CC BY
63
УДК 616.12-008.331.1-037:616.379-008.64 DOI: 10.22141/2224-0721.8.80.2016.89538
ЧЕРНЯВСЬКА 1.В.
1вано-Франк'тсыкий нац/ональний медичний унверситет, м. 1вано-Франювсык Украна
ОЦШКА СУМАРНОГО СЕРЦЕВО-СУДИННОГО РИЗИКУ У ПАШеНЛВ i3 ППЕРТОШЧНОЮ ХВОРОБОЮ i ПОРУШЕННЯМ ТОЛЕРАНТНОСТi ДО ГЛЮКОЗИ
Резюме. Мета. Своечасне виявлення хворихкатегоривисокого ризику розвитку серцево-судинних захворювань, для яких б'1льш ранне втручання для корекцИ кардоваскулярного ризику буде максимально ефективним. Матерiали i методи. Обстежено 70 пащенпв ¡з гiпертонiчною хворобою II ст. та порушенням толерантност/ до глюкози (ПТГ) i високим серцево-судинним ризиком зпдно з Фре-мiнгемськими критериями в/'ком в'щ 30 до 55 рок/в. Проводили порiвняльний анал/з о^нки серцево-су-динного ризику за двома шкалами — SCORE i PROCAM. Результати. При порiвняннi результатов о^нки серцево-судинного ризику за SCORE i PROCAM у процентному вiдношеннi юльюсть чоловШв з високим серцево-судинним ризиком вища на 52,3 % порiвняно з жiнками за шкалою SCORE, а за шкалою PROCAM — бльша лише на 2,3 %. На вiдмiну в'щ жiноку чоловШв суттевоiрiзницi в оц/нц/ серцево-су-динного ризику за двома шкалами не виявлено. В/дпов/дно до отриманих результатов юльюсть ж/нок ¡з високим серцево-судинним ризиком у процентному вдношеннi за шкалою PROCAM на 50 % вища пор/вняно зi шкалою SCORE. Висновки. Наибольший вплив на р/вень сумарного серцево-судинного ризику паценпв iз ппертон/чною хворобою II ст. та ПТГ мають в/к патента, р/вень систол'чного ар-тер'ального тиску, кур/ння, порушення л/пдного та вуглеводного обм/ну. Проводячи ощнку сумарного серцево-судинного ризику, не варто обмежуватись лише визначенням тих фактор/в, що враховуе шкала SCORE, доцльно оц/нювати фактори ризику i за шкалою PROCAM, особливо у ж/'нок. Ключовi слова: порушення толерантностiдо глюкози; ппертон/чна хвороба; фактори ризику; сер-цево-судинний ризик
о ' P ( ® Оригiнaльнi дозддження
km /Original Researches/
International journal of endocrinology
Вступ
Пов'язаш з атеросклерозом серцево-судинш захво-рювання (ССЗ) — основна причина смерт дорослого населення як в економiчно розвинутих крашах, так i в крашах третього свггу. Вони впливають на серед-ню тривалють життя i завдають великих економiчних збитыв сусптьству через непрацездатшсть, швалщ-шсть i передчасну смертшсть населення потенцшно активного вшу.
Юльысть дорослих, яы мають хвороби системи кро-вооб^у в Укра'1ш, досягла 26,4 млн ошб, що становить 57,5 % населення, з них 9,6 млн ошб працездатного вшу. Щорiчно в Укра'1ш внаслщок ССЗ стають шваль дами близько 14—15 ошб iз кожних 10 тис. дорослих. Смертшсть серед населення Украши внаслщок ССЗ
становить 66,5 % випадыв, тсда як унаслщок онколопч-них хвороб — 13,9 %, хвороб оргашв травлення — 6,5 %, зовшшшх причин — 6,6 % [1, 4]. Отже, актуальною та вкрай важливою е розробка заходiв щодо подолання цих негативних тенденцш.
