CC BY
2
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 3 (35), 2022
УДК 343.9
Михайло Гузела
Нащональний ушверситет "Львiвська полтехшка", кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри кримшального права та процесу Навчально-наукового iнституту права та психологи ОЯСГО : 0000-0002-2254-6990
ДЕЯК1 КРИМ1НОЛОГ1ЧН1 ТА КРИМ1НАЛЬНО-ПРАВОВ1 ПРОБЛЕМИ ОХОРОНИ ТА ЗАХИСТУ УЧАСНИК1В КРИМ1НАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ В1Д СУСП1ЛЬНО-НЕБЕЗПЕЧНИХ ПОСЯГАНЬ В УМОВАХ ВОСННОГО СТАНУ
http://doi.org/10.23939/law2022.35.337
© Гузела М., 2022
Розглянуто проблему попередження кримшальних правопорушень щодо учасникiв кримiнального провадження в контекст забезпечення Тх охорони та захисту вщ суспшьно-небезпечних посягань у кримшальному процесi. Зокрема, на пiдставi вивчення досвiду окремих зарубiжних краТн у вир1шенн1 зазначеноТ проблеми дослiджено кримiнологiчнi та кримiнально-правовi можливостi охорони та захисту учасниюв кримiнального судо-чинства в УкраТш. Обгрунтовано, що забезпечення безпеки учасниюв кримiнального су-дочинства мае процесуальну правову основу, а тому розглядаеться як функщональний обов'язок пiдроздiлiв, що здшснюють правоохоронну дiяльнiсть.
Констатовано, що з метою оптимiзацп органiзацiйних основ запоб^ання вчиненню крим1нальних правопорушень щодо учасниюв кримiнального процесу прiоритетними напрямками в цьому питанш е: розробка оптимального i ефективного механiзму реал^ зацн забезпечення безпеки осiб, яю пiдлягають охоронi й захисту вщ сусшльно-небезпечних посягань у процеа кримiнального провадження, широко використовуючи можливост взаемодп з правоохоронними органами, громадськими оргашзащями, органами державноТ влади й мкцевого самоврядування; створення единого шформацшного простору i вдосконалення кнуючих на сьогоднi форм статистичного облжу, звичайно, з урахуванням законодавчих вимог щодо збереження режиму конфщенцшност та захисту державноТ таемницi; розробка та впровадження на основi широкого впровадження цифрових та комп'ютерних технологш сучасних методик аналiзу оцiнки й прогнозу роз-витку кримшолопчноТ обстановки у сфер1 забезпечення безпеки осiб, якi пiдлягають державному захисту, що вщповщали б сучасним вимогам оперативно-службовоТ дiяль-ностi правоохоронних органiв, зокрема в умовах военного стану.
Ключовi слова: учасники кримшального провадження, безпека учасни^в крим^ нального провадження, попередження кримшальних правопорушень щодо учасниюв крим1иального провадження.
Постановка проблеми. Укра!на переживае на сьогодш надзвичайно складнi часи. Позитивне i поступове реформування судово! та правоохоронно! систем дещо загальмувалось новими викли-
ками, пов'язаними з росшською агрешею та оголошенням военного стану. Це ютотно знизило мож-ливост i потенцiал реалiзацil охорони прав i свобод людини й громадянина в Укра1ш, знизило ефективнiсть дiяльностi кримiнально-правових механiзмiв реатзацл забезпечення безпеки грома-дян, зокрема тих, яю залучаються до сфери кримiнального провадження або ж ведуть кримiнальне провадження. Варто визнати, що в таких умовах дiяльнiсть правоохоронних органiв, яю залиша-ються ще не повшстю реформованими, незважаючи на 1х численшсть i багатоступеневу систему, часто е малоефективною в системi забезпечення тако! безпеки [12, с. 78], оскшьки бiльшiсть правоохоронних пiдроздiлiв задiяна на важливших донках роботи в перюд военного стану. Не останню роль тут вщграе i недосконалiсть чинного законодавства, яке повинно б регламентувати мехашзм забезпечення безпеки, насамперед у системi кримшального судочинства. Окрiм того, рiвень i тип злочинностi свщчать про кримiналiзацiю багатьох сфер жипадяльносп в умовах военного стану, а приклади дiяльностi низки деяких оргашв правохоронно! системи зумовлюють, м'яко ка-жучи, певну недовiру з боку громадянського суспiльства. Така ситуацiя не може негативно не позначитися на рiвнi охорони та захисту в державi прав та свобод особи, зокрема, яка залучена до сфери кримшального провадження. Дшсно, неналежна забезпечешсть безпеки учасниюв крим> нального провадження вщ можливих суспiльно-небезпечних посягань негативно позначиться на всш системi функцюнування кримiнального судочинства.
