28MEDICINE
Д1АГНОСТИЧНА ШФОРМАТИВШСТЬ ТА ПРОГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ КЛ1Н1КО-АНАМНЕСТИЧНИХ ПОКАЗНИК1В ДЛЯ ОЦ1НЮВАННЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОГО РИЗИКУ СЕРЕД ПАЦ16НТ1В МОЛОДОГО В1КУ З НАДМ1РНОЮ МАСОЮ Т1ЛА
Рудь О. М.
Украг'на, Кшв, Нащональна медична академ1я тслядипломног' освти 1мен1 П. Л. Шутка DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_sr/31012020/6868
ARTICLE INFO
ABSTRACT
Received 16 November 2019 Accepted 13 January 2020 Published 31 January 2020
KEYWORDS
arterial hypertension, young age, overweight, risk factors of cardiovascular diseases.
The article presents the current scientific data and the results of research about the prevalence, informative and prognostic significance of the most common risk factors of cardiovascular diseases in young adults with arterial hypertension, overweight and obesity.
Citation: Рудь О. М. (2020) Diahnostychna Informatyvnist ta Prohnostychne Znachennia Kliniko-Anamnestychnykh Pokaznykiv dlia Otsiniuvannia Sertsevo-Sudynnoho Ryzyku Sered Patsiientiv Molodoho Viku z Nadmirnoiu Masoiu Tila. Science Review. 1(28). doi: 10.31435/rsglobal_sr/31012020/6868
Copyright: © 2020 Pygt O. M. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
ApTepianbrn rinepieroiH (АГ) залишаетъся одшею з найбшьш актуальних проблем сучасно! медицини внаслщок значного поширення та ключово! ролi у розвитку багатьох серцево-судинних захворювань (ССЗ). За даними експерлв Всесв^ньо! оргашзацп охорони здоров'я (ВООЗ) ССЗ е основним етiологiчним фактором швашдизацл та смертностi населення [1, 2].
Одним i3 доведених та модифшованих фaкторiв ризику (ФР) ССЗ, в тому чи^ АГ вважаютъ надлишок маси тiлa. За даними Framingham study збiлъшення маси тiлa на 1 кг спричиняе пiдвищення АТ на 1 мм рт. ст. [3]. За прогнозами ВООЗ, чисельшсть населення з ожиршням збшьшуеться на 10% кожного десятирiччя i до 2025 року нaбмiрну вагу матимутъ бшьше 50% людей усъого свгту [4, 5]. Особливу увагу привертае рют зaхворювaностi на АГ серед молодих людей працездатного вiку. За ощнками експертiв пiдвищений АТ е причиною дев'яти мшьйошв смертелъних випадюв щорiчно [6]. Цей ризик може значно знизитися при раннш дiaгностицi та впровaдженнi вiдповiдних методiв профшактики.
Вiдповiдно до рекомендaцiй Свропейського товариства кардюлопв (European Society of Cardiology (ESC) та Свропейського товариства гшертензи European Society of Hypertension, ESH (ESC) з лiкувaння aртерiaлъно! гшертензи 2018 року, кшьюсна оцiнкa серцево-судинного ризику (ССР) е важливою частиною процесу менеджменту пaцiентa з aртерiaльною гiпертензiею (АГ) [7]. Свропейсъкi настанови з профшактики серцево-судинних (СС) захворювань ще з 2003 року рекомендують користуватися системою SCORE для оцшки 10-ти рiчного коронарного ризику фатальних СС подiй. За системою SCORE класифшащя ССР
ризику дшить пащенпв на oci6 з високим, помiрним та низьким ССР. Особи i3 АГ та документованими серцево-судинними захворюваннями (ССЗ) мають ризик летальних СС подiй >10% та вщносяться до високого ССР. Такi пащенти автоматично не потребують оцiнки ССР, так як це не змшюе тактику лшування АГ.
