CC BY
12Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 25 (64). 2012. № 2. С. 94-102.
УДК 340.132.85
ПРИНЦИП ЗАКОННОСТ1 В ПРОЦЕСС РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНОГО
УПРАВЛ1ННЯ В УКРА1Н1
Панова Н. С.
Економжо-правовий факультет Нацонального ун1верситету «Одеська юридична академiя» у м. Сшферопол^ СМферополь, Украгна
Аналiзуються основш проблеми формування адмтктративно-правових засад забезпечення принципу законностi у сферi державного управлтня як важливого елементу розвитку державного управлтня в сучаснт Украж. Надаються пропозицп щодо вдосконалення системи чинного законодавства в частит нормативно-правового забезпечення розвитку державного управлтня на сучасному етат.
Ключовi слова: адмтстративне право, адмтктративна реформа, адмiнiстративно-правовi
вiдносини, виконавча влада, державне управлтня, законтсть.
Розвиток державного управлтня та адмтютративно-правового впливу на ньо-го включае в себе одразу ж декшька напрямiв. Зокрема можна говорити про норма-тивне забезпечення розвитку системи оргашв виконавчо! влади, шституту державно! служби тощо. Дшсно, сучасний розвиток управлшських вщносин в Укра!ш з точки зору виконання органами державного управлтня сво!х виконавчо-розпорядчих функцш ставить i перед наукою адмшютративного права i перед адмь шстративним правом в цшому низку проблем, пов'язаних iз забезпеченням базових принцитв оргашзаци та функцюнування системи державного управлтня, яю закр> плено в Конституци Укра!ни. Звюно, виходячи зi змiсту тих вiдносин, що вщносять-ся до предмета адмiнiстративного права, ми повинш говорити про декшька груп од-норiдних суспiльних вщносин, котрi, за словами В. Авер'янова, складаються: а) у ходi державного управлтня сферами економши, сощально-культурно! та адмшют-ративно-пол^ично! дiяльностi, а також у ходi реалiзацil повноважень виконавчо! влади, делегованих державою органам мюцевого самоврядування, громадським ор-ганiзацiям та деяким шшим недержавним iнституцiям; б) у ходi багатоманiтно! дiя-льност органiв виконавчо! влади та оргашв мюцевого самоврядування щодо забезпечення реатзацп та захисту в адмшютративному порядку прав громадян i юриди-чних осiб; в) у ходi надання громадянам i юридичним особам рiзноманiтних адмшь стративних послуг; г) у ходi застосування заходiв адмшютративного примусу, включаючи адмiнiстративну вiдповiдальнiсть щодо фiзичних i юридичних осiб; г) у зв'язку з реалiзацiею юрисдикци адмiнiстративних судiв i поновленням порушених прав громадян; д) у ходi внутрiшньо органiзацiйно! дiяльностi апаратiв уах держав-них органiв, адмiнiстрацiй державних пiдприемств, установ й органiзацiй; е) у
94
зв'язку з проходженням державно! служби або служби в органах мюцевого самов-рядування [1; 319].
Впм, на нашу думку, якщо ми розглядатимемо процес розвитку системи державно! влади в аспект постання Укра!ни як правово!, соцiально! та демократично! держави, ми з необхщнютю маемо погодитись з тезою, що вiдносини державного управлшня складають одну з основних сфер, яка потребуе докоршних змiн. Причо-му, якщо ми аналiзуватимемо щ процеси саме в аспектi науки адмшютративного права, то тодi стають очевидними й тi змiни, яю ми об'ективно спостерiгаемо, а саме - поступову вщмову вщ жорстко! прив'язки адмiнiстративного права виключно до процесiв управлiння, коли шд ним маеться на увазi владно-оргашзуючий вплив на суспiльнi вiдносини.
