CC BY
14
Науковий вкник Н.1Т У Украши. - 2013. - Вип. 23.7
8. World Bank. Commodity Price Data / World Bank. - 2013. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.econ.worldbank.org/WBSITE/EXTERNAL/EXTDEC / EXTDECPROSPEC TS/0,contentMDK:21574907~menuPK:7859231~pagePK:64165401~piPK:64165026~theSi-tePK:476 883,00.html.
9. Davidson R. Estimation and Inference in Econometrics / R. Davidson, J.G. McKinnon // Oxford University Press. - 1993. - Pp. 702.
Цапко-Пиддубна О.И. Оценка факторов влияния на энергоэффективность экономики стран ЦВЕ
Исследованы факторы влияния на энергоэффективность экономики стран ЦВЕ. Определено, с помощью метода наименьших квадратов и VAR-моделирования для лонгитюдных данных, их направление и важность влияния, реакцию переменной, описывающей энергоэффективность экономики, в ответ на изменение на одно сред-неквадратическое отклонение факторов влияния. Предложено развитие определенных механизмов достижения энергоэффективности экономики стран ЦВЕ на усиление положительного и ослабления негативного влияния исследуемых факторов на энергоэффективность.
Ключевые слова: энергоэффективность, факторы влияния, механизмы достижения энергоэффективности, метод наименьших квадратов, VAR-моделирование, лонгитюдные данные.
Tsapko-Piddubna O.I. The evaluation of factors influence on energy efficiency of CEE economies
The factors affecting energy efficiency of CEE economies are studied in the article. Importance and direction of their influence are estimated by using least square method and VAR-modelling for panal data. Some instruments are suggested in order to minimize the negative influence of the factors and maximize the positive one.
Keywords: energy efficiency, factors of influence, instruments, least square method, VAR- models, panal data.
УДК 658.8 Доц. 1.В. Цюпко1, канд. екон. наук;
доц. О.М. Bimep2, канд. пед. наук; доц. О.Р. Волошин1, канд. матем. наук
ДЕЯК1 АСПЕКТИ П1ДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 шДПРИеМСТВ У КОНТЕКСТ1 ЕКОНОМ1ЧНОГО убезпечення
КРАШИ
Проанатзовано основш негативш явища i тенденци конкурентоспроможност украшських шдприемств, зокрема в шновацшно-шформацшнш та управлшськш сферах. З'ясовано, що це об'ективно вимагае не тшьки власних зусиль, але й цшес-прямованого та защкавленого сприяння з боку держави. Визначено основш шляхи виршення проблеми конкурентоспроможностг
Ключовг слова: економiчна безпека, шноваци, конкурентоспроможшсть шдприемств, шновацшно-шформацшна та управлшська сфери.
Вступ. Ефективна штегращя вичизняно1 економжи у свиову може вщбутися лише за умови досягнення високого рiвня конкурентоспроможнос-т ïï господарюючих суб'еклв. Основою сучасно1 конкурентоспроможностi виступають шноваци - шформацшш та управлiнськi. Саме вони створюють конкурентнi переваги i дають змогу посiдати гiдне мюце в сусшльно-цившь
1 Львiвський ДУВС;
2 Львiвський ÏHCTHTyT економжи i туризму;
зацiйному розвитку кра!ни. Отже, ключовим завданням економiчноl полiтики Укра!ни е пiдвищення 11 конкурентоспроможносп на iнновацiйних засадах i створення для цього вiдповiдних умов. Серед чинниюв формування i тдтри-мання умов конкурентоспроможностi е проведення конкурентно! политики, адекватно1 мiрi розвиненосп економiчноl системи й тако!, що стимулювати-ме виникнення перелiчених шновацш. Процеси розроблення i впровадження того чи тшого виду iнновацiй тюно взаемопов'язат, взаемозалежнi та не мо-жуть здiйснюватися автономно один вщ одного. Наприклад, вiдсутнiсть вщ-повщних управлтських, iнформацiйних iнновацiй не спричинить розроблення i впровадження техтко-технолопчних i структурних iнновацiй ^ навпаки, вщсуттсть останнiх робить першi два види малоефективними.
