CC BY
17
УДК 339.92:339.7 JEL: 030; O39; L86; L96
1ННОВАЦ1ЙН1 ГРАДОТИ ЯК АТРИБУТИ ЦИФРОВОГО ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ
®2020 ЛЕГОМ1НОВА С. В.
УДК 339.92:339.7 JEL: 030; O39; L86; L96
Легомшова С. В. lнновацiйнi градкнти як атрибути цифрового eK0H0MÏ4H0r0 розвитку
Мета cmammi полягае у визначенн технолог'нних передумов цифров:зацИ' економки, уточнены! сутностi та переваг термна «цифрова платформа», окресленн'> проблематики збереження та захисту тформацшних ресурсв (конф'денцшно! та персональноÏ тформацп), мбербезпеки. Охарактеризовано !нновац!йнi град'кнти цифрового економ!чного розвитку через призму технолог'нних тригер'в, якi вимагають здйснення трансформацйних перетворень в економщ його Ыджитал'ваци. Визначено ризики переходу до цифровiзацiïта необхiднiсть ефективного функ-цонування трьох компонент: нормативно-правовое бази - задля використання цифрових технологй; навичок, якi необхiднi пра^вникам, 6!з-несменам, державним службовцям для використання можливостей цифрових технологш; наявтсть ефективних i тдзвтних 'нститут'в, що використовують 1нтернет для розширення прав i можливостей громадян. Уточнено термн «цифрова платформа», яка е системним тдходом до розум'шня та створення умов функцюнування «цифровоÏ економки». Доведено, що цифровий економ'мний розвиток знаходиться в прям!Ш залежност'> в'д швидкого впровадження iнновацiйних град'кнт'ю, якi базуються на технолог'нних тригерах: BioTech, NanoTech, Digital-marketing, FinTech, BlockChain, RetailTech, LegalTech, Grid-технологи, GovTech, e-ID, створюючи тим самим комфортш умови для формування цифрових платформ. Цифрова платформа характеризуеться як д'кздатне ефективне об'еднання актор'в ринку, зусилля якихспрямоваш на отримання максимального ефекту вiд налагодженоï взаемод'и вах учаснит економiчного процесу. Активний пошук i залучення за допомогою цифрових платформ уахможливих iнновацiйнихград'кнт'в надаемаксимально можлив'> переваги акторам свтового ринку.
Ключов'! слова: цифрова платформа, цифровий економ'мний розвиток, iнновацiйнiград'кнти, технологiчнiтригери, ризики цифровiзацiï. DOI:
Ббл.: 10.
Легомнова Свтлана Володимирiвна - доктор економiчних наук, доцент, зав'дувачка кафедри управлшня iнформацiйною та юбернетичною без-
пекою, Державний утверситет телекомункацй (вул. Солом'янська, 7, Кшв, 03110, Украна)
E-mail: chiarasvitlana77@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4433-5123
УДК 339.92:339.7 JEL: 030; 039; L86; L96
Легоминова С. В. Инновационные градиенты как атрибуты цифрового экономического развития
Цель статьи заключается в определении технологических предпосылок цифровизации экономики, уточнении сущности и преимуществ термина «цифровая платформа», очерчивании проблематики сохранения и защиты информационных ресурсов (конфиденциальной и персональной информации), кибербезопасности. Охарактеризованы инновационные градиенты цифрового экономического развития через призму технологических триггеров, которые требуют осуществления трансформационных преобразований в экономике, её диджитализации. Определены риски перехода к цифровизации и необходимость эффективного функционирования трех компонент: нормативно-правовой базы - для использования цифровых технологий; навыков, которые необходимы работникам, бизнесменам, государственным служащим для использования возможностей цифровых технологий; наличие эффективных и подотчетных институтов, использующих Интернет для расширения прав и возможностей граждан. Уточнен термин «цифровая платформа», которая является системным подходом к пониманию и созданию условий функционирования «цифровой экономики». Доказано, что цифровое экономическое развитие находится в прямой зависимости от быстрого внедрения инновационных градиентов, основанных на технологических триггерах: BioTech, NanoTech, Digital-marketing, FinTech, BlockChain, RetailTech, LegalTech, Grid-технологии, GovTech, e-ID, создавая тем самым комфортные условия для формирования цифровых платформ. «Цифровая платформа» характеризуется как дееспособное эффективное объединение акторов рынка, усилия которых будут направлены на получение максимального эффекта от налаженного взаимодействия всех участников экономического процесса. Активный поиск и привлечение с помощью цифровых платформ всех возможных инновационных градиентов предоставляет максимально возможные преимущества акторам рынка.
