CC BY
8
Науковий в^ник Львiвського нацiонального унiверситету ветеринарно! медицини та бiотехнологiй iMeHi С.З. Гжицького.
CepiH: Економiчнi науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Economical Sciences
ISSN 2519-2701 print
https://nvlvet.com.ua/index.php/economy doi: 10.32718/nvlvet-e9308
UDC 35.075.5 (477)
Some aspects of the development of management science in Ukraine
M. Shulskyi
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Shulskyi, M. (2019 Some aspects of the development of management science in Ukraine. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Economical Sciences, 21(92), 35-41. doi: 10.32718/nvlvet-e9308
The article studies the development of managerial science in Ukraine over a long historical period. Special attention was paid to the development of this field of knowledge in the XX century. In the process of research, the main focus is on the achievements of those researchers who conducted the study and establishment of certain laws of management science development in Ukraine, and their research results are reflected in the educational literature, which is widely used in the training of professionals in both management and other professional-oriented specialists in various fields of activity. Such symbiosis in combining the results of research and bringing them to the training of student youth allows to carry out their teaching in the basics of managerial science most effectively and efficiently. The presentation of the material is carried out in a logical sequence using the dialog method of research. The results of the studies are presented in tabular form, which allowed them to clarify in detail and increase their level of perception both by those who study and research the development of management science, and those who show some interest in its functioning.
Key words: management science, development, research, management, results, administrative command system, reforms.
Деяю аспекти розвитку науки управлшня в УкраУш
М.Г. Шульський
Львiвський нацюнальний утверситет ветеринарноi медицини та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицького, м. Львiв, Укра'та
Проведено дослгдження розвитку управлтськог науки в Укратг протягом тривалого гсторичного перюду. При цьому особ-ливу увагу сконцентровано на розвитку щег галузг знань у ХХ столгттг. В процеЫ дослгджень основний акцент зроблено на здобутках тих дослгднитв, як проводили вивчення i встановлення певних закономгрностей розвитку науки управлтня в Укратг, а результати гхтх до^джень вiдображeнi у навчальтй лiтeратурi, що широко використовуеться при тдготовщ фахiвцiв як з менеджменту, так i з тших профeсiйно-орiентованих спeцiалiстiв у рiзноманiтних сферах дiяльностi. Такий симбюз у поед-нант рeзультатiв до^джень i доведення гх до тдготовки студентськог молодi дозволяе найбшьш ефективно i результативно проводити навчання основам менеджерськог науки. Виклад матeрiалу проведено у певнш логiчнiй послiдовностi з використан-ням дiалогового методу до^джень. Результати до^джень вiдображeнi у табличних формах, що дозволило гх детально унаочнити i тдвищити рiвeнь гхнього сприйняття як тими, хто займаеться вивченням i до^дженням розвитку управлiнськоi науки, так i тими, хто проявляе певний ттерес до ii функцюнування.
Ключовi слова: наука управлтня, розвиток, до^дження, менеджмент, результати, адмтктративно-командна система, реформи.
НАУКОВИЙ В1СНИК
ПЬШВСЬШОЩШИДШНПШЕВЕРШЕИ ВЕТЕРИНАРНО! МЕДИЦИНИ ГД ЬШТШШПИ
IMBUÍ с.з. гжицьного
Scientific messenger of l.i, National University of Veterinaij Medicine 1.1 Biotechnologies
Article info
Received 09.09.2019 Received in revised form
07.10.2019 Accepted 08.10.2019
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine. Tel.: +38-097-569-77-12 E-mail: Pretty_62@ukr.net
BcTyn
Po3bhtok nMgcbioro cycninbcTBa Ha 3naMi croniTb i 0c06nHB0 npu nepexogi Big ogHoro THcaHoniTTa go iHmoro xapaKTepH3yCTbCH capguHanbHHMH 3MiHaMH b ycix c^epax cycninbHHx BigHocHH. Цi rno6anbHi 3MiHH Big6yBaMTbca Ha Bcix 3eMHHx KOHTHHemax, a, mokihbo, i no3a hhmh, agKe HiHoro i Hige He niggaerbca cranicTM po3BHTKy. 3 ^oro npHBogy mh goTpHMyeMoca TBepgKeHHa, go p03BH-tok HiKonH i 3a 6ygb-aiHx o6cTaBHH He mok 6yTH cranHM. ^icigo BiH cTanuH, to ^ He e po3bhtok. Taici TBepgKeHHa He e BHnagKOBiciTO, a peanbHHMH i 06'eKTHBHHMH 3ai0H0-MipHocraMH, go 06yM0BneHi giMHHMH 3ai0HaMH gianeKTH-kh. Цe y HaH6inbmiH Mpi xapacrepHe gna nMgcbcux Big-hochh, BaKnHBOM ccnagoBOM acux e B3aeM0BigH0cHHH MiK nMgbMH, aci Bigo6paKaMTbca b 3giHcHeHHi ynpaBniH-cbKoi' gianbHocTi y npo^cax ^yHK^OHyBaHHa nMgcbioro cycninbcTBa.
y cBiTOBOMy npocTopi, a b HbOMy KOKHa cpaiHa npo-xoguna, npoxogHTb i 6yge npoxoguTH b MaH6yTHb0My neBHi 3MiHH y cboI'H gianbHocTi, 0c06nHB0M ccnagoBOM cepeg acux e 3giHcHeHHa ynpaBniHcbKoi gianbHocTi y pi3HHx c^epax cycninbHHx BigHocHH. BpaxoByMHH bh-iecca3aHe, HaMH nocTaBneHO 3a MeTy npocnigcyBaTH, ac пpоцecн ynpaBniHHa po3BHBanucb b ycpaiHi? Цe, 6e3y-mobho, HagTO ccnagHe, He0gH03HaHHe i 6araT0BeKT0pHe 3aBgaHHa, BupimeHHM acoro npucBaHem npaqi 6araTbox noconiHb BiTHH3HaHHx нayковцiв ac gepKaBHoro, Tac i perioHanbHoro piBHiB. ^niOM 3po3yMino, go p03rnaHy-th Bci HanpauMBaHHa npegcTaBHHKiB Haycu ynpaBniHHa MHHynHx nOKOniHb y ^H ny6fliKa^l npaKTHHHO HeMOK-nHBO ac 3 TeopeTHHHHx nornagiB, Tac i npaKTHHHHx Hag6aHb. 3 BpaxyBaHHaM ccnagHocTi npoBegeHHa gocni-gKeHb i3 BHge3ragaHHx npo6neM ^niOM 3ai0H0MipH0 bhhhkto nHTaHHa, a ac npoBoguTH ix BHBHeHHa y npoc-Topi i Haci? ,3ga po3B'a3aHHa Bia3aHHx npo6neM MOKHa BHKopucTOByBaTH pi3Hi HanpaMH, MeTogu i nigxogu. Mh b 0cH0By Hamux gocnigKeHb BHKopucTanu ogHH i3 hhx, a caMe: HayiOBi 3go6yTKH geacux BHeHHx 3 MeHegKMeH-Ty, aci, Ha Hame nepeiOHaHHa, HaH6inbm n0BH0 Bigo-6pa3unu po3bhtok Haycu ynpaBniHHa b ycpaiHi, i gego cnp0rH03yBanu ii p03BHT0K Ha Man6yTHe. Bce ^ b kom-nnecci go3Bonuno BHKOHaTH nocraBnem 3aBgaHHa i Ha 0cH0Bi цbоrо gocarru nocraBneHoi MeTH.
