CC BY
26
19. Флинт, А. Зерноуборочный комбайн: характеристики и советы по выбору [Электронный ресурс] / А. Флинт. - Режим доступа: http://www.syl.ru/article/192396/new_zernouborochnyiy-kombayn-harakteristiki-i-sovetyi-po-vyiboru
20. Особов, В. И. Жатки зерноуборочных комбайнов фирмы CLAAS [Текст] / В. И. Особов // Аграрное обозрение. - 2013. -№ 2. - Режим доступа: http://agroobzor.ru/sht/a-213.html
21. Выявление ключевых параметров сдерживающих развитие БТС и подсистем [Электронный ресурс]. - Функциональная модель комбайна. - Режим доступа: http://konesh.ru/funkcionalenaya-modele-kombajna-stranica-5.html
22. Зерноуборочный комбайн Полесье 1218 : отзыв [Элекронный ресурс]. - Режим доступа: http://fermer.ru/forum/uborochnaya-tehnika-selskohozyaystvennaya-tehnika/29198
23. Северин, О. О. Вантажш роботи на автомобшьному транспорта оргашзащя i технолопя [Текст]: тдручник / О. О. Северин. - Харгав: ХНАДУ, 2007. - 384 с.
Проаналiзовано ментальний nростiр ото-чуючого середовища (рухомого контексту) проекту чи програми. Виокремлено множи-ни, пидмножини та елементи тдмножин цього простору. Здшснено його формалiзований опис. Дослиджено та запропоновано методи та методики ранжування складових ментального простору: множин, тдмножин, елементiв. Наведено приклад застосування методу ана-лiзу ieрархiй для ранжування складових ментального простору
Ключовi слова: проект, програма, ментальний простiр, рухомий контекст, оточуюче середовище, аналiз ieрархш
Проанализировано ментальное пространство окружающей среды (подвижного контекста) проекта или программы. Выделено множества, подмножества и элементы подмножеств этого пространства. Реализовано его формализованное описание. Исследованы и предложены методы и методики ранжирования составляющих ментального пространства: множеств, подмножеств, элементов. Приведен пример практического применения метода анализа иерархий для ранжирования составляющих ментального пространства
Ключевые слова: проект, программа, ментальное пространство, подвижный контекст,
окружающая среда, анализ иерархий
-□ □-
УДК 658.589
|DOI: 10.15587/1729-4061.2016.65635|
РОЗРОБКА ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ФОРМАЛ1ЗОВАНО1
МОДЕЛ1 МЕНТАЛЬНОГО ПРОСТОРУ ОТОЧУЮЧОГО СЕРЕДОВИЩА ПРОЕКТУ ЧИ ПРОГРАМИ
О. В. Веренич
Кандидат техычних наук, доцент Кафедра управлшня проектами КиТвський нацюнальний уыверситет будiвництва та арх^ектури пр. Пов^рофлотський, 31, м. КиТв, УкраТна, 03680 E-mail: [email protected]
1. Вступ
Досвщ впровадження проекпв та програм показуе, що на проект чи програму мае суттевий вплив оточуюче (зовшшне) середовище.
Оточуюче середовище проекту чи програми - це сукупшсть факторiв та об'екпв, як безпосередньо не приймають учасп у проект чи программ проте впли-вають на проект чи програму та здшснюють взаемодш з проектом чи програмою або його/п окремими еле-ментами [1].
В загальному випадку оточуюче середовище проекту чи програми можна роздшити на декшька видiв: внутршне та зовшшне [1], а також на ближне та далеке.
Осюльки оточуюче середовище е рухливим i ди-намiчним його можна описати за допомогою концен-трично! модели яка враховуе весь ланцюг впливiв, вщ глобального контексту до внутршнього оточення оргашзацп [2].
В загальному випадку проект чи програма при вах його/п спланованосп, деталiзащi, продуманост е ввдкритими системами, що взаемодтть з оточуючим середовищем, яке впливае на реалiзацiю [3]. Зазна-чимо, що оточуюче середовище не е стабшьним. Воно швидко реагуе на певш подразники, що iснують як на регюнальному та/або нацiональному, так i глобальному рiвнях, вщдзеркалюючи на проект чи програму, iнодi навiть гiперболiзуючи вплив. Щ впливи у за-
©
гальному випадку створюють турбулентне середовище навколо проекту i е причиною виникнення ризиюв у проектi чи програмь
З iншоi боку, вплив оточуючого середовища рiзний, i залежить ввд масштабу та стадii проекту чи програ-ми. Певнi впливи оточуючого середовища необхщно контролювати протягом вах стадiй реалiзацii проекту чи програми, а iншi важливi тiльки тд час шщiалiза-цii чи планування. Крiм того, якщо термiн реалiзацii проекту чи програми складае деюлька рокiв, оточуюче середовище може змшюватись протягом цього часу i його вплив з позитивного або нейтрального може змь щуватись у негативний.
Для устшного впровадження проекту чи програми проектний менеджер/команда проекту повинш врахо-вувати рухомкть оточуючого середовища, оцiнювати його вплив на проект чи програму та запроваджувати, за можливштю, у процес управлiння певнi запобiжнi заходи.
Управлiння оточуючи середовищем повинного ба-зуватись на чiтких тдходах, що дозволяють виокре-мити значушд елементи та оцiнити ''х вплив на проект чи програму. Отже, виникае актуальна наукова задача, яка полягае у розробщ та застосуванш пiдходiв щодо здiйснення виокремлення елеменпв оточуючого середовища, ''х ранжування за впливом на проект чи програму та розробкою пiдходiв щодо здшснення управ-лiння значущими елементами.
2. Аналiз лiтературних даних та постановка проблеми
Аналiз лиературних джерел показав широке роз-повсюдження диференцiйованого пiдходу при якому дослвдження ментального простору та оточуючого середовища розглядаються вщокремлено. Серед значно'' кiлькостi дослiджень ментального простору особливу увагу привертае, насамперед, робота [4], де автори розглядають ментальний проспр з позицп створення, перетворення та функщонування знань. Саме у нш описано процес перетворення знань ^ЕС1-модель), покладений у основу низки дослвджень, щодо управ-лiння знаннями, як функцiонують у ментальному просторi. У робот [5] розглянуто роль ментального простору в процес формування конкуренто стшко'' органiзацii. Наведено модель перетворення знань, що дозволяе прискорити процес обмшу новими знаннями та шноващями. У робот [6] розглядаеться тдхщ управлiння програмним товариством та його мен-тальним простором. Але цей тдхвд розглянуто лише для систем шновацшного розвитку. У данш роботi наведена модель формування ментального простору на основi оптимiзацii взаемодп зацiкавлених сторiн в галузi розвитку знань. У робот [7] проаналiзовано динамiку перетворення в кооперативнiй мережi мь жорганiзацiйних знань у iснуючi простори: фiзичний, вiртуальний та ментальний. Дослщження динамiки розвитку ментального простору та iнтроформацiйноi взаемодii, що виникае у процес формування нового типу рятувальника в турбулентному оточенш 1Т-тех-нологiй представлено у роботi [8]. В робой [9] розглядаеться щлеспрямоване формування ментального простору проектноi команди розпод^еного освiтнього проекту. Такий ментальний простр сприяе розвитку
шдивщуального ментального простору особистостi, та визначаеться наступними факторами: шформацшною взаемодiею шдиввдуальними та груповими дiючими особами мiж собою та з iнформацiйно-технологiчни-ми засобами створеними протягом життевого циклу проекту; процесами зближення та взаемозбагачен-ня шдивщуальних менталiтетiв учасникiв проекту; залученням штелектуальних Iнтернет-технологiчних застосувань як дидактичних шструментв проектного монiторингу.