У розвитку i прогресуванш ССЗ значущу роль вщ-грають фактори ризику (ФР). На сьогодш вщомо понад 200 ФР ССЗ, i щороку 1х ильюсть зростае. З практично! точки зору дощльним е розподш основних ФР ССЗ на п, що пiдлягають модифiкацií, та п, що не шдляга-ють. До першо! групи належать гiперхолестеринемiя, артерiальна гiпертензiя (АГ), порушення вуглеводного обмшу, ожирiння, тютюнопалiння, гiподинамiя, психо-сощальш фактори тощо. Основними ФР, що не тдляга-ють змiнам, е стать, вш та обтяжена спадковють [2, 8].
© «Мiжнародний ендокринолопчний журнал», 2016 © «International Journal of Endocrinology», 2016
© Видавець Заславський О.Ю., 2016 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2016
Для кореспонденцп: Чернявська 1.В., lвано-Франкiвський нацiональний медичний уыверситет, вул. Галицька, 2, м. lвано-Франкiвськ, 76018, УкраТна; e-mail: chierniavskai@mail.ru
For correspondence: I. Cherniavska, Ivano-Frankivsk National Medical University, Halyska st., 2, Ivano-Frankivsk, 76018, Ukraine; e-mail: chierniavskai@mail.ru
Клшщистам добре вiдомо, що дуже важко знайти пащента, який мае всього один ФР ССЗ, зазвичай 1х декшька. За своши клiнiчними проявами ФР ССЗ безсимптомш, а 1х наслiдки реалiзуються тiльки через декшька роыв неухильного прогресування патологи, внаслшок чого реальний ризик пацiента, як правило, недооцшюеться. Бiльше половини вшх випадкiв ССЗ виникають внаслщок недостатньо! корекци модифiкованих ФР ССЗ, насамперед АГ i гшерхо-лестеринемп. Одночасне усунення двох i бшьше ФР ССЗ мае сильнiший ефект порiвняно з корекцiею iзольованих ФР. Велику цшшсть мае помiрне зни-ження двох i бiльше ФР ССЗ i може бути так само ефективним, як i радикальне зниження iзольованого ФР ССЗ [11, 12].
На сучасному етапi АГ е провщним ФР, що робить максимальний внесок у рiвень смертност населення Украши. Також до поширених серед дорослого населення Украши ФР виникнення ССЗ вiдносять тютю-нопалiння, яким зловживае 25 % населення держави, гшерхолестеринемш, яку зареестровано у 46 % ошб чоловiчоl та 61 % жшочо! стап, ожирiння — у 12 та 21 % вшповшно, цукровий дiабет (ЦД) — у 2,9 % населення [2, 5, 6].
Для усшшно! профшактики ССЗ необхiдно впли-вати на бiльш раннi ланки цього замкнутого ланцюга, тобто на ФР. Концепщя профiлактики ССЗ Грунтуеть-ся на контролi рiзних ФР, таких як АГ, дислiпiдемiя, куршня, ожирiння, ЦД [9].
Складнi вшношення мiж рiзними ФР е складовими поняття сумарного серцево-судинного ризику (ССР). Модель розрахунку сумарного серцево-судинного ризику стала невщ'емною частиною стратеги, спря-мовано'1 на запобiгання виникненню нових випадыв ССЗ, тобто програм первинно'1 профiлактики.
Стратегiя модифшацп ФР, яку взяли на озброення розвинеш краши i яка цiлеспрямовано та послщовно впроваджуеться в життя, сприяла зменшенню смерт-ностi вiд ССЗ на 30—50 % i зумовила стшку позитивну динамiку показникiв здоров'я населення. Анатз десяти дослiджень, проведених у багатьох крашах свiту, свшчив про зниження смертностi вiд ССЗ на 44 % у Нидерландах, на 50—54 % — у США, на 76 % — у Шв-шчнш Карелп та Фшляндп пiсля корекци ФР [2].
Ефектившсть профiлактичних заходiв повинна визначатись на пiдставi оцiнки ризику, оскшьки не-правильний його розрахунок спричиняе неадекватно обрану iнтенсивнiсть лiкування. При цьому розпочи-нати корекцiю ризику слщ якнайшвидше.
