Системне бачення зовнішніх проектних взаємодій Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Посилання на статтю_

Тiмiнський О.Г. Системне бачення зовншых проектних взаемодш / О.Г. Тiмiнський, О.В. Бондарчук // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. -Луганськ: вид-во СНУ iм. В.Даля, 2008. - № 1(25). - С.12-18._

УДК 658.336.8

О.Г. ^мшський, О.В. Бондарчук

СИСТЕМНЕ БАЧЕННЯ ЗОВН1ШН1Х ПРОЕКТНИХ ВЗАСМОД1Й

Розгляданi проблемнi областi взаемодп дуалу «проект-оточення», чинники, якi призводять до виникнення проблемних областей. Сформульовано пщходи до нейтралiзацN негативних дм елементiв оточення на проект. Визначено стмга стани проектних взаeмодiй, розроблено методи мониторингу стiйких станiв. Рис. 1, табл. 1, дж. 12.

Ключовi слова: взаeмодiя «проект-оточення», елемент оточення, генетичний пщхщ, пщхщ проактивного управлiння, транзакцiйний пщхщ, стiйкi стани проекту, монiторинг стмких станiв проекту.

А.Г. Тиминский, О.В. Бондарчук

СИСТЕМНОЕ ВИДЕНИЕ ВНЕШНИХ ПРОЕКТНЫХ ВЗАИМОДЕЙСТВИЙ

Рассмотрены проблемные области взаимодействия дуала «проект-окружение», причины, приводящие к возникновению проблемных областей. Сформулированы подходы к нейтрализации негативных влияний элементов окружения на проект. Определены устойчивые состояния проектных взаимодействий, разработаны методы мониторинга устойчивых состояний. Рис. 1, табл. 1, ист. 12.

A.G. Timinsky, E.V. Bondarchyk

SYSTEM VISION OF THE PROJECT EXTERNAL INTERACTIONS

Problem aspects of the dual "project-surrounding" interactions and these aspects factors are considered. Approaches to neutralization negative influences of the project surrounding elements are formulated. Stable states of the project interactions are defined; methods for their monitoring are developed.

Постановка проблеми. Сучасне конкурентне оточення проекту може характеризуватися рiзними показниками, ям у сукупност складають систему взаемовщносин «проект-оточення», притаманну нишшньому етапу розвитку соцiально-економiчноТ системи.

У зв'язку з штегра^ею УкраТни до св^ових ринш, що, в першу чергу, пов'язано з нещодавшм вступом УкраТни до Св^овоТ оргашзаци торпвл^ i економiчними мехашзмами, якими повинна бути пщкртлена така штегра^я, а також з перспективами европейськоТ економiчноТ iнтеграцiТ, пов'язаноТ з членством у eвросоюзi, i необхiднiстю формувати ТТ пщфунтя, економiчна система УкраТни повинна розроблювати i втiлювати в життя важелi забезпечення стшкосп i конкурентоспроможностi своТх пщприемств.

"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2008, № 1(25)

1

У цьому УкраТ'ш повинен стати у нагодi и геополiтичний i стратегiчний потенцiал, який необхiдно вмiло i виважено реалiзовувати на свою користь, перетворюючи ризики i спiрнi питання у економiчнi i конкурентнi переваги.

У зв'язку з цим актуальною постае проблема створення механiзмiв ефективноТ взаемодГТ украТнських проектiв з елементами зовшшнього оточення.

Невирiшена ранiше частина проблеми. До проектних взаемодш застосовувалися рiзнi пiдходи класифiкацiТ та методики взаемодГТ. Але до цього часу не побудована системна модель взаемодш проекту iз зовншшм оточенням, яка б враховувала компенсаторы впливи на чинники i наслщки негативних аспек^в взаемодГТ.

Мета роботи. Аналiз проблемних областей взаемодГТ дуалу «проект-оточення», визначення чинникiв, якi призводять до виникнення проблемних областей, формулювання пiдходiв до нейтралiзацiТ негативних дiй елемен^в оточення на проект. Визначення стшких станiв проектних взаемодiй, розробка методiв монiторингу стiйких станiв.

Анал'з останнiх досягнень / публ'шацш. В роботах вiтчизняних i зарубiжних вчених [1-3] розроблен методи визначення взаемодiй «проект-оточення». В [1] наведена детальна класифка^я елементiв оточення i визначен тiльки основнi напрямки взаемодiй Тх з проектом. Iншi джерела [2] подають бiльш вузьку систему класифкаци принагiдно до галузевого застосування. В деяких джерелах [3-4] ттьки сформульован зацiкавленi сторони, але не надаш основи формалiзацiТ Тх взаемоди.

Основний матер'тл досл'дження. Взаемодiя «проект-оточення» носить складний комплексний характер, у основi ^е'Т взаемоди лежать властивостi проекту, з одного боку, оточення, з другого, i взаемо вщповщнють цих властивостей - з третього.

