CC BY
16
BiCHHK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
Реферат
ЭТИОЛОГИЯ И ПАТОГЕНЕЗ ХРОНИЧЕСКОГО РЕЦИДИВИРУЮЩЕГО СТОМАТИТА Зеленкова Е.А.
Ключевые слова: стоматит афтозный хронический рецидивирующий. Этиология, патогенез.
В статье приводятся взгляды отечественных и ряда зарубежных авторов на этиологию и патогенез хронического рецидивирующего афтозного стоматита.
Summary
ETIOLOGY AND PATHOGENESIS OF CHRONIC RECURRENT STOMATITIS Zelenkova Ye.A.
Key words: stomatitis, aphthous, chronic, recurrent., etiology, pathogenesis.
The paper represents the view points of national and foreign researchers toward the etiology and pathogenesis of chronic recurrent aphthous stomatitis.
УДК 611.34 - 053.9
ДЕЯК1 В1Д0М0СТ1 ПРО 0С0БЛИВ0СТ1 СЛ1П01 КИШКИ ТА ЧЕРВ0П0Д1БН0Г0 В1ДР0СТКА ЛЮДИНИ
Лавренко A.B.
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
В огляд{ Aimepamypu приведет дат щодо ocoÖAueocmi слгпог кишки та 4epeonodi6Hozo eidpocmKa у людини. Зpoблeнuй eucmoeoK, щo мopфoлoгiчнi ocoблuвocmi, за даними лтератури, залежатъ eid кoнcmumуцioнaлънoгo coмamumу.
Ключов1 cnoBacnina кишка, червопод1бний вщросток.
Гострий апендицит - запалення червопод1бно-го вщростка сл1поТ кишки, одне ¡з найпоширен1-ших х1рург1чних захворювань, займас перше м1-сце серед оперативних втручань.Част1ше гострий апендицит зустрнаеться у в1ц1 в1д 20 до 40 poKiB, ж1нки хвор1ють у 2 рази частое, н1ж чоло-в1ки. Летальн1сть скпадае 0,1-0,3%, п1сляопера-ц1йн1 ускладнення зустрнаються у 5-9% випад-KiB. TepMiH "апендицит" зявився в медицин! бли-зько 100 poKiB тому. Вивченню цього захворю-вання присвячено багато poöiT, але виникас ба-гато не вивчених питань стосовно червопод1бного вщростка.
Червопод1бний вщросток е скпадним органом, який мае cboi морфолог1чн1 особливост1, добре розвинену кровоносну, л1мфатичну та нервову системи. Особливо!' уваги заслуговус нервовий апарат вщростка. Згщно з даними ембрюлопчних дослщжень, на площ1 червопод1бного вщростка знаходиться сттьки нервових елемент1в, ск1льки у Bcix вщд1лах кишечника. HepBOBi сплет1ння вщростка в ycix в1кових перюдах багат1 на молод1 кп1тини типу нейробласт1в. Червопод1бний вщросток мае множинн1 зв'язки з ¡ншими органами черевноТ порожнини, що обумовлюс ix взаемн1 рефлекторы впливи у HopMi та при патологи.[3]
Б1льш1сть експериментальних дослав по вивченню ф1з1ологИ апендикса було зроблено не на людин1, а на собаках та кролях з Тх сумн1вним "аналогом" червопод1бного вщростка людини. Але, м1ж ¡ншим, аналопчна будова та функцИ Bcix opraHiB травления, особливо сл1поТ кишки та червопод1бного вщростку (переважно у травощ-них кролик1в) дуже вщр1зняеться за морфолопч-ними та ф1з1олог1чними даними утворень у лю-
дини. Вивчення так званого червопод1бного вщ-ростка у тварин показало, що в1н дуже важливий як орган ¡мунноТ системи та мае вщношення до кишково! м1крофлори I моторики товстого кишечника [1].
