Серцево-судинний ризик у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

ОРИГ1НАЛЬН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ

© Конопкiна Л.1., Ботвiнiкова Л. А., Крихтiна М.А. УДК 616.24-007.272-036.1/:616:12/14-08

СЕРЦЕВО-СУДИННИЙ РИЗИК У ХВОРИХ НА ХРОН1ЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ*

Конопюна Л.1., Ботвнкова Л.А., Крихт1на М.А.

Державний заклад «Днлпропетровська медична академ1я МУстерства охорони здоров'я Укра'ши»

Хроническое обструктивное заболевание легких (ХОЗЛ) имеет много общих факторов риска (ФР) и патогенетических механизмов с сердечно-сосудистыми заболеваниями (ССЗ (прежде всего ишемической болезни сердца (ИБС)). Среди самых распространенных общих ФР - курение, возраст, низкая физическая активность, обусловленная дыхательной недостаточностью, нерациональное питание, ухудшение экологической ситуации. Целью нашего исследования было оценить степень суммарного ССР у больных на ХОЗЛ тяжелого течения для прогнозирования развития у них сердечно-сосудистых катастроф, а также обосновать пути коррекции суммарного ССР для каждого из больных. Нами было обследовано 29 мужчин с ХОЗЛ тяжелого течения в стабильную фазу патологического процесса. Для определения степени суммарного ССР у каждого больного определялись демографические показатели (возраст, пол), отношение к табакокурению (курильщик/не курильщик), уровень систолического АД, а также уровень общего холестерина (ОХС) в сыворотке крови (ммоль/л). Полученные результаты/ в целом показали, что оценка суммарного ССР у больных ХОЗЛ имеет ключевое значение при вы/боре профилактической стратегии, направленной на преодоление конкретной критической ситуации, включая оптимизацию питания, повышение активности, а также назначение адекватной антигипертензивной и гиполипидемической терапии.

Ключевые слова: хроническое обструктивное заболевание легких, сердечно-сосудистые заболевания, факторы риска

Хрошчне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) на сьогодш е одыею iз п'яти хвороб, що характеризуются найвищими показниками смертность Важливою причиною останньо' е серцево-судинн поди [6].

ХОЗЛ мае багато сптьних iз серцево-судинними захворюваннями (ССЗ) як факторiв ризику (ФР), так i патогенетичних механiзмiв. По-перше, ХОЗЛ характеризуемся хрошчним запаленням дихальних шляхiв, основною причиною якого е тютюнопалЫня; до того ж тютюнопалшня е ФР розвитку й ССЗ [2, 10, 11]. ^м того, у багатьох хворих на ХОЗЛ е й iншi ФР розвитку ССЗ (перш за все iшемiчноí хвороби серця (|ХС)): вк, низька фiзична активнють, що обумовлена дихальною недостатнютю, нерацюнальне харчування, попршен-ня еколопчно' ситуацп. По-друге, зв'язок ХОЗЛ та ССЗ реалiзуеться через цту низку патогенетичних механiзмiв, серед яких чи не найголовншим е систе-мне запалення [1, 4, 9].

Саме вщ наявност супутньо' кардiальноí патологи, а також ступеня виразносп функцюнальних ^або

морфолопчних порушень, дуже часто залежить прогноз у хворих на ХОЗЛ [3, 11 ].

Розробка та впровадження профтактичних захо-дiв, направлених на зниження ризику розвитку ССЗ у хворих на ХОЗЛ, е одним з прюритетних напрямiв су-часноТ медицини [6]. Вирiшення qieï задачi неможливе без визначення групи сумарного серцево-судинного ризику (ССР), до яко'1' вщноситься пацiент.

