CC BY
60
УДК 33 1.5
Гарасимлюк М.В., к.е.н., асистент® Лъв\всъкий нацюналънийушеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологш iмет С.З.Гжицъкого
СЫЬСЬКИЙ РИНОК ПРАЦ1 ЯК ЕКОНОМ1ЧНА КАТЕГОР1Я
В cmammi розглянуто i описано вгдмгнтстъ ринку пращ i ринку робочог сили. Сыъсъкий ринок пращ - це складна регюналъна система, яка охоплюе мехашзм розподглу i перерозподму робочог сили за сферами, видами, формами економгчно! дгялъностг безпосереднъо в стъсъкт м1сцевост1. Bin охоплюе все працездатне населения крати i зачтае ттереси кожног особи. За допомогою сшъсъкого ринку пращ забезпечуетъся ефективне eidmeopenm, обмт i використанняробочогсили на сел1.
Ключое1 слова: безробття, заинят1стъ, робоча сила, ринок пращ, сыъсъкийринок пращ.
Постановка проблеми. Стратепя европейського вибору, задекларована Украшою, т1сно пов'язана з реформуванням аграрного сектора економки, з розвитком ринку пращ на селг Адже становления нових оргашзацшних форм господарювання, реформування майнових вщносин суттево впливають на мотивацшну поведшку зайнятост1 сшьського населения, трансформують свщомкть селянина як господаря, сприяють пщвищенню продуктивное^ пращ, зростанню економ1чних показниюв, а з цим - змщненню позицш держави пщ час виходу на св!тов! ринки, вступу в м1жнародш об'еднання. Однак сучасний мехашзм регулювання сшьського ринку пращ не вщповщае новим умовам розвитку держави, а тому вимагае суттево! актив1заци i пщвищення сощально-економ1чно! ефективностг Виникае необхщшсть глибокого наукового осмислення уроюв минулого, вироблення пщход1в теоретичного й практичного супроводу процеЫв регулювання працевикористання на селг
Анал1з останн1х дослщжень i публжацш. Проблеми, що стосуються розвитку ринку пращ, забезпечення зайнятост1 населения, насамперед в аграрному ceKTopi економжи, мотивацп аграрно! пращ, вщтворення населения у сшьськш мюцевост1, в останнш час знаходять досить широке вщображення в економ1чнш л1тератург Значну увагу ix вивченню придшяли i придшяють таю в1тчизняш вчеш, як C.I. Бандур, Д.П. Богиня, O.A. Бугуцький, С.Й. Вовканич, M.I. Долшнш, С.1Дорогунцов, Т.А. Заяць, С.М. Злупко, £.П. Качан, М.А. Козор1з, Г.1. Купалова, Е.М. Лбанова, В.В. ОнЫенко, 1.Л. Петрова, M.I. Штюлич, Писаренко, П.Т. Саблук, У.Я. Садова, JI.K. Сем1в, О.У. Хомра, В.М. Шамота, М.В. Шаленко, Л.О. Шепотько, K.I. Якуба та ¿и. Багато наукових щей трансформуються на украшський грунт i3 заруб1жних джерел. Серед
®ГарасимлюкМ.В., 2012
95
найзначущших слщ назвати теоретичш розробки С.Брю, Г.Манюв, Я.Корна!, М.Юхновича, 1.С. Масово!, А. А. Ншфорово!таш.
В Укра!ш спектр наукових дослщжень сшьського ринку пращ значно розширився з реформуванням сшьськогосподарських пщприемств, з розвитком шфраструктури аграрного ринку. Виршення сощальних проблем села, а це -пошук шлях1в зменшення обсяпв безроб1ття, прогнозування та регулювання неформально! зайнятост1, нелегально! трудово! м!грацп, нейтрал1заци негативних економ1чних \ сощальних наслщмв безроб1ття, - набуло особливо! актуальность Тим часом слабо дослщженими залишаються макро-, мезо- й м1кроеконом1чш взаемозв'язки та шдикатори ощнки працевикористання на сел1. Тому актуальною е потреба у розробщ досконалшого шструментарш регулювання зайнятост1 в сшьськш мюцевост!, а також методичних пщход1в до прогнозування сшьського ринку пращ.
Постановка завдання. В економ1чнш л1тератур1 немае единого пщходу до визначення поняття „сшьський ринок пращ". Саме тому дослщження цього поняття е актуальним.
Виклад основного матер1алу. В економ1чнш л1тератур1 виокремлюють р1зш трактування поняття ринку пращ, як \ ринку загалом. Необхщно зазначити, що кнують близью за значениям, але р1зш за методолопею поняття -„ринок пращ", „ринок робочо! сили", „ринок трудових ресурав", „ринок зайнятостГ'. Якщо ринок пращ - система економ1чних вщносин м1ж продавцем { покупцем товар1в \ послуг, форма зв'язку м1ж сторонами обмшу, в процеа якого встановлюеться ринкова щна на об'ект обмшу \ вщбуваеться змша його власника [1, с. 48], то засоби виробництва \ робоча сила виступають двома основними чинниками, без взаемодп яких процес виробництва неможливий. У роботодавця - засоби виробництва, в найманого пращвника - робоча сила -здатшсть до пращ, ношем \ власником яко! вш е. Щоб отримати засоби для юнування, вш змушений обмшювати на них робочу силу через зароб1тну плату, яка виступае щною робочо! сили.
Таким чином виникають вщносини кутвльпродажу, де предметом виступае робоча сила. Необхщно зазначити, що зараз у сучаснш економ1чнш л1тератур1 поруч ¿з термшом „ринок робочо! сили" все частше вживаеться термш „ринок пращ". Багато економкт1в вважають це методолопчно недопустимим.