Багато автора пишуть, що червопод1бний вщросток мае дуже склады функци \ в1д1грае певну роль у ф1з1олог1Т людського орган1зму. Для цього органу характерно велике накопичення л1мфощ-но1 тканини Червопод1бний вщросток мае поро-жнину трикутноТ форми у д1тей I круглоТ - у до-рослих.[2]
Велике значения придтяеться 1мунолог1чн1й функци апендикса, який вважають резервним захисником у надзвичайних обставинах. Деяк1 автори вважають, що червопод1бний вщросток вид1ляе фермент, який переводить м1кробн1 ток-сини у нейтральний стан. Багато хто з автора над1ляе червопод1бний вщросток здатн1стю добре культивувати кишкову паличку, яка перешкоджае розмноженню ¡нших м1кроб1в, шкщливих для орган1зму. Як вщомо, дистальний в1дд1л травного каналу, який вкпючае терм1 нальну частину кпубовоТ кишки, е м1сцем ¡нтенсивного розмноження м1кроорган1зм1в [6]. Переважаючими м1кроорган1змами в товстому кишечнику дорослоТ людини е безспоров1 обл1гатно анаеробн1 палички (б1ф1дум та бактерощи), як1 складають 90% ус1еТ флори кишки, решта 10% - факультативно анаеробн1 бактерп (кишкова паличка, молочнокисл! бактерп, стрептококи). Кишкова м1крофлора значно представлена у сл1п1й кишц1 та апендикс1. Значения кишковоТ м1крофлори у життед1яльност1 макроорган1зму визначаеться и участю у зд1йсненн1 захисноТ функци, ¡нактиваци
Актуальт проблеми сучасно! медицини
ензим1в тонко!' кишки, у розщеплены компонент^ травних секрет^, синтез! в1тамУв та ¡нших бюлопчно актинмх речовин. Вона приймае також участь у реалЬаци ензимопродукуючоТ функцИ, в обмн1 61лк1в, фосфолтщ1в, жирних кислот та холестерина.[9]
Захисна функцт нормально! мкрофлори полягае у тому, що мкрофлора в оргаызм1 лю-дини д1е як постмний стимул, який обумовлюс вироблення натурального ¡муытету. Представ-ники нормально! мкрофлори д1ють як антагонюти по вщношенню до патогенних мкрооргаызмв та захищають органам людини в1д ТхньоТ ¡нвази та розмноження. Клннними спостереженнями встановлено, що тривала тератя антибактер1альними препаратами може дати важю ускладнення, як1 викпикаы масивним розмноженням др1жж1в, стафтокока, гемол1тичних штам1в, протея та кишковоТ палич-ки.[9]
Мкрооргаызми червопод1бного вщростка та слтоТ кишки синтезують в1тамни К, Е, В6 \ В12, а також мало вщом1 в наш час фЬюлопчно активы речовини, як1 впливають на тонус кишечноТ стшки, процеси всмоктування води \ амнокислот.[9]
С пщстави вважати, що л1мфоТдна тканина апендикса е одысю ¡з важливих дтянок системи В-л1мфоцит1в, як1 забезпечують продукц1ю ¡муноглобулн1в (антитт). Якщо ця система буде уражена, то повыстю або частково втрачаеться можливють оргаызму виробляти антитта. Деяю автори стверджують, що вщросток е свосрщним депо або резервом, з якого надходять нейроб-ласти в ¡нш1 вщдти кишювника, поповнюють нервов! кттини, як1 загинули у процес1 життед1яльностк У ряд1 дослав показано, що червопод1бному вщростку притаманы ритмны скорочення. На поверхы слизовоТ оболонки вщростка видтяються блукаюч1 штины еле-менти (л1мфоцити), як1 беруть участь у захисно-пристосувальних реакц1ях оргаызму. Його сли-зова оболонка бере участь у продукци антитт, видтяе аапову кислоту, яка мае високу бюлопчну активнютю, виконуючи захисну та бактерицидну функц1ю. У слизовому та пщслизовому шарах червопод1бного вщростку знаходиться специфнний гормон (меланн), якому надаеться велике значения у регуляци життевих процеав людського оргаызму. [6]
Результати дослав показали досить високу стмкють та активысть л1мфатичного апарату вщростка по вщношенню до л1мфатичноТ ткани-ни ¡нших оргаыв. Дослщи з пересадкою серця та ¡нших оргаыв людинопод1бних мавп показали: якщо пересадка проведена твариы з червопод1бним вщростком, то орган погано приживлясться, швидко вщторгасться. Якщо ж вона зроблена твариы, у якоТ проведена апендектомт, то орган краще приживлясться та довше функцюнуе. Можливо, л1мфатичний апа-рат червопод1бного вщростка вщповщас за
реакц1ю несумюност1 при трансплантаци оргаыв?
