ДІАГНОСТИЧНА ТАКТИКА ПРИ ЧЕРЕЗВИРОСТКОВИХ ТА НАДВИРОСТКОВИХ ПЕРЕЛОМАХ ПЛЕЧОВОЇ КІСТКИ У ПОСТРАЖДАЛИХ ДИТЯЧОГО ВІКУ Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

Д1АГНОСТИЧНА ТАКТИКА ПРИ ЧЕРЕЗВИРОСТКОВИХ ТА НАДВИРОСТКОВИХ ПЕРЕЛОМАХ ПЛЕЧОВО1 К1СТКИ У ПОСТРАЖДАЛИХ ДИТЯЧОГО В1КУ

Трутяк 1гор Романович, доктор медичних наук, професор, зав1дувач кафедрою травматологи та ортопедаЛьв1вського нащонального медичного университету ¡м. Данила Галицького, м. Льв1в, Украта, ORCIDЮ: https://orcid.org/0000-0001-8157-3449

Обаранець Олег Васильович, асистент кафедри травматологи та ортопедаЛьв1вського нацюнального медичного утверситету \м. Данила Галицького, м. Львгв, Украта

DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30112021/7701

ARTICLE INFO

Received: 10 September 2021 Accepted: 15 November 2021 Published: 30 November 2021

KEYWORDS

Transcondylar and supracondylar fractures of the humerus in children, diagnosis, rotational displacement of fragments.

ABSTRACT

Transcondylar and supracondylar fractures of the humerus in children are one of the most relevant and still not completely solved problems of modern pediatric traumatology. In the problem of condylar and supraorbital fractures of the humerus, the issues of diagnosis, choice of indications for surgical revision of the vascular-nervous bundle of the elbow area in this pathology are insufficiently covered. To solve the problems of the study, we analyzed the treatment of 313 victims with transcondylar and supracondylar fractures of the humerus, which were treated at the City Children's Clinical Hospital in Lviv in the period from 2013 to 2018. The structure of the distribution of arrays on the basis of rotational displacement in condylar fractures of the humerus is dominated by displacement up to 30°, which in the first group was found in 61.8% of cases, and in the second group - 69.2% of cases. The share of severe rotational displacements in the structure of group arrays is almost the same in both observation groups: 29.1% in the first group and 29.5% in the second group. Analysis of the proportion of extremely severe rotational displacements up to 90° in the structure of group arrays revealed that such victims were 7 times more among the victims of the first group than among the victims of the second group, due to the use of the proposed unified protocol scheme for diagnosis and treatment humeral fractures in pediatric patients, which avoids or reduces the difference in the occurrence of secondary displacements.

Citation: Trutyak Ihor, Obaranets Oleh. (2021) Diagnostic Tactics for Transcondylar and Supracondylar Fractures of the Humerus in Children. World Science. 10(71). doi: 10.31435/rsglobal_ws/30112021/7701

Copyright: © 2021 Trutyak Ihor, Obaranets Oleh. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.

Вступ. Черезвиростковi та надвиростковi переломи плечово! юстки у дгтей е одшею з найбшьш актуальних та дос не повшстю виршених проблем сучасно! дитячо! травматологи. Це пов'язано як з досить великою поширешстю даного виду пошкоджень дитини, (60% випадюв травм л^ьового суглобу та до 50% випадюв травм верхньо!' юнщвки), так й зi складною кшнко-анатомiчною ситуащею, що виникае при таких переломах, що проявляеться, насамперед, наявтстю рiзноплощинних змщень вщламюв [1, 2]. Пошкодження юсткових структур д^нки лштьового суглобу у дгтей, за даними рiзних дослщниюв, складають вщ 16 до 50% вщ уах переломiв юсток або 50-80% вщ уах внутршньосуглобових травм верхньо! кшщвки [3, 4]

На сьогодшшнш час юнуе досить велика юльюсть методiв дiагностики черезвиросткових та надвиросткових переломiв плечово! юстки у дгтей, запропоновано чимало авторських методик консервативного та оперативного лшування, однак серед фаивщв дос немае едино! думки про можливi наслщки пошкодження, насамперед стутнь i глибину

ушкоджень судинно-нервового пучка дшянки лштьового суглобу [5, 6, 7]. У проблемi черезвиросткових та надвиросткових переломiв плечово! юстки недостатньо висвiтленi питання дiагностики, вибору показань до хiрурriчно! ревiзп судинно-нервового пучка лштьовий областi при данш патологи [8, 9].

