Научная статья на тему 'Математична модель формування збалансованого портфелю інноваційних проектів вищого навчального закладу'

Математична модель формування збалансованого портфелю інноваційних проектів вищого навчального закладу Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
75
15
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
стратегія розвитку / потенціал / збалансований портфель інноваційних проектів вищого навчального закладу / математична модель / пріоритетне джерело фінансування

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Н. С. Рулікова

Уточнено поняття збалансованого портфелю інноваційних проектів вищого навчального закладу, розроблено математичну модель формування такого портфелю. Запропоновано метод визначення пріоритетного набору інноваційних проектів портфелю вищого навчального закладу для існуючих джерел фінансування

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

THE MATHEMATICAL MODEL FOR SHAPING THE BALANCED PROJECT PORTFOLIO FOR THE HIGH SCHOOL INSTITUTION

The notion of the balanced project portfolio for the high school institution is detailed. The mathematical model for shaping this portfolio is developed. Method for defining the priority range of the high school institution innovation projects considering existing financial sources is offered.

Текст научной работы на тему «Математична модель формування збалансованого портфелю інноваційних проектів вищого навчального закладу»

Посилання на статтю_

Рулiкова Н.С. Математична модель формування збалансованого портфелю шновацшних проекпв вищого навчального закладу/Н.С. Рулкова// Управлiння проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ iM. В.Даля, 2007 - №4(24). С. 73-81._

УДК 005.8:005.591.6

Н.С. Рулшова

МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ЗБАЛАНСОВАНОГО ПОРТФЕЛЮ 1ННОВАЦ1ЙНИХ ПРОЕКТ1В ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Уточнено поняття збалансованого портфелю iнновацiйних проектiв вищого навчального закладу, розроблено математичну модель формування такого портфелю. Запропоновано метод визначення прюритетного набору Ыновацмних проекпв портфелю вищого навчального закладу для юнуючих джерел фЫансування. Рис. 1, табл. 2, дж. 22.

Ключовi слова: стратепя розвитку, потенцiал, збалансований портфель Ыновацмних проектiв вищого навчального закладу, математична модель, прюритетне джерело фЫансування.

Н.С. Руликова

МАТЕМАТИЧЕСКАЯ МОДЕЛЬ ФОРМИРОВАНИЯ СБАЛАНСИРОВАННОГО ПОРТФЕЛЯ ИННОВАЦИОННЫХ ПРОЕКТОВ ВЫСШЕГО УЧЕБНОГО ЗАВЕДЕНИЯ

Уточнено понятие сбалансированного портфеля инновационных проектов высшего учебного заведения, разработана математическая модель формирования такого портфеля. Предложен метод определения приоритетного набора инновационных проектов высшего учебного заведения для существующих источников финансирования. Рис. 1, табл. 2, ист. 22.

N.S. Rulikova

THE MATHEMATICAL MODEL FOR SHAPING THE BALANCED PROJECT PORTFOLIO FOR THE HIGH SCHOOL INSTITUTION

The notion of the balanced project portfolio for the high school institution is detailed. The mathematical model for shaping this portfolio is developed. Method for defining the priority range of the high school institution innovation projects considering existing financial sources is offered.

Постановка проблеми. Щорiчне зменшення кшькосл абiтурieнтiв вищих навчальних закладiв, яке обумовлене демографiчною кризою в УкраМ [1] загостюе питання розвитку шновацшноГ дiяльностi вищих навчальних закладiв, як засобу виживання на конкурентному ринц осв^шх послуг. Необхщнють вщновлення, становлення та розвитку шновацшноТ дiяльностi вищого навчального закладу потребуе реалiзацiï не окремих розрiзнених проеклв, як б виршували деякi локальнi проблеми [2-5], а комплексу проекпв, спрямованих на "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 4(24) 1

досягнення стратепчноТ' ц^ вищого навчального закладу. В теори управлiння проектами [6] видтеш класи цiлеспрямованих змiн, при цьому першi три -роботи, пакети роб^, окремi проекти не представляють iнтересу для вищого навчального закладу як зааб розвитку шновацшноТ' дiяльностi. Для вибору прийнятного класу змш дослiдимо особливостi мультипроектiв, програм та портфелiв проектiв.

