CC BY
59
КЛ1Н1ЧН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ
CLINICIAL RESEARCHES
УДК 616.12-008.331.1+616-008.9]:616.12-02+613.25
М1ТЧЕНКО О.1., РОМАНОВ В.Ю., КУЛИК О.Ю., ЯКУШКОЛ.В.
ДУ «ННЦ «1нституткардюлоги ím. акад. М.Д. Стражеска» НАМН Украни, м. Кив
взаемозв'язок mix лептинорезистентнютю
та серцево-судинним ризиком у хворих í3 ппертоычною хворобою та метабо^чним
синдромом
Резюме. Метоюроботи було вивчити взаемозв'язок мiжлептинорезистентшстю та серцево-судинним ризиком у хворих Í3 гтертошчною хворобою (ГХ) та метаболiчним синдромом (МС). Обстежено 160 пацiентiв 1з ГХII стадП та МС. У 84 пацiентiв визначали рiвень SOБ-R-рецепторiв, серед них 43 жтки та 41 чоловт, як були подлет на клтчш групи залежно вiд порушень вуглеводного обмту. Выявлено, що у хворих 1з ГХ i МС лептинорезистентшсть за показниками виьного лептинового ндексу асоцшеться 1з зростанням виявлення факторiв серцево-судинногоризику. Установлено корелятивний зв'язок мiж вль-ним лептиновим шдексом i факторами серцево-судинного ризику, такими як окружшсть талп, тдекс маси тиа, холестерин, триглщериди, холестерин лтопроте'Шв високо'1 щiльностi, та глюкозою тарiв-нем артерiального тиску в жiночих та чоловiчих групах. Визначено, що обрахування серцево-судинного ризику у хворих 1з ГХ та МС за стандартною шкалою SCORE не дозволяе максимально видлити когорту хворих 1з високим серцево-судинним ризиком, оскиьки не враховуе вплив на його рiвень надлишко-во'1 маси тиа та порушень вуглеводного обмшу. Додаткове використання шкал SCOREBM¡, PROCAM, FRAMINGHAM, DRS дозволяе оптим1зувати виявлення хворих 1з високим i дуже високим кардюмета-болiчним ризиком. Установлено, що в пацiентiв 1з ГХ, МС та цукровим дiабетом високий ризик усклад-нень за шкалою IRIS II асоцювався з найбшьшими проявами лептинорезистентностi за визначенням виьного лептинового шдексу, що становив 5,45 ± 1,09 у груш жнок та 4,5 ± 1,6 у грут чоловшв, що дозволяе використовувати вшьний лептиновий Ыдекс для оптим1зацйраннього виявлення ускладнень у хворих 1з цукровим дiабетом.
Ключовг слова: лептинорезистентсть, метаболiчний синдром, серцево-судинний ризик.
Серцево-судинт захворювання е основною причиною смерт у всьому свт. За оцшками ВООЗ, щорiчнi втрати досягають бтьше 17 мтьйона ошб, що становить 30 % вщ уах випадов смерта. У 2013 рощ хвороби системи крово-обйу (ХСК) стали причиною 65,8 % вск смертей в УкраЫ, що е найвищим показником iз-помiж кран бвропейсько-го союзу [2] В Укра'Ы близько 12 мтьйошв оаб хворшть на пиертотчну хворобу (ГХ), що становить майже 30 % дорослого населения. Сучасш погляди на профтактику артерiальноl гшертензй базуються на концепцй сумарно-го серцево-судинного ризику (ССР), основш положення яко! висвилено в настановах бвропейського товариства кардюлопв iз ведення пащентав з артерiальною ппертензь ею, дислшщемшми [3, 10, 14, 17]. Суть концепцй полягае в комплексному пщхо,щ до стратифкацй ССР, що дозволяе з-помiж контингенту хворих на артерiальну ппертензш видляти ошб iз несприятливим прогнозом й бтьш агре-сивно впливати на фактори ризику.
Загальновщомим е часте поеднання з артер1альною гiпертензiею таких факторiв ризику, як абдомшаль-
не ожиршня, гiпертриглiцеридемiя, зниження piB-ня холестерину лшопротещв високо! щтьносл (ХС ЛПВЩ) та шдвищення piвня глюкози, що формують поняття метаболiчного синдрому. Наявнють метабо-лiчного синдрому (МС) подвоюе ризик розвитку ХСК упродовж найближчих 5—10 pокiв та в 3—6 pазiв збть-шуе ризик виникнення цукрового дiабету (ЦД) II типу. Кpiм того, у таких пащентав збiльшуеться piвень смерт-ностi вщ ХСК [1, 4—7]. За даними Фремшгемського до-слiдження, що включало близько 5 тисяч ошб вшэм вщ 18 до 74 роив, комбшащя 3 i бiльше компоненпв МС призводить до збiльшення ризику iшемiчноl хвороби серця (1ХС) у 2,4 раза в чоловшв i в 5,9 раза в жшок
Адреса для листування з авторами:
Кулик О.Ю.
