CC BY
48
КЛ1Н1ЧН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ
CLINICIAL RESEARCHES
СЕЛЮКМ.М.ПОТАСКАЛОВА В.С.2 1Укра'1нська вйськово-медична академ1я
2Нацюнальний медичний университет ¡мен О.О. Богомольця, м. Кив
ПРОФЛ ФАКТОРiВ РИЗИКУ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ СЕРЕД ЧОЛОВШВ, ЯК ПРАЦЮЮТЬ В УМОВАХ ВПЛИВУ ЕЛЕКТРОМАГЫТНОГО ВИПРОМНЮВАННЯ НАДВИСОКОЧАСТОТНОГО ДiАПАЗОНУ
Резюме. Ризикрозвитку ускладнень перебку apmepiaabmi гiпертензiiзначно тдвищуеться при поеднанн i3 впливом електромагнтного випромнювання надвисокого diana-зону, що необхiдно врахувати при про-веденш вiдповiдних профиактичних заходiв у певного контингенту осб.
Ключовг слова: артерiальна гтертенз1я, фактори ризику, електромагнтне випромтювання надвисоко-частотного дiапазону.
Вщповщно до шформацп Всесвггньо! оргашза-цп охорони здоров'я основною причиною смерт в усьому свт е серцево-судинш захворювання. У 2008 рощ вщ серцево-судинних захворювань померло 17,3 млн оаб. За прогнозом, до 2030 року смертшсть вщ серцево-судинних захворювань сягне 23,3 млн оаб за рiк [1].
Медико-сощальне значення артерiальноl гшер-тензп (АГ) пов'язане з тим, що юнуе кореляцшний зв'язок мiж рiвнем АГ та ризиком серцево-судинних ускладнень [2]. Вщомо, що ризик серцево-судинних ускладнень збшьшуеться залежно вiд збiльшення рiвня артерiального тиску (АТ) [3].
У 2012 рощ бвропейським товариством атеросклерозу наголошено на значеннi модифшацп фак-торiв. З'ясовано, що в ошб з оптимальним профiлем факторiв ризику рееструеться менший ризик осно-вних серцево-судинних подiй бiльше шж утричi. В Укра!ш вiд серцево-судинних захворювань у 2011 рощ померло понад 440 тисяч ошб, що становить 66,3 % вщ ушх причин смерть Слщ зазначити, що в Укра!ш iснують данi щодо поширеностi основних п'яти факторiв ризику, таких як палшня, артерiаль-на гiпертензiя, ожирiння, дислiпiдемiя та недостат-ня фiзична активнiсть, i вщсутнш аналiз нових пре-дикторiв розвитку серцево-судинних захворювань. Насамперед це порушення вуглеводного обмшу, поширенiсть цукрового дiабету 2-го типу, вюцераль-ний тип розподшу жирово! тканини, гшерурикемп,
piBeHb С-реактивного бiлка, патологiя щитоподiбноl залози та ряд шших факторiв.
Метою нашо! роботи було дослiдити 13 фак-TopiB ризику у 80 чоловшв, хворих на есенцiальну артерiальну гiпертензiю, якi працювали в умовах впливу електромагштного випромiнювання надви-сокочастотного дiапазону (ЕМВ НВЧ) (I група). Як контрольну групу обстежено 80 чоловтв, хворих на есенщальну артерiальну гiпертензiю, якi не зазна-вали тривалого впливу ЕМВ НВЧ (II група), та 40 практично здорових чоловшв вщповщного вшу без шкщливого впливу факторiв виробництва (III група). Групу порiвняння становили 40 практично здорових чоловтв (IV група), яш працювали в умовах впливу ЕМВ НВЧ. Протокол дослщження включав визначення та ощнку у чоловтв вiком 22—46 рокiв (36,6 ± 5,3 року) i тривалiстю захворювання 1—11 ро-кiв (у середньому 3,7 ± 1,9 року) таких 13 параметрiв:
1. Антропометричш данi (зрiст, вага, iндекс маси тша).
2. Рiвень середньодобового систолiчного (САТ) та дiастолiчного артерiального тиску (ДАТ) при до-бовому мониторингу артерiального тиску (ДМАТ).
3. Загальний холестерин.
4. Палiння.
5. Рiвень глюкози натще.
© Селюк М.М., Потаскалова В.С., 2014 © «Артер1альна ппертензш», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
6. Прийом алкоголю.
7. Соцiальний статус (освгга, сiмейний статус).
8. Спaдковiсть (АГ, ожиршня, дiaбет, iшемiчнa хвороба серця, шфаркт мiокaрдa, iнсульт у родичiв).
9. Наявшсть серцево! недостaтностi.
10. PiBeHb фiзичноl aктивностi.
11. PiBeHb тривоги та депресп.
12. Рiвень сечово! кислоти.
13. Нaявнiсть коморбiдностi за патолопею щито-подiбноl залози, печшки та нирок.