MaTepian i MeTogu goenig^eHb
BuKOHaHHa o6cariB HaMineHux 3aBgaHb 3a6e3neHy-Banoca mnaxoM BHKopucTaHHa MarepianiB gocnigKeHb BiTHH3HaHux HayiOB^B, пpaцi acux y thx hh rnmux HanpauMBaHHax Ta BHMipax Manu npaMy, a iHionu h onepegcoBaHy npnneTHicTb go o6paHoi' TeMH HayiOBux goc^igKeHb. npu цb0мy HaMH HagaHO nepeBary thm aBTopaM, aci pe3y^bTarH cboix goc^igKeHb Bigo6paKa^H y HaBna^bHO-MeTogHHHHx gKepe^ax (nigpyHHHiax, noci6HHiax Ta rnmux gKepe^a HaBna^bHoro xapaiTepy). TaKHH nigxig g03B0^ae HannoBHime BHiopucTOByBaTH Hag6aHHa ynpaBmHcbKoi' Haycu 6e3n0cepegHb0 y npac-thhhhx ^nax, a 3rogoM цe craHe thm ^yHgaMeHTOM, TieM ochobom gna HacTynHHx noco^iHb нayковцiв, MeTOM acux 6yge gocnigKeHHa po3BHTiy ynpaBniHcbKoi' HayiH He TinbKH b yKpai'Hi, a h 3a ii MeKaMH.
y npo^cax gocnigKeHHa BHiopucTOByBanHcb pi3-HOMaHiTHi MeTogu eiOHOMiHHux gocnigKeHb, KOKeH 3 accux BigirpaBaB Ti hh iHmi poni Ta MaB 3HaneHHa gna peaniзaцii c$0pM0BaHux 3aBgaHb i gocarHeHHa nocTaB-neHHx цineн. npu ^OMy 3ayBaKHM0, go npiopuTeTHe 3HaneHHa gna po3KpuTTa TeMH nepeg6aneHHx gocni-gKeHb 6yno HagaHO gian0r0B0My MeTogy gocnigKeHHa. Horo cyTb nonarae b TOMy, go HaMH 6ynu c$0pM0BaHi KOHipeTHi Haft6inbm aiTyanbHi nHTaHHa gogo p03ipuT-Ta TeMH o6paHoro HaycoBoro gocnigKeHHa, a BignoBigi BHKopucTaHO i3 nirepaTypHHx gKepen. CaMe TacuH nigxig g03B0nHB HaftnoBHime noegHaTH 3anHTH cycninbcTBa 3 nHTaHb po3BHTKy Haycu ynpaBniHHa, 3 ogHoro 6ocy, Ta OTpHMaTH K0HipeTH30BaHi BignoBigi Ha ix 3ag0B0neHHa - 3 iHmoro.
Pe3ynbTaTH Ta ix o6roBopeHHH
Po3bhtok 6ygb-acux c$ep cycninbHoro внpо6ннцтвa xapaiTepu3yeTbca neBHHMH pe3ynbTaTaMH ix ^yHiqio-HyBaHHa, aci cnig nocrifiHO, Bce6iHH0 i, go ronoBHe, 06'eiTHBH0 gocnigKyBaTH. Цe He06xigH0 gna Toro, go6 BpaxyBaTH Te, Horo gocarHyTO hh He Bganoca gocarra, ogHac 6yno HaMiHeHO i 6ynu HacTupnHBi nparHeHHa 3a6e3neHHTH ix BHKOHaHHa, npoTe He Bganoca gocarTH nepeg6aHeHoro. npuHHH HegocarHeHHa HaMiHeHoro e ^nufi KOMnnecc Tacux, aci 3aneKaTb Big nMgcbioro $aiT0py i thx, aci e 3a MeKaMH Horo BnnHBy. OgHac y 6ygb-aKux giax i gianbHocTi gocaraMTbca neBHi pe3ynb-TaTH, aci He06xigH0 o6roBopMBaTH i gaBam o6'eiTHBHi оцiнкн ac gocarHyToro, Tac i Toro, go He Bganoca goca-rTH, xoHa 6ynu gocnageHi HHMani 3ycunna. 3Bigcu цin-kom 3ai0H0MipH0 nocTae nHTaHHa, a gna Horo i KOMy цe n0Tpi6H0? nHTaHHa цinком cnymHe i, MOKHa cca3aTH, y neBHiH Mipi BMOTHBOBaHe. nepegoBciM цe He06xigH0 gna Toro, go6 ycyHyTH Te, go ranbMye po3bhtok Tiei hh iHmoi HacaMnepeg ynpaBniHcbioi gianbHocTi, 3 ogHoro 6ocy, Ta He noBTopeHHa ix y MaH6yTHb0My - 3 iHmoro.