Для оцiнки сумарного ризику смертельного ССЗ протягом найближчих 10 роюв була розроблена евро-пейська шкала SCORE (Systemic COronary Risk Evaluation). Ця модель зручна у застосуванш, оскть-ки, по-перше, визначення ФР, що можуть бути моди-фiкованими (вони ж i враховуються шкалою), не по-требуе значних економiчних витрат, а, по-друге, за допомогою цiеï шкали можна прогнозувати можливий ризик розвитку смертельних випадш усiх захворю-вань, пов'язаних з атеросклерозом [8].

Метою нашого дослщження було оцiнити ступiнь сумарного ССР у хворих на ХОЗЛ тяжкого переб^у для прогнозування розвитку у них серцево-судинних

* Цитування при атестацТ кадрв: Конопюна Л.1., Ботвшшова Л.А., Крихт1на М.А. Серцево-судинний ризик у хворих на хрончне обструктивне захворювання легень //Проблеми екологИ'i медицини. - 2016. - Т. 20, № 1-2. - С. 37-39.

катастроф, а також об^рунтувати шляхи корекци су-марного ССР для кожного i3 хворих.

Матерiали i методи дослiдження

Нами було обстежено 29 чоловшв, хворих на ХОЗЛ тяжкого переб^у у стабiльну фазу патолопчно-го процесу (середнiй вк - 65,4±2,6 року). За вщношенням до тютюнопалiння хворi розподiлились наступним чином: 28 (96,6%) i3 них були «активними курцями» у минулому або на тепершнш час, тривалють курiння склала 36,4±3,9 року, Ыдекс «пач-ка/рiк» - 38,8±2,5; один (3,4%) хворий школи не курив.

Були проведет загальнокшшчш методи фiзикaль-ного обстеження хворих з обов'язковим вимiрювaн-ням артерiального тиску (АТ).

Для визначення виразност вентиляцiйних пору-шень та верифiкацií дiагнозу ХОЗЛ виконувалась спь рометрiя з розрахунком об'ему форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1), життeвоí eмностi легень (ЖСЛ) та спiввiдношення ОФВ1/ФЖСЛ до i пiсля про-ведення фармаколопчно''' проби з короткодiючим бро-нходилятатором (400 мкг сальбутамолу через спей-сер). Дiагноз ХОЗЛ формулювався згщно з Наказом МОЗ Укра'ни № 555 вщ 27.06.2013 року. Ус пацieнти отримували адекватну медикаментозну терапю (Ыга-ляцiйнi глюкокортикостеро'ди та бронходилятатори).

Критерiями включення хворих у дослщження були: верифiковане ХОЗЛ (0ФВ1<80% належно' величини; 0Фв1/ФЖСЛ<0,7) та згода патента на участь у досль дженш. Критерiями виключення були: хронiчна серце-ва недостатнiсть Ill або IV функцюнального класу, на-явнiсть онколопчних захворювань в анамнезi або на тепершшй час, термiнальна ниркова або печЫкова недостатнiсть, супутня бронхiальна астма, туберку-льоз легенiв.

Для визначення ступеня сумарного ССР у кожного хворого визначались демографiчнi показники (вк, стать), вщношення до тютюнопалiння (курець/не ку-рець), рiвень систолiчного АТ, а також рiвень загаль-ного холестерину (ЗХС) у сироватц кровi (ммоль/л). Застосовувались наступнi запропонованi градацп сту-пенiв ССР [8]:

• дуже високий ССР: доведений атеросклероз будь-яко!' локалiзацií; цукровий дiабет II або I типу з ураженням оргашв-мшеней (мiкроальбумiнурiя); хро-нiчна хвороба нирок (швидкють клубочково' фтьтра-цп - менша за 60 мл/хв./1,73м2); ризик SCORE, визна-чений за калькулятором, - вищий за 10% (цифра вь дображае ймовiрнiсть смертельно' поди вщ ССЗ про-тягом найближчих 10 рогав, виражену у вщсотках);

• високий ССР: встановлений дiагноз будь-якого ССЗ, наявнiсть цукрового дiабету I чи II типу, суттеве пщ-вищення рiвнiв окремих ФР (гiпертензiя високого ступеня (АТ, вищий за 180/110 мм рт. ст.), амейна дислтще-мiя тощо), рiвень ЗХС кровi, вищий за 8,0 ммоль/л; ризик SCORE - вищий за 5, але нижчий за 10%;

• помiрний ССР: ризик SCORE - вищий за 1, але нижчий за 5%;

• низький ССР: ризик SCORE - 1% i нижче.