E-mail: okul @mail.ru
© Мпченко O.I., Романов В.Ю., Кулик О.Ю., Якушко Л.В., 2015 © «Артер1альна ппертегош», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
[1, 8]. Одним iз компонентiв метаболiчного синдрому е абдомiнальне ожирiння. Як вiдомо, жирова тканина е ендокринним органом, що синтезуе велику кiлькiсть адипоцитокiнiв. Лептин — пептидний гормон, що про-дукуеться бтою жировою тканиною, бере участь у регу-ляци харчово! поведiнки й енергообмiну [12, 13, 15, 18]. Рецептори до лептину експресуються в багатьох тканинах, включаючи серцево-судинну систему, а гшерлеп-тинемiя нерiдко поеднуеться з дислiпiдемiею, гшер-глiкемiею, артерiальною гiпертензiею. Високий рiвень лептину в плазмi також часто поеднуеться з активащею симпатично! нервово! системи, ендотелiальною дис-функщею, оксидативним стресом, прозапальними та протромботичними порушеннями. Деяю дослiдники вважають, що низький рiвень розчинного рецептора лептину та низька частка зв'язаного лептину е маркерами лептинорезистентноста, незалежно пов'язаш з iнсулiнорезистентнiстю й абдомшальним ожирiнням i можуть служити додатковим маркером МС [9, 11, 16, 19] В умовах лептинорезистентност вщбуваеться порушення фiзiологiчноi' регуляци вироблення шсу-лiну, що може призвести до розвитку гiперiнсулiнемii та сприяти машфестаци цукрового дiабету 2-го типу в ошб iз надмiрною масою тiла [2]. Виявлення в кшшч-нiй практицi пацiентiв iз МС е важливим заходом, тому що практично вс його компоненти шддаються моди-фiкацii за допомогою як медикаментозних, так i неме-дикаментозних заходiв корекци [4]. Нормалiзацiя маси тта вiдiграе провiдну роль у лшуванш пацiентiв iз МС: зменшення вмюту вiсцерального жиру сприяе корекци' iнших компонентiв МС та е профтактикою розвитку ЦД 2-го типу в пащентав iз порушенням толерантност до глюкози [1]. Останнiм часом багато що стало вщомо про роль лептину та SOB-R-рецепторiв у розвитку та прогресуванш ожирiння, шсулшорезистентноста, ате-рогенно! дислiпiдемii, але деяы питання залишаються досi вiдкритими, що потребуе подальшого проведення дослiджень у пащентав iз гiпертонiчною хворобою та метаболiчним синдромом.
Тому метою нашо! роботи було вивчити взаемозв'язок мiж лептинорезистентнiстю та серцево-судинним ризиком у хворих iз гiпертонiчною хворобою та метаболiчним синдромом.
Матерiали та методи
На базi вiддiлу дислшдемш ДУ «ННЦ «1нститут кардiологii iм. акад. М.Д. Стражеска» НАМН Укра!ни було обстежено 160 пацiентiв iз гiпертонiчною хворобою II стади та метаболiчним синдромом. У 84 пащен-тiв визначали рiвень SOB-R-рецепторiв, серед них 43 жшки та 41 чоловш Дiагноз ГХ установлювався вщпо-вiдно до рекомендацiй Украi'нськоi' асоцiацii кардюло-гiв 2013 року. Гiпертензiя в групi пацiентiв iз ГХ була 1-го та 2-го ступеня (м'яка та помiрна АГ). МС визна-чався за Консенсусом iз метаболiчного синдрому 2009 р. та рекомендащями бвропейського товариства кардь ологiв iз профiлактики ССЗ 2012 р.
Аналiз даних проводився окремо в жшочих та чо-ловiчих групах з урахуванням статевих рiзниць у нор-
мативних величинах. Беручи до уваги гендернi норми piBHiB лептину, клiнiчнi групи окремо для жшок та чо-ловiкiв розподтили так: 1-шу групу обстежених стано-вили пацieнти з ГХ та МС без порушень вуглеводного обмшу; до 2-ï групи увiйшли пащенти з ГХ, МС та ш-сулiнорезистентнiстю (1Р) без цукрового дiабету (ЦД) та порушено!' толерантностi до вуглеводiв; до 3-ï групи — пащенти з ГХ, МС та порушеною толерантнютю до вуглеводiв; до 4-ï групи — пащенти з ГХ, МС i ЦД. Середнш вiк пацieнтiв становив 47,50 ± 2,89 року. До 1-ï групи увiйшло 11 жшок з шдексом маси тiла (1МТ) 27,4 ± 1,4 i 11 чоловiкiв iз 1МТ 27,2 ± 1,7, до 2-ï групи — 12 жшок з 1МТ 28,4 ± 1,7 та 10 чоловiкiв iз 1МТ 31,9 ± ± 2,0, до 3-ï групи — 10 жшок з 1МТ 32,3 ± 4,0 та 10 чоловiкiв з 1МТ 34,0 ± 2,3 та до 4-ï групи — 10 жшок з 1МТ 33,0 ± 1,5 i 10 чоловiкiв з 1МТ 35,7 ± 0,9. Аналiз даних проводився з урахуванням нормативних величин шдексу маси тта (1МТ), iнсулiну натще, НОМА-шдек-су, рiвнiв лептину, розчинних рецепторiв до лептину та IX спiввiдношення (лептин/рецептори до лептину). Референтною величиною лептину для жшок була визна-чена 16,3 ± 3,3 нг/мл, для чоловтв — 3,5 ± 0,3 нг/мл.
Усiм хворим проводили визначення серцево-су-динного ризику, використовуючи такi шкали ризику: SCORE (стандартна шкала), SCOREHDL (з урахуванням ХС ЛПВЩ), SСOREBMI (з урахуванням 1МТ), PROCAM, FRAMINGHAM, DRS, IRIS II.