Зявляються окрем1 повщомлення про те, що у людей, яким була проведена апендектомт, частше зустрнаються злоякюы пухлини певних локал^ацм.
Вщомо, що люди розр^няються за типом бу-дови тта. Анатоми вже давно кпасифкували усе людство на три типи: мезоморфний, брах1морфний та долкоморфний. До першого вказаного типу належать люди середньоТ стату-ри. В них широю плеч1 та трудна кттина, сильно розвинеы к1нц1вки, голова за формою нагадуе куб. Додругого типу вщносяться ¡ндивщи малого зросту, дуже гладю. В них слабю к1нц1вки та ма-ленька голова округло! форми. Брах1морфний тип - володар великого живота, жиров1 вщкладення на стегнах та плечах вельми значнк Таких ¡ндив1д1в ще називають пперстенками. Третм тип отримав назву дол1хоморфного. Люди даного типу вщр^няються довгими руками та ногами, дуже тонкими Метками. Жировий шар на-багато тонший, ыж у мезоморфного типу. Такий тип вщр^нясться легюстью у рухах. У оаб, як1 належать до цього типу, високий лоб, худе об-личчя (дуже часто трикутноТ форми), серце роз-ташоване практично вертикально.
Долкоморфний тип отримав ще одну назву -астеннний. Зрозумто, ми не належимо стовщсотково до якогось одного конкретного типу, але все ж таки на когось схожк
Бтьш за все, вчеы знашли зв'язок м1ж сома-тичним типом та схильнютю до окремих хвороб, а також з психолопчним типом поведнки. Люди дол1хоморфного типу частше хворать на за-хворювання оргаыв дихання, ыж представники мезоморфного типу. Останых частше турбус серцево-судинна система. Цей тип ще називають нормостенками.
Враховуючи наведен! дан1, а також вщеутнють даних щодо особливостей розташування слтоТ кишки з апендиксом в залежност1 в1д в1ку, стат1 та типу будови тта людини, виникае необхщнють вивчення особливостей розташування слтоТ кишки та червопод1бного в1дростка, враховуючи ¡ндив1дуальн1 особливост1 будови тта людини.
Сл1па кишка та червопод1бний в1дросток зна-ходяться вщносно в1сцерального листка очере-вини ¡нтраперитоыально або
мезоперитон1ально. 1снують наступи! положения червопод1бного в1дростку учеревн1й порожнин1:
1) тазове, або нисх1дне, коли в1дросток спря-мований донизу, в порожнину малого тазу;
2) мед1альне, коли вщросток лежить пара-лельно клубов1й кишц1;
3) латеральне, коли в1дросток знаходиться у правому боковому канал^
4) передне, коли вщросток лежить на переднм поверхы сл1поТ кишки;
5) висхщне, або п1дпеч1нкове, коли вщросток спрямований доверху;
Том 7, Выпуск 3
193
BiCHHK Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
6) ретроцекальне, коли вщросток знаходиться позаду cninoT кишки;
Останне знаходження вщростка може бути внутршньоочеревенним, коли BiH ¡нтимно зпая-ний з задньою стшкою cninoT кишки, i заочере-венним, або ретроперитоыальним. При заоче-ревному розташуваны вщростка д1агностика гострого апендицита бувае ускладненою, а перехщ запального процесу на кттковину за-очеревенного простору може стати причиною тяжких ускпаднень [8].