Постановка проблеми. Досягнення тдприемствами переконливих, сталих, конкурентних переваг е одним з найважливших категорш ринково! економжи, якi характеризують здаттсть пiдприемства вчасно та ефективно адаптуватися до умов зовтшнього середовища, що швидко змшюеться, про-тистояти кризовим явищам в економщ, виживати та розвиватися навпъ за несприятливих макроекономiчних умов. Особливо! актуальностi це питання набувае сьогодт, в ситуацп виникнення та поглиблення свиово! фтансово-економiчноl кризи, яка значною мiрою ускладнюе умови функцiонування всiх суб'ектiв господарювання, iстотно загострюючи конкурентну боротьбу та ускладнюючи виживання пiдприемств в умовах ринку. Вщсуттсть нових конкурентних розробок i теоретико-методолiчних положень щодо забезпе-чення конкурентоспроможностi пiдприемств в умовах ринку зумовлюе необ-хiднiсть i актуальнiсть дослiдження ще! проблеми.
Анал1з останн1х публ1кац1й. Теоретичт, методологiчнi й практичт питання забезпечення конкурентоспроможностi тдприемств дослiджували такi вiдомi вiтчизнянi дослщники, як Ю. 1ванов, Н. Лепа, О. Нефедова, I. Отенко, С. Савчук, Г. Азоев, А. Челенков, а також закордонш вчет еконо-мюти - Ф. Котлер, М. Портер, А. Томсон, I. Ансофф, Г. Ассель та т.
Мета дослщження. Обгрунтування теоретичних пiдходiв щодо сут-ностi забезпечення конкурентоспроможностi нащональних пiдприемств, зок-рема в шформацшнш та управлiнськiй сферах.
Виклад основного матер1алу. На мiкрорiвнi пiдвищення конкурен-тоспроможностi потребуе кардинально! реоргатзацп системи внутршньо-фiрмового управлiння, переведення його на принципи сучасного стратепчно-го менеджменту. Досвщ укра!нських пiдприемств свщчить, що на пiдставi традицiйних важелiв не можна забезпечити адаптацiю тдприемств до ринко-вих умов господарювання, домогтися позитивних структурних зрушень. Особливого значення набувае виршення цього завдання на тдприемствах базових галузей вичизняно! промисловостi. Дослщження укра!нських фахiв-цiв показали, що розрив у методичних i практичних тдходах до управлiння виробництвом на великих тдприемствах машинобудiвного профiлю у нас та в розвинених кра!нах сягае у часовому масштабi десятки роюв. Методи та принципи стратепчного менеджменту для бiльшостi вiтчизняних промисло-вих пiдприемств залишаються неосвоеною цшиною. Щоб надолужити вщста-
Науковий вкник НЛТУ УкраУни. - 2013. - Вип. 23.7
вання, необхвдно: створити оргашзацшш структури управлiння та осво!ти ме-ханiзми конкурентно!, шновацшно! та тдприемницько! адаптацп до змш у зовнiшньому середовищц забезпечити системний шдхщ до диверсифжацп виробництва та внутршньо фiрмового планування; розробити нову стратепю управлiння якiстю продукци, привести нормативно-техшчну базу i всю систему тдготовки виробництва й випуску продукцп у вiдповiднiсть до вимог европейських та мiжнародних стандартiв; реформувати системи управлiння персоналом i трудовою мотиващею.
Вирiшення цих та шших ключових завдань, що входять у комплекс оргашзацшно-управлшських, технiчних i технолопчних заходiв iз створення i впровадження системи внутрiшньофiрмового стратегiчного менеджменту на тдприемствах вичизняно! промисловостi, об'ективно потребуе не тiльки власних зусиль з боку тдприемств, але й цшеспрямованого та зацiкавленого сприяння з боку держави.
