Деякі аспекти формування генетичного коду проектного менеджера у відповідності до умов проекту при портфельному управлінні Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Посилання на статтю_

Тiмiнський О.Г. Деяк аспекти формування генетичного коду проектного менеджера у вщповщносп до умов проекту при портфельному управлшнЮ.Г. ^мшський// Управлiння проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ iм. В.Даля, 2007 - №1 (21). С. 49-57._'_

УДК 658.336.8

О.Г. ^мшський

ДЕЯК1 АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ГЕНЕТИЧНОГО КОДУ ПРОЕКТНОГО МЕНЕДЖЕРА У В1ДПОВ1ДНОСТ1 ДО УМОВ ПРОЕКТУ ПРИ ПОРТФЕЛЬНОМУ УПРАВЛ1НН1

Проанал1зовано проблеми визначення адекватних характеристик проектного менеджера для визначеного проекту з портфеля проект1в оргаызацп за допомогою генетичного п1дходу. Рис. 3, табл. 1, дж. 6.

Ключов1 слова: генетичний пщхщ, генетичний код проекту, хромосома, генетичний код проектного менеджера, множина дом1нантних хромосом, метод експертних груп.

А.Г. Тиминский

НЕКОТОРЫЕ АСПЕКТЫ ФОРМИРОВАНИЯ ГЕНЕТИЧЕСКОГО КОДА ПРОЕКТНОГО МЕНЕДЖЕРА В СООТВЕТСТВИИ С УСЛОВИЯМИ ПРОЕКТА ПРИ ПОРТФЕЛЬНОМ УПРАВЛЕНИИ

Проанализированы проблемы определения адекватных характеристик проектного менеджера для определенного проекта из портфеля проектов с помощью генетического подхода. Рис. 3, табл. 1, ист. 6.

A.G. Timinsky

SOME ASPECTS OF FORMING PROJECT MANAGER'S GENETIC CODE ACCORDING TO PROJECT CONDITIONS DURING PORTFOLIO MANAGEMENT

Problems of definition the project manager's adequate characteristics for a specified project from the project portfolio with the help of the genetic approach are analyzed.

Постановка проблеми. Управлшня проектами, як синтетична дисциплша, включае багато перетишв знань з багатьох наукових напряммв [1]. Причому вони постшно поновлюються, накопичуються i примножуються. Останнього часу до цих напрямш, що входять до IT складу i створюють новi сумiжнi грат дослщжень, додалася генетика [2-4].

Генетичний шдхщ до проек^в полягае у застосуванн бюлопчноТ аналоги до проек^в, а також термЫв, визначень, моделей i методiв, як використовуються в генетищ до науковоТ дисциплши управлшня проектами. Застосування такого пщходу виправдане з багатьох причин. По-перше, бюлопчш аналоги в науц зараз активно використовуються. Можна згадати, наприклад, i те, що поняття „життевий цикл проекту", яке було запозичене з класичного менеджменту, останшм часом трансформувалося в управлшш проектами в поняття „життевий

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 1(21)

1

шлях проекту". По-друге, сумiжнiсть дисциплш вщкривае новi горизонти у вивченнi кожнот областi знань, що стикуються. Вони збагачуються новими науковими iнструментами. I, по-трете, це спрямовано на виршення гносеолоичноУ, жзнавальноГ функцп будь-якоУ науки, сферою застосування яких, на останньому еташ, е, безумовно, людина.

Для виживання в сучасному ринковому середовищi оргашза^ям вже недостатньо реалiзовувати стратепю розвитку через реалiзацiю окремих проек^в. Все бiльшу актуальнiсть мають задачi формування портфелiв проектiв розвитку для бтьш цiлеспрямованого i системного руху вперед по окремим визначеним напрямкам, як обмежують окремий портфель.