У результат цього в загальному масивi дослiджень в галузi адмiнiстративного права набувае особливо! актуальносп проблематика, що пов'язана з аналiзом про-цешв розвитку системи регулювання вiдносин державного управлшня. Звюно, що як таке питання регулювання вiдносин державного управлшня е зашироким. Тому зараз ми пропонуемо звернутись до тако! важливо! складово! дано! теми як забезпе-чення принципу законностi в регулюванш вiдносин державного управлiння. Така постановка питання не е випадковою. На наше переконання, одшею з найважлив> ших задач, якi стоять перед сучасною Укра!ною в ходi реалiзацi! адмiнiстративно! реформи, е забезпечення законностi в системi державного управлшня. В цьому сен-сi, як цшком справедливо зазначае М. Солодаренко, законшсть - це одночасно i умова i критерiй ефективностi розвитку та реформування державного управлшня [2; 331]. Сво! аргументи на користь цього положення пропонуе i В. Чиркш, який доводить, що в умовах полггичних та економiчних транзитiв питання забезпечення за-конносп в сферi державного управлiння починають вiдiгравати значно бiльшу роль, шж у звичайних умовах стабiльного пол^ико-правового та соцiально-економiчного розвитку [3; 15]. До реч^ в такому ж контекст це питання ще рашше пiднiмала О. Андрiйко, яка в ходi змiстовного аналiзу процесiв розвитку виконавчо! влади, пере-конливо продемонструвала, що породжена неефективнiстю мiр щодо забезпечення законностi в державному управлшш слабкiсть виконавчо! влади несе всш державi в цiлому серйозну загрозу [4; 30]. Причому ця загроза актуалiзуеться практично у всiх без винятку сферах державного управлiння.
Водночас зазначена проблема, на нашу думку, мае й ознаки практично! актуальности Справд^ процес державного управлшня стосуеться життя кожного без винятку громадянина. Бшьше того, доволi часто причиною численних порушень прав людини в Укра!ш, рiзноманiтних економiчних, соцiальних та iнших негараздiв е ш-що iнше як порушення тих базових засад i принцишв, якi конституцiйно заклада-ються в основу регулювання вщносин державного управлшня. У результат цього спостерiгаються численш порушення як в дiяльностi оргашв державно! влади зага-лом, так i окремих посадових осiб. Одним з таких фундаментальних конституцiйних принцишв, як було вказано вище, е принцип законность
Саме тому, зважаючи на актуальшсть подiбного дослiдження, а також на його пряме вщношення до розглядувано! нами теми, ми пропонуемо пильшше проанал> зувати адмiнiстративно-правовi проблеми забезпечення принципу законностi в регулюванш вщносин державного управлшня. Для цього необхщно послiдовно розв'язати таю завдання: а) розкрити загальний теоретичний змiст принципу закон-
95
носп в сферi державного управлшня; б) проаналiзувати процес регулювання вщно-син державного управлiння з точки зору забезпечення принципу законносп; в) окреслити основш проблеми, що постали сьогоднi в Укра!нi в контексп забезпечення законностi в регулюванш вiдносин державного управлiння та намггити шляхи !х вирiшення.
Вщомо, що поняття законностi в сучаснш правовiй науцi тлумачиться одразу ж в декшькох значеннях, серед яких прийнято видiляти: а) законнiсть як метод; б) законшсть як принцип; в) законшсть як режим, завдяки якому забезпечуеться зага-льнообов'язковiсть юридичних норм в суспiльствi та держава Тому, характеризую-чи теоретичний i практичний змiст цього термiна Ю. Шемшученко пише, що законшсть - це фундаментальна юридична категорiя i одночасно комплексне юридично-правове явище, що вiдображае правовий характер оргашзаци суспiльного життя, органiчний зв'язок права i влади, права i держави [5; 498]. Водночас, як вiдмiчае вiдомий росiйський адмiнiстративiст Д. Бахрах, законшсть - це також обов'язкова наявшсть достатньо! кiлькостi юридичних норм високо! якостi поеднана з !х суво-рим дотриманням уама без винятку суб'ектами права, i в першу чергу органами виконавчо! влади [6; 601]. Так само на ролi принципу законностi в процес функцю-нування виконавчо! влади наголошуе А. Коваленко [7; 39].