y gaHiH пy6niкaцii, ac 6yno 3a3HaHeH0 paHime, ne-peg6aHeH0 gocnigHTH po3bhtok Haycu ynpaBniHHa b ycpaiHi. ^ пpоцecн 3a3BHHaH aHani3yMTb 3 noHaTiy thx poiiB, Konu ycpaiHa nepe6yBana y ccnagi Pociftcb-K0i iMnepii, b PagaHcbKOMy CoM3i, a 3rogoM ac He3ane-KHa gepKaBa. 3 ^oro npHBogy BapTO TaiOK 3ayBaKH-th, go geaci нayковцi nornu6nMMTb cboI gocnigKeHHa 3 nepiogoM ^yHKqioHyBaHHaM KuiBcbKoi Pyci. npoTe, ac cTBepgKyMTb нayковцi, o6rpyHTyBaHHa Haycu ynpaBniHHa npoBogunocb y 3HaHH0 ni3Hi nepiogu icTopuHHoro p03BHTKy nMgcTBa. HacaMnepeg 3ragyMTb fflyMepcbiy gepKaBy b III-My TucaHoniTTi go Hamoi epu, b aciH "ic-HyBaB neBHHH pernaMeHT ynpaBniHcbioi gianbHocTi, n0B'a3aHHH 3 комepцiHннмн onepaqiaMH i ynpaBniHHa gepKaBOM. Цe 6yno 3a$icc0BaH0 Ha rnHHaHHx Ta6nHH-cax, go giHmnu go Hamux gHiB" (Zavadskyi, 1998). B o6'eiTHBHocTi цнx BucnoBnMBaHb HeMae cyMHiBiB, npoTe BapTO B3aTH go yBaru, go Ha TepHTopii cyHacHoi yc-paiHH icHyBana gepKaBa ApaTTa. Цe nigTBepgKyMTb: Hanucu KaM'aHoi Morunu, aci e "cBigneHHaM npo Te, go caMe Ha TepeHax cyHacHoi ycpaiHu 6nH3bK0 6200 p. go h. e. ccnanaca HaHnepma y cBiTi gepKaBa - ApaTTa, aca Mana cboI $оpтeцi, caHanu, npo^eciHHux cBageHHiiB Ta
BoiHiB, cycninbHy iepapxiM, neBHi puryanH i cynbTH Ta Mi^onoriM. Цe 6yna HaHgaBHima xni6opo6cbia gepKa-Ba" (Ostafiichuk, 2006).
Otok nHTaHHa gogo BHHHKHeHHa ynpaBniHcbioi gi-anbHocTi Ha pi3HHx iepapxiHHHx piBHax i b pi3Hi nepiogu icHyBaHHa nMgcTBa go KiHua ge He BHBHeHi H TOMy 3'acyBaHHa цнx npo6neM BHMaraMTb noganbmoro goc-nigKeHHa. 3anumHM0 цe Bce thm, xto npHHeTHHH go p03B'a3aHHa цнx npo6neM, a mh noBepHeMoca go cyTi gocnigKeHb 3a 06paH0M TeMOM. nmaHHaM po3BHTiy HayiH ynpaBniHHa b ycpaiHi npucBaHem пpaцi 6araTbox gocnigHHKiB, cepeg acux Bupi3HaeTbca пpaцa npo^ecopa ®.I. XMina (Khmil, 2003), Marepianu acoi HaMH nocna-geHO b 0cH0By Hamux gocnigKeHb. BuBHeHHa pe3ynbTa-TiB npoBegeHO y TaciH nocnigoBHocTi, b aciH nogaHO BHeHHM.
npucTynaMHH go peaniзaцii nocraBneHHx 3aBgaHb, ®.I. XMinb cTucno 0xapaiTepH3yBaB ccnagHicTb bh-BHeHHa icropii po3BHTiy HayKH ynpaBniHHa b PociHcbiiH iMnepii, a 3rogoM - y PagaHcbKOMy CoM3i. ^ n0ia3aH0 y BignoBigi Ha nepme nuraHHa тa6nнцi 1. 3i cBoro 6ocy gogaMO, go npo^cu nepeMigeHHa BHeHHx i3 ^obM^! y cTonrnii gepKaB hh b ixHi Benuci MicTa xapaiTepHi He TinbKH gna цapcbкоi Pocii hh PagaHcbcoro CoM3y, a H gna MaHKe Bcix cpaiH cBiTOBoro npocTopy. nigTBep-gKeHHaM cca3aHoro MOKe 6yTH $paH^3bia npHia3Ka: 'Terni HapogKyMTbca y npoBiH^i, a BMHpaMTb b napu-Ki". nepeMigeHHa HayiOBHx cagpiB y npaMOMy i 3Bopo-THOMy HanpaMax, Ha nepeiOHaHHa ®.I. XMina, "3a6e3ne-HyBano 3aran0M n03HTHBHy B3aeMHy gH$y3iro HayiOBHx mcin i nornagiB" (Khmil, 2003).
Тa6nнцн 1
BHecoK yipaiHcbKHx BHeHHx y po3bhtok cBiT0B0i HayKH MeHegKMemy b gоpeвоnмцiHннH nepiog (Khmil, 2003)
№ n/n nuTaHHa, c$0pM0BaHi HaMH BignoBigi 3 TeKcry BHgeHa3BaHoro gKepena
1 ^o 06yM0BnMBan0 craagmcTL BHBHeHHa ycpaiHctKOi ynpaBniHctKOi HayKH? BHBHeHHa icTopii po3BHTKy yKpaiHcbKOi ynpaBniHcbKOi gyMKH b yMOBax PociH-cbKOi iMnepii, a ni3Hime - PagaHcbioro CoM3y e ccnagHOM np06neM0M BHacni-goK $i3HHHoro nepeMigeHHa BHeHHx yKpaiHcbKoro noxogKeHHa b iHmi perioHH Pocii Ta CPCP i 3BopoTHoro пpоцecy
2 Xto 6yB HannoMiTHimoM nocTaTTM cepeg thx, xto cToaB 6ina bhtokIb ynpaBnmct-koi HayKH b ycpaiHi? Cepeg thx, xto cToaB 6ina BHTOiiB yKpamcLKOi ynpaBniHcbKOi HayKH, HaH-noMiTHimoM nocTarrro e BcecBiTHbo BigoMHft yKpamcbKHH eKOHOMicr Mh-xaHno IBaHOBHH TyraH- EapaHOBcbKHH (1865-1919)
3 ^o oxonnMBanu HayKOBi ynogo6aHHa M.I. TyraH-EapaHOBctKoro? Horo HayKOBi ynogo6aHHa oxonnMBanu Macpo- i MicpoeKOHOMiHHy npo6ne-MaTHKy, eKOHOMiHHy ncuxonoriro, cоцiaпtнy eiOHOMicy. npo6neMH ynpaBniHHa HapogHHM rocnogapcTBOM ^irypyMTb y 6inbmocTi Horo HayiOBHx npaub
4 ^ca пpaцa npHHecna M.I. TyraH-EapaHOBcbKOMy MiKHapogHe BH3HaHHa? MiKHapogHe BH3HaHHa 3go6yna пy6niкaцia MaricTepcbKOi gucepTa^i "npo-MHcnoBi KpH3H b cyHacHiH AHrnii, ix npHHHHH i 6nH3bKHH BnnHB Ha HapogHe KHTTa", ni3Hime nepeBHgaHO 6araTbMa MOBaMH
5 Xto npogoBKyBaB npauMBaTH Hag npo-6neMaMH, go 6ynu nopymeHi M.I. TyraH-EapaHOBcbKHM? Hag TeopieM KaniTanicTHHHHx cpH3 Ta iHmHMH npo6neMaMH, nopymeHHMH b npauax M. TyraH-EapaHOBcbioro, npogoBKyBanu npauMBaTH aHrniftcbKi eKOHOMicTH ApTyp-Cecin niry (1877-1959), ^KOH-MeftHapg KeHHc (18831946), ^koh Xicc (1904-1989), mMeHLKi noniTHHHi giani Kapn KayTcbKHH (1854-1938), Po3a ^MKceM6ypr (1871-1919), Egyapg EepHmTeHH (18501932), aMepHKaHcbKHH eKOHOMicT Ho3e$ EyMneTep (1883-1950)
