CC BY
30
УДК 338.432
Фшяк М.С., здобувач*, Завадовська Ю.Ю., здобувач*© 1 Лъе1есъкий нащональний vnieepcumem ветеринарногмедицини та бютехнологш iмет С.З. Гжицъкого, Лъвгв, Украгна
ДЕУРБАН13АЦ1Я ЯК 1НСТРУМЕНТ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
М1КРОРЕГЮН1В
У cmammi розглянуто проблемы економгчних вгдносин у мегаполш, а також окреслено можл-uei напрямки деурбашзацп щодо новых munie поселенъу сыьсьюй Mic^eocmi для стратегт сталого розвитку. Аргументащя cmammi спираетъся на тезу про те, що мегаполк знищуе ринкову економту та не дае шансу на сталии розвиток поселенъ та на людсъкии розвиток на piem цтностеи, вищому за споживчии ттерес. Авторы пропонуютъ сформувати для людей з тшими цыями та щнностями пророзицИ' чи комплекст "ршення " щодо новых munie поселенъ у сшъсъкШ Mi^eeocmi, що опираються на eкoлoгiчнe сыъсъке господарство, та запроваджувати у них nidxodu до пращ, caмopeaлiзaцiï та розвитку шляхом збалансованог cmaлocmi. Подано nopiвнялънi приклади з doceidy мoлoдi, а саме: прагнення експлуатацп енергИ' щастя, людина як роботу cucmeMi наиманог пращ, штучно регулъовании ринок житла та iншi. Шляхом aнaлiзy вищеозначених питанъ автори в загалъному eidnoeidawmb на запитання: Чи варто обмежити зростання Micm класичного типу на miu мeжi, de прогресивно зростаютъ негативш сощалът явища, а namoMicmb - imecmyeamu у сыъсъку мкцевктъ чи у мaлi Micma i3 примкъкими зонами, cneцiaлiзoвaнuмu у природному сыъсъкому гocnodapcmei? Яким може бути eKOHOMÎ4HUU та сощалъний ефект «деурбашзацп» та створення сыъсъкогосподарсъких поселенъ нового типу: зокрема, чи виправдовуе себе розмщення виробничих pecypcie у селах та яю е перешкоди на цъому шляху. Декларуетъся потреба в нових щнностях для мoлoдi - як у нових типах поселенъ, так i в трудових та eKOHOMÎ4HUX eidnocunax.
Ключов{ слова: сталии розвиток, сыъсъкогосподарсъке поселения, мегаполк, рабство, MicbKe господарництво, iдeaлънi Micma, деурбашзащя.
УДК 338.432
Филяк М.С., соискатель, Завадовская Ю.Ю., соискатель Львовский националъныйуниверситет ветеринарноймедицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого, Львов, Украина
ДЕУРБАНИЗАЦИЯ КАК ИНСТРУМЕНТ УСТОЙЧИВОГО РАЗВИТИЯ
МИКРОРЕГИОНОВ
Статья рассматривает некоторые парадоксы экономических отношений в мегаполисе и определяет возможные направления деурбанизации, относительно новых типов поселений в сельской местности, для стратегий устойчивого развития. Аргументация статьи опирается на тезис о том, что мегаполис уничтожает рыночную экономику и не оставляет шансов на устойчивое развитие поселений и на развитие человека на уровне ценностей, высшем, чем материальный интерес. Авторы предлагают сформировать для
* Науковий KepiBHHK - д.е.н., професор Музика П.М. © ФшякМ.С., Завадовська Ю.Ю., 2014
165
людей с иными целями и ценностями предложения или комплексные "решения" относительно новых типов поселений в сельской местности, опирающихся на экологичное сельское хозяйство, и внедрять в них подходы к труду, самореализации и развитию путём сбалансированной устойчивости. Подаются сравнительные примеры из опыта молодёжи, а именно: стремление к эксплуатации энергии счастья, человек как робот в системе наёмного труда, искусственно регулируемый рынок жилья и другие. Путём анализа обозначенных вопросов авторы в целом отвечают на вопросы: стоит ли ограничивать рост городов классического типа на том пределе, где резко растут негативные социальные яаления, а вместо этого - инвестировать в сельские поселения или в малые города с пригородными районами, специализирующимися на природном сельском хозяйстве? Каким может быть экономический и социальный эффект "деурбанизации" и создания сельскохозяйственных поселений нового типа: в частности, оправдывает ли себя размещение производственных ресурсов в сёлах и какие препятствия существуют на этом пути. В конце авторы декларируют необходимость новых ценностей для молодёжи - как в новых поселениях, так и в трудовых и экономических отношениях.