Шкала SCORE (Systematic Coronary Risk Evaluation) розроблена для ощнки ризику розвитку фатальних серцево-судинних подш протягом 10 рокiв. Викорис-товували шкалу SCORE для краш iз високим ризиком серцево-судинних захворювань, до яких втноситься i Украша. Стандартна шкала SCORE включае вiк, за-гальний холестерин (ЗХС), систолiчний артерiальний тиск (САТ) та наявнiсть палшня. Крiм стандартно!' шкали SCORE, використовувалася шкала, що мiстить поправку на рiвень ХС ЛПВЩ (SCOREHDL), та шкала, в якш враховано показник шдексу маси тта (SCOREBMI). Втповтно до показника серцево-судинного ризику, що було отримано при використаннi шкал SCORE, хворi були вiднесенi до одше'1' з чотирьох груп ризику — низького, помiрного, високого чи дуже високого. Групi низького серцево-судинного ризику втповтав 10-рiчний ризик настання фатально!' серцево-судинно! поди' < 1 %, у груш помiрного ризику показник становив 1 % < SCORE < 5 %, у груп! високого ризику — 5 % < SCORE < 10 %, у груп! дуже високого серцево-судин-ного ризику показник становив > 10 %.
Шкала серцево-судинного ризику PROCAM (Prospective Cardiovascular Munster) дае значно точшш! дан! щодо визначення сумарного ризику. Модель, що розроблена на тдстав! результапв проспективного до-слтження PROCAM (Мюнстер, Шмеччина), оцшюе ризик розвитку серцево-судинних подш у найближш 10 роив з урахуванням кардюметабол!чних фактор!в ризику. Для розрахунку сумарного ризику в цш моде-л! використовуеться значно бтьше фактор!в ризику: вш, 1М у шмейному анамнез!, статус куршня, САТ, триглщериди, ХС ЛПНЩ, ХС ЛПВЩ, р!вень глюко-
зи натще. Прогнозований ризик мае 2 градацй': низьку (< 20 %) i високу ( > 20 %).
Шкала FRAMINGHAM — це перша модель оцш-ки сумарного серцево-судинного ризику. Вона була розроблена на шдстав! найтривалшого проспективного дослщження (Framingham Heart Study, 1949—1984 рр.), проведеного в американському Midi Фрамiнгем. Американська шкала ризику дозволяе прогнозувати ризик розвитку серцево-судинних подш, включаючи машфестацш 1ХС у найближчi 10 роив. Прогнозований ризик мае 2 градацй': низький (< 20 %) i високий (> 20 %). Для розрахунку ризику враховуються так! фактори: стать, вш, куршня, ЗХС, ХС ЛПВЩ, рiвень артер!ального тиску, цукровий дiабет.
Проводили стратифiкацiю загального серцево-су-динного ризику, зпдно з рекомендащями ESH (2013), на категорй' низького, пом!рного, високого та дуже високого ризику, залежно в!д САТ, ДАТ, наявностi фак-тор!в ризику, безсимптомного ураження оргашв-мше-ней, дiабету, стадй' хрошчного захворювання нирок або кшшчно-машфестних серцево-судинних захворювань. Класифшащя на низький, пом!рний, високий та дуже високий ризик у цих рекомендащях збережена й озна-чае 10-р!чний загальний серцево-судинний ризик втповтно до визначення, даного в рекомендащях ESC !з профiлактики 2012 р.
Використовування шкали DRS (The Diabetes Risk Score) прогнозуе 10-р!чний ризик розвитку ЦД 2-го типу, що потребуватиме медикаментозного лшування. Враховуються вш, зрют, 1МТ, ОТ, антигшертензивна терапiя, наявнiсть високих показникiв глюкози в анам-незi, рiвень ф!зично'1' активностi протягом тижня, вжи-вання овоч!в i фрукпв. Сума бал!в: < 9 бал!в — низький ризик, > 9 бал!в — високий ризик.
Шкала IRIS II дозволяе прогнозувати ризик мкро-та макросудинних ускладнень при цукровому дiабетi. Сума бал!в: < 70 бал!в — низький ризик, > 70 балiв — високий ризик.
Статистичну обробку отриманих результатiв проведено стандартними методами варiацiйноï статистики з використанням пакета статистичних програм Statistica 6.0. Результати наведено як M ± m, де М — середне значення показника, m — стандартна помилка. В!ро-пднють втмшностей м!ж показниками, що вивчають-ся, визначалася за допомогою двовиб!ркового крите-рш Стьюдента.
Результати та ïx обговорення
Анaлiз р!вшв лептину та рецепторiв до лептину в жшок !з ГХ та МС продемонстрував, що найвищ! р!вш лептину (61,96 ± 9,51 нг/мл) були зaреестровaнi в жь нок 4-ï групи, до яко1 ввшшли пащентки з ГХ, МС та ЦД з найвищими значеннями 1МТ, на вщмшу в!д р!в-шв лептину пащенток 1-ï групи без прояв!в порушень вуглеводного обмшу (27,99 ± 5,65 нг/мл) (табл. 1). Навпаки, концентращя sOb-R-рецепторiв була най-вищою (19,14 ± 1,94 нг/мл) у ж1нок 1-ï групи та змен-шувалася втповтно до збтьшення прояв!в порушень вуглеводного обмшу та збтьшення маси тта. Таким
чином, найнижча концентращя sOb-R-рецепторiв була виявлена в жшок !з МС та ЦД, що увшшли до 4-ï групи (14,44 ± 1,60 нг/мл). У жшок щи групи був найбтьший 1МТ (33,03 ± 1,52 кг/м2) на вщмшу вщ жшок 1-ï групи без порушень вуглеводного обмшу, у яких показник 1МТ був найнижчим серед пор!вню-ваних груп i втповтно становив 27,44 ± 1,41 кг/м2. Виявлено корелятивний зв'язок м!ж р!внем лептину, ОТ (r = 0,52, p < 0,05) та 1МТ (r = 0,56, p < 0,05). Корелятивний зв'язок м!ж втьним лептиновим шдексом та ОТ становив: r = 0,60, p = 0,05, з 1МТ — r = 0,61, p < 0,05. Установлено середнш корелятивний зв'язок м!ж р!внем лептину, загального холестерину (r = 0,45, p < 0,05), р!внем триглщерид!в (r = 0,32, p < 0,05) та обернений корелятивний зв'язок !з ХС ЛПВЩ (r = —0,47, p < 0,05). Корелятивний зв'язок був ви-щим м!ж втьним лептиновим шдексом та цими ж показниками: корелятивний — !з р!внем ЗХС (r = 0,49, p < 0,05), триглщервддв (r = 0,37, p < 0,05) та обернений корелятивний — !з ХС ЛПВЩ (r = —0,56, p < 0,05). Також вщм!чався корелятивний зв'язок лептину з р!в-нем глюкози (r = 0,34, p < 0,05) та втьного лептинового шдексу з р!внем глюкози (r = 0,48, p < 0,05). У групах виявлено корелятивний зв'язок м!ж р!внем лептину та САТ (r = 0,50, p < 0,05) i ДАТ (r = 0,41, p < 0,05). Корелятивний зв'язок м1ж втьним лептиновим шдексом i САТ становив r = 0,46 (p < 0,05) та ДАТ — r = 0,39 (p < 0,05).