Зважаючи на те, що органiзацiйнi та кшшчт аспекти надання екстрено! медично! допомоги на догосттальному та ранньому госштальному етапах досить широко висвiтленi у лггератур^ нами було прийняте ршення сфокусуватись на дiагностичних та медико-технолопчних аспектах медично! допомоги дiтям з черезвиростковими та надвиростковими переломами плечово! юстки на госштальному етат [10]. В основi концепцi! надання медично! допомоги постраждалим з черезвиростковими переломами плечово! юстки покладено принципи адекватно! за обсягом i часом дiагностики пошкоджень, формування ефективно! унiфiковано! протокольно! схеми надання медично! допомоги та визначення технологи лшування з урахуванням мiнiмально необидного та адекватного за обсягом медично! технологи.

Матерiали i методи. Для вирiшення задач дослщження нами було проаналiзовано лiкування 313 постраждалих з черезвиростковими та надвиростковими переломами плечово! юстки, що лшувались у Мюьюй дитячiй клiнiчнiй лшарш м. Львову у перiод з 2013 по 2018 роки. Вш постраждалих становив вщ 0,5 до 18 роюв. З метою якiсного аналiзу фактичного матерiалу дослiдження нами було проведено розподш масиву дослiдження на три групи. До першо! групи увшшли 145 пацieнтiв дитячого вшу, яю лiкувались у ортопедо-травматолопчному вiддiленнi МДКЛ м. Львiв у 2013-2015 роках до впровадження ктшчного маршруту пацieнта з черезвиростковими та надвиростковими переломами на дiагностичному етат. Дана група становила 46,3% загального масиву дослщження. До друго! групи були вщнесеш 168 постраждалих з черезвиростковими та надвиростковими переломами плечово! юстки, що проходили лшування у МДКЛ м. Львiв у 2016-2018 роках шсля впровадження ктшчного маршруту пащента з черезвиростковими та надвиростковими переломами на дiагностичному етапi. Дана група становила 53,7% загального масиву.

Обговорення. При поступлент постраждалих з переломами дистального метаеmфiзу плечово! юстки ми вважали за необхщне та доцшьне визначити наступнi першочерговi завдання:

1. Виявлення тяжкостi пошкодження плечово! юстки;

2. Визначення наявносп чи вщсутност ускладнень:

3. Вибiр оптимально! лшувально! тактики;

4. Профiлактика розвитку раншх та пiзнiх ускладнень.

Пюля проведення опитування, коли уточнювався анамнез пошкодження, нами проводився аналiз мехашзму травми, час перебування на догосттальному етат наявтсть i обсяг медично! допомоги. Важливим моментом у медичнш допомозi на догоспiтальному етапi вважалось наявнiсть чи вiдсутнiсть транспортно! iммобiлiзацi!, а також адекватнiсть тако! iммобiлiзацi!. Серед постраждалих нашого дослiдження транспортна iммобiлiзацiя була виконана у 77,3% постраждалих загального масиву, у 73,1% випадюв масиву першо! групи i у 80,9% масиву друго! групи.

У дiагностицi черезвиросткових та надвиросткових переломiв плечово! юстки насамперед повинен використовуватися клшчний метод, який дозволяе визначити попереднш дiагноз i цшеспрямовано призначити подальше обстеження. Однак, варто зважати на психофiзiологiчнi особливостi пащенпв дитячого вiку, яким притаманна лабшьшсть психiки та боязнь болю, яю значною мiрою ускладнюють можливiсть та ефектившсть проведення повноцiнного клiнiчного огляду.

Огляд постраждалих проводився за загально прийнятим стандартам обстеження травматологiчних пащенпв. На початку визначалось положення юнщвки, яке зазвичай було вимушене: передплiччя напiвзiгнуте, пiдтримане здоровою кiнцiвкою з наявним набряком та гемартрозом дшянки враженого лштьового суглобу. Пiд час огляду особливу увагу придшяють формi суглобу з динамiчним порiвнянням на контрлатеральнш сторонi. На сторонi пошкодження ктшчт ознаки були класичними: наявтсть гематоми, крештащя кiсткових уламкiв, патолопчна рухливiсть. Постраждалi скаржаться на бшь у дiлянцi лiктьового суглобу, неможливють активних рухiв у лiктьовому суглобi на сторонi ураження.

