CC BY
18
Тобто, допустиме з еколого-економiчного погляду рекреацшне наван-таження мае перебувати у межах мiж Qmin та Отах. Якщо ж 0тах<0т!п, тодi розвиток рекреацiйно-туристичного господарства е економiчно недоцшьним.
Отже, рацiональне використання лiсiв для рекреацп та туризму - одна з найважливших еколого-економiчних проблем люокористування. З метою дотримання принципу безперервного невиснажливого люокористування та принципу розширеного вiдтворення лiсових ресурсiв при плануванш розвит-ку рекреацiйно-туристичного господарства одними з найважливших завдань е визначення як максимально допустимих норм рекреацшних навантажень на лiсовi площi, так i мiнiмального рiвня таких навантажень, що дасть змогу ут-римувати рекреацшш зони у надежному сташ та забезпечить рентабельнiсть рекреацiйно-туристичного господарства. Важливо також забезпечити контроль за дотриманням допустимих норм рекреацшних навантажень на лiсовi екосистеми та розроблення i запровадження комплексу заходiв, спрямованих на пiдвищення цих норм. Чим бiльшi капiтадовкладення в охорону навко-лишнього середовища та створення оптимальних умов для вiдпочинку чи ль кування, тим вища мютюсть рекреацiйних територiй. Отже, через певний час оптимальна мютюсть може переглядатись. Велику увагу необхщно звернути також на розроблення заходiв щодо регулювання рекреацiйних навантажень у часi та просторь
Лiтература
1. Дейнека А., Копач М. Проблеми 1 перспективи рекреацшного використання лгав Льв1всько'1 обласп// Региональна економша. - 2001, № 2. - С. 171-175.
2. Тарасов А.И. Рекреационное лесопользование. - М.: Агропромиздат, 1986. - 176 с.
3. Павлов В.1., Черчик Л.М. Рекреацшний комплекс Волиш: теор1я, практика, перспективи: Монограф1я. - Луцьк: Надстир'я, 1998. - 124 с.
4. Мальська М.П., Худо В.В., Цибух В.1. Основи туристичного б1знесу: Навч. пос. -Льв1в: Вид. ц. ЛНУ 1м. 1вана Франка, 2003. - 360 с.
5. Федорченко В.К., Мш1ч 1.М. Туристський сдовник-довiдник: Навч. пос.. - К.: Днш-ро, 2000. - 160 с.
6. Мамутов В.К., Амоша М.И., Дементьева Т.Н. и др. Рекреация: социально-экономические и правовые аспекты. - К.: Наук. думка, 1992. - 142 с.
УДК 502.33 Астр. Т.В. Кундельська1 - 1еано-Франшеський жцюнальний
техмчний умеерситет нафти i газу
ДЕЯК1 ПИТАНИЯ ВЗАСМОД11 РЕКРЕАЦ1ЙНО-ТУРИСТИЧНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ТА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО
СЕРЕДОВИЩА
Наведено основш аспекти взаемодп рекреацшно-туристично'х гадузi та навко-лишнього природного середовища, зокрема акцент зроблено на прському туризмi та прськолижних видах вiдпочинку, наведено даш з впдивiв, що оцiнювадись у крашах Захщно'х Свропи. Визначено шляхи виходу iз складнох ситуацп, зокрема закцентова-но на прiоритетностi сталого розвитку туризму та рекреацп.
1 Кафедра природних pecypciB i туризму (postgraduate student at the tourism and natural resources)
Doctorate T.V. Kundelska - Department of national technical oil
and gas university, Ivano-Frankivsk
Some questions of the interaction between recreational-touristy activity
and environment
The main aspects of the interaction between recreational and touristy branch and natural environment are showed in the article, attention is paid mostly to mOount tourism and mount skiing types of vacation, data on the impacts assessed in the countries of the Western Europe are given too. The ways of solving the complicate situation are given, that is the priority of sustainable development of tourism and recreation.
Поряд з тим, що рекреацшно-туристичне природокористування приносить дохщ i роботу, сприяе взаеморозумшню мiж рiзними культурами, збер^ае юторико-культурну спадщину i природш ресурси, сприяе швестуванню в ш-фраструктуру, що своею чергою дае сощальт i культурш переваги, деяю фор-ми туризму i рекреацшно! дiяльностi можуть спричиняти негативний вплив на навколишне природне середовище - руйнування ареашв цiнних видiв рослин, деградащю ландшафтiв, утворення вiдходiв, сприяння конфлiктам за можли-востi володшня ресурсами, такими як земельнi, прюна вода, електроенергiя.