6 ^ce BH3HaHHa Mana Teopia KaniTanicTHH-hhx KpH3, go 06rpyHT0BaHa M.I. TyraH-EapaHOBcbKHM? nonpu Te, BOHa 3go6yna He TinbKH TeopeTHHHe BH3HaHHa, a h npaKTHHHe 3acTocyBaHHa. Tac, y 1912 p. y Opaнцil Ha 0cH0Bi цiel Teopii 6yB cTBopeHHH nocTiHHHH KOMiTeT gna nepeg6aHeHHa npoMHcnoBHx KpH3 i BignoBigHOi agam^u HapogHoro rocnogapcTBa
7 ^khh BHecoK b Haycy ynpaBniHHa BHic G.G. CnyuLKHH? 3HaHHHH BHecoK y cBiTOBy Haycy ynpaBniHHa 3po6HB yKpaiHcbKHH eKOHO-MicT i MaTeMaTHK GBreH GBreHOBHH CnyHLKHH (1880-1946), acoro MOKHa BBaKaTH 3acH0BHHK0M MaTeMaTHHHoro MogenMBaHHa eiOHOMiHHHx Ta ynpaBniHcbKHx пpоцeciв, a TaKOK npacceonorii (rpeц. Praxis - cnpaBa)
8 ^o o6rpyHTyBaB yKpaiHcbKHH BHeHHH M.n. ^cHononLcLKHH? yKpaiHcbKHH BHeHHH Mucona nerpoBHH ^cHononLcbKHH (1846-1937) 06-rpyHTyBaB TeopiM мicцeвого caMOBpagyBaHHa Ha 0cH0Bi gн$epeнцiновaно-ro BpaxyBaHHa eKOHOMiHHOi npogyKTHBHocTi TepHTopiH
9 ^ci ge yKpaiHcbKi BHeHi gocnigKyBanu ynpaBniHcbiy npo6neMaTHKy? ynpaBniHcbiy npo6neMaTHKy gocnigKyBanu yKpaiHcbKi icTopHKH Bonogu-MHp EoHi^aTiftoBHH Ahtohobhh (1834- 1908), MuxaHno nerpoBHH flparo-MaHOB (1841-1895), MaccHM MaccHMOBHH KoBaneBcbKHH (1851-1916), eKOHOMicTH MuKona IBaHOBHH 3i6ep (1844-1888), rpuropiH MaTBiHOBHH Цexaновctкнн (1833-1898), MpucT Ta rpoMagcbKHH giaH Koctl ^eBHHLKHH (1859- 1941), negaror Ahtoh CeMeHOBHH MacapeHKO (1888- 1939)
10 ^ce 3HaHeHHa Manu pe3ynbTaTH gocni-gKeHb yKpaiHcbKHx BHeHHx? flocnigKeHHa yKpaiHcbKHx yHeHHx-ynpaBniHHiB Hboro nepiogy Manu He TinbKH yranirapHe 3HaHeHHa gna BgoccoHaneHHa cucTeM ynpaBniHHa b цapctкiн Pocii, a h cTanu cyTTeBHM BHecKOM y p03BHT0K cBiTOBOi Teopii ynpaBniHHa
11 ^o 6yno 3an0HaTK0BaH0 y Heft nepiog? Togi 6ynu 3an0HaTK0BaHi ochobh yKpaiHcbKOi Ha^Ham^! HayKOBOi mco-nu ynpaBniHHa, npHHHHnoBi 3acagu acoi peani3yMTb cyHacHi BiTHH3HaHi BHeHi
Серед науковщв, як в тш чи шшш Mipi були при-четними до розвитку управлшсько! науки у И свгго-вому вимipi, Ф.1. Хмшь виpiзняe Михайла 1вановича Туган-Барановського (1865-1919), називаючи його найпомiтнiшою постаттю i всесвiтньо вiдомим еконо-мiстом (вщповщь на 2-ге питання). Безумовно, подстав для таких тверджень е бiльше, нiж достатньо. На це, варто зауважити, вказувала цiла плеяда як укра!н-ських, так i заpубiжних вчених. До pечi також нагада-ти, що спiвpобiтниками кафедри менеджменту нашо-го унiвеpситету у 2015 р. було проведено заседания круглого столу, в робот якого взяли участь вiдомi вченi нашо! держави. В !хшх доповiдях охарактеризовано всебiчну дiяльнiсть М.1. Туган-Барановського як на нивi науки, так i практично! управлшсько! д!яльно-eri (Rol i znachennia naukovoi spadshchyny..., 2015).
Аналiзуючи дiяльнiсть М. Туган-Барановського, Ф. Хмшь особливу увагу звертае на матеpiали його мапстерсько! дисертацп, яка принесла йому м!ж^ро-дне визнання (вiдповiдь на 4-те питання). Над щею працею працювала цша плеяда науковцiв piзного спрямування з piзних кран свiту (вщповщь на 5-те питання). Автор критичного тдходив до оцiнки д!я-льностi, зокрема полггачних дiячiв. Прикладом може бути оцшка дiяльностi В. Ленiна, з яким вш розходив-ся "у поглядах на причини, симптоми виникнення та цикл вдаворення промислових криз" (Khmil, 2003).
В pоботi Ф.1. Хмiля високо оцiнено напрадювання з питань мiсцевого самоврядування М.П. Яснопольсь-кого на "основ! дифеpенцiйного врахування економь чно! пpодуктивностi територш" (вшповщь на 7-те питання). Досить також зауважити, що результати цих дослщжень е важливими i цiнними в сучасних умовах подальшого розвитку процеав самоврядування у фоpмуваинi громад на основi децентpалiзацi!. Не об-минув своею увагою вчений i дiяльнiсть видатного укра!нського економiста та математика £.£. Слуцько-го (помилкового названим в pоботi Слупським - при-мiтка М.Ш.). Про нього вшзначив вiдомий дослщник укра!нсько! економiчноl думки С. Злупко: "Укра!на довго залишалася в боргу перед сво!м талановитим сином. Тiльки в умовах державно! незалежносп укра-!нськi вченi почали вивчати творчу спадщину £. Слу-цького" (Ukrainski kooperatory, 2001). Безперечно, такий стан був обумовлений дiями piзних чинник1в як внутpiшнього, так i зовнiшнього середовища. З цього приводу звернемося до вшомо! приповщки: "Краще зараз, нiж школи".