Безумовно, основним методом для дiагностики черезвиросткових переломiв плечово! к1стки була рентгенографiя. З допомогою ц^е! класично! методики ми визначали рiвень перелому плечово!

KicTKH, xapaKTep Ta BenHHHHy 3Mi^eHHa. flaHHH MeTog giarHocTHKH 6yno 3acTOCOBaHO y 100,0% BunagKiB o6ox rpyn cnociepe^eHHa, ^o BKa3ye Ha Te, ^o BciM nocipa^ganuM 3 Hepe3BupocTKoBHMH Ta HagBHpoeTKOBHMH nepenoMaMH nnenoBoi KicTKH 6yno n0Ka3aH0 npoBegeHHa pemreHonoriHHoro gocnig^eHHa. 3a3BHHaH pemreHonorinHe gocnig^eHHa npoBogunocb y gBox npoe^iax (npaMiH i 6oKoBiH), y geaKux giarHocTHHHe cKnagHHx BunagKax npoBogunacb pemreHorpa^ia KoHTnaTepanbHoro cyrno6y. 3rigHo noKani3ami niHii nepenoMy Ha peHTieHorpaMi Hepe3BupocTKoBi nepenoMH 6ynu noginem Ha BHcoKi (npoKcuManbHi), cepegHi Ta HH3bKi(gucTanbHi).

TaK, cepeg пaцieнтiв nepmoi' rpynu BHcoKi Hepe3BupocTKoBi nepenoMH 6ynu BHaBneHi y 57 BunagKax, ^o CTaHoBHno 39,3% MacHBy rpynu, cepegHi nepenoMH y 72 BunagKax, ^o CTaHoBHno 49,7% MacHBy rpynu, a HH3bKi - y 16 BunagKax, ^o CTaHoBHno 11,0%. Y gpyriH rpyni BHcoKi Hepe3BupocTKoBi nepenoMH nnenoBoi KicTKH cnocTepiranucb y 65 BunagKax, ^o CTaHoBHno 38,7%, cepegHi nepenoMH y 81 BHnagKy, ^o CTaHoBHno 48,2%, a HH3bKi - y 22 BunagKax, ^o CTaHoBHno 13,1%. BapTo 3ayBa^HTH, ^o cepeg nocipa^ganux 3 giarHocTOBaHHM HH3bKHMH Hepe3BupocTKoBHMH nepenoMaMH nnenoBoi KicTKH HannacTime 3ycTpinanHCb giTH BiKoBoi KaTeropii 3-5 poKiB, ^o 6yno BHaBneHo y 100,0% BHnagKiB. Ha Hamy gyMKy, ^h Bug Hepe3BupocTKoBHx nepenoMiB nnenoBoi KicTKH noTpi6Ho BuginuTH y oco6nHBy rpyny. Цe noB'a3aHo 3 thm, ^o 3a3BHHaö, po3Mip gucTanbHoro BignaMKa e gy^e ManHM i tomy BHKnHKae geaK TpygHo^i aK y giarHocra^ TaK i b niKyBaHHi.

nicna npoBegeHHa peHTieHorpa^ii y npaMiH i 6oKoBiH npoeK^i mh BH3Hananu HaaBHicTb hh BigcyTHicTb poTa^HHoro 3Mi^eHHa ynaMKiB. Ha peHTieHorpaMi y npaMiH npoe^ii BH3Hananacb mupuHa gucTanbHoro BignaMKa no nimi nepenoMy. Ha 3HiMKy y 6oKoBiH npoeK^i po3paxoByBanu giaMeTp nnenoBoi KicTKH Ha piBHi nepenoMy y npoKcuManbHoMy i gucTanbHoMy BignaMKax. nicna o6HucneHHa gaHux napaMeipiB, gna BH3HaneHHa poTa^HHoro 3Mi^eHHa mh BHKopucTOByBanH ^opMyny 1:

(C/B) x 90/ (A/B) (1)

ge: A - giaMeTp gucTanbHoro BignaMKa Ha piBHi nepenoMy no npaMiH pemreHorpaMi;

B - giaMeTp npoKcuManbHoro BignaMKa Ha piBHi nepenoMy no 6oKoBiH pemreHorpaMi;

C - giaMeTp gucTanbHoro BignaMKa Ha piBHi nepenoMy no 6oKoBiH peHTreHorpaMi;

90 - rpagyc HaH6inbmoro poTa^HHoro 3Mi^eHHa [22].