Важливо, що негативний вплив на навколишне природне середовище ускладнюе юнування власне рекреацiйно-туристичного сектора економжи, оскiльки вiн, насамперед, залежить вiд стану довкiлля, а зв'язок мiж вщпо-чинком та навколишшм середовищем двобiчний.
До проблемних питань взаемоди рекреацшно-туристично! дiяльностi та навколишнього природного середовища ми вiднесли прямi локальнi впли-ви дiяльностi, яю залежать вiд 1хньо1 концентрацп в час та просторi, тобто вщ сезонностi. До таких впливiв належать штенсивне використання води та земель туристичними та вщпочинковими об'ектами, споживання велико'' юлькост енерги, змiну ландшаф^в внаслiдок будiвництва об,ектiв шфрас-труктури, забруднення повггря, утворення велико'' кшькосп вiдходiв, ущшь-нення грунлв, пошкодження i руйнування рослинностi, порушення спокою фауни, мiсцевих мешканцiв внаслiдок шумового забруднення, зростання кшькосп туристiв, що вщвщують вразливi природнi зони (парки, заповщни-ки) внаслiдок впровадження нових форм туризму (екотуризм, сшьський зеле-ний туризм), небезпечнi природнi явища (лавини) внаслiдок вирубування значних площ лiсiв для провадження гiрськолижних форм вщпочинку. Крiм зазначеного, гострою стае проблема так званого психолопчного забруднення ландшафту, тобто постшне стирання його естетичних особливостей внасль док неоргашзовано! забудови тимчасовими спорудами.
Характер взаемоди туриста i природи залежить вщ форм туристично'' чи рекреацшно! дiяльностi i типу ландшафту, на якому здшснюеться ця взаемодiя. Вплив на навколишне середовище, як правило, мають невелию, але частi прояви недбалосл туристiв. Осюльки туризм в наш час стае одним з найпопуляр-шших видiв вiдпочинку, то вш охоплюе багато новачкiв, яю не мають нi певно'' еколопчно! освiти, нi вiдповiдних знань про навколишне середовище.
Бурхливий розвиток прського туризму призвiв до засмiчення перева-лiв, мiсць для ночiвлi, яю практично нiхто не прибирае. Потж таких туристiв
310
Еколопзащя економпки як iHCTpyMeHT сталого розвитку в умовах конкурентного середовища
за останш роки мае хаотичний характер, а масовють сходжень на найвищд гiрськi вершини щороку збiльшуеться, особливо це стосуеться найвищо! точки Укра1ни - гори Говерли, яка стала мюцем "паломництва" до свята Неза-лежностi Укра1ни та шших державних свят. За даними управлшня туризму та курортiв 1вано-Франювсько! облдержадмшютрацп, 24-25.08.2002 р. вершину Говерли вщвщало 2964 особи, якi сходили на вершину з 1вано-Франювського боку та 1306 оЫб - iз Закарпатського, за даними Карпатського нащонального природного парку, Говерлянське люництво в травш 2002 р. вiдвiдало 776 оЫб, в червнi - 1677 оЫб, тобто за два днi серпня заповщна територiя вщ-чула антропогенне навантаження удвiчi бiльше, нiж за два попередш мiсяцi.
Наслiдком таких масових сходжень е витопташ трави, яю ростуть по-руч iз туристичними стежками, зруйнований пiдрiст, ущшьнений грунт, який починае гiрше пропускати вологу та повггря, непомiтно змшюеться мшрокль мат пригрунтового шару, зменшуеться кiлькiсть комах, середовищем юнуван-ня яких була витоптана трава. На стежках з'являються глибою ерози глиби-ною вiд 10 до 50 см.
В останш роки набуло великого поширення катання на прських лижах, що також негативно позначаеться на сташ довюлля. Зручних та легкодоступ-них мiсць для катання не так багато, тому для тдйому i спуску прорубують просжи для будiвництва крiсельних та бугельних пiдiймачiв. Такi траси ство-рюють небезпеку ерози грунту та явищ зсувiв. Вирубування великих площ ль су, використання важкого обладнання для спорудження нових курортiв, змiна
форми схишв призводить до збiльшення кшькосп лавин. За даними [1], в Аль-
2 • •
пах вирубування 100 км лiсу призвело до рiзкого збiльшення кiлькостi лавин.