Ключевые слова: цифровая платформа, цифровое экономическое развитие, инновационные градиенты, технологические триггеры, риски циф-
ровизации.
Библ.: 10.
Легоминова Светлана Владимировна - доктор экономических наук, доцент, заведующая кафедрой управления информационной и кибернетической безопасностью, Государственный университет телекоммуникаций (ул. Соломенская, 7, Киев, 03110, Украина) E-mail: chiarasvitlana77@gmail.com ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4433-5123
UDC 339.92:339.7 JEL: 030; 039; L86; L96
Lehominova S. V. The Innovative Gradients as Attributes of the Digital Economic Development
The article is aimed at defining the technological prerequisites for the digitization of the economy, to closer defining the essence and advantages of the term of «digital platform», outlining the problematics of the preservation and protection of information resources (confidential and personal information!, cybersecu-rity. The innovative gradients of digital economic development are characterized through the prism of technological triggers, which require transformational changes in the economy, its digitalization. The author identifies the risks of transition to digitalization and the need for the efficient functioning of three components: regulatory framework for the use of digital technologies; skills that workers, businessmen, civil servants need in order to take advantage of digital technology opportunities; existence of efficient and accountable institutions that use the Internet to empower citizens. The term of «digital platform» is closer defined, which means a systematic approach to both understanding and creating the conditions of the digital economy. Digital economic development is proved
to be directly dependent on the rapid introduction of innovative gradients based on the technological triggers, e.g.: BioTech, NanoTech, Digital-marketing, Fin-Tech, BlockChain, RetailTech, LegalTech, Grid Technologies, GovTech, e-ID, thus creating a comfortable environment for the formation of digital platforms. The «digital platform» is characterized as a capable efficient association of market actors, whose efforts will be directed towards obtaining the maximum effect of the established interaction of all participants in the economic process. Active search and engagement with the help of digital platforms of all possible innovative gradients provides the maximum possible benefits to market actors.
Keywords: digital platform, digital economic development, innovative gradients, technological triggers, risks of digitalization. Bibl.: 10.
Lehominova Svitlana V. - D. Sc. (Economics), Associate Professor, Head of the Department of Information and Cyber Security Management, State University of
Telecommunications (7 Solomianska Str., Kyiv, 03110, Ukraine)
E-mail: chiarasvitlana77@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4433-5123
CTpiMKi технолопчш змши в економщ викли-кали прискорення виникнення шновацшних градieнтiв (спрямувань), формуючи переду-мови та дифузш цифровiзащI, що привело до появи новишх наукових поглядiв на сутшсть понять i про-цеав в^дтворення. Поняття «цифрова економжа», «цифровi технологи», «цифрова платформа» введено в наукову термшологш та продовжуеться уточнення 1х особливостей i формування патершв.
Досл^дження проблематики становлення циф-ровiзащI економши е щнним у науковому сена тому, що розширюе палитру розумшня il сутноси та дозво-ляе передбачати подальший розвиток економши в щлому.
Вагомий внесок у розробку ще! проблематики внесено зарубiжними та вичизняними науковцями, такими як: Аполов О., Голобородько О., Карчева Г., Краус К., Краус Н., Недашйвський О., Evans P., Gawer A., Missikoff M., De Panfilis S., але недостатньо розкри-тими залишаються особливостi цифрового розвитку, його шструменти.
Мета статтi полягае у визначенш технолопч-них передумов цифровiзацiI економiки, уточненнi сутностi та переваг «цифрово! платформи», окрес-леннi проблематики збереження та захисту шфор-мацшних ресурсiв (конфiденцiйноi та персонально! шформацн), кiбербезпеки.
