CC BY
70
УДК 616.379-008.44-06:616.12-008.331.1-036(043.3) ЧЕРНЯВСЬКА 1.В.
Вано-Франювський нацональний медичний унверситет
ОЦНКА МОЖЛИВОСТ РОЗВИТКУ ЦУКРОВОГО ДiАБЕТУ ПРИ РiЗНОМУ PiBHi СЕРЦЕВО-СУДИНОГО РИЗИКУ
У ЧОЛОВiКiВ
Резюме. В робот ощнено можливост виникнення цукрового Забегу (ЦД) 2-го типу у чоловiкiв з рiзним ризиком серцево-судинних захворювань, а також виявленi зв'язки мiж високим рiвнем ризику розвит-ку ЦД 2-го типу та основними факторами серцево-судинного ризику. Респонденти (n = 152) були роз-подiленi по групах серцево-судинного ризику без клiнiчних проявiв серцево-судинних захворювань. У когорт чоловiкiв iз рiзним рiвнем серцево-судинного ризику за шкалою SCORE (Systematic COronary Risk Evaluation) низький ризик розвитку ЦД встановлений у 27 % випадюв, помiрно п'щвищений ризик — у 34,2 % осб. Дуже високий ризик розвитку ЦД мали 38,9 % чоловiкiв. Можливсть розвитку ЦД у найближчi 10 роюв, за опитувальником Finnish Diabetes Risk Score (FINDRISK), збльшуеться при наростаннi серце-во-судинного ризику. У груп низького/пом'рного серцево-судинного ризику — кожний десятий чоловк, у групi високого серцево-судинного ризику — кожний третй чоловк i в груп! дуже високого серцево-судин-ного ризику — кожний другий чоловк мае ризик розвитку ЦД. Збльшення прогнозованого ризику розвитку ЦД за шкалою FINDRISC асощюеться з наростанням индексу !нсул!норезистентносл (1Р). Серед осб з 1Р 3,9 % становлять паценти з низьким ризиком ЦД, 17,7 % належать до групи пом!рно пщвищеного ризику розвитку ЦД. У той же час 78,4 % пащенлв з 1Р мають високий i дуже високий ризик розвитку ЦД. Ключовi слова: цукровий дабет, пред':абет, серцево-судинний ризик.
о ' p ® Оригинальные исследования
/Original Researches/
International journal of endocrinology
Вступ
У XXI ст. спостертаеться тенденщя до збтьшення поширеност цукрового дiабету (ЦД) та його «омоло-джування». Нещодавно Мiжнародна дiабетична фе-деращя оцшила, що вщ ЦД у свт страждае близько 387 млн населення. Прогнозуеться, що до 2035 р. ця цифра шдвищиться до 592 млн [1]. В Укра'ш пошире-нють ЦД наприюнщ 2014 р. становила 2790,7 на 100 000 населення (2,8 %), а загальна юльюсть хворих на ЦД у 2014 р. — 1 197 317 ошб [2].
Макросудинш ускладнення ЦД пошдають провщ-ш мюця в структурi серцево-судинних захворювань (ССЗ) i смертност [3]. При збтьшенш числа хворих зростають витрати, пов'язаш з наданням медично! до-помоги. Експерти дшшли висновку, що первинна профилактика ЦД i ССЗ у змозi значно знизити економiчнi збитки та iншi наслщки цих сощально значущих захворювань [4].
Упродовж останшх роыв увага дослщниыв до ран-шх порушень вуглеводного обмшу помггно зросла. Предiабет розглядаеться як промiжна стадiя мiж нормальною толерантнютю до глюкози i ЦД 2-го типу. Щорiчна конвершя порушено! толерантност до глю-
кози (ПТГ) у ЦД 2-го типу, за даними проспективних дослщжень, становить 4—8 % [5].
У багатьох дослщженнях було продемонстровано, що незалежно вщ piBM глiкемii натще в ошб i3 пост-прандiальною гiперглiкемieю ризик розвитку ЦД виявився вдвiчi вищим порiвнянo з особами iз нор-мальними показниками глiкемii в процеш глюкозо-толерантного тесту (ГТТ) [6]. У той же час виявлена позитивна корелящя мiж рiвнем гшкеми натще i через 2 години пiсля ГТТ. Конверсiя ПТГ у ЦД 2-го типу за-лежить вщ низки причин: способу життя, сощального статусу, наявностi iнших факторiв ризику ЦД i ССЗ [7].