Враховуючи приведен! даы огляду л1тератури, можна сказати, що вивчення морфолопчних особливостей cninoT кишки та червопод1бного вщростка в залежност1 вщ конституцйного сома-тотипу мае не лише теоретичне, але й практич-не значения. Теоретичне значения полягае в тому, що в медицин! все бтьше враховуеться принципи ¡ндивщуапЬаци. Конституцю врахува-ти легко, до того ж це мае велике значения.
Л1тература
1. Агаджанян H.A., Смирнов В.М. Нормальная физиология:.-М.: Медицинское информационное агенство, 2007.-520с.
Реферат
НЕКОТОРЫЕ СВЕДЕНИЯ ОБ ОСОБЕННОСТИ СЛЕПОЙ КИШКИ И ЧЕРВЕОБРАЗНОГО ОТРОСТКА ЧЕЛОВЕКА Лавренко А.В.
Ключевыеслова: слепая кишка, червеобразный отросток.
В образе литературы приведены сведения об особенностях слепой кишки и червеобразного отростка у человека. Сделан вывод, что морфологические особенности, по данным литературы, зависят от конституционального соматотипа.
Summary
SOME NEW INFORMATION ABOUT CHARACTERISTICS OF HUMAN CAECUM AND APPENDIX. Lavrenko A.V.
Key words: caecum, appendix.
The review throws light on some information of characteristics of human caecum and appendix. It may be concluded that morphological peculiarities of these structures mainly depend on the constitutional somato-type of a certain person.
2. Быков В.Л. Частная гистология человека.-СПб: СОТИС.-ЗООс.
3. Гистология /Под ред. Ю.И.Афанасьева, Н.А.Юриной. М.: Медицина, 1999.-744С.
4. Кавин B.O. Прогнозування ускпаднень хворих на гострий аппендицит та Тх лкування: Дис.мед.н.: 14.01.03.-1вано-Франювськ: 1вано-Франювська держ.мед.академт, 2003.-201с.
5. Кульчицкий К.И., Бобрик И.И. Оперативная хирургия и топографическая анатомия.-K.: Вища школа, 1989.-С.210.
6. Основы физиологии человека /Под ред. акад. РАМН Б.И.Ткаченко: В 3-х т. - Т.1. - СПб: Международный фонд истории науки, 1994.-567с.
7. Хирургические болезни: учеб.:в 2 т., под ред. В.С.Савельева,
A.И.Кириенко.-2-е изд., испр.-М. : ГЭОТАР-Медиа, 2006.-T.1.-608с.
8. Оперативная хирургия и топографическая анатомия Под ред.
B.В.Кованова. - М. 1985.-210 с.
9. Мищенко В.П. Нормальная физиология (краткий курс лекций для студентов медицинского и педиатрического факультета)-Полтава: АСМИ.,2004.-198с.
10. Cervero F. Neurophysiology of gastrointestinal pain //Clinical Gas-troenterology.-1988. - №2.-P.183.
11. Klein K.B., Mellinkoff S.M. Approach to the patient with abdominal pain. In: Yamada T., Alpers D.H., Owyang C., Powell D.H., Silverstein F.E.-Textbook of Gastroenterology, 2nd ed.-Philadelphia: J.B.Lippincott, 1995.-660p.
12. Onyang A. Approach to the patient with nausea and vomiting.- In: Yamada T., Alpers D.H., Owyang C., Powell D.H., Silverstein F.E.-Textbook of Gastroenterology, 2nd ed.-Philadelphia: J.B. Lippincott, 1991.-P.647-659.
