CC BY
4
ШС 005:338.28
Б01: 10.15587/2312-8372.2018.129208
РОЗРОБКА МОДЕЛ1 1НФОРМАЦШНО1 ПЛАТФОРМИ УПРАВЛ1ННЯ ПРОЕКТАМИ ЗНЕШКОДЖЕННЯ П1ДВОДНИХ ПОТЕНЦ1ЙНО НЕБЕЗПЕЧНИХ ОБ'СКТЮ
Грицаенко М. Г.
Об'ектом дослгдження е процеси управлтня створенням гнформацгйного забезпечення проектгв знешкодження тдводних потенцгйно небезпечних об'ектгв. У таких проектах циркулюють складш гнформацгйнг потоки на всгх фазах Хх життевого циклу, тому Хх структурування та визначення складових е важливою частиною продукту проекту. Одним з найбгльш проблемних мгсць е вгдсутнгсть науково обхрунтованих рекомендацгй щодо створення гнформацгйно'Х платформи проектгв знешкодження тдводних потенцгйно небезпечних об'ектгв, що ускладнюе управлтня проектами як на стадг'Х Хх планування, так г на стадг'Х виконання.
В ходг дослгдження на основг залучення успшних практик управлгння проектами створення складноХ техники розроблено перелгк органгзацгй-учасникгв, залучених до проектгв знешкодження тдводних потенцгйно небезпечних об'ектгв, та визначено основних споживачгв гнформацг'Х цих проектгв. Це утворило науково-методологгчне пгдгрунтя для розробки моделг гнформацгйно'Х платформи проектгв знешкодження тдводних потенцгйно небезпечних об'ектгв та для структуризацг'Х основних видгв Хх гнформацгйного забезпечення.
Модель гнформацгйно'Х платформи управлгння проектами тдводних потенцгйно небезпечних об'ектгв запропонована у складг технгко-технологгчно'Х, органгзацгйно'Х та економгчно'Х гнформацгйних платформ. У сукупностг вони утворюють ¡нструментальну основу для розробки прикладного програмного забезпечення управлтня проектами очищення акваторгй держави в1д тдводних потенцгйно небезпечних об'ектгв.
Створена у робота наукова методологгя розробки моделг гнформацгйно'Х платформи спрощуе планування гнформацгйно'Х складово'Х таких проектгв, як завдання загальнодержавного значення.
У поргвняннг з аналоггчними вгдомими пгдходами до процесгв управлтня складними проектами цей утворюе повну множину стейкхолдергв проектгв I забезпечуе урахування гнформацгйних потреб всгх учасникгв проектгв знешкодження тдводних потенцгйно небезпечних об'ектгв на акваторгях держави.
У цглому, запропонована модель гнформацгйно'Х платформи управлтня проектами знешкодження тдводних потенцгйно небезпечних об'ектгв дае змогу спростити процеси планування гнформацгйного забезпечення таких проектов та пгдвищити загальну ефективнгсть Хх планування та реалгзацг'Х.
Ключовi слова: управл1ння проектами, тдводт апарати, ¡нформацтт модели засоби морськоХ робототехмки, знешкодження тдводних потенц^йно небезпечних об'ектгв.
1. Вступ
Серед основних завдань, як обумовлюють дiяльнiсть Державно!' служби з надзвичайних ситуацш Укра!ни (ДСНС), особливе мюце займають завдання, як пов'язанi iз знешкодженням пiдводних потенцшно небезпечних об'екпв (ППНО) [1]. Актуальнють вирiшення завдань знешкодження ППНО пов'язана з можливим суттевим негативним впливом результату виникнення надзвичайно! ситуацii вщ ди ППНО на соцiально-економiчний розвиток та стан шдприемств, окремого регюну або держави в цiлому. До основних об'екпв, що потребують захисту вщ можливого впливу дii ППНО, вщносяться об'екти морськi та рiчковi порти, гiдроелектростанцii, морськi стацiонарнi платформи та трубопроводи, зони вщпочинку тощо.