В процес реалiзацil стратеги розвитку оргашзацш постае iнша задача -задача оптимального управлшня портфелем, його аналiзу й балансування. Причому тi чинники i пiдвалини, що закладенi при його формуваннi, як правило, в^грають вирiшальну роль для реалiзацil тако' задачi. Отже, можна зазначити, що до формування портфелю проек^в необхщно ставитися з особливою увагою, тому що воно:

1) задае напрямок розвитку у вщповщнютю iз стратепею розвитку i деревом цiлей оргашзаци;

2) закладае чинники успiху реалiзацil портфелю;

3) сприяе цiлiсностi i комплексностi розвитку.

Портфель проектiв мютить, як правило, проекти iз спорщненими властивостями, якi в рамках бюлопчноТ аналоги генетичного пiдходу спiввiдносяться iз хромосомами.

У вiдповiдностi з генетичним пщходом до проектiв i програм [2], шформа^я про структури i змiст проектiв може мiститися у виглядi „генетичного коду". Приклад такого коду наведений на рис. 1.

Хромосоми

Генетичний код проекту

001110 101111 000011 111111

-тт

Гени

Рис. 1. Приклад фрагменту структури генетичного коду проекту

При цьому ген е одиницею шформаци у б^овому виглядк Сукупнють генiв певноУ логiчноТ групи поеднуються у хромосому. Сукупнють хромосом проекту формуе його генетичний код.

Невирiшена ранiше частина проблеми. В роботах [2-4] розкриваються лише мехашзми побудови генетичного коду проекту i розглядаеться генетичний алгоритм для формування такого коду. Однак питання, пов'язан з формуванням вщповщного генетичного коду проектного менеджера, який би сшввщносився з генетичним кодом проекту, залишилися поза увагою.

Зокрема, зазначаеться, що народження проек^в в оргашза^ях базуеться на фтософи взаемоди життевих ци^в, яка використовуеться в баченш проекту i його генетичного коду на еташ iнiцiалiзацiТ [3].

Мета роботи. Формалiзацiя моделi визначення генетичного коду проектного менеджера, який би задовольняв вимогам проекту iз визначеним генетичним кодом.

2

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 1(21)

AHani3 ocmaHHix досягнень i публiкацiй. В останшх досягненнях i публiкацiях набули широкого розповсюдження щеТ впровадження шструменпв генетики в управлiння проектами [2-4]. З шшого боку, в них або вщсутш зовсiм, або майже вщсутш ^i тенденци розвитку управлшня проектами (УП), що пов'язанi з так званим „м'яким компонентом" - людським фактором. Цьому фактору в сучасному УП почали придтяти увагу з кшця 90-х рокiв ХХ ст., i зараз вiн е одним з найважливiших в УП. Задачу що пов'язанi з формуванням i функцiонуванням проектних офiсiв, проектних команд визначають новий науковий напрямок i мають надзвичайну практичну важливють [5,6]. Причина цього - змщення акценту з технологiчних аспектiв в менеджмент на управлiнськi.

Таким чином, утворилася незаповнена нiша для наукових дослщжень -взаемозв'язок мiж генетичним науковим напрямком в управлшш проектами i напрямком, що пов'язаний з „м'яким компонентом". На наш погляд, таку шшу можна заповнити аналiзом процесiв взаемоди проектного менеджера i проектноТ команди (або офiсу) з використанням генетичних моделей, спробi чого i присвячена ця стаття.

Основний матер'ал досл'дження. Згщно аналiзу проведених дослiджень [2-4], структурний опис генетичного коду проекту мютить наступш складовi (хромосоми):

QnK, = < Sgn,, Chr,, Cls,, Typ,, Tim,, Cpx,, Scl,, Lfw,, Inf,, Fls,, Mng, >,

де Sgn, - ознаки ,-го проекту; Chr, - характеристики ,-го проекту; Cls, - клас ,-го проекту; Typ, - типи ,-го проекту; Tim, - тривалють ,-го проекту; Cpx, - складнють ,-го проекту; Scl, - масштаб ,-го проекту; Lfw, - життевий шлях ,-го проекту; Inf, -зовшшш фактори впливу на ,-й проект; Fls, - гнучкють ,-го проекту; Mng, -керованють ,-го проекту;

Очевидно, що виршення задачi пошуку кращого генетичного коду проектного менеджера (або вщповщноТ' множини кодiв) для проекту з визначеним генетичним кодом полягае в аналiзi кожноТ хромосоми проекту i формуваннi областi припустимих значень хромосом коду менеджера (рис. 2).