ПТГ розглядаеться як незалежний фактор ризику ССЗ. Своечасне виявлення i корекщя ПТГ сприяють зниженню ризику розвитку ССЗ i, отже, е надшною платформою для первинноi' профилактики ЦД (The
Адреса для листування з автором: Чернявська 1.В. E-mail: endocr@i.ua
© Чернявська 1.В., 2015
© «Мшнародний ендокринолопчний журнал», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
DECODE study group, 1999). За даними великих про-спективних дослiджень, на етат предiабету змша способу життя може знизити ризик розвитку ЦД вщ 46 до 63 % [8].
Головною стратепею первинно!' профiлактики ЦД 2-го типу е виявлення раншх маркерiв порушень вуг-леводного обмiну у пацiентiв з факторами ризику ССЗ. Традицшно для виявлення початкових порушень вуг-леводного обмшу проводять ГТТ. Однак останшми роками експерти для скринiнгу також пропонують використовувати опитувальники. В об'еднаних реко-мендацiях бвропейського товариства кардюлопв i 6в-ропейсько!' асоцiацiï з вивчення ЦД для оцшки ризику розвитку ЦД 2-го типу пропонуеться застосування опи-тувальника Finnish Diabetes Risk Score (FINDRISC), пiдготовленого на основi проспективного дослiдження оцiнки ризику розвитку ЦД 2-го типу у фшськш попу-ляци' з можливютю прогнозувати ризик розвитку ЦД у найближчi 10 рокiв [9].
Мета дослщження — оцiнити можливостi виник-нення ЦД 2-го типу у чоловшв iз рiзним ризиком ССЗ, а також з'ясувати зв'язок мiж високим рiвнем ризику розвитку ЦД 2-го типу та основними факторами сер-цево-судинного ризику.
Матерiали та методи
Основу дослщження становлять результати анкету-вання i клiнiчного обстеження 152 чоловтв вiком вiд 40 до 59 роыв, якi звернулися в полешку з приводу будь-яких причин.
Дослiдження складалося з двох етатв. На першо-му етат аналiзували медичнi документи 250 чоловтв iз метою оцiнки факторiв ризику i розрахунку сумар-ного серцево-судинного ризику за шкалою Systematic COronary Risk Evaluation (SCORE). На другому етат було вщбрано 152 респондента, розподтених по гру-пах серцево-судинного ризику: низький i помiрний (0—4 % за шкалою SCORE), високий (5—9 % за шкалою SCORE) i дуже високий (> 10 % за шкалою SCORE) без кшшчних проявiв ССЗ. У першш груш було 50 ошб, у другш — 52, у третш — 50.
Критери' включення у дослщження: чоловiки вiком вiд 40 до 59 роив з одним i бтьше зазначеним фактором (артерiальна гiпертензiя (АГ) 1-3-ï ст., палшня, гшерхо-лестеринемiя). Критери' виключення: наявнють одного iз захворювань: ЦД 1-го типу, ЦД 2-го типу, стенокар-дiя напруження i спокою, шфаркт мiокарда в анамнезi, вади серця, мюкардит, розлади мозкового кровообiгу в анамнез^ ниркова i печiнкова недостатнють, захворю-вання кровi, легенева недостатнють, онколопчш захво-рювання, подагра, псимчш захворювання.
У чоловiкiв, включених у дослщження, з рiзним рiвнем серцево-судинного ризику за шкалою SCORE, проводилося анкетування за допомогою опитуваль-ника FINDRISC (табл. 1 i 2), що дозволяе оцшити ризик розвитку ЦД 2-го типу в найближчi 10 роыв. Для визначення ризику розвитку ЦД використовува-лися даш за такими параметрами: вш, iндекс маси тта (1МТ), окружнiсть тали' (ОТ), частота вживання фрук-
пв, овочiв i ягiд, фiзична активнiсть (фiзичнi вправи по 30 хв щоденно або 3 год упродовж тижня), регуляр-ний прийом антигшертензивних препаратiв, глше-мiчний статус (рiвень цукру в кровi вище за норму на профтактичних оглядах, пiд час хвороби), наявнють ЦД у родичiв.
