBononoM
noKa3HHK Biconponon n=123 rpyna 1 P Meronponon n=117 rpyna 2 P He6iBonon n=60 rpyna 3 P
MI, 6anu go 38,00 [25,00-44,00] 0,05 39,00 [31,00-46,00] 0,57 38,5 [27,00-43,50] 0,04
nicnH 32,00 [25,00-38,50] 36,00 [27,5-44,00] 32,00 [26,00-38,50]
iHgeKc ncuxiH-Horo 3gopoB'H, 6anu go 7,00 [4,00-11,00] 0,72 9,00 [6,00-11,00] 0,80 7,00 [4,00-11,00] 0,14
nicnH 8,00 [7,00-11,00] 8,00 [8,00-10,00] 10,00 [8,00-12,00]
Oco6nHBy yBary 3acnyroByK>rb gaHi ^ogo BnnuBy 6e-ra-6noKaropiB Ha Macy rina naniemm. y rpyni ®ïhok, HKi orpHMyBanu He6iBonon Big3HaneHo crarHcruHHo 3Hany^e 3hh-®eHHH IMT. y rpyni Tepaniï 6iconpononoM ra MeronpononoM
^,HHaMHKa IMT ra noKa3HHKiB cKnagy rina b rpyn;
nen noKa3HHK BiporigHo He 3MiHMBaBca. AHani3 cKnagy rina naniemm go nonaray repaniï i nicna npoBegeHoro niKyBaHHH 6iconpononoM, MeronpononoM i He6iBononoM He bhhbhb go-CTOBipHHx 3MiH y rpynax (ra6n. 5).
Ta6nunH 5
repaniï 6iconpononoM, MeronpononoM i He6iBononoM
noKa3HHK Biconponon n=123 rpyna 1 P Meronponon n=117 rpyna 2 P He6iBonon n=60 rpyna 3 P
®up, % go 44,30 [39,40- -48,1] 0,28 44,55 [40,80- 47,90] 0,60 44,20 [38,20- 49,30] 0,72
nicnH 42,40 [35,70- 45,00] 42,25 [39,00- 47,70] 42,50 [34,90- 51,30]
M'H3eBa Maca,% go 23,60 [22,50- 26,50] 0,64 24,85 [21,85- 26,30] 0,12 23,70 [21,20- 26,00] 0,72
nicnH 24,80 [22,50- 26,00] 25,20 [23,00- 26,00] 24,75 [21,90- 26,60]
Bicnepanb-Hun ®up, % go 10,00 [9,00-12,00] 0,67 10,00 [8,00-12,00] 0,72 11,00 [7,00-12,00] 0,10
nicnH 9,00 [7,00-11,00] 10,00 [10,00-12,00] 9,50 [7,00-14,00]
IMT, Kr/M2 go 28,5 [26,10-32,00] 0,95 30,15 [27,00-34,00] 0,06 30,50 [27,50-33,50] 0,03
nicnH 28,00 [25,70-31,30] 31,75 [29,60-36,80] 27,70 (24,60-30,90)
npunoM He6iBonony cnpuHB 36inbmeHHM ronepaHTHocri go $i3HHHoro HaBanra^eHHH y ®îhok y nepuMeHonay3i - MaK-CHManbHe cno^HBaHHH khchm, oniHeHoro b METs 3a gaHHMH rpegMin-recry, y gHHaMini repaniï He6iBononoM BiporigHo 36inbmunocb. B rpyni repaniï 6iconpononoM KinbKicrb MaKCH-ManbHoro cno^HBaHHa khchm BiporigHo He 3MiHMBanacb: go
nonaray repaniï MegiaHa CKnana 7,9 (6,5-9,0) METs i nicna npoBegeHoro niKyBaHHH - 7,4 (7,1-8,6) METs, p=0,30 (puc. 1). B rpyni Meronponony nen noKa3HHK BiporigHo 3MeHmuBca Big 9,5 (6,2-10,0) METs go 6,4(4,1-8,4) METs (p=0,04), a b rpyni He6iBony - BiporigHo 36inbmuBca Big 8,5 (6,7-10,0) METs go 10,0 (6,9-12,7) METs (p=0,03).
А
Б
i ¿OS
14
12
10
6
4
С
METS
14
12
10
8
6
Рисунок 1. Динамта показника максимального споживанню кисню, оцшеного в METs в групах терапи: А - бюопролол, Б - метопролол, С - небiволол.