Pe3y^bTaTH. Y HamoMy gocnig^eHHi poTa^ÖHe 3Mi^eHHa 6yno BHaBneHo y 133 namemiB, ^o cTaHoBuno 42,5% BunagKiB. Cepeg nocTpa^ganux nepmoi rpynu poTa^ÖHe 3Mi^eHHa 6yno BuaBneHo y 55 BunagKax, ^o cTaHoBHno 37,9% MacHBy rpynu. Y gpyriH rpyni namemiB nicna 3acTocyBaHHa ym^iKoBaHoi npoTOKonbHoi cxeMH niKyBaHHa Hepe3BupocTKoBHx Ta HagBupocTKoBHx nepenoMiB nnenoBoi KicTKH y пaцieнтiв gmanoro BiKy poTa^HHe 3Mi^eHHa 6yno 3apeecTpoBaHo y 78 BunagKax, ^o cTaHoBHno 46,4% MacHBy rpynu.

flna BH3HaneHHa cTpyKTypu poTa^HHoro 3Mi^eHHa cepeg nocTpa^ganux 3 Hepe3BupocTKoBHMH nepenoMaMH nnenoBoi KicTKH HaMH 6yB npoBegeHuH aHani3, pe3ynbTaTH aKoro HaBegeHi y тa6nнцi 1.

^k BKa3aB aHani3 gaHHx тa6nнцi 1 icHye piзннцa y cTpyKTypi poTa^HHoro 3Mi^eHHa cepeg nocTpa^ganux y rpynax cnocTepe^eHHa. TaK, y nepmiH rpyni HaHnacTime cnocTepiranucb nocTpa^gani 3 poTa^HHHM 3Mi^eHHHM 11-30°, ^o 6yno BHaBneHo y 41,8% BunagKiB. CaMe цi nocTpa^gani 3aÖManH nepme paHroBe мicцe y nepmiH rpyni cnocTepe^eHHa.

Ta6nнцa 1. CTpyKTypu poтaцiннoro 3Mi^eHHa cepeg nocTpa^ganux 3 Hepe3BupocTKoBHMH nepenoMaMH nnenoBoi KicTKH y rpynax cnocTepe>KeHHa_

rpagyc poTaniHHoro 3Mi^eHHa KinbKicTb nocTpa^ganux

Irpyna II rpyna 3aranbHHH MacuB

a6c. % Ri a6c. % Ri a6c. % Ri

1-10 11 20,0 2 22 28,2 2 33 24,8 2

11-30 23 41,8 1 32 41,0 1 55 41,4 1

31-50 9 16,4 3 15 19,2 3 24 18,0 3

51-70 7 12,7 4 8 10,3 4 15 11,3 4

71-90 5 9,1 5 1 1,3 5 6 4,5 5

3aranoM 55 100,0 - 78 100,0 - 133 100,0 -

Y gpyriH rpyni nocTpa^ganux 3 TaKHM piBHeM poтaцiннoro 3Mi^eHHa 6yno MaH^e cTinbKH 41,0% y BigHocHoMy 3HaneHHi a6conroTHoro noKa3HHKa, i aHanoriHHo nepmiH rpyni y paHroBoMy

розподш вони займали також перше рангове мюце. У загальному масивi пацiентiв з ротацшним змiщенням 11-30° було 55, що становило 41,4% випадкiв.

На другому ранговому мющ у першш групi постраждалi з найменшим ротацшним змщенням, що дорiвнювало до 10°. Таких постраждалих у першiй груш було 20,0%. У другш груш таких постраждалих було 28,2%, що у 1,4 рази бшьше шж у першш грут. Ранговий розподiл визначив для них друге рангове мюце серед постраждалих друго! групи. У загальному масивi постраждалих з ротацшним змщенням до 10°було 24,8% i вони також займали друге рангове мюце у розподш. У 16,4% постраждалих першо! групи було виявлено ротацшне змiщення до 50°. Саме щ постраждалi займали трете рангове мюце у першш груш. Серед постраждалих друго! групи дане ротацшне змщення було виявлено у 19,2% випадюв. Постраждалi з таким змщенням як i у першш грут займали трете рангове мюце. Загальний масив шдтвердив тренд груп спостереження.