1снуюча проблема ефективного виконання завдань iз знешкодження ППНО пов'язана, перш за все, з необхщнютю виршення питань вдосконалення iснуючоi системи планування та виконання тдводних робгг [2].
Одним з напрямюв вирiшення ще! проблеми слiд вважати впровадження в дiяльнiсть пiдроздiлiв ДСНС методiв та моделей теорп проектного управлiння [3]. Зокрема, актуальною на цей час е наукова задача розробки моделей шформацшного забезпечення проеклв знешкодження ППНО як теоретично! основи !х своечасного та яюсного в. он ня.
2. Об'ект досл1дження та його технолопчний аудит
Об'ектом дослгдження е процеси управлшня створенням iнформацiйного забезпечення проеклв знешкодження ППНО. Такi проекти мають загальнодержавне значення та характеризуются широким перелiком залучених загальнопромислових тдприемств, спецiалiзованих органiзацiй, наукових установ та оргашв державно! влади й мюцевого самоврядування. У таких проектах циркулюють складнi iнформацiйнi потоки на вшх фазах !х життевого циклу - вщ iнiцiацii i до завершення. Так, при плануваннi та виконанш проектiв знешкодження ППНО, створюеться та циркулюе iнформацiя:
- про тдводне обстеження визначених акваторiй;
- про формування експедицшного пiдроздiлу ДСНС Укра!ни та його розгортання на морськш акваторii та/чи прибережнiй територii для виконання комплексу робгг по очищенню акваторiй вiд ППНО;
- про документування виявлених ППНО;
- про результати мошторингу (шспектування) ППНО вщ моменту !х виявлення i до моменту знешкодження;
про обгрунтування i розробку морських технологiй знешкодження (нейтратзащ!) ППНО;
про документування результатiв очищення акваторii вiд ППНО для складання заключного звiту по проекту;
- про завершення проеклв очищення акваторп та передачi ïï у використання органам мюцевого самоврядування.
Одним з найбшьш проблемних завдань управлшня проектами знешкодження ППНО е вiдсутнiсть единоï' науково обrрунтованоï' методологiчноï основи для побудови шформацшного поля для таких проеклв. Структуризашя шформацп', яка циркулюе у таких проектах, дасть змогу формалiзувати процес управлiння iнформацiйною складовою проектного менеджменту та бiльш повно задовольнити iнформацiйнi потреби всiх учасниюв проектiв виявлення та знешкодження ППНО.
3. Мета i задачi досл1дження
Метою дослгдження е розробка моделi iнформацiйноï платформи управлiння проектами знешкодження тдводних потенцшно небезпечних об'екпв як теоретично!' основи тдвищення ефективносп ix планування та реалiзацiï.
Для досягнення поставленоï мети необxiдно розв'язати наступш задачi:
1. Визначити типовий перелш пiдприемств i органiзацiй, якi е учасниками проеклв знешкодження ППНО та спожитячами шформацп' про m проекти.
2. Розробити структуру моделi iнформацiйноï платформи проектiв знешкодження ППНО та синтезувати шформацшш моделi ïï складових як теоретичну основу ïx ефективного планування.
4. Досл1дження 1снуючих р1шень проблеми
Серед основних етапiв робгг за проектом слiд вважати етап створення моделi iнформацiйноï' платформи, яка забезпечить команду i стейкхолдергв проекту необхгдними шформацшними ресурсами [4, 5]. В кшцевому результат це дасть змогу ефективно управляти формуванням проекту та його реалгзацгею.
Розробка шформацшних платформ проеклв передбачае наступш вгдомг тдходи та положення:
- головним фактором, що впливае на моделювання шформацшних платформ, е предметна область управлшня [6];
- особливе мгсце при моделюванш шформацшних платформ займають процеси забезпечення достовгрностг та доступност створюваноï' шформацп', ïï використання, поширення та архГвац^' в ходг формування i реалгзацп проеклв i програм [7];
- до особливостей шформацшного поля проеклв та програм можна вщнести одночасну присутнють детермтовано^ ймовiрнiсноï' i власне неповноï' iнформацiï' [8], при цьому в ймовгршснш шформацп' слгд видшяти ймовгршсно-повну i ймовiрносно-неповну iнформацiю;
- одним з важливих елементiв, що характеризуе ефектившсть iнформацiйноï' платформи при управлiннi проектами, слад вважати припустимий рiвень похибки шформацп', який визначаеться прийнятими тдходами агрегування, похибкою вимiрювань та ш ;
на ргзних етапах життевого циклу проекту припустимий рiвень похибки для одного i того ж елемента проекту може гстотно вгдргзнятися.
