CC BY
8
УДК 598.617.1.087.7:577.16:612.015.348
Галущак Л. I. *
1нститут б1ологп тварин УААН
ДЕЯК1 ПОКАЗНИКИ Б1ЛКОВОГО ОБМ1НУ У ТКАНИНАХ ЯПОНСЬКИХ ПЕРЕП1ЛОК ЗА Р1ЗНОГО Р1ВНЯ СОНЯШНИКОВО1 ОЛ11
I В1ТАМ1НУ Е В IX РАЦ1ОН1
ПредставленI результати визначення деяких показникгв бшкового обмту в плазм1 кровг I тканинах м'яз1в стегна, печтки, 12-палог кишки та тдшлунковог залози японських перетлок при згодовуванш кукурудзяно-бобового комбторму з р1зними кыькостями соняшниковог олп та втамту Е.
Ключовi слова: перетлки, комбжорм, соняшникова ол1я, втамш Е.
Численш дослщження проведет на птахах рiзних вцщв, в^, напрямку продуктивност свщчать про позитивний вплив додавання до !х ращошв рослинних жирiв. Позитивний ефект вiд застосування жирових добавок зумовлений !х високою енергетичною цiннiстю, а також багатосторонньою дieю на органiзм [1, 2]. Зокрема, встановлено, що додавання до ращону жирових добавок проявляв азотзберiгаючу дш [3], посилюе використання амiнокислот для синтезу бшюв [4], засвоення жиророзчинних в^амшв [5]. Вiтамiн Е, ^м антиоксидантно! дп, впливае на ряд бiохiмiчних процесiв i фiзiологiчних функцш в органiзмi птицi. Зокрема, вш проявляв стимулюючий вплив на синтез бшюв i енергетичнi процеси, на синтез простагландишв, гуморальний i кл^инний iмунiтет, вiдтворювальну функцiю
[6, 7].
В лiтературi е дуже мало даних, як б стосувались вивчення впливу згаданих чинникiв на продуктившсть та метаболiчнi процеси у перепелiв. Тому метою нашого дослiду було встановити дш рiзних кiлькостей соняшниково! олп i вiтамiну Е в складi кукурудзяно-бобового комбiкорму на деяю сторони бiлкового обмiну в !х органiзмi та показники продуктивностi.
Матер1али 1 методи. Дослiд було проведено у фермерському господарствi „Пвд мютом" смт Великi Бiрки Тернопшьсько! област на двох групах статевозрiлих японських перепшок, контрольнiй i дослiднiй, по 80 голiв у кожнiй. Параметри мшро^мату примiщення, де утримувалась птиця, вiдповiдали прийнятим зоогiгiенiчним нормам. Птищ згодовували комбiкорм, що складався з кукурудзи — 43,8 %; макухи соняшниково! — 16 %; бобiв екструдованих — 20 %; дрiжджiв кормових — 8%, крейди — 6 %, олп соняшниково! — 3 %; солi кухонно! — 0,4 %; трикальцшфосфату — 1,8 %; премжсу — 1 % i мiстив обмiнно! — 287,1 ккал; сирого проте!ну — 18,9 %; сирого жиру — 3,37 %; кл^ковини — 4,59 %; кальцш — 2,75 %; фосфору — 0,7 %; натрiю — 0,28 %, лiзину — 0,98 %; метiонiн+цистину — 0,68 %. У
* науковий кер1вник: д.вет.н., професор Стояновський В.Г. Галущак Л. I., 2008
44
ращош перепшок контрольно! групи вмшт соняшниково! олп складав 3 % а, вiтамiну Е — 20 г/т. Птищ дослщно! групи додатково вводили надбавку соняшниково! олп у кшькост 1,5 % i 20 г/т вiтамiну Е, тобто загальна кiлькiсть оли складала 4,5 %, а вiтамiну Е — 40 г/т комбшорму. Дослiд тривав чотири мiсяцi.