Розглянемо окремо структуру кожноТ хромосоми у генетичному щд проекту i поставимо Тй у вiдповiднiсть хромосому генетичного коду проектного менеджера (табл. 1).

Таблиця 1

Структура першоТ компоненти генетичного коду_

№ п/п Гени хромосоми генетичного коду /-го проекту Вiдповiднi гени хромосоми генетичного коду j-го проектного менеджера

1. Pur, - вщповщнють проекту MeTi з дерева цтей оргашзаци Pur* - цтеспрямованють проектного менеджера, позитивний досвщ роботи

2. Cng, - чутпивють до 3MiH проекту Cng* - досвiд роботи у чутпивих до змш проектах

3. Ltt, - висока ступшь обмeжeностi у 4aci проекту Ltt* - досвщ роботи у проектах з жорстко обмеженими термшами роб^

4. Rar, - нeможпивiсть повторення проекту Rar* - досвiд роботи в уыкальних проектах

5. Ltr, - висока ступшь обмеженост нeобхiдних рeсурсiв проекту Ltr* - досвiд роботи в проектах з жорстко обмеженими ресурсами

6. Cmp, - комппeкснiсть проекту Cmp* - досвщ роботи в складних, комппексних проектах

7. Spf, - спeцифiчнiсть органiзацiï проекту Spf* - досвщ роботи у проектах з рiзними оргашзацшними структурами

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 1(21) 3

}Генетичний код проекту

Генетичний

}код

проектного менеджера

Рис. 2. Формування генетичного коду проектного менеджера на ochobî вщповщносп з генетичним кодом проекту

Перша хромосома пов'язана з загальними ознаками проекту i може бути представлена у вигляд1 наступно'Г структури гешв:

Sgn, = < Pur,, Cng,, Ltt,, Rar,, Ltr,, Cmp,, Spf, >.

Ус1 гени ус1х хромосом генетичного коду краще за все моделювати булевими змшними, як1 приймають значення 1 або 0. Наприклад, Cng'=1, якщо у проектного менеджера е досв1д роботи у чутливих до зм1н проектах i Cng'=0, якщо такого досв1ду немае.

Друга хромосома, що визначае характеристики проекту, може бути представлена у виглядк

Chr, = <TnA,, CmA,, FnA,, EcA,, RsA,, OrA,, EnA,>,

де TnAj - техн1ко-технолог1чний аспект ,-го проекту; CmAj - комерц1йний аспект го проекту; FnAj - фшансовий аспект ,-го проекту; EcAj - еколого-кл1матичний аспект ,-го проекту; RsAj - соц1окультурний аспект ,-го проекту; OrAj -орган1зац1йний аспект ,-го проекту; EnAj - економ1чний аспект ,-го проекту.

В1дпов1дна хромосома проектного менеджера Chr' повинна складатися з його пщтверджених компетенцш у вщповщних аспектах проекту. Наприклад, FnA' - компетенц1я проектного менеджера у фшансовому аспект! проекту.

Третя хромосома визначае клас проекту:

Cls, = <MnPj, MtPi, MqPj>,

де MnPj - ,-й проект е монопроектом; MtP, - ,-й проект е мультипроектом; MqPj - i-й проект е мегапроектом.

Вщповщна хромосома проектного менеджера ClS повинна мютити його достатн1й досв1д роботи у вщповщних класах проект1в. Наприклад, MqP'=1, якщо проектний менеджер мае достатнш досв1д роботи у мегапроектах i MqP=0 у зворотному випадку.