Однак, недолгом системи SCORE е вiкове обмеження - можливiсть ïï застосовування лише для пащенпв з 40-рiчного вшу i старше. Однак, ССР однозначно залежить вiд вiку. Вважаеться, що серед осiб молодого вiку абсолютний ризик СС подiй е незмшно низьким, незалежно вiд наявних додаткових ФР, що спотворюе данi про загальний ССР та тактику лшування пацiента iз АГ молодого вшу. Для бшьш ефективного розумiння рiвня ризику та правильноï тактики лшування було розроблено поняття «вш ССР», який часто для пащенпв 40-рiчного вiку з низьким рiвнем абсолютного ризику, вiдповiдае такому особам 60^чного вiку.
Тому, ретельний аналiз факторiв високого ССР вiдiграе ключову роль у диференцiйному виборi тактики лшування пацiентiв молодого вiку iз АГ I ступеня.
Мета. Ощнити iнформативнiсть та прогностичне значення найбшьш поширених клiнiко - анамнестичних, лабораторних та iнструментальних факторiв ризику серцево-судинних захворювань серед пацiентiв молодого вшу з АГ I ступеня та надмiрною масою тiла.
Матерiали i методи. Дослщження проведено на кафедрi сiмейноï медицини НМАПО iменi П.Л. Шупика на базi Комунального закладу Кшвсько1' обласноï ради (КЗ КОР) «Кивська обласна клiнiчна лшарня» (КОКЛ) та «Кшвський обласний кардiологiчний диспансер» (КЗ КОР).
Yd методи дослщження проводилися згiдно рекомендацiй виробникiв дiагностичних тест-систем на основi сучасних принцитв лабораторних технологiй [8], iз дотриманням основних положень Конвенцiï Ради Свропи про права людини та бюмедицини (вiд 04.04.1997р.), Гельсiнськоï декларацп Всесвiтньоï медично1' асоцiацiï про етичт принципи проведення наукових медичних дослщжень за участю людини (1964-2004 рр.) [9], та у вщповщносп до вах вимог належно1' клiнiчноï практики (GCP) вщ 1996 р. [10] i наказу МОЗ Украши №690 вщ 23.09.2009р. з внесеними змшами згiдно наказу МОЗ Украши №639 вщ 01.10.2015р. Програма та протокол дослщження були розглянуп комiсiею з етики НМАПО iменi П.Л. Шупика (протокол № 1 вщ 18 ачня 2016р.) схвалено, що дане доошдження вiдповiдае сучасним етичним нормам та принципам щодо проведення кшшчних дослiджень. Всi пацiенти перед включенням у дослiдження пщписували iнформовану згоду на участь в обстеженш та л^ванш.
Всiм пацiентам проводили аналiз найбiльш поширених клiнiко - анамнестичних ФР за допомогою розробленого та опрацьованого опитувальника пащента, а також комплекс клшшо -лабораторних та шструментальних обстежень. Загальне клiнiчне обстеження включало загально - клiнiчний огляд, вимiрювання АТ та антропометричних показниюв: маси тiла (кг), зросту (м) з обчисленням iндексу маси тша (1МТ) i оцiнювання ступеня ожиршня; вимiрювання об'ему талiï (ОТ) (см) i об'ему стегон (ОС) (см), обчислення сшввщношення ОТ/ОС для аналiзу типу розподшу жирово1' тканини.
Лабораторш дослiдження включали визначення показникiв лшщного та вуглеводного обмiну, рiвня сечово1' кислоти, гормонiв iнсулiну та лептину, молекул судинно1' адгезiï VCAM-1, маркерiв хронiчного запалення: високочутливого С-реактивного проте1'ну (СРП) та фактору некрозу пухлин-а (TNF- а) в сироватщ кровi.