Дослiдженню оточуючого середовища проекту чи програми та управлшню ним також присвячена зна-чна юльюсть робiт. Зокрема, робота [10] торкаеться визначення двох факторiв: стлкування у реальному часi та побудова гнучко'' органiзацii, що впливають на реалiзацiю процесу управлiння оточуючим середовищем проекту. Проте щ фактори розглядаються виключно для екстремальних проектв. Проектний менеджер повинен шд час реалiзацii проекту чи програми враховувати також оргашзацшне, культурне, сощальне оточення проекту. Саме на це звернено увагу у робот [11]. Таке оточення у робот розглядаеться виключно з позицп защкавлених сторш. У роботi [12] дослщжено, що у практицi бiзнес-планування прийнято розглядати для управлiння оточуючим середовищем три аспекти: полггичний, а саме ставлення федерально' та мшцево'' влади до проекту; територь альний, що включае вивчення конкурентних пропо-зицш на ринку аналогiчноi продукцп та екологiчний, пов'язаний з необхщшстю забезпечення екологiчноi безпеки проекту. Вплив оточуючого середовища на реалiзацiю проекту чи програми продемонстрова-но у [13]. В нш наведено приклад кнування певних зовнiшнiх причин, яю, iнколи, не можна вилучити з процесу управлшня проектом чи програмою, але яю можуть суттево впливати на усшх управлiння. Детальнiше, без урахування специфжи предметно' галузi, оточуюче середовище описано у робой [14], де визначено групи факторiв, що впливають на проект чи програму: економiчне оточення, фактори поль тичного характеру, соцiально-демографiчнi, фактори правового характеру, природш та клiматичнi, а також науково-технолопчш. Проте, вiдсутнiй пiдхiд щодо аналiзу самих факторiв, ''х впливу, взаемозв'язюв та методiв ранжування.
Проте, останшм часом з'являються науковi до-слiдження та опис практично' реалiзацii проектiв та програм, в яких знаходить висвилення пiдхiд щодо опису ментального простору оточуючого середовища проекту чи програм. У таких роботах демонструеться застосування системи знань Р2М у проектнш дiяльно-стi [15]. Найчастiше такий тдхщ торкаеться шнова-цiйних проектв та програм.
Виходячи з того, що ментальний простр досить часто розглядаеться як простр знань, у робот [16] представлено дискриптивну сервшну модель знань для сучасного проектного середовища.
Зазначимо недостатню юльюсть публiкацiй, якi б торкались дослвдження ментального простору зовшш-нього середовища проекту чи програми з позицп його формування, наповнення та функщонування поза за-лежшстю вщ предметно' галузп На жаль, досi не достатньо уваги прид^ялось ментальному простору зовшшнього середовища та залишаеться поза прискь
пливою увагою дослiдникiв побудова формалiзованоi моделi управлiння ним.
Правильне розумiння формування ментального простору зовшшнього середовища (рухомого контексту) дозволить проектному менеджеру/командi проекту мати суттеву тдтримку проекту чи програми тд час його/п реалiзацii за умови вiрно визначених факторiв оточуючого середовища, що мають суттевий вплив на проект чи програму, та врахування тд час здшснення управлiння проектом чи програмою.
Отже, проектному менеджеру для прийняття управлшських ршень необхщно мати iнструменти для визначення факторiв оточуючого середовища (рухомого контексту), як мають суттевий вплив на устх реалiзацii проекту чи програми. Такими ушверсаль-ними iнструментами можуть бути ввдповвдш матема-тичнi чи експертш методи та методики, вибiр яких сут-тево залежить вщ формалiзованоi моделi ментального простору оточуючого середовища.
Тому достатньо перспективною можна вважати розробку ушверсальшл формалiзованоi моделi вище-зазначеного простору та застосуванню вщповщних iнструментiв щодо ранжування його елеменив з метою здшснення управлшня цим простором для устху проекту чи програми.
{GC,CC,CB,CE}c MSPE, (1)
де GC - множина глобального контексту, СС - множи-на контексту краши, СВ - множина контексту галузi краiни, СЕ - множина контексту оргашзацп.
Кожна множина ментального простору MSPE буде складатись з однакового набору тдмножин впливiв, якi будуть вiдрiзнятись рiзним наповненням: поль тичнi (Р1); економiчнi (Е1); законодавчi (LI); шфра-структурнi (II); науково-техшчш (STI); соцiальнi (SI); природш та екологiчнi (NEI).
Розглянемо детально кожну тдмножину множин ментального простору MSPE та представимо ii у фор-малiзованому виглядi. Зауважимо, що перелж елемен-тiв 6удь-яко! з проаналiзованих пiдмножин може бути уточненим не тшьки на рiвнi перелжу самих елемен-тiв, а й на рiвнi '¿х деталiзацii в залежност вiд проекту та програми. Наприклад, до елементу «наявшсть та яюсть рiчкового та морського сполучення» тдмно-жини iнфраструктурних впливiв множини контексту краши (15) можна вщнести: наявшсть рiчкових портiв, наявнiсть морських порпв, кiлькiсть морських портiв, юльюсть рiчкових портiв, наявнiсть сучасного облад-нання для навантаження та розвантаження морських вантажiв, автотранспортний доступ до морських пор-тiв, залiзничний доступ до морських порпв тощо.
3. Мета та задачi дослщження
Метою даноi роботи е представлення та досль дження формалiзованого опису ментального простору оточуючого середовища (рухомого контексту) та про-понування методiв та методик щодо здшснення оцшки множин, тдмножин та елеменпв даного простору для забезпечення його ефективного управлшня.
Для досягнення поставленоi мети необхщно вирь шити наступнi задачi:
- проаналiзувати ментальний простiр оточуючого середовища (рухомого контексту);
- здшснити формалiзацiю цього простору;
- проаналiзувати та запропонувати методи i методики щодо здшснення ранжування елеменпв простору;
- провести практичну апробащю.
4. Розробка формаизовано! моделi ментального простору оточуючого середовища (рухомого контексту)
Оточуюче середовище створюеться та функщонуе за допомогою шдиввдв, яю наповнюють його сво'ми знаннями, умiннями, практиками, а отже, оточуюче середовище можна представити як вщповщний ментальний проспр.
Враховуючи динамiчнiсть процесiв, що вiдбува-ються навколо проекту чи програми, для проведення дослвдження обрано концентричну модель рухомого контексту, осюльки вона побудована з урахуванням у«х можливих впливiв на проект чи програму [2]. Зазначимо, що поняття «оточуюче середовище» та «ру-хомий контекст» надалi будемо вважати тотожними.
Формалiзовано ментальний проспр рухомого контексту (MSPE) можна представити наступним чином:
4. 1. Шдмножина полiтичних вилив'и! (Р1)
Оскiльки проекти чи програми не iснують окре-мо вщ свiтового спiвтовариства, то полiтичнi впливи все частше вимагають прискiпливоi уваги проектних менеджерiв. Це на залежить вщ рiвня, на якому реа-лiзовуються проекти чи програми. Полиичш впливи iснують як на рiвнi глобального контексту, контексту краiни, так i на рiвнi контексту оргашзацп. 1х вплив залежить вiд масштабiв та результатiв безпосередньо проекту чи програми. Якщо, наприклад, проект чи програма стосуеться впровадження системи облжу робочого часу на тдприемств^ то вш не так суттево буде вщчувати свгговий полiтичний вплив, як по-лiтичний вплив на рiвнi органiзацii. Але, якщо це шститущональний iнфраструктурний проект, який реалiзуеться iз залученням мiжнародних iнвестицiй, то мiжнародний полiтичний вплив буде суттево домь нувати над полiтичним впливом краши.
В залежноси вiд того, яку множину контексту розглядають, тдмножина полиичних впливiв буде вiдрiзнятись сво'ми елементами.