Зменшення 1МТ пвд впливом терапи небiвололом заслу-говуе на особливу увагу, оскшьки чисельнi лiтературнi данi свiдчать про збшьшення маси тiла при лшуванш бтаадре-ноблокаторами [8,9]. У нашому дослiдженнi прийом небiво-лолу сприяв зниженню 1МТ, при цьому зниження частки жирово! тканини i вюцерального жиру було не вiрогiдним. У експериментальнш роботi Bordicchia M. еt al., було вияв-лено iндукцiю лiполiзу та зменшення обсягу адипоципв лю-дини пiд впливом небiвололу. Автори роботи пов'язали цей ефект препарату з активацieю певних гешв (UCP1, PPARy рецепторiв, PGC-1a) [10]. Зниження ваги при терапи небiво-лолом показано також у робот Gul R. et al [11]. Ввдсутнють негативного впливу небiвололу на метаболiзм глюкози може бути пов'язано з його нейтральним впливом на масу тша людини [12].
Висновки.
1. За своею антигшертензивною дieю та впливом на ЧСС у жшок у перименопаузi бiсопролол, метопролол та небiво-лол суттево не вiдрiзняються один ввд одного.
2. Небiволол демонструе ряд переваг при лiкуваннi ж1нок у перiодi перименопаузи. Прийом небiвололу асоцшеться зi зменшенням iндексу маси тша пащенток. Також при прий-омi небiвололу збiльшуеться толерантнiсть до фiзичного на-вантаження за даними тредмш-тесту.
Лпература
1. Guidelines for the management of arterial hypertension: the Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC) / G. Mancia, R. Fagard, K. Narkiewicz [et al.] // J. Hypertens. - 2013 - Vol.31, № 7. - P. 1281-1357.
2. Брыткова Я.В. Функциональное состояние симпати-ко-адреналовой системы и почек у женщин с артериальной гипертонией в перименопаузе на фоне антигипертензивной терапии / Я.В. Брыткова, И.С. Гомова, О.В. Татаринова, Р.И. Стрюк // Медицинский совет - 2013. - №2. - С.34-40.
3. Are climacteric complaints associated with risk factors of cardiovascu-lar disease in peri-menopausal women? / A. Cagnacci, F. Palma, C. Romani, et al. // Gynecol. Endocrinol. -2015. - Vol. 14. - P. 1-5.
4. Perception and degree of acceptance of menopause-related changes in various spheres of life by po^menopausal women / D. Robak-Cholubek, A. Wdowiak, M. Makara-Studzinska, E. Korczynska // Annals of agricultural and environmental medicine: AAEM. - 2014. - Vol. 21(3). - P. 666-669.
5. American Association of Clinical Endocrinologies Medical Guidelines for Clinical Practice for the diagnosis and treatment of menopause: executive summary of recommendations. / N.F. Goodman, R.H. Cobin, S.B. Ginzburg, et al. // Endocr. Pract. -2011. - Vol. 17(6). - P. 949-954.
6. The significance of importance: an evaluation of Ferrans and Powers' Quality of Life Index. / P.Hagell, A. eflergren // Qual. Life Res. - 2006. - Vol. 15(5). - P. 867-876.
7. Tao M., Shao H., Li C., Teng Y. Correlation between the modified Kupperman Index and the Menopause Rating Scale in Chinese women. // Patient Prefer Adherence. - 2013. - Vol. 7. - P. 223-222.
8. Winchefler D.E. Usefulness of Beta blockade in contemporary management of patients with flable coronary heart disease. / D.E. Winchefler, C. Pepine // J. Am. J. Cardiol. -2014. - Vol. 114(10). - P. 1607-1612.
9. The Relationship between Menopausal Symptoms and Heart Rate Variability in Middle Aged Women / J.O. Lee, S.G.
Kang, et al. // Korean J. Fam. Med. - 2011. - Vol. 32(5). - P. 299-305.
10. Nebivolol induces, via ß3 adrenergic receptor, lipolysis, uncoupling protein 1, and reduction of lipid droplet size in human adipocytes. / Bordicchia M., Pocognoli A., D'Anzeo M., et al. // J. Hypertens. - 2014. -Vol. 32(2). - P. 389-396.
11. Regulation of Overnutrition-Induced Cardiac Inflammatory Mechanisms. / R. Gul, VG. Demarco, J.R. Sowers, et al. // Cardiorenal. Med. - 2012. - Vol. 2(3). - P. 225-233.
12. Toblli, F. DiGennaro, J.F. Giani, F.P. Dominici // Vasc. Health Risk Manag. - 2012. - Vol. 8. - P. 151-60.
ПРОЯВИ КЛШ1КО-ПСХОЛОГ1ЧНО1 ДЕЗАДАПТАЦИ У РОДИЧ1В ХВОРИХ НА СУДИННУ ДЕМЕНЦ1Ю
Волощук Д.А.