Для визначення стану судинно1' стiнки i монiторингу атеросклеротичного ураження всiм хворим проводилося дуплексне сканування СА на ультразвуковому апаратi "Ultima Pro-30" ("РАДМ1Р", Украша) лiнiйним датчиком з частотою 5-10 МГц. Товщину К1М оцiнювали у зонi його максимального вiзуального потовщення при орiентацiï площини сканування паралельно поздовжнiй вга судини. Для визначення функцiï ендотелда всiм хворим проводилося дуплексне сканування брах1альних артерiй (БА) лiнiйним датчиком з частотою 5-10 МГц у В-режимг Визначення ендотелш - залежно1' вазодилятацiï (ЕДЗВ) проводили тсля вимiрювання базального дiаметру (D) БА до та тсля тесту з реактивною гiперемiею. ЕДЗВ розраховували за формулою:
% ЕДЗВ = f"^™ D- базальний D) # 100 V базальний D '
Статистична обробка отриманих результатiв проводилася у вигляд таблиць "Microsoft Excel". Статистичний аналiз здiйснювався за допомогою комп'ютерно1' програми «Statistica 6,0».
Результати дослiдження та ïx обговорення. Згiдно критерiïв включення/виключення в дослiдженнi брали участь 74 пащенти молодого вшу з АГ I ступеня вщповщно до критерив Рекомендацш Свропейського товариства кардiологiв (European Society of Cardiology - ASC) та
Свропейського товариства гшертензи (European Society of Hypertension - ASH) з лшування артерiальноï rinepTeH3iï 2018 року та наказу МОЗ Украши №384 вiд 24.05.12р., а також з надлишком маси тша та з рiзними ступенями ожиршня. Середнiй вiк обстежуваних становив 34,55 ± 0,68 роки, середня тривалiсть АГ 7,04 ± 0,86 мюящв.
Основним критерieм розподiлу пащенпв на групи для подальшого аналiзу клiнiко -анамнестичних ФР був рiвень ССР, розрахований за допомогою онлайн - калькулятора за шкалою Heartscore (www.heartscore.org). Для осiб молодше 40 рокiв ССР рекомендовано розраховувати за рiвнем систолiчного АТ (САТ), загального холестерину (ЗХ), лiпопротеïнiв висо^' щiльностi (ЛПВЩ) та статусу тютюнопалшня.
При обчисленнi СС-ризику за допомогою онлайн-калькулятора розраховувався сумарний ССР за рiвнем САТ, ЗХ, ЛПВЩ та статусом тютюнопалшня, а також СС-ризик за 1МТ. Таким чином, було сформовано 2 кшшчш групи (КГ): КГ-1 - 21 пацieнт (11 чоловЫв та 10 жшок) iз низьким та помiрним ССР та КГ-2, яка включала 53 пащенти (46 чоловЫв та 7 жшок) iз помiрним та високим ССР. За середшм рiвнем показника ССР пащенти достовiрно вiдрiзнялися (p<0,05) i розпод^лися наступним чином: серед пацiентiв КГ-2 5 (9,43%) пацiентiв мали низький сумарний СС-ризик, з них лише 4 (7,55%) пащенти при визначення СС-ризику за 1МТ, 47 пащенпв (88,68%) -помiрний сумарний i 43 (81,13%) - помiрний СС-ризик за 1МТ, 1 (1,88%) пащент мав високий сумарний ризик, а 6 (11,23%) - високий СС-ризик за 1МТ. У КГ-1 11 (52,38%) мали низький загальний СС-ризик i 6 (28,57%) з них - низький СС-ризик за 1МТ, помiрний сумарний СС-ризик в^^чався серед 10 (47,62%) пащенпв. Помiрний СС-ризик за 1МТ вiдмiчався у 15 (71,43%) пащенпв КГ-1. Високий СС-ризик у КГ-1 не вiдмiчався.