На сучасному еташ розвитку шформацшних платформ та вщповщних iнформацiйно-управляючих систем ïx розробка проводиться на ochobï розподшеного iерарxiчного ланцюжка: мiждержавний рiвень, рiвень держави, рiвень пiдвiдомчиx i регюнальних систем, корпоративних шформацшно-керуючих систем [9]. При цьому, оргашзашя комушкацш здшснюеться через рiзнi канали зв'язку, з використанням графоаналiтичниx моделей, що включають в себе геоiнформацiйнi системи та штегроваш в них моделi прийняття рiшень [10].
При формуванш iнформацiйноï платформи проектiв знешкодження ППНО слiд враховувати ïx класифiкацiю [11], яка дозволяе на основi попередньо виконаноï iдентифiкацiï визначати iнформацiйнi потреби в техшко-теxнологiчниx показниках засобiв пошуку та теxнологiяx знешкодження.
Для визначених координат знаходження ППНО при формуванш шформацшно1' платформи проекту слщ використовувати наявнi:
- iнформацiйнi ресурси щодо метеорологiчниx та гiдрологiчниx умов в райош проведення робiт [12];
- шформацшш масиви щодо оточуючого середовища проекту [13] тощо.
Однак, як показав виконаний анаиз, iснуючi iнформацiйнi платформи для
проектiв знешкодження ППНО е недостатньо структурованими та повними за змютом i не дають змоги комплексно виршувати завдання iнформацiйного забезпечення проекту [14].
5. Методи дослщжень
Розробку iнформацiйноï платформи управлшня проектами знешкодження ППНО виконано на пiдставi системного пiдxоду [15], використання якого дае змогу виокремити iснуючi проблеми, сформувати адекватну постановку дослщжень, синтезувати ефективш вирiшення поставленого завдання.
У вщповщност до предметного поля дослщження формування iнформацiйноï платформи проеклв знешкодження ППНО розглядаеться у взаемозв'язку структурно-параметричних об'еклв захисту вщ ППНО та теxнiчниx показникiв обладнання ДСНС. Обов'язковим е також урахування технологш, що використовуються при проведенш пiдводно-теxнiчниx робiт, органiзацiйноï структури служби ДСНС, метеоролопчних та гiдрологiчниx умов в райош проведення проеклв знешкодження ППНО тощо.
В основу дослщження покладеш термiнологiчнi визначення теорп управлшня проектами, ïï основнi принципи та положення [3].
6. Результати досл1дження
Досвщ автора в управлiннi проектами знешкодження ППНО свщчить, що основними учасниками таких проеклв слiд вважати (рис. 1):
- органи державно!' влади;
- органи мюцевого самоврядування;
ДСНС Украши;
Головнi управлiння ДСНС Украши;
служби та шдроздши ДСНС;
- тдприемства та оргашзацп, функцiонування яких пов'язане з потенцшною загрозою вгд дп ППНО;
- пiдприемства та оргашзацп, як знаходяться в зош потенцiйноï загрози вгд дп ППНО;
- державш та громадсью об'еднання;
- засоби масовоï iнформацiï; метеоролопчна служба; науково-дослiднi установи; команда проекту.
