Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 24 (63). № 2. 2011 г. С. 144-153.
УДК 340.132.85
ДЕЯК1 ПИТАННЯ ВПЛИВУ АДМ1Н1СТРАТИВНОГО ПРАВА НА РОЗВИТОК В1ДНОСИН ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛ1ННЯ В УКРА1Н1
Панова Н. С.
Економшо-правовий факультет Нащонального утверситету «Одеська юридична академiя», м. Смферополь, Украша
Аналiзуються актуальш питання впливу адшшстративного законодавства на реформування вiдносин державного управлшня, з'ясовуеться роль адмтстративного права як фундаментального фактора, що забезпечуе змши в системi державного управлшня та функцiонуваннi виконавчо! влади в Украiнi.
Ключовi слова: адмшстративне право, адмiнiсгративна реформа, адмiнiсгративно-правовi в1дно-сини, виконавча влада, державне управлшня.
Адмiнiсграгивне право постае як один з нашстотшших та значимых факторiв впливу на розвиток як системи державного управлшня загалом, так i на процеси йо-го реформування, з якими з^кнулась ниш Украша. В^м, якщо предметом впливу з боку адмшютративного права виступають вiдносини державного управлiння (адже саме на них здшснюеться вплив адмшютративно-правових норм), то годi перед нами постае надзвичайно важливе запитання щодо визначення характеру i специ-фши спiввiдношення адмiнiсграгивно-правових вiдносин та вщносин державного управлiння, з одного боку, i аналiзу поняття адмiнiсграгивно-правового регулюван-ня вiдносин державного управлiння - з шшого. Зазначена мета е важливою з огляду на те, що ми повинш обгрунтувати зв'язок мiж адмiнiсграгивним правом та держав-ним управлiнням через виявлення можливостей регулятивного впливу з боку адмшютративного права на вщносини державного управлшня.
Справд^ не можна не погодитись з тезою, що в умовах докоршних змш як системи оргашв державноi влади Украiни, так i полiтичноi системи загалом, набувае особливоi актуальностi проблематика аналiзу державного управлшня та тих об'ективних вщносин, що складаються в процесi реалiзацii державноi влади i здiйснення управлшських функцiй держави. Втiм, як засвщчуе практика, в науково-му середовищi на сьогоднi сформувалось два базовi пiдходи до аналiзу цього кола питань.
Один iз них, на нашу думку, можна визначити як державно-управлшський, а другий як адмшютративно-правовий. Звюно, що в даному випадку не йдеться про категоричне розмежування таких дисциплш як наука державного управлшня та наука адмшютративного права i про намагання видiлити серед них якийсь один домшантний спошб визначення сутностi вiдносин державного управлшня. Але тим не менш внесення певноi чiткостi в зазначене питання, - особливо коли йдеться не про ту чи шшу сферу державного управлшня, а про вщносини державного управлшня загалом, - видаеться важливим i водночас актуальним завданням i для сучас-ноi юридичноi науки, i для нашого дослiдження.
До реч^ про значимють цього напряму дослщжень пише такий визнаний в Укра!ш та за И межами юрист i науковець, як Цветков В. Зокрема, вш вказуе, що державне управлiння не вичерпуеться адмiнiстративним правом, однак при цьому не можна заперечувати й того, що «регулюючий вплив права в державному управ-лiннi займае виршальш позицп, а тому державне управлшня - значною мiрою е державно-правовою категорiею, хоча воно не зводиться тшьки до цього» [1, с. 239]. Водночас, на думку Цветкова В., нечггюсть та невизначешсть щодо рiзних способiв розумiння державного управлшня часто породжуе негативнi ефекти як на загально-науковому, так i на суто практичному рiвнi (коли мова йде про реашзащю адмшютра-тивних повноважень тими чи шшими органами державно! влади) [2, с. 30].