До тдмножини полiтичних впливiв множини глобального контексту (РЬс) будемо вiдносити: полiтичну пiдтримку краiни на свиовш полiтичнiй аренi (psg), полиичне мiсце краiни на свiтовiй полиичнш аренi (рр), рiвень впливу краши на прийняття свиових рiшень у полиичнш сферi (li), участь у мiжнародних вiйськових союзах (та). Р^с мае наступний вигляд:
PIGC = {р^ррдта}. (2)
2. До тдмножини полиичних впливiв (Р1сс) множини контексту краши будемо вщносити: полиичну стабiльнiсть (ps), пiдтримку проекту чи програми урядом краши торпвельний баланс з iншими кра-iнами (t), рiвень злочинностi (ст) та нацiоналiстичнi прояви (па). Формалiзовано пiдмножина полiтичних
впливiв множини контексту краши (Р1сс) мае наступ-ний вигляд:
Р1сс = {ps,ag,t,cr,na}. (3)
3. До пiдмножини полiтичних впливiв множини контексту галузi краши (Р1св) будемо вiдносити: на-явнiсть стратеги розвитку галузi (sd), вiдповiднiсть проекту чи програми стратеги розвитку (csd), ста-бiльнiсть галузi (bs), тдтримку проекту чи програми галуззю ^Ь), стабiльнiсть керiвництва галуззю (smb). Р1СВ мае наступний вигляд:
Р1св = {sd,csd,bs,sb,smb} . (4)
4. До тдмножини полиичних впливiв множини контексту оргашзаци (Р1сЕ) будемо вiдносити: наяв-шсть стратеги розвитку органiзацii (so), ввдповвдшсть проекту чи програми стратегii розвитку оргашзаци (csdo), пiдтримку проекту чи програми керiвництвом органiзацii (spo), стаб^ьшсть керiвництва органiзацii (smo). Р1се мае наступний вигляд:
Р1сЕ = {so,csdo,spo,smo}. (5)
Полiтичний вплив мае суттеве значення тд час впровадження шституцюнальних, мiжнародних, ре-формiстських, iнфраструктурних, законодавчих про-ектiв та програм. Якщо проект чи програма реалiзу-ються на рiвнi пiдприемства i результат стосуеться виключно полшшення функцiонування самого тд-приемства, то полiтичний вплив можна не врахову-вати. Проте, школи, результат проекту чи програми, впроваджених на рiвнi пiдприемства, можуть мати вплив на полиичному рiвнi. Наприклад, успiшнi про-екти розробки та впровадження дистанцшних курсiв у навчальний процес деюлькох вузiв сколихнув хвилю та прийняття вщповщних ршень на рiвнi Мiнiстерства освiти та науки Укра'ни, щодо широкого впровадження елементв дистанцiйного навчання у навчальний процес вищих та середшх навчальних закладiв краши.
Проектному менеджеру/командi проекту необхщ-но оцiнювати полиичний вплив, виокремлюючи тi складовi його, яю мають чи можуть дшсно мати вплив на проект чи програму, враховуючи позитивний, нега-тивний та нейтральний впливи. Проте потрiбно також оцшювати й можливiсть переходу впливiв [17].
4. 2. Шдмножина економiчних вилив'и! (Е1)
Мабуть найбiльший вплив на проект чи програму пiсля полиики мае економiка. Розвиток мiжнародноi торпвл^ створення транснацiональних корпорацiй, об'еднання чи розпад кра'н все це мае свое ввдобра-ження на економiчнi процеси як у свiтi, так i кожнiй краiнi конкретно. Екот^чш впливи завжди мають вплив на проект чи програму на якому б рiвнi вш/вона не реалiзовувались. Свiтова економiчна криза ввдобра-зилась на будь-яких проектах чи програмах як на рiвнi держави, так i на рiвнi органiзацii. Економiчна криза краши впливае на вс галузi господарювання.
Наповненiсть та склад тдмножини екот^чних впливiв залежить вщ множини контексту.
1. До тдмножини економiчних впливiв множини глобального контексту (Е1<с) будемо вiдносити:
участь краши у свiтовiй системi торгiвлi (gts), макро-eKOHOMi4Ha стабiльнiсть (mes), залежшсть краши вiд свiтових фшансових донорiв (dfd), залежнiсть краши вщ cbîtoboï фiнансовоï системи (dfs), стаб^ьшсть ва-люти краïни (sc), позищя краïни як свиового фшан-сового донора (gfd), cbîtobî eKOHOMi4Hi тенденци (get), стан ринкiв збуту (mcs) та робочоï сили (mclp), кредит-ний ризик краïни (crc). EIGC мае наступний вигляд:
EIgc = {gts,mes,dfd,dfs,sc,gfd,get,mcs,mclp,crc} . (6)
2. До тдмножини економiчних впливiв множини контексту краши (EICC) будемо вщносити: податки (tax) та тарифи (tr), види вiдповiдальностi та майновi права (rpr), страховi гаранти (ig), рiвень iнфляцiï (ir), розвиток банювсь^ системи (dbs), джерела швести-цiй та капiтальних вкладень (is), рiвень тдприемниць-коï свободи та господарсь^ самостiйностi (lbf), рiвень цш (rc), стан ринкiв: збуту (mcs), швестицш (mci), за-собiв виробництва (mcmp), сировини (mcm), продуктiв (mcp), робочоï сили (mclp), купiвельноï спроможно-стi (pp), кредитний рейтинг (cr). EICC мае наступний вигляд:
EICC = {tax, tr, rpr, ig, ir, dbs, is, lbf,rc,
mcs, mci, mcmp, mcm, mcp, mclp, pp,cr }. (7 )
3. До тдмножини економiчних впливiв множини контексту галузi краши (EICB) будемо ввдносити: структуру нацюнального господарювання (sem), джерела швестицш та каттальних вкладень галузi (isb), рiвень пiдприемницькоï свободи та господарськоï са-мостiйностi (lbf), рiвень ринковоï iнфраструктури (mi), рiвень цш на товари у галузi (rcb), ставлення мiсцевого населення до проекту чи програми (cnp). EICB мае на-ступний вигляд:
EICB ={sem,isb,lbf,mi,rcb,cnp}. (8)
4. До тдмножини економiчних впливiв множини контексту органiзацiï (Е1се) будемо вщносити: фь нансову стабiльнiсть (fs), охорону здоров'я (hs), мiсце оргашзаци у галуззi (pob), стабiльнiсть оргашзаци (so), позицiю органiзацiï на ринку (краши та свггу) (pm), джерела швестицш та каттальних вкладень оргашзаци (iso), ринок збуту оргашзаци (mso), забезпечення сировиною (sm), обладнанням (sf), економiчнi умо-ви тдприемства щодо реалiзацiï проекту чи програми (ec). EIce мае наступний вигляд:
EIce = {fs, hs, pob, so, pm, iso, sm, mso, sf, ec} . (9)
Проектний менеджер/команда проекту зазвичай не можуть впливати на економжу свиу чи навиь краши, проте вони повинш вмiти оцiнювати ситуацiю, виокремлюючи позитивш, негативнi та нейтральнi впливи, та розробляти рiзнi заходи для утримання або покращення контролю над впливами.
4. 3. Шдмножина законодавчих isiiïiiiisiis (LI)
Законодавчi впливи не можна не враховувати. 1х вплив на впровадження проекту чи програми може школи бути достатньо суттевим, якщо не суттевь шим, нiж полиичш впливи. Особливо це вiдчутно
для ушкальних шституцшних npoeKTiB та програм, впровадження яких потребуе змiни шнуючого чи прийняття нового законодавства. Говорячи про проекти та програми на рiвнi галузi чи оргашзацп, можна ствер-джувати, що залежшсть вiд законодавчих впливiв буде меншою, нiж на рiвнi краïни. Зазвичай, проекти та програми на рiвнi галузi чи органiзацiï плануються тд iснуюче законодавство, оскiльки змiни його з галу-зевого, а тим паче оргашзацшного, майже не можливь
Розглянемо детально наповненiсть кожноï тдмножини законодавчих впливiв в залежност вiд контексту.