Схожа тенденщя була отримана в чолов!чих групах. Найвищу концентрацш р!вшв лептину було виявлено в пащенлв 4-ï групи — 52,52 ± 12,24 нг/мл, до яко'1' увь йшли чоловши з МС i ЦД, що в!ропдно втр!знялися в!д р!вшв лептину пащенлв 1-ï групи (12,42 ± 2,73 нг/мл) без порушень вуглеводного обмшу (табл. 2.) Прогресу-вання ознак гшерлептинемй' також асоцшвалося з тен-денщею до зменшення р!вшв sOb-R-рецепторiв, що були найнижчими (15,60 ± 1,25 нг/мл) у пащенлв 4-ï групи, а найвищими — у пащенлв 1-ï (20,09 ± 4,02 нг/мл). У чоловшв 4-ï групи був виявлений найбтьший шдекс маси тта (35,70 ± 0,91 кг/м2). У чоловшв 1-ï групи без порушень вуглеводного обмшу 1МТ був найнижчим серед пор!внюваних груп i становив 27,27 ± 1,69 кг/м2. Як i в жшочих групах, у чоловшв було виявлено корелятивний зв'язок м!ж р!внем лептину та САТ (r = 0,55, p < 0,05) та р!внем ДАТ (r = 0,32, p < 0,05), втповтно м!ж втьним лептиновим шдексом та САТ (r = 0,59, p < 0,05) та ДАТ (r = 0,31, p < 0,05). У чолов!чих групах також виявлено корелятивний зв'язок м!ж р!внем лептину, ОТ (r = 0,42, p < 0,05) та 1МТ (r = 0,48, p < 0,05). Корелятивний зв'язок м!ж втьним лептиновим шдексом та ОТ становив: r = 0,36, p < 0,05, та 1МТ: r = 0,44, p < 0,05. Установлено корелятивний зв'язок м!ж р!внем лептину та загального холестерину (r = 0,32, p < 0,05), м!ж втьним лептиновим шдексом та р!внем загального холестерину (r = 0,36, p < 0,05). Також в!дм!чався корелятивний зв'язок лептину з р!внем глюкози (r = 0,34, p = 0,05) та втьного лептинового шдексу з р!внем глюкози (r = 0,48, p < 0,05).
Отже, у результат! проведеного анал!зу виявлено корелятивний зв'язок лептину та втьного лептинового
о §
§
,1
Sí
со
ít §
a
e
0 í
1
i
o
DO Q)
a
Q)
o
s &
те
! с
ф
O
4 s
5
с
Q)
Q) ü,
í
8 а
if
с $
к
i? v§ .те
САТ оф., мм рт.ст. 143,0 ± 1,4 148,8 ± 2,3 152,0 ± 2,0* 162,5 ± 4,0*
ЛПВЩ, ммоль/л 1,32 ± 0,04 1,19 ± 0,04 1,17 ± 0,03 1,11 ± 0,05*
ТГ, ммоль/л 1,17 ± 0,20 1,59 ± 0,20 1,74 ± 0,10 2,06 ± 0,20*
Холестерин, ммоль/л 4,82 ± 0,10 5,54 ± 0,13 5,68 ± 0,30 6,34 ± 0,40*
Глюкоза, ммоль/л 4,77 ± 0,12 5,14 ± 0,14 6,02 ± 0,0* 7,76 ± 0,5*
см /м l. * ,Т 27,44 ± 1,41 28,49 ± 1,69 32,37 ± 4,06 33,03 ± 1,52
м о ь О 78,72 ± 2,28 86,41 ± 2,74 94,00 ± 5,55 101,20 ± 1,80*
Лептин/ре-цептори до лептину, ум.од. 1,67 ± 0,33 2,47 ± 0,57 2,85 ± 0,58 4,77 ± 0,80*
Рецептори до лептину, нг/мл 19,14 ± 1,94 17,50 ± 2,58 17,32 ± 1,91 14,44 ± 1,60
Лептин, нг/мл 27,99 ± 5,65 39,84 ± 9,04 46,46 ± 7,56 61,96 ± 9,51*
Bík, роки 46,40 ± 2,91 46,25 ± 2,50 57,50 ± 2,06 58,80 ± 3,60
> я 1-ша 2-га 3-тя 4-та
САТ оф., мм рт.ст. 145,4 ± 1,2 151,6 ± 2,7 152,8 ± 2,6 165,7 ± 3,0*
ЛПВЩ, ммоль/л 1,15 ± 0,06 1,17 ± 0,08 1,06 ± 0,06 0,9 ± 0,1*
ТГ, ммоль/л 1,25 ± 0,10 2,3 ± 0,7 1,57 ± 0,10 2,25 ± 0,40*
Холестерин, ммоль/л 4,92 ± 0,20 5,42 ± 0,10 5,31 ± 0,20 6,1 ± 0,2*
Глюкоза, ммоль/л 4,98 ± 0,07 5,21 ± 0,20 * 0 +1 см ,7 5, 7,27 ± 0,80*
см 2 г/ * ,Т 27,27 ± 1,69 31,92 ± 2,03 34,00 ± 0,38* 35,70 ± 0,91*
м о ь О 89,54 ± 1,27 100,22 ± 5,02 104,44 ± 3,70* 109,80 ± 3,80*
Лептин/ рецептори до лептину, ум.од. 0,73 ± 0,19 2,30 ± 0,41 2,55 ± 0,69 3,93 ± 1,20*
Рецептори до лептину, нг/мл 20,09 ± 4,02 16,80 ± 2,56 16,07 ± 1,28 15,60 ± 1,25*