З точки зору теорГТ i практики, юнуе досить мало iдеальних моделей, коли оточення з його цтями i задачами вiдтворюе цiлi i задачi проекту, тобто е комплiментарним до проекту.

Навпаки, у бшьшосп випадкiв оточення конфлiктуе з проектом у розрiзi реалiзацiТ рiзних задач i досягненнi рiзних цiлей.

З ^еТ' ситуаци виникае множина невщповщностей, яку назвемо множиною проблемних областей дуалу «проект-оточення».

Сформулюемо найбiльш вагомi проблемнi областi за Тх здатнютю впливати на проект:

1) психолопчне несприйняття оточенням (елементом оточення) проекту в цтому або визначених його елеменлв;

2) норми законодавства (чи регламентуючих документiв центральноТ або мюцевоТ' влади), що заперечують або заважають досягненню оджеТ' або декiлькох цтей проекту;

3) соцiальна невiдповiднiсть цтей, задач або методiв Тх досягнення у проект морально-етичним нормам сусптьства;

4) область конкурентних задач (конфлкт iнтересiв елемента оточення з проектом з причини конкуренци);

5) особистий конфлкт керiвництва зацiкавленоТ сторони (елементу оточення) з керiвництвом проекту.

Далi визначимо множину можливих чинникiв, що призводять до виникнення проблемних областей:

1) будь-який проект народжуеться та реалiзуеться для змши оточення;

2) оточення на час виникнення та реалiзацГТ проекту мае свою консервативну структуру;

2

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2008, № 1(25)

3) консервативна структура оточення не завжди швидко I добре пщлягае змЫ;

4) консервативна структура оточення досить часто в рамках самозахисту чинить спротив змшам;

5) будь-яка спроба створення позитивно! взаемоди з боку проекту може призвести до неусшху проекту вже на початкових його етапах;

6) вщсутнють при цьому при всьому мехашзму компенсаци негативних ефект1в взаемоди дуалу «проект-оточення».

Таким чином, в результат! дм чинник1в виникають проблемн1 област1, як1 необхщно тим чи 1ншим чином нейтрал1зувати. Для нейтрал1заци впливу проблемних областей на проект, можна запропонувати дектька п1дход1в.

Генетичний пдхд. Створюеться генетична модель проекту, що вщтворюватиме його генотип I фенотип, а також генетична модель кожного елементу оточення I, якщо це можливо, оточення в цтому. Знаходиться множина домшантних хромосом [5]. Будуеться I використовуеться дозволяючи правило сп1впад1ння певно! ктькосп хромосом (наприклад, воно повинно бути >90%). Якщо елемент оточення не вщповщае дозволяю чому правилу, необхщно розробити мехашзм пристосування до нього в тш к1лькост1 хромосом, що роздтяе елемент оточення в1д вщповщносл дозволяю чому правилу. Механ1зм пристосування повинен мютити методи, модел1 I шструменти впровадження упереджу вальних дш по недопущенню негативного впливу елемента оточення на проект. Пщхщ розроблений в роботах [5-8].

П'дх'д проактивного управлння. Проактивне управлшня розум1еться як управлшня з урахуванням прогнозу розвитку системи в майбутньому. В рамках проактивного управлшня створюються модел1 катал1затор1в I 1нг1б1тор1в зростання, модел1 горизонпв бачення, каскадн1 модел1 зростання, а також, що особливо важливо, моделюються кризов! явища в розвитку оргашзацш. П1дх1д розроблений в роботах [9-12].

Транзакцйний пдхд. Розроблюваний пщхщ полягае в визначенш кожно! взаемоди (транзакци) проект-оточення, формал1заци тако! взаемоди, визначенш множини взаемод1й I !х анал1з1: формулюванн1 домшантно! множини сп1впад1ння, критично! множини несп1впад1ння, розробц1 достатн1х вплив1в (зустр1чних транзакц1й) з метою нейтрал1заци вплив1в елемент1в оточення I !х насл1дк1в.

Описане можна про1люструвати загальною схемою (рис. 1).