ДСНС Украши
Головш управлшня ДСНС Украши
Служби та тдроздши ДСНС Украши
Пщприемства та
оргашзацп, функцюнування яких пов'язане з
постшною загрозою вщ дш ППНО
Метеоролопчна служба
Органи державноï влади
Органи мюцевого самоврядування
Державш та громадсью об'еднання
ПРОЕКТ ЗНЕШКОДЖЕННЯ ППНО
Команда проекту ,нешкодження Ш1НО
Засоби масовох шформацп
Пщприемства та
оргашзацп, функцюнування яких пов'язане з
постшною загрозою вщ дш ППНО
Науково-дослщш установи
Рис. 1. Основш учасники проеклв знешкодження тдводних потенцiйно
небезпечних об'екпв
Наявнiсть у складi основних учасниюв проектiв знешкодження ППНО органiв державноï влади та мiсцевого самоврядування, ДСНС Украши, Головних управлшь ДСНС Украши, служб та шдроздшв ДСНС, регламентуеться на законодавчому р1вш. До основних учасниюв проектiв вiднесено також тдприемства й оргашзацп, як знаходяться в зош потенцiйноï загрози вщ ППНО та функцюнування яких пов'язане з потенцшною загрозою вщ дп ППНО. Це обумовлено необхщшстю ï^ учасп у плануваннi та, за необхщшстю, у реалiзацiï окремих етапiв робл по знешкодженню ППНО.
Метеоролопчна служба та науково-дослщш установи забезпечують своею участю у проектi виршення питань гiдрометеорологiчного iнформацiйного забезпечення, обгрунтування органiзацiйних та технiчних рiшень тощо.
У вiдповiдностi до iснуючих нормативно-законодавчих акпв, а також успiшних практик виконаних проекив, структура iнформацiйноi платформи I1 для у-го проекту базуеться на визначенш наступноi множини шформацшних потреб I/ учасникiв проеклв та програм [6]:
1Р1 = л = 1( и 1{ и II и ,
де 1(, II, II, II - множини шформацшних потреб учасниюв проекту, необхщних при створенш продукту проекту на рiзних фазах його життевого циклу, вщповщно: на фазах шщаци, планування, реалiзацii та завершення проекту вщповщно.
Iнформацiйнi потреби учасникiв проекту роздшеш на три основнi групи, як утворюють вiдповiднi iнформацiйнi платформи техшко-технолопчного (Т), економiчного (Е) та органiзацiйного (О) характеру:
11 = Цт и 11Е и Ц'°;
12 = I2т и 1 и 1;
II = IIт и Ц'Е и Ц'°;
Ц= 1 и Ц'Е и Ц'° ,
де Ц'т, Ц'Е, Ц'°, I1 т, Ц'Е, Ц'°, Ц'т, Ц'Е, Ц'°, I1/, I1 Е, Ц'° - вщповщно, множини iнформацiйних масивiв техшко-технолопчного, економiчного та органiзацiйного характеру, як необхiднi для iнiцiацii, проектування, реаизацп та завершення проекту знешкодження ППНО.
Далi будемо розглядати iнформацiйнi потреби учасниюв проектiв знешкодження ППНО для етапу iнiцiацii, оскiльки структури потреб для шших етапiв подiбнi. Зпдно [5] кожну з iнформацiйних платформ зручно розробляти у виглядi вiдповiдноi iнформацiйноi моделi як основи для синтезу прикладних програм iнформацiйного забезпечення процешв управлiння проектами. Такi моделi включають фрейми, що описують структурно-параметричш характеристики об'ектiв, а також, множини моделей, що дають змогу виршувати задачi управлiння проектами знешкодження ППНО (рис. 2).
Рис. 2. Основш складовi iнформацiйноi платформи управлшня проектами знешкодження пiдводних потенцшно небезпечних об'екив
Iнформацiйна модель технiко-технологiчноi платформи «ППНО» ц>ро° мiстить масиви шформацп щодо пiдводних потенцiйно небезпечних об'екив у вiдповiдностi до ix класифiкацiйних ознак [16]:
Ч= (({(хмг,Ум)},i е I-«) u ({rNM;},i е TN1) u u({<2nm,},i е TF1) u ({Ом,},i е TFF1) u U( {^NMi}, i е BT1) u ( {Kмт, }, i е TK1) u u({K
TXMi },i е - },i е OK1) u
u( {UNm }, i е FY1) u ({}, i е SF1) u
u( {XTnMi }, i е TN1) u ({Mnm, }, i е MN1)),
де {(xM, yMi)} - координати розташування кожного з ППНО;
TM, TF1, TFF1, BT1, TK1, Ж1, QK1, FY1, SF1, TN1 - множини, що характеризують ППНО за, вщповщно:
- рiвнем iнформацii;
- територiальним впливом; походженням;
- дiею на навколишне середовище;
- типом впливу;
- розмiром впливу;
- тривашстю потенцiйноï небезпеки;
- строком впливу на навколишне середовище;
- постшшстю положення у простора
- положенням у простора
MN1 - множина моделей, якi забезпечують визначення показникiв та характеристик ППНО.