Лептин, нг/мл 12,42±2,73 38,52±11,06 40,48±6,37 52,52±14,2*
7 ,0 4 ,7 7 ,0 3 ,7
Bík, роки 2, +1 о ,9 3, +1 о ,5 2, +1 3, +1 о ,0
4, 5 8, 3 3, 5 5, 5
л п > ша со сс 1- сс 1-
£ см эт
шдексу з такими факторами серцево-су-динного ризику, як ОТ, 1МТ, холестерин, триглiцериди, ХС ЛПВЩ, мiж глюкозою та рiвнем артерiального тиску в жь ночих та чоловiчих групах.
З метою ощнки серцево-судинно-го ризику всiм хворим було проведено стратифшацш серцево-судинного ризику з використанням шкал SCORE, SCOREhdl (з урахуванням ХС ЛПВЩ), SCOREBMI (з урахуванням 1МТ), PRO CAM, DRS, FRAMINGHAM, IRIS II. Вщповщно до показника ССР, що був отриманий при використанш шкал, хворi в групах були вiднесенi до одше! з чотирьох груп ризику — низь-кого, помiрного, високого чи дуже ви-сокого.
Пд час використання шкали SCORE 2 серед жшок 1-1 групи було виявлено 9 % с пащенток iз низьким та 91 % пащенток ц, iз помiрним ризиком, тодi як у пащен-g ток 3-1 групи, до яко1 ввiйшли пацiентки
з ГХ, МС та порушеною толерантнiстю
а, до вуглеводiв, 30 % мали помiрний риФ
С зик, 70 % — високий ризик; пащентки
4-1 групи, до яко1 ввiйшли ж1нки з ГХ,
МС та цукровим дiабетом, мали дуже
високий ризик (100 %) (табл. 3). Шд
§, час використання шкали SCOREHDL
£ було виявлено 27 % пащенток низько-
q го ризику та 73 % пащенток помiрного
О ризику в 1-й груш; 20 % пащенток по-
мiрного ризику та 80 % — високого ри-
^ зику в 3-й групi; 100 % пащенток iз дуже
* високим ризиком у 4-й груш. Унаслщок
g використання шкали SСOREBMI було
■Ь виявлено 18 % пащенток низького ри-s
g зику та 82 % — помiрного ризику в 1-й С; групi; 20 % пацiенток помiрного ризику та 80 % — високого ризику в 3-й груш; 100 % пащенпв iз дуже високим ризиком у 4-й груш (табл. 3). Найвищi рiвнi ССР в обох групах спостерналися шд час використання шк^и SСOREBMI, що було пов'язано з наявшстю надлишково! маси тiла та ожиршня в обстежуваних групах.
Схожа тенденцiя виявлена в чоло-вiчих групах. Використовуючи шкалу SCORE серед чоловiкiв 1-1 групи, було виявлено 82 % пащенпв iз помiрним та 18 % — iз високим ризиком, тодi як серед пащенпв 3-1 групи, до яко1 ввiйшли пацiенти з ГХ, МС та порушеною толерантшстю до вуглеводiв, 20 % мали помiрний ризик, 80 % — високий ризик; пащенти 4-1 групи, до яко1 ввш-шли пащенти з ГХ, МС та цукровим
д!абетом, мали дуже високий ризик (100 %) (табл. 4). При використанш шкали SCOREHDL було виявлено 73 % пащенпв пом!рного ризику та 27 % — високого ризику в 1-й груп!; 30 % пащенпв пом!рного ризику та 70 % — високого ризику в 3-й груп!; пащенти 4-ï групи мали дуже високий ризик (100 %). Завдяки використанню шкали SСOREBMI було виявлено 46 % пащенпв пом!рного ризику та 54 % пащенпв високого ризику в 1-й груп!; 10 % пащенток пом!рного ризику та 90 % пащенпв високого ризику в 3-й груп!; пащенти 4-ï групи мали дуже високий ризик (100 %) (табл. 4).
За шкалою PROCAM жшки 1-ï групи мали низький ризик (100 %); у 3-й груп! 80 % мали низький ризик та 20 % — високий ризик (табл. 5). У 1-й груп! також 100 % пащентав мали низький ризик, серед чоловтв 3-ï гру-
пи 70 % мали низький ризик, 30 % — високий ризик. Чоловши та жшки 4-ï групи мали високий ризик розвитку гострих коронарних подш в найближш 10 роив (100 % пащенпв).