Ключевые слова: сбалансированное развитие, сельскохозяйственное поселение, мегаполис, рабство, городское хозяйство, идеальные города, деурбанизация.
UDC 338.432
Filyak M.S., Zavadovska Y.Y.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj, Lviv, Ukraine
The article examines some of the paradoxes of economic relations in the city and identifies possible areas of de-urbanization, with relation to new types of settlements in rural areas, for sustainable development strategies. The reasoning is based on the thesis of the article that the metropolis destroys market economy and leaves no chance for sustainable community development and human development at the level of values which are higher than material interest. The authors suggest creating, for people with other goals and values, special offers or complex solutions as to the new types of settlements in rural areas, based on ecological agriculture, and implement there new approaches to work, self-actualization and development on balanced sustainability principles. Comparative examples from young people's experiences are provided, namely the abuse of energy of happiness, people as robots in the system of wage labor, artificially regulated housing market, and others. By analyzing the identified issues in general, the authors answer the questions: whether it makes sense to limit the growth of the cities of classical type on the edge where negative social phenomena begin skyrocketing but instead - invest in rural communities or small cities with suburban areas specializing in natural agriculture ? What could be the economic and social effect of "de-urbanization" and creation of a new type of agricultural settlement - in particular, justify whether the accommodation of productive resources is economicaly feasible in the villages and what are the obstacles along the way. In the end, the authors declare the needfor new values for young people - both in the new settlements, and in the labor and economic relations.
166
Key words: sustainable development, agricultural village, metropolis, slaves, cities economy, perfect city, de-urbanization.
Постановка проблеми. На даному юторичному еташ мегаполю знищуе ринкову економ1ку та не дае шансу на сталий розвиток поселень та на людський розвиток на piBHi цшностей, вищому за споживчий штерес. Натомшть, варто пошукати для людей з шшими цшями та цшностями HOBi типи поселень у сшьськш мюцевост1, що опираються на еколопчне сшьське господарство, та пщход1в до пращ, самореал1заци та розвитку шляхом збалансовано! сталостг
Метою даноУ статт1 е попереднш анал1з вщповщей на запитання, що важлив1 для формулювання показниюв сталого розвитку perioHy, а саме: 1. Чи варто обмежити зростання мют класичного типу на тш меж1, де прогресивно зростають негативш сощальш явища, посилюються збочення та деформащя псих1ки, а натом!сть - швестувати у сшьську мкцевкть чи у мал1 мюта i3 примкькими зонами, спещал1зованими у природному сшьському господарств1? 2. Яким може бути економ1чний та сощальний ефект «деурбашзаци» та створення сшьськогосподарських поселень нового типу, зокрема, чи виправдовуе себе розмщення виробничих pecypciB у селах та як1 е перешкоди на цьому шляху.
Анал1з дослвджень та публжацш. Дослщженнями щеальних поселень займалися класики фшософсько! та економ1чно! думки - Томазо Кампанелла [5], Томас Мор та Роджер Бекон [6] у cboix творах - алегор1ях. За кордоном у наш час дослщженнями деурбашзаци займаються арх1тектори "природно-контекстуальних простор1в (Д. Маккуло, П. Веч, М. Ботта та ш.), а питаниями деурбашзаци та спорщненого руху «escape to the country», зокрема, Д. Дрозджевськи, А. Хол, Ж. Байшнг. Особливо актуальними питания деурбашзаци е у Кита! та 1ндп, а також у США. В Укра!ш досить довгий час, особливо у СРСР, домшувала тематика урбашзаци, яку дослщжували, зокрема, Н.Блажко, Ф. Заставний, О. Щаблш та rnmi. Зараз в Укра!ш дослщжуються тематики урбокластер1в (Г. Комарницька), потенщалу сшьських територш (В. Борщевський), екопоселення (Ю.Одарченко).