Пропонувалося декiлька варiантiв вiдповiдi, пiсля чого розраховували сумарний бал. Наявнi деылька гра-дацiй ризику розвитку ЦД 2-го типу: низький ризик, дещо пщвищений, помiрний, високий i дуже високий. В Укршш такий доступний метод прогнозування ризику розвитку ЦД 2-го типу не застосовуеться. Очевидно, це пов'язано з вщсутнютю даних про клМчш результати доцшьносл застосування опитувальника в практич-нiй медицинi, зокрема серед ошб iз факторами ризику розвитку ЦД i ССЗ.
Таблиця 1. Анкета для визначення р1вня ризику розвитку ЦД 2-го типу
Параметри Бали
BiK, роки
До 45 0
45-54 2
55-64 3
Понад 65 4
1МТ, кг/м2
< 25 0
25-30 1
> 30 3
Окружшсть талП" у чоловiкiв, см
< 94 0
94-102 3
> 102 4
Вживання 0B04ÎB, фруктiв, ягiд
Щоденно 0
Не щодня 1
Фiзична активнiсть
Так 0
Hi 2
Прийом антигшертензивних препаралв
Hi 0
Так 2
Пiдвищений рiвень цукру в ^obî
Hi 0
Так 5
Спадковiсть за ЦД
Hi 0
Так: дщусь/бабуся, тка/дядько, двоюрiднi брати/сестри 3
Так: батьки, брат/сестра або власна дитина 5
Таблиця 2.1нтерпретац1я результата опитування
Загальна ктьюсть балiв PiBeHb ризику ЦД 2-го типу iMOBipHiCTb розвитку ЦД 2-го типу
< 7 Низький 1 i3 100, або 1 %
7-11 Дещо пщвищений 1 i3 25, або 4 %
12-14 Помiрний 1 i3 6, або 17 %
15-20 Високий 1 i3 3, або 33 %
> 20 Дуже високий 1 i3 2, або 50 %
Якщо сума 6aiiB < 12, пащентам рекомендуеться дотримуватися здорового способу життя; при ктько-ст 12—14 б^в можливий предiабет, тому слiд змши-ти спосiб життя. При 15—20 балах можливий предiабет або ЦД 2-го типу, тому бажано перевiрити рiвень цукру в кровi, слщ змiнити свiй спосiб життя, за потреби — медикаментозна тератя для контролю рiвня цукру в кровь Якщо кшьысть балiв > 20, цшком iмовiрною е наявнiсть ЦД 2-го типу. Необидно перевiрити i конт-ролювати рiвень цукру в кров^ змiнити спосiб життя i вживати медикаментозну терапiю для контролю рiвня цукру в кровi.
З метою спрощення статистичного розрахунку й анал1зу сумарних балiв пацiенти з рiзним рiвнем серце-во-судинного ризику за шкалою SCORE були роздалеш на групи за результатами опитувальника FINDRISC: низький ризик розвитку ЦД 2-го типу (сума бал1в < 7), помiрно пiдвищений ризик (сума бал1в > 7 — < 14), ви-сокий i дуже високий ризик (сума балiв > 15).
Ушм дослiджуваним було проведено загально-клiнiчне, iнструментальне та лабораторне обстеження.
Пд час лабораторних дослщжень застосовували бiохiмiчнi та iмунохiмiчнi методи: визначення глюкози плазми кровi натще (ГПН), рiвня HbA1c, iмунореак-тивного шсулшу (IPI), С-пептиду, загального холестерину (ЗХС), холестерину лшопроте!шв низько! щть-ностi (ХС ЛПНЩ), холестерину лшопроте!шв високо! щiльностi (ХС ЛПВЩ), триглiцеридiв (ТГ), сечово! ки-слоти, С-реактивного бтка (СРБ). 1ндекс 1Р розрахо-вували за формулою НОМА IR (Matthews D., 1985): 1Р1 (мкОд/мл) — ГПН (ммоль/л)/22,5. Значення шдексу > 2,27 вважали за наявнють IP.
Серед обстежених чоловшв частiше превалювали пацiенти з вищою освiтою (38,8 %), одруженi (80,9 %) i працюючi (76,3 %); палили 71,1 % чоловшв; iз АГ — 75,7 %, низьку фiзичну активнiсть мали 53,9 %. Нормальна маса тта виявлена лише у 23 %, надмiрна маса тта спостериалася у 60,5 %, ожиршня — у 16,5 %. Су-путня патологiя дiагностована у 78,3 %. На обтяжену щодо ЦД спадковють вказували 19,1 % обстежених.