Загалом до питань визначення специфши регулювання вiдносин державного управлшня вже звертались як вггчизняш, так i росiйськi дослiдники. Тут слщ назвати такi iмена, як: Авер'янов В., Битяк Ю., Голосшченко I., Кiвалов С., Комзюк А., Кубко С., Колпаков В., Калюжний Р., Петров Г., Лазарев Б., Козлов Ю., Бахрах Д., Атаманчук Г. та ш. Водночас це питання неодноразово ставилось i в межах радянсько! правово! науки (таю науковщ та юристи, як Власов В., Студе-никiн С., Курашвш Б., Лебедев М., Пiскотiн М., Ямпольська Ц.).
Втiм, слiд вказати, що ми ставимо на мет дослщити не так сутнiсть та форми реалiзацil вiдносин державного управлшня загалом (адже це завдання певною мiрою виходить за меж науки адмшстративного права), а висвiтлити виключно такий вимiр ще! широко! теми, як адмiнiстративно-правовi аспекти регулювання вщносин державного управлiння. Для успiшного розв'язання цiе! проблеми, на нашу думку, стд вирiшити такi конкретнi завдання: а) охарактеризувати основш науково-теоретичш пiдходи до визначення сутностi та специфши вiдносин державного управлiння; б) видшити теоретичну основу аналiзу процешв регулювання вiдносин державного управлiння з точки зору науки адмшстративного права; в) визначити основш напрями впливу адмшютративного права на розвиток i вдосконалення си-стеми вiдносин державного управлшня.
Очевидно, що явище державного управлшня як таке мае ушверсальний характер. У цьому сенс окремими дослщниками навiть висловлюеться теза, що практично вш без винятку гiлки державно! влади реалiзують функцi! державного управлш-ня. Так, наприклад, на думку Атаманчука Г., сутнють державного управлiння роз-криваеться через його визначення як цшеспрямованого впливу держави через систему вшх !! органiв на сустльш вiдносини [3, с. 21]. Так само i в сво!х бшьш пiзнiх працях вiн описуе державне управлшня як «практичний, органiзуючий та регулюючий вплив держави на суспшьну життедiяльнiсть людей» [4, с. 38], що, власне, роз-ширюе це поняття на всi сфери реалiзацi! державно! влади. 1нший росшський право-знавець Чиркiн В. характеризуе державне управлшня таким чином: державне управлшня - це «цшсна сфера дiяльностi державно! влади, вшх !! гiлок, усiх !! ор-гашв, всiх посадових осiб, реалiзацiя державно! влади у вах !! формах i методах» [5, с. 55]. Серед втизняних дослiдникiв схоже тлумачення державного управлшня пропонуе Данилькевич Н., який пише, що тд термшом державне управлiння маеть-ся на увазi процес управлiння державними справами, яке здшснюеться всiма органами держави i у всiх гшках влади [6, с. 20]. Так само можна навести визначення,
що пропонують Мельник А. та Оболенський О., зпдно якого «державне управлшня
- це цшеспрямований органiзацiйний та регулюючий вплив держави на стан i ро-звиток суспiльних процесiв, свiдомiсть, поведшку та дiяльнiсть особи i громадянина з метою досягнення цiлей та реалiзацii функцiй держави, вiдображених у Конститу-цп та законодавчих актах, шляхом запровадження державно' полiтики, вироблено' полiтичною системою та законодавчо закршлено', через дiяльнiсть органiв державно' влади, надiлених необхiдною компетенщею» [7, с. 32].
В^м, поряд з таким тдходом до розумiння сутностi державного управлшня та державно-управлшських вiдносин сшвюнуе й iнша методологiчна позицiя. Свого часу вщомий радянський дослiдник, як Петров Г., писав, що «державне управлшня
- це дiяльнiсть виконавчих i розпорядчих органiв державно' влади» [8, с. 123], i будь-яю спроби розширювати змiст державно-управлiнських вщносин призводять лише до хибних уявлень про нього. 1нший не менш визнаний авторитет у галузi адмшютративного права Тихомиров Ю. також вважае недоцшьним поширювати змiст поняття «державне управлшня» на шш^ крiм виконавчо', гiлки державно' влади [9. с. 45]. Тако' ж думки дотримуеться вщомий вiтчизняний учений-адмшютративют Коваль Л., який пише, що державне управлшня - це <^яльшсть спещально утворюваних органiв, державно-службових посад, що складають систему оргашв виконавчо' влади» [10, с. 28].