Таблиця 1. Розподш пацieнтiв за Kareropi^ СС-ризику
Показник КГ-2, n=53 КГ-1, n=21
М±т сумарного СС-ризику 1,78 ± 0,19 а 0,76±0,21
М±т СС-ризику за 1МТ 2,88 ± 0,28 а 1,48 ± 0,24
Низький СС-ризик сумарний<1%, (n/%) 5 (9,43%) 11 (52,38%)
Низький СС-ризик за 1МТ<1%, (n/%) 4 (7,55%) 6 (28,57%)
Помipний сумарний СС-ризик 1%-5%, (n/%) 47 (88,68%) 10 (47,62%)
Помipний СС-ризик за 1МТ 1%-5%, (n/%) 43 (81,13%) 15 (71,43%)
Високий сумарний СС-ризик >10%, (n/%) 1 (1,88%) -
Високий СС-ризик за 1МТ >10%, (n/%) 6 (11,23%) -
Пpимiткa 1. а - piзниця мiж групами достовipнa, p<0,05
За демографiчною характеристикою усi дослщжуваш розподiлялися наступним чином: КГ-1 склали 21 пащент: 10 (47,62%) жшок та 11 (52,38%) чоловЫв. Середнш вiк обстежених становив 32,19±1,61 роки, середня тривалють АГ 6,33±1,63 мюящ. З них 11 (52,38%) пащенпв мали надлишок маси тiла, 6 (28,57%) - ожиршня I ступеня, 2 (9,52%) пащенти - ожиршня II ступеня i 2 (9,52%) - ожиршня III ступеня.
КГ-2 склацали 53 пащенти: 46 (86,8%) чоловшв i 7 (13,2%) жшок, середнш вш яких становив 35,5±0,89, середня тривалiсть АГ 7,32± 0,6 мюящ. В уах пацiентiв КГ-2 вiдмiчався розподiл жирово! тканини за центральним типом (абдомiнальним). За класифшаще нацмiрноi маси тiла серед обстежених КГ-2 у 20 (37,7%) пащенпв вiдмiчався надлишок маси тша, у 16 (30,18%) -ожиршня I ступеня, у 18 (33,96%) пащенпв вiдмiчалося ожиршня II ступеня i у 1 (1,88%) -ожиршня III ступеня. Особливютю КГ-2 е переважання ошб чоловiчоi стап, що пiдтверджуе данi статистичних результатiв: серед населення Укра!ни у кожного шостого чоловiка вiком вiд 25-ти до 34-х роив виявляеться пiдвищення АТ, у вшовш групi 35-44 роки - у кожного третього, а у 45-54 роки - у кожного другого чоловшу. Тодi як серед ошб жшочо! статi у вшовш групi 25-34 роки
пщвищення АТ фшсуеться у кожно1 двадцято! ж1нки, але в подальшому поширенiсть АГ аналопчна такiй серед осiб чоловiчоl статi [11].
Для стратифшацп ССР нами було ощнено наявнiстъ найбшьш поширених клшшо-анамнестичних ФР ССЗ, а саме: недотримання здорового харчування, обмеження фiзичноl активностi, тютюнопалiння, стан хрошчного стресу, та сiмейний анамнез передчасних ССЗ (у вщ < 55 роюв для чоловiкiв та < 60 роюв для жшок). З'ясовано що, недотримання здорового харчування, а саме ращон iз пщвищеним вмiстом кухонно! солi та тваринних жирiв, е найбiлъш поширеним етюлопчним фактором пiдвищеного ССР. Вiдмiчено також, що даний фактор достовiрно частше (на рiвнi р<0,05) зустрiчаетъся серед ошб чоловiчоl статi обох ктшчних груп (100,0 % серед чоловшв i (50,0±15,8)% - серед жшок КГ-1 вiдповiдно, та (91,3±4,2)% -серед оаб чоловiчоl статi та (28,6±17,1)% - серед осiб жшочо! статi у КГ-2). Частота шших ФР детально представлено на Рис. 1.
Рис.1. Частота окремих клтто-анамнестичних фактор1в серцево-судинного ризику серед
пац1ент1в з АГ-1 та надм1рною масою тыа.