Четверте рангове мiсце у першш груш займали постраждалi з великим ротащйним змiщенням до 70°. Таке ротацшне змщення спостериалось у 12,7% постраждалих першо! групи. У другш грут постраждалi з аналопчним ротащйним змщенням також знаходились на четвертому ранговому мющ, однак зустрiчались дещо рщше - у 10,3% випадюв. Загальний масив виявив 11,3% постраждалих з ротащйним змщенням до 70° i вони також займали четверте рангове мюце.

Найрщше у першш грут зустрiчались постраждат з критичним ротацiйним змiщенням 71-90°. Даний вид ротацшного змiщення зустрiчався у 9,1% постраждалих першо! групи i займали п'яте рангове мiсце. У другш груш таких постраждалих було лише 1,3%, однак ранговий розподш розмютив !х також на п'яте рангове мюце. У загальному масивi постраждалих з критичним ротащйним змщенням 71-90°. було 4,5% i вони перебували на останньому п'ятому ранговому мющ.

Проведений аналiз структури ротацшного змщення у загальному масивi i у групах порiвняння, результати якого наведено у таблищ визначив таю особливосп розподшу:

1. У структурi розподiлу масивiв за ознакою ротацiйного змщення при черезвиросткових переломах плечово! юстки переважають змiщення до 30°, що у першш груш виявлено у 61,8% випадюв, а у другш грут - 69,2% випадюв;

2. Питома вага тяжких ротацшних змщень в структурi масивiв груп майже однакова в обох групах спостереження: 29,1% у першш груш та 29,5% у другш груш;

3. Аналiз питомо! ваги вкрай тяжких ротацшних змщень до 90° в структурi масивiв груп виявив, що таких постраждалих було у 7 разiв бшьше серед постраждалих першо! групи шж серед постраждалих друго! групи, що пов'язано з використання запропоновано! ушфтовано! протокольно! схеми дiагностики та лтування черезвиросткових та надвиросткових переломiв плечово! кiстки у пащенпв дитячого вiку, яка дозволяе уникнути або зменшити рiзник виникнення вторинних змщень.

Для визначення показникiв зв'язку, а також для верифшацп вiрогiдностi отриманих результатiв ми провели полiхоричний аналiз, даннi якого наведенi у таблищ 2.

Таблиця 2. Розрахунков1 значення вiрогiдностi показникiв зв'язку

Показник Значення показника Вiрогiднiсть

Показник взаемного сполучення ф2 0,08 +

Полiхоричний показник зв'язку С 0,27 +

Критерш вiрогiдностi Ирсона х2 10,6 +

Таким чином, проведений полiхоричний аналiз довiв, що мiж даними ознаками юнуе прямий позитивний, помiрно! сили зв'язок, а вказаш положення знаходяться у межах поля вiрогiдностi (х2 10,6 >x2st9,5), (р<0,05).

Обов'язковою для виконання була оцiнка кольору кистi та пальщв, стан пульсацi! на артерiях передплiччя та чутливостi шкiри пальщв та долонь. Важливо вiдмiтити, що за результатом наших спостережень, ч^юсть клiнiчного манiфестування дано! травми адекватна та верiфiкуеться лише у ранньому перюд^ i чим бiльший строк вщ початку травми тим бшьш набряклий буде лiктьовий суглоб, що дещо утруднюе дiагностику даного виду пошкодження. Наявнiсть таких локальних ознак як гематома, напружений набряк, вщсутнють пульсацi! на артерiях зап'ястка, капшярно! реакцi! на нiгтьових пластинках пальщв давало нам шдстави вважати присутшми нервово-судиннi ускладнення.

Ще одним досить щнним для оцiнки симптомом було вщсутнють або pi3Ke обмеження чутливостi i рухово! активностi у враженш кiнцiвцi. У постраждалих з наявнютю судинних розладiв зазвичай виявлялась груба деформацiя, в основi яко! палъпувався централъний вiдламок пiд шюрою л^ьово! ямки з наявним над ним щанотичного кольору синця. Для повнощнно! дiагностики наявностi судинних ускладнень всiм постраждалим з черезвиростковими та надвиростковими переломами плечово! кютки пальпаторно визначалася пулъсацiя на a. radialis з обов'язковим контролем на контрлатеральнш кшщвщ. При ослабленнi або ж вщсутносп пульсацл на a. radialis обов'язковим було на обох руках виконання пульсоксиметрп. У разi виявлення зниження рiвня SPO2 до 80-95% ми використовували кольорове дуплексне сканування, що давало змогу виявити на раннш стадп судиннi ускладнення.