Не зупиняючись зараз на детальшшому аналiзi того, що саме являе собою поняття державного управлшня з точки зору свого теоретичного змюту (тут можна згадати цикл щкавих статей Волощука А., яю безпосередньо були присвяченi цiй проблематищ [11, с. 185]), зауважимо лише те, що для нашого дослщження дане питання мае важливе значення за пе' причини, що поза ч^ким розумiнням сутностi державного управлшня i того, що саме охоплюе собою це поняття, нам буде вкрай складно з'ясувати як змют вщносин державного управлiння, так i зрозумiти, в якому вiдношеннi до державно-управлшських вщносин перебувають адмiнiстративно-правовi вiдносини, а також охарактеризувати адмiнiстративно-правовi аспекти регу-лювання вiдносин державного управлшня, а також адмшютративно-правового за-безпечення 'х реформування.
Очевидно, що в найзагальшшому виглядi вiдносини державного управлшня можуть бути описанi як суспшьш вiдносини, якi формуються з приводу реалiзацii державно' влади та у зв'язку з необхщшстю управлшня суспшьними i державними справами. Оскшьки цi вiдносини врегульовуються правовими нормами, то вони характеризуются як правовi вiдносини державного управлiння. Це у свою чергу означае, що 'х учасники постають як носи суб'ективних прав та обов'язюв. Водно-час саме в процесi правового регулювання вщносин державного управлiння вщбу-ваеться визначення його функцiонального призначення, а також набувають свое' юридично' фiксацii вiдповiднi засоби i технологи забезпечення реалiзацii владно' волi держави [12, с. 64]. При цьому, говорячи про правове регулювання вщносин державного управлшня, ми визнаемо, що з юридично' точки зору цей вплив може здшснюватись рiзними галузями права, серед яких одне з провщних мiсць належить адмiнiстративному праву.
Щоправда, остання висловлена нами теза може викликати серйозш заперечен-
ня. Адже ниш роль адмшютративного права в регулюванш вщносин державного управлшня дедалi набувае суто «техшчного» характеру. Бiльше того, якщо ми про-аналiзуемо загальнi теоретичнi змши в тлумаченнi адмiнiстративно-правових вщно-син, то можна навiть стверджувати, що сучаснi тенденцi! розвитку державно! влади та державного управлiння входять у суперечку з властивим для радянсько! юридич-но! науки розумiнням адмшютративно-правових вiдносин, у першу чергу, як урегу-льованого законом володарювання оргашв державно! влади. Однак чи можна на цш пiдставi твердити про зниження ролi адмiнiстративного права в регулюванш вщно-син державного управлшня?
На нашу думку, такий висновок все ж таки е помилковим. Справд^ ниш цшком виправдано говорити про «утвердження концептуально ново! доктрини адмшютративного права», суть яко! полягае в тому, що адмiнiстративно-правовi вщносини штерпретуються насамперед «переважно як публiчно-сервiснi вiдносини, тобто вiдносини, у межах яких i завдяки яким держава обслуговуе правомiрнi потреби й шгереси приватних осiб» [13, с. 177]. Про це ж саме писав i Цветков В., який зазна-чав, що сьогодш мова йде не просто про утвердження оптимально! структури оргашв виконавчо! влади, змiну !х субординацi! та скорочення апарату управлшня, а про докоршш змши вше! системи адмшютративно-правових вщносин, а отже, й про створення принципово ново! системи державного управлшня, яка б вщповщала мо-делi демократично!, соцiально!, правово! держави [14, с. 172]. До реч^ ця iдея була чiтко визначена i в Концепцi! адмiнiстративно! реформи, де зазначалось, що метою адмшютративно! реформи е поетапне створення тако! системи державного управлшня, що забезпечить становлення Укра!ни як високорозвинуто!, правово!, ци-вiлiзовано! европейсько! держави з високим рiвнем життя, сощально! стабiльностi, культури та демократi!, дозволить !й стати впливовим чинником у свт та Свропi. Причому метою адмшютративно! реформи було названо формування системи державного управлшня, яка е близькою до потреб та запипв людей, а головним прюри-тетом !! дiяльностi - служшня народовi, нацiональним iнтересам.