У кшщ дослiду було проведено забш птицi. Матерiалом для бiохiмiчних дослщжень служили тканини 12-пало! кишки, пщшлунково! залози, печiнки, м'язiв стегна та плазми кровi перепiлок. Визначали концентрацш бiлка в тканинах за Лоурi [8], а в плазмi кровi — рефрактометрично [9], проте!назну актившсть за методом Кунiтца [10], концентрацш амшного азоту нiнгiдриновим методом за Мютшгом, Кайзером [11], активнiсть амшотрансфераз за методом Райтмана-Френкеля [12] i вмiст сечово! кислоти за реакщею з фосфорно-вольфрамовим реактивом [13]. Цифровi данi опрацьовано статистично.
Результати та обговорення. Результати дослщжень деяких показниюв бшкового обмiну в тканинах перепiлок, яким згодовували кукурудзяно-бобовий комбiкорм, що мютив 3 % соняшниково! олi! i 20 г/т вiтамiну Е (контрольна група) та кукурудзяно-бобовий комбжорм, що мштив 4,5 % соняшниково! оли i 40 г/т вiтамiну Е (дослщна група) представлено в таблищ.
Як видно з представлених результат, у плазмi кровi перепiлок суттевих мiжгрупових рiзниць вмiсту бiлка, амшного азоту, сечово! кислоти та активност амшотрансфераз не встановлено, хоч вщслщковуеться тенденщя зростання концентрацi! азоту вшьних амiнокислот i зниження вмiсту сечово! кислоти у перепшок, як споживали кукурудзяно-бобовий комбiкорм iз вищим вмштом соняшниково! олi! та вiтамiну Е.
У м'язах стегна перепшок тд дiею додаткового введення в !х рацiон вiтамiну Е та соняшниково! оли посилюються процеси переамiнування амшокислот, зокрема активнiсть АлАТ зростае на 39,9 % (р<0,05), а АсАТ — на 26,1 % (р<0,01), у порiвняннi з такою у перепшок контрольно! групи.
У тканиш печшки перепiлок дослiдно! групи, при незначних змшах концентрацi! бiлка, амшного азоту та активност трансамiназ, вщзначено зростання вмiсту сечово! кислоти на 38,6 % (р<0,05), у порiвняннi з перепiлками контрольно! групи. Це могло стати причиною деякого пригшчення протеолiзу у цiй тканинi, зокрема, зниження загально! проте!назно! активностi на 35,18 % (р<0,01).
Зниження проте!назно! активност у перепiлок дослiдно! групи характерне i для тканини пiдшлунково! залози. Правда, тут рiзниця у значеннях цього показника мiж птахами контрольно! i дослiдно! групи становить лише 17,28 % (р<0,05).
Що стосуеться загально! проте!назно! активностi у тканиш слизово! оболонки 12-пало! кишки, то у перепшок, що отримували кукурудзяно-бобовий комбшорм з вмiстом 4,5 % соняшниково! оли i 40 г/т вiтамiну Е, вона була вищою на 54,5 % (р<0,001), шж у перепiлок, якi споживали такий же комбжорм з вмiстом 3 % соняшниково! оли i 20 г/т вiтамiну Е.
45
Слщ зауважити, що, як i в слизовш 12-пало! кишки, так i в тканиш пщшлунково! залози перепшок дослщно! групи вщслщковуеться тенденщя вищо! концентраци бшка, порiвняно з перепiлками контрольно! групи. У тканиш пщшлунково! залози перепшок встановлено, що вищому рiвнi в рацiонi вiтамiну Е та соняшниково! оли зростае на 44,4 % (р<0,001) вмкт азоту вшьних амшокислот.