1. До пiдмножини законодавчих впливiв множини глобального контексту (LIGC) будемо вiдносити: мiжнародне законодавство, що враховуеться при ре-алiзацiï проекту чи програми (il), гармошзащю мiж-народного та нацiонального законодавства (gl), рiвень корупцп (cr), довiру до судовоï (tj) та законодавчоï (tl) гiлок влади. LIgc мае наступний вигляд:
LIgc = {il,gl,tj,tl}. (10)
2. До тдмножини законодавчих впливiв множини контексту краши (LICC) будемо вщносити: права лю-дини (hr), права пiдприемництва (br), права власника (or), закони та нормативш акти, що регулюють тдпри-емницьку дiяльнiсть (rb). LICC мае наступний вигляд:
LICC = {hr,br,or,rb}. (11)
3. До пiдмножини законодавчих впливiв множини контексту галузi краши (LICB) будемо вiдносити: закони та нормативш акти, що регулюють дiяльнiсть в рамках галузi (ro), законодавчi акти щодо надання гарантiй та тльг (lgp). LICB мае наступний вигляд:
LIcB = {ro,lgp} . (12)
4. До тдмножини законодавчих впливiв множини контексту оргашзацп (LICE) будемо вщносити: вну-трiшнi нормативнi акти (ise), iнструкцiï (i). LICE мае наступний вигляд:
LIce = {ise,i} . (13)
В залежносп вiд проекту чи програми рiзнi множини рiзних контекстiв мають вплив. Визначення значущих елементiв пiдмножин залежить вщ проекту чи програми: рiвень оргашзацп - найпростший з най-меншими впливами, рiвень краïни - найскладшший iз бiльшою кiлькiстю впливiв.
4. 4. Шдмножина iнфраструктурних isii.nnsiis (II)
1нфраструктура - це комплекс основних спору-джень, якi пiдтримують повсякденне життя та еконо-мiчну актившсть у суспiльствi. Вона включае в себе дороги, системи електро- та водопостачання, телеко-мушкацшш системи, школи, дитячi садки, лiкарнi, магазини, громадський транспорт тощо [18].
Розглянемо детально наповнешсть кожноï тдмно-жини iнфраструктурних впливiв в залежностi вiд контексту.
1. До тдмножини шфраструктурних впливiв множини глобального контексту (IIGC) будемо вiдносити:
наявнiсть та яюсть мiжнародних трас (ir), наявнiсть та яюсть мiжнародного залiзничного сполучення (irw), наявнiсть та якiсть мiжнародного повггряного сполучення (ia), входження краши до мiжнародного стшь-никового зв'язку (im), наявшсть та яюсть морського сполучення (irs). IIGC мае наступний вигляд:
IIGC = {ir,irw,ia,im,irs} . (14)
2. До тдмножини шфраструктурних впливiв множини контексту краши (IICC) будемо ввдносити: засоби транспорту (mt), зв'язку (mc) та комунiкацiй (mcc), на-явнiсть та якiсть дорп в краïнi (cr), наявнiсть та яюсть залiзничного сполучення в середиш краïни (crw), на-явнiсть та яюсть повиряного сполучення в середиш краши (ca), покриття та яюсть сальникового зв'язку в краïнi (cmc), перевезення вантажiв (ctg), загальнодер-жавш iнформацiйнi системи (gis), рiвень енергопоста-чання (le), промислову iнфраструктуру (pi), покриття та яюсть стащонарного зв'язку (ct), наявнiсть та якiсть рiчкового та морського сполучення (crs). IICC мае на-ступний вигляд:
IICC = {mt,mc,mcc,cr,crw,ca,cmc,ctg,gis,le,pi,ct,crs} . (15)
3. До тдмножини шфраструктурних впливiв множини контексту галузi краïни (IICB) будемо ввдносити: iнформацiйнi системи (is), сировину (m), послуги (s), мережу збуту (ns), лопстику галузi (l), матерiально-техшчне забезпечення (ilm), обслуговуючi системи (ss). IICB мае наступний вигляд:
IICB ={is,m,s,ns,l,ilm,ss} . (16)
4. До тдмножини шфраструктурних впливiв множини контексту оргашзацп (IICE) будемо ввдносити: комунiкацiйнi мережi (cn), внутрiшнi шформацшш системи (iis), мережу збуту (ng), мережу виробницт-ва (np), мережу матерiального забезпечення (nilm), зв'язок (c), iнженерне забезпечення (en), рекламу (ad). IICE мае наступний вигляд:
IICE ={cn,iis,ng,np,nilm,c,en,ad}. (17)
В залежност вiд розмiрiв та результату проекту чи програми шфраструктурний вплив буде меншим чи бiльшим. Наприклад, шфраструктурний вплив буде меншим або можливо зовам незначним, якщо проект чи програма стосуеться постачання на едине тдпри-емство товарiв, вироблених та придбаних в краМ реалiзацiï проекту чи програми. З шшого боку шф-раструктурний вплив буде суттевим, якщо в рамках проекту чи програми здшснюеться постачання товарiв на структуру тдприемства, яка включае бiльш нiж 600 офкпв по всiй краïнi, i при цьому товари придбаш за кордоном i потребують, постачання на кордон, роз-митнення та розповсюдження виею крашою.
4. 5. Шдмножина науково-техшчних isii.nnsiis (STI)
Останнiм часом розвиток та прогрес краши ощ-нюють рiвнем та кiлькiстю шновацш, якi розробля-ються та впроваджуються [19]. 1нновацшний пiдхiд не можливий без розвитку та тдтримки на високому рiвнi науково-технiчного прогресу. Досягнення нау-
ковщв сьогодш стають повсякденнiстю вже завтра. Щ досягнення дозволяють отримувати результати, що пришвидшують, покращують, зберiгають кнування суспiльства на високому рiвнi.
Будь-який проект чи програма ще на етат плану-вання вивчае вщповщт наробки, результати, пiдходи щодо виршення подiбноï проблеми у свiтi, плануючи використати найкращi, адаптуючи ïx тд конкретний проект чи програму певноï краïни. Навiть науково-тех-нiчнi проекти та програми засноваш на тдтримщ та впливi iншиx науково-теxнiчниx проектв та про-грам iз сумiжниx галузей знань. Тому на сьогодш без використання сучасних науково-техшчних пiдxодiв реалiзацiя будь-якого проекту чи програми не можли-ва. Науково-теxнiчний вплив вагомий навггь пiд час реалiзацiï невеличких проектiв та програм.
Розглянемо детально наповнешсть кожноï тдмно-жини науково-техшчних впливiв в залежностi вщ контексту.