Характеризуючи дiяльнiсть трьох вищеназваних укpа!нських вчених на нивi упpавлiнсько! дiяльностi, Ф.1. Хмiль не обминув своею увагою шших вчених Укра!ни, пpадi яких пpисвяченi розвитку науки управлшня. Не будемо наводити !хнiй перелж, адже вони згадаиi у вщповщ на 9-те питання, а лише за-значимо, що здебiльшого !хш дослiдження були зосе-pедженi на iстоpико-економiчнiй i конкретно-пpикладнiй проблематищ. Бiльшiсть праць оpiентува-лися на пошук укра!нських iнституцiй, тpадицiй, яш могли б стати основою побудови посткашталютично-го суспiльства (Khmil, 2003). Яке це мало значення для розвитку науки управлшня? Вщповщь дана в шформацп на 10-те питання, а у вщповщ на 11-те
питання вказуеться на практично-прикладне значення pезультатiв дослiджень укра!нських вчених у ство-pеннi нацюнально! школи управлшня, що мае значення у сьогодшшшх умовах формування державно! незалежносп Укра!ни.
Другою важливою складовою розвитку науки уп-pавлiния в Укpа!нi е !! перебування у складi Радянсь-кого Союзу, в якому намггався курс на побудову соцi-алiзму. Загальнi аспекти цього розвитку показано в таблищ 2. Для деталiзацi! цих пpоцесiв Ф.1. Хмiль подае !х у двох площинах, яш практично не збiгалися (вiдповiдь на перше питання). Щодо першо! площини, то тут була зосереджена наукова елтга, яка була нечи-сельною, однак дiевою. Вона мала пряму пpичетнiсть до комунiстичних паpтiйних оргашв i держави та очолювала академiчнi науковi заклади (в1дпов1дь на 2-ге питання). Якi завдання виконували науковi пpацiв-ники, що належали до складу ще! площини? Про це чгтко сказано у вщповщ на 3-те питання, в якому сконцентровано увагу на захист адмшстративно-командно! системи. Досить в1дзначити, що вщповщ на наступнi питання, що подаш в таблицi 2, в тш чи iншiй мipi безпосередньо або опосередковано пов'язаш з щею системою. Зввдси цiлком закономipно постае питання, а що являла собою адмшстративно-командна система, як1 функци вона виконувала, що захищала, на що були спрямоваш !! зусилля тощо?
У лiтеpатуpi управл1нського спрямування в коли-шньому СРСР про не! майже не згадувалось, хоча елементи l! дiяли постiйно, динамiчно i безв1дмовно.
В енциклопедичних виданнях пiсля розпаду Ра-дянського Союзу про цю систему сказано: "Адмшют-ративно-командна система - система управлшня еко-номiкою кра!ни, в якш виpiшальна роль належить адмiнiстpативно-командним методам i влада зосере-джуеться в руках бюрократичного апарату (паpтiйно-го, радянського, господарського). Така характеристика системи ввдображае лише одну iз стоpiн економiч-но! системи, зокрема з боку господарського мехашз-му" (Mochernyi, 2000).
Отож, ця система охоплювала всi складовi piзних суспшьних вiдносин у деpжавi. Основний леймотив !! функдiонуваиия - "це команди зверху, виконання знизу". I це доводилось у чиких формах та контролю-валось piзними методами i засобами впливу для вико-нання доведених завдань.
Коли перша група науковцiв (вищий piвень) займа-лася розв'язанням актуальних проблем на piвнi держави, то друга була чисельшшою i виршувала питання упpавлiния на piвнi щдприемств (в1дпов1дь на 4-ге питання) шляхом удосконалення оpгаиiзадiйних структур i форм упpавлiния, методологi! досл1джень, мате-piального стимулювання тощо (в1дпов1дь на 5-6-те питання). Взаемозв'язок вчених з управлшсько! дiяль-ностi цих двох площин проявлявся в захистi адмшют-pативно-комаидно! системи, пеpемiщения наукових ка^в з пpовiнцi! у велик! науковi центри (Москва, Ленiнгpад) (в1дпов1д! на наступш питання). Одночасно зауважимо, що пристосування науковцiв до вимог дшчо! системи упpавлiния гальмувало ефективний розвиток теори i практики здiйснення управлшських пpоцесiв (в1дпов1дь на 9-те питання).
TaS^^H 2
3aranbHi acneiTH po3BHTiy HayKH ynpaBniHHa b ycpaiHi b nepiog icHyBaHHa CPCP (Khmil, 2003)
№ n/n nuTaHHa, c$0pM0Bam HaMH BignoBigi 3 TeKcry BHgeHa3BaHoro gKepena
1 ^k Big6yBaBca p03BHT0K HayKH ynpaBniHHa y KonHmHbOMy CPCP? y KOJUHHHLOMy CPCP p03BHT0K eKOHOMiHHOi HayKH, b TOMy HHcni HayKH ynpaBniHHa, Big6yBaBca y gBox nnoguHax, aci npaKTHHHO He 36iranuca
2 ^o aBnano co6om nepma nnogHHa (bhihh piBeHb)? y MeKax nepmoi (bhihh piBCHb) giana HCHHcenbHa HayKOBa eniTa, aca Ha-neKana go KepiBHux opraHiB KOMyHicTHHHOi naprii i gepKaBH, 0H0nMBana acageMiHHi HayKOBi 3acnagH Togo
3 ^o 6yno 3aBgaHHaM niei hjoihhh? Ii 3aBgaHHaM 6yna anonoreruca (rpeц. apoloygigs - 3axucT) KOMaHgHO-agMiHicTpaTHBHOi chctcmh, po3po6neHHa концeпцiн eK0H0MiHH0r0 po3BHTKy i ynpaBniHHa, cnpaMOBaHHx Ha nigTpHMaHHa Ta 3MinHeHHa icHyMHOi co^a-nLHO-eKOHOMiHHOi chctcmh