Iнновацiйнi градiенти цифрового економiчного розвитку характеризуються технологiчними триге-рами: BioTech, NanoTech, Digital-marketing, FinTech, BlockChain, RetailTech, LegalTech, Grid-технологи, GovTech, e-ID, як вимагають здiйснення трансфор-мацшних перетворень в економiцi за умов сучасного свитого розвитку, його дiджиталiзащI.
BioTech. Вiд грец. «bios» - «життя», «techne» -«мистецтво, майстершсть» - використання живих органiзмiв i бiологiчних процесiв у виробництвi, с/г i медицинi iз застосуванням високих технологш. Бю-технологiчнi процеси з використанням мшрооргашз-мiв i ферменив на сучасному технiчному рiвнi широко застосовуються в харчовш промисловоси [1].
NanoTech. Являють собою високотехнолопч-нi центри, пiдприемства, що займаються розробкою, корпусуванням, тестуванням мiкроелектронноi продукций а саме: напiвпровiдних пластин, кремшевих
KpMCTaAiB, iHTerpaAbHMx MiKpocxeM з високими стандартами контролю якость Нанотехнологи - це технолога коло'1дних систем, це коло!дна xiмiя, коло!дна фь зика, молекулярна бюлопя, вся мiкроеAектронiка [1].
RetailTech. В^д англ. «retail» - «роздрiбний, у роздрiб», «tech» - «теxноAогiя». RetailTech - це технологи, як розробляють стартапи для застосову-вання у сферi торгiвAi. До цих технологш належать: 3Б-сканування тiAа, в^дстеження споживачiв асис-тентами з шдтримкою AI, якi допомагають роздрiб-ним торговцям i споживачам. (AI - Adobe Illustrator -формат файлу, розроблений Adobe Systems для збе-рпання векторних зображень. Adobe Illustrator для зберпання файлiв AI використовуе розширення .ai. AI пiдтримують практично ва програми, пов'язанi з векторною графкою. Цей формат е найкращим посередником при передачi зображень з одше! програми в шшу. У цiAому, поступаючись CorelDRAW в iлюстративниx можливостях (може мiстити в одному файлi ткьки одну сторшку, мае маленьке робоче поле - цей параметр дуже важливий для зовшшньо! реклами - всього 3 х 3 метри), разом iз тим, вiдрiз-няеться найбiльшою стабiAьнiстю та сумiснiстю з мовою PostScript, на яку орiентуються практично ва видaвничо-поAiгрaфичнi додатки.) [1].
FinTech. Технолопчш проекти у сферi фшан-сових сервiсiв, що вважаються одним iз найперспек-тивнiшиx (а тому затребуваних) напрямшв для стар-татв, незважаючи на скAaдностi держрегулювання, з якими доводиться зштовхуватись, працюючи за цим напрямом. 1снуе два основш види продуктiв на бaзi FinTech. Перший, досить давно представлений на ринку, забезпечуе софт i послуги фшансових сервiсiв, тобто використовуе модель B2B. Другий, що активно розвиваеться останшм часом, орiентовaний на кшце-вого споживача, тобто охоплюе ринок В2С, i прагне виконати вкрай амбине завдання - скласти конку-ренцiю трaдицiйним постачальникам фiнaнсовиx по-слуг у боротьбi за масового ^ента [1].
LegalTech. Цифровi технологй' в юридичнш сфе-рi бiзнесу, що спецiaAiзуеться на шформацшно-тех-нолопчному обсAуговувaннi професiйноi юридично! дiяAьностi, а з кшця 2000-х рокiв - i на нaдaннi споживачам юридичних послуг з використанням шфор-мaцiйниx теxноAогiй. В останньому випадку може
мати мкце on-line-посередництво мiж замовником та юридичною фiрмою або надання шструментш для юридичного самообслуговування, що виключають необхiднiсть звертання до професшних юристiв. Крiм того, можна говорити про рух LegalTech, метою якого е перегляд традицшних поглядiв на виршення юри-дичних питань шляхом впровадження сучасних ш-формацiйних технологш у сферi правових послуг [1].