1. До пiдмножини науково-теxнiчниx впливiв множини глобального контексту (STIGC) будемо вщно-сити: рiвень ствпращ науковцiв (sc), мережу обмiну науковими розробками (exscr), мережу сумiсноï дь яльностi у наукових розробках (nscc), рiвень теxнiчноï спiвпрацi (ltc). STIGC мае наступний вигляд:
STIGC = {sc,exscr,nscc,ltc} . (18)
2. До тдмножини науково-техшчних впливiв множини контексту краши (STICC) будемо ввдносити [20]: рiвень розвитку фундаментальних (dfr) та приклад-них (dar) наук, яюсть шкiльноï освiти (qss), якiсть вищо освiти (qhs), доступ до наукових розробок (asr), доступ до штернету в школах (ais), якiсть математич-ноï (qme) та науковоï освии (qse), якiсть управлiння освiтою (qem), доступ до навчання (ae), фшансову тд-тримку науково-теxнiчниx розробок (fastr). STICC мае наступний вигляд:
STICC = {dfr,dar,qss,qhs,asr,ais,qme,qse,qem,ae,fastr} . (19)
3. До тдмножини науково-техшчних впливiв множини контексту галузi краши (STICB) будемо вщноси-ти: рiвень iнформацiйниx теxнологiй (lit) та комп'юте-ризаци (lc), рiвень промислових (lint) та виробничих технологш (lpt), рiвень пiдготовки фаxiвцiв (1st), мож-ливiсть пiдвищення квалiфiкацiï (rc), доступ до на-уково-теxнiчниx розробок галузi (astrb), залучення фаxiвцiв до науково-техшчних розробок (pstr), впровадження науково-техшчних розробок (istr), фшан-сову тдтримку науково-теxнiчниx розробок галу-зi (fsstr). STICb мае наступний вигляд:
STICB = {lit,lc, 1 int,lpt, 1st,rc,astrb,pstr,istr,fsstr} . (20)
4. До тдмножини науково-техшчних впливiв множини контексту оргашзаци (STICE) будемо вщноси-ти: впровадження науково-техшчних розробок (istd), швестування у науково-техшчш розробки (istr), тдтримку науково-теxнiчноï дiяльностi ствробини-кiв (sstr), пiдвищення квалiфiкацiï фаxiвцiв (rcs). STICE мае наступний вигляд:
STICE ={istd,istr,sstr,rcs}. (21)
Якщо проект чи програма не е науковими, то ви-бiр науково-техшчного пiдxоду здiйснюеться на ета-пi планування. У цьому випадку проектний менеджер/команда проекту не керують цими впливами. Проте вибiр та впровадження того чи шшого науко-во-теxнiчного пiдxоду може впливати на проект чи програму i проектному менеджеру/командi проекту необxiдно мати вщповщш знання, щоб розумiти як саме впливи можуть бути на проект чи програму ввд впровадженого науково-техшчного тдходу.
Зокрема це стосуеться закупiвлi нового обладнан-ня. Шд час купiвлi не завжди звертаеться увага на технолопю розгортання обладнання та особливост його використання (особливо це стосуеться сучасних iнформацiйно-комунiкацiйниx теxнологiй, яким для ефективноï роботи необxiдно найсучасшше апаратне забезпечення, що не входить у постачання самоï технологи, а потребуе додатковоï закупiвлi, школи по вартост не менше шж сама теxнологiя). Такий пiдxiд впливае на строк впровадження проекту чи програми та його вартсть.
4. 6. Шдмножина сощальних впливи! (SI)
Не можна кнорувати як позитивний, так i негатив-ний вплив суспiльства, при впровадженш проекту чи програми. Правильно сформована сустльна думка стосовно проекту чи програми може стати непереборною рушшною силою всього проекту, особливо шсти-туцiонального або iнфраструктурного.
Не можна не враховувати також i вплив культури. Наприклад, проекти та програми, що реалiзовуються у крашах Африки будуть вiдрiзнятись вщ проектiв та програм, що реалiзовуються у краïнаx Заxiдноï бвро-пи. Культура проектного менеджменту також буде сут-тево рiзнитись. Крiм того, вплив культури вщчутний i при реалiзацiï проектiв та програм, коли до керiвникiв чи контролюючих мшш залучаються фаxiвцi з рiзниx краш. ïx пiдxоди щодо управлiння та контролю можуть бути досить ввдмшними вщ прийнятих у краМ впровадження проекту чи програми.
Розглянемо детально наповненiсть кожноï тдмножини сощальних впливiв в залежност вiд контексту.
1. До тдмножини сощальних впливiв множини глобального контексту (SIGC) будемо вiдносити: рiвень життя (cll), свободу перемiщення (ml), культурнi тра-дицiï (ct), релiгiю (r). SIGC мае наступний вигляд:
SIGC = {cll,ml,ct,r}. (22)
2. До тдмножини сощальних впливiв множини контексту краши (SICC) будемо вiдносити: трудове законодавство (ll), заборону страйкiв (is), охорону здоров'я та медицина (phsm), сустльш органiзацiï (so), пресу (p), телебачення (tv), ставлення мiсцевого населення до проекту (ap), рiвень грамотност (lr), кто-рiю (h), культурш потреби: життезабезпечення (ln), роботу (l), вiдпочинок (v), рiвень вимог до умов пращ (lrcl). SICC мае наступний вигляд:
SICC = {ll,is,phsm,so,p,tv,ap,lr,h,ln,l,v,lrcl} . (23)
3. До тдмножини сощальних впливiв множини контексту галузi краïни (SICB) будемо вщносити: рь вень вимог до якост результатiв та умов працi (qrlc),
умови пращ (lc), умови ввдпочинку (lv), наявнiсть та активнiсть профспiлки (tu), piBeHb 3apo6ÍTHo'i плати (ls), тдтримку охорони здоров'я (hs). SICB мае на-ступний вигляд:
SICB = {qrlc,lc,lv,tu,ls,hs}.
(24)
4. До пiдмножини соцiальних впливiв множини контексту оргашзацп (SIcЕ) будемо вiдносити: умови пращ (1сЬ), умови вiдпочинку (М>), рiвень вимог до якостi результаив (lqг), культуру управлiння (ст), пси-хологiчний клiмат (рс), субординацiю ^Ь), можливостi впливу на прийняття управлшський рiшень (ims), рiвень заробiтноi плати (ко), сощальний пакет (spo), довiру (tг), пiдтримку згуртованостi колективу ф). SIСЕ мае наступний вигляд:
SICE = {1сЬ,lvb,lqг,ст,рс,sb,ims,lso,spo,tг,st} . (25)
Соцiальнi впливи можуть бути настiльки суттеви-ми, що школи перекривають iншi впливи. Наприклад, небажання мкцевих мешканцiв мати на сво'й терито-рii тдприемство з переробки радiоактивних вiдходiв може мати суттевший вплив на реалiзацiю проекту чи програми нiж прийняте ршення щодо побудови такого тдприемства на рiвнi держави.
Проектний менеджер/команда проекту повинш працювати з такими впливами, спрямовуючи '¿х у по-зитивне для проекту чи програми русло.
4. 7. Шдмножина ириродних та еколопчних вили-вiв (NEI)
Змша клiмату, частi природнi катаклiзми, забруд-нення навколишнього середовища тощо е поштовхами до врахування природних та еколопчних впливiв. Звичайно, в залежноси вщ проекту чи програми при-родш та екологiчнi впливи можуть бути враховаш бiльше, менше, або взагалi не враховуватись.
Розглянемо детально наповнешсть кожно' тдмно-жини природних та еколопчних впливiв в залежностi вщ контексту.
1. До пiдмножини природних та еколопчних впли-вiв множини глобального контексту ^Е1<с) будемо вщносити: змiну клiмату (сс), законодавство щодо захисту навколишнього середовища (1ре), мiжнароднi стандарти з захисту довкiлля ^ре). SIGC мае наступ-ний вигляд:
NEIgc = {cc,lpe,ispe} .
(26)
2. До шдмножини природних та екологiчних впливiв множини контексту краïни (NEICC) будемо вщносити: природнi клiматичнi умови [1]: температуру (tem), опади (df), вологiсть (hm), вiтри (win), висоту над рiвнем моря (oh), сеж^чшсть (si), ландшафт (lc), топографiю (tp), природнi ресурси (nr), стандарти з якостк повiтряного простору (sas), водних джерел (sws) та Грунтового покрову (sg), санiтарнi вимоги до навколишнього середовища (sce), законодавство щодо захисту навколишнього середовища (lde), характеристику тенденцш та стан еколопчних систем: повиря (cha),
води (chw), Грунтiв (chg). NEICC мае наступний ви-гляд:
NEICC = {tem, df,hm, win, oh, si, lc, tp, nr, sas, sws, sg, sce, lde, cha, chw, chg}.