4 ^khmh 03HacaMH xapaKTeproyBanacb rpyna bhchhx, aci ^a^Bam b MeKax gpyroi (hh3obo!) hjoihhh? HHcenbHimoM 6yna rpyna HayKOB^B, aci npaHMBanu y MeKax gpyroi (HH30-bo!) nnogHHH i 3aHManuca BupimeHHaM npHKnagHHx npo6neM ynpaBniHHa Ha piBHi nignpueMcTB
5 ^o ygoccoHanMBanu нayковцi niei nnogHHH? ygoccoHanMMHH оpгaнiзaцiннi cTpyKTypu i ^opMH ynpaBniHHa, MCTogono-riM po3po6neHHa ynpaBniHcbKHx pimeHb, ^opMH оpraнiзaцil i cTHMynMBaH-Ha npa^, MCTogu nnaHyBaHHa i np0rH03yBaHHa, TexHonoriM, TexHicy i opra-нiзaцiм npo^ciB ynpaBniHHa
6 ^ci HayKOBi nomyKH npoBogunu gocnig-hhkh i go BnpoBagKyBanu y npaKTHKy Ta ix aKTyanLHicTL? Bohh npoBogunu HayKOBi nomyKH h po6unu y3aranbHCHHa, BHKopucTOByBa-jh cyHacHHH HayKOBHH anapaT, 06rpyHT0ByBanu i BTinMBanu b npaiTHKy neBHi p^OMe^a^i, po3po6nanu opHriHanbHi nigxogu i MCTogHKH, aci hc BTpaTHnH cBoei aKTyanbHocTi h noHHHi
7 ^OMy cnpanu цi BHeHi? Цi BHCHi 06'eKTHBH0 cnpuanu 3MiHHCHHM agMiHicTpaTHBHO-KOMaHgHOi chctcmh, ycyBaMHH ii HacTKOBi HegonicH, 3HaxogaHH mnaxu (HexaH THMHac0B0-ro) nigBHgeHHa e^eiTHBHocTi ^yHKqioHyBaHHa ynpaBniHHa
8 B HOMy npoaBnanacb oco6nHBicTb po3BH-TKy HayKH b CPCP? Oco6nHBicTM po3BHTKy HayKH b CPCP 6yno nocTiHHC пcpcмiIцcннa Hayco-bhx TanaHTiB 3 ^obm^! b HayKOBi цcнтpн - MocKBy Ta ^CHiHrpag, ge 6ynu cpagi yMOBH gna HayKOBOi TBopHocri i 3Mora 3aaBHTH npo ce6e
9 ^OMy 6yno BignyTHe BigcTaBaHHa c^ck-THBHocTi ynpaBniHHa? Ane BigcTaBaHHa b Teopii i oco6jhbo b пpaктнцi e^eiTHBHoro ynpaBniHHa 6yno BignyTHHM, ocKinbKH ynpaBniHHa pagaHcbKHMH оpraнiзaцiaмн npoTa-roM gecaTHniTb npucTocoByBanocb go BHMor agMiHicTpaTHBHO-KOMaHgHOi chctcmh
npu gocnigKeHHi $yнкцiонyвaннa ynpaBniHcbKux chctcm y 3aranbHHx acnecrax ixHboro ^yHiqioHyBaHHa, BHHHiae 06'eKTHBHa Heo6xigHicTb ix npoaHani3yBaTH b p03pi3i ocpeMHx nepiogiB. 3 цbоrо npuBogy 3a3HaHHM0, go b оцiнцi цнx npo6neM HeMae egHocTi gyMOK cepeg gocnigHHKiB. Tac, M.M. MapTHHeHKO npoBogHTb gocni-gKeHHa цнx npo6neM, BuginaMHH 5-Tb ochobhhx nepiogiB (Martynenko, 2005), ®.I. XMinb - 6-Tb nepiogiB (Khmil, 2003), gego no-iHmoMy nigiHmoB go BupimeH-Ha цнx nHTaHb H.C. 3aBagcbKHH (Zavadskyi, 1998). npogoBKeHHa noganbmux gocnigKeHb po3BHTiy MeHe-gKMeHTy b ycpaiHi HaMH BHiopucTaHO MaTepianu gocnigKeHb ®.I. XMina. O6po6neHa neBHHM hhhom iH^op-мaцia nogaHa b тa6nнцi 3.
3 MeTogonoriHHoi tohkh 30py HaMH BHKopucraHO gi-anoroBHH MeTog gocnigKeHHa, acuH 6yB 3acT0c0BaHHH y nonepegHix ccnagoBHx gaHoi ny6niкaцii. npu ^OMy gna K0MnaKTH0cTi nogaHi MaTepianiB b тa6nнцi 3 iH^opMa-цia gocnigKeHb nogineHa Ha gBi rpynu: nepiogu 3 1917 p. no 1945 p. Bigo6paKeHi y BHge3ragaHiH Ta6nu-цi, a 3 1946 p. no 1990 p. - y HacTynHiH Ta6nu^ 4. TaKuH nigxig g03B0nae, Ha Hame nepeiOHaHHa, onTHMa-nbHO BHpimHTH gBa nuraHHa: 6inbm yHa0HHeH0 nogaTH MaTepianu gocnigKeHb, 3 ogHoro 6ocy, Ta rnu6me bhhk-HyTH b Ixhm cyTb - 3 iHmoro.
3'acyBaBmu geaci oco6nHBocri MeTogonorii gocnigKeHb y ^H ny6niкaцii, noBepHeMocb go aHani3y MaTepianiB, go nogaHi y BHge3ragaHiH тa6nнцi 3. y BignoBi-
gi Ha nepme nuraHHa gaHoi тa6nнцi 3'ac0BaH0 Ti ochob-Hi o6cTaBHHH, aci 3yM0BHnu Heo6xigHicTb BugineHHa mecTH nepiogiB po3BHTiy HayKH ynpaBniHHa y Togim-HbOMy CPCP. ycpaiHa, ac Big0M0, 6yna y cccnagi цiei o6'egHaHoi TOTanirapHoi gepKaBH, i TOMy ynpaBniHcbia ycpaiHcbKa Hayca po3BHBanaca y ^opMaTopi c0M3H0i HayKH ynpaBniHHa. ®.I. XMinb цinком 3po3yMino i bh-npaBgaHO noHHHae cbom nepiogroa^M po3BHTiy ynpaB-niHcbKoi HayiH 3 1917 p., kojh 6yno n0BaneH0 TuMHa-cobhh ypag O.®. KepeHcbioro (188-1970) i 3aciHHHB 1921 p. ^H nepiog 6yB xapaiTepHHM thm, go Big6yBca 3naM HaH6inbmoi iMnepii y cBiTi i "nocTano 3aBgaHHa no6ygoBH npннцнnово H0B0r0 cycninbcTBa". OgHac y B. HeHiHa Ta Horo ogHogyM^B He 6yno "HiTioi nporpa-mh gepKaBHoro ycTpoM Ta chctcmh оpraнiзaцii ynpaBniHHa eiOHOMiiOM" (BignoBigb Ha gpyre nuraHHa). 3 tohkh 30py gianeiTHKH peвоnмцiHннH nepexig Big og-Horo gepKaBHO-noniTHHHoro ycTpoM go giaMeTpanbHO npoTHneKHoro BHMarae 3giHcHeHHa copiHHux 3MiH y Bcix c^epax cycninbHHx BigHocuHax. Hayca ynpaBniHHa y цнx HagTO ccnagHHx yMOBax 3aHMana oco6nHBe 3Ha-HeHHa, agKe He06xigH0 6yno ^opMyBaTH HOBi ynpaBniH-cbii crpyKTypu Ha Bcix iepapxiHHHx piBHax ynpaBniHHa H0B0cTB0peH0M gepKaBOM. I цe He06xigH0 6yno 3giHc-HMBaTH ac Ha piBHi po3BHTiy TeopeTHHHHx o6rpymy-BaHb, Tac i Ha piBHi ix peaniзaцii 6e3nocepegHbo y npac-thhhhx yMOBax.