Таблиця
Показники бшкового обмшу в тканинах японських перепшок, (М±т, п=6)
Показники Групи
Контрольна Дослвдна
Плазма кров1
Бшок, г/100 мл 7,63±0,38 7,57±0,50
Амшний азот, мг/мл 0,75±0,04 0,85±0,03
Сечова к-та, ммоль/л 0,55±0,06 0,41±0,02
АлАТ, мкмоль (год х мл) 0,61±0,05 0,64±0,01
АсАТ, мкмоль (год х мл) 4,36±0,33 4,26±0,28
Печшка
Бшок ,мг/г 35,85±2,12 37,64±1,86
Амшний азот, мг/г 2,50±0,28 2,31±0,23
Сечова к-та, ммоль/г 3,39±0,32 4,70±0,46*
АлАТ, мкмоль (год х г) 5,29±0,37 6,46±0,96
АсАТ, мкмоль (год х г) 7,11±0,55 8,55±0,50
Протешазна актившсть, мккат/г бшка 1,08±0,11 0,70±0,04**
М'язи стегна
Бшок, мг/г 33,79±1,24 31,06±1,89
Амшний азот, мг/мл 3,40±0,14 3,83±0,09
Сечова к-та, ммоль/г 1,70±0,12 1,49±0,04
АлАТ, мкмоль (год х г) 2,93±0,23 4,10±0,30*
АсАТ, мкмоль (год х г) 8,11±0,11 10,23±0,52**
Слизова 12 - пало!' кишки
Бшок, мг/г 22,43±0,94 28,53±1,53**
Амшний азот, мг/мл 8,96±0,44 8,80±2,11
Сечова к-та, ммоль/л 3,28±0,16 3,77±0,16
АлАТ, мкмоль (год х г) 3,50±0,40 3,89±0,22
АсАТ, мкмоль (год х г) 6,67±0,09 7,12±0,84
Протешазна актившсть, мккат/г бшка 6,75±0,60 10,43±1,30**
Щдшлункова залоза
Бшок, мг/г 20,99±3,78 28,35±1,96
Амшний азот, мг/мл 4,66±0,08 6,73±0,33***
Сечова к-та, ммоль/л 2,95±0,57 3,83±0,13
АлАТ, мкмоль (год х г) 2,88±0,58 3,20±0,18
АсАТ, мкмоль (год х г) 14,07±0,32 12,97±1,84
Проте!назна актившсть, мккат/г бшка 16,37±1,59 13,54±1,74*
Примтка: *—р < 0,05; **—р < 0,01; ***—р < 0,001 — у пор1внянт з контрольною групою.
46
Проведет нами дослщження показали, що при додатковому введенш до кукурудзяно-бобового комбiкорму 1,5 % соняшниково! оли вiдбуваeться збшьшення обмшно! енерги у рацiонi на 13,5 ккал. Додаткове введення соняшниково! оли разом з пiдвищенням кшькост вiтамiну Е до 40 г/т комбшорму (дослiдна група), у порiвняннi з контрольною групою, яка отримувала комбiкорм з рекомендованим рiвнем обмшно! енергi! та вiтамiну Е, позитивно впливало на несучiсть японських перепелiв, яка у перепiлок контрольно! групи складала 63,5 %, а у перетлок дослiдно! групи зростала на 6,6 %, i складала 70,1 %.
Висновки
1. При згодовуваннi перепiлкам кукурудзяно-бобового комбiкорму з добавкою 4,5 % соняшниково! оли i 40 г/т вiтамiну Е встановлено вищу активнiсть АлАТ на 39,9 % (р<0,05), а АсАТ на 26,1 % (р<0,01) у м'язах стегна, вищий на 38,6 %(р<0,01) вмiст сечово! кислоти у тканиш печiнки, вищу на 54,5 % (р<0,01) проте!назну активнiсть у слизовш оболонцi 12-пало! кишки у порiвняннi з перепiлками, яким згодовували кукурудзяно-бобовий комбiкорм з добавкою 3 % соняшниково! оли i 20 г/т вiтамiну Е.
2. Додаткове введення соняшниково! оли разом з в^амшом Е тдвищувало продуктивнiсть японських перепшок на 6,6 %.