Час трудово! дiяльностi обстежених чоловiкiв I та IV груп в умовах впливу ЕМВ НВЧ становив 4—22 роки. Сумарна отримана доза ЕМВ НВЧ дорiвнювa-ла в середньому 17151,7 ± 7102,4 кВт. Уш пащенти отримували антигшертензивне лiкувaння.
PiBeHb apTepiaAbHoro тиску
Серед пащеппв з АГ, яш працювали в умовах впливу ЕМВ НВЧ, гшертошчна хвороба I стадп ви-явлена у 21 хворого (26,25 %), гiпертонiчнa хвороба II стадп — у 59 хворих (72,75 %). Серед пащеппв з АГ II групи гшертошчну хворобу I стадп дiaгносто-вано у 19 чоловтв (23,75 %), II стадп — у 61 чоловь ка (76,25 %).
На момент обстеження стутнь есенщально! ар-терiaльноl гшертензп у хворих, якi працювали в умовах впливу ЕМВ НВЧ, розподшявся таким чином: 1-й виявлено у 25 хворих (31,25 %), 2-й — у 49 хворих (61,25 %), 3-й — у 6 чоловтв (7,5 %). У пащеппв II групи АГ 1-го ступеня виявлена у 57 ошб (71,25 %), 2-го — у 21 чоловша (26,25 %), 3-го — у 2 обстежених (2,5 %) (табл. 1).
Середньодобовi (ср) значення САТ i ДАТ вiдрiз-нялись у хворих обох груп (табл. 2). САТср та ДАТср у пащенпв I групи (вщповщно 142,5 ± 11,2 мм рт.ст., 134,1 ± 15,3 мм рт.ст., 85,3 ± 8,2 мм рт.ст., 78,1 ± ± 10,2 мм рт.ст.) вiрогiдно (Р1 < 0,05) перевищу-
Таблиця 1. Кл1н1чн1 форми артер1ально1 ппертен-3ii' в обстежених хворих
Кл^чш форми АГ Обстежен 1групи Обстежеш II групи
Абс. % Абс. %
1 стащя 21 26,25 19 23,75
II ста^я 59 73,75 61 76,25
1-й ступшь 25* 31,25 57 71,25
2-й cTyniHb 4 CD * 61,25 21 26,25
3-й CTyniHb 6 7,5 2 2,5
Примтка: * — подано в1рогщн1 вщмшност (р < 0,05).
вали значення хворих II групи (вщповщно 131,3 ± ± 13,8 мм рт.ст., 125,1 ± 19,6 мм рт.ст., 78,5 ± ± 11,4 мм рт.ст., 72,8 ± 13,8 мм рт.ст.). У здорових чо-ловiкiв групи порiвняння (IV група) цi параметри та-кож були вищими за даш здорових чоловiкiв III групи (вщповщно 120,5 ± 4,1 мм рт.ст., 106,8 ± 10,9 мм рт.ст., 73,3 ± 6,9 мм рт.ст., 65,0 ± 4,6 мм рт.ст. проти 126,7 ± 2,5 мм рт.ст., 111,0 ± 7,1 мм рт.ст., 82,7 ± ± 6,4 мм рт.ст., 71,0 ± 8,5 мм рт.ст.; Р3 < 0,05).
При аналiзi даних за вшовими групами нами отриманi таы результати: в I групi хворих САТср у пащенпв вiком 22—29 роыв САТср становив 147,4 ± ± 5,9 мм рт.ст., 30—39 рокiв — 137,3 ± 11,7 мм рт.ст., 40—46 роив — 156,0 ± 9,3 мм рт.ст. У всiх пацiентiв II групи — 125,8 ± 12,4 мм рт.ст. (рис. 1). ДАТср вщ-повiдно в I групi — 86,7 ± 4,6 мм рт.ст., 81,7 ± 7,6 мм рт.ст., 87,6 ± 9,3 мм рт.ст., у II групi хворих вшом 22— 39 рокiв — 81,0 ± 9,9 мм рт.ст. та у чоловiкiв вiком 40-46 рошв — 77,8 ± 10,3 мм рт.ст.