Слщ враховувати, що рiвень сумарного ССР може

ще пщвищуватись при ознаках субшшчного атеросклерозу (наприклад, за даними уЗд сонних артерш), при ожирЫш, ппертрофп мюкарда лiвого шлуночка (за даними ЕКГ або ЕхоКг), ранньому розвитку ССЗ у ближшх родичiв, зниженнi рiвня хС лiпопротеíнiв ви-соко' щiльностi, пщвищенш рiвнiв триглiцеридiв або маркерiв системного запалення (С-реактивного проте-

шу, фiбриногену), порушеннi толерантностi до глюко-зи та малорухливому способi життя.

Статистична обробка отриманих нами даних проводилась за допомогою програми «STATISTICA 6.1».

Результати та |'х обговорення

Усi обстеженi нами хворi мали досить тяжку брон-хiальну обструкцю: рiвень ОФВ1 у постпробi становив 45,9±2,19% належно' величини, спiввiдношення ОФВ1/ФЖСЛ - 0,47±0,12.

У залежностi вщ iндивiдуально для кожного хворого розрахованого значення сумарного ССР за калькулятором SCORE обстежеш були вщнесеш до одше''' з категорм (табл. 1).

Таблиця 1

Розподл обстежених хворих на ХОЗЛ за ступенем ССР

№ з/п Ступшь ССР Ктькють хворих, абс. (%)

1. Дуже високий 20 (69,0)

2. Високий 9(31,0)

3. По1^рний -

4. Низький -

Аналiз показав, що жоден з хворих не був вщнесе-ний аш до категори помiрного ССР, анi, тим паче, до категори низького ССР.

До категори високого ССР увiйшли обстежеш хворi на ХОЗЛ тяжкого переб^у, у яких показник ризику SCORE мав Ыдивщуальш коливання вiд 5,53 до 10,0%. Причому, за Ыдивщуальним аналiзом, це були особи вком вiд 57 до 64 роюв (середнiй вiк цiеí кате-горп хворих склав 58,6±1,19 року); уа пaцiенти були курцями в минулому або на тепершшй час; двое з них (22,2%) мали ппертошчну хворобу (в™, оскiльки отримували адекватну медикаментозну терaпiю, мали нормальний рiвень АТ), решта осiб (77,8%) не мала пщвищених цифр систолiчного АТ; рiвень ЗХС у сиро-вaтцi кровi хворих коливався вщ 2,80 до 7,76 ммоль/л (у п'яти оаб вiн був нижчим за 5,17 ммоль/л, тобто мав нормальш референты значення, а у чотирьох -вищим за 5,17 ммоль/л, тобто був помiрно високим або високим). Отже, для тако' когорти хворих на ХОЗЛ юнуе лише два шляхи до зниження ступеня ССР - або нормал iзaцiя рiвня систомчного АТ (якщо е така проблема), або зниження рiвня ЗХС кровi (ба-жано було б впливати на обидва параметри), адже аш на вк, аш на юнуючий довготривалий фактор тютю-нопaлiння вплинути вже неможливо.