Пщ час описання перелiчених елементiв необхiдно враховувати цл ресурси, технологiю дiяльностi та мехашзми управлiння. Для кожного класу змш видтеш розрiзняльнi ознаки [6, с.16], якi обов'язково повиннi бути враховаш пiд час вибору доцтьного класу змiн для вирiшення конкретноТ проблеми (табл. 1).

Таблиця 1

Розрiзняльнi ознаки цiлесnрямованих змiн

Клас цтеспрямованих змш Сутнють розрiзняльноY ознаки

Мультипроект Наявн1сть технолог1чних обмежень, як1 накладен! на взаемозв'язок роб1т та п1д проект1в, та ресурсних обмежень

Програма Досягнення мети при юнуючих ресурсних обмеженнях

Портфель проект1в Використання единих механ1зм1в управлшня (портфель проекпв завжди розглядаеться у прив'язц1 до орган1зац1Т, яка його реал1зуе), як1 дозволяють найбтьш ефективно досягати стратег1чних ц1лей оргаызаци з урахуванням ресурсних обмежень

Аналiз табл. 1 свiдчить, що для вах класiв змiн характерною е ознака обмеженостi ресурсiв. Цей критерш е одним iз визначальних для будь-якого проекту зпдно iз визначенням цього поняття [7-9].

Якщо взяти до уваги об'еднанють загальними ресурсами (фшансовими та матерiальними) мультипроекту, то кожен шновацшний продукт, який розроблюеться в межах вищого навчального закладу, може мати окремого замовника та швестора. Виходячи з цього, критерш об'еднаност загальними фшансовими та матерiальним ресурсами втрачае сенс.

Поряд з цим, слщ вщзначити, що саме за допомогою управлiння мультипроектним середовищем вищого навчального закладу в роботах [10-11] пропонуеться виршувати проблему модершзацп системи управлшня якiстю такого закладу.

Отже мультипроекти в межах вищого навчального закладу дшсно дозволяють досягти мету пщвищення якостi пiдготовки фахiвцiв, але е неприйнятними для шновацшноТ дiяльностi закладу осв^и.

Технологiчна пов'язанiсть операцiй програми суперечить сутност творчоТ дiяльностi, яка е основою створення шновацш. ^м того, за умови такоТ зв'язаност можна поставити пiд сумнiсть новизну шновацшного продукту та забезпечення ним конкурентних переваг. З огляду на вищесказане, виявляеться, що програми як клас цтеспрямованих змш теж не доцтьно використовувати в ролi шструменту для реалiзацiТ розвитку iнновацiйноТ дiяльностi вищого начального закладу.

Перша ознака портфельного управлшня проектами це прив'язка портфелю до оргашзаци, яка його реалiзуе. Вищий начальний заклад е специфiчною оргашза^ею. Перш за все специфiка зводиться до напрямiв його дiяльностi: осв^ш послуги, методична робота, наукова робота. Також особливосл мають

2

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 4(24)

оргашзацшна структура, фшансова структура, засоби управлшня, зовн1шне середовище.

Друга ознака управлшня портфелем проект1в - це досягнення стратепчних ц1лей оргашзаци. Наведемо дектька визначень поняття стратеги та стратепчного управл1ння.

Стратег1я - це загальний напрям розвитку. Важливою характеристикою стратепчного управлшня е готовн1сть та бажання розглядати нов1 точки зору, нов1 щеТ' та можливост1 [12].

В основу стратепчного управлшня покладено штелект, штерес та 1нформац1ю [13].

Стратепя оргашзаци - це комплекс принцишв ТТ д1яльност1, в1дношень з внутр1шн1м та зовн1шн1м середовищем, перспективними цтями I в1дпов1дними р1шення щодо вибору шструменлв досягнення цих ц1лей [12].

Як вже неодноразово пщкреслювалося основною стратепчною ц1ллю вищого навчального закладу на сьогодш е розвиток шновацшноТ' д1яльност1 з отриманням прибутк1в (не ттьки у грошовому вираженн1) вщ ТТ результат1в, а також формування 1м1джу закладу на конкурентному ринку.

Принципи портфельного управлшня проектами прийнятш до застосування у будь-якш оргашзаци. Вищ1 навчальн1 заклади не е виключенням. Ключем до Тх впровадження е виявлення поточних проеклв, Тх систематизац1я та управл1ння цими проектами як сукупнютю у вигляд1 одного або дектькох портфел1в, ор1ентуючись на отримання переваг для оргашзаци в цтому, а не ттьки для реал1заци окремого проекту [6,с. 22].