Питання переходу до ново! управлшсько! парадигми повиннi стати на-рiжним каменем сучасно! економiчноl полiтики. У загальнонацiональному масштабi важливим е: забезпечення умов для отримання сучасних економiч-них знань ушма верствами населення; тдготовка економiстiв i менеджерiв-професiоналiв, здатних пiдняти нацюнальний бiзнес i його мiжнародну кон-курентоспроможнiсть; разом з економiчною наукою та практикою виховання полиично! та бiзнес-елiти як носiя сучасного економiчного свiтогляду.
Одним з головних чинниюв забезпечення ефективностi системи прав-лшня виробничо-господарською дiяльнiстю пiдприемства е шформацшна пiдтримка управлiнських рiшень. Саме наявнють яюсно! та повноцшно! системи шформацп на пiдприемствi зумовлюе рацюнальний вибiр пiд час прийняття управлшського рiшення. Проте, навiть в умовах бурхливого роз-витку iнформацiйних технологш та активного впровадження програмного забезпечення системи управлшня пiдприемством, юнуе багато проблем i критики вщносно якостi й ефективностi шформацп.
Законодавчо-управлшсью важелi пiдвищення конкурентоспроможнос-т формуються i реалiзуються на макро- i мiкрорiвнях. Макрофакторами галь-мування ефективного ЕКОНОМ1ЧНОГО розвитку е:
• недосконалгсть законодавства, пов'язаного з управлшням економ1чними про-цесами i д1яльшстю суб'ектв ринку та неефектившсть управлшня державним сектором економжи;
• корупц1я в управлшських структурах, високий стутнь галузевого лоб1зму тд час прийняття управлшських ршень;
• невиважене реформування в1дносин власносл, зловживання тд час здшснення приватизацшних процесш, ввдсутшсть ефективного власника приватизованого майна;
• велию (офщшно 32 %, а за експертними оцшками близько 50 % вщ ВВП) масштаби "тшьово!" економши, посилення и кримiналiзацil, нелегальне виве-зення капталу з Укра!ни;
• нехтування необыдтстю оргашзацшно! фшансово! та шформацшно! тд-тримки конкурентоспроможностi украшського експорту;
• надмiрна в^рипсть економiки Укра!ни, невиважена лiбералiзацiя зов-нiшньоекономiчноl дiяльностi, недостатнш державний контроль експорту та iмпорту;
• вiдcyтнicть pеaльнoï зaцiкaвленocтi i вiдпoвiдниx зycиль деpжaвниx opгaнiв у дивеpcифiкaцiï джерел nocxaHannM в Укpaïнy 6araxBox видiв пpoдyкцiï стра-тегiчнoгo xapaктеpy[1].
У cyчacниx yмoвax icтoтнo зpocлa poль iнфopмaцiï як на MiRpo-, так i на мaкpoекoнoмiчнoмy piвнi. У poзвинениx кpaïнax швидкo poзвивaeтьcя ш-фopмaцiйнa cклaдoвa бiзнеcy. На cBorc^m cвiтoвa iндycтpiя iнфopмaцiйниx та кoмyнiкaцiйниx кoмп'ютеpниx теxнoлoгiй, за oцiнкaми Свiтoвoгo банку, ста-нoвить бiльш шж S00 млрд дoл. США, вщбуваетьоя пеpеxiд вiд екoнoмiчнoï дo iнфopмaцiйнoï ери poзвиткy цивiлiзaцiï. Сьoгoднi дo 30 % пpaцездaтнoгo нacелення cвiтy, зайнятого у cфеpi екoнoмiки, пoв'язaнo з oбpoбленням е^го-мiчнoï iнфopмaцiï. За деякими пpoгнoзaми, ця частка нaдaлi зpocте дo 70 %.