Мета роботи: своечасне виявлення хворих категори високого ризику розвитку ССЗ, в яких бшьш ранне втручання для корекци кардюваскулярного ризику буде найбiльш ефективним.
Матерiал i методи
На базi вшдшення артерiальноl гшертензи 1вано-Франкiвського обласного кшшчного кардiологiчного диспансеру обстежено 70 пащенпв вiком вiд 30 до 55 рошв з гiпертонiчною хворобою (ГХ) II ст. та пору-
шенням толерантностi до глюкози (ПТГ) за крите-рiями BcecBiTHboi' оргашзаци охорони здоров'я 1999 року i високим серцево-судинним ризиком згiдно з Фремшгемськими критерiями вiдповiдно до ушфь кованого протоколу «Артерiальна гiпертензiя» 2012 р. (Наказ вщ 24.05.2012 № 384). Серед обстежених кшьысть чоловшв становила 62,8 %, жiнок — 31,7 %. Середнш вiк пашенпв — 46,9 ± 3,2 року. Вс пацieнти заповнювали опитувальник FRIDRICS i пройшли загальноклiнiчне обстеження, що включало вимiрю-вання росту, маси тша, iндексу маси тiла, окружност тали, артерiального тиску (АТ), частоти серцевих скорочень.
Вм^т загального холестерину, триглiцеридiв (ТГ), холестерину лiпопротеiнiв високоi щшьносп (ХС ЛПВЩ) у сироватцi кровi визначали ферментатив-ним методом. Рiвень холестерину лiпопротеiнiв низь-коi щшьноста (ХС ЛПНЩ) розраховували за формулою W.T. Friеdеwald. Стан вуглеводного обмшу оцiнювали за рiвнем глюкози кровi та iнсулiну натще, рiвнi якого вимiрювали за допомогою iмуноферментних наборiв ELISA фiрми DRG (США) та шд час перорального глюкозотолерантного тесту. Коефщенти шсулшоре-зистентностi розраховували за допомогою алгоритму HOMA (Homeostatic Model Assessment). Статистичну обробку отриманих результапв проводили за допомогою методiв варiацiйноi статистики (t-критерiй Стьюдента).
Усiм пащентам iз ПТГ i високим серцево-судин-ним ризиком згiдно з Фремшгемськими критерiями додатково проводили визначення серцево-судинного ризику за допомогою стандартизовано!' шкали SCORE i PROCAM. Шкалу SCORE застосовують для оцiнки ризику розвитку фатальних серцево-судинних по-дiй упродовж 10 рошв, для краш з високим ризиком ССЗ, до яких i входить Украша. Лише три категори населення автоматично потрапляють до групи висо-кого ризику i не потребують оцшки ризику за шкалою SCORE. Це хворi з дiагностованою iшемiчною хворобою серця, ЦД i особи, якi мають надзвичайно висоы рiвнi iндивiдуальних факторiв ризику.
Перевагами шкали SCORE е те, що вона надае можливють не тшьки визначити рiвень ризику, а й спрогнозувати його динамшу в майбутньому, визначити конкретш шляхи щодо зменшення серцево-судинного ризику [9]. За допомогою шкали SCORE можна прогнозувати загальний серцево-судинний ризик на подальший вш 60 рошв. Це мае надзвичайно важливе значення для молодих людей, у яких абсолютна ймовiрнiсть смертi вiд ССЗ низька, але визна-чаеться несприятливий профiль факторiв ризику, що погiршуeться з вшом.