Однак, за вшх цих тяжких викликiв, якi на сьогодш переживае Украша, все ж вона залишаеться демократичною правовою державою сощального типу, в якiй мщно закрiпилась iдея охорони та захисту прав i свобод особи як вищо! цiнностi людсько! цившзацл, закршлено1 в положеннях Загаль-но! декларацп прав людини [1] та в положеннях Мiжнародного пакту про громадянсью та полiтичнi права [2]. Закршлення в зазначених актах ООН за особою И невщчужуваних прав i свобод вiдкрило шлях для реальное' реатзацп !х охорони та захисту, зокрема в сферi кримшального судочинства.
Аналiз дослiдження проблеми. Вагомий внесок у дослщження проблем охорони та захисту учасниюв, яю залучаються до сфери кримiнального процесу, в кримшолопчному чи в кримшально-правовому вимiрi певною мiрою у рiзнi часи внесли: О. Бандурка, С. Бiлоцеркiвський, М. Валеев, О. Закалюк, В. Звiрбуль, С. 1ванов, Н. Кузнецова, О. Литвинов та багато шших вiтчизняних вчених у галузi кримiнального права та кримшологп.
Виклад основного матерiалу. Актуальнiсть дослщження порушено1 низки проблем обумов-люеться реалiзовуваною в Украlнi реформою нащонального кримiнального та кримiнального про-цесуального законодавства, яка повинна забезпечити надшну правову основу для забезпечення охорони та захисту учасниюв, якi залучаються до сфери кримшального процесу, вщ суспшьно-небезпечних посягань, а також реальну законодавчу регламентацiю реалiзацil 1хшх прав та закон-них штерешв в умовах функцiонування правово1 держави сощального типу.
З урахуванням вже вироблених зарубiжних та мiжнародних стандарив наукове дослiдження проблеми охорони учасниюв, якi залучаються до сфери кримшального процесу, а також розроблен-ня концептуальних положень щодо охорони та захисту 1хшх прав в якосп складово1 загальнонауко-во! концепц^ охорони та захисту прав людини й громадянина е надзвичайно важлививим як у мето-долопчному аспектi, так i в контекстi кримiнологiчного та кримшально-правового вирiшення не повною мiрою врегульованих загальних теоретико-прикладних проблем попередження кримiналь-них правопорушень щодо учасниюв кримiнального провадження. Враховуючи, що багато питань iз зазначено1 проблематики е недостатньо розробленими, тому вони потребують детального пере-осмислення саме на сьогодш в контекст реформ системи судочинства та правоохоронно1 системи, а також ютотних змiн до кримшального та кримшального процесуального законодавства, яю здшснюються в Украlнi в умовах военного стану.
Вважаемо за необхщне зазначити, що стосовно проблеми охорони прав учасниюв кримшального провадження ми все ж подшяемо позищю проф. О. Кучинсько1 про те, що охорона прав та
свобод людини i громадянина в кримшальному провадженш - комплекс врегульованих кримшаль-ним i кримiнально-процесуальним законодавством дiй та ршень спецiально уповноважених на те державних оргашв i посадових ошб, якi переслiдують чiтко визначену мету: створення належних умов для учасниюв кримiнального провадження задля !х можливост безперешкодно користуватись сво!ми правами й свободами на будь-якш стадп кримшального провадження [10, с. 34].