Стосовно кaтегорií дуже високого ССР ситуа^я була ще склaднiшою. Трое хворих (15,0%) в aнaмнезi вже мали Ыфаркт мiокaрду з доведеним атеросклерозом коро-нарних судин, один (5,0%) патент мав цукровий дiaбет II типу з ознаками мiкроaльбумiнурií, ще у одного (5,0%) хворого був доведений атеросклероз сонних артерм на тли сироваткового рiвня ЗХС, який становив 8,1 ммоль/л. Отже, уа вищезaзнaченi пaцiенти одразу ж були вщнесеш до найтяжчо' категори стосовно сумарного ССР, i для них додатковий розрахунок SCORE вже не потребу-вався. Решта 15 (75,0%) хворих, що увмшли до когорти дуже високого ССР, по-перше, були вком вщ 65 до 78 рогав (сам по o^i вiк понад 65 рогав уже е «проблемати-чним», отже калькулятор SCORE на таку вiкову катего-рiю пaцiентiв навпъ не розрахований); по-друге, усi вони були курцями з високим Ыдексом пачка/рк; по-трете, 12 з них (80,0%) мали висога рiвнi ЗХС кровi (хоча показники були й нижчими за 8,0 ммоль/, в™ вищими за 5,5 ммоль/л), а 13 (86,7%) - ще й пщвищеш цифри систоль

Проблеми еколог!! та медицини

чного АТ з ознаками ппертрофп мiокарда лiвого шлу-ночка та ожирiння I або II стадп. Таким чином, аби «спуститись» хоча б на одну сходинку (з «дуже висо-кого» рiвня сумарного ССР на просто «високий»), для кожного з цих хворих потрiбно розробляти Ыдивщуальну програму, направлену на подолання конкретно'' критично'' ситуацп, включаючи оптимiзацiю харчування, пщви-щення активностi, а також призначення адекватно'' анти-ппертензивно''' та/або гiполiпiдемiчноí терапií.

Отриманi результати в ц^ому показали, що оцЫка сумарного ССР мае ключове значення для вибору про-фтактично''' стратеги та конкретних дм у хворих на ХОЗЛ, яга мають поеднання дегалькох ФР. Модифка^я ФР особливо буде необхщною для пацiентiв з високим або дуже високим висхщним рiвнем сумарного ССР.

Висновки

1. Хворi на ХОЗЛ тяжкого переб^у в цiлому по гру-п вiдносяться до осiб з досить високим ризиком розвитку несприятливих серцево-судинних подш;

2. У загальшй структурi хворих на ХОЗЛ тяжкого переб^у дуже високий сумарний ССР сягае майже 70%, високий - 30%; можна припустити, що помiрний та низький сумарний ССР у ^е''' категорп хворих зу-ст^чаеться надзвичайно рiдко;

3. Ведення хворих на ХОЗЛ тяжкого переб^у по-требуе дiй, направлених на корекцю ФР, якi ще можна модифкувати: зниження ваги, вiдмову вщ тютюно-палiння, пiдвищення фiзичноí активности контроль АТ та показникiв лтщограми.

Лiтература.

1. Авдеев, С. Н. ХОБЛ и сердечно-сосудистые заболевания: механизмы ассоциации / С. Н. Авдеев, Г. Е. Баймаканова // Пульмонология. - 2008. - № 1. - С. 5-13.

2. Горелик, Л. П. Функционально-структурные изменения сердца при хронической обструктивной болезни легких при сочетании с ишемической болезнью

сердца / Л. П. Горелик, Е. Н. Калманова, З. Р. Айса-нов // Пульмонология. - 2010. - № 1. - С. 100-105.

3. Зарубина, Е. Г. Влияние метаболического синдрома на скорость формирования ИБС у пациентов с хронической обструктивной болезнью легких / Е. Г. Зарубина, Ю. Л. Карпечкина, И. О. Прохоренко // Вестник медицинского института РЕАВИЗ. - 2011. - № 1.

- С. 27-33.

4. Каньовська, Л. В. Роль окремих патогенетичних механiзмiв в формуванж коморбщного переб^у хрожчних обструктивних захворювань легень та iшемiчноí хвороби серця / Л. В. Каньовська, О. В. Каушанська, I. В. Трефаненко и др. // Young Scientist. - № 5 (20). - Part 4. - May, 2015. - С. 23-25.