Основний змют iнформацiйноï моделi техшко-технолопчно1' платформи «Акваторiя» Ij ' A надано у вiдповiдностi до [17]:
= (({((xi У1Х (xi У2\ (X2 УхХ (X2 y2)) }) и и({Т№},i e TN) и ({Q№},i e TF) и (Q},i e TFF) и
и( {V№ }, i e BT) и (({(x,, ya )}, i e 1.. .n)( {KTi}, i eTK) и
и({Kjxi},i e XK) и ({On,},i e OK) и ({UPn},i e FY) и
и( {XSNi}, i e SV) и ( {XTn }, i e TN) и ( {Z№ }, i e XZ ) и
и({T*Ni},i e XT) и ({RAn },i e AN) и ({IAi},i e A№) и
и({1 в,}, i e B№ ) и ({TNE,}, i e ECON) и ({M№ }, i e MN)),
де ((xiyi), (x1y2), (x2y1), (Х2У2)) - коорд ал лайону дослiджень (акваторп');
TN, TF, TFF, BT, TK, XK - множини, що характеризують загальну метролопчну та гiдрологiчну ситуащю акваторiï, температурнi градiенти за порами року, солошсть вод акваторiï, глибини, береговi ухили та льодову ситуащю;
OK, FY, SV, TN, XZ, XT, {(хш,уш)} - множини характеристик
берегових зон, об'екпв, що розташоваш на берегах акваторп, структурно-параметрiчниx характеристик промислових об'екпв та оргашзацш, функцiонуванню яких загрожують наслiдки дй' ППНО, характеристик суднових канашв, характеристик будов, споруд, перешкод та 1'х координати;
AN, Ai, B№, ECON - множини даних стану суднових канаив, параметричних ^ СтУуктурних показникiв, екологiчниx показникiв промислових об'екпв, що розташоваш на берегах акваторп, будов, споруд, перешкод, вщповщно;
MN - множина моделей, як забезпечують визначення показниюв та характеристик простору акваторп, а також управлшня проектами 1'х розвитку.
Iнформацiйна модель техшко-технолопчнох' платформи «Судно» I{'S передбачае чотири основш iнформацiйнi елементи [18]:
1) реестрацшш документи на плавзасiб - номер по-порядку, дата реестрацп, термш дiï договору про фрахтування, назва судна, позивш судна, iдентифiкацiйний номер 1МО;
2) юридичш характеристики судна - призначення та тип, район плавання, час та мюце побудови, власник та його юридична адреса, судновласник або фрахтувальник та його юридична адреса, оргашзащя, яка здшснюе технiчний нагляд;
3) техшчш характеристики судна - основш розмiри (довжина, ширина, висота борту, осадка до лггньо! вантажно! марки), валова мiсткiсть, головнi мехашзми (тип, кiлькiсть, сумарна потужнiсть), головна теплова машина (тип, кшьюсть, потужнють);
4) експлуатацiйнi характеристики судна - вантажш трюми (тип, кiлькiсть, загальна мiсткiсть), рефрижераторнi трюми (кiлькiсть, загальна мiсткiсть), матерiал корпусу, кiлькiсть палуб, кшьюсть водонепроникних переборок, пасажиромютюсть, еюпаж тощо.