Та ж проф. О. Кучинська за цього розглядае охорону прав та свобод людини i громадянина комплексно i всебiчно. Так, вона обстоюе позицiю, що охорона прав та свобод людини i громадянина - це, насамперед, сукупшсть правових норм, що регулюють вiдносини мiж вiдповiдними суб'ектами, тобто вона вважае таку охорону фактично комплексним правовим iнститутом, який створюе можливостi для забезпечення цих прав i !хнього захисту у випадку суспiльно-небезпечного посягання на них. Водночас науковиця вважае, що охорона прав i свобод людини й громадянина -це комплекс заходiв та ршень, охорона прав та свобод людини i громадянина, яю, вщповщно, реа-лiзуються або ж виносяться уповноваженими органами й посадовими особами i яю повиннi не до-пустити порушення цих прав та свобод через реатзащю постiйного контролю за !х дотриманням, а у разi порушення прав i свобод - максимально можливого !х вiдновлення.
В шшш сво!й працi проф О. Кучинська ще ширше тлумачить поняття охорони прав людини i стверджуе, що охорона прав людини i громадянина е сукупшстю органiзацiйно-правових засобiв забезпечення та захисту цих прав у процес здшснення дiяльностi державних оргашв i посадових осiб, яка полягае у створенш максимально сприятливих умов для можливосп кожним суб'ектом правовщносин безперешкодно реалiзовувати сво! законнi права й сумлшно виконувати сво! обов'язки [11, с. 29].
Кримшально-правова охорона учасниюв кримiнального провадження щодо попередження кримшальних правопорушень через розроблення реального державного мехашзму забезпечення !х безпеки нацщевше реалiзуеться на мiжнародному (зокрема, европейському) рiвнi шляхом встанов-лення певних правил, стандартiв здiйснення, порушення яких е недопустимим з точки зору захисту прав людини. Однак такого роду охорона i захист учасниюв кримшального провадження певною мiрою реатзуються i на державному рiвнi. Зокрема, чинний КК Украши 2001 р. закршлюе в роздiлi XVIII "Злочини проти правосуддя" законодавчi положення, якi регламентують кримiнальну вщпо-вщальшсть за вчинення кримiнальних правопорушень, як пов'язанi з посяганням на суспшьш вщ-носини як у сферi правосуддя, так i у сферi досудового розслiдування, виконання судових ршень тощо [3].
За бiльш шж 30-рiчний перiод незалежностi Украши можна констатувати певне позитивне поступове удосконалення шституту вiдповiдальностi за суспiльно-небезпечнi посягання на права учасниюв кримiнального судочинства. Якщо взяти за приклад дiяльнiсть судово! влади, то, зокрема, така тенденщя торкнулась саме вiдповiдальностi сувдв за вчинення кримiнальних правопорушень у сферi свое! професшно! дiяльностi, зокрема, щодо шших учасникiв кримiнального провадження. I така дiяльнiсть суддiв здебшьшого мiстить корупцiйну складову. На сьогодш низка законодавчих та iнших акпв, зокрема чинний Кримiнальний кодекс Украши [3], а також Закони Украши "Про судо-устрiй i статус сувдв" [4], "Про Вищу раду правосуддя" [5], Кодекс сувдвсько! етики [7] так чи шакше регламентують можливють кримiнальноl вiдповiдальностi суддiв за посягання в сферi правосуддя. Щодо сутносп такого роду дiянь суддiв, слiд наголосити, що на загал суддя, вщправляючи судочинство вщ iменi правово! держави, тим самим повинен "сповщувати право". Однак, вчиняючи кримiнальне правопорушення проти правосуддя, суддя тим самим свщомо "спотворюе право", що в кримшальному судочинствi неодмшно призводить до порушення прав шших учасниюв кримiналь-ного провадження.