Отже, сьогодш вищий навчальний заклад безумовно мае та повинен досягти своеТ стратепчноТ ц1л1. В свою чергу, перевагою управлшня проектами взагал1 та управлшня портфелем проект1в е щеальнють управл1ння будь-якими знаннями оргашзаци. В процеа науково-1нновац1йноТ д1яльност1 вищий навчальний заклад реал1зуе 1нновац1йн1 проекти, в результат! отримуе шновацшш продукти. Таким чином, саме управлшня портфелем шновацшних проект1в повинне стати основою для реал1заци 1нновац1йноТ стратеги розвитку окремих навчальних заклад1в та держави в цтому.

Бтьш лог1чними формулюваннями програми та портфелю проект1в е там:

Програма - це взаемопов'язаний перел1к проект1в, нац1лених на досягнення стратепчноТ мети пщприемства або ТТ складових. Проекти у програмах е взаемозалежними вщ Тх результат1в.

Портфель - це наб1р проект1в, як1 спрямован1 на досягнення ф1нансового результату. У портфел1 проект1в продукти не е взаемопов'язаними м1ж собою.

Слщ також в1дзначити критичн1сть перш за все людського ресурсу для реал1заци як програм, так I портфел1в проеклв. З одного боку, саме кадровий потенц1ал вищого навчального закладу може забезпечити йому усшх та перевагу над шшими претендентами на реал1зац1ю 1нновац1йного проекту. З шшого боку, недостатн1сть кадрового потенц1алу може стати перепоною для включення ктькох шновацшних проект1в у портфель.

Термшолопчна база щодо тлумачення понять портфелю шновацшних проект1в вищого навчального закладу та управлшня портфелем шновацшних проект1в вищого навчального закладу потребують уточнення. А також введення поняття збалансованого портфелю шновацшних проеклв.

Портфель ¡нновац/'йних проект'в вищого навчального закладу - наб1р шновацшних проект1в, як1 реал1зуе вищий навчальний заклад в умовах власних ресурсних обмежень для забезпечення пщтримки стратеги розвитку вищого навчального закладу.

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 4(24)

3

Слщ видтяти окрему частину портфелю спрямовану на формування, пщтримку та використання потен^алу вищого навчального закладу. Саме це е основою управлiння портфелем шновацшних проектiв вищого навчального закладу.

Управлння портфелем /нновац/'йних проект'в вищого навчального закладу - це окремий вид дiяльностi у вищому навчальному закладi спрямований на забезпечення балансу мiж процесами формування та процесами використання потен^алу вищого навчального закладу при реалiзацN шновацшних проеклв.

Отже, для вищих навчальних закладiв специфка управлшня портфелем iнновацiйних проектiв полягае у спрямованост не тiльки на досягнення фшансового результату, а й забезпечення потен^алу, який буде використаний пщ час реалiзацil наступних iнновацiйних проеклв портфелю. Саме ця вимога е основою визначення збалансованост портфелю шновацшних проек^в.

Збалансований портфель /нновац/'йних проект'т вищого навчального закладу - набiр шновацшних проек^в, реалiзацiя яких забезпечуе максимiзацiю зовнiшнiх фiнансових надходжень в умовах пщтримки балансу мiж процесами формування та використання потен^алу вищого навчального закладу.

Метою статп е розробка математичноТ моделi формування збалансованого портфелю шновацшних проеклв вищого навчального закладу.

Основн результати досл'дження. Математична постановка завдання визначення структури збалансованого портфелю шновацшних проеклв вищого навчального закладу вимагае введення таких характеристик шновацшних проеклв вищого навчального закладу.

Кожний проект j е N оцшюеться по к критерiях, оцшки a.m приймають

значення з множин Ат , m е K = {l,...,к}.

В силу дм положення про адитивнiсть оцшок [6, с. 86] оцiнка портфелю по кожному з критерив отримуеться пщбиттям пiдсумку оцiнок за даним критерiем по всiх проектах, як входять у портфель.

Позначимо через l - джерела фiнансування (фшансування завдяки грантам, конкретним замовником, державою, з внутршшх джерел вищого навчального закладу), l е L = {ГФ, ДФ, ЗФ, ВФ}.