Iнформацiйна модель технiко-технологiчноi платформи «ЗМР» Ij,WT мiстить шформацшний масив даних, сформованих у вщповщносп до класифiкацiйних ознак засобiв морсько! робототехнiки (ЗМР), якi плануеться залучати до знешкодження ППНО. Зазвичай, це ненаселеш пiдводнi апарати, буксируванi пдроакустичш системи, безекiпажнi надводнi та лггальш апарати, технiчного оснащення тощо [19]:
IjWT = ({TSTi}, i e TRS) u ({TPTi}, i e TRP) u u( {TKSTi}, i e TKRS) u ({TKPT; }, i e TKRP) u u( {TZSTi}, i e TZRS) u ({TZPT;}, i e TZRP) u u({TUGTi},i e TRUG) u ({R4T;},i e АТ) u u({IAi},i e ATl) u ({IВг},i e BTi)),
де TRS, TKRS, TZRS - множини структурних показникiв пiдводних апаратiв, буксируваних пдроакустичних систем, безекiпажних лiтальних апарапв вiдповiдно;
TRP, TKRP, TZRP - множини параметричних показниюв вщповщно; TRUG - множини характеристик мюць зберiгання пiдводних апаратiв, буксируваних пдроакустичних систем, безекшажних лiтальних апарапв;
Ar, Bi AT - множини даних технiчного стану тдводних апаратiв, буксируваних гiдроакустичних систем, безекшажних лггальних апаратiв.
Iнформацiйна модель техшко-технолопчно! платформи «Технологи» IjTT мiстить безпеков^ технiчнi та екологiчнi характеристики юнуючих морських (зокрема, пiдводних) технологiй пошуку, обстеження та знешкодження ППНО.
1нформацшна модель економiчноi iнформацiйноi платформи «Судно -ЗМР - технологи» IjEN, яка вщображае економiчнi характеристики та варпсш показники технiко-технологiчних елеменпв проекту, може бути представлена наступними основними масивами:
IjEN = (({SN№ },i e IS) и ({SBT№},i e ST) и и( {SBBTnг}, i e SBT) и ( {SVT№ }, i eVS) и и( {SZTni}, i e ZS) и ({SM№ }, i e SMN)),
де IS, ST, SBT, SBT, VS, ZS - множини вартюних показниюв суден, тдводних апарапв, буксируваних пдроакустичних систем, безекiпажниx лiтальниx апарапв, теxнологiй проведення пiдводно-теxнiчниx робiт та знешкодження ППНО, вщповщно;
SMN - множини моделей, яю забезпечують визначення вартюних показниюв та характеристик об'екпв та технологш.
Основний змiст шформацшного роздiлу економiчноï iнформацiйноï платформи «Наслщки» IjET забезпечуе визначення вартiсниx показниюв можливих збиткiв у разi виникнення надзвичайнох' ситуацiï:
IjET = (( {STSTl}, i e STRS) и ( {ST£STi}, i e STKRS) и и( {STI^.}, i e STIRS) и ( {STSSTi}, i e STSRS) и и( {STPSTj.}, i e STPRS) и ({M,}, i e SMT)),
де STRS, STKRS, STZRS, STIRS - множини вартюних показниюв збитюв, що потенцшно можливi на об'ектах морсь^' та рiчковоï портовоï iнфраструктури, цивiльниx об'ектах систем життезабезпечення, берегових базах дислокацiï збройних сил;
STSRS, STPRS - множини вартюних показниюв збитюв, що потенцшно можливi на приморських зонах вщпочинку, мюцях знаходження пiдводниx арxеологiчниx цiнностей вiд виникнення надзвичайноï ситуацiï за рахунок дп ППНО;
SMT - множини моделей, яю забезпечують визначення вартiсниx показниюв, а також управлшня проектами.
1нформацшна складова органiзацiйноï iнформацiйноï платформи «Шдприемства» IjON органiзацiйноï платформи знешкодження ППНО мютить наступнi основнi множини шформацшних масивiв:
11,ON = (( {ZTNi}, i e ZTN) и I1,OT = ( {ZTSji}, i e ZTRS) и иЦOF = ( {ZF^.}, i e ZFRS) и IjONH = = (( {ZDRMnn }, i e ZMRD) и ({ZSM™ }, i e ZSMNH)),
де ZTN, ZTRS, ZFRS, ZMRD - множини нормативно-законодавчих акпв та положень, регламентуючих оргашзацш робп щодо знешкодження ППНО, шформащю про шдприемства та оргашзацп, задiянi в проектах, вiдповiдно;
ZSMNH - множина моделей, яю забезпечують доступ до наведених
масивiв та ïx обробку, а також моделi управлiння.
