CC BY
104
Економпка пiдприeмства
УДК 65.012,44 (330,341)
РОЗРОБКА АЛЬТЕРНАТИВ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ СТРАТЕГ1ЧНОГО УПРАВЛ1ННЯ ШДПРИСМСТВАМИ В УМОВАХ
КРИЗИ
Науменко М. О., к.е.н., доцент, Проскуров Я.Ю., маг^тр (НТУ «ХП1»)
У сmаmmi наведено теоретико-методичне обтрунтування особливостей удосконалення стратегiчного уnравлiння тдприемствами у процеа реалгзацИ альтернативних стратегш в умовах кризи.
Ключовi слова: соцiально-економiчний розвиток, стратегiчне управлшня, криза
Вступ. Останшм часом досить часто вченими i практиками розроблеш тдходи та модел^ що дозволяють обгрунтовано шдходити до визначення стратеги шдприемства. Встановлено, що головними факторами, вщ яких залежить визначення стратегiй, е: цiлi шдприемства, стан ринку, положення шдприемства на ньому, стратеги конкуренпв, технолопя виробництва, потенцiал пiдприемства, товар, що виготовляе пiдприемство та його особливостi, конкурентш переваги, частка ринку, привабливiсть ринку, стади життевого циклу продукту, витрати виробництва та збуту товару, вибагливiсть керiвництва тощо.
Врахувати всi цi фактори при визначенш стратеги практично неможливо, тому iснуе багато пiдходiв до визначення стратепчних альтернатив. Цi тдходи вiдрiзняться мiж собою перш за все тим, яш фактори враховуються i вважаються головними.
Анал1з останнгх до^джень i публшацш. Методики стратепчного планування детально розглянутi в роботах К. С. Боумена, О. С. Вiханського, Клеймора Г., Кузнецова В. С. [1-4] та шших.
Публжаци останшх рок1в з питань розвитку й удосконалення роботи шдприемств вiдбивають системний тдхвд до розробки стратеги економiчного розвитку, ресурсно! бази, стан i розвиток зовнiшнього й внутрiшнього середовища пiдприемства, орiентованого на власнi можливосп, а також антикризовi методики. Але необхщно вiдзначити, що досить широкий спектр теоретичних i практичних розробок в обласп стратегiчного й антикризового управлшня не дае вщповщей на багато питань. У першу чергу, юнуюча методолопя не вiдбивае можливосп швидкого аналiзу ситуаци й реагування в режимi невизначеностi й постшно змiнюваних зовнiшнiх умов пiд час кризи.
Таким чином, метою статп е наукове обгрунтування поставлених цшей розвитку пiдприемства, що можуть бути досягнул рiзними
способами, як1 визначаються в ходi розробки альтеративних стратепчних плашв.
Результати до^дження. Розкриття поставлено! мети пропонуеться шляхом удосконалення варiанту стратегiчного розвитку функцiонування пiдприемств.
Розглядаемо модель М.Портера [5]. Пiдхiд М.Портера до генералiзацi! альтернативних стратегiй грунтуеться на твердженнi, що стiйкiсть позицш пiдприемства на ринку визначають: витрати, з якими виробляеться та збуваеться продукщя; незамiннiсть продукту; сфера конкуренцi!. Досягти конкурентних переваг та змiцнити сво! позицi! пiдприемство може завдяки:
1)забезпеченню бiльш низьких витрат на виробництво, як1сть обслуговування споживачiв ресторанного господарства. Низьш витрати визначають здатнiсть шдприемства розробляти, виробляти та продавати товар iз порiвняльними характеристиками, але з меншими витратами, шж конкуренти. Продаючи свiй товар на ринку за цшою, що склалася на ньому тдприемство отримуе додатковий прибуток;
2)забезпеченню незамiнностi продукту за допомогою диференцiацi!. Диференцiацiя - це здатшсть пiдприемства забезпечити покупця товаром, що мае бшьшу цiннiсть, тобто бшьшу споживчу вартiсть. Диференцiацiя дозволяе встановлювати бiльш висок1 цiни, що дае бшьш високий прибуток.
Наступними розглянемо моделi розмiщення ресурсiв. Визначальним елементом стратеги шдприемства е ршення його керiвництва про розмiщення ресурсiв, тобто фактично вибiр товарiв i ринк1в, що мають найбiльшi та найкращi можливосп для iнвестування в процесi ведення бiзнесу. Такий вибiр здiйснюеться при використанш матриць, ключовими складовими яких виступають, з одного боку товар (послуга), а з iншого - ринок.
Заслуговуе на увагу визначення конкурентних переваг шдприемства та вибiр стратегш, запропонованих Ж.-Ж. Ламбеном [6].