Четверта хромосома стосуеться типологи' проект1в:

Typ, = <ScP,, EnP,, OrP,, TnP,, RsP,, InP,, IvP,, BIP,, EdP, , FmP,>,

Хромосоми

001110 tttttt

111111

Принцип в/'дпов/'дност/' генв

ш

001110 101111 000011 111111

иш

4

"Управлiння проектами та розвиток виробництва", 2007, № 1(21)

де ScP, - ,-й проект належить до со^ального типу; EnP, - ,-й проект належить до економiчного типу; OrP, - ,-й проект належить до оргашзацшного типу; TnP, - ,-й проект належить до техшчного типу; RsP, - ,-й проект належить до дослiдницького типу; InP, - ,-й проект належить до шновацшного типу; IvP, - ,-й проект належить до швестицшного типу; BIP, - ,-й проект належить до будiвельного типу; EdP, - ,-й проект належить до учбово-осв^ницького типу, FmP, - проект належить до типу надзвичайних.

Аналогiчно попереднш, вiдповiдна хромосома проектного менеджера Typ повинна визначати його досвщ в управлшш вiдповiдним типом проектiв. Наприклад, EdP,=1 означае, що у проектного менеджера е досвщ управлшня учбово-осв^ницькими проектами.

П'ята хромосома стосуеться тривалост проектiв:

Tim, = <ShTi, MdTi, LnT >,

де ShT, - ,-й проект е короткотермiновим; MdT, - ,-й проект належить до проек^в середньоТ тривалостi; LnT, - ,-й проект е довготермiновим.

Шоста хромосома визначае складнiсть проекту:

Cpx, = <NcP,, CmP,, VcP, >,

де NcP, - ,-й проект за складнютю належить до простих; CmP, - ,-й проект за складнютю належить до складних; VcP, - ,-й проект за складнютю належить до надскладних.

Сьома хромосома вщображае масштабнють проекту:

Scl, = <LtP ,, MdP,, BgP,, VbP,>,

де LtPj - ,-й проект за масштабом е невеликим; MdPj - ,-й проект за масштабом е середшм; BgP, - ,-й проект за масштабом е великим; VbPj - ,-й проект за масштабом е надвеликим.

Восьма хромосома визначае тип життевого шляху проекту:

Lfw, = <LW4,, LW5,>,

де LW4j - проект ,-го типу мае чотири класичш фази життевого шляху (iнiцiалiзацiТ, планування, реалiзацiТ закриття); LW5j - проект ,-го типу мае не класичш фази життевого шляху, тобто бтьше чотирьох фаз.

Дев'ята хромосома стосуеться чутливосп проекту до зовшшшх факторiв впливу:

Inf, = <PtF,, EnF,, LsF,, CnF,, LwF,, StF,, NtF,, EcF, >, де PtF, - ,-й проект чутливий до полiтичних факторiв; EnF, - ,-й проект чутливий до економiчних факторiв; LsF, - ,-й проект чутливий до факторiв, що визначають рiвень життя суспiльства; CnF, - ,-й проект чутливий до особливостей со^уму (психологiчних факторiв мiсцевого населення); LwF, - ,-й проект чутливий до законодавчих факторiв; StF, - ,-й проект чутливий до факторiв розвитку науки i технiки; NtF, - ,-й проект чутливий до природних факторiв; EcF, - ,-й проект чутливий до клiмато-екологiчних факторiв.

Десята хромосома служить для вщображення гнучкостi проекту:

Fls, = < NFs,, LFs,, MFs,, FFs, >,

"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2007, № 1(21)

5

де NFs, - i-й проект не е гнучким до оточення; LFs, - i-й проект менш гнучкий до оточення; MFs, - гнучкють i-го проекту середня; FFs¡ - i-й проект абсолютно гнучкий до оточення.

I, нарешту одинадцята хромосома визначае ступшь керованост (ступiнь чутливост до управлiнських впливiв) проекту:

Mng, = <NMg„ LMg„ MMg„ FMg, >,

де NMg, - i-й проект е некерованим; LMg, - i-й проект е складно керованим; MMg, - i-й проект е середшм за керованютю; FMg, - i-й проект е легко керованим.

Хромосоми з п'ято! по одинадцяту формуються у проектного менеджера за наявност досвщу участi у нього у вщповщних проектах.