На площах для катання лижники сильно утрамбовують сшг i таким чином порушують природний режим розвитку шдсшгово! рослинностi. Слiди важкого прськолижного обладнання для функцiонування пiдйомникiв викли-кають ерозiю тонкого верхнього шару грунту, що впливае на рослиншсть, ^м того надмiрне удобрення трас вл^ку призводить до значно! втрати бь орiзноманiття.
Гiрськолижнi види вщпочинку також викликають проблеми з водо-постачанням та скидом або захороненням с^чних вод. Як правило, турист який зупиняеться в готел^ використовуе на третину бiльше води, шж мюце-вий житель [2]. Проблеми з водопостачанням тдсилюе виготовлення штучного сшгу, яке потребуе 1 м3 води на 2 м3 виготовленого снiгу. Крiм цього, штучний снiг дуже повiльно тане i таким чином зменшуе час для весняного вщновлення трав'янистих видiв, пошкоджена внаслщок таких процесiв трав'яна рослиншсть сприяе ерози грунту, зменшенню поглинання води i здатностi до утримання гiрських схилiв, збiльшуються ризики селiв та лавин.
Проблема вивезення та захоронення вiдходiв, зiбраних на високопр-них звалищах, е однiею з найгострших у зв'язку iз складшстю !хнього тран-спортування, iнодi для цих потреб використовують гелiкоптери. Також проб-лемним питанням е робота лижних шдйомниюв, що потребують велико! кшькосп електроенерги. Так, для французьких Альп ця величина е^валентна третиш рiчного виробництва атомно! енерги у Францп [2].
Одним Ï3 найбiльш негативних впливiв у rany3Ï туризму та рекреацiï е регюнальний вплив транспорту. На подорожi до мюця вiдпочинку i вiд нього припадае 90 % споживання енергп у рекреацшно-туристичному секторi. Зага-лом на вщпочинковий транспорт припадае половина загального використання енергiï в пасажирському транспорт i 11 % загального енергоспоживання транспортних систем, включаючи вантажш перевезення. У Фрaнцiï, за дани-ми Орлеанського шституту дослщжень навколишнього середовища [2], транспорт, що використовуеться у внутршньому туризм^ вносить вiд 5 до 7 % сумарних викидiв парникових гaзiв. Оскiльки рекреaцiйно-туристичнa галузь зараз е прюритетною загалом у свiтi, a ïï розвиток зростае швидше, шж кшь-кiсть загальних транспортних перевезень, то ймовiрно проблеми, пов,язaнi з викидами вщ "туристичного" транспорту, також збшьшуватимуться.
Проблеми взaемодiï з навколишшм природним середовищем усклад-нюються й тим, що концентращя рекреaцiйноï та туристично1' дiяльностi бу-вае на невеликих зонах, що вдаувають шше техногенне навантаження, нап-риклад, вщ сумарного впливу сiльського господарства, промислово1' дiяльнос-тi. За вiдсутностi належного планування та упрaвлiння розвиток туристично1' гaлузi може спричинити серйозну конкуренщю за використання земельних дь лянок шд забудову. Крiм того, стихшний розвиток туризму може стимулюва-ти штенсивне або неналежне землекористування, яке здатне викликати залю-нення, грунтову ерозiю, та втрату бiологiчного рiзномaнiття. 1нтенсивне втру-чання людини в рослинний i тваринний св^ може зробити неможливим тaкi трaдицiйнi види рекреацп, як рибальство або завдати непоправну шкоду щн-ним екосистемам. Зростання кшькосп туристiв, може поставити шд загрозу нaйбiльш тендiтнi в еколопчному вiдношення райони свiту, включаючи парки та природш зaповiднi зони, як е загальнолюдською спадщиною [3, с. 4].
У деяких крашах застосовують економiчнi важел^ тaкi як компенса-цiйний зaхiд вiд негативних впливiв рекреaцiйно-туристичноï iндустрiï, до них, зокрема, належать еколопчш податки. Таю податки входять до прямих та непрямих витрат на туристичш продукти i послуги, але прибутки не зав-жди спрямовують на охорону навколишнього середовища. Так, наприклад, у природному заповщнику островiв Медес (Каталошя, Iспaнiя) був введений податок на тдводне плавання (2,3 евро за одне занурення), що сприяло збшь-шенню бюджету зaповiдникa, 68 % загального бюджету заповщника станови-ли отримаш кошти вiд цього податку.