У cвiтi poзгopнyлacя pеaлiзaцiя пpoектy iз cтвopення Глoбaльнoï ш-фopмaцiйнoï iнфpacтpyктypи, oкpемими cклaдoвими якoï мають cтaти здiйcнювaнi в кoжнiй краш пpoекти cтвopення нaцioнaльнoï iнфopмaцiйнoï шфраструктури. Ствopюютьcя yмoви для cтaнoвлення caмoдocтaтнix штер-нет-екoнoмiк, на якi не мoжyть впливати уряди. У cyчacниx iнтеpнет-кoмпa-нiй cвoe, дiйcнo глoбaльне cеpедoвище дiяльнocтi, cвoï, дiйcнo глoбaльнi ме-xaнiзми кoнкypенцiï. Оcтaннi "недocтyпнi" для нaцioнaльнoгo регулювання, i единим шляxoм уникнути втрат е poзвитoк i лiбеpaлiзaцiя телекoмyнiкaцiй: як тшьки iнтеpнет-пpoвaйдеpи дiзнaютьcя пpo виcoкi цши на opендy лiнiй в тш чи iншiй кpaïнi, вoни передають iнфopмaцiю, наприклад, дo США, де opендa лiнiй бiльш дешева; якщo якicь кpaïни вcтaнoвлять жopcткi yмoви ш-тернет-зв'язку, тo iнтеpнет-кoмпaнiï вестимуть cвiй бiзнеc в "м'якшoмy" д^ш-вoмy клiмaтi тoщo.
Загальна кoмп'ютеpизaцiя, мережа "1нтернет" внеcли дo cyчacнoгo життя зoвciм iншi мoжливocтi й зoвciм iншi зaгpoзи. Пopяд iз швидкими передачею та oтpимaнням в бyдь-якoмy кiнцi cвiтy неoбxiднoï для ведення бiз-неcy iнфopмaцiï за дoпoмoгoю квaлiфiкoвaниx "xaкеpiв" у злoчинниx цiляx здiйcнюютьcя неcaнкцioнoвaнi пpoникнення дo нaйвaжливiшиx ^м^к^ер-ниx стстем бaнкiв, кoмпaнiй, фipм та мiжнapoдниx кopпopaцiй. У такий rno-ci6 безлiч теxнoлoгiчниx та iншиx кoмеpцiйниx таемниць пеpеxoдять дo ш-шиx влacникiв у piзниx кpaïнax cвiтy.
Взaгaлi глoбaльнa iнфopмaтизaцiя cтae виpaзoм cyтнocтi пocтiндycтpi-aльнoгo poзвиткy i клю^вим теxнoлoгiчним викликoм XXI ст. yнiвеpcaльнoгo xapaктеpy, ocкiльки вiдпoвiдь неoбxiднo шукати вciм кpaïнaм в ycix cфеpax життeдiяльнocтi. Пoки щo, на жаль, Украша не pепpезентoвaнa дocтaтньo мь poю в мiжнapoдниx iнфopмaцiйниx меpежax (вiдcyтнi cеpвеpи центpaльниx та мicцевиx opгaнiв деpжaвнoï влади, бiльшocтi cyб'eктiв гocпoдapювaння тoщo), щo не дае ст^рговати i пiдтpимyвaти пoзитивний iмiдж держави та ïï шдприемств за кopдoнoм, демoнcтpyвaти ïx пoтенцiaл та кoнкypентнi переваги. За piвнем ocнaщення нoвими теxнoлoгiями (теxнoлoгiчнoï гoтoвнocтi) Укpaïнa знaчнo пoкpaщилa cвoю пoзицiю (на 2S cxoдинoк), гошвши б5-те мicце iз за-гальним бaлoм 3,38. Пoзитивнa динaмiкa cпocтеpiгaeтьcя за yciмa пoкaзникaми cyбiндекcy, за винятаюм iндикaтopa щoдo aбoнентiв швидкюшэго 1нтернету.