Виклад основного матер1алу. Чи не дивно це що у селах в Украил, де людина здатна сама виростити co6i здорову !жу, часто немае оплачувано! роботи? Там не розмщують пщприемства, а спещально, натомкть, "видавлюють" найбшьш перспективну молодь у мегаполки? Тобто туди, де вона може експлуатуватися "сильними цього свпу" i просто власниками б1знесу та pecypciB, замкть того, щоб працювати на себе. Адже, живучи у сел1, ця молода людина зможе свою енергш вщдавати виключно co6i та cboim близьким. I в рази здоровше харчуватися, дихати та пити значно кращу воду. Натомють, хтось або щось, здаеться, штучно створюе ситуацш, коли нав1ть мал1 м1ста, де ще близький зв'язок з природою, спустошуються - хоча, здавалося би, що заважае розмктити там б1знес? - натомкть, людсью ресурси концентруються у столиц! та у найбшьших обласних центрах, i то - деяк1 таю центри, як наприклад, на Сход1 краши, вже також спустошено, люди щуть звщти, i щось тягне ix саме туди, де е б1знес та де циркулюють бшьш1 rpomi.
Тенденцш до концентраци pecypciB у мегаполках вбивае ринкову, конкурентну економ1ку. 3 позици ринку видаеться дивним, чому в Киев1 фшансових pecypciB значно бшьше, шж, скашмо, у Львов1 i, наприклад, у Р1вному. За законами ринково! економжи це здаеться не цшком лопчним, адже
167
розвинутий б1знес прагнув би децентрал1зуватися для оптимального покриття територи та споживач1в, с також задля економп на зарплатах у "дешевших" м1стах та perioHax - а тут цей рух ще навпаки, i концентращя б1знесу вщбуваеться саме у столиц!. До peni, таке м1сто як Льв1в у 18 CTopinni являв собою центр з кам'яницями як торпвельний та адммстративний осередок, а навколо розташовувалися зручш та npocTopi садиби сшьського типу. Люди по сво1Й натур1 не прагнули тюнитися на Площ1 Ринок (там був адмшктративний та торпвельний центр), а зараз, немовби зазомбоваш, прагнуть "жаданоГ багатоповерх1вки та думають, що будуть там щасливими, нав1ть на околищ великого м1ста. Хоча, погодимося, у Каф1 (ФеодоЫ) близько 80 тисяч бщного населения у 14 стор1чч1 н.е. жило за мюькими мурами на площ1 приблизно 6 гектар1в, але це було викликано умовами безпеки i ворожнеч1 з власниками земл1, а також надзвичайною обмежешстю територи колони згщно договору.
Компани та проекти розмщують центральш офюи у Киев1, щоб мати можливкть оперативно домовитися з владноможцями. Звщси розвиток неринкових економ1чних моделей на основ! преференцш, знищення конкуренци та швелювання прагненням удосконалення, - адже все виршено наверху бшьш спритними учасниками ринку i3 сумшвними цшностями.
Економгчна база новых поселенъ. Задамо co6i питания: наш агросектор збитковий чи прибутковий? Чи може вш стати одшею з важливих "опор", на яких тримаеться каркас економ1чно! незалежност1 сшьськогосподарського поселения нового типу? Колишнш президент США казав, що агросектор СРСР на момент його розвалу став глибоко збитковим [4]. Це дивно - у 1913 рощ вш був прибутковим, а зараз, через 100 роюв, вш балансуе на меж1 та демонструе дивш цифри - вщ дотацшно! кризи до мега-прибутюв. Однак, зараз сусщш краши защкавлено дивляться на Hami багат1 чорноземи i на деяк1 родовища, вважаючи нашу кра!ну "житницею" perioHy. Окр1м цього, дослщження навпъ захщного фермерства 1970х pp. показують, що причиною задекларовано! малоприбутковост1 стали помилки у бухгалтери, неправильне нормування корм!в, розрахунки навмання, тобто техшчш зовшшш причини [1]. Видаеться, що проблема нашого агросектору в тому, що вш «на nanepi» часто представляеться збитковим, але реально мае значний потенщал при правильному метод! управлшня та в1рно обранш стратег11 спещал1заци [3]. 1накше кажучи, це насправд1 «золота жила», але в не! треба вкласти висою технолог!! та розвинуту систему маркетингу, а також використовувати правильш системи управлшня енерпею. Тод1, якщо агросектор - це «золота жила» для Украши, то прюритетним для розселення тих, хто не хоче жити у мегаполю1, е саме сшьсью та примкью територи.