Анатз норм чинного Кримiнального кодексу Украши дае шдстави констатувати, що вш не позбавлений певних недолiкiв. Зокрема, хоч i позитивним е закршлення в чинному КК Укра!ни в окремому роздш кримiнальних правопорушень проти правосуддя, водночас, необхщно констатувати, що деяю з норм зазначеного розд^ е, м'яко кажучи, неддачими на практицi, оск1льки на сьогодш
чинним е новий Кримшальний процесуальний кодекс Украши 2012 р., який закршив îctothî новели в самому процес здiйснення правосуддя в кримшальних провадженнях, вiд яких деяю норми КК Украши так би мовити дещо вiдстають. Однак i чинний КПК Украши не позбавлений сво1'х недоль кiв, оскiльки в ньому ч^ко законодавець так i не передбачив вшх заходiв забезпечення безпеки, пе-редбачених законами Украши "Про забезпечення безпеки ошб, яю беруть участь у кримiнальному судочинствГ', а лише закрiпив заборону розголошення вiдомостей про таких осiб [9, с. 91], а також можливють здшснення кримiнального провадження в закритому судовому засщанш задля забезпечення особисто1 безпеки таких осiб. Водночас зазначений закон хоч i передбачае низку заходiв забезпечення безпеки учасниюв кримшального провадження, до того ж, ч. 2 ст. 7 Закону регламентуе можливють застосування й шших заходiв безпеки з урахуванням типу й ступеня небезпеки для життя, здоров'я, житла та майна зазначених ошб (тобто перелш не е вичерпним) [6], проте реального дiевого механiзму застосування цих заходiв з метою попередження вчинення кримшальних пра-вопорушень щодо учасниюв процесу не iснуе. Хiба що сшвроб^ники нацiональноï полiцiï та СБУ за потреби забезпечують 1'х особисту охорону.
Враховуючи, що на сьогодш вщбуваеться певне розширення та узгодження нацiонального законодавства щодо забезпечення безпеки учасниюв кримiнального провадження з европейськими й мiжнародними стандартами, зарубiжний досвiд побудови системи безпеки та захисту учасниюв кримiнального провадженняв вщ можливих кримiнальних правопорушень щодо них був би надзви-чайно корисним для Украши для виршення проблеми попередження кримшальних правопорушень через розроблення реального державного мехашзму забезпечення безпеки ошб, як беруть участь у кримшальному провадженнi. Вважаемо, що з метою вдосконалення вiтчизняного законодавства в сферi забезпечення безпеки учасникiв кримшального процесу задля впровадження й реалiзацiï вищезазначеноï програми в Украïнi необхщно врахувати досвiд краïн розвиненоï демократп, зокрема США, Канади Великобритании Нiмеччини, Iталiï, Францiï та багатьох шших держав, щодо застосування окремих заходiв забезпечення такого роду безпеки: блокування передачi даних, як збер> гаються в iнформацiйнiй базi та стосуються таких осiб; тимчасового надання документа, що посвщчу-ють особу, на основi змiнених анкетних даних; ефективного забезпечення збертання анкетних даних особи, яка пiдлягае захисту вщ можливого простежування з боку злочинщв; створення шд-роздiлiв iз захисту учасникiв кримiнального провадження на мюцевому рiвнi; забезпечення особам, узятим тд захист, можливостi реалiзацiï сво1'х громадянських прав; органiзацiï можливих контакпв тiльки через пiдроздiл iз захисту свщюв; захисту свiдка в процес судового розгляду; захисту свiдка, який перебувае у мюцях позбавлення чи обмеження волц кримiналiзацiï несанкцiонованого розголошення заходiв захисту свiдка [8, с. 317]. Однак, на жаль, на сьогодш питання оргашзацп дiевоï системи захисту учасниюв кримiнального провадження вщ суспiльно-небезпечних посягань в Укра1'ш поки що не стоиъ на порядку денному.
Що ж до кримшолопчного аспекту охорони учасниюв кримшального судочинства вважаемо за необхвдне погодитись iз науковою позицiею про те, що ефективнють кримiнологiчних аспектiв охорони учасниюв кримiнального провадження залежить, насамперед, вщ доктринально1' розробле-ностi ще1' сфери суспiльних вiдносин, цiлiсностi й несуперечност законодавчого забезпечення безпеки ошб, якi пiдлягають державному захисту, точного визначення стратепчних i тактичних напря-мiв та оптимальних механiзмiв дiяльностi уповноважених державних органiв [14, с. 241]. Основни-ми серед таких оргашв залишатимуться спецiальнi полщейсью пiдроздiли, якi повиннi реалiзувати прюритетний напрям дiяльностi - попередження кримшальних правопорушень щодо учасниюв кримiнального провадження, як пiдлягають державному захисту. Звичайно, така дiяльнiсть iз попередження кримшальних правопорушень мае певну специфшу, а тому специфiчними е i рекоменда-цiï щодо здiйснення ща дiяльностi, якi повиннi грунтуватись на кримшолопчному аналiзi факторiв, що впливають на стан злочинност стосовно учасниюв кримiнального провадження. Такими факторами, як видаеться, на сьогоднi певною мiрою е: органiзована злочиннiсть, розгалужеш корупцiйнi
схеми, а також все hobî злочинш форми та методи протндп здшсненню досудового розслщування i кримiнального судочинства.