5. Наказ МОЗ Украши № 555 вщ 27.06.2013 р. «Про затвердження та впровадження медикотехнолопч-них докумен^в 3i стандартизацп медично' допомоги при хрожчному обструктивному захворюванж легень» / Ки'в, 2013. - 146 с.

6. Фещенко, Ю. И. Глобальная стратегия диагностики, лечения, профилактики ХОЗЛ: что нового в 2013 году? / Ю. И. Фещенко // Здоров'я Украши. - 2013. -№ 17 (318). - С. 45-46.

7. Akpinar, E. E. Systemic inflammation and metabolic syndrome in stable COPD patients / E. E. Akpinar, S. Akpinar, S. Ertek [et al.] // Tuberk. Toraks. - 2012. - № 60 (3). - P. 230-237.

8. Conroy, R.M. Estimation of ten-year risk of fatal cardiovascular disease in Europa: the SCORE project / R. M. Conroy, K. Pyorala, A. P. Fitzgerald [et al.] // Eur. Heart J. - 2003 - P. 987-1003.

9. Morimoto, N. Т. Chronic obstructive pulmonary disease

- an independent risk factor for long-term cardiac and cardiovascular mortality in patients with ischemic heart diaease / N. Т. Morimoto, Y. Furukawa // Int. J. Cardiol.

- 2009. - Vol. 10. - P. 1006-1013.

10. Park, S. K. Metabolic syndrome and associated factors in people with chronic obstructive pulmonary disease / S. K. Park, J. L. Larson // West J. Nurs. Res. - 2014. -№ 36 (5). - P. 620-642.

11. Van Eeden, S. The Relationship between Lung Inflammation and Cardiovascular Disease/ S. Van Eeden, J. Leipsic , D. D. Sin // Am. J. Respir. Crit. Care Med. - 2012. - Vol. 186. - № 1. - P. 11-16.

ENGLISH VERSION: CARDIOVASCULAR RISK IN PATIENTS WITH CHRONIC

_ _ *

OBSTRUCTIVE PULMONARY DISEASE*

Konopkina L.I., Botvinikova L.A., Krykhtina M.A.

State Establishment «Dnipropetrovsk Medical Academy of Ministry of Public Health of Ukraine», Dnipropetrovs

Chronic obstructive pulmonary disease (COPD) has many risk factors (RF) and pathogenetic mechanisms that are common with cardiovascular diseases (CVD), especially coronary heart disease (CHD). Among the most widespread shared risk factors are smoking, age and physical Inactivity caused by respiratory failure, poor nutrition, and envrronmental deterioration. The aim of our study was to assess the degree of total cardiovascular risk (CVR) in patients with COPD of severe course for prediction of their cardiovascular events and justify the ways of total CVR correction for each of patients. We observed 29 men with the severe course of COPD in stable phase of the pathological process. In order to identify the extent of total CVR, we determined the demographic parameters for each patient (age, gender), attitude to smoking (smoker / non-smoker), systoic blood pressure and total cholesterol (TC) levels (mmol/l). The results generally showed that the estimate of total CVR in patients with COPD is crucial when choosing the prevention strategy aimed at overcoming a particular emergency, including the optimization of nutrition, increased activtty, as well as the prescription of adequate antihypertensive and iipid-lowering therapy.

Key words: Chronic obstructive pulmonary disease, cardiovascular diseases, risk factors

Chronic obstructive pulmonary disease (COPD) is the highest death rate. Cardiovascular events constitute currently one of five diseases that are characterized by an important reason thereof [6].

* To cite this English version: L.I. Konopkina, L.A. Botvinikova, M.A. Krykhtina. Cardiovascular risk in patients with chronic obstructive pulmonary disease //Problemy ekologii ta medytsyny. - 2016. - Vol 20, № 1-2. - P. 39-41.