Сталий розвиток рекреaцiйно-туристичного природокористування та гальмування деяких iнтенсивних методiв освоення нових територш для розвитку рекреацп та туризму, коли з'являються першi негaтивнi впливи на нав-колишне природне середовище - е оптимальним шляхом виходу iз складно1' ситуaцiï. Загалом для Украши сталий розвиток може бути визначений як про-цес гармошзацп продуктивних сил, задоволення необхщних потреб усiх чле-нiв суспiльствa за умови збереження й поетапного вщтворення цiлiсностi навколишнього середовища, забезпечення рiвновaги мiж потенщалом приро-ди та вимогами людей вЫх поколiнь [4, с. 42].
Стале рекреaцiйно-туристичне природокористування - це ведення при-бутково!" дiяльностi в гaлузi рекреaцiï та туризму, при якш вплив на навко-
312
Еколопзащя економпки як ÏHCTpyMeHT сталого розвитку в умовах конкурентного середовища
лишне природне середовище не перевищуе межi природного самовщновлен-ня впродовж ще!" дiяльностi. За пpопозицieю Х. Мюллера [5], необхщно зба-лансувати п'ять головних елемент1в для досягнення сталого туризму: еконо-мiчний, задоволення турис^в, соцiaльний, культурний, екологiчний, кpiм того це потpiбно зробити так, щоб жоден з цих чинниюв не був домшуючим.
Альтернативою можуть бути прюритетш мм'якiм види рекреаци та туризму, що не передбачають штенсивного технiчного втручання. Iндyстpiя pекpеaцiйно-тypистичноï дiяльностi за умови ïï paцiонaльноï оpгaнiзaцiï, е екологiчно безпечною та економiчно ефективною галуззю, a ïï розвиток - одним iз чинниюв сталого розвитку держави.
1ншим шдходом для зменшення негативного впливу на навколишне середовище може бути застосування загальних зaходiв - узгодження кален-дapiв вiдпyсток на державному чи регюнальному piвнях, щоб зменшити шко-ве сезонне навантаження, уточнення регюнальних плaнiв менеджменту у ту-pистичнiй гaлyзi, впровадження мiжнapодноï системи якостi послуг на турис-тичних об'ектах, проведення стpaтегiчних еколопчних оцiнок туристичних пpоектiв, що тшьки плануються для впровадження.
Лiтeрaтурa
1. CEC (1992 b) The State of the environment in the European Community. COM (92) 23 final, Vol III, 27 March l993, Commission of the European Communities, Luxembourg.
2. IFEN, 2000. Tourisme, eenvironment, territoires: Les indicateurs. Institut francais de l'environnement, Orleans. An outline of the main findings is available in English. http:// www.ifen.fr
3. Туризм и устойчивое развитие: Добавление: Туризм и охрана окружающей среды/ Комиссия по устойчивому развитию. Сессия (7, l99). - Нью-Йорк, ООН, l999. - l3 с.
4. Проблeми сталого розвитку Украши = Problems of sustainable development of Ukraine: Зб. наук. доп./ НАН Украши, Наукова рада НАН Украши з проблем навколишнього середовища та сталого розвитку. - 3-те вид., перероб. i доп. - К.: БМТ, 200l. - 424 с.
5. Müller H.R. Challenges in our time and their consequences for tourism management. Paper presented at seminar on Tourism Management between Tradition and Sustainability, 4 February l993. Research for Leisure Time and Tourism, University of Berne.
УДК 630*232:630*174 Доц. 1.В. Шукель, канд. с.-г. наук -НЛТУ Украши
МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕС1В РЕКРЕАЦ1ЙНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Проаналiзовано концепщю середовища для людини та балансу часу рекреанта при моделюванш процеав рекреацшного природокористування. Наведено концепту-альну оцшку щнносп рекреацшного об'екта, еколого-рекреацшного потенщалу тери-торп та його оргашзацп, складено моделi часово-просторових ци^в дiяльностi потен-цiйних рекреантiв на основi залежносп вiд балансу часу та ци^чних обмежень.
Ключов1 слова: цiннiсть рекреацшного об'екта, потенщал рекреацiйного об'екта, оргашзащя рекреацiйного об'екта, моделi дiяльностi потенцшних рекреантiв.
Doc. I.V. Shukel - NUFWT of Ukraine Design of Processes of Recreational Use of Nature
It is analysed conception of environment for a man and balance of time of the recreation's at the design of processes recreation's use of nature. Conceptual estimation of value of recreation object ecological and recreation potential of territory and his organization is
4. Eколого-eкономiчнi проблeми розвитку туризму i |)Ck'|)eaiuï
3l3