Статистична обробка результапв дослщження здiйснена за допомогою пакета прикладних програм Statistica v. 6.0 for Windows. Описова статистика ктьы-сних ознак представлена середшми i середньоквадра-тичними вiдхиленнями (у формат M ± m; у разi нор-мальних розподiлiв). Для порiвняння двох незалежних вибiрок за ктьисними ознаками використовувався критерiй Манна — У!тш, для залежних вибiрок — кри-
терiй Вiлкоксона. Результати вважалися статистично значущими при р < 0,05.
Результати та Тх обговорення
В обстежених чоловшв i3 рiзним piBHeM серцево-судинного ризику за шкалою SCORE у 27 % випадив виявлений низький ризик розвитку ЦД, у 34,2 % ошб — помipно високий ризик, 38,9 % чоловшв на момент обстеження мали дуже високий ризик розвитку ЦД 2-го типу.
При подальшому обстеженш у чоловшв стан пpeдiабeту виявлений у виглядi порушено! глiкeмii натще (ПГН), ПТГ або ix поеднання. Серед усiх обстежених чоловшв iз piзним piвнeм серцево-судинного ризику за шкалою SCORE пpeдiабeт виявлений у 67 (44,1 %) випадках. В шших 55,9 % ошб порушень вугле-водного обмiну не вщзначалося. У 44 (28,9 %) чоловшв спостериалося ПГН, поеднання ПГН iз ПТГ вщзначе-но у 23 (15,1 %) ошб.
Подальший аналiз продемонстрував тeндeнцiю до збтьшення частоти пpeдiабeту у пацiентiв iз високим i дуже високим серцево-судинним ризиком. У груш чоловшв iз низьким i помipним серцево-судинним ризиком пpeдiабeт виявлений у 22 % випадыв (n = 11). Серед них у 12 % виявлено ПГН, а поеднання ПГН i ПТГ — у 10 %. Серед ошб iз високим серцево-судин-ним ризиком за шкалою SCORE пpeдiабeт виявлений у 19 (36,5 %) випадках, при цьому частота ПГН була майже вдвiчi бтьшою, шж поеднання ПГН i НТГ: 23,1 i 13,4 % вщповщно. У гpупi дуже високого серцево-су-динного ризику майже у половини обстежених дiагно-стована ПГН, а поеднання ПГН i ПТГ — у 26 % випад-кiв. У груш дуже високого серцево-судинного ризику мiж двома видами пpeдiабeту виявлена статистично значуща вiдмiннiсть (рис. 1). Отже, при збтьшенш значення серцево-судинного ризику частота раннгх порушень вуглеводного обмшу збiльшуеться. У групах високого i дуже високого серцево-судинного ризику найчастше трапляеться ПГН.
З метою оцшки ступеня порушення вуглеводного обмiну в групах чоловшв iз piзним piвнeм ризику розвитку ЦД 2-го типу за шкалою FINDRISC були про-аналiзованi показники глiкeмii натще i через 2 години шсля ГТТ, а також концeнтpацiя 1Р1 натще та iндeкс IP.
Анал1з статусу вуглеводного обмiну в групах чоловшв iз piзним piвнeм серцево-судинного ризику ви-явив тенденцш до збiльшeння частоти пpeдiабeту у па-цiентiв iз високим i дуже високим серцево-судинним
ризиком. У груш помiрно птвищеного ризику розвит-ку ЦД майже у кожного п'ятого пащента виявляються ранш порушення вуглеводного обмiну: 14 % ПГН i 4 % поеднання ПГН i НТГ. У грушах хворих з високим i дуже високим ризиком розвитку ЦД у бтьшосп пацiентiв (83,3 %) виявляються т або iншi види предiабету. ПГН визначаеться значно частiше порiвняно з поеднанням ПГН i ПТГ: 52,9 i 30,4 % вщповщно.
Серед осiб iз рiзним рiвнем ризику розвитку ЦД визначали один iз важливих предикторiв розвитку ЦД i ССЗ — 1Р. Загалом серед чоловiкiв iз рiзним рiвнем серцево-судинного ризику у 33,6 % випадшв виявлена 1Р.