(27)
3. До шдмножини природних та еколопчних впли-вiв множини контексту галузi краши (NEICB) будемо вщносити: вимоги до очистки (wr) та утилiзацiï вщ-ходiв (r), вимоги до захисту навколишнього середовища (ep) та охорони природи (pn). NEICB мае наступний вигляд:
NEICB = {wr, r, ep, pn} .
(28)
4. До шдмножини природних та еколопчних впли-вiв множини контексту оргашзацп (NEIce) будемо вщносити: внутршш регламенти щодо охорони навколишнього середовища (ipe), вимоги технологи (rt). NEIce мае наступний вигляд:
NEIce = {ipe,rt}.
(29)
Останшм часом цi впливи все частше звертають на себе увагу та потребують ввдповвдного управлiння.
4. 8. Методи та методики ранжування елеменпв ментального простору рухомого контексту
Як показали дослщження, ментальний просир ру-хомого контексту складаеться з чотирьох множин, кожна з яких включае ам шдмножин, що складаються з певно' кiлькостi елементiв. Враховуючи формули (2)-(29), формалiзовано це може бути представлено наступним чином:
{psg,pp,li,ma},
{gts, mes, dfd, dfs, sc, gfd, get, mcs, mclp, crc},
{il, gl, tj, tl},{ir, irw, ia, im, irs},
{sc, exscr, nscc, ltc}, {cll, ml, ct, r}, {cc, lpe, ispe}
с GC; (30)
{ps,ag,t,cr, na},
{tax, tr, rpr, ig, ir, dbs, is, lbf, rc,
mcs, mci, mcmp, mcm, mcp, mclp, pp, cr} ,
{hr,br,or,rb},
{mt, mc, mcc, cr, crw, ca, cmc, ctg, gis, le, pi, ct, crs}, {dfr, dar, qss, qhs, asr, ais, qme, qse, qem, ae, fastr}, {ll, is, phsm, so, p, tv, ap,lr, h, ln, l, v, lrcl}, {tem, df,hm, win, oh, si, lc, tp, nr, sas, sws, sg, sce, lde, cha, chw, chg}
с CC; (31)
{sd, csd, bs, sb, smb}, {sem, isb, lbf,mi, rcb, cnp}, {ro, lgp}, {is, m, s, ns, l, ilm, ss}, {lit, lc, lint, lpt, lst, rc, astrb, pstr, istr, fsstr}, {qrlc, lc, lv, tu, ls, hs}, { wr, r, ep, pn}
с CB; (32)
{so, csdo, spo, smo}, {fs, hs, pob, so, pm,iso, sm, mso, sf, ec},
{ise,i},{cn,iis,ng,np,nilm,c,en,ad}, }-c CE. (33)
{istd, istr,sstr, rcs},
{lcb, lvb, lqr, cm, pc, sb, ims, lso, spo, tr, st}, {ipe, rt}
Як бачимо, кожна множина складаеться з великоï кiлькостi елементiв: вiд двох до двадцяти чотирьох. В залежност вщ проекту чи програми кiлькiсть елемен-тiв може зменшуватись, або зб^ьшуватись. Для вра-хування, контролю та управлшня усiма елементами, необxiдно мати окрему тдкоманду, що не прийнятне, враховуючи фiнансову складову.
Проте, ментальний простр рухомого контексту е не стабшьним, створюючи турбулентне середовище, що спричиняе виникнення ризиюв. Тому проектний менеджер/команда проекту повинш мати тдходи щодо управлiння цим простором.
Перш за все необхвдно видшити тi елементи кожноï пiдмножини впливiв вiдповiдноï множини ментального простору рухомого контексту, яю е суттевими для проекту чи програми. Зазначимо, що юльюсть таких елемен-тв буде суттево залежати вiд проекту чи програми. Щ елементи необхвдно ранжувати певним чином: вiд най-важливiшиx, якi з точки зору врахування ïx впливу на проект чи програму е найсуттевшими, до мало значних, яю з точки зору впливу на проект чи програму мають незначний вплив, яким можна знехтувати, або мати на увазi без застосування термшових заxодiв запобкання.
Такий вiдбiр, найчастiше здiйснюеться за допомогою експертних методiв та методик, оскiльки застосування аналиичних методiв не можливо через брак чгтко"! фор-малiзацiï проблеми дослщження. Проведений деталь-ний аналiз дозволив виокремити можливi експертнi методи та методики, яю можуть бути застосоваш:
1. Експертне опитування;
2. Кращд практики;
3. Методики креативности а саме метод «мозкового штурму» та метод Делфц
4. Метод аналiзу iерарxiй.
В залежностi вщ того, який процес проекту чи програми реалiзуеться (iнiцiалiзацiя, планування, ви-конання) застосовуються рiзнi методи та методики, осюльки кожен/кожна з них мае своï переваги та недо-лiки та свiй ступiнь точност (табл. 1).
Проведенi науковi дослщження та практичне ви-користання отриманих наукових результатв показали дощльшсть використання методу аналiзу iерарxiй в рядi проектiв, зокрема, проекти з розробки мульти-медiальниx дистанцiйниx курив [24] та проект «Ви-дача державних актв та право власност та землю у сiльськiй мшцевост та створення системи кадастру», що реалiзовувався за рахунок коштiв Свиового банку [25].
5. Практична nepeBipKa запропоновано!' концепцп при ранжуванш значущих елементiв иiдмножин множин ментального простору рухомого контексту при реалiзацiï ряду проекив та програм
Результати дослщження було застосовано для ви-значення прiоритетностi множини, пiдмножини та елементв пiдмножини. Застосування методу аналiзу iерарxiй дозволило визначити найбiльш впливовi множини, пiдмножини та елементи, що дозволило проектному менеджеру/командi проекту визначити на яю з них дощльно звертати найбiльшу увагу для успiшноï реалiзацiï проекту.
Проаналiзовано результати застосування методу для трьох процеив: iнiцiалiзацiï, планування та вико-нання.
Таблиця 1
Характеристика експертних методiв та методик для вщбору значущих множин, тдмножин та елементiв
№ з/п Назва Коротка характеристика Переваги Недолiки Етап проекту чи програми де краще застосовувати
1 Експертне опитування Метод для проведення анал1зу та виршення проблеми Отримання бiльш достовiрноï та надшно!' ¡нформащю, нiж при загальнш дискусй' Вiдсутшiсть шеобхiдшоi галькост вiдповiдших експертiв, досить великий час на проведення опитування та обробку результайв 1шщал1защя, планування
2 Кращi практики Форма^1зац1я ушiкальшого устшного практичного досв^ Заздалегщь вiдома ефективнiсть Не завжди коректне пря-ме перенесення кращо' практики На будь-якш стадй
3 Метод «Мозкового штурму» [21] Метод оперативного вирiшешшя проблеми Синергетичне об'еднан-ня знань, практик та умшь фаxiвцiв «Втрата» щкавих та орип-нальних iдей На будь-якiй стадй
4 Метод Делф1 [21] Метод стратепчного планування Краще оцiнювання та прогнозування резуль- татiв незалежними експертами, можливiсть Трудомюткий пiдбiр експертiв, складшi орга-шiзацiйшi пiдходи щодо обробки результатiв, великий час на застосування методу та отримання результайв 1шщал1защя, планування
проводити опитування екстериторiально
5 Метод анал1зу !ерархш [21-23] Структурована технша прийняття комплексних рiшешь Призначення критерив та оцiнок на основi попарних порiвнянь Складне визначення iерархii На будь-якiй стадй
Зазначимо, що шд час процесу iнiцiалiзацii ра-цiональним е ранжування множин, шд час процесу планування - ранжування шдмножин з урахуванням результат1в попереднього ранжування, а пiд час процесу виконання - ранжування елемент1в шдмножини з урахуванням результат1в попереднього ранжування. Розглянемо застосування методу для проекту Мiжнародного науково-навчального центру шфор-мацiйних технологiй та систем НАН та МОН Укра-ши з розробки перших мультимедiальних дистан-цiйних курсiв (далi - ММДК) для програми другоi вишо освiти Мiжнародного Унiверситету Фiнансiв (м. Кшв, Украiна) за спецiальностями «Фшанси» та «Банювська справа» [24, 26].