Парадокс економжи мегаполку свщчить про прагнення експлуатаци енергн щастя. Реали «перекоав» сшьського та мюького розвитку ставлять перед нами ряд важливих запитань: чому не розмютити завод чи шше пщприемство у маленькому Micri чи мщному сел1, i там створити пращвникам можливост1 проживания, налагодити шфраструктуру? Чому зараз завод будуеться у передмкт1 мегаполку або усередиш нього, але не у малому MicTi? Для чого створювати мотиваци в молод1 покидати дом1вки та !хати у мегаполю, якщо можна прийти до них "додому" з робочими мюцями? Врешт1-решт, у малому MicTi чи сел1 можна пропонувати нижч1 зарплати, i таким чином бути конкурентоздатним вщносно цши продукци. У великому MicTi як «платформ!» для б1знес-пщприемства е сенс тод1, коли частка штелектуально
168
контрольованого продукту (ти знаходишся на робот1 та контролюеш високотехнолопчш процеси) у соб1вартост1 е високою \ коли ф1рма випускае такий продукт, що жорстко зарегульований по цшовим (картел1защя, монополюти, державне регулювання цш) та яюсним (стандарти) \ кшьккним (квоти) параметрам. А у випадку, коли юнуе просте автоматизоване виробництво I продукт, на ринку якого можна добре виграти за рахунок зниження цши (ринок монополютично-конкурентний, з високою еластичшстю по щш), то лопчно припустити, що саме у сел1 чи у малому мют1, а шяк не у мегаполю1, варто розмшувати виробнич1 потужност1 б1знесу. Щоправда, у нашому законодавств1 дос1 не е зрозумшим, чи поширюеться юрисдикщя оргашв мкцевого самоврядування за меж1 населених пункт1в? Чи мають органи мюцевого самоврядування право впливу на розвиток територш, що знаходяться за межами населених пункт1в? Особливо у випадку сшьрад, що складаються ¿з декшькох поселень, та «складних сшьрад».
Конфлжт сталого розвитку та мегаполжу. Нов1 люди - носи ментальное^ сталого розвитку - вщдають перевагу власним будинкам за типом комфортних сшьських поселень-амейних садиб, попри те, що там щороку необхщно щось ремонтувати, фарбувати та вирощувати соб1 !жу. Однак, вони знаходять час та можлившть не лише для рутинних операцш з пщтримки свого господарства, а ще й для розвитку. По-перше, рутина для них такою не здаеться, вони, скорше, люблять покращувати свою садибу 1 навколо не!, а подруге, вони довол1 мобшьш люди I технолопчно йдуть в ногу з часом I попереду бшьшостг Якби вони бачили у мютах вщповщальну кер1вну ел1ту, яка мислить категор1ями декшькох поколшь та працюе за принципом р1внозначност1 малого та великого гравщв, то вони, щ люди, погодилися би мешкати у мют1 та робити його зелешшим, веселшим, спокшшшим. Однак, тепершня обстановка у мегаполюах е такою, що вони не погоджуються отримувати сумшвний додатковий комфорт, оскшьки вщчувають, наскшьки !хш права, здоров'я та свобода вибору в1др1зняються вщ !хшх оч1кувань та реально! якост1 життя, яю вони можуть отримати у свош садибг
Людина: цттстъ у сталому розвитку та «робот» у систем! найманог пращ. Повертаючись до пор1вняння переваг самозайнятост1 у свщомост1 "носив сталого розвитку" проти масштабних ушфшованих виробництв, що залучають найману працю у мегаполюах, розглянемо ремюничу (самозайняту) та найману працю. У ремесл1 починають з пщмайстра, декшька рок1в вчаться деталям, особливостям професи, а найбшьш зд1бш учш мають реальну можливкть отримати виршальну конкурентну перевагу - майстер розкрие 1м секрети професи. Не рщккш випадки в юторп, коли зд1бний учень без статюв ставав «правою рукою», найближчим пом1чником майстра та м1г згодом стати власником ремюничо! майстерш чи нав1ть головою гшьди.