При аналiзi даних САТср у III груш у чоловшв вь ком 22-39 рокiв цей показник становив у середньому 115,8 ± 4,9 мм рт.ст., вшом 40-46 рокiв — 118,3 ± ± 4,2 мм рт.ст., у групi порiвняння у чоловтв вiком
Таблиця 2. Параметри добового монторування артер1ального тиску у чолов1к1в обстежених груп
(X ± SD)
Параметри Розподш обстежених за групами Р
I (n = 80) II (n = 80) III (n = 40) IV (n = 40)
САТср, мм рт.ст. 138,3 ± 13,3 128,2 ± 16,7 113,7 ± 7,5 118,6 ± 4,8 Р1 < 0,005 Р2 < 0,005 Р3 < 0,005 Р4 < 0,005 Р5 < 0,05 Рк > 0,05
ДАТср, мм рт.ст. 81,7 ± 9,2 75,7 ± 12,6 69,2 ± 5,8 76,9 ± 7,5 Р1 < 0,005 Р2 < 0,005 Р3 < 0,05 Р4 < 0,05 Р4 < 0,05 Р6 < 0,05 6
Примтки: Р1 — в1рогщн1сть р1зниц1 мж хворими I та II групи; Р2 — в1рогщн1сть р1зниц1 мж хворими I групи та здоровими чоловками групи контролю (III); Р3 — в1рогщн1сть р1зниц1 мжхворими I групи контролю та здоровими чоловками, як працювали за умов впливу ЕМВ НВЧ (IVгрупа); Р4 — в1рогщн1сть р1зниц1 м 'ж хворими II групи та здоровими чоловками (III група); Р5 — в1рогщн1сть р1зниц1 м 'ж хворими II групи та чоловками IV групи; Р6 — в1рогщн1сть р1зниц1 мж чоловками III та IV груп.
22—39 рокiв — 123,5 ± 4,8 мм рт.ст. та вiком 30—46 рокiв — 125,3 ± 9,4 мм рт.ст. ДАТср становив вщпо-вiдно в III групi у всiх чоловшв 74,5 ± 5,1 мм рт.ст., у IV груш — 78,8 ± 3,9 мм рт.ст. i 77,4 ± 6,8 мм рт.ст. (рис. 2).
Виявлено прямий кореляцшний зв'язок мiж САТср та iндексом маси тша (IМТ) у пацiентiв I гру-пи (г = 0,44; Р < 0,05), слабкий прямий зв'язок мiж САТср та ШТ у пацiентiв II групи (г = 0,07; Р < 0,05) та зворотний зв'язок у чоловтв III та IV груп (вщ-повщно г = —0,10 та г = —0,26).
Рiвень загального холестерину
Найбшьш прогностично значимий рiвень холестерину визначали за формулою Fгiedewald. Рiвнi загального холестерину вище 5,0 ммоль/л виявлено у 63,9 % хворих I групи (в середньому 5,5 ± 1,2 ммоль/л), у 61,1 % хворих II групи (в середньому 5,5 ± ± 1,1 ммоль/л). При цьому в обстежених пащенпв I групи вшом 22—29 рокiв гiперхолестеринемiя ви-явлена в 66,7 % випадыв, у пацiентiв вiком 30—39 роыв — у 59,1 % та у пащенпв вiком вiд 40 до 46 ро-кiв — у 58,3 %. У хворих II групи вшом 30—39 роыв — 69 %, 40—47 роыв — 65,9 %. Гипертриглщери-демiя (> 1,7 ммоль/л) виявлена у 40 % хворих I групи та у 48 % хворих II групи (рис. 3).
Серед здорових чоловтв контрольно! групи 7,5 % мали гшерхолестеринемш, в груш порiвнян-ня — 46,2 % обстежених. У IV груш обстежених Bi-ком 22—29 роыв рiвень холестерину вище 5 ммоль/л мали 45 % чоловтв, 30—39 роыв — 47,3 %, у III гру-ni обстежених вшом 30—39 роыв гшерхолестеринемш виявлено у 10,7 % випадыв.
При проведенш кореляцшного аналiзу мiж рiв-нем холестерину та САТср виявлено, що у чоловь кiв I групи юнуе слабкий прямий зв'язок (г = 0,05; Р > 0,05), а в обстежених II, III та IV груп — зворотний зв'язок (вщповщно г = —0,07, Р > 0,05; г = —0,09, Р > 0,05; та г = -0,22, Р < 0,05).
Палшня
Поширешсть палшня серед обстежених чоловь ыв становила 42,4 %, при цьому з вшом вiдмiчалось зменшення поширеност цього фактора ризику. Так, серед чоловтв вшом 22-29 роыв близько 1 пачки цигарок на добу курять 48,5 %, чоловшв вшом вщ 30 до 39 роыв — 52 % та старше 40 роыв — 23,7 % (рис. 4).
Ми спостертали суттеву рiзницю щодо частоти палшня серед чоловшв обстежених груп. При ана-лiзi даних обстеження пащенпв I групи серед чоло-вшв вшом до 29 роыв паллили у 72,7 %, така ж ыль-
САТср
■ Iгрупа □ II група
160 140 120 Ö 100 k 80 I 60
40 20
о
22-29 30-39
BiK, роки
40-46
88 86 84 ё 82 ^ 80 Ü 78 76 74 72
ДАТср
22-29 30-39
BiK, роки
40-46
САТср
■ III група □ IV група
126 124 122 Ö 120 k 118 Ü 116 112 110 108
ДАТср
22-29
30-39
BiK, роки
40-46
79 78 77 <5 76 ^ 75 1 74 73 72 71
22-29
30-39 BiK, роки
40-46
Рисунок 2. Р1вень САТср та ДАТср у обстежених чолов1к1в III та IVгруп
Рисунок 1. Р1вень САТср та ДАТср у обстежених пац1ент1в
кiсть i серед чоловiкiв вiком 30—39 рокiв — 72,7 %, серед чоловiкiв старше 40 роыв — 17 %.