Проекти, фшансування яких здшснюеться з l -го джерела, характеризуються

- обсягом фшансування c 7. При чому в процес моделювання слiд

користатися нормованим значенням цього показника. Нормування може здшснюватися у вщповщносп заздалегiдь визначеного нормативного значення

С,

обсягу фшансування, -, наприклад, - по вщношенню до максимального

C норм

рiвня C^, зафiксованого по кожному з джерел фшансування у попередньому

пер^ (наприклад, роц^--jj—;

Cl

max

- потен^алом p 7, що розраховуеться як середня оцшка привабливостi j -го

шновацшного проекту по показниках пщсистем «Потен^ал вищого навчального закладу» та «Стратепя розвитку вищого навчального закладу» [14].

4

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 4(24)

Позначимо через N0 сукупнють напрям1в наукових дослщжень, яка розроблюеться та розвиваеться у вищому навчальному заклад1, тод1 окремий напрям - пё е N0.

Розвиток кожного з напрям1в наукових досл1джень визначаеться стад1ею його життевого циклу, який у вщповщносл до основ стратег1чного управлшня [15, с. 116-119; 16, с. 169-173] визначае конкуренты переваги, джерела Тх формування та стратеги розвитку на основ! властивих напряму динам1чних змш.

Досл1дження системноТ динам1ки розвитку оргашзацш на основ! проектного пщходу, запропоноване в робот1 [17, с. 81-89], дозволяе здшснити п1дб1р вщповщних моделей управл1ння проектами та оргашзацшних зм1н на основ! напрям1в стратепчного розвитку. Прийняття р1шення щодо впровадження необхщних управл1нських д1й основане на моделюванн життевого циклу оргашзаци (б1знесу, напряму I т.1н.) з визначенням послщовносп критичних точок - точок б1фуркаци [18,с.68-72].

Отже, в процес формування збалансованого портфелю 1нновац1йних проект1в вищого навчального закладу необх1дно враховувати фазу життевого циклу розвитку кожного напрям1в наукових дослщжень для визначення рацюнального джерела фшансування в1дпов1дного шновацшного проекту (рис. 1).

Сьогодн1 в1дсутн1 ч1тк1 показники розвитку, вщслщкування яких у динамщ1, дозволило б визначити реальну фазу розвитку наукового напряму. Це питання е дуже важливим, але його слщ розглядати як самостшний напрям дослщжень. Тому у подальшому для кожного з наукових напрям1в дослщжень вищого навчального закладу у першому наближенн фази можна визначити експертним шляхом при пор1внян1 динамки змши стану наукових дослщжень вищого навчального закладу з кожного напрям1в.

Для цього введемо ваговий коефщ1ент розвитку наукового напряму, який визначае напрям дослщжень шновацшного проекту, упй, значення якого

змшюеться вщ 0 до 1 у залежносп вщ стад1Т розвитку пё-го наукового напряму дослщжень проекту.

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 4(24)

5

При проведены експертно'Т оцшки для визначення коефщiенту упй необхiдно

враховувати стан розвитку вщповщних напрямiв дослiджень у зовшшньому середовищi. Для цього можна використовувати iснуючi пiдходи [19-20].

У таблиц 2 зведенi результати експертних оцшок фаз життевого циклу наукового напряму дослщжень вищого навчального закладу у вщповщносп до розвиту напряму у зовшшньому середовищк

Таблиця 2

Значення вагового коефщieнту розвитку наукового напряму, упй

Фази життевого Фази життевого циклу наукового напряму у вищому

циклу навчальному закладi

наукового

напряму у зовшшньому ембрiональна зростаюча зрша стар^ча

середовищi

ембрюнальна 0,6 0,8 0,7 0,6

зростаюча 0,5 0,9 0,8 0,7

зр1ла 0,5 0,6 0,8 0,6

старюча 0,0 0,2 0,1 0,1

Крiм того, окремою характеристикою наукового напряму може бути його зовшшня оцiнка, яка зводиться до розрахунку коефiцiенту наповнення даного напряму а = ^ / \пс1, який враховуе два аспекти:

- внутршнш аспект - потенцшну можливiсть реалiзацil iнновацiйних проектiв даного напряму через бальну оцшку показника «Стан необхщно'Т ресурсноТ бази»

[14], ;

- зовнiшнiй аспект - попит на шновацшш проекти даного напряму, . Значення ^ може визначаеться непрямим методом (контент-аналiз).