OKpiM цього, деякi вчеш факторами, яю багато в чому пiдсилюють попереджувальну спрямо-ванiсть державного захисту учасниюв кримiнального провадження, визначають насамперед, яюсть кадрового складу, професiоналiзм, мотивацiю, форми й методи дiяльностi пiдроздiлiв, яю повиннi реалiзовувати державний захист [13, с. 197], що безсумшвно загалом впливае на рiвень органiзацiï попереджувально! дiяльностi у сферi охорони та забезпечення безпеки учасниюв кримiнального судочинства.
Висновки. Таким чином, реатзовувана в Украш реформа кримiнального та кримшального процесуального законодавства повинна забезпечити надшну основу для забезпечення охорони учасниюв кримiнального провадження вiд суспшьно-небезпечних посягань, забезпечити реальну законодавчу регламентащю реалiзацiï ïхнiх прав та законних iнтересiв в умовах функцiонування правовоï держави соцiального типу. З огляду на це, доцшьно зазначити, що на сьогодш в Украш на законодавчому рiвнi певною мiрою регламентовано деяю засоби охорони та захисту учасниюв кри-мiнального провадження, однак певною мiрою недосконалою залишаеться як сама система забезпечення безпеки учасниюв кримшального провадження, зокрема кримшолопчного та кримшально-правового, так i мехашзм реалiзацiï зазначених засобiв охорони та захисту. Тому не зайвим буде впровадження в практику попередження кримшальних правопорушень щодо учасниюв кримшального провадження вщомих надбань мiжнародного досвщу iз вирiшення зазначено1' проблематики. Зокрема, слщ висловити згоду [14, с. 242], що з метою оптимiзацiï оргашзацшних основ запоб^ан-ня вчиненню кримiнальних правопорушень щодо учасниюв кримiнального процесу прiоритетними напрямками в цьому питанш е: розробка оптимального i ефективного мехашзму реалiзацiï забезпечення безпеки ошб, якi шдлягають охоронi й захисту вiд суспшьно-небезпечних посягань у процес кримiнального провадження, широко використовуючи можливостi взаемодiï з правоохоронними органами, громадськими органiзацiями, органами державно!' влади й мiсцевого самоврядування; створення единого шформацшного простору i вдосконалення iснуючих на сьогоднi форм статисти-чного облiку, звичайно, з урахуванням законодавчих вимог щодо збереження режиму конфщенцш-ностi та захисту державно!' таемницi; розробка та впровадження на основi широкого впровадження цифрових та комп'ютерних технологiй сучасних методик анатзу оцiнки й прогнозу розвитку кри-мiнологiчноï обстановки у сферi забезпечення безпеки осiб, якi шдлягають державному захисту, що вщповщали б сучасним вимогам оперативно-службово1' дiяльностi правоохоронних оргашв, зокрема в умовах военного стану.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Загальна декларащя прав людини : м1жнародний документ ввд 10.12.1948 р. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_015.
2. М1жнародний пакт про громадянсьш та полггичш права : мiжнародний документ вщ 16.12.1966 р. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_043.
3. Кримшальний кодекс Украши. (2001) : Закон Украши № 2341-III вщ 05.04.2001 р. Вгдомостг Верховно'1 Ради Украши. № 25-26. Ст. 131.
4. Про судоустрш i статус судд1в. (2010) : Закон Украши № 245З-У1 вщ 07.07.2010 р. Вгдомостг Верховно'1 Ради Украши. № 41-45. Ст. 529.
5. Про Вищу раду правосуддя : Закон Украши вщ 21.12.2016 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1798-19#Text.
6. Про забезпечення безпеки оаб, яш беруть участь у кримшальному судочинствг (1994) : Закон Украши № 3782-Х11 вщ 23.12.1993 р. Вгдомостг ВерховноïРади Украти. № 11. Ст. 51.