Однак разом з тим подiбна загальнодержавна змша акцентiв (що, як ми зазна-чали вище, була вiдображена й на конституцшному рiвнi) жодним чином не повинна тлумачитись як вщмова вiд адмiнiстративно-правового регулювання вщносин державного управлшня або як своерщне «вщсунення» адмiнiстративного права на другорядш ролi.
Бiльше того, на наш погляд, у багатьох моментах ми можемо вказати за значне шдвищення ролi адмшютративно-правових вiдносин у процес реформування системи державного управлшня в Укра!ш (нинi пiд поняттям адмшютративно-правових вiдносин ми маемо на увазi врегульованi адмiнiстративно-правовими нормами управлшсью суспiльнi вiдносини, сторони яких е нолями взаемних прав i обов'язкiв, установлених i гарантованих цими правовими нормами [15, с. 33]). Для того, щоб аргументувати цю тезу, слщ згадати досвщ виникнення та специфiку кон-ституювання адмшютративно-правових вщносин за чашв радянсько! системи державно! влади. Тодi громадяни вкрай неохоче вступали у будь-яю вiдносини з органами державно! влади. I навт тод^ коли цi адмiнiстративно-правовi вiдносини все ж таки виникали, то вони мали примусовий характер (тобто !х шщатором виступав
саме орган державно' влади), або в цих вщносинах спостер^алось незаперечне домiнування держави та и iнтересiв. По сут^ схожа ситуацiя була свщченням як недовiри з боку громадян до оргашв державно' влади, так i вiдсутностi у них реально' можливосп захистити сво' права i свободи у всiх тих випадках, коли правопо-рушником виступала держава, и органи чи окремi посадовi особи.
Саме тому, коли ми сьогодш наголошуемо на принциш прiоритету прав i свобод людини i громадянина, то, ^м усього iншого, маеться на увазi й те, що грома-дяни можуть вiльно та впевнено вступати в вщносини з державою (органами державно' влади) i знати, що законом (у першу чергу адмшютративним правом) надшно гарантовано як самi права i свободи громадян у зазначених адмшютратив-но-правових вщносинах, так i обов'язок держави забезпечувати цi права й захищати 'х вiд порушень.
З ще' точки зору, якють та характер адмшютративно-правових вiдносин, якi сформовано в Украш, виступають надiйним показником рiвня демократизаци державно' влади i державного управлшня. На нашу думку, в цьому контекст варто зга-дати прийнятий у 2005 роцi Кодекс адмшютративного судочинства Укра'ни, ст. 2 якого ч^ко зафiксувала норму про те, що завданням адмшютративного судочинства е захист прав, свобод та штерешв фiзичних осiб, прав та штерешв юридичних осiб у сферi публiчно-правових вiдносин вiд порушень з боку оргашв державно' влади, оргашв мюцевого самоврядування, 'хшх посадових i службових осiб, iнших суб'ектiв при здшсненш ними владних управлiнських функцш на основi законодав-ства, у тому чи^ на виконання делегованих повноважень [16].
У теори адмшютративного права, як це випливае з наведеного нами вище визначення, адмiнiстративно-правовi вщносини прийнято визначати як результат впливу норм цього права на суспшьш вщносини. У результат цього стае зро-зумшим, що вщносини державного управлшня природно набувають адмшютратив-но-правово' форми. Хоча при цьому варто пам'ятати про два моменти. По-перше, не вс адмiнiстративно-правовi вщносини з необхщнютю е вiдносинами державного управлшня. I, по-друге, не вш вщносини державного управлшня регулюються виключно нормами адмшютративного права [17, с. 115-116]. Тому, застосовуючи лопчну термшолопю, можна сказати, що в даному випадку мiж поняттями «дер-жавно-управлшсью вiдносини» та «адмiнiстративно-правовi вiдносини» встанов-люеться вiдношення часткового перетинання.