InsurTech. Сфера новiтнiх страхових технологш, якш вiдведено велике мшце на фшансово-техно-логiчнiй аренi. InsurTech - це впровадження шнова-цшних рiшень, покликаних максимiзувати ефектив-шсть використання нових технологiй на страховому ринку. InsurTech - це з'еднання та взаемопроник-нення традицшного поняття страхування з новггш-ми технологами за аналопею з поняттям FinTech. InsurTech дае можливiсть змiнити «правила гри» для страховикiв, дозволяючи впроваджувати шновацГ!, пiдвищувати актуальнiсть пропозицiй i зростати. InsurTech отримуе фiнансування поряд з швестищя-ми у FinTech-сектор. Великi можливостi InsurTech по-лягають не в тому, щоб надати шнуючим страховим продуктам цифрову форму, а в тому, щоб докоршно змшити продукт або процес укладення договору на його надання з метою на порядок полшшити яшсть обслуговування клГента [1].
GovTech. До ще! технологи належать усi IT-продукти, рiшення, розробки, сервiси, що допомага-ють вирГшити проблеми держсектора. Яш проблеми розв'язують рГшення у галузГ GovTech? ПартисипацГя; створення платформ для колаборацГ! громадян, елек-тронних петицш, краудсорсингу. Розширення мож-ливостей електронно! ГдентифкацГ!. ЦГ технологи бГльш вГдомГ пГд поняттям CivicTech; шфраструктура (цифровГ датчики, контрольнГ сенсори); надання послуг в освт, охорош здоров'я; регулювання (рГшення для оцшки об'ектГв, проведення перевГрок); адмШ-стрування - лщензування, управлГння хмарними тех-нологГями, програмного забезпечення [1].
Як Гмперативи дострокових трендГв розвитку економГчного простору в напряму шновацш-них трансформацш можна вид1лити такГ: гло-балГзацГйнГ процеси; конвергенцГйну орГентованГсть розвитку економки, яка охоплюе широкий спектр товарГв i послуг, конвергентнГсть яких обумовлена бурхливим розвитком IT-технологш: 1нтернет, передача даних, хмарний 1нтернет, моб1льний Microsoft Office, моб1льна вГртуальна АТС, ММ, дата-центр, передача даних, захист вГд DDoS-атак.
Еволюцшний глобальний тренд комушкацш-них мереж - це мережГ нового поколшня NGN (Next Generation Network), призначеш для пГдтримки кон-вергентних фксованих i бездротових мереж, що здш-снюють передачу голосу i даних. МережГ нового поколшня характеризуються багатофункцюнальшстю, що забезпечуе можливГсть надання бГльшо! кГлькостГ
послуг для клГентГв, формуе стГйкГ можливостГ одер-жання доходу для мережевих провайдерГв. Гнучюсть послуг мережевого рГвня дае змогу пропонувати до-датковГ послуги, яю зумовленГ Гнфраструктурою NGN; масштабнГсть та складшсть ГнформацГйних ресурсГв, необхГднГсть !х структурування. УправлГння «великими даними» ускладнюеться колосальними обсягами рГзного формату, що не вГдповГдае традицГйним уяв-ленням. Установлення взаемозв'язкГв мГж даними та отриманням аналГтичних ГнструментГв (next-generation business intelligence), формуванням висновюв, що гене-руе попит на послуги з боку споживачГв; установлення комушкацшних каналГв взаемодГ!, обмГну шфор-мацГею з урахуванням засобГв безпеки. Формування комплексу вГдкритих стандартГв щодо досягнення та пГдтримки ГнтероперабельностГ ГнформацГйних шф-раструктур категорГй хмарнГ обчислення (Cloud) i 1КТ-Гнфраструктури надвисоко! пропускно! здатностГ (Grid) пГдвищить ефективнГсть процеав цифровГзацЦ контенту в результатГ його персоналГзаци, оперативно! взаемодГ! споживачГв з виробниками та постачальни-ками, стимулюючи поширення Гнтероперабельних мережевих ршень для «1нтернету речей».
Максимальний ефект вГд системи електро-нних транзакцш може бути досягнутий тГльки за умови взаемодГ! корпоративних i вГдомчих систем. Останне буде забезпечено сфор-мованою глобальною системою GSI, що базуеться на технолопях радГочастотно! Гдентифкаци (RFID), за допомогою яких сощальш структури в 1нтернетГ буде штегровано з Гнфраструктурними сервГсами («розум-не мкто», «вГртуальнГ пГдприемства»).