© Науменко М.О., Проскуров Я.Ю.
Вкник економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 33, 2011
Економжа пiдприeмства
Вiн подiляe конкурентнi переваги на «зовтшт» та «внутршш».
Стратепя, що базуеться на зовнiшнiй конкурентнш перевазi, - це стратегiя диференщаци, яка спираеться на маркетинговi «ноу-хау».
Стратепя, що базуеться на внутршнш конкурентам перевазi, - це стратепя домiнування по витратах завдяки оргашзацшному i виробничому «ноу-хау».
Як бачимо з вищезазначеного, всi моделi розробки стратегш базуються на рiзних тдходах i спираються на рiзнi переваги, яш мае пiдприемство.
Для оцшки розроблених стратегiчних альтернатив необхiдно проаналiзувати
узгодженiсть стратеги i зовнiшнього середовища, визначити, наск1льки розроблена стратегiя вщповщае прогнозним змiнам економiки краши, кон'юнктури споживчого ринку. Але у зв'язку з кризою, яка спостерiгаеться в економщ Украши на протязi останшх десяти рок1в дуже тяжко вчасно спрогнозувати становище на ринку.
Вибiр найбiльш доцiльного варiанта стратеги може здшснюватися: на основi впливу сукупносп факторiв; на основi критерив; на основi матрицi Томпсона i Стрiкланда;
При виборi стратегiй використовуеться ряд факторiв, за допомогою яких можна оцiнити доцiльнiсть використання одше! або шшо! стратеги: ризик, величина фшансових коштiв, становления персоналу тдприемства до можливих змiн, передбачуванi результати дiяльностi пiсля здiйснення стратеги та ш.
Оцiнка розроблених стратегiчних альтернатив i вибiр найбiльш доцшьно! здшснюеться за такими параметрами:
> узгоджешсть стратеги i зовнiшнього середовища: визначаеться насшльки розроблена стратегiя менеджменту вщповщае прогнозованим змiнам економiки краши, правовим умовах дiяльностi пiдприемства, кон'юнктурi споживчого ринку;
> внутрiшия збалансованiсть стратеги: визначаеться узгоджешсть мiж окремими стратегiчними щлями i полiтикою менеджменту, а також заходами щодо забезпечення реалiзацil стратеги;
> рiвень можливо! реалiзацil стратеги з урахуванням наявного ресурсного потенщалу пiдприемства: фiнансових ресурсiв, рiвия квалiфiкацil персоналу, його техшчно! озброеностi;
> допустимий рiвень ризик1в: фiнансових, швестицшних, технологiчних тощо;
> результативнiсть стратеги: економiчна ефективнiсть И реалiзацil, неекономiчна ефективнiсть (пiдвищення iмiджу пiдприемства, якосп продукци i послуг, полiпшення
психолопчного клiмату i умов працi персоналу тощо).
Доцшьшсть вибору варiанту стратепчного розвитку пiдприемств здiйснюеться на основi комплексного вивчения параметрiв та оцшки значущосп кожного з них.
Варiант стратегiчного розвитку
функцiонувания пiдприемств Украши показуе, що iснуюча система управлшня стратегiчним розвитком пiдприемства не дозволяе розпiзнати на раннiй стадil зародження можливого банкрутства i виявити момент переходу тдприемств у фазу «кризи» життевого циклу, а саме управлшня стратепчним розвитком пiдприемств в умовах кризи повинно базуватися на синергетичному шдход^ який передбачае розгляд його як вщкрито! i нерiвноважиоl виробничо-економiчноl системи. При цьому сам процес стратегiчного розвитку пiдприемства здiйснюеться тшьки через нестiйкiсть його станiв i йому властивi так1 основнi принципи: необоротнiсть, випадковiсть, невизначенiсть, не лшшшсть.
Висновок. Сьогоднi варто згадати, що криза мае двi сторони: першу - небезпечну й руйнiвну, а другу - спрямовану на полшшення й змiни, коли стають явними допущеш помилки й постае неминуча необхiднiсть !х виправления. Вiд прийнятих у цей момент рiшень i виконуваних дiй залежить, чи виживе пiдприемство й з якими результатами воно вийде з економiчного безладдя. Спроби перечекати кризу, вiдклавши плани з розвитку тдприемства й виправдовуючи бездiяльнiсть несприятливими умовами - це прямий шлях до банкрутства. Емоцшно прийияте рiшения про закриття або замороження бiзнесу в бiльшостi випадшв приведе до захопления частки ринку конкурентами, що мають стратегiчне бачення. Фiнансова криза - найкращий час для розвитку тдприемництва, захопления або розширення частки ринку, звiльненого його бшьше слабкими учасниками.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Боумэн К. Основы стратегического менеджмента / К.Боумэн, пер. с англ. - М. : ЮНИТИ. - 2007. - 344с.