У випадку ж наймано! пращ, подивимося, що ми спостеркаемо зараз у «захщного» працедавця. Тотальне слщкування за пращвником, як на виробництв1, так \ в офкг Вщслщковування електронно! пошти, профайл1в у сощальних мережах, телефонних розмов та статистики користування 1нтернетом. Вимога дотримуватися шетрукцш та економити час на власш потреби. Вимога чи наполегливе прохання бути сощабельними, нарочито прив1тними, виказувати колегам обов'язково необхщну норму вв1чливост1 та прив1тност1, щоб вони I надал1 перебували в шюзи, що колеги насправд1 привита та дружш. Ведения особових кадрових справ, запис туди похибок чи
169
вщходжень вщ норм, визначених працедавцем. 1шщатива не в1таеться, а скорше, пропагуеться пщхщ типу «Звернися до спещалюта, вш краще знае \ зробить». В результат!, переачний пращвник, надшений якимись повноваженнями, виховуеться стриманим, нарочито \ фальшиво приязним, дисциплшованим та у постшному страху звшьнення. Разом ¿з цим, така людина не мае на робот1, з ким подшитися сво!ми проблемами чи нав1ть у робочш ситуаци три рази подумае, чи взагал1 звертатися по допомогу. В офках часто пропонують безкоштовну каву: головне, працюй та не вщволжайся, таким чином багато молод1 отримують кавову залежшсть, втрачають свое здоров'я. До реч1, за дослщженнями европейських вчених, лише 13% працюючих европейщв [2] готов! вщмовитися вщ природних потреб заради ранково! кави. Одним словом, раби. Ними стають майже вс1, за виключенням меншост1 справжшх мисливщв - яю у цш «вовчш» систем! за рахунок задатюв та зв'язюв, а також розумшня само1 системи, видираються нагору, \ там воюють з такими самими «вовками» за те, скшьки «овечок» кому з них можна загризти.
Що сшльного ця нелюдська картина мае з вшьним прагненням незалежно! особистост1 до творчого та професшного зростання? - Майже шчого.
Штучно регулъований ресурс житла у мегаполжах. Протягом 4 або 5 поколшь теля завершения Друго! св1тово! вшни молод1 люди та подружш пари ставили у прюритет отримати власне житло. Або заробити на нього, або отримати як службове, або узяти в кредит. Тим не менше, нав1ть у США ринок житла постшно активний. Це означае, що на вс1х його не вистачае, тож молодь в бшьшост1, як I 60 роюв тому, сто!ть перед питаниям "де жити?" Однак, запитаемо себе, а де ж колосальна юльюсть набудованого житла? Нав1ть фанерш будинки, залит1 буд1вельною тною за американською технолопею, можуть стояти до 100 роюв. «Хрущовки», попри свою тимчасовкть, активно використовуються I зараз, нав1ть у модершзованому виглядг У крашах СС депопулящя. Куди ж «витрачаеться» житло? Чому батьки або дщи, що мали його у власност1, не хочуть чи не можуть передати його д1тям? Хтось так хитро регулюе ринок житла, що вш постшно активний, зносить «халабуди», щоб будувати нов1 та знову заробляти на цьому. Його регулящя передбачае, окр1м шшого, «вимивання» людських ресурав з малих мют на користь великих, де молодь вимушена винаймати дороге житло, хоча у !хньому малому м1сп у них, ймов1рно, у них вже е своя нерухомкть.