Необхщнють адмiнiстративно-правового регулювання вiдносин державного управлшня можна пояснити двома причинами. Перша з них мае загальний характер i стосуеться проблеми правового регулювання будь-яких суспшьних вщносин (ця теза видаеться очевидною i достатньо грунтовно дослiдженою в загальнiй теорii права), друга ж - мае спещальний характер.
Для того, щоб охарактеризувати другу причину, як цшком справедливо зазначае Кубко С., слщ насамперед вказати на специфшу предмета регулювання адмшютративного права [18, с. 3]. Йдеться про те, що до предмета адмшютративного права вхо-дять вщносини, яю формуються: а) у ходi державного управлiння економiчною, соцiально-культурною та адмiнiстративно-полiтичною сферами, а також реалiзацii повноважень виконавчо' влади, делегованих державою органам мюцевого самовря-
дування, громадським оргашзащям та деяким шшим недержавним шститущям; б) у ходi дiяльностi органiв виконавчо! влади та органiв мiсцевого самоврядування, !х посадових осiб щодо забезпечення реалiзацi! та захисту в адмiнiстративному порядку прав i свобод громадян, надання !м, а також юридичним особам, рiзноманiтних адмiнiстративних (управлiнських) послуг; в) у процес внутрiшньо! оргашзаци та дiяльностi апаратiв усiх державних оргашв, адмiнiстрацiй державних пiдприемств, установ та оргашзацш, а також у зв'язку з проходженням державно! служби або служби в органах мюцевого самоврядування; г) у зв'язку з реалiзацiею юрисдикци адмшютративних судiв i поновлення порушених прав громадян та шших суб'ектiв адмiнiстративного права; г) у ходi застосування заходiв адмшютративного примусу, включаючи адмiнiстративну вiдповiдальнiсть, щодо фiзичних i юридичних осiб [19, с. 145]. Цю тезу ч^ко фшсуе й Фiночко Ф., пишучи, що «адмiнiстративне право - це право управлшня... яке регулюе рiзноманiтнi вiдносини, великi за обсягом вщноси-ни у сферi державного управлшня» [20, с. 171]. Таким чином, сполучення адмшютративно-правового регулювання та вщносин державного управлiння е цiлком природним i водночас необхiдним для розвитку як державного управлшня, так i адмшютративного права.
Вим, говорячи про адмшютративно-правове регулювання вiдносин державного управлшня, не можна обшти увагою ще одну принципову проблему, яку можна сформулювати таким чином: чи справдi на сьогоднi в Укра!нi юнуе нагальна потреба у вдосконаленш адмiнiстративно-правового регулювання саме вiдносин державного управлшня i чи не повинно адмiнiстративне право орiентуватись не так на державно-управлшсью вiдносини (як це було властиво радянськш традици розумш-ня адмiнiстративного права), як вщносини, що виникають мiж публiчно-владними органами, з одного боку, та шдвладними керованими об'ектами - з другого, як на «публiчно-сервiснi вщносини» мiж публiчно-владними органами i приватними особами?
На нашу думку, вщповщь на це запитання не повинна мати однобiчний характер. Дшсно, як ми вже наголошували вище, в радянськiй традицi! сприйняття адмiнiстративного права тлумачилось переважно як зашб юридичного закрiплення владного впливу держави в особi !! виконавчо-розпорядчих оргашв на суспшьство та громадянина. Тому зрозумiло, що сьогоднi разом зi змiною загально! парадигми розумшня державного управлiння, разом з ютотними трансформацiями в ставленнi до сутносп державного управлiння, про якi писав Цветков В. [21, с. 255], набувае посилення прямо протилежна тенденщя до вщмови вiд наголосу на регулюванш управлiнських вiдносин завдяки нормам адмшютративного права.