Таблиця 3
Характерш особливосп проведення наукових дослвджень в СРСР у певнi перюди розвитку держави (Khmil, 2003)
№ п/п Питання, сформован! нами Вщповщ з тексту вище назва джерела
1 Чим обумовлена иеобхiднiсть виокрем-лення окремих перюдш у дослщженш розвитку управлшсько! науки в СРСР? Оскшьки управлшська наука в СРСР була переважно описовою, то ll пеpiодизадiю можна пов'язати з масштабними оpгаиiзадiйио-управлшськими змшами в тодiшиьому суспшьст, умовно виокремив-ши шють перюд!в
Характерш ознаки проведення дослвджень розвитку науки управлшня у визначених перюдах
2 1917-1921 pp. Шсля яких подш цей перюд розпочався i як! його особливос-тт I. 1917-1921 pp. Розпочався вш тсля повалення в Рос!! Тимчасового уряду, коли перед бшьшовиками постало завдання побудови принципо-во нового суспшьства. Н! Лешн, m його однодумц! не мали чшко! про-грами державного устрою та системи оргашзацй управлшня економь кою
а) що усввдомили бшьшовики? Шсля жовтневих подш 1917 р. бшьшовики усвщомили необхщтсть теоретичного обгрунтування побудови нового соц!ального устрою
3 1921-1928 pp. Як розвивалися теорети-ко-методолопчш досладження i що було закладено у цей перюд? II. 1921-1928 pp. Хоч теоретико-методолопчш дослщження майже не розвивалися, однак у цей перюд були закладеш основи радянсько! управлшсько! науки
а) як розвивалась управлшська наука у цей перюд? У цей перюд управлшська наука формувалася як наука про управлшня суспшьним виробництвом загалом. Значна увага придшялася рол! держави в цьому процесг Саме тод! було закладено основи форм i методш державного деитpалiзоваиого управлшня економжою
4 1929-1945 pp. На як! види робгт були спрямоваш зусилля науковц!в-управлшцш? III. 1929-1945 pp. На цьому етат зусилля управлшсько! науки було в основному спрямовано на розв'язання прикладних проблем виробницт-ва, передуим машинобудшно! та шших галузей важко! промисловосл
а) що було визнано самостшним об'ектом досладження? Було визнано самосттЁним об'ектом дослщжень економ!чш, оргашза-дiйио-pозпоpядчi та соц!ально-психолопчш методи управлшня
Одночасно зазначимо, що теоретичш дослвдження майже не розвивалися, проте iнтенсивно проводились роботи щодо закладення основ "радянсько! управлш-сько! науки". Саме в цей перюд була сфоpмованi ос-нови "державного центpалiзованого упpавлiння еко-номшою" (вщповвдь на 3-те питання таблиц 3). До-сить також нагадати, що ri основи, як! були закладеш у фундамент! ¡снування СРСР, з деякими пом'якшениями протримались до зашнчення його функцiонувания. Неабиякий шгерес у розвитку управлшсько! науки становить третш перюд (19291945 pp.), який характеризуеться розв'язанням питань прикладного характеру щодо розвитку р!зних галузей народного господарства. При цьому, що важливо, було привернено увагу до вивчення piзномаиiтних метод!в здiйснения управлшсько! д!яльносл (еконо-м!чних, адмшютративних, сощально-психолопчних). Ц дослвдження, до реч! нагадати, проводяться дониш. Так! напрями не втратили i не втратять актуальносп як у сучасному, так i в майбутньому перюдах прове-дення дослвджень у розвитку науки упpавлiния.
Наведен! вище перюди щодо проведення досль джень розвитку управлшсько! науки не вичерпують в
повнш м!р! !! здшснення у наступш юторичш перюди. Через щ обставини наведено шформацш про розви-ток науки управлшня в наступних роках (табл. 4).
Таблиця 4 щодо подальшого розвитку менеджменту побудована на тих же принципах, що i таблиця 3. Р!зниця тшьки в шформативному матер!ал!в, що в них подано i характеризуеться тими змшами, що вщбува-лися у р!зних сферах сустльних вщносин. Саме тому ми не будемо детал1зувати кожний перюд, що представлений у таблиц! 4, а лише зазначимо, що ця ¡нфо-рмащя стала основою для подальшого розвитку менеджменту цих перетворень, що наведен! в анал1зуючш пращ Ф.1. Хм!ля. Отож, автор зазначае що "змши були започатковаш в 1985 р. шсля приходу до влади М. Горбачова, який висунув ¡дею перебудови соща-льно-економ!чно! системи та управлшня економшою" (Khmil, 2003). Яких результапв досягнуто в результата перебудовчих процеав? Ми е сводками цих грандю-зних змш i перемш, як1 необхщно глибоко i всеб!чно досл1джувати з концентрац!ею особливо! уваги на реформування управлшсько! д!яльносп у вах сферах суспшьних вщносин. Проте вщзначимо, що це тема ново! науково! публшацп.