5. 1. Етап I: Ранжування множин
Як зазначалось вище ментальний просир рухомого контексту складаеться з чотирьох множин (1). Перш шж застосувати метод було проведено попереднш ана-лiз. Осюльки проект стосувався розробки ММДК для приватного вузу, то впливом множини глобального контексту можна було знехтувати, оскшьки цей вплив не е суттевим.
Загальною метою було визначення прюритетност трьох шших множин. На них впливали науково-тех-нiчнi, економiчнi, законодавчi та соцiальнi аспекти, якi вщповщно до методу були нашими критерiями, за якими проводилось оцiнювання. Провiвши згiдно iз методом вiдповiднi розрахунки [23], отримали результат, наведений у табл. 2.
Таблиця 2
Середньозважена оцшка при ранжуванш множин
Критерй Ваги Контекст краши Контекст галуз1 Контекст оргашзацй
Науково-технiчний 0,5676 0,1932 0,7235 0,0833
Економiчний 0,1475 0,6864 0,1022 0,2114
Законодавчий 0,1990 0,4806 0,1277 0,3917
Сощальний 0,0859 0,35 0,4778 0,1722
Зважений рейтинг 0,3366 0,4922 0,1712
Найбшьший вплив матиме та множина, яка отри-мала найбiльший зважений рейтинг. У нашому випад-ку це була множина контексту галузг Це означае, що на етат iнiцiалiзацii на проект найбiльший вплив мав контекст галузi кра'ни. Проектний менеджер/команда проекту звертала основну увагу саме на цей контекст. Реалiзацiя проекту створення ММДК свого часу залежала саме ввд освиянсько' галузi найбiльше: активне створення приватних вузiв, розширення можливостей державних вузiв, боротьба за студенив, зростаючий попит на освiтянськi послуги, яю б були мобiльними та не потребували б «стандартного» постшного ввдвь дання навчального закладу для отримання вщповщно' освiти, потреба у «другш вищiй освiтi» як засобу для змши посади або сфери дiяльностi.
5. 2. Етап II: Ранжування шдмножин
Проте результати отримаш на попередньому крощ е достатньо загальними. Далi здiйснювалось визна-
чення прюритеив серед пiдмножин. На попередньому крощ визначено, що на проект мала найбшьший вплив множина контексту галузь Далi було визначено, яка ж з шдмножин множини галузi кра'ни, згiдно (32), мае найбшьший вплив на проект.
Перед застосуванням методу було проведено де-якi попередш оцiнки. Полiтична, природня та еко-логiчна пiдмножини не були включен до розгляду, оскiльки зрозумiло, що вони не впливали на проект (на розробку ММДК шяким чином не мае впливу природа та еколопя, а полиичш аспекти взагалi були вщсутш). Таким чином з семи шдмножин було залишено п'ять.
Ранжування здшснювалось за наступними крите-рiями: наявнiсть фiнансiв, вiдповiдноi законодавчо' бази, людських ресурсiв для створення ММДК, наяв-нiсть необхiдноi технологи та методологи для створення ММДК, шфраструктура. Результати вщповщних, зпдно [23], розрахункiв наведено у табл. 3.
Таблиця 3
Середньозважена оцшка при ранжуванш шдмножин
Критерй Ваги Еко-номiчна Законо-давча 1нфра-структурна Науково-техшчна Со-щальна
Наявшсть фшанав 0,0777 0,2826 0,0978 0,3144 0,2486 0,0565
Людсьга ресурси 0,0387 0,0468 0,0502 0,3317 0,3206 0,2508
Законода-вча база 0,3297 0,0752 0,2251 0,1789 0,1691 0,3517
Технолопя 0,1834 0,0851 0,0369 0,1996 0,4606 0,2177
Методо-логiя 0,3355 0,0619 0,1133 0,1986 0,2776 0,3487
1нфра-структура 0,0350 0,1295 0,1278 0,1560 0,2237 0,3631
Зважений рейтинг 0,0895 0,1330 0,2049 0,1833 0,2997
Отримаш результати демонструють, що найбшьш впливовою е екот^чна шдмножина, далi - сощаль-на та iнфраструктура. Реалiзацiя проекту створення ММДК залежала шд час планування саме вщ еконо-мiчних складових найбiльше, хоча iнфраструктурнi впливи у виглядi наявностi вiдповiдного апаратного забезпечення та наявност шформацшно-комушка-цшних каналiв мали теж суттеве значення як i вщно-шення сусшльства до дистанцiйноi форми навчання.
5. 3. Етап III: Ранжування елеменпв иiдмножини
На цьому етапi дощльно визначити, якi саме еле-менти економiчноi пiдмножини будуть мати найбшь-ший вплив на проект. Зазначимо, що це можна зробити не тшьки для ще' пiдмножини, але й для будь-яких шших, що отримали менше значення зваженого рейтингу.
Ввдповвдно до (8), ця шдмножина складаеться з 6 елеменив. Критерiями були: яюсть навчання, рейтинг вузу, прибуток вузу, розвиток вузу. Вкладання кошив з боку вузу у розробку ново' форми навчання
зазвичай базуеться на стратеги зб^ьшення студентв, за рахунок впровадження нових програм та форм нав-чання, що тдвищуе рейтинг вузу, спонукаючи його розвиватись за рахунок збшьшення прибутку. Отри-манi результати наведено у табл. 4.
Таблиця 4
Середньозважена оцшка при ранжуванш елеменлв тдмножин
Критери Ваги sem isb lbf mi rcb cnp
Яюсть 0,5330 0,1147 0,3165 0,0598 0,0534 0,2405 0,2152
Рейтинг 0,2543 0,2016 0,3897 0,0606 0,1449 0,0546 0,1491
Прибуток 0,1540 0,4518 0,1887 0,0721 0,0859 0,0613 0,1402
Розвиток 0,0587 0,1131 0,3397 0,02426 0,2005 0,0176 0,0864
Зважений рейтинг 0,1886 0,3168 0,0726 0,0968 0,1526 0,1793
Отримаш результати показали, що найб^ьш впли-вовим елементом були джерела швестицш та кат-таловкладень: кошти закладу, якi були витрачеш на проект; на другому мшщ - структура нацiональноï системи освии: змiни, що дозволяли створювати та розвивати приватш вузи, i на третьому мшщ - ставлен-ня до проекту мiсцевого населення: ставлення до дис-танцiйноï форми навчання населення i, безпосередньо, майбуттх студентв.
Дiйсно на практицi реалiзацiя проекту суттево залежала ввд фiнансування та ставлення до дистанцiйноï форми навчання. I якщо питання фшансування проек-тний менеджер виршував безпосередньо з керiвником навчального закладу, то формування ставлення до новоï форми навчання реалiзовувалось зусиллями навчального закладу за допомогою керiвника проекту через залучення ЗМ1 та тдготовки рiзниx iнформацiйниx матерiалiв, яю були направленi на роз'яснення та по-пуляризацiю дистанцiйноï форми навчання. У даному випадку це були рекламш буклети, лиспвки, iнтерв'ю у ЗМ1, презентаци курсiв на конференщях та семiнараx.
6. Висновки
1. Проаналiзовано ментальний простiр оточуючого середовища (рухомого контексту) на основi удоско-налення концентричноï моделi рухомого контексту. Модель була удосконалена за рахунок розширення юлькост (з трьох до семи) тдмножин впливiв у кож-нш множинi. Проаналiзовано наповненiсть кожноï тдмножини в залежносп вiд того, до якоï множини вона належить.