Однак таке ршуче перенесення акцентiв також може мати сво! негативнi наслiдки. Тому, коли ми дослщжуемо процес регулюючого впливу адмшютративного права на суспшьш вщносини, на нашу думку, важливо не вдаватись до крайнощiв i не намагатись визначити певну «домшантну складову» у змiстi адмiнiстративного права (чи це управлшська, чи публiчно-сервiсна складова). Адже навiть тодi, коли мова йде про адмшютративно-правове регулювання державно-управлшських вщносин, предметом дослщження е не те, яким чином найкраще зафшсувати норми, яю б дозволили органам виконавчо! влади ефективно керувати економiчними, сощаль-
ними, полгтичними та будь-якими шшими суспшьними процесами, а як розбудувати систему оргашв виконавчо' влади в такий спошб, щоб вони могли ефективно ре-алiзовувати сво' функци, захищати права та свободи людини i громадянина, здiйснювати виконання законiв та забезпечувати загальний поступ держави в напрямi реалiзацii цiнностей права i демократа.
1ншими словами, наголошуючи на важливосп адмiнiстративно-правового регу-лювання вщносин державного управлiння, ми не заперечуемо роль адмшютратив-ного права в шших сферах. Йдеться лише про те, що новi умови суспшьного ро-звитку в Укра'ш спричинили не вiдмову вiд iнституту державно' влади, а лише змшу якост цього iнституту, що у свою чергу тдтверджуе необхiднiсть не вщмови вiд адмiнiстративно-правого регулювання вiдносин державного управлшня, а лише змiну у змют та характерi цього регулювання. У цьому плаш, на нашу думку, адмшютративне право може i повинно виступити тим потужним чинником впливу, який дозволить реально перебудувати вщносини мiж публiчними суб'ектами влад-но-розпорядчих функцiй та суспiльством на нових фундаментальних принципах, якi закршлено в Конституци Укра'ни.
Таким чином, говорячи про регулятивний вплив адмшютративного права на ро-звиток вщносин державного управлiння, можемо видiлити два основш типи дер-жавно-управлiнських вщносин, якi потребують свого чiткого врегулювання на рiвнi норм адмiнiстративного права. З одного боку, це сукупнють вщносин, що виника-ють мiж надiленим виконавчо-розпорядчими функцiями органом державного управлшня i громадянами ('х об'еднаннями) та органами мюцевого самоврядування. Причому в даному випадку йдеться не тшьки про взаемнi права та обов'язки як громадян держави, так i оргашв державно' виконавчо' влади, що виникають в ходi реатзаци органами виконавчо' влади та 'х посадовими особами наданих 'м законом повноважень, а й про деяю специфiчнi права, що гарантуються громадянам на рiвнi Конституцii Укра'ни i якi е засобами захисту прав громадян у державному управ-лшш. Як приклад можна навести право громадян на звернення, яке забезпечуе громадянам Укра'ни можливост для учасп в управлiннi державними i громадськими справами, для впливу на полшшення роботи органiв державно' влади i мiсцевого самоврядування, пiдприемств, установ, оргашзацш незалежно вiд форм власност, для вiдстоювання сво'х прав i законних iнтересiв та вiдновлення 'х у разi порушен-ня. Вщповщно до Закону «Про звернення громадян», громадяни Укра'ни мають право звернутися до оргашв державно' влади, мюцевого самоврядування, об'еднань громадян, шдприемств, установ, оргашзацш незалежно вщ форм власност, засобiв масово' iнформацii, посадових ошб вiдповiдно до 'х функцiональних обов'язюв iз зауваженнями, скаргами та пропозищями, що стосуються 'х статутно' дiяльностi, заявою або клопотанням щодо реалiзацii сво'х соцiально-економiчних, полiтичних та особистих прав i законних iнтересiв та скаргою про 'х порушення [22].
З другого боку - це вщносини в самш системi виконавчо-розпорядчих органiв, мiж якими встановлюються субординацшш, координацiйнi та реординацiйнi зв'язки. Причому, на нашу думку, було б принципово неправильно намагатись принести один iз зазначених напрямiв впливу адмшютративного права на розвиток державно-управлшських вщносин у жертву iншому, оскшьки метою державного
управлшня е вплив не будь-яко!, а саме системно оргашзовано! та визначено! щодо кола компетенци сво!х органiв, державно! влади на суспшьш вiдносини.