Зближення технологш Web 3.0 i сервГсних архь тектур впровадить новГ моделГ бГзнесу, обмГну Гнфор-мацГею та сощальних мереж на базГ 1нтернету сервь сГв (Internet of Services, IoS). У подальшому мережевГ архГтектури сприятимуть повнощннш Гнтеграцй 1н-тернету людей, 1нтернету речей i 1нтернету сервГав. МожливостГ Гнтегрувати Grid та Cloud обчислення у NGN; впровадження адаптивних технологш щодо створення ГнформацГйних систем. Концепця розум-ного пГдприемства передбачае вГртуальне об'еднання структур i процеав адаптивними ГнформацГйними зв'язками i загальним комплексом стандартГв, яю ви-робляються в результатГ сшльно! дГяльностГ розподь лених центрГв компетенцГй [2].
Отже, у технолопчному планГ основними за-вданнями, якГ мають бути вирГшеними, е такГ: розширення зони покриття та збГльшення доступностГ шдключення до мережГ 1нтернет; збГльшення пропускно! здатностГ телекомушкацшних мереж та ГнформацГйних систем; шдвищення надшносп мереж i систем обробки даних; забезпечення шформацшно! безпеки; впровадження мехашзмГв наскрГзного забезпечення параметрГв якостГ обслуговування «з кГн-ця в кшець» [3, с. 49].
Принциповим моментом цифровiзащ! еконо-mîkm автор Краус Н. М. [1] визначив довiру та безпеку, а саме: «Змщнення довiри, вклю-чаючи шформацшну безпеку, Ki6ep6e3neKy, захист конфiденцiйностi персональноï шформацц, недо-торканностi особистого життя та прав користyвачiв 1КТ, е передумовою одночасного розвитку та безпеки «цифровiзацГï». Необхiднiсть сформувати, розвивати i впроваджувати нацiональнy культуру кiбербезпеки е ключовою дiяльнiстю на шляху боротьбу Украши iз кiберзлочиннiстю».
До ризишв переходу на «цифру» для економж рiзних кра'ïн можна вiднести [4]: ризики, пов'язаш з кiбербезпекою; масове безробггтя; зростання «цифрового розриву» (розрив у цифровiй освiтi, в умовах доступу до цифрових послуг i продукпв, як насл1док -розрив у рiвнi добробуту) мiж громадянами та бiзне-сом усередиш краш, а також мiж крашами.
При цьому Краус Н. М. наполягае на кнуванш «точок зростання», як визначають «цифровiзацiю» як мехашзм (платформу) економiчного зростання завдяки приросту ефективност та збiльшенню про-дуктивност вiд використання цифрових технологiй. Такий приршт е можливим лише тодь коли iдеï, дц, iнiцiативи та програми, як стосуються «цифровь зацИ», будуть повнiстю iнтегрованi в нацiональнi та регiональнi стратегiï та програми розвитку. Ключова мета даного принципу - досягти «цифрово!» транс-формаци iснyючих галузей економiки, сфер дiяльнос-тi, ïx ново1 якостi та властивостей.
Для успшного формування цифровоТ економь ки потрiбнi ефективно фyнкцiонyючi три компонен-ти [5]: нормативно-правова база, яка б сприяла кон-куренцИ та виходу на ринок пiдприемств, дозволяла фiрмам повною мiрою використовувати цифровi технологи для конкуренцИ та iнновацiй; навички, не-обх1дш працiвникам, бiзнесменам, державним служ-бовцям для використання можливостей цифрових технологш; ефективш та пiдзвiтнi iнститyти, що ви-користовують 1нтернет для розширення прав i мож-ливостей громадян.
Слiд акцентувати увагу на тому, що розвинут краши придiляють значну увагу розвитку цифрово1 економiки. бвропейська комiсiя видкяе п'ять вимiрiв програми цифрового шдприемництва: f цифровi знання та ринок 1КТ; f цифрове бiзнес-середовище; f доступ до фшанав для бiзнесy; f цифровi навички працюючих та електронне лидерство;
f створення шдтримуючо1 пiдприемницькоï культури.