При збтьшенш значення прогнозованого ризику розвитку ЦД за шкалою FINDRISC втзначалося збiльшення величини iндексу 1Р. Серед ошб iз 1Р 3,9 % становлять пашенти з низьким ризиком ЦД, 17,7 % належать до групи помiрно пiдвищеного ризику розвитку ЦД, 78,4 % пащентав з 1Р мають високий i дуже висо-
■ пгн
□ ПГН + ПТГ
Низький Високий Дуже високий i пом1рний ризик ризик ризик
Рисунок 1. Виявлення пред/абету серед чолов/к/в ¡з р1зним серцево-судинним ризиком
Таблиця 3. Розподл 1Р у групах ¡з р1зним р1внем ризику розвитку ЦД
Ризик розвитку ЦД за шкалою FINDRISC 1Р за шдексом HOMA
n %
Низький 2 3,9
Помфно пщвищений 9 17,7
Високий i дуже високий 40 78,4*
Примтка: * — р < 0,001 — в1рогщнсть в'щм'шно-стей мж групами.
кий ризик розвитку ЦД, що вiрогiдно бтьше порiвня-но з першими двома групами (табл. 3).
Отже, у бтьшосл пащентав групи високого i дуже високого ризику розвитку ЦД за шкалою FINDRISC втзначаються ранш порушення вуглеводного обмшу у виглядi ПГН та 1Р.
У табл. 4 наведеш фактори ризику в ошб iз рiзним рiвнем ризику розвитку ЦД.
Загалом серед ошб, якi палять, майже третина мае низький або помiрно тдвищений ризик розвитку ЦД, тодi як частка ошб iз високим i дуже високим ризиком розвитку ЦД становить 42 %.
Частота АГ у групах чоловтв iз рiзним рiвнем ризику розвитку ЦД вiдрiзняеться. Серед чоловiкiв з АГ i рiзним рiвнем серцево-судинного ризику 54 % мають високий i дуже високий ризик розвитку ЦД, тодi як по-мiрно пдвищений ризик визначаеться у кожного тре-тього пацiента, а частка чоловтв iз низьким ризиком розвитку ЦД становить 20 %. Аналопчна тенденщя вiдзначаеться щодо виявлення гiпертрофii лiвого шлу-ночка (ЛШ) за даними електрокардюграфи. Частота тахiкардii мiж групами статистично значуще не вiдрiз-няеться.
Зi збiльшенням ризику розвитку ЦД зростае i частота факторiв ризику ССЗ. Серед осiб iз гшерхолестери-немiею число осiб iз високим i дуже високим ризиком розвитку ЦД вдвiчi вище порiвняно з пацiентами низь-кого ризику. Аналопчна тенденщя виявляеться за частотою птвищеного рiвня ХС ЛПНЩ i низького рiвня ХС ЛПВЩ. Серед осiб iз гiпертриглiцеридемiею частота ошб iз помiрно пдвищеним ризиком розвитку ЦД втричi, а частота чоловтв iз високим i дуже високим ризиком розвитку ЦД у 4 рази бтьше порiвняно з особами низького ризику розвитку ЦД. Втмшшсть мiж групами мае статистично значущий характер (рис. 2).
Аналiз частоти бiохiмiчних факторiв ризику ССЗ наочнiше демонструе втмшшсть мiж групами пащен-тiв iз рiзним рiвнем ризику розвитку ЦД (табл. 5).
Отже, при збтьшенш ризику розвитку ЦД частота бтьшосп факторiв ризику, визначена за допомогою анкетування, шструментальних i лабораторних досль джень, також наростае.
З метою виявлення зв'язку м1ж ризиком розвитку ЦД у найближш 10 рокiв i факторами ризику нами проведений кореляцшний аналiз за Пiрсоном. Згiдно з отриманими результатами, найбтьший зв'язок ви-
Таблиця 4. Виявлення ризику розвитку ЦД у чоловШв ¡з р 'зними факторами ризику ССЗ
Фактори ризику Низький ризик ЦД, % noMipHO пщвищений ризик цд, % Високий i дуже високий ризик ЦД, %
Палшня 14 30,8 42
АГ 20 32,7 * 5
Тахiкардiя 22 30,8 38
Гiпертрофiя ЛШ 28 25 48*#
Прим/'тки: * — p < 0,05 — в1рогщн1сть вщм1нностей м 'ж групами низького, пом'рно вираженого i високо-го/дуже високого ризику розвитку ЦД; # — р < 0,05 — вiрогiднiсть в'щм'нностей м 'ж групами низького i високого/дуже високого ризику розвитку ЦД.