Зрозумшо, що як така законшсть вщграе одну з ключових ролей в функцюну-ваннi всiе! держави i суспiльства в цiлому [8; 215]. Однак багато з дослщниюв наго-лошують на тому, що в сферi державного управлiння та адмшютративно-правових вiдносин принцип законностi, по сут, набувае визначально! ролi. Зокрема, М. Баг-лай та В. Туманов, описують законшсть як процес суворого додержання Конститу-ци та закошв, а також шших правових акпв усiма органами державно! влади, мюце-вого самоврядування, посадовими особами i громадянами [9; 143]. Саме це на думку згаданих дослщниюв дозволяе функцiонувати системi державного управлшня, здш-снювати цiлеспрямований вплив на суспшьш вiдносини, надавати управлiнськi пос-луги (адже, далеко не все предметне поле науки адмiнiстративного права вичерпу-еться вiдносинами управлiння) тощо. Водночас завдяки реалiзацi! принципу законносп налагоджуеться не лише система вертикального чи адмшстративного впливу на суспшьство та суспiльнi вiдносини з боку оргашв державно! влади, а й формуеть-ся складна мережа реординацшних зв'язкiв (на !х значущосп наголошуе В. Авер'янов [10; 296]), оскшьки принцип законностi розповсюджуеться не тшьки на тих, для кого приймаються рiзноманiтнi нормативно-правовi акти, а й на тих, хто !х приймае [11; 118]. У цьому сенш, говорячи про адмiнiстративно-правовi проблеми забезпечення законносп в регулюваннi вщносин державного управлiння, ми завжди повинш чiтко пам'ятати про два аспекти ще! важливо! теми. Адже загальним предметом правового регулювання державного управлшня е суспшьш вщносини, яю формуються в сферi органiзацi! i дiяльностi органiв державно! влади [12; 63], яю, в свою чергу, стосуються як функцюнування самих оргашв державно! влади (в цьому плаш надзвичайно! ваги набувають правова регламентащя та нормативне забезпечення оргашзаци й дiяльностi органiв державно! влади й окремих посадових ошб), так i того, в який спошб i завдяки яким правовим мехашзмам цi органи державно! влади впливають на суспшьство та окремих громадян.
Фактично цiе! ж думки дотримуються i провiднi вiтчизнянi вченi. Так, напри-клад, В. Погорiлко писав, що змют законностi полягае у ч^кому i всебiчному визна-
96
ченш статусу оргашв державно! влади i посадових ошб, в наявностi мiцних консти-туцшних основ !хньо! органiзацi! i дiяльностi [13; 16], що е основою як функцюну-вання держави загалом, так i реалiзацi! нею функци державного управлiння. До речi, щкаву спробу розглянути функцiонування державно! влади та !! органiв через призму поняття "державне управлшня" робить А. Волощук [14; 300-308]. Серед захщних дослiдникiв у цьому контекст не можна обiйти увагою позищю вiдомого французь-кого фахiвця у галузi адмiнiстративного права Г. Бребана, який, висвгглюючи спе-цифiку забезпечення законност в сферi державного управлшня, наголошував, що цей принцип включае в себе принаймш два важливi моменти, жоден з яких не може залишатись поза увагою. Це, з одного боку, дiяльнiсть оргашв виконавчо! влади вь дповiдно до закону, а, з другого - забезпечення його неухильного виконання [15; 171]. Погоджуючись з наведеною тезою Г. Бребана, Г. Атаманчук додае до цих двох властивостей законност в сферi державного управлшня ще одну надзвичайно важ-ливу з нашо! точки зору вимогу. Зокрема вш зауважуе, що помилково вважати, бу-цiмто дотримання принципу законносп е своерiдною самоцiллю для виконавчо! влади. Насправд^ законнiсть у сферi виконавчо! влади е запорукою рацюнальност державного управлiння як такого, оскшьки якщо окремi органи управлiння не вико-нують приписи законiв, а також не забезпечують !х реалiзацiю, то тодi сам термiн "система державного управлшня" просто втрачае свш сенс [16; 120].
Вим, якщо ми спробуемо вщшти вiд загального розумiння поняття "закон-нiсть" та висв^лити специфiку принципу законностi в сферi регулювання вiдносин державного управлшня (про правомiрнiсть схожого методологiчного кроку прямо пише В. Колпаков [17; 659]), то тодi ми можемо вказати, що вона грунтуеться на таких засадах: а) загальнообов'язковють закошв для усiх органiв державного управлшня та шших суб'ектiв, що вступають у вщносини державного управлшня; б) ед-нiсть у тлумаченш законiв усiма суб'ектами вiдносин державного управлшня; в) неприпустимють протиставлення законносп та доцiльностi в регулюваннi вщносин державного управлiння.