Таблиця 4
Xapaктepнi ocoбливocтi poзвиткy науки у^авлшня у 1946-90-x poкax (Khmil, 2003)
№ п/п Питания, cфopмoвaнi нами B^rn^^i з тeкcтy вищeиaзвaиoгo джepeлa
1 1946-1965 pp. Якими змшами були oбyмoвлeиi нж нiдxoди дo у^авлиня i з якими фaкxopaми вoни були нoв'язaиi? IV. 1946-1965 pp. Ознaмeнoвaний piзкими змшами в у^авлиш иapoд-иим гocнoдapcтвoм кpaïии тетя cмepтi Оталгна в 1953 p. Born були нoв'язaиi з пocилeнням мaxepiaдьиoгo сгимулюваиия, вдocкoиaдeииям oнлaxи npau;i, зaдiяииям xoвapиo-гpoшoвиx вaжeлiв, ужфядкуваииям цш, ocoбливo в ciдьcькoмy гocнoдapcxвi
2 Якi нoшyки в cиcтeмi yнpaвлiиия вщбу-лиcь у œp^ "xpyщoвcькoï вщлиги"? У repi^ "xpyщoвcькoï вщлиги" нoшyки кoицeитpyвaдиcя иа фopмyвaииi иoвиx зacaд функцюнування i взaeмoдiï дepжaвииx opгaиiв у^авлиня шляxoм нepexoдy дo xepиxopiaдьиoï i тepитopiaльнo-гaлyзeвoï cиcxeми yнpaвлiиия
3 Якe cтaвлeння дo зapyбiжиoï науки yнpaвлiния, бyлo в цeй нepioд? Зиачиий irnepec викликали зapyбiжm poзpoбки дocлiджeиия oœp^rn. Bнpoвaджyвaдacя "мaxeмaxизaцiя" иayкoвиx дocлiджeиь, в ocнoвнoмy для poзpoблeиия вapiaитiв плановик завдаиь
4 1965-1975 pp. У чoмy нoлягaдa ocoбли-вють цьoгo нepioдy у здiйcиeииi pe-фopм? V 1965-1975 pp. Оcoбливicть йoгo зyмoвлeиa cнpoбoю здiйcииxи peфop-му в иapoдиoмy гocнoдapcxвi, пocилeнням poлi eкoиoмiчииx мexoдiв yнpaвлiния
5 Щo мaдo cxaти ock^oki peфopм? ock^oki peфopми мaдo cxaти зaнpoвaджeиия гocпoдapcькoгo poзpaxyикy нiднpиeмcтв, eлeмeиxи якoгo викopиcтoвyвaли щe в 30-та poки
6 Як нpoвoдилacь peфopмa i з якими rnc-л^ами вoнa зaкiнчилacя? Пpoвoдили иayкoвi кoифepeицiï, дpyкyвaди бaгaxo piзиoмaиiтииx видаиь з нpoблeм eкoиoмiчиoï peфopми. Однак yci цi нpoцecи ж xopкaдиcя ю> piнииx зacaд coцiaльнo-eкoнoмiчнoï cиcxeми. B peзyльxaтi peфopмa npo-вaдилacя, а в eкoиoмiцi заявили npo ceбe кpизoвi явища, яю нpизвeли згoдoм дo poзвaдy CoKey
7 Щo нoчaдocя визpiвaти у xoгoчacиiй cycнiльиiй дyмцi? VI 1975-1984 pp. У xoгoчacиiй cycнiдьиiй дyмцi нoчaди визpiвaти ^eï нpo иeoбxiдиicть paдикaдьиoï змши eкoнoмiчниx вiдиocии
S Якi були peaлiï xoгoчacиoгo eкoиoмiчиo-гo буття? Як peaдiï xoгoчacиoгo eкoнoмiчнoгo буття иaзивaдиcь iифляцiя, нaдiиия xeмнiв eкoиoмiчиoгo poзвиткy, нpиxoвaиe бeзpoбiтxя, тiньoвa eкoиoмiкa та iи.
9 Як цi peaдiï здiйcиювaдиcя в У^аш? Пpaвдa, в У^аш, дe кoитpoль нapтiйиo-дepжaвииx i peпpecивниx opra-шв був значш cильиiшим, xaкi xeми нyблiчиo ж oбгoвopювaдиcя
10 Щo нpoвoдилocь у 1985-1990 i яю змiии вiдбyвaюxьcя в cиcтeмi yнpaвлiиия? Здiйcиювaвcя iнxeиcивиий нoшyк швий нpiopиxexiв у фopмyвaииi eroo-шмши i дepжaви. Cиcxeми yнpaвлiиия впчизняними виpoбничo-гocнoдapcькими opгaиiзaцiями нepeбyвaюxь иа cтaдiï cxaиoвлeиия, вда-бpaжaючи paдикaдьиi coцiaдьиi змши у cycнiдьcxвi
Ehchobkh References
Ha ocнoвi пpoвeдeння дocлiджeння poзвиткy мeнe-джмeнтy в У^аш мoжнa cтвepджyвaти, щo в нашш дepжaвi нaкoпичeний чималий дocвiд фyнкцioнyвaння yпpaвлiнcькoï дiяльнocтi у piзниx cфepax cycпiльниx вiднocин. Цe пiдтвepджyeтьcя oдepжaними peзyльтa-тами дocлiджeнь, щo нaвeдeнi в тaблицяx 1-4 да1^' пyблiкaцiï, та кoнкpeтним ïx aнaлiзoм. Зoкpeмa маге-piaли, щo вiдoбpaжaють poзвитoк yпpaвлiнcькoï науки в poзpiзi кoнкpeтниx пepioдiв, дають пiдcтaви cтвep-джувати, щo цi пpoцecи e cклaднi, нeoднoзнaчнi та cyпepeчливi.
Перспектива подальших до^джень C^e iз вpa-xyвaнням вищeнaвeдeниx oбcтaвин виникae цштом зaкoнoмipнa нeoбxiднicть пpoдoвжeння пoдaльшиx ra^orax дocлiджeнь фyнкцioнyвaння cклaдoвиx науки y^a^rnna як у cyчacниx yмoвax, так i на repcre^ тиву.
"Rol i znachennia naukovoi spadshchyny M. Tuhan-Baranovskoho u rozvytku suchasnoi ekonomichnoi nauky" (2015). Materialy kruhloho stolu (in Ukrainian).
Khmil, F.I. (2003). Osnovy menedzhmentu. Pidruchnyk. K.: Akademvydav (in Ukrainian).
Martynenko, M.M. (2005). Osnovy menedzhmentu: Pidruchnyk. K.: Karavela (in Ukrainian).
Mochernyi, S.V. (2000). Ekonomichna entsyklopediia: U trokh tomakh. T.1. K.: Vydav-nychyi tsentr "Akademiia" (in Ukrainian).
Ostafiichuk, V.F. (2006). Istoriia Ukrainy: Suchasne bachennia: Navch. posib 3-tie vyd., pererob i dop. K.: Znannia - Pres (in Ukrainian).
Ukrainski kooperatory (2001). Istorychni narysy. Knyha II. Lviv: Vyd-vo Lvivskoi komertsiinoi akademii (in Ukrainian).
Zavadskyi, Y.S. (1998). Menedzhment: Management. T.1. Vyd. 2-he. K.: Ukrainsko-finskyi instytut menedzh-mentu i biznesu (in Ukrainian).