Науковий вкник Н.1Т У УкраУни. - 2G13. - Вип. 23.7
Однак, з oглядy на глoбaльнy cyтнicть cyчacниx iнфopмaцiйнo-кoмyнi-кaцiйниx cиcтем, aбcoлютнo не фантастичний, а, навпаки, реальний вигляд мае наша iнфopмaцiйнa пеpcпективa. На cьoгoднi вci кpaïни cвiтy, незалежго вiд piвня дoxoдiв, тieю чи iншoю мipoю е iнфopмaцiйнo взaeмoзв'язaними. Серед 50 нaйбiльш телекoмyнiкaцiйниx шмпанш cвiтy, де вoчевидь дoмiнy-ють США, Япoнiя, Нiмеччинa, Фpaнцiя, Вели^бритатя, е пpедcтaвники i Бpaзилiï (15-та пoзицiя), Мекcики (19-те), Аргентини (33-тя, 35-та), Угарщи-ни (47-ме). Рoзшиpення дocтyпy дo cвiтoвиx iнфopмaцiйниx pеcypciв мoжнa cмiливo пoв'язyвaти iз ïx вiднocним здешевленням. Так, вapтicть мереж пере-дaчi iнфopмaцiï за дoпoмoгoю цифpoвиx кoдiв за ocтaннi 20 po^ "зменши-лacь пpиблизнo в 10000 paзiв, при тaкoмy ж збшьшенш пoтyжнocтi oбчиcлю-вaльнoï теxнiки в poзpaxyнкy на 1 дoл. Дo pечi, швидкicть oбpoблення дaниx cyчacним кoмп'ютеpoм (10 в мiнyc дванадцятому cтyпенi cекyнди) пpиpiв-нюетызя дo швидкocтi cвiтлa. Обcяг пам'ят cтaндapтнoгo кoмп'ютеpa зpic у 250 paзiв, а вapтicть на oдиницю пaм'ятi знизилacь бiльш, нiж у 1800 paзiв.
У cyчacниx yмoвax iнфopмaцiйнoï нacиченocтi велике значення набу-вають якicнi xapaктеpиcтики iнфopмaцiï, якi пoвиннi забезпечувати виcoкий piвень iнфopмaцiйнoгo забезпечення, i, як наст^к, ефективнicть управлш^-киx piшень. У нау^в^ лiтеpaтypi aкцентoвaнo увагу на вaжливocтi дocлi-джень якicниx xapaктеpиcтик yпpaвлiнcькoï iнфopмaцiï, пpoте цю пpoблемy зараз не дocить дocлiдженo.
Метою дocлiдження е визначення якicниx xapaктеpиcтик управлшст-кoï iнфopмaцiï, на ocнoвi якиx мoжнa буде oцiнити ефективнють тoгo aбo ш-шoгo виду iнфopмaцiï в зaгaльнiй cиcтемi управлшня на пiдпpиeмcтвi.
Серед ocнoвниx якicниx xapaктеpиcтик, щo пoвиннi бути влacтивi бyдь-якiй yпpaвлiнcькiй iнфopмaцiï, мoжнa зазначити дocтoвipнicть, oб'eктив-нicть, пoвнoтy, cвoeчacнicть, icтoтнicть. Пpoте нaвiть нaявнicть вcix перера-xoвaниx якicниx xapaктеpиcтик дocтaтньoю мipoю не завжди забезпечуе ефективнють викopиcтaння yпpaвлiнcькoï iнфopмaцiï на тдприемств^
У теopiï iнфopмaцiï ocнoвнoю як^юю xapaктеpиcтикoю iнфopмaцiï, яка пoв'язaнa безпocеpедньo з ефективнicтю ïï викopиcтaння, ввaжaeтьcя цш-нicть iнфopмaцiï. Саме цшнють iнфopмaцiï пoвиннa лежати в ocнoвi oцiню-вання ефективнocтi викopиcтaння управлш^^ iнфopмaцiï у пpoцеci прийняття yпpaвлiнcькиx piшень на пiдпpиeмcтвi. Пpoте cтaтycy "цiннa" ш-фopмaцiя мoже набути, якщo вoнa вoлoдie низкoю нaведениx дpyгopядниx якicниx xapaктеpиcтик. Отже, мoжнa вважати цiннicть yпpaвлiнcькoï iнфop-мацп узагальненим пoкaзникoм ïï якocтi, який xapaктеpизye нaявнicть дoc-тaтньoю мipoю iншиx xapaктеpиcтик.