У II груш обстежених серед чоловшв вшом до 30 роыв палшня зустрiчалось у 44,8 % випадыв, старше 30 рокiв — у 53,7 % випадыв.
У груш контролю чоловши вiком до 40 роыв па-лять у 53,6 % випадыв, старше 40 роыв — у 8,3 % випадыв. Чоловши без АГ, яы працювали в умовах впливу ЕМВ НВЧ у вах вiкових групах палили в се-редньому у 36 % випадыв.
За юнуючими даними, поширешсть палiння в популяцп становить 44,5 % чоловiкiв, у вшовш групi 18—29 рокiв частота палшня сягае 51,7 % [4, 5].
Надмiрна маса тiла та ожиршня
Зпдно з отриманими даними, нормальну масу тiла з 1МТ < 25кг/м2 серед обстежених чоловшв мали лише 27,3 %, що узгоджуеться з iснуючими даними попередшх дослiджень [6]. Аналiзуючи ре-зультати визначення 1МТ, ми виявили, що 45,9 % чоловшв мали надмiрну масу тiла, а 26,8 % чоловь кiв — ожирiння 1—11 ступеня.
Серед уах обстежених 1МТ > 25 кг/м2 за вшовими групами розподiлявся таким чином: 5,4 % чоловшв вiком 22—29 роыв, 40,5 % чоловшв вiком 30—39 роыв та 53,6 % чоловшв старше 40 роыв (рис. 5).
У пашенпв I групи вшом до 29 роыв 1МТ становив у середньому 24,4 ± 2,2 кг/м2, 30—39 роыв —
27,6 ± 4,9 кг/м2, старше 40 роыв — 29,2 ± 2,9 кг/м2. Серед пацieнтiв II групи — у чоловшв bîkom до 30 роыв 1МТ у середньому становив 29,3 ± 4,2 кг/м2, старше 30 рокiв — 30,2 ± 4,3 кг/м2. В обстежених групи контрою вшом до 39 роыв 1МТ у середньому був 25,8 ± 3,7 кг/м2, старше 40 роыв — 28,0 ± 2,9 кг/м2. У чоловiкiв IV групи 1МТ коливався в межах 20,0-28,1 кг/м2 (рис. 6).
Отже, ми спостерпаемо збшьшення 1МТ залежно вiд вшу обстежених у вшх групах, що збшьшуе ризик розвитку АГ.
Знайдено слабкий прямий кореляцшний зв'язок мiж рiвнем холестерину та 1МТ у пащенпв I групи (г = 0,11; Р > 0,05), зворотний зв'язок у пащенпв II групи (г = -0,18; Р < 0,05), у чоловшв IV групи (г = -0,07; Р > 0,05) та III групи (г = 0,10; Р >0,05).
PiBeHb глюкози KpoBi
Середнш рiвень глюкози кровi натще в обстежених ушх груп суттево не вiдрiзнявся. Так, рiвень глюкози кровi натще в обстежених вiком до 30 роыв у середньому становив 4,6 ± 0,8 ммоль/л, вшом 30-39 рокiв — 4,1 ± 0,7 ммоль/л та старше 40 рокiв — 4,4 ± ± 0,9 ммоль/л.
При порiвняннi показникiв умiсту глюкози кровi мiж рiзними групами нами виявлено несуттeвi вщмш-ностi даних: у пацieнтiв I групи — 4,5 ± 0,7 ммоль/л, причому чоловiки вiком до 39 роыв мали рiвень глю-
Рисунок 3. PiBeHb загального холестерину у чоло-bîkîb обстежених груп
Рисунок 5. Поширешсть надмiрноï маси тла та ожиршня серед обстежених чоловк/в (1МТ > 25 кг/м2)
Рисунок4. Поширен/сть пал/ння серед обстежених чоловк/в
35 30 25 20 15 10 5 0
ДоЗО 30-39 Старше
pokib pokib 40 pokib
1 група 24 28 29
II група 29 30 30
III група 26 26 28
IV група 23 23 25
-♦-1 група -□- II група
III група
IV група
Рисунок 6.1МТу чолов/к/в дослджених груп залежно вд в/ку (кг/м2)
кози в середньому 4,7 ± 1,0 ммоль/л, bîkom старше 40 роыв — 4,5 ± 0,5 ммоль/л. У пацieнтiв II групи виявили середнiй piBeHb глюкози кровi — 3,9 ± 1,2 ммоль/л: у вiцi до 40 роыв — 3,6 ± 1,1 ммоль/л, старше 40 роыв —
4.2 ± 1,1 ммоль/л. У здорових чоловiкiв групи контролю рiвень глюкози кровi натще становив
4.3 ± 0,4 ммоль/л, серед обстежених вiком до 40 роыв — 4,3 ± 0,4 ммоль/л, старше 40 роыв — 4,4 ± ± 0,4 ммоль/л. Аналiз даних серед обстежених чоловшв IV групи показав, що середнш рiвень глюкози кровi в ушх вiкових групах становив 4,6 ± 0,6 ммоль/л (рис. 7).