Молодь хоче незалежност1 - дайте ш нову, кращу можливктъ! Видаеться природною тепершня схильшсть молодих незалежних людей вщд1лятися вщ основно1 Ым'! батьюв та ближчих родич1в та жити окремо. Але для цього природшм було би обрати сусщне мюто чи поселения, створене для таких людей або ними самими, де вони змогли би бути незалежними та водночас розвиватися \ рости духовно, вщповщно до свого призначення. Натомють, зараз вони !дуть у мегаполю, не маючи шчого з матер1альних благ { там переплачуючи за усе це, вщдаючи, замкть власного розвитку, енергш шшим гравцям ринку - не уевщомлюючи, що "пропалюють" ресурс власного життя, хоча збоку 1м самим це може здаватися геро!чною боротьбою за кар'еру, а для 1хшх родич1в вони нав1ть слугуватимуть прикладом вщчайдушност1 та вдало! шщативи «справжшх вз1рщв уешху». Насправд1 ж, вони ¿з самого початку поставлен! у нер1вш умови, де велике мкто е единою в !хньому розумшш альтернативою для 1х самовираження та особистюного зростання, особливо коли цшност1 споживчого суспшьства пропагуються з уЫх джерел
170
телебачення, а на мкщ Мало! Батьювщини вони бачать лише штучно розвалене село, яке зараз не дае im жодних шанс1в на розвиток. Це i штовхае ix до мегаполку - сиочатку як штерес, иороджений навчанням у BY3i у великому míctí, a notím як единий, як вони думають, вихщ для них - таких перспективних та лщерських молодих людей. Ну a tí, хто ио!хали до мкта вщ небажання ирацювати, «пршдуть» у ще бшьш1 ироблеми - адже mícto посм1хаеться лише иереможцям. Слабка ж людина стае елементом чиекь гри та експлуатуеться. Виграе у míctí лише власник 6Í3Hecy, пор1вняно не залежний вщ шших «гравщв» ринку, або тимчасово студент, пршхавши отримувати осв1ту у великому míctí.
Потреба у пропозицп для носив новых ц1нностеи. Ycím цим молодим людям вже noTpi6HÍ rnmi оркнтири, i, погодившись Í3 тим, що осв1та у великому míctí приносить користь, ми не погодимося, що «вимивання» найкращих pecypcÍB до мeгaпoлicy - це добре для таких людей, особливо якщо KepiBHÍ кола ставляться до нашо! територи як до предмету розграбування та виснаження ycix титв pecypcÍB, а не як до корисно! та розумно! системи вщтворення сощальних благ, баланс у якш i е запорукою поступового розвитку ще! системи. Зрозумшо, якщо ми ведемо мову про hobí «arpo» мкта сшьського типу, знайдеться частина людей, яю просто люблять жити у míctí - навиь у мeгaпoлici - та не ирацювати у arpoceKTopi. Але знайдеться й частина людей, яка захоче жити у меншому за розм1ром «зеленому» мктечку або по типу мкького господарництва (urban economizing - англ.) чи захоче вирощувати co6i на продаж здоров! продукти, або вщдати землю свое! дшянки виробников1, але на умовах часткового бартеру продукщею. Тобто зросте частка здорово!, природно! !ж1, CKopime на ochobí г1дропон1ки, ан1ж на х1мдобривах.
Чому нас цЫавитъ село та Micmo у сталому розвитку? Тому що з питаниям балансу i збалансованого розвитку пов'язаш i показники сталого розвитку. Вих1д значения показника за порогов! рамки - це як «зрив потоку» з крила л1така: ¿снуе оптимальна зона Í3 вщповщними кожному балу стратег1ями повед1нки чи кер1вними принципами, а за И межами про сталий розвиток не йдеться, бо порушуеться баланс системи, яка тод1 рухаеться шляхом розбалансованого розвитку, який, хоч i рухае ситуац1ю кудись, проте не вщповщае гармон1йному сп1вжиттю та розкриттю потенщал1в сфер природи, сусп1льства та економжи дано! територй'.