2. Розроблено формалiзовану модель ментального простору оточуючого середовища (рухомого контексту) на основi застосування теорп множин, що дозволяе оцшити в комплексi у« впливи оточуючого середовища на проект чи програму, яю необxiдно враховувати проектному менеджеру. Шдхщ щодо формалiзацiï ментального простору оточуючого се-редовища дозволяе застосовувати та розробляти вщповщш методи та методики для здшснення оцш-ки впливiв.
3. На основi проведеного аналiзу математичних та експертних методiв, для виявлення значущих множин, тдмножин та елементв ментального простору оточуючого середовища запропоновано застосування методу аналiзу iерарxiй. Цей метод дозволяе ран-жувати множини, тдмножини та елементи на ос-новi призначення критерiïв та оцшок за допомогою здiйснення попарних порiвнянь. Biн може бути за-стосований проектним менеджером для визначення найвпливовших факторiв оточуючого середовища проекту чи програми з метою застосування управлш-ських ршень для зменшення ïx негативного впливу.
4. Наведено результати практичноï апробаци одного з експертних методiв: методу аналiзу iерарxiй на прикладi проекту зi створення перших мультиме-дiальниx дистанцшних курсiв для програми другоï вищо освiти. Метод дозволив визначити значущд множини, пiдмножини та елементи тдмножин ментального простору оточуючого середовища проекту на рiзниx стадiяx впровадження проекту. Отримаш результати були використаш тд час управлiння проектом тд час прийняття управлiнськиx ршень.
Лiтература
1. Окружающая среда проекта, факторы, влияющие на проект [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://studopedia. info/2-73870.html (дата доступа: 21.03.2016). - Загл. с экрана.
2. Ярошенко, Т. О. Концентрична модель рухомого контексту проекпв та програм розвитку [Текст] / Т. О. Ярошенко, Н. П. Ярошенко // Управлшня розвитком складних систем. - 2013. - № 16. - С. 72-75.
3. Окружающая среда и участники проекта [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://robotlibrary.com/book/604-upravlenie-proektom-osnovy-proektnogo-upravleniya-mazur-ii/7-12-okruzhayushhaya-sreda-i-uchastniki-proekta.html (дата доступа: 21.03.2016). - Загл. с экрана.
4. Нонака, И. Компания - создатель знания. Зарождение и развитие инноваций в японских фирмах [Текст] / И. Нонаки, Х. Такеучи. - Н.-Й.: Оксфорд Юшверст Пресс, 1995. - 384 с.
5. Куценко, М. Н. Формирование ментального пространства и создание сетей знаний в программах инновационного развития [Текст] / М. Н. Куценко // Управлшня розвитком складних систем. - 2011. - № 8. - С. 28-34.
6. Бушуев, С. Д. Формирование ментального пространства программ инновационного развития [Текст] / С. Д. Бушуев, Р. Ф. Ярошенко, Н. Ярошенко // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2011. - T. 1, № 5(49). - С. 4-7. -Режим доступа: http://journals.uran.ua/eejet/article/view/1966/1861
7. Caldas, P. T. Inter-Organizational Knowledge Conversion and Innovative Capacity in Cooperative Networks [Text] / P. T. Caldas, G. A. Candido // Journal of Technology Management & Innovation. - 2013. - Vol. 8. - P. 104-114. doi: 10.4067/ s0718-27242013000300009
8. Буряк, Н. 6. Модель проектно-шформацшного середовища покращення пiдготовки рятувальника в ментальному npocTopi IТ-технологiй [Текст] / Н. 6. Буряк, Ю. П. Рак // Вюник ЛДУ БЖД. - 2014. - № 10. - С. 24-31.
9. Boychenko, G. N. Organization culture of distributed education project in personality's mental space development [Text] / G. N. Boychenko, L. I. Gurevich, L. I. Kundozerova // European Journal of Natural history. - 2008. - Vol. 2. - P. 90-92.
10. ДеКарло, Д. eXtreme Project Management. Экстремальное управление проектами [Текст] / Д. ДеКарло; пер. с англ. - М.: Компания p.m.Office, 2005. - 588 с.
11. GPM state-of-the-art book Dimensions of Project Management. Chapter 5 [Text] / H. Reschke, H. Schelle (Eds.). - SpringerVerlag, Germany, 1990. - P. 253-269.
12. Мазур, И. И. Управление проектами. 2-е изд. [Текст]: учеб. пос. / И. И. Мазур, В. Д. Шапиро, Н. Г. Ольдерогге; под ред. И. И. Мазура. - М., Омега - Л, 2004. - 664 с.
13. Ludwig, E. All ears [Text] / E. Ludwig // PM Network.- 2009. - Vol. 23, Issue 3. - P. 56-63.
14. Балашов, А. И. Управление проектами: учебник для бакалавров [Текст] / А. И. Балашов, Е. М. Рогова, М. В. Тихонова, Е. А. Ткаченко; под ред. Е. М. Роговой. - М. Изд. Юрай, 2013. - 383 с.
15. Ярошенко, Ф. А. Управление инновационными проектами и программами на основе системы знаний Р2М [Текст]: монография / Ф. А. Ярошенко, С. Д. Бушуев, Х. Танака. - К.: «Саммит-Книга», 2012. - 272 с.
16. R.E.A.L. Knowledge at NASA. A Knowledge Service Model for the Modern Project Environmental [Electronic resource] / Hoffman, J. Boyle (Eds.). - Available at: http://www.pmi.org/ebooks/real-knowledge-nasa.pdf (Last accessed: 28.03.2016). - Title from the screen.
17. Веренич, О. В. Формашзована модель ментального простору защкавлених сторш [Текст] / О. В. Веренич // Управлшня розвитком складних систем. - 2016. - № 26.
18. Инфраструктура [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.un.org/ru/youthink/infrastructure.shtml (дата доступа: 21.03.2016). - Загл. с экрана.
19. European Innovation Scoreboard 2015 [Electronic resource]. - Available at: http://ec.europa.eu/growth/industry/innovation/ facts-figures/scoreboards/index_en.htm (Last accessed: 21.03.2016). - Title from the screen.
20. The Global Competitiveness Report 2015 - 2016 [Electronic resource]. - Available at: http://reports.weforum.org/global-compet-itiveness-report-2015-2016/ (Last accessed: 21.03.2016). - Title from the screen.
21. Creativity techniques [Electronic resource]. - Available at: https://en.wikipedia.org/wiki/Creativity_techniques (Last accessed: 21.03.2016). - Title from the screen.
22. Аналитическая иерархическая процедура Саати [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.gorskiy.ru/Articles/ Dmss/AHP.html (дата доступа: 21.03.2016). - Загл. с экрана.
23. Саати, Т. Принятие решений: Метод анализа иерархий [Текст] / Т. Саати; пер.с англ. - М.: «Радю та зв'язок», 1993. - 278 с.
24. Карась, О. В. Мультимедиальный дистанционный курс «Макроэкономика» [Текст] / О. В. Карась // Вюник Черкаського шженерно-технолопчного шституту. Серiя: Техшчш науки. - 2000. - № 4. - С. 137-141.
25. Implementation completion and results report on a loan to Ukraine for a Rural land Titling and Cadastre Development Project [Electronic resource]. - Available at: http://www-wds.worldbank.org/external/default/WDSContentServer/WDSP/ IB/2013/11/06/000442464_20131106103928/Rendered/PDF/ICR27670P035770C0disclosed011040130.pdf (Last accessed: 21.03.2016). - Title from the screen.
26. Мiжнародний ушверситет фшанав [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.iuf.kpi.ua/ru/secondeducation (датат доступу: 21.03.2016). - Загол. з екрану.