обтяжено! за ЦД спадковостi. Менш виражений, але статистично значущий кореляцшний зв'язок виявле-ний мiж piвнeм ризику ЦД i серцево-судинним ризиком за шкалою SCORE, piвнeм систолiчного аpтepiального тиску (САТ), дiастолiчного аpтepiального тиску (ДАТ), ЗХС, ХС ЛПНЩ, ТГ, вiком, а також низькою фiзичною активнiстю. Слабо виражений, але вipогiдний кореля-цiйний зв'язок виявлений мiж ризиком розвитку ЦД, з одного боку, i piвнeм сечово! кислоти, СРБ, ХС ЛПВЩ, з шшого боку. Не виявлений статистично значущий зв'язок мш piвнeм ризику розвитку ЦД iз гiпepтpофiею ЛШ, палiнням i таxiкаpдiею (табл. 6).
Отже, нами встановлена висока ефективнють опи-тувальника FINDRISC як скриншгового методу для подальшо! верифкаци щагнозу у чоловiкiв iз piзним сер-цево-судинним ризиком. Визначeнi маркери, що асо-цiюються з високим ризиком розвитку ЦД серед ошб iз piзним piвнeм серцево-судинного ризику. Чолов^м iз високим i дуже високим ризиком розвитку ЦД, за опи-тувальником FINDRISC, рекомендуються обов'язковi додатахга заходи щодо модифiкацii способу життя i свое-часне призначення антигiпepглiкeмiзуючоl терапи.
Таблиця 5. Частота факторiв ризику ССЗ у групах iз р1зним р1внем ризику розвитку ЦД
Бiохiмiчнi показники Низький ризик ЦД, % Помiрно пщвищений ризик Цд, % Високий i дуже високий ризик ЦД, %
Гiперхолестеринемiя 22 34,6 44*
Пщвищений piBeHb ХС ЛПНЩ 26 34,6 46**
Гiпертриглiцеридемiя 14 36,5* 50**
Низький piBeHb ХС ЛПВЩ 22 34,6 44**
Гiпepуpикeмiя 16 32,7 54*
Пщвищений piBeHb СРБ 18 30,8 48*
Примтки: в1рогщн1сть вщмнностей м'жгрупами: * — p < 0,05; ** — p < 0,01.
Таблиця 6. Кореляц1йний зв'язок м'жризиком розвитку ЦД i факторами ризику ССЗ
Фактори ризику Коеф^ент кореляцп, r Вiрогiднiсть, р
PiBeHb глюкози топя ГТТ, ммоль/л 0,714 < 0,001
IPI, мкОд/мп 0,635 < 0,001
Шкапа SCORE, % 0,468 < 0,001
САТ, мм рт.ст. 0,406 < 0,001
ЗХС, ммоль/л 0,392 < 0,001
ДАТ, мм рт.ст. 0,364 < 0,001
ХС ЛПНЩ, ммоль/л 0,374 < 0,001
ТГ, ммоль/л 0,315 < 0,001
СРБ, мг/л 0,299 < 0,001
Сечова кислота, мкмоль/л 0,214 < 0,01
ХС ЛПВЩ, ммоль/л 0,127 < 0,05
Гiпeртрофiя ЛШ 0,129 < 0,05
ПалЫня 0,042 > 0,05
ЧСС, хв 0,087 > 0,05
Примтка: ЧСС — частота серцевих скорочень.
явлений мiж ризиком розвитку ЦД i мeтаболiчними факторами ризику, зокрема з гiпepглiкeмiею тсля ГТТ, високим piвнeм глюкози натще, piвнeм IPI, абдомшаль-ним ожиpiнням (за показником ОТ), 1МТ i наявнiстю
ГХС Высокий ГТГ Низький
ХС ЛПНЩ ХС ЛПВЩ
I | Низький ризик ЦД I I noMipHO високий ризик ЦД | Високий i дуже високий ризик ЦД
Рисунок 2. Порушення лiпiдного обмну та прогнозований ризик розвитку ЦД за шкалою FINDRISC Примтки: вiрогiднiсть в'щм'шностей м'жгрупами:* — p < 0,05; ** — p < 0,01.
Висновки
1. У когорт чоловшв i3 рiзним piBHeM серцево-судинного ризику за шкалою SCORE низький ризик розвитку ЦД встановлений у 27 % випадыв, помipно шдвищений ризик — у 34,2 % ошб. Дуже високий ризик розвитку ЦД на момент обстеження мали 38,9 % чоловтв.