7. Про затвердження Кодексу судд1всько1 етики : Ршення XI ЗЧзду судд1в Украши вщ 22.02.2013 р. URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MUS19826.html.
8. Гузела М. (2006). Деяш питання захисту свщшв i потерпших за законодавством Украши та заруб1жних держав. BicHUK Львiвського yuieepcumemy : зб. наук. пр. Серiя "Юридична". Вип. 42. С. 315-323.
9. Красикова Н. (2015). Процесуальш аспекти забезпечення безпеки оаб, що беруть участь у кримшальному судочинства Мiжнародний юридичний eicHUK : зб. наук. пр. Нацюнального yHieepcumemy державноi податково'1' служби Укра'ти. Вип. 1. С. 90-95.
10. Кучинська О. (2013). Принципи кримшального провадження в мехашзм1 забезпечення прав його учаснишв. К. : Юршком 1нтер. 288 с.
11. Кучинська О. (2012). Мехашзм забезпечення прав особи в кримшальному процеа. Закон и жизнь: междунар. научн-практ. правов. журн. № 4(244). С. 28-30.
12. Лихова С. (2006). Злочини у сфер1 реал1заци громадянських, полггачних та сощальних прав i свобод людини i громадянина (роздш V Особливо! частини КК Укра!ни) : [монограф1я]. К. : Кшвський нац. ун-т 1м. Т. Шевченка. 573 с.
13. Серебрянський П. (2016). Пор1вняльно-анал1тична характеристика правового регулювання застосування заход1в безпеки до учасник1в кримшального процесу (заруб1жний досвщ формування правово! доктрини). Право i сустльство. 2016. № 3(1). С. 193-198.
14. Чередник А. Ф. (2017). Охорона учаснишв кримшального судочинства: кримшолопчш та кри-мшально-правов1 аспекти. Актуальт проблеми вiтчизняноi юриспруденцИ : наук. зб. Спецвипуск ДНУ 1меш Олеся Гончара. Ч. 1. С. 238-243.
REFERENCES
1. Zahalna deklaratsiia prav liudyny [The Universal Declaration of Human Rights] : mizhnarodnyi dokument vid 10.12.1948 r. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_015.
2. Mizhnarodnyi pakt pro hromadianski ta politychni prava [International Covenant on Civil and Political Rights] : mizhnarodnyi dokument vid 16.12.1966 r. [Elektronnyi resurs]. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/995_043.
3. Kryminalnyi kodeks Ukrainy [Criminal Code of Ukraine]. (2001) : Zakon Ukrainy No. 2341-III vid 05.04.2001 r. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. No. 25-26. P. 131.
4. Pro sudoustrii i status suddiv [About the judiciary and the status of judges]. (2010) : Zakon Ukrainy No. 245Z-VI vid 07.07.2010 r. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. No. 41-45. P. 529.
5. Pro Vyshchu radu pravosuddia [About the High Council of Justice] : Zakon Ukrainy vid 21.12.2016 r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-19#Text.
6. Pro zabezpechennia bezpeky osib, yaki berut uchast u kryminalnomu sudochynstvi [On ensuring the safety of persons participating in criminal proceedings]. (1994) : Zakon Ukrainy No. 3782-KhII vid 23.12.1993 r. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. No. 11. P. 51.
7. Pro zatverdzhennia Kodeksu suddivskoi etyky [On approval of the Code of Judicial Ethics] : Rishennia KhI Zizdu suddiv Ukrainy vid 22.02.2013 r. URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MUS19826.html.
8. Huzela, M. (2006). Deiaki pytannia zakhystu svidkiv i poterpilykh za zakonodavstvom Ukrainy ta zarubizhnykh derzhav [Some issues of witness and victim protection under the legislation of Ukraine and foreign countries]. VisnykLvivskoho universytetu: zb. Nauk. pr. Seriia "Iurydychna". Vyp. 42. P. 315-323.
9. Krasnikova, N. (2015). Protsesualni aspekty zabezpechennia bezpeky osib, shcho berut uchast u kryminalnomu sudochynstvi [Procedural aspects of ensuring the safety of persons participating in criminal proceedings]. Mizhnarodnyi yurydychnyi visnyk: zb. nauk. pr. Natsionalnoho universytetu derzhavnoi podatkovoi sluzhby Ukrainy. Vyp. 1. P. 90-95.