Тобто в процес функцiонування органiв державно! влади i насамперед !! виконавчо! гшки, оскiльки у вузькому значеннi державне управлшня характеризуеться як "самостшний вид державно! дiяльностi, що мае оргашзуючий, виконавчо-розпорядчий, пiдзаконний характер, особливо! групи державних органiв (посадових осiб) щодо практично! реалiзацi! функцiй та завдань держави в процес повсякден-ного i безпосереднього керiвництва економiчним, соцiально-культурним та адмшю-тративно-полiтичним будiвництвом" [18; 261], законнiсть проявляеться в тому, що вш рiшення, яю приймаються органами управлiння повиннi вщповщати чинному законодавству та встановленим законом процедурам i формам, не виходити за межi компетенцi! цього органу, i не суперечити загальним конституцшним принципам, якi формують основи функцюнування правово! системи Укра!ни. Нинi, вживаючи поняття "правова система", ми маемо на увазi "правову органiзацiю суспшьства... сукупнiсть внутрiшньо узгоджених i взаемопов'язаних юридичних засобiв, за допо-могою яких держава справляе нормативний вплив на суспшьш вщносини" [19; 75].
Власне, вже з щойно наведеного визначення специфши забезпечення принципу законносп в сферi регулювання вщносин державного управлiння можна вказати на одну з головних проблем, що постали в Укра!ш на сьогодш. Дiйсно, незалежно
97
вщ того, про яку саме сферу державного управлшня йде мова, ми маемо погодитись з тезою, що в процес адмшютративно-правового регулювання вiдносин державного управлшня першочерговим завданням е чггке встановлення компетенцп та надшен-ня оргашв державно! влади та !х посадових осiб державно-владними повноважен-нями. В цьому сенс обов'язковою умовою вжитку такого поняття як "законшсть" е факт юнування самих законiв, оскшьки за умови виникнення правового вакууму, ми не тшьки не можемо говорити про чггке визначення правового статусу тих чи шших оргашв у системi виконавчо! влади, але й взагалi стае неможливим вживати таке словосполучення як "вщповщшсть дш органу влади закону". Звiсно, значним кро-ком у напрямi забезпечення законностi i формування законодавчо! бази функцюну-вання цiлiсно! та вщповщально! адмiнiстративно! системи стало прийняття Закону Укра!ни вiд 7 жовтня 2010 року "Про Кабшет Мiнiстрiв Укра!ни" [20], Закону Укра-!ни вщ 17 березня 2011 року "Про центральш органи виконавчо! влади" [21] . Втм, прийняття вказаних закошв не розв'язало всiх iснуючих проблем у сферi забезпечення законност в регулюваннi вiдносин державного управлшня.
Таким чином, наголошуючи на значенш забезпечення принципу законност в регулюванш вiдносин державного управлiння, перше на що необхщно звернути ува-гу з точки зору адмшютративного права е ч^ка законодавча регламентацiя форм i способiв само! адмiнiстративно! дiяльностi, оскiльки за умов правово! невизначено-стi, недосконалостi законодавчо! бази ми не можемо говорити аш про принцип, аш про метод, аш про режим законностi. Бiльше того, якщо ми виходитимемо з класич-ного для юридично! науки розумшня законностi як "верховенства закону над шши-ми нормативно-правовими актами чи документами", то i в цьому разi неточнiсть i недосконалiсть законодавчого регулювання може призвести не тшьки до виникнення колiзiй в законодавсга, а й до того, що норми найвищих державних закошв (на-приклад, Конституцп Укра!ни) не будуть реалiзовуватись за причини вщсутносп вiдповiдних правових механiзмiв.