Л1тература
1. Van Elswyk M. E. Comparison of n-3 fatty acid sources in layin hen rations for improvement of whole egg nutritional quality / M. E Van Elswyk // Br. J. Nutr. — 1997.— 71.— №1.— P. 61-69.
2. Decuypere E. Metabolic insights and nutrition of poultry / E. Decuypere, Verstegen M. W // Tijdschr. Diergenneeskd. — 1999.— 7.— № 1.- P. 47-51.
3. Орлов Л. В. Эффективность использования питательных веществ корма и состав тушек мясных цыплят в зависимости от энергетической ценности рационов / Л. В. Орлов, Григорьев Н. Г., Сычёв А. И., Маленко Г. П // Научн. труды ВНИИФБиП с-х. животных —1987. — Т. 20. — С. 143-150.
4. Кружель Б. Б. Влияние добавок животных и растительных жиров к комбикорму с разным содержанием энергии и протеина на продуктивность цыплят-бройлеров и некоторые стороны обмена веществ в их организме :Автореф. ди^ ... канд. биол. наук : спец. 03.00.04. / Б. Б Кружель. — Укр. НИИ физ. и биох. с.-х. животних. — Львов., 1985. — 22 с.
5. Вальдман А. Р., Сурай П. Ф., Ионов И. А., Сахацкий Н. И. Витамины в питании животных.— Харьков, РИП „Оригшал", 1993.— 423 с.
6. Скурихин В. Н., Двинская Л. М. Определение а-токоферола и ретинола в плазме крови сельськохозяйственных животних методом микроколоночной высокоэфективной жидкостной хроматографии // Сельскохозяйственная биология. — 1989. — №4 — С. 127-129.
7. Калмыков С. Т. Определение качества кормовых жиров. — М.: Колос, — 1976. 192 с.
8. Практикум по биохимии / Под ред. Н. П. Мешковой и С. Е. Северина. М. : МГУ, — 1979, — С. 91-92.
47
9. Клиническая лабораторная диагностика в ветеринарии / И. П. Кондрахин, Н. В. Курилов, А. Г. Малахов и др. — М. : Агропромиздат, 1985. — 287 с.
10. А. С. 397843. Способ определения активности протеиназ / К. А. Калунянц, Р. Н. Гребешова, Л. М. Лупова, Л. Г. Федорова (СССР). — 4 с. — 1973.
11. Методики дослщжень з фiзiологil i бiохiмil сшьськогосподарських тварин. — Львiв. — 1998. — С. 40-41.
12. Лабораторные методы исследования в клинике / Под. ред. В. В. Меншикова — М.: Медицина, 1987. — 365 с.
13. Биохимические методы исследования в клинике. / Под ред. А. А. Покровского — М. : Медицина, — 1969. — С. 102-103.
Summary Galyschak L. I.
SOME PROTEIN METABOLISM IN TISSUES OF JAPANESE QUAILS UNDER DIFFERENT LEVEL OF SUNFLOWER OIL AND VITAMIN E
IN DIET
It was established 3,9 % alanine-aminotransferase activity increase (p<0,05) and 26,1 % of aspartate- aminotransferase activity increase (p<0,01) in leg muscle, 38,6 % increase (p<0,01) of uric acid content in liver, 54,5 % proteinase activity increase (p<0,01) in duodenum mucous under feeding of maize-fodder beans diet with 4,5 % sunflower oil and 40 g/ton vitamin E addition to japanese quails, in comparison with quails under feeding of same diet with 3 % sunflower oil and 20 g/ton of vitamin E addition.
Addition of sunflower oil and vitamin E in composition of diet (japanese quails of experimental group) in comparison with control group with standard level of metabolic energy and vitamin E, was influensed positively on egg productivity of japanese quails, that was increased on 6,6 %.
Стаття надшшла до редакцИ 20.02.2008
48