Biдповiдно до показника ССР, отриманого при використанш шкали SCORE, хворих зараховано до од-нiei з чотирьох груп ризику — низького, помiрного, високого чи дуже високого. Низькому ССР вшповшав 10-рiчний ризик настання фатальноi серцево-судинноi поди < 1 %, помiрному ризику — вщ 1 до 5 %, високому ризику — вш 5 до 10 %, дуже високому ССР — > 10 %
[9]. Отже, шкала SCORE дозволяе швидко та легко оцiнити загальний ризик серцево-судинно! смертностi для кожно! людини, спрогнозувати його динамiку в майбутньому й визначити конкретш шляхи його зниження. Разом iз тим оцшка сумарного ризику за допомогою ше! шкали не е унiверсальним методом видшення груп високого ризику, вона може й повинна бути адаптована до нацюнальних умов i прюритепв.
Шкала PROCAM дае змогу оцшити ризик розвитку серцево-судинних подiй у найближчi 10 рокiв з ура-хуванням кардiометаболiчних чинникiв ризику. Для розрахунку сумарного ризику в цш моделi використано значно бiльше чиннишв: вiк, наявнiсть iнфарктiв мю-карда в шмейному анамнезi, статус куршня, систолiч-ного артерiального тиску, рiвень ТГ, ХС ЛПНЩ, ХС ЛПВЩ та глiкемií натще [3].
Результати дослiдження
Нами дослiджено сумарний серцево-судинний ризик пацiентiв iз ГХ II ст. та ПТГ i високим серцево-судинним ризиком згiдно з Фремшгенськими крите-рiями за шкалами SCORE та PROCAM i проведено порiвняльний аналiз.
При оцiнцi серцево-судинного ризику у даних пашенпв за шкалою SCORE виявлено, що iз 70 обстежених низький ризик встановлено у 13 пашенпв, помiрний ризик — у 34, високий ризик — у 23 пашенпв. Даш у вщсотковому вiдношеннi наведеш у табл. 1.
У табл. 2 наведено показники аналiзу оцшки серце-во-судинного ризику у чоловшв i в жiнок за шкалою SCORE.
Таблиця 1. Оцнка серцево-судинного ризику в обстежених пац1ент1в за шкалою SCORE
Значення Ризик Число хворих (%)
< 1 % Низький 18,5
1 % < SCORE < 5 % Помфний 48,57
> 5 % Високий 32,85
Таблиця 2. Оцшка серцево-судинного ризику в обстежених осб за шкалою SCORE залежно вд стат
N Показники за шкалою SCORE р
Чоловки 44 4,63 ± 0,47 < 0,05
Жшки 26 2,15 ± 0,23 < 0,05
Таблиця 3. Оцшка серцево-судинного ризику в обстежених па^енлв за шкалою PROCAM
Значення Ризик Число хворих (%)
< 10 % Низький 20
10 % < PROCAM < 20 % Помфний 28,57
> 20 % Високий 51,42
Статистичний аналiз вказуе на вiрогiднiсть вщмш-ностей в оцшках у жшок i чоловтв за шкалою SCORE (t = 4,76). У чоловшв констатовано низький ризик в 11 % (5 пащенлв), помiрний — у 36,4 % (16 пащенлв), високий — у 52,3 % (23 пащенти). У жшок на вщмшу вщ чоловшв за шкалою SCORE високого ризику не виявлено, помiрний ризик встановлено у 69,2 % (18 пащенпв), низький ризик — у 30,7 % (8 пашенпв) (рис. 1).
Нами встановлено, що у процентному вщношен-ш кшьшсть чоловшв з високим серцево-судинним ризиком досягае 52,3 %, а в жшок за шкалою SCORE високий серцево-судинний ризик не зафшсовано.
Нами проведена оцшка серцево-судинного ризику у дано! групи пашенпв за шкалою PROCAM. При цьому встановлено, що iз 70 обстежених низький серцево-судинний ризик виявлено у 14 пашенпв, по-мiрний ризик — у 20 пашенпв, високий — у 36. Даш у процентному вщношенш наведеш у табл. 3.
При порiвняннi оцшки серцево-судинного ризику у чоловтв i жшок за шкалою PROCAM (рис. 2) вiрогiдноí рiзницi в оцшках ризику мiж чоловшами i жшками не виявлено.