У результату формуеться генетичний код менеджера проекту:

QnK = < Sgn7, Chr', Ois/', Typ, Tim7, CpX, Scj, Lfwj Inf, Fis7, Mng7 >,

Виникае питання щодо адекватностi j-го проектного менеджера вимогам i-го проекту, заданих вщповщними генетичними кодами. Якщо застосувати принцип Парето, то можна припустити, що для тако! адекватност достатньо 80% вщповщносп генiв проекту генам проектного менеджера.

Але застосування тако! мажоритарност не завжди е виправданим. Необхщно зазначити, що далеко не вс властивостi проекту, що вщображаються у хромосомах, е необхщними i вирiшальними для уявлення про проект i його суттевi вщмшш особливостi. Очевидно, iснуе деяка множина таких ключових властивостей, якi це вттюють. Назвемо цю множину множиною домiнантних хромосом.

Визначення. Множина домнантних хромосом - множина ключових властивостей окремого проекту, яка визначае найсуттевш його особливост i вщмшносп.

Аналiзуючи структуру генетичного коду проекту, можна попередньо визначити домшантними деяк хромосоми. У загальному випадку, така множина може мати вигляд:

QnK/ = < Sgn„ Chr„ Sci„ Fis/, Mng/ >.

Але, виходячи з властивост ушкальносп кожного проекту, можна припустити, що така множина визначаеться для кожного проекту окремо методом експертного опитування.

Для цього доцтьно було б застосувати метод експертних груп. Для його реалiзацiï необхщно сформувати експертну групу iз внутршшх i зовшшшх експер^в (мЫмум 7 спе^алю^в). Для включення е експертну групу кандидати повинн проходити процедуру оцшювання квалiфiкацiï з декiлькох етапiв. У загальному випадку таких еташв може бути чотири - самооцшювання, перехресне оцшювання, оцшювання попереднього досвщу кандидата, оцшювання компетенци' на основi розв'язання тестових завдань. В результат кожен кандидат отримуе штегральну оцiнку свое!' компетенци. Кандидати, що отримали найвищi оцшки, або оцiнки, якi перевищують деякий наперед заданий показник, потрапляють до експертно! групи.

Експертна група реалiзуе оцшювання проекту вщповщно до розроблених показниш. Важливо, щоб оцшювання було аношмним для уникнення зацкавленосп експерта у результатах оцiнювання. Оцшка кожного експерта входить до загально! оцiнки кожного проектного параметра iз своею вагою, яка визначаеться штегральною оцiнкою компетенци експерта. Оцiнки експер^в, що 6 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 1(21)

не сшвпадають з переважною бтьшютю оцшок групи, згiдно до експертноТ процедури, вщкидаються. Однак, вони можуть бути предметом окремого обговорення для створення конструктивних конфлктних ситуацш.

Пiсля визначення множини домшантних хромосом проекту, кожному проекту портфелю проек^в необхiдно визначити адекватного проектного менеджера, генетичний код якого належав би до множини припустимих значень генетичних кодiв вщповщних проек^в. Етапи цього процесу вщображеш на рис. 3. Вони включають три рiвнi - стратегiчний, генетичний i процедурний. На стратегiчному рiвнi формуються стратегiчнi передумови розвитку - визначаються стратега i цiлi, розробляються портфелi проектiв розвитку i здшснюеться Тх деталiзацiя до рiвнi проек^в. На генетичному рiвнi використовуеться шструментарш генетичного пiдходу в управлiннi проектами для щентифшацп генетичних кодiв проек^в i множин припустимих генетичних кодiв проектних менеджерiв для кожного проекту. Причому, для збалансованост управлiння портфелем, ус вони повиннi утворювати едину команду. Для цього на процедурному рiвнi проводиться кореля^я Тх кодiв для роботи у командi i формуеться сама команда проектних менеджерiв проектiв, що входять у портфелi розвитку оргашзаци.