Хворi з цукровим дiабетом та порушенням толе-рантностi до вуглеводiв у дослщження не включались. При порiвняннi отриманих нами даних встановлено, що дещо вищий рiвень глiкемiï натще виявляеться у чоловiкiв, якi працювали в умовах впливу ЕМВ НВЧ.
Вживання алкоголю
Серед обстежених чоловiкiв алкоголь у помiрнiй кiлькостi (1—2 рази на мюяць в об'eмi до 100 мл го-ршчаних виробiв) вживали 70,7 %, 60,6 % чоловшв вшом до 30 роыв, 68,4 % вшом вщ 30 до 40 роыв та 77 % старше 40 роыв (рис. 8).
Алкоголь вживали 58,8 % пащенпв I групи, 62,9 % пашенпв II групи, 47,5 % чоловшв групи контролю та 63,4 % чоловшв IV групи (рис. 9)
У середньому вiрогiдноï рiзницi за кшьыстю обстежених чоловшв обстежених груп, яы вживали алкоголь у помiрнiй кшькосп, нами не виявлено.
Сощальний статус
Бшьшють пащенпв I групи (92,7 %) мали вищу освггу, 89,8 % чоловшв одружеш, 76,4 % у цшому за-доволеш сво'1'м життям та роботою. Серед пацieнтiв
II групи 76,3 % мали вищу освпу, 88,2 % одружеш, 84,5 % у цшому задоволеш життям i роботою. Не-мае вiрогiдних вiдмiнностей щодо даних показни-ыв i серед обстежених чоловiкiв III та IV груп. Так, вищу освпу мали вщповщно 91,7 та 84,7 % чоловь кiв, одружеш — 74 та 79 %. Вказали, що в цшому задоволеш життям та роботою 89 i 88,7 % обстежених (рис. 10).
KOMOp6ÏAHÏCTb
У дослщження нами не включались чоловши з тяжкою супутньою патолопею шших оргашв i систем. При обстеженш пашенпв I групи виявлено 5 ошб (6,3 %) iз патологieю щитоподiбноï залози без порушення функцп' органа; з патолопею печшки (у тому чи^ гепатит вiрусноï етiологiï) — 27 чоловшв (33,8 %). Серед пашенпв II групи патолопя щитопо-дiбноï залози виявлена у 12 чоловшв (15 %), патолопя печшки — у 34 чоловшв (42,5 %). В обстежених
III та IV груп виявили вщповщно в 7,5 та 15 % випадыв патологш щитоподiбноï залози; в 17,5 та 30 % — патологш печшки (рис. 11).
Проводячи анал1з даних щодо коморбщносп, ми виявили, що в I груш супутня патолопя зустр1чалась у 33 % обстежених вшом 30—39 роыв та в 61,5 % чо-
Рисунок 9. Кшьюсть чоловшв, як вживали алкоголь, в обстежених групах
Рисунок 7. Р1вень глюкози кровi натще в обстежених чолов1к1в дослджених груп
Щ ДоЗОроюв □ 30-40 poKie □ Старше40роюв
IV
■ Задоволення життям та роботою
□ Одружем
■ Вища освиа
%
0 20 40 60 80 100
Рисунок 10. Соцальний статус чоловшв обстеже-них груп
III
II
Рисунок 8. Поширенсть вживання алкоголю серед обстежених чолов1к1в
ловiкiв вшом старше 40 роыв, у II rpyni — у 29,6 % чоловшв вшом 30—39 роыв та у 25,7 % чоловшв Bi-ком старше 40 роыв. У III та IV групах — вщповщно в 16,7 та 10,1 % чоловшв старше 40 роыв.
Спадковють
При проведенш анкетування чоловiкiв ушх груп нами було визначено ыльысть осiб, якi вказали на наявнють спадкових захворювань, таких як артерь альна гiпертензiя, ожирiння, цукровий дiабет, ше-мiчна хвороба серця, шфаркт мiокарда, iшемiчний або геморагiчний шсульт хоча б в одного з батьыв. У I групi на наявшсть спадкових захворювань у роди-чiв вказали 24,3 % чоловшв, у II групi — 4,4 %, у III груш — 10,2 % чоловшв та IV груш — 8 % чоловшв (рис. 12).