З нашо! точки зору доцiлъним та необхщним е верифiкацiя iнформативностi ктшчного манiфестування черезвиросткових та надвиросткових переломах плечово! кютки у постраждалих дитячого вшу. Дана ощнка проводилась у порiвняннi клiнiчних ознак та даних променево! дiагностики за питомою вагою сшвпадшь. Отриманi даннi викладено нижче:

1. Вимушене положення кiнцiвки за рахунок вщсутносп або рiзкого обмеження рухiв у лiктъовому суглобi - 59,3 %;

2. Гематома в дшянщ нижньо! третини плеча та лштьового суглобу - 42,5 %;

3. Деформащя в дiлянцi нижньо! третини плеча та лштьового суглобу - 88,5 %;

4. Патолопчна рухливють - 100,0%.

Для визначення впливу ознак клшчного манiфестування за критерiями верифiкованостi та поширеностi нами був проведений аналiз, результати якого наведет у таблиц 3.

Таким чином найбшьш iнформативною клiнiчною ознакою е патологiчна рухливiстъ , але вона реально зустрiчаетъся лише у 43,5 % випадюв i займае останне четверте рангове мюце.

Таблиця 3. Аналiз ознак клiнiчного машфестування за критерiями верифiкованостi та поширення ознак черезвиросткових та надвиросткових переломiв плечово! кiстки у групах спостереження_

Клшчна ознака Верiфакацiя % Ранг Зустрiчаeмють % Ранг

Вимушене положення кшщвки 59,3 3 92.9 1

Гематома в д^нщ нижньо! третини плеча та лштьового суглобу 42,5 4 50,4 3

Деформащя в дшянщ нижньо! третини плеча та лштьового суглобу 88,5 2 80,5 2

Патолопчна рухливють 100,0 1 43, 5 4

Деформацiя в дiлянцi нижньо! третини плеча та лттьового суглобу знаходиться на 2 ранговому мющ та верiфiкуеться у 88,5% випадюв, але зустрiчаетъся у 80,50 % випадюв, що також вивело його зустрiчаемiсть на друге рангове мюце. Вимушене положення кшщвки за рахунок вщсутносп або рiзкого обмеження рух1в у лiктъовому суглобi займае трете рангове мюце в клшчнш машфестацп, що було виявлено у 59,3% випадюв та зустрiчаетъся у 92.9 % випадюв, займаючи перше рангове мюце. Гематома в дшянщ нижньо! третини плеча та лттьового суглобу займае четверте рангове мюто в ктшчно! машфестацп та верифтувалось у 42,5% пащенпв а зустрiчалосъ у 50,4% випадюв, займаючи трете рангове мюце.

В цшому коефiцiент поеднання ознак ктшчних манiфестацiй складае 2,9 тобто в середньому кожен постраждалий практично мае три ктшчш ознаки пошкодження.

Виходячи з резулътатiв рангового аналiзу даних таблицi 3, варто зауважити, що найбiлъш резистентною для ощнки е ознака «Деформащя в дшянщ нижньо! третини плеча та лттьового суглобу», тобто !! наявнють з найбiлъшою вiрогiднiстю вказуе на наявнють перелому. В цiлому комплексна ощнка машфестацш клiнiчних ознак е неоднозначною. Таким чином проведення променево! дiагностики е доцшьним та необхщним.

Для уточнення анатомо-топографiчно! ситуацп щодо локалiзацi! вiдламкiв нами проводилась сшральна комп'ютерна томографiя, що давала можливють вiзуалiзувати

сшввщношення вщламюв, структуру юстково! тканини у саптальнш та фронтальнiй площинах, проводили 3D-реконструювання. Даний метод дослiдження е дуже точним, дозволяе не тшьки адекватно дiагностувати обсяг та характер пошкодження кiстки, а й, завдяки комп'ютерно! реконструкцi! обрати найбiльш оптимальний метод лшування та планувати реалiзацiю лшувальних заходiв. На жаль, даний метод дослщження мае суттевi обмеження щодо застосування у дiтей, насамперед внаслщок радiацiйного навантаження. Аналiз клiнiчного досвщу вказуе, що вiдносними показами до проведення комп'ютерно! томографi! е необхщнють визначення наявностi перелом, необхiднiсть уточнення клiнiко-анатомiчно! характеристики перелому, особливо при ротацшних змiщеннях уламкiв, необхiднiсть верифшаци плану, характеру та технологi! оперативного втручання.