Вiдповiдно до рейтингу Digital Evolution Index 2017 [6] визначено першi 10 краш iз найбкьш роз-винутою цифровою економiкою: Норвепя, Швецiя, Швейцарiя, Данiя, Фiнляндiя, Сшгапур, Пiвденна Корея, Великобританiя, Гонконг, США. Зазначимо, що в
десятку краш i3 найбкьш розвинутою цифровою еко-номiкою ввiйшли чотири краши 6С за iндексом DESI: Дашя (1-ша позицiя за iндексом DESI); Фiнляндiя (2), Швецiя (3), Великобритания (7).
Введене в обiг поняття «цифрова платформа» е системним шдходом до розумiння та створення умов функщонування «цифрово! економiки», що визначае цiльовi напрями дiяльностi на [7-9]:
+ стимулювання шновацш: iндивiдуалiзова-нi товари i послуги, новi типи розшарування продуктiв, iнновацiйнi бiзнес-моделi, гнучка оргашзацшна структура; f створення споживчог цшности збкьшення вибору, зручшсть, можливкть вибору кращих цiн i прозоршть ринку, розподк ресурсiв i фь нансових активiв; f вiдкриттяринкiв: сукупний попит i пропози-цiю, можливкть виходу на ринок для суб'екпв малого та середнього бiзнесу, можливкть екс-порту в будь-яку крашу свиу, оптимальний маркетинг;
f скорочення трансакцшних витрат: низьк iнформацiйнi, комунiкацiйнi, лопстичш ви-трати, пiдвищення гнучкостi виробництва; f полтшення добробуту: алокацiйна ефектив-нiсть, стандартизацiя, довiра, бiльш ефектив-не використання технологiй.
Хоча основний бенефщар величезно! кiлькостi актуальних i точних даних, якi постiйно генеруе платформа, - сам власник i його партнери, цей ресурс може стати додатковим джерелом прибутку для третях сторш.
Якщо данi, якими володiе платформа, ункаль-н1 й якiснi, хороша аналiтика та розробленi на 11 основ1 iнформацiйнi продукти i сервь си можуть стати виг1дним придбанням для б!знесу, як1 працюють 1з тiею ж аудиторiею, що i власники платформи. Наприклад, сьогодн1 флагман сходно! iнтернет-комерцii Alibaba володiе профкями 630 1з 645 млн китайщв, що мають доступ в 1нтернет. На базi технолог!! Super ID, здатно! встановлювати та прив'язувати р1зш персональнi пристро! до одного власника, компашя заснувала маркетингову платформу Dharma Sword. Учасники дано! платформи за фксовану м1сячну плату отримують спещальне про-грамне забезпечення для роботи й аналiзу даних ком-пани, що дозволяе !м покращувати i персоналiзувати пропозиц1ю та доставку свое! продукци [9].
Зг1дно з результатами звггу Accenture в перюд 2010-2015 рр. у цифров1 платформи було швестова-но близько 20 млрд дол. США у рамках 1053 пу6л1ч-них угод. Бкьше половини цих швестицш припало на 2014-2015 рр. У перюд 2000-2014 рр. виручка онлайн-сервiсiв 1з бронювання готелiв зросла в 10 ра-з1в, тод1 як к1льк1сть турагенйв у США скоротилася на 48%. Але, незважаючи на високий потенщал циф-
рових платформ для малого i традицшного офлайн-бiзнесу, лише 10% старташв на !х основi стануть са-мостiйними та прибутковими найближчими роками. Дослкження також показало, що до 2020 р. Китай, Iндiя та США будуть домшувати у сферi платформ-но! економiки, i розрив мiж ними та iншими крашами буде тiльки зростати [8; 9].