Одеський нацюнальний медичний утверситет МОЗ Украши
SIGNS OF CLINICAL PSYCHOLOGICAL MALADJUSTMENT IN RELATIVES OF PATIENTS WITH VASCULAR DEMENTIA Voloshchuk D., Odessa National Medical University Ministry of Health of Ukraine
АНОТАЦ1Я
У наведенш стал розкрито актуальшсть проблеми судинно! деменци, а сам проявiв клшко-психолопчно! адаптаци у ро-дичiв хворих на судинну деменцш. Супроводження хворих на судинну деменцш та !х родичiв. Автором представлено даш власного дослщження, у якому виявлено прояви клшшэ-психолопчно! дезадаптаци у родичiв хворих на судинну деменцш. Спостериалась менша виразшсть емоцш позитивного полюсу при переважанш негативних емоцшних переживань. Висо-кий рiвень тривоги проявлявся в пiдвищенiй схильносл до переживань. Вiдмiчались достатньо висош показники за рiвнем астенii, зниження активностi та мотивацii.
ABSTRACT
In this article the urgency of the problem of vascular dementia, and the clinical manife^ations of psychological adaptation in relatives of patients with vascular dementia. maintenance of vascular dementia patients and their relatives. The author presents the data of its own inve^igation, which revealed the clinical manife^ations of psychological maladju^ment in relatives of patients with vascular dementia.Smaller expressiveness of emotions of a positive pole at prevalence of negative emotional experiences was observed. High level of alarm was shown in the increased tendency to experiences. Rather high rates on adynamy level, decrease of the activity and motivations were noted.
Ключовi слова: судинна деменцiя, родичi хворих, рiвень тривоги, суб'ективна шкала астени, особливосп психоемоцшного стану.
Keywords: vascular dementia, relatives of patients, the level of anxiety, subjective fatigue scale, especially emotional Sate.
Вступ. Не дивлячись на те, що в сучаснш медичнш ль Teparypi багато публтацш присвячено насамперед морфо-лопчним, терапевтичним, параклшчним аспектам судинно! деменци, дуже мало уваги придшяеться пpо-блeмi поедна-носп судинно! дeмeнцii з iншими, перш за все соматичними, хворобами [6]. Судинна деменщя е соматично обтяженою патолопею, так як у переважаючш бiльшостi випaдкiв ро-звиваеться на rai патогенетичного захворювання (гшер-тотчна хвороба, церебральний атеросклероз, цукро-вий дiaбeт), про що свiдчaть числeннi публтаци [2, 9].
Незважаючи на високий piвeнь зaхвоpювaностi на судинну деменцш та високу частоту коморбщносп останньо! з соматичними хворобами, питання психопaтологiчних осо-бливостей судинно! деменци, поеднано! з соматичними захворюваннями, недостатньо вивчеш, що зумовлюе акту-аль-шсть даного дослiджeння.
В даний час все б№ше уваги пpидiляеться дослщжен-ням, що передбачають вивчення патента в едносп з його оточенням i здшснюваним на стику психологи, медицини та соцюлоги. Родичi, яю доглядають за нeвилiковними хвори-ми, все частше стають центральним об'ектом дослiджeння та aнaлiзy [3, 8].
До сьогодшшнього часу проблеми клшшо-психолопч-но1 дезадаптацii осiб, родичi яких хворшть на деменцiю практично не розкритг Результати проведених нами по-чаткових робiт показали актуальнiсть та необхвдшсть детального вивчення даного питання, дозволили бшьш точно сформулювати напрямки дослiдження клшшо-психолопч-ноi дезадаптаци у родичiв хворих на судинну деменцш та шляхи и психокорекцii, дозволили вдосконалити методи психологiчного обстеження i стали основою для бшьш мас-штабних та докладних дослщжень [5].
Проблема дезадаптацii родичiв хворих на судинну деменцш е актуальною так, як це захворювання не тшьки попршуе якiсть життя хворих, а й призводить до великих матерiальних та iмматерiальних затрат внаслвдок необхвд-ностi постiйного спостереження за хворими з вираженими формами судинноi деменцii' [7].
В Украш основне навантаження по догляду за хворим несуть його родичг З посиленням стану хворого зростае навантаження i на опiкуна, що призводить до попршення психiчного стану того, хто доглядае, а в подальшому до по-яви або загострення хронiчних соматичних захворювань. Проте, при проведенш теоретичного дослiдження нами