За шкалою FRAMINGHAM у 100 % жшок 1-ï групи був виявлений низький ризик, в 3-й груп! в 60 % жь нок — низький ризик, у 40 % — високий ризик (табл. 6). У 1-й чолов!чш груп! 100 % пащенпв мали низький ризик, в 3-й груп! 50 % пащенпв мали низький ризик та 50 % — високий ризик.
Нами проводилася стратифшащя загального серце-во-судинного ризику залежно в!д САТ, ДАТ, наявност фактор!в ризику, безсимптомного ураження оргашв-мшеней, д!абету, хрошчно'1' хвороби нирок та кшшчно машфестуючих серцево-судинних захворювань, зпдно з ESH 2013 (табл. 7).
Таблиця 3. Стратиф1кац1я загального серцево-судинного ризику за допомогою шкали SCORE
серед жшок
Шкала Ризик Вiдсоток пащенлв у групах
1-ша 2-га 3-тя 4-та
SCORE Низький (SCORE < 1 %) 9 0 0 0
Помфний (1 < SCORE < 5 %) 91 100 30 0
Високий (5 < SCORE < 10 %) 0 0 70 0
Дуже високий (> 10 %) 0 0 0 100
scorehdl Низький (SCORE < 1 %) 27 42 0 0
Помнрний (1 < SCORE < 5 %) 73 58 20 0
Високий (5 < SCORE < 10 %) 0 0 80 0
Дуже високий (> 10 %) 0 0 0 100
SCOREBM, Низький (SCORE < 1 %) 18 33 0 0
Помнрний (1 < SCORE < 5 %) 82 67 20 0
Високий (5 < SCORE < 10 %) 0 0 80 0
Дуже високий (> 10 %) 0 0 0 100%
Таблиця 4. Стратиф1кац1я загального серцево-судинного ризику за допомогою шкали SCORE серед
чоловшв
Шкала Ризик Вщсоток пацiентiв у групах
1-ша 2-га 3-тя 4-та
Низький (SCORE < 1 %) 0 0 0 0
SCORE Помнрний (1 < SCORE < 5 %) 82 80 20 0
Високий (5 < SCORE < 10 %) 18 20 80 0
Дуже високий (> 10 %) 0 0 0 100
Низький (SCORE < 1 %) 0 0 0 0
SCOREHDL Помiрний (1 < SCORE < 5 %) 73 60 30 0
Високий (5 < SCORE < 10 %) 27 40 70 0
Дуже високий (> 10 %) 0 0 0 100
Низький (SCORE < 1 %) 0 0 0 0
SCOREBM, Помiрний (1 < SCORE < 5 %) 46 20 10 0
Високий (5 < SCORE < 10 %) 54 80 90 0
Дуже високий (> 10 %) 0 0 0 100
Таблиця 5. Серцево-судинний ризик за шкалою PROCAM
Ризик Групи
1-ша 2-га 3-тя 4-та
Жшки, %
Низький 100 100 80 0
Високий 0 0 20 100
Чоловши, %
Низький 100 90 70 0
Високий 0 10 30 100
Таблиця 6. Серцево-судинний ризик за шкалою FRAMINGHAM
Ризик Групи
1-ша 2-га 3-тя 4-та
Жшки, %
Низький 100 100 60 0
Високий 0 0 40 100
Чоловши, %
Низький 100 100 50 0
Високий 0 0 50 100
Таблиця 7. Стратиф1кац1я загального кард'юваскулярного ризику зг'щно з ESH (2013)
Ризик Групи
1-ша 2-га 3-тя 4-та
Жшки, %
Низький — середнш ризик 0 8 0 0
Середнм — високий ризик 91 67 70 0
Високий ризик 9 25 30 70
Високий та дуже високий ризик 0 0 0 30
Чоловши, %
Низький — середнш ризик 0 0 0 0
Середнм — високий ризик 100 90 60 0
Високий ризик 0 10 40 90
Високий та дуже високий ризик 0 0 0 10
Таблиця 8. Серцево-судинний ризик за шкалою DRS
Ризик Групи
1-ша 2-га 3-тя 4-та
Жшки, %
Низький 73 50 20 0
Високий 27 50 80 100
Чоловши, %
Низький 91 60 10 0
Високий 9 40 90 100
За шкалою DRS серед жiнок 1-1 групи 73 % пацieнток мали низький ризик, 27 % — високий ризик; у 3-й rpyni 20 % пащентав мали низький ризик та 80 % — високий ризик (табл. 7). Серед чоловшв 1-1 групи 91 % мали низький ризик та 9 % — високий ризик. Серед чоловшв 3-1 групи 10 % мали низький ризик та 90 % — високий ризик.
Також ми проаналГзували ризик мшро- та макро-судинних ускладнень при цукровому дiабетi за шкалою IRIS II.
Серед жшок 4-1 групи з гшертошчною хворобою, ме-таболiчним синдромом та цукровим диабетом 70 % пащ-енток мали високий ризик ускладнень, тодi як у чоловiчих групах — 60 % вщповщно. Це асоцiювалося з найбгль-шими проявами лептинорезистентностi за визначенням втьного лептинового iндексy, що становив 5,45 ± 1,09 у груш жшок високого ризику за шкалою IRIS II проти 3,1 ± 0,5 у ж1нок низького ризику за щею ж шкалою. Схожа тенденця вiдмiчалася в чоловiчих групах. Так, вгльний лептиновий шдекс становив 4,5 ± 1,6 у груш чоловшв високого ризику за шкалою IRIS II проти 3,4 ± 1,3 у груш чоловшв низького ризику втповщно.