10. Kuchynska, O. (2013). Pryntsypy kryminalnoho provadzhennia v mekhanizmi zabezpechennia prav yoho uchasnykiv [Principles of criminal proceedings in the mechanism of ensuring the rights of its participants]. K.: Yurinkom Inter. 288 p.
11. Kuchynska, O. (2012). Mekhanizm zabezpechennia prav osoby v kryminalnomu protsesi [The mechanism for ensuring the rights of a person in criminal proceedings]. Zakon y zhyzn: mezhdunarodnui nauchno-praktycheskyi pravovoi zhurnal. No. 4(244). P. 28-30.
12. Lykhova, S. (2006). Zlochyny u sferi realizatsii hromadianskykh, politychnykh ta sotsialnykh prav i svobod liudyny i hromadianyna (rozdil V Osoblyvoi chastyny KK Ukrainy) [Crimes in the sphere of realization of civil, political and social rights and freedoms of man and citizen (Chapter V of the Special Part of the Criminal Code of Ukraine)] : [monohrafiia]. K.: Kyivskyi nats. un-t im. T. Shevchenka. 573 p.
13. Serebrianskyi, P. (2016). Porivnialno-analitychna kharakterystyka pravovoho rehuliuvannia zastosuvannia zakhodiv bezpeky do uchasnykiv kryminalnoho protsesu (zarubizhnyi dosvid formuvannia pravovoi doktryny) [Comparative and analytical characteristics of the legal regulation of the application of security measures to participants in the criminal process (foreign experience in the formation of legal doctrine)]. Pravo i suspilstvo. No. 3(1). P. 193-198.
14. Cherednyk, A. F. (2017). Okhorona uchasnykiv kryminalnoho sudochynstva: kryminolohichni ta kryminalno-pravovi aspekty [Protection of participants in criminal proceedings: criminological and criminal law aspects]. Aktualni problemy vitchyznianoi yurysprudentsii: naukovyi zbirnyk. Spetsvypusk DNU imeni Olesia Honchara. Ch. 1. P. 238-243.
Дата надходження: 20.07.2022р.
Mykhailo Huzela
Lviv Polytechnic National University, Ph. D., Assoc. Prof.
Institute of Jurisprudence and Psychology Department of Criminal Law and Procedure ORCID : 0000-0002-2254-6990
SOME CRIMINOLOGICAL AND CRIMINAL LEGAL PROBLEMS PROTECTION AND DEFENSE OF PARTICIPANTS IN CRIMINAL PROCEEDINGS FROM SOCIALLY DANGEROUS ENCROACHMENTS IN THE CONDITIONS OF MARTIAL LAW
The article is devoted to the problem of preventing criminal offenses against participants in criminal proceedings in the context of ensuring their protection and protection from socially dangerous encroachments in the criminal process. In particular, based on the study of the experience of certain foreign countries in solving the specified problem, the criminological and criminal-legal possibilities of protection and protection of participants are investigated of criminal justice in Ukraine. It is substantiated that ensuring the safety of participants in criminal proceedings has a procedural legal nature, and is therefore considered a functional duty of law enforcement units.
It was established that in order to optimize the organizational foundations for the prevention of criminal offenses against participants in criminal proceedings, the priority areas in this matter are: the development of an optimal and effective implementation mechanism for ensuring the safety of persons who are subject to protection and protection from socially dangerous encroachments in the course of criminal proceedings, widely using opportunities for interaction with law enforcement agencies, public organizations, state and local self-government bodies; creation of a unified information space and improvement of the currently existing forms of statistical accounting, of course, taking into account legislative requirements regarding the preservation of the confidentiality regime and protection of state secrets; development and implementation, on the basis of the wide implementation of digital and computer technologies, of modern methods of analysis, assessment and forecasting of the development of the criminological situation in the sphere of ensuring the safety of persons subject to state protection, which would meet the modern requirements of operational and service activities of law enforcement agencies, in particular, in conditions of military state
Key words: participants in criminal proceedings, safety of participants in criminal proceedings, prevention of criminal offenses against participants in criminal proceedings.