Поява цифрових платформ витiсняe традицш-нiсть ведення економiчноi дiяльностi, формуе шдгрунтя для проривних iнновацiй, !х дифу-311, що змiнюe патерни галузевих риншв, трансформуе логiстичнi майданчики. Зникають одш та з'являються iншi сегменти ринку, виникають новi професи, в1д-мирають старi. Фокус новигах проявiв конкурент-них переваг перемщуеться в непередбаченi сфери. Злиття та поглинання економiчних суб'eктiв приймае характер перманентность Домшування цифрових платформ наповнюеться ознаками монополiзму, вод-ночас спрощуючи взаемоди агентiв ринку за рахунок: гармошзаци стандартiв, норм i правил захисту даних; спрощення транскордонного обмшу даними; сприян-ня мiжнароднiй електроннш торгiвлi; стимулювання та iнвестування в цифрову шфраструктуру.
Отже, до переваг цифрових платформ маемо в^днести:
+ зменшуеться вартiсть транскордонно! взаемоди та транзакцiй; + зб1льшуеться ккьшсть потенцiйних користу-вачiв товарами та послугами, як не обмеженi кордонами та мають швидк й ефективш засо-би зв'язку;
+ механiзми функцiонування цифрових платформ пришвидшують i знижують варпсть процесiв виробництва та обмшу, усувають по-середникiв, збiльшують продуктившсть працi; + цифровi технiчнi можливосп створюють всесвiтнi пошукачi, якi надають об'ективш данi за визначено! тематикою; + створюеться глобальний банк iдей, який мож-на вважати шструментом для залучення та розвитку нових к,ей та проектiв, що може привести до синергетичного ефекту, збкьшу-ючи капи^зацш цифрово! платформи та в щлому розширюючи 11 можливосп; + з'являються унiкальнi фiнансовi шструменти, якi надають контрагентам новi можливосп проведення зовнiшньоторговельних операцiй (криптовалюти та технолога блокчейн).
А таи чинники сприяння цифровому розвитку, як цифровi фiнансовi послуги, цифрова кентифка-щя, соцiальнi мережi та вiдкритi даш, використання технологи блокчейн [10], поширюють вигоди на всю економiку та на все сусшльство;
+ створюються навчальш 1Т-майданчики, що передбачае формування порталу навчання та сертифкаци !Т-спещалшпв. З'являеться
можливгсть використання штучного гнтелек-ту як засобу контролю надбаних знань, що га-рантуе об'ективну !х оцГнку;
f виникають новаторськ методи управлГння бГзнес-процесами Гз залученням штучного ш-телекту та технологГ! блокчейн.
Зростання цифрових платформ характеризу-еться експоненщальною лГнГею тренду с перманент-ним зростаючим охопленням бкьшо! частини сфер свито! економки.
ВИСНОВКИ
Цифровий економГчний розвиток знаходиться в прямш залежностГ вГд швидкого впровадження ш-новацГйних градГентГв, як базуються на технологГч-них тригерах: BioTech, NanoTech, Digital-marketing, FinTech, BlockChain, RetailTech, LegalTech, Grid-технологи, GovTech, e-ID, створюючи тим самим комфортш умови для формування цифрових платформ. Цифрова платформа на сьогодш визначаеться як дГездатне ефективне об'еднання акторГв ринку, зу-силля яких спрямованш на отримання максимального ефекту вГд налагоджено! взаемодГ! вск учасникГв економГчного процесу. Активний пошук та залучення цифровими платформами вск можливих шновацш-них градГентГв надае максимально можливГ переваги акторам свГтового ринку. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Краус Н. М., Голобородько О. П., Краус К. М. Цифрова економ^а: тренди та перспективи авангардного характеру. Ефективна економжа. 2018. № 1. URL: http://www.economy.nayka.com.Ua/pdf/1_2018/8.pdf
2. Missikoff M., De Panfilis S. An Introduction to BIVEE. 2012. URL: http://wordpress.bivee.eu/resources/news-letter-may-2012/
3. Недашкiвський О. Л. 1нтернет - нове свтове теле-комунiкацiйне середовище. Телекомунжацшт та iнформацiйнi технологи. 2017. № 2. С. 45-50.
4. Аполов О. Г., Зыков О. А., Аполова О. О. От «цифро-визации» к «цифровой экономике». Экономика и предпринимательство. 2018. № 4. С. 73-77.
5. Карчева Г. Т., Огородня Д. В., Опенько В. А. Цифрова економжа та и вплив на розвиток нацюнально! та мiжнародно! економш. Фнансовий простiр. 2017. № 3. C. 13-21.