У результата проведеного аналiзy виявлено, що най-часпше високий ризик визначався в групах жшок та чоловшв 3-1 групи з ГХ, МС i порушеною толерантшстю до вуглеводав, пацieнти 4-1 групи мали дуже високий ризик в 100 % випадюв, осктьки цю групу становили пацieнти з ГХ, МС та цукровим дiабетом. Додаткове ви-користання шкал SCORE, що враховуе 1МТ мало переваги, що було пов'язано з наявшстю надлишково! маси тiла та ожиршня в обстежуваних групах. Виявлення серцево-судинного ризику за шкалами ризику асоцш-валося iз зростанням проявiв лептинорезистентосп за визначенням вiльного лептинового шдексу з 1,67 ± 0,33 у груш жшок iз ГХ, МС без порушень вуглеводного об-мшу до 4,77 ± 0,80 у груш жшок iз ГХ, МС та цукровим дiабетом та з 0,73 ± 0,19 до 3,93 ± 1,20 у чоловiчих групах
Рисунок 1. Серцево-судинний ризик за шкалою IRIS II у пац1ент1в 4-7-1 груп
вщповщно. Отже, визначення лептинорезистентносл може використовуватися для своечасного виявлення хворих iз високим серцево-судинним ризиком.
Висновки
1. Виявлено, що у хворих iз ГХ та МС лептинорезис-тентнiсть за визначенням втьного лептинового шдексу асоцшеться зi зростанням виявлення факторiв серцево-судинного ризику. Установлено корелятивний зв'язок мгж вгльним лептиновим iндексом та факторами серце-во-судинного ризику, такими як ОТ, 1МТ, холестерин, триглiцериди, ХС ЛПВЩ, та глюкозою та рГвнем арте-рiального тиску в жшочих та чоловГчих групах.
2. Визначено, що обрахування серцево-судинного ризику у хворих Гз ГХ та МС за стандартною шкалою SCORE не дозволяе максимально видтити когорту хворих Гз високим серцево-судинним ризиком, оскть-ки не враховуе вплив на його рГвень надлишково1 маси тта та порушень вуглеводного обмшу. Додаткове вико-ристання шкал SСOREBMI, PROCAM, FRAMINGHAM, DRS дозволяе оптимГзувати виявлення хворих Гз високим та дуже високим кардюметаболГчним ризиком.
3. Установлено, що в пащентав Гз ГХ, МС i цукровим дГабетом високий ризик ускладнень за шкалою IRIS II асоцшвався з найбтьшими проявами лептинорезис-тентносп за визначенням втьного лептинового шдексу, що становив 5,45 ± 1,09 у груш жшок та 4,5 ± 1,6 у груш чоловшв, що дозволяе використовувати втьний лептиновий шдекс для оптимГзаци раннього виявлення ускладнень у хворих Гз цукровим дГабетом.
Список лiтератури
1. Пдзинська 1.М., Мороз Г.З., Ласиця Т.С., Безугла М.В. Mema6oñÍHHUü синдром та серцево-судинний ризик: сучасний погляд на проблему // Артериальная гипертензия. — 2012. — 2(22). — С. 21-27.
2. Коваленко В.М., Корнацький В.М. та ствавт. Регюнальт медико-сощальт проблеми хвороб системи кровооб.1гу. Динамка та аналiз. Аналтично-статистичний поабник. — К., 2013р. — 239 с.
3. Коваленко В.М. Калькулятор кардюваскулярного ризику // Здоров'я Украгни. — 2010. — № 3 (тематичний номер). — С. 6.
4. Митченко Е.И., Мамедов М.Н., Колесник Т.В. и др. Современный профиль факторов риска сердечно-сосудистых заболеваний в городской популяции Украины // Украгнський кардiологiчний журнал. — 2013. — Додаток 4. Матерiали XIV Нащонального конгресу кардiологiв Украгни. — С. 76-83.
5. Питецька Н.1., Ковальова О.М. Фактори ризику серцево-судинних захворювань: гендерт особливостi//Медицина транспорту Украгни. — 2011. — № 4. — С. 83-89.
6. Светлаков А.В., Яманова М.В., Филиппов О.С., Малахова Н.А. Лептин и липидный спектр крови у женщин с разными типами ожирения // Проблемы репродукции. — 2001. — 6. — 33.
7. Фадеенко Т.Д. Ожирение и риск сердечно-сосудистых заболеваний //Лжи Украгни. — 2009. — № 7(133). — С. 55-64.
8. AHA/ACC/TOS Guideline for the Management of Overweight and Obesity in Adults: A Report of the American College of Cardiology/ American Heart Association Task Force on Practice Guidelines and the Obesity Society //Circulation. — 2013. — Vol. 11. — P. 45-90.
9. Friedman J.M. Leptin and the Regulation of Body Weight // Journal of Medical Sciences. — 2010. — Vol. 3, № 3.
10. Giuseppe M. et al. Guidelines for the management of arterial hype rtension // European Heart Journal. — 2007. — Vol. 28. — P. 1462-1536.
11. Gorska E, Popko K., Stelmaszczyk-Emmel A., Ciepiela O, Kucharska A., WasikM. Leptin receptors//Eur. J. Med. Res. Nov. — 2010. — 4. — 15, Suppl 2. — 50-4.
12. Kershaw E.E., Flier J.S. Adipose tissue as an endocrine organ // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 2004. — 89. — 2548-2556.
13. Mantzoros C.S. The role of leptin in human obesity and disease: A review of current evidence // Ann. Intern. Med. — 1999. — 130. — 671-80.