У I груш 68 % чоловшв мали обтяжену спадковють за артерiальною гiпертензieю, 2,5 % — за гострим порушенням мозкового кровообпу i така ж кiлькiсть — за цукровим дiабетом. Серед пацieнтiв II групи обтяжену спадковють за АГ мали 14,3 % ошб, у III груш — 57,5 % чоловшв. При опитуванш чо-ловшв IV групи виявлено, що 31,7 % мали обтяжену спадковють за АГ, 5 % — за гострим порушенням мозкового кровообпу та 5 % — за цукровим дiабетом.
Достатню фiзичну активнють оцшювали за по-няттям «регулярно займались спортом». Обстежеш вказували на гру у футбол, легку атлетику, заняття в тренажерному зат, вiдвiдування басейну не рiдше 3 разiв на тиждень. Так, достатню фiзичну активнiсть серед пацieнтiв I групи мали 76 % чоловшв, II групи — 32,9 %, групи контролю — 72,5 %, IV групи —
51.2 % чоловшв. Аналiзуючи фiзичну активнють у рiзних вшових групах, ми отримали таы результати: регулярно займались спортом у I груш 42,9 % чоло-вшв вiком до 30 роыв, 52,4 % чоловшв вшом вщ 30 до 39 роыв та 91,5 % чоловшв старше 40 роыв; у II груш — 17,2 % чоловшв вшом до 39 роыв та 41,5 % чоловшв старше 40 роыв; а також чоловши III групи вшом до 39 роыв — 67,9 %, старше 40 роыв —
83.3 %. У IV груш 63,6 % чоловшв вшом до 40 роыв та 36,8 % чоловшв старше 40 роыв мали достатню фiзичну активнють.
Серцева недостатнють I ступеня серед хворих на артерiальну гшертензш спостерпалась у 81,3 % обстежених. Хворi вшом до 30 роыв мали прояви сер-цево1 недостатност в 45,5 % випадыв, вщ 30 до 40 роыв — 29,4 %, старше 40 роыв — 46,6 %. Серед па-Шенпв I групи частота розвитку серцево!' недостат-ност розподшялась таким чином: у 45,5 % чоловшв
Ег
□ Печжа
■ Щитопод1бна залоза
0 10 20 30 40 50
IV
III
%
Низька 9%
Помюна 91 %
Рисунок 11. Поширешсть патолог'/ï печ/нки та щи- Рисунок 13. Частота р/зних вид/в ситуативноï три-топод/бноï залози серед обстежених чоловШв вожностï за тестом Ч. Сп/лбергера — Ю.Л. Хан/на
у хворих на артер/альну г/пертенз/ю, як працювали за умов впливу ЕМВ НВЧ
0 5 10 15 20 25 30
V
II
II
%
Рисунок 12. Обтяжена спадковють за р/зними Рисунок 14. Частота р/зних вид/в особист/сноï
патолог/ями у чолов/к/в обстежених груп тривожност/ за тестом Ч. Сп/лбергера —
Ю.Л. Хан/на у хворих на артер/альну г/пертенз/ю, як/ працювали за умов впливу ЕМВ НВЧ
вiком до 30 рокiв, у 54,5 % — вшом вщ 30 до 40 роыв та у 63,8 % чоловшв старше 40 роыв; II група — у 10,3 % обстежених вшом до 40 роыв та у 26,8 % чоловшв старше 40 роыв.
Гiперурикемiя
Шдвищений умют сечово!' кислоти в кровi збшь-шуе схильнiсть до розвитку подагри та нирково!' недостатносп, спостерiгаeться при синдромi шсу-лшорезистентность Максимальна величина нормального рiвня становить 400 мкмоль/л для чоловь кiв. В обстежених осiб гiперурикемiя спостерiгалась у середньому в 3,5 % випадыв iз двократним перева-жанням у чоловiкiв iз надмiрною масою тiла.
При оцiнцi психоемоцшного стану ми проводили тестування чоловшв обстежених груп для вияв-лення рiвня особистiсноï (ОТ) та реактивно!' три-вожностi (РТ) i депресш Дiагностику рiвнiв ОТ та РТ проводили з використанням тесту Ч. Спшберге-ра — Ю.Л. Ханша [7], рiвень депресй' — за опиту-вальником депресй' Бека. У чоловшв I групи вшом до 30 роыв рiвень ОТ у середньому становив 36,3 ±
7.2 бала, РТ — 38,0 ± 8,8 бала, депресй' — 2,5 ± 0,3 бала; вiд 30 до 40 рокiв — вщповщно 39,2 ± 7,4 бала,
39.7 ± 5,8 бала та 4,3 ± 0,3 бала; старше 40 рокiв — 38,5 ± 1,8 бала, 37,7 ± 2,5 бала та 5,8 ± 0,6 бала.