З oднoгo бoкy, видiливши тaкi xapaктеpиcтики, мoжнa здiйcнювaти oпеpaтивний кoнтpoль icнyючиx видiв iнфopмaцiï з oцiнкoю якicниx xapaкте-ристик для пoтенцiйниx кopиcтyвaчiв, щoб ^ристувач знав якicний piвень ш-фopмaцiï, на ocнoвi якoï вiн прийматиме управлш^ке piшення. З iншoгo 6o-ку, мoжнa управляти цим якюним piвнем, тoбтo у пpoцеci cтвopення й пiдгo-тoвки iнфopмaцiï yдocкoнaлювaти якicнi xapaктеpиcтики дo вcтaнoвленoгo нopмaтивнoгo piвня.
У робот розглянуто поняття "цшнють" i "старшня" iнформацiï у взаемозв'язку й наголошено, що цiннiсть iнформацiï не залежить безпосе-редньо вiд мiри ïï старiння. "Ценность информации определяется с учетом цели, с которой информацию получают" [2]. Отже, цшшсть управлшсь^ ш-формацiï на пiдприeмствi можна визначити, лише виходячи з мети ïï викорис-тання, а одна й та ж шформащя матиме рiзну цiннiсть для рiзних управлшських цшей.
У роботi проаналiзовано публiкацiï з питань цiнностi шформацп й ви-дiлено два тдходи до ïï формалiзованоï оцiнки. У рамках першого тдходу "ценность информации измеряется приращением вероятности достижения цели (пользователем)", а другий тдхщ передбачае, що "мера ценности информации - есть функция приближения к цели (минимизирующая "функцию штрафов" в теоретико-игровом смысле)" [2].
На наш погляд, дiя оцшки цшносп шформацп шд час прийняття управлшських ршень й оцшювання ïх ефективносп бiльш доцiльно застосову-вати другий тдхщ, за якого простiше вимiряти ступiнь досягнення мети пiд час реалiзацiï управлiнського рiшення й виразити мету в грошових одиницях. Отже, цшнють управлiнськоï iнформацiï можна ощнити шляхом вимiру сту-пеня досягнення мети.
Головною метою будь-якого шдприемства е пiдвищення ефективносп дiяльностi. Тобто цiннiсть використовуваноï шформацп визначаеться через досягнення планованоï ефективносп дiяльностi пiдприемства. "Ценность информации, необходимой для управления подсистемой... можно определить по критерию эффективности функционирования данной подсистемы" [2].
Тодi оцшку цшносп управлшсь^ iнформацiï на пiдприемствi слiд проводити через показники, що характеризуюсь ефективнiсть дiяльностi. Ефективнiсть дiяльностi пiдприемства характеризують рiзнi показники, серед яких i абсолютне значення чистого прибутку, i вiдноснi показники рентабельность Проте, на наш погляд, найкращий показник, що характеризуе ефектив-нють дiяльностi пiдприемства за вшма аспектами - показник доданоï вартос-тi. Отже, у стратегiчному (глобальному) плат економiчну безпеку гарантуе лише конкурентоспроможна економiка, а основою сучасноï конкурентоспро-можностi виступають iнновацiï - шформацшш та управлiнськi.
Л1тература
1. Павлова В. А. Конкурентоспроможшсть шдприемства: оцшка та стратепя забезпечення : монография / В. А. Павлова - Донецьк : Вид-во ДУЕП, 2012. - 276 с.