Дослщження дiагностичноl щнност та прогностичного значення клшко-анамнестичних ФР ССЗ у пащенпв молодого вшу з АГ I ступеня та надмiрною масою тша проводили шляхом !х порiвняння серед клiнiчних груп. Визначення критернв прогнозування базувалася на використанш технологи послiдовного аналiзу Вальда у модифшаци Е.В. Гублера [12, 13] для розрахунку дiагностичноl щнносп (вимiрювалася в одиницях iнформативностi -бгах) кожного фактору та !х прогностичне значення, представленого у вигщщ прогностичних коефiцiентiв (ПК, пат). Додатково визначали силу впливу кожного з аналiзованих факторiв (^2, %) та розраховували достовiрнiстъ вiдмiнностей у його частой у порiвняннi з КГ-1.
У якосп дiагностичних критернв високого ризику ССЗ нами дослщжено ряд анамнестичних, конституцшно-бюлопчних, лабораторних та шструментальних показникiв, та з'ясовано, що 7 критернв мають достовiрну значимiстъ та високу шформативнють (при I > 0,700 бгт). Ранговий розподiл достовiрних та високоiнформативних факторiв серед обстежуваних представлено у табл.2.
Найвищу дiагностичну цiннiстъ (I = 2,739 б^) та силу впливу (ц2=23,0%) становила наявшсть такого ФР, як обтяжений спадковий анамнез за раннiми ССЗ. Даний фактор достовiрно частiше зустрiчався серед осiб КГ-2 з помiрним та високим ССР у порiвняннi з КГ-1 - з низьким ССР ((71,7±6,2)% та (47,6±10,9)% вщповщно з спадковим анамнезом по одному з батьюв), а також ((26,4±6,1)% та (14,3±7,6)% вiдповiдно з обтяженим анамнезом обох батьюв). На другому ранговому мющ - лабораторний показник порушення обмiну лiпiдiв - пщвищення рiвня ЗХ > 5,0 ммоль/л. Серед пащенпв КГ-2 достовiрно часпше (р<0,001) зустрiчаетъся пiдвищення даного показника вище вказано1 норми, нiж серед оаб КГ-1 (у (96,2±2,6) % та (61,9±10,6) % осiб
BignoBigHo). ^ BH3Hanuno bhcoky giaraocranHy цiннiстb gaHoro noKa3HHKa Ha piBHi (I = 2,052 6iT) Ta cuny BnnuBy (q2=19,0 %). Ha TpeTbOMy paHr0B0My мiсцi - MapKep xpomnHoro 3ananeHHa - TNF-a. nigBH^eHHa Moro KoH^mpa^i y KpoBi BH^e BcTaHoBneHoi HopMH o6yMoBuno BHCOKy iH^opMaTHBHy цiннiстb gaHoro noKa3HHKa (I = 1,897 6iT) Ta cuny BnnuBy (q2=16,0%). fliaraocTHHHo 3HanuMe nigBH^eHHa KoH^Hipa^i ropMoHy ^upoBoi TKaHHHH - nenTHHy MaM^e y 2 pa3H 6inbme cepeg na^em-iB 3 bhcokhm CCP y nopiBHaHHi 3 Kr-1: (81,1±5,4)% Ta (38,1±10,6)% (p<0,001) oci6 BignoBigHo, o6yMoBuno neTBepTe paHroBe мicцe cepeg po3rnaHyrax ^aKTopiB, BucoKy iH^opMaTHBHy цiннicтb Ha piBHi I = 1,817 6iT, Ta cuny BnnuBy (q2=16,0%). nigBH^eHHa piBHa IA BH^e BcTaHoBneHoi HopMH 3ycTpinaeTbca cepeg (84,9±4,9)% naцieнтiв Kr-2 Ta (52,4±10,9)% - oci6 Kr-1 (p<0,003), ^o BH3Hanuno Moro n'aTe paHroBe Mi^e cepeg gocnig^eHux KpuTepiiB nigBH^eHoro CCP, BucoKy iH^opMaTHBHy цiннicтb Ha piBHi I=1,153 6iT, Ta cuny BnnuBy (q2=10,0%). fflocie paHroBe Mi^e 3aMMae noKa3HHK CTaHy eHgoTeniro - E^B3. 