Встановлено, що у процентному вщношенш кшь-ысть чоловтв iз високим серцево-судинним ризиком вища порiвняно з жшками на 2,3 % за шкалою PROCAM.
%
80 70 60 50 40 30 20 10 0
1 Чоловки □ Жшки 69,2
52,3
36,4 1
30,7 -1
11,0
■ 0,0
Низький Пом1рний
Високий
Рисунок 1. Пор'вняльна пстограма сумарного серцево-судинного ризику у чоловШв i жнок за шкалою SCORE
%
60 50 40 30 20 10 0
I Чоловки □ Жшки
52,3
50,0
30,7 27,3
20,0 19,2 п
7 7
Низький Пом1рний Високий
Рисунок 2. Пор'вняльна пстограма сумарного серцево-судинного ризику у чоловШв i жнок за шкалою PROCAM
Розрахований t-коефiцieнт Стьюдента вказуе, що розбiжнiсть в оцiнцi ризику у жшок (17,18 ± 1,90) i чоловшв (16,640 ± 0,146) за шкалою PROCAM не-значуща (t = 0,22).
Проаналiзувавши оцiнку серцево-судинного ризику у чоловшв за шкалами SCORE i PROCAM, отримали наступне: низький серцево-судинний ризик за шкалою PROCAM на 9 % бтьший, а помiрний — вщ-повiдно на 9 % менший, нiж за шкалою SCORE. Висо-кий ризик за оцшками обох шкал однаковий (рис. 3).
Однак при порiвняннi результапв оцiнки серцево-судинного ризику у жшок за двома шкалами виявле-но певш вiдмiнностi. Так, за шкалою SCORE жшок з високим серцево-судинним ризиком не виявлено, а за шкалою PROCAM кшькють жшок з високим серцево-судинним ризиком становить 50 % (рис. 4). Це свщчить про те, що 50 % жшок iз ще! групи потре-бують негайного застосування профтактичних заходiв з метою зниження серцево-судинного ризику.
Обговорення результат
Отримаш нами результати можна пояснити тим, що при оцшщ за шкалою SCORE суттевим фактором ризику е куршня. Вщповщно до дослщжень, частота тютюнопалшня 50-рiчних жiнок в Укра'1ш
%
60 50 40 30 20 10 0
■ SCORE □ PROCAM
20,0
11,0
Низький Пом1рний Високий
Рисунок 3. Пор1вняльна пстограма сумарного серцево-судинного ризику у чоловШв за шкалами SCORE i PROCAM
% 80 70 60 50
■ SCORE 69,2
" □ PROCAM I
50,0
00000 ^ Kl (N i-
30,7 30,7
19,2
J 0,0 _1
Низький Пом1рний Високий
Рисунок 4. Пор'шняльна пстограма сумарного серцево-судинного ризику у жнок за шкалами SCORE i PROCAM
майже втричi нижча, шж у жшок США (13,68 проти 37,8 %) [7].
За результатами проведених ешдемюлопчних об-стежень мюького населення вшом вщ 18 до 64 рошв (2090 ошб), стандартизований за вiком показник поширеност курiння становить 45 % серед чоловшв i 20 % серед жшок в Укра'1ш. Найвища частота тютю-нопалiння рееструеться серед людей молодого вшу (18—24 роки) — 59 % серед чоловтв i 38 % серед жшок. З вшом незалежно вiд стат поширенiсть ше! шыдливо! звички ютотно зменшуеться (вдвiчi серед чоловiкiв i в 6 разiв серед жшок).
Найбшьший прирiст частоти тютюнопалiння вщ-значаеться у жiнок молодого вшу: у вшовш групi 18—24 роки — вщ 0,4 до 17 %, 25—34 роки — вщ 0,5 до 15 %, 35-44 роки — вщ 0,6 до 7 % [8].