Загалом, кожен проект необхщно розглядати, а також управляти ним, враховуючи оточення, в якому вш юнуе. Те, що ефективно працюе в одному проект! I в певному оточены, може виявитись неефективним в шшому проект! та в шшому оточены. В багатьох випадках проекти стикаються з труднощами I втрачають очкувану ефективнють через те, що !х ц1л1, оргашзацшна побудова та методи управлшня несумюш або конфлктують з ключовими (домшантними) елементами оточення. Усп1х проекту часто визначаеться не сттьки розподтом обов'язк1в та ресурс1в, ск1льки створенням найбтьш працездатно! структури зв'язк1в р1зних внутр1шн1х частин проекту 1з зовшшшми його учасниками. До зовн1шн1х учасник1в можна в1днести м1сцев1, рег1ональн1 та нацюнальш державн1 орган1зац1Т, постачальник1в продукци I послуг та користувач1в результат1в проекту. Але найб1льш важливими у цьому перелку е особи або оргаызаци, як1 отримують в1д проекту максимальну користь або прибуток, I т1, на яких в1н впливае найбтьш значним чином, тобто бенефщ1ари проекту. Не вс1 елементи в оточены проекту е вир1шальними для його усшху. Систематичний огляд оточення для виявлення ключових дшових ос1б I фактор1в - важлива функц1я менеджера та вс1еТ команди проекту.

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2008, № 1(25)

3

Рис. 1. Загальна схема компенсаторно! взаемодп дуалу «проект-оточення»

Проблемна область

В результат! взаемоди проекту з оточенням, виникають стшки стани, як1 характеризуются певними факторами, що так чи шакше впливають на проект. 1х можна под1лити за такими ознаками:

1) там, що позитивно впливають на проект;

2) там, що негативно впливають на проект;

3) там, що не впливають на проект;

4) там, що позитивно впливають на проект, але негативно - на шший проект програми (або портфелю проект1в);

5) там, що негативно впливають на проект, але позитивно - на шший проект програми (або портфелю проект1в);

6)там, характеристику впливу яких на проект визначити складно (недостатньо даних або вплив мае складний характер).

Ближшм оточенням проекту, яке здатне впливати на нього е внутр1шне середовище само! оргашзаци. Воно складаеться з наступних чиннимв:

- оргашзацшна структура, не порушуючи цтюносп I враховуючи вплив яко!, повинен здшснюватись проект;

- задачу частину яких повинен взяти на себе проект;

4

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2008, № 1(25)

- технологи, як1 можуть принципово в1др1знятися в1д проектних I що потребуе перегляду основних пщход1в до здшснення виробництва;

- кадровий потенц1ал, який знаходиться пщ впливом проекту, що спричиняе реакцш на нього, готовнють або небажання його п1дтримувати.

Зовшшне середовище як в1ддалене оточення проекту представляе собою не сукупнють фактор1в, а складну систему, оск1льки його фактори пов'язаш м1ж собою, воно рухливе I в ньому вщбуваються зм1ни, мае м1сце невизначен1сть (турбулентнють). Для зниження невизначеност1 зовн1шнього середовища необхщно:

- найб1льш повно охарактеризувати оточення проекту;

- встановити фактори, ям мають вщношення до проблеми, та групу учаснимв;

- встановити природу невизначеност та 1мов1рн1сть того, що деям поди будуть розвиватися непередбачено;

- визначити стушнь впливу на проект контролю учаснимв та фактор1в оточення;

- встановити потенцшш проблеми (високу залежнють, високий ризик, низьку вщдачу в1д контролю та шш.).

Для усп1шного зд1йснення проекту е важливим зд1йснення мон1торингу. Т1 стани, ям мають негативну складову впливу, потребують здшснення першочергового мон1торингу. Для невизначених сташв мон1торинг повинен проводитися постшно, I лише для сташв позитивного та нейтрального вплив1в мон1торинг може зд1йснюватися з деякою визначеною перюдичнютю (табл.1).

Таблиця 1

Мошторинг стiйких станiв впливу

№ з/п Стушнь важпивосл для мошторингу Стани, що вщповщають ступеню важпивостi Основний акцент мошторингу

1 Першочерговий монiторинг 2,5 Нейтралiзацiя негативного впливу

2 Постмний монiторинг 4,6 Упередження негативного впливу

3 Перiодичний монiторинг 1,3 Можлива змша стану

Кожен проект мае поточний стан, який буде змшюватися упродовж його життевого шляху. Потр1бно пост1йно в1дстежувати проект, якщо ми хочемо швидко реагувати на несприятлив1 зм1ни та можливост1, ям з'являються.

Першочерговий монiторинг зд1йснюеться тод1, коли виникають непередбачен1 проблеми. 1нод1 в1дбуваються поди (наприклад зм1на пол1тики зац1кавлених ос1б проекту або прийняття нового законодавчого акту) ям можуть створити для команди впровадження проекту тимчасов1 труднощк Якщо команда менеджер1в передбачила ц1 зм1ни, вона легко впораеться з ними, I першочерговий мошторинг допоможе !й нейтрал1зувати !х негативн1 насл1дки (впливи) на проект. Першочерговий мошторинг д1е як "швидка допомога" в проект!.

По^йний монiторинг проекту означае саме те, що припускае його назва. Команда менеджер1в постшно вщстежуе стан проекту шляхом автоматизованого збору показнимв, перегляду проекту, а також використовуе усш вщгуки учаснимв проекту.