Однак, цшком зрозумiло, що, характеризуючи актуальнi адмшютративно-правовi проблеми забезпечення принципу законност в регулюваннi вiдносин державного управлшня, ми повинш говорити не лише про загальш проблеми розвитку системи адмшютративного законодавства в Укра!ш, а й про те, що багато проблем у сферi державного управлшня породжуеться вщсутнютю ч^ко визначено! iерархiч-но! структури нормативно-правових акпв, у результатi цього на рiвнi вiдомчо! адмi-нiстративно! нормотворчостi можуть прийматись пiдзаконнi акти, якi не тшьки зм> нюють сферу законодавчого регулювання тих чи шших вщносин, але й прямо супе-речать закону, вихолощують його змiст, стають причиною порушення прав i свобод людини i громадянина. Як приклад схожо! вiдомчо! нормотворчостi можна навести проблему iз наданням, так званих, адмiнiстративних послуг, порядок надання яких часто встановлюеться тими чи шшими органами державно! влади. У результат цього доволi часто виникають таю проблеми, як: наявшсть не передбачених законами видiв адмшстративних послуг; подш безплатно! адмiнiстративно! послуги на кшька платних послуг; перекладення обов'язюв адмiнiстративних органiв iз збирання до-вiдок або погодження документiв на фiзичних та юридичних осiб; вимагання вiд фiзичних та юридичних ошб документiв, не визначених законодавством або у не передбаченш законодавством формц необгрунтоване справляння плати або необ-грунтовано великi розмiри плати за надання окремих видiв адмiнiстративних пос-
98
луг; встановлення в адмшютративному оргаш графiка приймання громадян у не-зручний для них час; необгрунтовано тривалий строк надання окремих послуг; об-меженiсть доступу до шформаци, необхщно! для отримання адмiнiстративних послуг; неналежне законодавче регулювання процедурних питань надання послуг; фак-тичне зобов'язування фiзичних та юридичних осiб отримувати супутнi платш пос-луги; вiднесення до повноважень одного органу здiйснення контролю i надання вщ-повiдних послуг; вщсутнють стандартiв надання послуг; ставлення до фiзичних та юридичних осiб як до прохачiв, орieнтацiя не на задоволення потреб особи, а на формальне дотримання процедури тощо.
Повертаючись до визначення сутностi принципу законност в регулюваннi в> дносин державного управлшня, наголосимо, що його забезпечення передбачае як неухильне дотримання закошв усiма органами державно! влади (це, звюно, ж стае можливим за умови наявност самих цих закошв), так i неможливiсть окремим органам державно! влади чи посадовим особам змшювати приписи законiв через на-данi !м повноваження видання пiдзаконних нормативно-правових актiв. З ще! точки зору маемо вказати на граничну потребу прийняття Закону Укра!ни "Про норматив-но-правовi акти",
який би чггко зафiксував не тшьки порядок видання та введення в дда окремих видiв тдзаконних нормативно-правових актiв, а й закршив наступнi фундамен-тальнi для забезпечення законност в регулюваннi вiдносин державного управлшня положення: а) закон мае вищу юридичну силу щодо ушх iнших нормативно-правових актiв ким би вони не видавались; б) нормативно-правовi акти Президента Укра!ни, оргашв державно! влади та органiв мюцевого самоврядування, !х посадо-вих ошб, а також нормативно-правовi акти оргашв Автономно! Республши Крим та !х посадових осiб е пiдзаконними, приймаються на основi i на виконання Конститу-цл та законiв Укра!ни i не можуть суперечити !м; в) права i свободи громадян та права шших суб'ектiв, передбачеш вiдповiдно до Конституци Укра!ни законами, а також гаранта цих прав i свобод та основнi обов'язки громадянина не можуть бути обмежеш чи скасоваш пiдзаконними нормативно-правовими актами; г) шдзаконш нормативно-правовi акти не можуть встановлювати порядок реалiзацi! конституцш-них прав i свобод громадян, який суперечить закону та фактично обмежуе цi права i свободи, а також встановлювати юридичну вщповщальшсть за правопорушення, якщо iнше не встановлено Конститущею Укра!ни. Законопроект "Про нормативно-правовi акти" вже розглядався парламентом, але концептуальнi вади законопроекту, в тому чи^ i його невщповщнють окремим конституцiйним приписам завадили його прийняттю.
Водночас упорядкування нормотворчо! дiяльностi рiзноманiтних органiв державно! влади, що вступають в адмiнiстративнi правовiдносини дозволить суттево зни-зити рiвень управлшського свавiлля, покласти край як невиправданим претензiям окремих органiв державно! влади на додатковi повноваження, так i усталенiй в системi вла-дних вiдносин в Укра!нi практищ нехтування iнтересами i потребами людини i громадянина. Останнiй момент виявляеться важливим з огляду на те, що в суспшьнш свщо-мостi забезпечення законностi часто асощюеться з гарантованiстю прав громадянина стосовно чиновницького свавiлля й вiдсутнiстю зайвих адмiнiстративних перешкод.