У II груш чоловшв вшом до 40 роыв рiвень ОТ у середньому становив 45,1 ± 10,3 бала, РТ — 46,2 ± ± 9,8 бала, депресй' — 5,5 ± 4,7 бала; у чоловь кiв старше 40 роыв — вщповщно 44,8 ± 9,4 бала,
44.8 ± 8,5 бала та 5,1 ± 0,8 бала.
У групi контролю рiвень ОТ та РТ у середньому становив: 38,8 ± 2,6 бала та 39,7 ± 4,3 бала у чоловшв вшом до 40 роыв i 40,2 ± 3,4 бала та 38,7 ± 6,5 бала — старше 40 роыв. Рiвень депресй' — вщповщно
2.3 ± 0,2 бала та 3,8 ± 0,4 бала.
В обстежених IV групи у середньому рiвень ОТ, РТ та депресй' становив: чоловши вшом до 40 роыв — вщповщно 37,3 ± 4,9 бала, 33,8 ± 3,5 бала, 2,7 ± ± 0,4 бала; старше 40 роыв — вщповщно 37,8 ± 12,5 бала, 34,9 ± 8,0 бала та 3,4 ± 0,1 бала.
Встановлено (рис. 13), що лише у 7 хворих (9 %) з ЕГ I групи вiдмiчаeться низька ситуативна тривож-шсть (СТ), значно частше рееструеться помiрна СТ (у 73 хворих, 91 %).
У II груш висока СТ виявлена у 31 хворого (38,75 %), помiрна — у 42 (52,5 %), низька — у 7 (8,75 %). У груш контролю високу СТ мали 3 обстежених (7,5 %), помiрну — 36 (90 %) та низьку 1 (2,5 %) обстежений.
Особиспсна тривожшсть у переважно'1' бшьшосп (рис. 14) хворих I групи (65; 81,25 %) була помiрною, 10 хворих (12,5 %) мали високу ОТ та лише у 5 хворих (6,25 %) рееструвалась низька ОТ. У середньому ОТ у хворих на ЕГ, яы працювали за умов впливу ЕМВ НВЧ, вiрогiдно (Р < 0,05) переважала СТ (40,5 ± ± 7,5 бала проти 38,9 ± 5,2 бала). У груш контролю ОТ становила в середньому 39,2 ± 2,89 бала, що вщ-повщае помiрному рiвню в ушх обстежених.
Крiм того, вщзначено вiрогiднi кореляцшш зв'язки мiж рiвнем маркерiв оксидативного стре-су в добовш сечi та рядом психолопчних характеристик хворих на ЕГ I групи. Так, зокрема екс-крещя 8-OHdG та 8-oxoG була вiрогiдно (Р < 0,05) пов'язана з ситуативною тривожшстю (вщповщно г = 0,25 та г = 0,28), що погоджуеться з лггературни-ми даними [8].
Згщно з рекомендащями бвропейського товари-ства кардюлопв (2012) ми визначили поширешсть серцево-судинного ризику в обстежених ушх груп iз використанням шкали для краш високого ризику, до яких належить Украша.
Використовуючи третю шкалу SCORE для визна-чення ризику, згщно з якою необидно враховувати вш, стать, рiвень САТ, холестерину та статус курця, зрют i масу тша, ми пiдрахували ризики при обстеженш вшх груп чоловшв.
Так, серед чоловшв I групи виявлено 15,0 % ошб iз дуже високим ризиком (20,1—39,1 %), серед пащ-енпв II групи — 60 % (18,2-38,6 %).
Серед обстежених чоловшв групи контролю у 10 % випадыв нами виявлено 10^чний ризик за другою шкалою SCORE (у середньому 2 %) та за QDiabetes SCORE — 4,5 %; у IV груш в середньому ризик становив вщповщно 1,2 та 2,3 %.
У результат проведеного обстеження пащенпв I групи нами виявлений прямий вiрогiдний (Р < 0,05) кореляцшний зв'язок мiж SCORE-2 та вшом обсте-женого (г = 0,76), САТ (г = 0,47), рiвнем холестерину (г = 0,5), !МТ (г = 0,47), часом роботи в умовах впливу ЕМВ НВЧ (г = 0,49). Вщповщний прямий кореляцшний зв'язок — мiж SCORE-1 та наведени-ми параметрами: г = 0,17; г = 0,45; г = 0,44; г = 0,42; г = 0,67. Серед пащенпв II групи вiрогiдний прямий кореляцшний зв'язок виявлено лише мiж SCORE-2 та вшом i рiвнем холестерину (вщповщно г = 0,60; г = 0,37; Р < 0,05).