Узагальнимо вищесказане, у -ий шновацшний проект вищого навчального закладу характеризуеться введеними критерiями: науковим напрямом дослщжень, нормованим обсягом фшансування, потен^алом.

У вiдповiдностi до встановлених критерив для кожного з проектiв введемо показник оцшки ефективност £

С

£ = ГпЛ —-Ру . (1)

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

норм

Цей показник враховуе оцшку шновацшних проектiв за критерiем потенцiалу та розвитку наукового напряму дослщжень, як визначають специфку портфелю iнновацiйних проектiв вищого навчального закладу, поряд з вартюною характеристикою - критерiем нормованого обсягу фшансування.

Портфель Q ^ N характеризуеться оцшкою його ефективностi £.

Завдання формування збалансованого портфелю шновацшних проеклв зводиться до знаходження оптимального за критерiем ефективност портфелю, який задовольняе встановленим обмеженням. Таким чином, цтьова функ^я матиме вигляд:

6

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 4(24)

^ тах . (2)

'пё] пё=1]=1

Перейдемо до дослщження можливих обмежень портфелю 1нновац1йних проект1в вищого навчального закладу.

По-перше, збалансований портфель шновацшних проект1в повинен задовольняти обмеженню за критер1ем потенц1алу, який вш дозволяе

4 N

реал1зувати ^^ру > Р, де Р - м1н1мальний потенц1ал портфелю

1=1 ]=1

1нновац1йних проект1в щодо розвитку вищого навчального; рг. - потенц1ал ] -го

проекту, що ув1йшов до I -го джерела фшансування, I = 1,4 тому, що множина Ь = {ГФ, ДФ, ЗФ,ВФ} складаеться з чотирьох р1зновид1в можливих на сьогодн джерел ф1нансування шновацшних проект1в вищого навчального закладу.

По друге, враховуючи той факт, що найб1льш1 досягнення вщбуваються на стиц1 наук, а також залежать вщ результативност1 науковоТ д1яльност1 окремих груп доктор1в та кандидат1в наук у р1зних напрямах, то виникае проблема ресурсного обмеження. Отже, для пё -го наукового напряму у вищому навчальному заклад1 повинен бути сформований вщповщний кадровий потенц1ал {Кпс!}, який представляе собою сукупн1сть кадр1в вищоТ квал1ф1кацГТ - доктор1в та

кандидат1в наук, як1 забезпечують дослщження у даному науковому напрямк

Слщ в1дзначити, що положення про адитивнють оц1нок мае силу й для ресурав - обсяг ресурс1в кожного виду, як1 необх1дн1 для реал1зацГТ портфелю проект1в, визначаються п1дбиттям пщсумку к1лькостей ресурс1в даного виду по вс1х проектах, як1 входять у портфель [6, с. 86].

N0

Таким чином, ресурсне обмеження мае вигляд ^^гпш — ^, де ^ -

пё=11=1

загальний обсяг ресурс1в портфелю шновацшних проект1в вищого навчального, ям можуть бути використан1 п1д час його реал1зацГТ; - обсяг I -го ресурсу, що

використано в шновацшних проектах пё -го наукового напряму.

Головним ресурсом шновацшних проект1в е кадровий потенц1ал, який включае доктор1в та кандидат1в наук, наукових сп1вроб1тник1в та студент1в, ям можуть бути залучен! до проведення дослщжень та виконання роб1т по шновацшних проектах портфелю. Слщ вщзначити, що ресурсне обмеження може бути вражено через мльмсть ос1б, ям мають в1дпов1дний науковий ступ1нь, звання або займають визначену вимогами проекту посаду. Але бтьш рацюнальним для вищого навчального закладу е визначення обсяпв ресурав через часов! показники.

По-трете, може бути накладене обмеження на загальну доходнють

4 N

портфелю шновацшних проект1в вищого навчального ^^g¡j > G, де О -

1=1 ]=1

плановий (встановлений) р1вень загальноТ доходност1; gl]. - доходн1сть ] -го проекту, що увшшов до I -го джерела фшансування.