3MeHmeHHa gaHoro noKa3HHKa MeHme 10% BigMinaeTbca cepeg (54,7±6,8)% oci6 Kr-2 - i3 noMipHHM Ta bhcokhm CCP, Ta y MaM^e b gBini MeHmoi KinbKocT (23,8±9,3)% naцieнтiв nopiBHroBaHoi Kr-1 (p<0,016) BignoBigHo, ^o o6yMoBuno BucoKy giarHocTHHHy ^HHicTb gaHoro noKa3HHKa (I = 0,907 6iT), a TaKo^ cuny BnnuBy Ha piBHi q2=7,0%. 36inbmeHHa iHgeKcy Macu Tina (IMT) BH^e noKa3HHKa 35,0 gocToBipHo nacrime BigMinanoca cepeg na^emiB Kr-2 - (32,1±6,4)% y nopiBHaHHi 3 naцieнтaмн Kr-1 (14,3±7,6)% (p<0,010), ^o BH3Hanuno cboMe paHroBe Mi^e cepeg giarHocranHux KpuTepiiB bhcokoto CCP, BucoKy iH^opMaTHBHy цiннicтb Ha piBHi I = 0,424 6iT, Ta cuny BnnuBy (q2=1,0%).
Ta6nu^ 2. fliarHocTHHHa iH^opMaTHBHicTb Ta nporaocranHe 3HaneHHa KniHiKo-aHaMHecTHHHHx, na6opaTopHux Ta rnctpymemanbHux noKa3HHKiB ctocobho piBHa cep^Bo-cygHHHoro pu3HKy_
noKa3HHKH Ta ix rpaga^i rpynu na^emiB nK, naT I, 6iT
K] r2, n=53 KF1, n=21
a6c. (P±m)% a6c. (P±m)%
1 2 3 4 5 6 7 8 9
1 CnagKoBicTb - 1 1,9± 1,9 8 38,1±10,6 -13,0 2,363
1 6 38 71,7±6,2 10 47,6±10,9 +1,7 0,214
2 6 14 26,4±6,1 3 14,3±7,6 +2,6 0,162
q2=23,0% p<0,001 B 53 100,0 21 100,0 - 2,739
2 3X, 5,0 MMonb/gM3 < 2 3,8±2,6 8 38,1±10,6 -1,9 0,329
> 51 96,2±2,6 13 61,9±10,6 +10,0 1,723
q2=19,0% p<0,001 B 53 100,0 21 100,0 - 2,052
3 TNF-a 95,0 nKr/cM3 < 39 73,6±6,1 6 28,6±9,9 -4,1 0,925
> 14 26,4±6,1 15 71,4±9,9 +4,3 0,072
q2=16,0% p<0,001 B 53 100,0 21 100,0 - 1,897
4 HenTHH 3,0-5,6 < 10 18,9±5,4 13 61,9±10,6 -5,1 1,111
> 43 81,1±5,4 8 38,1±10,6 +3,3 0,706
q2=16,0% p<0,001 B 53 100,0 21 100,0 - 1,817
5 IA, 3,0 og < 8 15,1±4,9 10 47,6±10,9 -5,0 0,811
> 45 84,9±4,9 11 52,4±10,9 +2,1 0,341
q2=10,0% p<0,003 B 53 100,0 21 100,0 - 1,153
6 % EflB3, MeHme 10,0% < 29 54,7±6,8 5 23,8±9,3 +3,6 0,558
> 24 45,4±6,8 16 76,2±9,3 -2,2 0,349
q2=7,0% p<0,016 B 53 100,0 21 100,0 - 0,907
7 IHgeKc Macu Tina IMT1 20 37,7±6,7 11 52,4±10,9 -1,4 0,104
IMT2 16 30,2±6,3 7 33,3±10,3 +0,5 0,007
IMT3-4 17 32,1±6,4 3 14,3±7,6 +3,5 0,312
q2=1,0% p<0,010 B 53 100,0 21 100,0 - 0,424
npuMiTKa 1. B - Bcboro.
npuMiTKa 2. nK - nporaocTHHHHM Koe^i^eHT (naT). npuMiTKa 3. q2 - cuna BnnuBy ^aKTopa Ha po36rnmcTb rpyn (%). npuMiTKa 4. I - iH^opMaTHBHicTb (6iT).
npuMiTKa 5. a6c. - HanoBHroBaHicTb rpyn Ta nigrpyn nopiBHaHHa (oci6).