Бiльше того, навiть сама внутршня логiка поняття державно-управлiнських вщносин передбачае, що предметом системного регулювання з боку адмшютратив-ного права е не лише питання взаемоди оргашв виконавчо! влади з громадянами та !х колективами, а й питання оргашзаци само! виконавчо! влади, оскшьки нечiткiсть у взаемодi! цих органiв, невизначенiсть !х компетенцi!, вщсутнють необхiдних пов-новажень та мiр вiдповiдальностi за !х неналежне виконання призводять до того, що спотворюеться загальний мехашзм державного управлiння як процесу впливу з боку виконавчо-розпорядчих оргашв на т чи iншi суспiльнi вiдносини. Адже не випадко-во, що з-помiж першочергових закошв, якi мали бути прийнятими в процес ре-алiзацi! адмiнiстративно! реформи та вдосконалення системи органiв виконавчо! влади в Укра!ш, майже вс без винятку науковцi називали Закон «Про центральш органи виконавчо! влади», який би визначив види, основш завдання, принципи та органiзацiю дiяльностi центральних органiв виконавчо! влади Укра!ни, !х основнi функцi! та повноваження, засади вщносин з iншими органами державно! влади та органами мюцевого самоврядування. Нарешп, 17 березня 2011 року Верховна Рада Укра!ни ухвалила Закон «Про центральнi органи виконавчо! влади», яким була встановлена система, основш завдання, принципи дiяльностi, правовi засади дiяль-ностi, порядок утворення, реоргашзаци та лiквiдацi!, статус та атрибути центральних оргашв виконавчо! влади. Закон також визначае особливост статусу мшютер-ства, повноважень мшютра як члена Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни та керiвника мiнiстерства; заступникiв мшютра, внутршню структуру центрального апарату мшютерств, тощо.
У цьому сенсi адмшютративна реформа так чи iнакше пов'язана й з тими змшами, що мають мюце i на рiвнi загально! парадигми адмiнiстративного права, i на рiвнi безпосереднього адмiнiстративного законодавства. Основною метою адмшютративного права на сучасному еташ державно-правово! реформи е юридич-не врегулювання вiдносин в системi органiв виконавчо! влади, що дозволить шдви-щить ефективнiсть виконавчо-розпорядчо! дiяльностi та встановити вщповщаль-нють за неналежне виконання покладених на них функцюнальних обов'язкiв. Таким чином, подальше вдосконалення адмшютративно-правового регулювання вщносин державного управлiння, яке вiдбуваеться паралельно з процесом реформування самого адмшютративного права, е одним iз потужних чинникiв розвитку Укра!ни як правово!, демократично! i соцiально! держави.
Список л^ератури
1. Цветков В. В., Кресша I. О., Коваленко А. А. Суспшьна трансформац1я [ державне управлшня в Украш: полггико-правов1 детермгнанти / В. В. Цветков, I. О. Кресша, А. А. Коваленко. - К. : Концерн «Видавничий Д1м «!н Юре», 2003. - 496 с.
2. Реформування державного управлшня в Украш: проблеми [ перспективи. - К. : «Ор1яни», 1998. - 364 с.
3. Атаманчук Г. В. Государственное управление: проблемы методологии правового исследования / Г. В. Атаманчук. - М. : Юрид. лит., 1975. - 240 с.
4. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления / Г. В. Атаманчук. - М. : Юрид. лит., 1997. - 400 с.
5. Чиркин В. Е. Государственное управление / В. Е. Чиркин. - М. : Юристъ, 2002. - 320 с.
6. Данилькевич Н. И. Административное право Украины / Н. И. Данилькевич. - Днепропетровск: ДНУ, 2001. - 168 с.
7. Мельник А. Ф., Оболенський О. Ю., Расша А. Ю., Горд1енко Л. Ю. Державне управлшня / А. Ф. Мельник, О. Ю. Оболенський, А. Ю. Расша, Л. Ю. Горд1енко. - К. : Знання-Прес, 2003. - 343 с.
8. Основы советского государственного права и советское строительство. - Л. : Лениздат, 1961. -
274 с.