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 4(24)

7

^м перелiчених обмежень за умови необхщносп можуть бути введенi будь-як iншi, наприклад, на тривалiсть реалiзацiТ портфелю iнновацiйних проектiв, строки початку та завершення реалiзацiТ iнновацiйних проеклв портфелю, прибутковiсть портфелю iнновацiйних проеклв i т.iн.

Для знаходження оптимального ршення моделi (2) доцiльно скористатися вщомими методами перебору або динамiчного програмування iз застосуванням графiчного представлення уах можливих портфелiв [21-22].

Пошук оптимального рiшення цiльовоТ функци (2) з урахуванням вже описаних обмежень також може здшснюватися за умови наявност додаткових обмежень на структуру самого портфелю проеклв по наявност вщповщних джерел фiнансування та обсяпв фiнансування з кожного джерела. Тобто виникае ще дектька обмежень, як повиннi бути врахованi пiд час пошуку оптимального рiшення.

Завданню формування збалансованого портфелю шновацшних проектiв вищого навчального закладу передуе необхщнють виршення задачi визначення прiоритетного джерела фшансування для кожного з проектiв, що потребуе розробки вщповщного методу.

Зпдно iз багатокритерiальною оцiнкою, запропонованою у робот [14], кожен з проеклв, який претендуе на включення у портфель, характеризуеться 16 показниками вщбору, що об'еднаш у чотири групи. ^м того, на основi експертноТ оцiнки пропонуеться визначити граничнi значення бальноТ оцiнки привабливостi iнновацiйного проекту у вщповщносп до джерела фшансування.

Визначення прюритетного набору iнновацiйних проектв портфелю вищого навчального закладу для юнуючого джерела фiнансування основане на застосуванн процедури ранжування, сутнiсть якоТ полягае у визначеннi приналежностi шновацшного проекту до вiдповiдного бального в^зку оцiнок кожного з джерел фшансування.

Для цього введемо штегральну функцш приналежностi

16

¿1 Ъ )=Т 2л , (3)

1=1

де I - джерело фiнансування, I е {ТФ, ДФ, ЗФ, ВФ};

^ = , £-2,..., ) - вектор-функцiя, яка може приймати значення 0 або 1 у залежност вщ того, чи належить бальна оцшка v;.. 1 -оТ ознаки у -го iнновацiйного проекту до вiдповiдного вiдрiзка граничних оцiнок Ьт ;ь]:

=|1, vJ1 ^Ьн,;ь];

^ [0, VI йЬ ;Ь ]

Функцiя Л1 може приймати значення у в^зку [0;1б]. Прiоритетне джерело фiнансування, I*, 1 -го шновацшного проекту визначаеться за максимальним значенням функци Л1, I * = шах{Я;}.

Запропонований метод визначення прюритетного джерела фшансування шновацшних проеклв портфелю вищого навчального закладу дозволяе на основi ранжування проектв упорядкувати джерела фшансування для подальшоТ оцшки

8

"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2007, № 4(24)

можливост включення кожного з проеклв у портфель з урахуванням юнуючих обмежень.

Висновки:

1. Уточнен поняття портфелю шновацшних проектiв виого навчального заладу, управлшня портфелем iнновацiйних проектiв виого навчального заладу, збалансований портфель шновацшних проек^в виого навчального заладу.

2. Розроблено математичну модель формування збалансованого портфелю шновацшних проеклв виого навчального заладу на основi максимiзацN показника ефективност портфелю, який враховуе характеристики потен^алу, нормованого обсягу фiнансування та коефiцieнт розвитку наукового напряму дослщжень.

3. Запропоновано метод визначення прюритетного набору iнновацiйних проектiв портфелю вищого навчального закладу для юнуючого джерела фшансування.

Л1ТЕРАТУРА

1. Качарян 1.С. Економ1чна стратег1я вищого навчального закладу за умов демограф1чноТ кризи: Автореферат дис. канд. економ. наук: 08.02.03 / Державна установа «1нститут економки та прогнозування НАН Укра'ши». - К., 2006. - 20 с.

2. Борзенко-М1рошн1ченко А.Ю. Мон1торинг якост1 осв1тн1х проект1в на основ! моделей системно' динамки: Дис. канд. техн. наук: 05.13.22 / Кшвський нац. ун-т буд. i арх. - К., 2007. - 221 с.