Проводячи анал1з зв'язку показниыв SCORE-2 iз вшом, рiвнем САТ, холестерину i часом роботи в умовах ЕМВ НВЧ у чоловшв IV групи виявлено таы результати: вщповщно г = 0,61; г = 0,99; г = 0,38; г = 0,61 (Р < 0,05). Мiж ризиком розвитку цукрового дiабету та означеними параметрами — вщповщно: г = -0,17; г = 0,16; г = -0,39; г = 0,41 (Р < 0,05). У здорових чоловшв групи контролю виявлено прямий корелятивний зв'язок мiж SCORE-2 та вшом (г = 0,70; Р < 0,05), зворотний — мiж SCORE-2, рiв-нем САТ (г = -0,09; Р > 0,05) та рiвнем холестерину (г = -0,05; Р > 0,05).
Отже, вщповщно до отриманих результапв ми винайшли дещо вщмшш даш щодо поширеност ко-горти високого ризику розвитку фатальних усклад-нень на вщмшу вщ статистичних даних, отриманих вщдшом популяцшних дослщжень, яы прийнят як офщшна статистика МОЗ Украши. Вочевидь, це пов'язано з обраним контингентом ошб молодого вшу, яы не мали тяжко!' супутньо! патологи' та пе-ренесених серцево-судинних подш в анамнезь Ре-
зультати проведеного дослщження дозволяють дiйти висновку щодо юнування загрозливо! ситуацп по-ширеностi серцево-судинних факторiв ризику. По-еднано з додатковими несприятливими факторами виробництва, зокрема електромагштного випро-мiнювання надвисокочастотного дiапазону, ризик розвитку ускладнень перебiгу артерiальноl гшертен-зп вiрогiдно пiдвищуеться. Отримаш данi необхiдно врахувати при проведенш вщповщних профшактич-них заходiв, зокрема в ошб, якi працюють в умовах впливу ЕМВ НВЧ.
Список лггератури
1. The European health report 2012: charting the way to wellbeing. http://www.euro.who.int/ru/what-we-do/data-and-evidence/european-health-report-2012
2. Алмазов В.А. Кардиология для врача общей практики. Гипертоническая болезнь / В. Алмазов, Е. Шляхто. — СПб.: Гиппократ, 2001. — Т. 1. — С. 128.
3. Настанова з артерiальноi гтертензи / За ред. В.М. Кова-ленка, 6.П. Свщенко, Ю.М. Оренка. — К.:Морюн, 2010. — 492с.
Селюк М.М.1, Потаскалова В.С.2 1Украинская военно-медицинская академия Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, г. Киев
ПРОФИЛЬ ФАКТОРОВ РИСКА СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ
СРЕДИ МУЖЧИН, КОТОРЫЕ РАБОТАЮТ В УСЛОВИЯХ ВЛИЯНИЯ ЭЛЕКТРОМАГНИТНОГО ИЗЛУЧЕНИЯ СВЕРХВЫСОКОЧАСТОТНОГО ДИАПАЗОНА
Резюме. Риск развития осложнений течения артериальной гипертензии значительно повышается при сочетании с влиянием электромагнитного излучения сверхвысокочастотного диапазона, что необходимо учесть при проведении соответствующих профилактических мероприятий у определенного контингента лиц.
Ключевые слова: артериальная гипертензия, факторы риска, электромагнитное излучение сверхвысокочастотного диапазона.
4. Горбась 1.М. Епiдемiологiя основних факmорiв ризику серцево-судинних захворювань //Артерiальна гiпертензiя. — 2008. — № 2. — С. 15-18.
5. Горбась 1.М., Барна О.М., Сакалош В.Ю. та iн. Ощнка поширеностi та контролю факторiв ризику серцево-судин-них захворювань серед населення та лiкарiв // Лжи УкраЧ-ни. — 2010. — № 1. — С. 4-9.
6. Современный профиль факторов риска сердечнососудистых заболеваний в городской популяции Украины / Е.И. Митченко, М.Н. Мамедов, Т.В. Колесник и др. // Мат-лы XIVНащонального конгресу кардiологiв Украгни. — 2013. — С. 76-83.
7. Немов Р.С. Психология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений: в 3 кн. Экспериментальная педагогическая психология и психодиагностика / Немов Р.С. — М.: Просвещение. Владос, 1995. — Кн. 3. — С. 512.
8. Apocynin is not an inhibitor of vascular NADPH oxidases but an antioxidant / S. Heumuller, S. Wind, E. Barbosa-Sicard [et al.]// Hypertension. — 2008. — № 51. — P. 211-217.
Отримано 25.02.14 ■
SelyukМ.М.1, Potaskalova V.S.2 1 Ukrainian Military Medical Academy 2National Medical University named after O.O. Bogomolets, Kyiv, Ukraine
PROFILE OF RISK FACTORS FOR CARDIOVASCULAR DISEASES AMONG MEN WHO WORK UNDER THE INFLUENCE OF ELECTROMAGNETIC RADIATION OF MICROWAVE RANGE
Summary. The risk for complications ofhypertension significantly increased when combined with exposure to electromagnetic radiation of a microwave range that must be considered during the relevant preventive measures in a specific cohort.
Key words: hypertension, risk factors, electromagnetic radiation of microwave range.