2. Можливють розвитку ЦД у найближчi 10 роыв, за опитувальником FINDRISK, збтьшуеться при на-pостаннi серцево-судинного ризику. У груш низького/ помipного серцево-судинного ризику — кожний деся-тий чоловш, у гpупi високого серцево-судинного ризику — кожний третш чоловк: i в гpупi дуже високого серцево-судинного ризику — кожний другий чоловк: мае ризик розвитку ЦД.
3. Серед пащенпв iз piзним piвнeм серцево-судин-ного ризику за допомогою ГТТ дiагностуються два види pаннiх порушень вуглеводного обмшу: пiдвищeна глiкeмiя натще, а також ii поеднання з ПТГ. У чоло-вiкiв iз низько-помipним серцево-судинним ризиком пpeдiабeт виявлений у 22 % випадыв, тодi як у груш високого i дуже високого серцево-судинного ризику його частота значно вища: 36,5 i 48 % вщповщно.
4. Збтьшення прогнозованого ризику розвитку ЦД, за шкалою FINDRISC, асоцiюеться з наростанням ш-дексу IP. Серед ошб з 1Р 3,9 % становлять пащенти з низьким ризиком ЦД, 17,7 % належать до групи по-мipно пiдвищeного ризику розвитку ЦД. У той же час 78,4 % пащентав з IP мають високий i дуже високий ризик розвитку ЦД, що вipогiдно бтьше поpiвняно з першими двома групами (p < 0,05).
5. Аналiз взаемозв'язку прогнозування ризику розвитку ЦД iз piвнeм глiкeмii продемонстрував, що найбтьше число пацiентiв iз пpeдiабeтом виявляеться в гpупi чоловтв iз високим i дуже високим ризиком розвитку ЦД — 83,3 %. У груш помipно шдвищеного ризику ранш порушення вуглеводного обмшу спо-стepiгаються в 18 % випадыв, тодi як у груш низького ризику розвитку ЦД пpeдiабeт дiагностуеться тiльки у 8 % пашенпв. У чоловiкiв iз piзним ризиком розвитку ЦД ступiнь вираженост pаннiх порушень вуглеводного обмшу мае певну закономipнiсть: пiдвищeна гаке-мiя натще трапляеться майже вдвiчi частiшe поpiвня-но з ii поеднанням iз порушенням толepантностi до глюкози.
6. У когорт чоловiкiв iз piзним piвнeм серцево-су-динного ризику прогнозований ризик розвитку ЦД мае найбтьший кореляцшний зв'язок iз piвнeм глюкози натще i пiсля навантаження глюкозою, IPI, з сумарним серцево-судинним ризиком, аpтepiальним тиском, piв-нем ЗХС i ТГ. Вipогiдний кореляцшний зв'язок виявлений мiж ризиком розвитку ЦД i вмiстом сечово! кисло-ти, СРБ, ХС ЛПВЩ.
Список лiтератури
1. МИжнародна dia6emmna федеращя (IDF), сайт. — Режим доступу: http://www.idf.org/diabetesatlas/update-2014
2. Довiдник основних показнишв дiяльностi ендокрино-логiчноí служби Украти за 2014 piK // Ендокринологiя. — 2015. — Додаток 1. — Т. 20, № 1. — 38 с.
3. Shah A.D., Langenberg C., Rapsomaniki E. et al. Type 2 diabetes and incidence of cardiovascular diseases: a cohort study in 19 million people // Lancet Diabetes Endocrinol. — 2015. — Vol. 3(2). — P. 105-113. doi: 10.1016/S2213-8587(14)70219-0.
4. Ryden L, Grant P.J., Anker S.D. ESC Guidelines on diabetes, pre-diabetes, and cardiovascular diseases developed in collaboration with the EASD: the Task Force on diabetes, pre-diabetes, and cardiovascular diseases of the European Society of Cardiology (ESC) and developed in collaboration with the European Association for the Study of Diabetes (EASD) // Eur. Heart J. — 2013. — Vol. 34. — P. 3035-3087.
5. Bhowmik B., Afsana F., My Diep L. et al. Increasing prevalence of type 2 diabetes in a rural bangladeshi population: a population based study for 10 years // Diabetes Metab. J. — 2013. — Vol. 37(1). — P. 46-53. doi: 10.4093/dmj. 2013.37.1.46.
6. Singh S.K. Post-prandial hyperglycemia // Indian J. Endocrinol. Metab. — 2012. — Vol. 16 (Suppl. 2). — S245-S247. doi: 10.4103/2230-8210.104051.