2. Виханский О. С. Стратегическое управление / О. С.Виханский. - М. : ГАРДАРИКИ. - 2008. - 267с.
3. Клеймор Г. Механизмы принятия стратегических решений и стратегическое планирование на предприятиях / Г. Клеймор // Вопросы экономики. - 1998. - № 9. - С. 46-66.
4. Кузнецов В. С. О стратегической альтернативности / В. С. Кузнецов // Менеджмент в России и за рубежом. - 2002.- № 2. - С. 34-40.
Вкник економжи транспорту 1 промисловосл № 33, 2011
ERoHoMÍRa пiдприeмcтва
5. Портер М. Стратепя конкуренцiï/ М. 6. Ламбен Ж.-Ж. Стратегический маркетинг.
Портер, Е. Майкл, пер. з англ. А. Олшник, Р. Европейская перспектива \ Ж.Ж. Ламбен - СПб.: Сшльський - К.: Основи. - 1998. - 390с. Наука. - 1996. - 457с.
Аннотация. В статье приведено теоретико-методическое обоснование особенностей усовершенствования стратегического управления предприятиями в процессе реализации альтернативных стратегий в условиях кризиса.
Ключевые слова: социально-экономическое развитие, стратегическое управление, кризис
Summary.. In the article the teoreticai-methodical is resulted grounds of features of improvement of strategic management of enterprises in the process of realization of alternative strategies in the conditions of crisis.
Keywords: social- economic development, strategic management, crisis
Рeцeнзeнm д. e. н., npoфeсop ХНЕУ Пuлuneнкo A.A. E^nepm рeдaкцiйнoï ^легн K.eM., дощнт У^ДАЗТ Полякова О.М.
УДК 658.5:656.2
РЕАЛ1ЗАЦ1Я СТРАТЕГ1ЧНОГО КОНТРОЛ1НГУ НА шДПРИеМСТВАХ ЗАЛ1ЗНИЧНОГО транспорту
Шдопригора 1.В., ст. викладач (УкрДАЗТ)
В рамках удосконалення методичних nidxodie до реалгзацИ' стратегiчного контролiнгу запропоновано проводити оцтювання економiчного потенщалу тдприемств залiзничного транспорту за видыеними складовими: фтансово-твестицшним, mехнiко-mехнологiчнuм, кадровим, оргатзацшно-управлтським, тновацшним.
Ключовi слова: стратейчний контролшг, економiчних потенщал.
Постановка проблеми та iï зв'язки з науковими. та практичними завданнями.
Стратепчний контролшг повинен забезпечити житгeдiяльнiсть шдприемства, реалiзацiю намiчених цшей розвитку та досягнення довгостроковоï переваги перед конкурентами. Основними напрямками аналiзу стратепчного контролшгу е:
1 аналiз потенщалу шдприемства;
2 аналiз зовшшнього та внутршнього середовища;
3 аналiз конкуренции
4 аналiз ключових факторiв устху;
5 формування портфеля стратегш;
6 аналiз стратепчних плашв та тдконтрольних показнишв дiяльностi;
7 аналiз ланцюжка щнностей;
8 аналiз стратепчного позищонування;
9 аналiз витратоутворюючих факторiв.
© Пiдопригора 1.В.
Анал1з останнЫ досл^жень i публжацш. Питання оцшки економiчного потенцiалу пiдприeмства висвилюються в роботах О. Балацького, В. Григор'ева, М. Федотово!, £. Латна, I. Отенко, О. Федонша, 1.Решно1, О. Олексюк та iн. [2;3;5;7] Однак запропонованi пiдходи до оцшки потенщалу рiзняться за цiлями, критерiями та призначенням за вiдсутностi едино! теорп.
Актуальнi проблеми сучасного стану транспортно! системи Укра!ни знайшли воображения у наукових працях А. Арбузова, В. Вшшкова, А. Голiкова, Д. Горелова, А. Гриньова, О. Дейнеки, В. Диканя, Ю. Кулаева, В. Паачника, Л. Поздняково!, В. Соболева, В. Шинкаренка [4] .
Серед робгт, присвячених проблемам iнвестицiйно-iнновацiйного розвитку тдприемств, складовим iнвестицiйного та шновацшного потенцiалiв i методикам !х розрахунку, працi таких
Вicник cuoiiomími транспррту i прoмиcлoвocтi № 33, 2011