На пiдставi вищевикладеного нами було сформовано ктшчний маршрут пащента на дiагностичному етапi, що наведено на рис. 1

Рис. 1. КлШчний маршрут пацгента з черезвиростковими та надвиростковими переломами на

д1агностичному етат

Висновки.

1. У crpyKTypi розподiлу масивiв за ознакою ротацiйного змiщення при черезвиросткових переломах плечово! кiстки переважають змщення до 30°, що у першш rpyni виявлено у 61,8% випадюв, а у дрyгiй грyпi - 69,2% випадюв;

2. Питома вага тяжких ротацшних змiщень в стрyктyрi масивiв груп майже однакова в обох групах спостереження: 29,1% у першш груш та 29,5% у другш груш;

3. Аналiз питомо! ваги вкрай тяжких ротацшних змщень до 90° в стрyктyрi масивiв груп виявив, що таких постраждалих було у 7 разiв бшьше серед постраждалих першо! групи шж серед постраждалих друго! групи, що пов'язано з використання запропоновано! ушфшовано! протокольно! схеми дiагностики та лшування черезвиросткових та надвиросткових переломiв плечово! юстки у пацieнтiв дитячого вшу, яка дозволяе уникнути або зменшити рiзник виникнення вторинних змiщень.

Л1ТЕРАТУРА

1. Машарипов Ф.А. Лечение чрезмыщелковых переломов плечевой кости у детей с использованием деротационного полукольца. Детская хирургия. 2019. №9 (Т. 23). С. 65-69;

2. Bell P, Scannell BP, Loeffler BJ, Brighton BK, Gaston RG, Casey V, Peters ME, Frick S, Cannada L, Vanderhave KL. Adolescent Distal Humerus Fractures: ORIF Versus CRPP. J Pediatr Orthop. 2017 Dec;37(8):511-520. doi: 10.1097/BPO.0000000000000715.

3. Cha S.M., Shin H.D., Ahn J.S., Relationship of cubitus varus and ulnar varus deformity in supracondylar humeral fractures according to the age at injury J Shoulder Elbow Surg (2016) 25, 289-296 http://dx.doi.org/10.1016/j.jse.2015.10.014

4. Chen TL, He C, Zheng T, Gan Y, Huang M, Zheng Y, et al. Stiffness of various pin configurations for pediatric supracondylar humeral fracture: a systematic review on biomechanical studies. J Pediatr Orthop 2015; 24:389-99, doi: http://dx.doi.org/10.1097/BPB.0000000000000196

5. Claireaux H, Goodall R, Hill J, Wilson E, Coull P, Green S, Schuster-Bruce J, Lim D, Miles J, Tarassoli P. Multicenter collaborative cohort study of the use of Kirschner wires for the management of supracondylar fractures in children Chin J Traumatol 2019 Oct;22(5):249-254. doi: 10.1016/j.cjtee.2019.06.002.

6. Mane PP, Challawar NS, Shah H. Late presented case of distal humerus epiphyseal separation in a newborn. BMJ Case Rep. 2016; doi: 10.1136/bcr-2016-215296.

7. Rupp M, Schafer C, Heiss C, Alt V. Pinning of supracondylar fractures in children - Strategies to avoid complications Injury. 2019 Jun;50 Suppl 1:S2-S9. doi: 10.1016/j.injury.2019.03.042.

8. Sahin E, Zehir S, Sipahioglu S. Comparison of medial and posterior surgical approaches in pediatric supracondylar humerus fractures. Niger J Clin Pract. 2017 Sep;20(9):1106-1111. doi: 10.4103/njcp.njcp_104_16.

9. Sinikumpu JJ, Victorzon S, Pokka T, Lindholm EL, Peljo T, Serlo W. The long-term outcome of childhood supracondylar humeral fractures: A population-based follow up study with a minimum follow up of ten years and normal matched comparisons Bone Joint J 2016 Oct; 98-B(10):1410-1417. doi: 10.1302/0301-620X.98B10.35923.

10. Tan S.H., Dartnell J., Lim Aks, Huy Jh. Paediatric lateral condyle fractures: a systematic review. Arh. Orthop. Trauma Surg. 2018. Jun, 138; (6):809-817 doi: 10.1007/s00402-018-2920-2.