7. Bonora E., Corrao G., Bagnardi V. et al. Prevalence and correlates of post-prandial hyperglycaemia in a large sample of patients with type 2 diabetes mellitus // Diabetologia. — 2006. — Vol. 49(5). — P. 846-854.
8. Tuomilehto J., Schwarz P., Lindstrom J. Long-term benefits from lifestyle interventions for type 2 diabetes prevention. Time to expand the efforts // Diabetes Care. — 2011. — Vol. 34 (Suppl. 2). — S210-S214. doi: 10.2337/dc11-s222.
9. Musso G. The Finnish Diabetes Risk Score (FINDRISC) and other non-invasive scores for screening of hepatic steatosis and associated cardiometabolic risk. // Ann. Med. — 2011. — Vol. 43. — P. 413-417.
Отримано 17.08.15 Ш
Чернявская И.В.
Ивано-Франковский национальный медицинский университет
ОЦЕНКА ВОЗМОЖНОСТИ РАЗВИТИЯ САХАРНОГО ДИАБЕТА ПРИ РАЗЛИЧНОМ УРОВНЕ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТОГО РИСКА У МУЖЧИН
Резюме. В работе оценены возможности возникновения сахарного диабета (СД) 2-го типа у мужчин с различным риском сердечно-сосудистых заболеваний, а также выявлены связи между высоким уровнем риска развития СД 2-го типа и основными факторами сердечно-сосудистого риска. Респонденты (п = 152) были распределены по группам сердечно-сосудистого риска без клинических проявлений сердечно-сосудистых заболеваний. В когорте мужчин с различным уровнем
сердечно-сосудистого риска по шкале SCORE (Systematic COronary Risk Evaluation) низкий риск развития СД установлен в 27 % случаев, умеренно повышенный риск — у 34,2 % лиц. Очень высокий риск развития СД имели 38,9 % мужчин. Возможность развития СД в ближайшие 10 лет, по опроснику Finnish Diabetes Risk Score (FINDRISK), увеличивается при нарастании сердечно-сосудистого риска. В группе низкого/ умеренного сердечно-сосудистого риска — каждый десятый
мужчина, в группе высокого сердечно-сосудистого риска — каждый третий мужчина и в группе очень высокого сердечно-сосудистого риска — каждый второй мужчина имеет риск развития СД. Увеличение прогнозируемого риска развития СД по шкале FINDRISC ассоциируется с нарастанием индекса инсулинорезистентности (ИР). Среди лиц с ИР 3,9 % со-
ставляют пациенты с низким риском СД, 17,7 % принадлежат к группе умеренно повышенного риска развития СД. В то же время 78,4 % пациентов с ИР имеют высокий и очень высокий риск развития СД.
Ключевые слова: сахарный диабет, предиабет, сердечно-сосудистый риск.
Cherniavska I.V.
Ivano-Frankivsk National Medical University, Ivano-Frankivsk, Ukraine
EVALUATING THE POSSIBILITY OF DIABETES MELLITUS IN DIFFERENT LEVELS OF CARDIOVASCULAR RISK IN MEN
Summary. This paper evaluated the possibility of diabetes mellitus (DM) type 2 in men with different risks of cardiovascular disease, as well as clarified the relationship between high risk of DM type 2 and the main factors of cardiovascular risk. Respondents (n = 152) were divided into groups of cardiovascular risk without clinical manifestations of cardiovascular diseases. In a cohort of men with different levels of cardiovascular risk by SCORE (Systematic COronary Risk Evaluation) scale, low risk of DM was in 27 % of cases, moderately increased risk — in 34.2% of individuals. Very high risk of DM was in 38.9 % of men. The possibility of DM in the next 10 years, by the Finnish Diabetes Risk Score (FINDRISC)
questionnaire, increases with an increase in cardiovascular risk. In the group oflow/moderate cardiovascular risk — one in ten males, in the group of high cardiovascular risk — one in three men and in the group of very high cardiovascular risk — every second male has a risk of DM. The increase in predicted risk of DM, by the FINDRISC scale, is associated with an increase of the insulin resistance (IR) index. Among those with IR, 3.9 % are patients with low-risk of DM, 17.7 % belong to the group of moderately increased risk of DM. At the same time, 78.4 % of patients with IR have high and very high risk of DM.
Key words: diabetes mellitus, prediabetes, cardiovascular risk.