2. Мунпян В.1. Конкурентоспроможшсть нацюнальжй економжи, як головний критерш економ1чно!' безпеки / В.1. Мунпян // Мехашзм регулювання економ1ки. - 2010. - № 2. - С. 123-128.
3. Войчак А.В. Конкуренты переваги шдприемства: сутшсть i класифжащя / А.В. Вой-чак, Р.В. Камишшков // Маркетинг в Украшг - 2005. - № 2. - С. 154-158.
Цюпко И.В., Витэр О.М., Волошин О.Р. Некоторые аспекты повышения конкурентоспособности предприятий в контексте обеспечения экономической безопасности страны
Проанализированы главные отрицательные явления и тенденции конкурентоза-висимости украинских предприятий, особенно в инновационно-информационной и
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.7
управленческой сферах. Выяснено, что это объективно требует не только собственных усилий, но и целеустремленного и заинтересованного содействия со стороны государства. Обозначены главные пути разрешения проблемы конкурентозависимости.
Ключевые слова: экономическая безопасность, инновации, конкурентозависи-мость предприятий, инновационно-информационная и управленческая сферы.
Cyupko I. V., Viter O.M., Voloshyn O.R. Some aspects of increasing competitiveness of enterprises in the context of ensuring economic security of the country
The main negative phenomena and trends in competitiveness of Ukrainian enterprises, in particular in innovation and information and management areas are analyzed. Found that it is objectively not only requires its own efforts, but also motivated and committed support of the State. The main ways to solve the problem of competitiveness are determined.
Keywords: economic security; innovation; enterprises' competitiveness; innovationinformation and management spheres.
УДК 657.1:331.2+658.111 Доц. О.М. Чабанюк, канд. екон. наук;
магктр 1.О. Приходько - Львгвська КА
обл1к та анал1з оплати прац1 в ринкових умовах
Дослщжено працю роб^нигав як необхщну складову процесу виробництва, споживання та розпод^ створеного продукту. ОбГрунтовано потребу правильного облжу та аналiзу зароб^но! плати. Розглянуто основш завдання, об'екти та етапи аналiзу. Розроблено практично значущi пропозицп щодо вдосконалення оргашзацп аналiзу пращ та зароб^но! плати.
Ключовг слова: оплата пращ, зароб^на плата, облж зароб^но! плати, аналiз оплати пращ.
Вступ. Зароб1тна плата - це одна з найскладшших економ1чних кате-горш 1 одне з найважливших сощально-економ1чних явищ. У сучасному товарному виробництв1, заснованому на найм1 робочо! сили, зароб1тна плата -це елемент ринку пращ, що виступае як щна товару, в форм1 якого найманий пращвник продае свою робочу силу. Для найманого пращвника зароб1тна плата це його трудовий дохщ, який вш отримуе внаслщок реал1зацп здатносл до пращ 1 який мае забезпечити об'ективно необхщне вщтворення робочо! сили. Для суб'екта господарювання заробггна плата - це елемент витрат 1 вироб-ництво, що входить до складу соб1вартост1 продукцп 1 впливае на фшансову результатившсть господарсько! д1яльносп. Для держави зароб1тна плата е об'ектом державного регулювання з одного боку, а з шшого - об'ектом опо-даткування [6, с. 443]. Облж пращ 1 заробгтно! плати - одна з найважливших 1 складних дшянок роботи, що потребуе точних 1 оперативних даних, у яких зазначено змши чисельносп роб1тниюв, витрати робочого часу, категорп ро-б1тниюв, виробничих витрат. Облж пращ 1 заробггао! плати посщае одне з центральних мюць у всш систем1 обл1ку на тдприемствь
Для бухгалтера важливо знати основи законодавства про працю, кон-тролювати правильнють застосування менеджерами затверджених тарифних ставок 1 посадових оклад1в, заповнення первинних документав про вщпрацьо-ваний час, виробггок, наявшсть докуменпв, що тдтверджують право на доплати за невщпрацьований час. Окрем1 автори висувають проблему обл1ку заро-