Таким чином, визначеш критерп високого ССР, що включеш до таблиц прогнозування, розмiщенi достовiрнi (р<0,010) та високоiнформативнi (I > 0,700 бгт).
Висновки. Таким чином, за результатами проведеного дослщження встановлено:
1. Дагностично значимим е розрахунок вщносного ССР серед осiб молодого вшу i3 АГ I ступеня та надмiрною масою тiла для вибору подальшо! тактики ведення дано! когорти пащенпв.
2. Найбiльш поширеним фактором ризику ССЗ е недотримання здорового способу харчування, а саме вживання в ращош велико! кшькосп кухонно! солi та тваринних жирiв. Вiдмiчено, що даний фактор достовiрно часпше (на рiвнi р<0,05) виявляеться серед ошб чоловiчо! статi, як у загальному, так i у групах порiвняння.
3. Високу достовiрну значимють та iнформативнiсть на рiвнi I > 0,700 бiт в штерпритацп серцево-судинного ризику мають наступнi критерп: обтяжений спадковий анамнез за раншми серцево-судинними захворюваннями, пiдвищення рiвня ЗХ, маркеру хрошчного запалення TNF-a, гормону жирово! клiтковини - лептину, iндексу атерогенностi, стан функцп ендотелн за показником ЕДВЗ та шдекс маси тша.
Л1ТЕРАТУРА
1. Свропейська база медико - статистично!' шформацп. URL: http://medstat.gov.ua/ukr/publications.html.
2. Luscher, T.F. (2018). Epidemiology of cardiovascular disease: the new ESC Atlas and beyond. European Heart Journal,39(7), 489-492.
3. Ferket, B.S., van Kempen, B.J., Hunink, M.G. (2014). Predictive value of updating Framingham risk scores with novel risk markers in the U.S. General population. PLoS One, 9 (2), 88-312.
4. Findings from the Global Burden of Disease Study 2017. (2018). Institute for Health Metrics and Evaluation. The Lancet, 27.
5. Гриневич, В.Б., Сас, Е. И., Кравчук, Ю.А. (2012). Абдоминальное ожиренда: клинико-социальные аспекты проблемы. Oжирение и метаболизм, (2), 28-32.
6. 2016 European Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice. (2016). European Heart Journal, 0 (37), 2315-2381.
7. Williams, B., Mancia, G., Spiering, W. (2018). 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. Journal of Hypertension, 36, 1953-2041.
8. Алексеев, В.В., Карпищенко, А.И. (2012). Медицинские лабораторные технологии: руководство по клинической лабораторной диагностике: в 2 т. Москва: ГЭОТАР-Медиа. Т. 1. 472.
9. World Medical Declaration of Helsinki. Ethical Principles for Medical Research Involving Human Subjects. (2004). WMA. 32.
10. Guidance for Industry: E6 Good Clinical Practice: Consolidated Guidance. (1996). 58.
11. Заклади охорони здоров'я та захворювашстъ населення Укра!ни у 2017рощ. (2018). Державна служба статистики Украши. Статистичний s6ipmK Кив. http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2018/zb/06/zb_zoz_17.pdf.
12. Гублер, Е.В. (1978) Вычеслительные методы анализа и распознавания патологических процессов. Львов: Медицина. 294.
13. Гублер, Е.В. (1992). Клиническая патоинформатика в педиатрии. Ленинград: Медицина. 211.