14. Mancia G., Fagard R.., Narkiewicz K. et al. ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension: The Task Force for the management ofarterial hypertension of the European Society ofHy-pertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC) // Journal ofHypertension. — 2013. — 31, Iss. 7. — 1281-1357.
15. Myers M.G., Cowley M.A., Munzberg H. Mechanisms of leptin action and leptin resistance // Ann. Rev. Physiol. — 2008. — 70. — 537-556.
16. Owecki M., Nikisch E., Miczke A., Pupek-Musialik D., Sowinski J. Leptin, soluble leptin receptors, free leptin index, and their relationship with insulin resistance and BMI: high normal BMI is the threshold for serum leptin increase in humans // Horm. Metab. Res. — 2010 Jul. — 42(8). — 585-9. — Epub 2010 M.
17. Reiner Z. et al. Guidelines for the management of dyslipidae-mias // European Heart Journal. — 2011. — Vol. 32. — P. 17691818.
18. Ren J. Leptin and hyperleptinemia-from friend and foe for cardiovascular function // J. Endocrinol. — 2004. — 181. — 1-1.
19. Sun Q., van Dam R.M., Meigs J.B., Franco O.H., Mantzoros C.S. et al. Leptin and soluble leptin receptor levels in plasma and risk of type 2 diabetes in U.S. women: a prospective study // Diabetes. — 2010. — 59. — 611-618.
OrpuMaHO 04.05.15 ■
Митченко Е.И., Романов В.Ю., Кулик О.Ю., Якушко Л.В.
ГУ «ННЦ «Институт кардиологии
им. акад. Н.Д. Стражеско» НАМН Украины, г. Киев
ВЗАИМОСВЯЗЬ МЕЖДУ ЛЕПТИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬЮ
И СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫМ РИСКОМ У БОЛЬНЫХ С ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ И МЕТАБОЛИЧЕСКИМ СИНДРОМОМ
Резюме. Целью работы было изучить взаимосвязь между лептинорезистентностью и сердечно-сосудистым риском у больных с гипертонической болезнью (ГБ) и метаболическим синдромом (МС). Обследовано 160 пациентов с ГБ II стадии и МС. У 84 пациентов определяли уровень SOB-R-рецепторов, среди них 43 женщины и 41 мужчина, которые были разделены на клинические группы в зависимости от нарушений углеводного обмена. Выявлено, что у больных с ГБ и МС лептинорезистентность по показателям свободного лептинового индекса ассоциируется с ростом выявления факторов сердечно-сосудистого риска. Установлена корреляционная связь между свободным лептиновым индексом и факторами сердечно-сосудистого риска, такими как окружность талии, индекс массы тела, холестерин, триглицериды, холестерин липопротеидов высокой плотности, и глюкозой и уровнем артериального давления в женских и мужских группах. Определено, что стратификация сердечно-сосудистого риска у больных с ГБ и МС по стандартной шкале SCORE не позволяет максимально выделить когорту больных с высоким сердечно-сосудистым риском, поскольку не учитывает влияние на его уровень избыточной массы тела и нарушений углеводного обмена. Дополнительное использование шкал SCOREBMI, PROCAM, FRAMINGHAM, DRS позволяет оптимизировать выявление больных с высоким и очень высоким кардиометаболическим риском. Установлено, что у пациентов с ГБ, МС и сахарным диабетом высокий риск осложнений по шкале IRIS II ассоциировался с наибольшими проявлениями лептинорезистентности по определению свободного лептинового индекса, который составил 5,45 ± 1,09 в группе женщин и 4,5 ± 1,6 в группе мужчин, что позволяет использовать свободный лептиновый индекс для оптимизации раннего выявления осложнений у больных с сахарным диабетом.
Ключевые слова: лептинорезистентность, метаболический синдром, сердечно-сосудистый риск.
Mitchenko O.I., Romanov V.Yu, KulykO.Yu, YakushkoL.V. State Institution «National Scientific Center «Institute of Cardiology named after M.D. Strazhesko» of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv, Ukraine CORRELATION BETWEEN LEPTIN RESISTANCE AND CARDIOVASCULAR RISK IN PATIENTS WITH ESSENTIAL HYPERTENSION AND METABOLIC SYNDROME
Summary. Objective of the study was to investigate the correlation between leptin resistance and cardiovascular risk in patients with essential hypertension (EH) and metabolic syndrome (MS). The study involved 160 patients with stage II EH and MS. In 84 patients, we have determined the level of SOB-R-receptors, among them 43 women and 41 men who were divided into groups depending on carbohydrate metabolism disorders. It is found that in patients with EH and MS, leptin resistance, according to free leptin index, is associated with the growth in identifying the factors of cardiovascular risk. A correlative relationship has been established between free leptin index and factors of cardiovascular risk, such as waist circumference, body mass index, cholesterol, triglycerides, high-density lipids cholesterol, and glucose level and blood pressure in female and male groups. It is found that calculating cardiovascular risk in patients with EH and MS by a standard SCORE scale doesn't enable to select maximally a cohort of patients with high cardiovascular risk because it does not take into account the impact on the level of overweight and carbohydrate metabolism disorders. Additional use of SCOREBMI, PROCAM, FRAMINGHAM, DRS scales enables to optimize the detection of patients with high and very high cardiometabolic risk. It is established that in patients with EH, MS and diabetes mellitus, the high risk for complications by IRIS II scale has been associated with most significant manifestations of leptin resistance by definition of free leptin index, which was 5.45 ± 1.09 in the group of women and 4.5 ± 1.6 in the group of men, that makes it possible to use free leptin index to optimize early detection of complications in patients with diabetes mellitus.
Key words: leptin resistance, metabolic syndrome, cardiovascular risk.