Зворотний зв'язок, який корелюе стратепю i дерево цтей органiзацiТ, може здiйснюватися з будь-якого етапу на будь-якому рiвнi цього процесу. Зворотний зв'язок повинен бути реалiзований оргашзацшно. Звичайно його здшснюе проектна органiзацiйна структура - проектний офю, центр компетенци або подiбне органiзацiйне утворення. Тх основна задача - фтьтрувати iнформацiю на зворотному зв'язку i вiдбирати тi ТТ компоненти, якi можуть бути предметом перегляду стратеги, мiсiТ i дерева цтей оргашзаци.

Висновки. Використання генетичного пщходу до розв'язання задач управлшня проектами дозволить розширити погляд на проекти i портфелi проектiв, отримати ще один можливий важiль у системi пiдтримки прийняття управлiнських ршень, пiдвищити ефективнiсть реалiзацiТ проектiв.

Людський фактор в управлшш проектами був i залишаеться одним з виршальних. Вiд того, як пiдiйти до розв'язання задач i проблем, що з ним пов'язаы, багато в чому залежить усшх як проек^в, портфелiв, так i стратегiТ розвитку оргашзаци в цтому. Для гаранти успiшностi проектiв важлива також зв'язка людський фактор - управлшсьм методики - проекти - технолопя. Важливо розвивати шструментарш кожноТ ланки i кожного зв'язку. Пошук кращого проектного менеджера для кожного проекту, спробi розробки шструментарш до чого була присвячена ця стаття, вщповщае зв'яз^ управлшсьм методики -проекти, е одною з актуальних наукових i практичних задач.

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 1(21)

7

I рiвень Страте-гiчний

Формування Формування Формування

стратеги портфелiв проек^в

оргашзаци, —► проектiв —► окремих

дерева цтей розвитку портфелiв

V

Методи стратегiчного менеджменту

II рiвень Гене-

Визначення 1дентиф1кац1я

Iдентифiкацiя вимог до множин припу-

генетичних —► проектних —► стимих код1в

кодiв проектiв менеджерiв проектних

менеджер1в

Методи генетичного тдходу в проектному менеджментi

Рис. 3. Етапи формування адекватних команд проектних менеджер1в проектам

портфеля

Запропонован моделi, на наш погляд, покращать процедуру визначення кращого проектного менеджера для заданого проекту, взаемозв'язок мiж менеджерами в проектному офiсi, гнучкють проек^в до оточуючого середовища, що, в кшцевому результату дозволить краще реалiзовувати стратепю розвитку оргашзацш в агресивному оточеннi ринку i забезпечувати Тм стiйкi конкуренты переваги.

8

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 1(21)

Л1ТЕРАТУРА

1. Бушуев С.Д., Бушуева Н.С. Управление проектами: Основы профессиональных знаний и система оценки компетентности проектных менеджеров (National Competence Baseline, NCB UA Version 3.0). - К.: 1Р1Д1УМ, 2006 - 208 с.

2. Бабаев И.А. Управление программами развития организаций на основе генетических моделей проекта. - К.: Наук. св^, 2005. - 164 с.

3. Бабаев И.А. Генетика в управлении проектами // Журнал «International Technology Magazine»: ISBN 1819-1517 - Баку, Изд-во «CBS P.P.», 2006. - №29. - С.10-12.

4. Varret M., Rabes J.-P., Collod-Beroud G., Junien C., Boileau C., Beroud C. Software and database for the analysis of mutations in the human LDL receptor gene// Nucl. Acids Res. -1997. - Vol. 25. - P. 172-180.

5. Бушуев С.Д., Бушуева Н.С., Шороп Д.1. Проектний офю як методолопя мультипроектного управлшня // Управлшня проектами та розвиток виробництва. Збiрник наукових праць. Пщ ред. В.А.Рач. - 2004. - №1(9) - С.5-16.

6. Рач В.А., Антонечко С.В., Черепаха Г.С. Особенности взаимодействия руководителя и команды на различных этапах проекта // Управлшня проектами та розвиток виробництва. Збiрник наукових праць. Пщ ред. В.А.Рач. - 2004. - №1(9) - С.160-170.

^эття надмшла до редакцп 10.01.2007 р.

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 1(21)

9