При здшсненш постшного мон1торингу можливо побудувати управл1нську д1яльнють, виходячи з актуальних, точних факт1в. Також в1н дозволяе виявляти проблеми на раншх етапах, а це дае можпивють впровадити заходи по

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2008, № 1(25)

5

виправленню ситуацп якомога скорiше. Завдяки цьому можна зберегти проект або при необхщносп вiдмовитись вiд нього рашше, нiж зростуть збитки, або проект перейде до зони критичного (катастрофiчного) ризику.

Перюдичний монiторинг - це спостереження за проектом в контрольних точках. Контроль здшснюеться в кшщ кожноТ ггерацп. Це дозволяе впевнитися, що розроблен заходи задовольняють актуальним вимогам зацкавлених осiб, а стан проекту може бути щентифкований як добрий. Разом з тим, необхщно виявити дтянки полтшення та вщм^ити успiхи.

Перспективи подальших досл'джень. Мехашзми реалiзацiТ генетичного пiдходу i пщходу проактивного управлiння достатньо формалiзованi i розробленi. Цiкавим i перспективним видаеться розробка транзакцшного пiдходу нейтралiзацiТ негативних впливiв елементiв оточення на проект i подолання наслiдкiв таких впливiв.

Висновки. На основi використання рiзних пiдходiв до прогнозування, врахування негативних впливiв зовнiшнього оточення на проект будуеться ефективна система пщтримки прийняття ршень для керiвництва проектiв, яка слугуе вагомим важелем i аргументом доведення своеТ позици iнвесторам i замовникам проекту. Наукоемнi i практично обфунтоваш управлiнськi рiшення, що приймаються на основi врахування численних i багатовекторних впливiв, здатнi забезпечити устх реалiзацiТ проектiв i Тх портфелiв i забезпечення мiцних пiдвалин для становлення i стiйкого розвитку проектно-орiентованоТ системи управлiння народного господарства як фундаменту для рiвноправноТ евро- та св^овоТ штеграци УкраТни.

Л1ТЕРАТУРА

1. Рассел Д. Арчибальд Управление высокотехнологичными программами и проектами. - М.: ДМК Пресс, 2004. - 472 с.

2. Мазур И.И., Шапиро В.Д., Ольдерогге Н.Г. Управление проектами / Под. общ. ред. И.И.Мазура. - М.: Омега-Л, 2004. - 664с.

3. Бушуев С.Д., Бушуева Н.С. Управление проектами: Основы профессиональных знаний и система оценки компетентности проектных менеджеров (National Competence Baseline, NCB UA Version 3.0). - К.: 1Р1Д1УМ, 2006 - 208 с.

4. Т1м1нський О.Г. Модель формалЬацп цтей зацкавлених стор1н в проектах з турбулентним оточенням // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганск: Вид-во СНУ iм. В. Даля, 2006. - №4 (20). - С.35-39.

5. Т1м1нський О.Г. Деяк аспекти формування генетичного коду проектного менеджера у вщповщност до умов проекту при портфельному управлшш // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганск: Вид-во СНУ iм. В. Даля, 2007. -№1 (21). - С.49-57.

6. Иманов К.С., Бабаев И.А. Моделирование согласования интересов сторон в управлении проектами// Управление проектами и программами: Сб.науч.тр. - Москва: Издательский дом Гребенникова, 2006. - № 3(07). - С. 222-223.

7. Бабаев И.А., Бушуева Н.С. Определение успешности проекта на основе генетического анализа// Известия Национальной Академии Наук Азербайджана. Серия Физико-Математических и технических наук. Информатика и проблемы управления. - Баку: Изд-во «Элм», 2006. - № 2. - С. 132-136.

8. Бабаев И.А. Управление программами развития организаций на основе генетической модели проекта. - К: Наук.св1т., 2005. - 164 с.

9. Бушуев С.Д., Бушуева Н.С. Проактивное управление ппрограммами организационного развития // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганск: Вид-во СНУ iм. В. Даля, 2006. - №2(18). - С.22-30.

10. Бушуев С.Д., Бушуева Н.С., Амирханова Г.З. Механизмы формирования доверия в системах проактивного управления программами организационного развития // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганск: Вид-во СНУ iм. В. Даля, 2006. - №3(19). - С. 15-23.

6

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2008, № 1(25)

11. Бушуев С.Д., Бушуева Н.С. Проактивное управление программами организационного развития // Управление проектами и программами. - М.: СОВНЕТ, 2007. - № 4(12). -С. 270-282.

12. Бушуев С.Д., Бушуева Н.С. Проактивное управление программами организационного развития // УправлЫня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганск: Вид-во СНУ iм. В. Даля, 2006. - №2(18). - С. 22-30.

Стаття надмшла до редакцп 20.01.2008 р.

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2008, № 1(25)

7