Отже, згщно з результатами дослщження, можна зробити висновок, що розрахунок серцево-судинного ризику у пащенпв iз ГХ i ПТГ за стандартною шкалою SCORE не дозволяе максимально точно видтити когорту хворих iз високим серцево-судинним ризиком, особливо це стосуеться жшочо'1 стать Суттевим фактором в оцшщ ризику за шкалою SCORE е куршня, але не враховуються таы фактори ризику, як порушення вуглеводного обмшу. Додаткове використання оцш-ки серцево-судинного ризику за шкалою PROCAM дозволяе оптимiзувати виявлення хворих iз високим серцево-судинним ризиком.
Отримаш нами результати щодо необхщност проведення оцшки серцево-судинного ризику при-наймш за декшькома рiзними шкалами вщповщають даним iнших авторiв [3] i пiдкреслюють необхiднiсть використання шших шкал оцiнки серцево-судинного ризику або розробку шкали оцiнки серцево-судинного ризику для Украши.
Висновки
Найбiльший вплив на рiвень сумарного серцево-судинного ризику пащенпв iз гiпертонiчною хворобою II ст. та ПТГ мають вш пашента, рiвень систолiчного артерiального тиску, курiння, порушення лiпiдного та вуглеводного обмшу. Проводячи оцшку сумарного серцево-судинного ризику, не варто обмежуватись лише визначенням тих факторiв, що враховуе шкала SCORE. Доцтьно оцшювати фактори ризику i за шкалою PROCAM, особливо у жшок.
Конфлжт iffrepeciB. Автор заявляе про вщсутшсть конфлiкту iнтересiв при шдготовш дано! статтi.
Список лiтератури
1. Росул М.М., Фейса С.В, 1ваньо Н.В., Корабельщи-кова М.О. Профыактика серцево-судинних захворювань: роль амейного лЫаря // Украта. Здоров'я наци. — 2015. — № 1(33). — С. 178-181.
2. Лисенко 1.Ю. Концеnтуальнi тдходи до обГрунту-вання оптимiзацu системи виявлення та монторингу фак-торiв ризику серцево-судинних захворювань у державних службовцiв // Украшський медичний часопис. — 2015. — № 3(107). — С. 26-28.
3. Мтченко 0.1., Романов В.Ю., Кулик О.Ю., Якуш-ко Л.В., Лептинорезистентнкть та серцево-судинний ризик // Украгнський терапевтичний журнал. — 2015. — № 4. — С. 26-32.
4. Пщиков В.А., Ященко Ю.Б., Кондратюк Н.Ю. [та т.] 0сновнi niдходи до профиактики хвороб системи крово-об^у // Украгнський мед. часопис. — 2014. — № 6(104), Х/Х11. — С. 45-48.
5. Дячук Д.Д., Мороз Г.З., Пдзинська 1.М. Сучаснi стратеги профыактики серцево-судинних захворювань // Главный врач. — 2014. — № 6. — С. 15-19.
6. Мороз Г.З., Пдзинська 1.М. Чинники ризику серцево-судинних захворювань та гх поширенкть: актуальт аспек-ти (Частина 1) // Тквгарга. — 2014. — № 8/9. — С. 46-48.
7. Скибчик В.А., Бабляк С.Д., Маmвieнко Ю.О. Про-гностична цiннiсmь факmорiв ризику серцево-судинних захворювань для визначення mривалосmi життя 50-рiчних жшок // Укр. мед. часопис. — 2012 (1/11). — № 1(87). — С. 130-132.
8. Горбась 1.М. Фактори ризику серцево-судинних захворювань: куртня // Практична ангiологiя. — 2011. — № 7-8(46-47).
9. Горбась 1.М. Шкала SCORE в клшчнш практищ: переваги та обмеження//Артерiальна гтертензы. — 2009. — № 2(4).
10. Garkusha S, Korzun V. Experience of the functioning of the cabinet of blood lipid spectrum correction and treatment of various forms of obesity in the prevention of the diseases of cardiovascular system // Environment & health. — 2015. — Vol. 1. — P. 31-34.
11. Zhang Yi, Lelong H, Kretz S. еt а1 Characteristics and Future Cardiovascular Risk of Patients With Not-At-Goal Hypertension in General Practice in France: The AVANT'AGE Study // J. Clin. Hypertens. (Greenwich). — 2013. — Vol. 15. — P. 291-295.