3. Потай И.Ю. Разработка функцональной модели системы управления качеством подготовки специалистов в вузе // Зб1рник наукових праць Нацюнального уыверситету кораблебудування. - Микола'в, 2006. - № 6 (411). - С. 72-81.

4. Гладка О.М. Пор1вняльний анал1з програмних продукпв з управлшня проектами для планування та управлшня осв1тн1ми проектами // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ 1м. В.Даля, 2006. - № 1(17). - С.45-50.

5. Кошкин К.В., Зимина И.А., Кошкина Л.Л., Чубчик Т.Т. Управление конкурентоспособными проектами учебных заведений // Тези доповщей м1жнародноТ конференци "Управлшня проектами в умовах глобал1заци знань". Вщповщальний за випуск С.Д. Бушуев. - К.: КНУБА, 2006. - С. 100.

6. Матвеев А.А., Новиков Д.А., Цветков А.В. Модели и методы управления портфелями проектов. - М.: ПМСОФТ, 2005. - 206 с.

7. Воропаев В.И. Управление проектами в России.- М.: Аланс, 1995.-225 с.

8. Арчибальд Р. Управление высокотехнологичными программами и проектами. - М.: ДМК Пресс, 2002. - 464 с.

9. Мазур И.И., Шапиро В.Д., Ольдерогге Н.Г. Управление проектами: Учеб. пособие для вузов. - М.: ЗАО «Издательство «Экономика», 2001. - 574 с.

10. Тесля Ю.Н., Потай И.Ю. Модель мультипроекта модернизации системы управления качеством подготовки специалистов в вузах всех уровней аккредитации // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: Вид-во СНУ 1м. В.Даля, 2006. - № 2(18). - С.72-85.

11. Потай 1.Ю. Модел1 i структури мультипроекта модершзаци системи управлшня якютю подготовки спец1алют1в з вищою осв1тою: Автореферат дис. канд. техн. наук: 05.13.22 / Нацюнальний уыверситет кораблебудування 1мен1 адм1рала Макарова. - Микола'в, 2006. - 23 с.

12. Стратегическое управление: Учеб. для студентов вузов, обучающихся по специальности 061100 «Менеджмент орг.» / А.Л.Гапоненко, А.П.Панкрухин. - 2-е изд., стер. М.: Изд-во ОМЕГА - Л, 2006. - 464 с.

13. Маслов В.И. Стратегическое управление персоналом в условиях эффективной организационной культуры: Учебник. - М.: Издательсмтво „Финпресс", 2004. - 288 с.

14. Асша Н.С. Модель критер1альноТ оцшки показнигав вщбору шновацшних проект1в вищого навчального закладу // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ 1м. В.Даля, 2007. - № 2(22). - С.52-62.

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 4(24)

9

15. Белошапка В.А., Загорий Г.В. Стратегическое управление: принципы и международная практика. - Учебник / Под ред. В.А. Белошапки. - К.: Абсолют-В, 1998.

- 352 с.

16. Виханский О.С. Стратегическое управление: Учебник. - М.: Экономистъ, 2004. - 296 с.

17. Бабаев И.А. Инновационная технология в управлении программами развития организаций на основе генетической модели проектов: Дис. докт. техн. наук: 05.13.22 / КиТвський нац. ун-т буд. I арх. - К., 2006. - 332 с.

18. Бушуева Н.С. Модели и методы проактивного управления программами организационного развития: монография. - К.: Наук. св1т, 2007. - 199 с.

19. Калюжний В.В. Оперативная оценка экономического состояния различных отраслей промышленности с помощью мегамассивов информации // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ ¡м. В.Даля, 2004. - № 3(11).

- С.160-167.

20. Калюжный В.В. Оценка экономического состояния отрасли на основе анализа информационной активности специалистов // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ ¡м. В.Даля, 2005. - № 1 (13). - С. 133144.

21. Бурков В.Н., Квон О.Ф., Цитович Л.А. Модели и методы мультипроектного управления.

- М., 1997 (Препринт / Институт проблем управления). - 62 с.

22. Зайченко Ю.П. Исследование операций. - К.: Выща шк., 1988. - 552 с.

Стаття надмшла до редакцп 14.10.2007 р.

10

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 4(24)

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.