Аналопчно до наведених шформацшних моделей були розробленi шформацшш моделi шших елементiв проектiв знешкодження ППНО з врахуванням ïx життевих цикив. Розробленi iнформацiйнi моделi та платформи пройшли апробацш при формуванш та реадiзацiï проектiв знешкодження ППНО [2] i можуть служити основою при ïx iнiцiацiï, плануваннi та реадiзацiï.
7. SWOT-анал1з результат1в досл1джень
Strengths. Отриманий типовий перелiк оргашзацш-учасниюв проектiв знешкодження ППНО та споживачiв iнформацiï щодо цих проектiв е базовим та утворюе повну множину стейкxолдерiв проектiв. Це спрощуе планування проекпв очищення акваторiй держави вгд ППНО на раннix стадГях ïx подготовки.
Запропонована структура моделi iнформацiйноï платформи проектiв знешкодження ППНО охоплюе основш види шформацшного забезпечення i може бути використана при плануванш проекпв очищення акваторiй вгд ППНО.
Розроблеш моделi теxнiко-теxнологiчноï, органiзацiйноï та економiчноï платформ як скдадових iнформацiйноï платформи проектiв знешкодження ППНО утворюють шструментальну основу для створення прикладного програмного забезпечення управлiння проектами очищення акваторш держави вгд ППНО.
Weaknesses. Отримаш моделi iнформацiйниx платформ тдвишують трудомютюсть робот з планування проекпв очищення акваторш вщ ППНО на раншх стадiяx ïx розробки.
Opportunities. ПодадьшГ дослiдження мають спрямовуватись на синтез внутршшх структур отриманих шформацшних платформ та на розробку юльюсних показниюв ïx ефективностг
Threats. 1з-за великого перелiку стейкxолдерiв проекту юнуе загроза високих витрат часу на виявлення розбiжностей мГж учасниками та пов'язаним з цим збшьшенням тривалосп робот проектних менеджерiв.
8. Висновки
1. Визначено типовий перелiк пiдприемств i органiзацiй, якГ е учасниками таких проекпв та споживачами шформацп про цГ проекти. Це дало змогу визначити структуру моделГ iнформацiйноï платформи управлГння проектами знешкодження шдводних потенцГйно небезпечних об'ектГв у складГ трьох ГнформацГйних платформ: органiзацiйноï, теxнiко-теxнологiчноï та економiчноï.
2. Запропоновано оргашзацшну ГнформацГйну платформу у складГ iнформацiйноï моделГ «ПГдприемства» та визначено ïï ГнформацГйнГ множини нормативно-законодавчих акпв та положень, а також шформацш про пГдприемства та органГзац^', защяш в проектах.
ТехнГко-технологГчну ГнформацГйну платформу запропоновано у складГ п'яти шформацшних моделей, яю мГстять важдиву для управлшня проектами ГнформацГю. До неï вГднесено вГдомостГ про виявленГ шдводш потенцГйно
небезпечш об^кти тa aквaторiю, нa якш вони знaxодяться, про сyднa тa зaсоби морсько!' робототеxнiки, що зaлyчaтимyться по проектy. Вводиться тaкож iнформaцiйнa модель, якa включae вiдомостi про морськ технологп знешкодження пiдводниx потенцшно небезпечних об'eктiв.
У сyкyпностi, зaпропоновaнa модель iнформaцiйноï плaтформи yпрaвлiння проектами знешкодження пiдводниx потенцiйно небезпечних об^кпв дae змогу спростити процеси плaнyвaння iнформaцiйного зaбезпечення тaкиx проектiв та тдвищити зaгaльнy ефективнiсть ïx плaнyвaння тa реaлiзaцiï.