12. 2013 ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension [Text] / G. Mancia, R. Fagard, K. Narkie-wicz [et al.] // European Heart Journal. — 2013. — Vol. 34. — P. 2159-2219.
Отримано 13.12.2016 ■
Чернявская И.В.
Ивано-Франковский национальный медицинский университет, г. Ивано-Франковск, Украина
ОЦЕНКА СУММАРНОГО СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТОГО РИСКА У ПАЦИЕНТОВ С ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ И НАРУШЕНИЕМ ТОЛЕРАНТНОСТИ К ГЛЮКОЗЕ
Резюме. Цель. Своевременное выявление больных категории высокого риска развития сердечно-сосудистых заболеваний, для которых более раннее вмешательство для коррекции кар-диоваскулярного риска будет максимально эффективным. Материалы и методы. Обследовано 70 пациентов с гипертонической болезнью II ст. и нарушенной толерантностью к глюкозе (НТГ) и высоким сердечно-сосудистым риском согласно Фремингемским критериям в возрасте от 30 до 55 лет. Проводили сравнительный анализ оценки сердечно-сосудистого риска по двум шкалам — SCORE и PROCAM. Результаты. При сравнении результатов оценки сердечно-сосудистого риска по SCORE и PROCAM количество в процентном отношении мужчин с высоким сердечно-сосудистым риском выше на 52,3 % по сравнению с женщинами по шкале SCORE, а по шкале PROCAM у мужчин больше на 2,3 %. У мужчин существенной разницы в оценке сердечно-сосудистого риска
по двум шкалам не обнаружено в отличие от женщин. Согласно полученным результатам количество женщин с высоким сердечно-сосудистым риском в процентном отношении по шкале PROCAM на 50 % выше по сравнению со шкалой SCORE. Выводы. Наибольшее влияние на уровень суммарного сердечно-сосудистого риска пациентов с гипертонической болезнью II ст. и НТГ имеют возраст пациента, уровень систолического артериального давления, курение, нарушение липидного и углеводного обмена. Проводя оценку суммарного сердечно-сосудистого риска, не стоит ограничиваться только определением тех факторов, которые учитывает шкала SCORE, целесообразно оценивать факторы риска и по шкале PROCAM, особенно у женщин.
Ключевые слова: нарушение толерантности к глюкозе; гипертоническая болезнь; факторы риска; сердечно-сосудистый риск
I.V. Cherniavska
Ivano-Frankivsk National Medical University, Ivano-Frankivsk, Ukraine
EVALUATION OF TOTAL CARDIOVASCULAR RISK IN PATIENTS WITH HYPERTENSION AND IMPAIRED GLUCOSE TOLERANCE
Abstract. Aim. Timely reveal of the patients at high risk of cardiovascular diseases for whom earlier intervention for cardiovascular risk correction is the most effective. Materials and methods. Seventy patients aged 30—55 years old with stage 2 hypertension, impaired glucose tolerance (IGT) and high cardiovascular risk were examined according to Framingham criteria. Cardiovascular risk was compared by SCORE and PROCAM results. Results. Percentage ratio of males with high cardiovascular risk was higher by 52.3 % in comparison to females by SCORE and by 2.3 % in comparison to females by PROCAM. Males did not present any significant discrepancy by evaluation of cardiovascular risk by both scores unlike
females. Obtained results showed that total cardiovascular risk in females was twofold higher by PROCAM compared to SCORE scale. Conclusions. Total cardiovascular risk level in patients with stage 2 hypertension and IGT is influenced by age, systolic blood pressure level, smoking, lipid storage disease and carbohydrate metabolism disorder. When we evaluate total cardiovascular risk, we should not be limited only by determination of factors determined in SCORE. It is reasonable to evaluate risk factors by PROCAM, too, especially for females.
Keywords: impaired glucose tolerance; hypertension; risk factors; cardiovascular risk