99
Щоправда, поряд з побудовою загально! структури нормативно-правових ак-тв необхiдно звернути увагу й на проблему тлумачення i застосування закошв у системi органiв державного управлшня, оскiльки останнiм часом ми дедалi частiше засвiдчуeмо, що кожен орган адмшютративного управлiння може не лише тлумачи-ти, а й застосовувати закони на власний розсуд, чи, виходячи з власних штерешв. Зрозумшо, що така ситуащя жодною мiрою не сприяе забезпеченню законностi в регулюванш вiдносин державного управлiння, а наростання схожих тенденцiй може призвести до вiдчутних негативних наслiдкiв в загальнш системi державного управлшня. Тому видаеться доцiльним закрiпити на законодавчому рiвнi не тiльки процедуру офщшного тлумачення законiв (це повноваження належить виключно Консти-туцшному Суду Укра!ни), а й роз'яснення закошв. Ця компетенцiя може належати: а) Верховному Суду Укра!ни, коли Пленум Верховного Суду Укра!ни з метою за-безпечення одноманiтностi i законностi при здiйсненнi правосуддя дае судам загально! юрисдикцп роз'яснення щодо застосування закону, якi не можуть змiнювати положень закону чи доповнювати його положеннями нового змюту; б) Верховнiй Радi Укра!ни, яка у разi необхiдностi може прийняти постанову щодо роз'яснення змiсту закону або окремих його положень, в якш положення самого закону не можуть змшюватись або доповнюватись; в) комiтетам Верховно! Ради Укра!ни, якi вiдповiдно до !х компетенцп з метою забезпечення бiльш чггкого розумiння змiсту закону або окремих його положень у разi необхщносп можуть давати роз'яснення закону.
Водночас, цшком очевидно, що, розглядаючи актуальнi проблеми адмшютра-тивно-правового забезпечення принципу законносп в державному управлiннi Укра-!ни, ми не можемо обходити увагою питання щодо засобiв !! забезпечення. Тради-цiйно до цiе! системи засобiв забезпечення законностi у державному управлшш прийнято вiдносити наступнi: а) контрольна дiяльнiсть у сферi державного управлшня з боку державних оргашв, оргашв мiсцевого самоврядування та громадських органiзацiй; б) реагування оргашв державно! влади на звернення громадян; в) здшс-нення спецiалiзованого судового захисту порушених прав i свобод громадян у порядку адмшютративного судочинства; г) притягнення до рiзних видiв юридично! вiдповiдальностi посадових оаб органiв державно! влади за протиправш дi! у сферi державного управлшня. Однак, на думку багатьох сучасних адмшютративютв, у зазначенш системi провщна роль належить державному контролю в державному управлшш та функщонуванню ефективно! системи адмiнiстративно! юстицi!. Щоправда, щодо шституту адмiнiстративно! юстицi! подекуди можна зустргги аргумент, що в законодавсга сучасних держав фактично не юнуе !! однозначного та уш-версального визначення, а е лише рiзнi модифiкацi! адмiнiстративно! юстицп, якi зорiентованi на конкретнi нащональш правовi системи. Втiм, попри вс вiдмiнностi в тлумаченнi адмiнiстративно! юстици, всi !х об'еднуе те, що вона розглядаеться як одна з основних форм контролю за станом законносп в сферi державного управлшня.
Список л^ератури
1. Авер'янов В. Б. Змша домшант у доктринальному тлумаченш предмета адмшстративного права / В. Б. Авер'янов // Правова держава: Щор1чник наукових праць 1н-ту держави [ права ш. В. М. Корейского НАН Укра!ни, 2005. - Вип. 16. - С. 317-325.
100
2. Солодаренко М. А. Державне управлшня: взаемозв'язок законност та ефективносл / М. А. Солодаренко // Держава i право: Зб. наукових праць. Юридичш i полгшчш науки. - К.: 1н-т держави i права iM. В. М. Корецького НАН Украши, 2005. - Вип. 29. - С. 324-331.
3. Чиркин В. Е. Основы государственной власти:[Монография] / В. Е. Чиркин. - М.: Юристъ, 1996. - 112 с.
4. Андршко О. Ф. Контроль у демократична державi: проблеми i тенденци:[Монографш] / О. Ф Андрiйко. - К.: Наукова думка, 1994. - 116 с.
5. Юридична енциклопедш: В 6 т. / [ Гол. редкол. Ю. С. Шемшученко ]. - К.: Украшська енцик-лопедш, 1999. - Т. 2. - 768 с.
6. Бахрах Д. Н. Административное право России: [Учеб.пособие] / Д.Н. Бахрах. - М.: Изд-во НОРМА, 2000. - 640 с.