Лiтеpатуpа
References
1. Blintsov O. V., Hrytsaienko M. H. Controlled unmanned vehicles on the service of the marine business of Mykolaiv // Shipbuilding and marine infrastructure. 2014. No. 1 (1). P. 28-33.
2. Upravlinnia uspishnymy proektamy stvorennia skladnoi tekhniky: monograph / Babkin H. V. et al. Mykolaiv: Torubary V. V., 2017. 336 p.
3. Rukovodstvo k Svodu znaniy po upravleniyu proektami (Rukovodstvo PMBOK®). Project Management Institute, 2013. 586 p. URL: https: //profobr27 .ru/upload/medialibrary/nd2/pmbok.pdf
4. Ruonan S., Shirley G., Byron K. Information Technology Platforms: Conceptualisation and a Review of Emerging Research in IS Research: proceedings // Australasian Conference on Information Systems. Adelaide, 2015. P. 1-17.
5. Fox S. Thinking about SWOT analysis: monograph. Amazon Digital Services LLC, 2016. 27 p.
6. Kharytonov Yu. M. Upravlinnia proektamy i prohramamy rekonstruktsii munitsypalnykh system teplopostachannia: Abstract's thesis of Doctor of Technical Sciences. Mykolaiv: NUK, 2014. 60 p.
7. Dihe P., Denzer R., Schlobinski S. An Information Model for a Water Information Platform // Environmental Software Systems. Infrastructures, Services and Applications. 2015. P. 91-101. doi:10.1007/978-3-319-15994-2 8
8. Enblin T. A., Frommert M. Reconstruction of signals with unknown spectra in information field theory with parameter uncertainty // Physical Review D. 2011. Vol. 83, No. 10. doi:10.1103/physrevd.83.105014
9. Mekhanizmy upravleniya proektami i programmami regional'nogo i otraslevogo razvitiya: monograph / Burkov V. N. et al. Mykolaiv: Torubara O. S., 2010. 176 p.
10. Somers R. M. Advanced Geographic Information Systems. Vol. 2. GIS Project Planning and Implementation. Encyclopedia of Life Support Systems (EOLSS). Virginia, 2009. 308 р.
11. A Guide to Survey and Clearance of Underwater Explosive Ordnance. Geneva: International Centre for Humanitarian Demining (GICHD), 2016. 58 р.
12. Lindquist P. S. Regional Freight Information Resources for Market Opportunities in the Great Lakes Maritime Transportation System. The University of Toledo and the U.S. Department of Transportation, 2009. 15 р.
13. Soner O., Akyuz E., Celik M. A Maritime Research Concept through Establishing Ship Operational Problem Solution (Shipos) Centre via Information Technologies Integrated With or/Ms: proceedings // World Conference on Technology, Innovation and Entrepreneurship. Procedia - Social and Behavioral Sciences, 2015. P. 2796-2803.
14. Modeli, metody i algoritmicheskoe obespechenie proektov i programm razvitiya naukoemkikh proizvodstv: monograph / Voznyy A. M. et al. Mykolaiv: NUK, 2009. 194 p.
15. Antonov A. V. Sistemnyy analiz. Moscow: Vysshaya shkola, 2004. 454 p.
16. DoD Unmanned Systems Integrated Roadmap FY2013-2038. 153 p. URL: http://www.dtic.mil/dtic/tr/fulltext/u2/a592015.pdf
17. Kharytonov Yu. M., Hordieiev B. M., Berdynskykh B. V. Modeling of project management information platform of port infrastructure development // ScienceRise. 2017. Vol. 1, No. 2 (30). P. 39-47. doi:10.15587/2313-8416.2017.91279
18. Pro zatverdzhennia Poriadku vedennia Derzhavnoho sudnovoho reiestru Ukrainy i Sudnovoi knyhy Ukrainy: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 1069 from September 26, 1997. URL: http://zakon0.rada. gov.ua/laws/show/1069-97-%D0%BF
19. Stvorennia universalnykh transportnykh suden i zasobiv okeanotekhniky: monograph / Ryzhkov S. S. et al.; ed. by Ryzhkov S. S. Mykolaiv: NUK, 2011. 340 p.