KiÍMamu4HÍ змти потребуютъ eidnoeidi eid сталого розвитку. У час кл1матичного неспокою у нашому perioHi треба забезпечити збереження та швидке в1дновлення людських та продовольчих pecypcÍB, а у стан1 теля пост-радянського розвалу економ1ки - забезпечити бшьш ефективне зростання у новий cnoci6. 3 урахуванням кл1матичних 3míh, як1 призводять до нестабшьност1 сезон1в, варто прид1ляти свою увагу власним с1льськогосподарським навичкам, сталому господарюванню, бути ближчими до земл1 та спробувати вирощувати власн1 еко-продукти. У той самий час маючи в «сшьських» умовах розвинуту ¿нфраструктуру мкта та можлив1сть займатися улюбленою професшною справою i водночас, окр1м пращ, мати духовний розвиток. Це реалктично зробити саме у прим1ському «сшьськогосподарському поселенн1» нового типу.
Висновки. Для сшьськогосподарських поселень нового типу ремкничий тип орган1зацй' прац1 е кращим за масштабн1 виробництва ¿ндустр1ального минулого, тому що рем1сництво надае людит можлив1сть творчо розвиватися.
171
Ремкництво XVIII-XIX ст. означало погану оргашзащю пращ, знущання над молодими пращвниками, експлуатащю дитячо! пращ та нерегульований робочий день. Але наше суспшьство зробило великий поступ вперед у розум1нн1 людськост1, творчого потенщалу, економжи та професюнал1зму. Варто штегрувати у ремкничий тип оргашзацп пращ в нових типах поселень Hami найкращ1 моральш здобутки, наявш на сьогодш, i це надасть можливкть для реашзацп сталого розвитку в малих мктах. Тод1 ж ми отримаемо вшьшшу особисткть ¿з творчим началом, яка розвиваеться на яюсно новому piBHi та дшсно отримуе задоволення в1д свого фаху. Мегапол1с знищуе конкурентну ринкову економшу: на найнижчому piBHi конкуренц1я ¿снуе, але р1вень прибутковост1 в1дкидае переЫчних "гравц1в" у стан рабства; на вищих р1внях конкуренц1я структурована. "Hocii ментальност1 сталого розвитку" вт1кають з великого м1ста або проводять там лише вимушену частину дня. Натомють, багато молодих людей з новими ц1нностями прагнуть нових форм та вид1в поселень, як1 потребують розвитку - комфортшше, якщо вони будуть з необх1дною м1ською ¿нфраструктурою - можливо, концентричн1 за формою, i3 секторами проживания, осв1ти, рекреац11, агросектору, б1знесу, науки [3], де пануватиме piBHicTb, сп1льн1сть ц1нностей та зручшсть у землевпорядкуванн1 та природна чистота середовища. TaKi м1ста засновуються навколо певно! ¿де!, як сп1льнота р!вних, з ор1ентац1ею на людину: на И благо i розвиток.
Л1тература
1. Джон Гадд. Що не так з ¿снуючою терм1нолог1ею? / Джон Гадд // Прибуткове свинарство. - 2013. - №6 (18). - С.48-49.
2. Нер1вноц1нний обмш. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://uapress.info/uk/news/show/8944.
3. Плани ¿деальних мкт. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http ://kannelura. info/?tag=ideals.
4. Почему зерно более перспективный товар для Украины, чем металл? [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://forbes.ua/opinions/1370009-pochemu-zerno-bolee-perspektivnyj-tovar-dlya-ukrainy-chem-metall.
5. Интервью с Джорджем Бушем в декабре 1992 года. [Електронний ресурс]. - Режимдоступу: http://so-l.ru/news/show/14287873.
6. Кампанелла Т. Город солнца / Т.Кампанелла [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http ://studentinterbiz.at.ua/load/tomazo_kampanella_gorod_solnca/1-1-0-18
7. Francis Bacon. New Atlantis. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://oregonstate.edu/instruct/phl302/texts/bacon/atlantis.html.
Рецензент - к.е.н., доцент Поперечний C.I.
172