9. Тихомиров Ю. А. Курс административного права и процесса / Ю. А. Тихомиров. - М. : «Юринформцентр», 1998. - 798 с.
10. Коваль Л. В. Адмшстративне право: [Курс лекцш] / Л. В. Коваль. - К. : Вентур^ 1998. - 208 с.
11. Волощук А. М. Концептуальш тдходи до визначення змкту поняття державного управлшня / А. М. Волощук // Держава i право: Зб. наукових праць. Юридичш i полгтичш науки. - К. : 1н-т держави 1 права 1м. В. М. Корецького, 2002. - Вип. 17. - С. 185-193.
12. Государственное управление: основы теории и организации: В 2 т. / [Под ред. В. А. Козбаненко]. -М. : Статут. - . -
Т. 2. - 2002. - 592 с.
13. Адмшстративне право Украши. Академ!чний курс / [В1дп. ред. В. Б. Авер'янов]. - К. : Вида-вництво «Юридична думка». - . -
Т. 1. - 2004. - 584 с.
14. Цветков В. В., Горбатенко В. П. Демократа - Управлшня - Бюрократ: у контекста модернь зацй украшського суспшьства / В. В. Цветков, В. П. Горбатенко. - К. : 1нститут держави ! права 1м. В. М. Корецького, 2001. - 248 с.
15. Шкарупа В. К., Коваль М. В., Савчук О. П., Самофалов Л. П., Мацелик М. О. Адмшстративне право Украши / В. К. Шкарупа, М. В. Коваль, О. П. Савчук, Л. П. Самовалов, М. О. Мацелик. - 1ршнь: Нацюнальна академш ДЕС. Украши, 2005. - 248 с.
16. Кодекс адмшстративного судочинства Украши в1д 6.07.2005 р. // В1домосп Верховно' Ради Украши. - 2005. - № 35-36, № 37. - Ст. 446.
17. Фшочко Ф. Предмет адмшстративного права: дискусшна проблематика / Ф. Фшочко // В1с-ник Академп правових наук Украши - 2005. - № 3(42). - С. 113-119.
18. Кубко С. Про предмет адмшстративного права / С. Кубко // Право Украши. - 2000. - № 5. -С. 3-6.
19. Авер'янов В. Державне управлшня у змют предмета адмшстративного права / В. Авер'янов // Вюник Академп правових наук Украши. - 2004. - № 2(37). - С. 139-149.
20. Фшочко Ф. Витоки адмшстративного права / Ф. Фшочко // Вюник Академп правових наук Украши. - 2003. - № 4(35). - С. 171-177.
21. Цветков В. Державне управлшня: теор!я, методологш, практика / В. Цветков // Вюник Академп правових наук Украши. - 2003. - № 3(33)-3(34). - С. 254-272.
22. Закон Украши «Про звернення громадян» в1д 2.10.1996 р. // Ввдомосп Верховно' Ради Укра'-ни. - 1996. - № 47. - Ст. 256.
Панова Н. С. Некоторые вопросы влияния административного права на развитие отношений государственного управления в Украине / Н. С. Панова // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия : Юридические науки. - 2011. - Т. 24 (63). № 2. 2011. - С. 144-153.
Анализируются актуальные вопросы влияния административного права на развитие отношений государственного управления, определяется роль административного права как фундаментального фактора, обеспечивающего реформирование системы государственного управления и функционирования исполнительной власти в Украине.
Ключевые слова административное право, административная реформа, административно-правовые отношения, исполнительная власть, государственное управление.
Panova N. Questions of influence of the administrative law state management developmental process in Ukraine / N. Panova // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series : Juridical sciences. - 2011. - Vol. 24 (63). № 2. 2011. - P. 144-153.
Examines urgent questions of influence of the legal state management acts on reforming of the state management relations, defines a role of administrative law as fundamental factor that ensures development of the state management system and functioning of the executive authority in Ukraine.
Keywords: administrative law, administrative reform, juridical administrative relations, executive authority, state management.
nocmynum e pedaKU,uK> 22.09.2011 г.