7. Коваленко А. А. Чи маемо достатне забезпечення законност в сферi виконавчо! влади? / А. А. Коваленко // Людина i влада. - 2001. - № 1-2. - С. 39-44.
8. Розова Т. В., Барков В. Ю. Специфжа становлення громадянського суспшьства в Украiнi: [монографiя] // [Т. В.Розова, В. Ю. Барков] [За заг. ред. Т. В. Розова] - О: Юридична лггера-тура, 2003. - 336 с.
9. Баглай М. В., Туманов В. А. Малая энциклопедия конституционного права / [ Под ред М. В. Баглай ] / [М. В. Баглай, В. А. Туманов] - М.: Изд-во БЕК, 1998. - 519 с.
10. Авер'янов В. Б. Методолопчш засади реформування украшського адмшстративного права / В. Б. Авер'янов // Правова держава: ЩЩ^чник наукових праць 1н-ту держави i права iм. В. М. Корецького НАН Украши, 2001. - Вип. 12. - С. 292 - 300.
11. Фридинский С. П. Законность нормотворчества как условие обеспечения прав и свобод человека и гражданина / С. П. Фридинский // Права человека в России и правозащитная деятельность государства. Сб. материалов Всероссийской науч.-практ. конф., 12 мая 2003 г. [Под ред. В. Н. Лопатина]. - СПб.: Изд-во Юридический центр Пресс, 2003. - С. 118 - 123.
12. Государственное управление: основы теории и организации: [Учебник] / [Под ред. В. А. Козбаненко]. - М.: Статут, 2002. - Т. 2. - 592 с.
13. Органи державноi влади Украши:[Шдручник] / [За ред. В. Ф. Погоршка]. - К.: 1нститут держави i права iм. В. М. Корецького НАН Украши, 2002. - 592с.
14. Волощук А. М. Державне управлшня та реалiзацiя окремих функцш державноi влади / А. М. Волощук // Держава i право: Зб. наукових праць. Юридичш i полгшчш науки. - К.: 1н-т держави i права iм. В. М. Корецького НАН Украши, 2003. - Вип. 19. - С. 300 - 308.
15. Брэбан Г. Французкое административное право: [Учебник] / Г. Брэбан - М.: Прогресс, 1988. -487 с.
16. Атаманчук Г. В. Обеспечение рациональности государственного управления: [монографш] / Г. В. Атаманчук. - М.: Юридическая литература, 1990. - 352 с.
17. Колпаков В. К. Адмшстративне право Украши :[Шдручник] / В. К. Колпаков. - К.: Юршком 1нтер, 1999. - 736 с.
18. Адмшстративне право Украши :[Шдручник] / [За ред. Ю. П. Битяка] - Х.: Право, 2001. - 528 с.
19. Онщенко Н. М. Правова система: проблеми теорй: [монографш] / Н. М. Онщенко - К.: 1н-т держави i права 1м. В. М. Корецького НАН Украши, 2002. - 352 с.
20. Закон Украши ввд 7 жовтня 2010 року «Про Кабшет Мшстргв Украши» // Ввдомоста Верхов-rni Ради Украши. - 2011. - № 9. - Ст. 58.
21. Закон Украши вщ 17 березня 2011 року «Про центральш органи виконавчоi влади» // Ввдо-мостi Верховноi Ради Украiни. - 2011. - № 38. - Ст. 385.
Панова Н.С. Принцип законности в процессе развития государственного управления / Н.С. Панова // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2012. - Т. 25 (64). № 2. 2012. - С. 94-102.
Анализируются основные проблемы формирования административно-правовых основ обеспечения принципа законности в сфере исполнительной власти как важного элемента развития государственного управления. Представлены авторские предложения относительно усовершенствования системы действующего законодательства в части нормативно-юридического обеспечения реформирования государственного управления на современном этапе.
101
Ключевые слова: административное право, административная реформа, административно-правовые отношения, исполнительная власть, государственное управление, законность.
Panova n.S. Principle of legality in the process of development of state administration / N.S. Panova
// Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series : Juridical sciences. - 2012. - Vol. 25 (64). № 2. 2012. - Р. 94-102.
Investigates the basic problems of forming the juridical administrative bases of legality in the sphere of executive authority. The contains a number of author's propositions concerning improvement of legislation system as to legal maintenance of state management reforming at the present stage.
Key words: administrative law, administrative reform, juridical administrative relations, executive authority, legality.
102