6. Chakravorti B., Chaturvedi R. Sh. Digital Planet 2017. How competitiveness and trust in digital economies vary across the world. URL: https://sites.tufts.edu/digi-talplanet/files/2017/05/Digital_Planet_2017_FINAL.pdf
7. Farell D., Greig F. Paychecks, Paydays, and the Online Platform Economy. Big Data on Income Volatility. JPMorgan Chase & Co., 2016. 44 p. URL: https://www. jpmorganchase.com/corporate/institute/document/ jpmc-institute-volatility-2-report.pdf
8. Evans P. C., Gawer A. The Rise of the Platform Enterprise. A Global Survey. New York : The Center for Global Enterprise, 2016. 29 p. URL: https://www.thecge. net/app/uploads/2016/01/PDF-WEB-Platform-Sur-vey_01_12.pdf
9. Five Ways to Win with Digital Platforms. Accenture, 2016. 34 p. URL: https://www.accenture.c0m/us-en/_ acnmedia/pdf-29/accenture-five-ways-to-win-with-digital-platforms-full-report.pdf
10. Карчева Г., Лернатович В., Кавецький Р. Використан-ня технологи блокчейн як фактор пщвищення ефек-тивност фшансово'Т сфери. Бантська справа. 2017. № 2. С. 110-119.
REFERENCES
Apolov, O. G., Zykov, O. A., and Apolova, O. O. "Ot «tsi-frovizatsii» k «tsifrovoy ekonomike»" [From "Digitali-zation" to "Digital Economy"]. Ekonomika i predprini-matelstvo, no. 4 (2018): 73-77.
Chakravorti, B., and Chaturvedi, R. Sh. "Digital Planet 2017. How competitiveness and trust in digital economies vary across the world". https://sites.tufts.edu/digi-talplanet/files/2017/05/Digital_Planet_2017_FINAL.pdf
Evans, P. C., and Gawer, A. "The Rise of the Platform Enterprise. A Global Survey". New York : The Center for Global Enterprise, 2016. https://www.thecge.net/app/up-loads/2016/01/PDF-WEB-Platform-Survey_01_12.pdf
"Five Ways to Win with Digital Platforms". Accenture, 2016. https://www.accenture.com/us-en/_acnmedia/ pdf-29/accenture-five-ways-to-win-with-digital-plat-forms-full-report.pdf
Farell, D., and Greig, F. "Paychecks, Paydays, and the Online Platform Economy. Big Data on Income Volatility". JPMorgan Chase & Co., 2016. https://www.jpmorgan-chase.com/corporate/institute/document/jpmc-insti-tute-volatility-2-report.pdf Karcheva, H. T., Ohorodnia, D. V., and Openko, V. A. "Tsyfro-va ekonomika ta yii vplyv na rozvytok natsionalnoi ta mizhnarodnoi ekonomiky" [Digital Economy and Its Influence on Development of Domestic and International Economies]. Finansovyiprostir, no. 3 (2017): 13-21. Karcheva, H., Lernatovych, V., and Kavetskyi, R. "Vyko-rystannia tekhnolohii blokchein yak faktor pidvysh-chennia efektyvnosti finansovoi sfery" [The Use of Blockchain Technology as a Factor in Improving the Efficiency of the Financial Sector]. Bankivska sprava, no. 2 (2017): 110-119. Kraus, N. M., Holoborodko, O. P., and Kraus, K. M. "Tsyfrova ekonomika: trendy ta perspektyvy avanhardnoho kharakteru" [Digital Economy: Trends and Perspectives of the Abangard Change of Development]. Efektyvna ekonomika. 2018. http://www.economy.nayka.com. ua/pdf/1_2018/8.pdf Missikoff, M., and De, Panfilis S. "An Introduction to BIVEE". 2012. http://wordpress.bivee.eu/resources/newslet-ter-may-2012/
Nedashkivskyi, O. L. "Internet - nove svitove telekomuni-katsiine seredovyshche" [Internet - A New Global Telecom Environment]. Telekomunikatsiini ta informatsiini tekhnolohii, no. 2 (2017): 45-50.
<
Ш