Зокрема, М.Г. Саенко вважае, що найточшше суть процесу передае поняття „ринок робочо! сили", бо на ринку пропонуеться не праця, а лише здатшсть до пращ, тобто робоча сила. Процес споживання робочо! сили, тобто власне праця, вщбуваеться не на ринку, а на виробництв1, уже теля того, як на ринку здшенено акт кутвльпродажу робочо! сили. Автор вважае, що на ринку продаеться не праця, { тим больше не пращвник - носш робочо! сили, а здатшсть пращвника до пращ, тобто робоча сила, а отже, функщонуе не ринок пращ, а ринокробочо! сили [2; с. 35].
Ми подшяемо погляди в1тчизняних учених, яю вважають економ1чно тотожними обидва термши - ринок робочо! сили та ринок пращ, - оскшьки
96
останш тюно поеднаш, взаемно доповнюються, переходячи в процес1 ринкових вщносин з одного в шший. Адже на ринку товаром виступае робоча сила, або здатшсть людини до пращ, а споживання робочо! сили, розвиток, вдосконалення И завдяки нагромадженню знань, досвщу, пщвищенню квал!ф1каци вщбуваються у процеа пращ. Тому ми вважаемо, що слщ й надал1 вживати, хоча й умовно, паралельно поняття "ринок пращ" \ "ринок робочо! сили" [4, с. 11; 3, с. 12 - 19; 5, с. 270].
Як уже зазначалось, особливктю ринку пращ е те, що на ньому обертаеться специф1чний товар, який, на вщмшу вщ шших товар1в, теля продажу не переходить у властсть роботодавця. Кр1м того, для пращвника реал1защя робочо! сили та !! щна виступають як основне джерело юнування й задоволення власних потреб. Тому ринок пращ спрямований на досягнення р1вноваги м1ж потребами споживача I продавця робочо! сили, яка проявляеться через стввщношення попиту I пропозици на не!.
Розвинута ринкова економ1чна система е сукупшстю взаемопов'язаних ринюв, кожен з яких - !! важлива складова. Ринок пращ як один з елемент1в ринково! системи також пщпорядковуеться законом1рностям функщонування ще! системи I на нього поширюються принципи оргашзацп, властив1 всш систем! ринк1в.
Ринок починаеться з придбання робочо! сили I засоб1в виробництва. Без цих елемент1в продуктивних сил, без !хнього гармоншного поеднання за допомогою катталу неможливе функщонування виробництва взагалг
3 шшого боку, ринкова система, зокрема ринок робочо! сили, не можуть ефективно функщонувати без ринку осв1тшх послуг, ринку житла, ринку шформаци, ринку духовних благ I ринку робочих мюць. Водночас, пщпорядковуючись загальним законом1рностям ринково! системи, кожна !! складова мае свою специфжу. Характерною рисою ринку пращ е те, що, з одного боку, вш мае ресурсний, товарний характер, а з шшого - породжуе незр1внянно бшьше економ1чних I сощальних проблем, сощальну напружешсть у суспшьств1, сучаст могутш громадсью рухи та сощальт революци, а також р1зноматтт оргашзацп, ашж шш1, й потребуе посилено! уваги та фшансово! пщтримкидержави [6, с. 154].
Слщ зазначити, що кутвля-продаж робочо! сили вщбуваеться за умови, коли !! власник не тшьки номшально е власником свое! здатност! до пращ, а й законодавчо мае право володп-и, користуватись, а головне - розпоряджатись своею робочою силою [7, с. 15-23]. Тобто, власник робочо! сили I власник грошей вступають м1ж собою на ринку у вщносини р1вноправних товаровласниюв.
Ринок пращ мае багатогранний широкий змкт I призначення. По-перше, в ринковш економщ1 вш функщонуе як особлива самостшна система в силу специфжи його товару I водночас перебувае у взаемозалежност! з шшими ринками. Як будь-який шший, ринок пращ е складною системою вщносин, що формуються в сусшльств!, з питань кутвльпродажу робочо! сили. Ринок пращ виступае мехашзмом галузевого I територ1ального розподшу ще! робочо! сили,
97
що враховуе потреби галузей i perioHiB у пращвниках i р1вень !х професшно-квал!ф!кацшних характеристик.
Ринок пращ як i будь-який шший рииок передбачае наявшсть конкуренци, яка иадае право вибору як покупцю товару, так i його власиику. Насамперед ¿сиуе конкуренщя м1ж роботодавцями щодо залучення трудових pecypciB вщповщно! квал!ф!каци й структури, яка проявляеться через шдвищення р1вия зароб!тно! плати й полшшення умов пращ. Зрозумшо, що у цьому pa3i у виграш1 залишаються наймаш роб!тники. Може скластись шша ситуащя: конкуренщя м1ж потенцшними пращвниками за отримаиия вщповщного робочого мюця. li' напружешсть залежить вщ р1вня безроб1ття, причому його зростаиия розширюе меж! вибору споживачами робочо! сили, що дае змогу диктувати сво! умови приймаиия на роботу, коли це стосуеться пращвниюв малоквал1ф1ковано1 пращ. Тод1 ринковий попит на робочу силу можна характеризувати специф1чним сшввщношенням попиту i пропозици, що виражаеться в змм яюсних параметр1в переходу робочо! сили до шшого квал1ф1кацшного складу пращвниюв [8; 9].
На ринку вщбуваеться досить жорсткий вщб1р найзд!бшших i найпщприемливших. BiH стимулюе висококвал1ф1ковану працю, сприяе досягненню ч1ткого взаемозв'язку м1ж трудовим внеском кожного й оплатою пращ.
Ринок пращ дозволяе роботодавцев! встановлювати вимоги до якост! трудового потенщалу, а саме: р1вня осв!ти, дшових якостей, досвщу роботи та професшно! пщготовки пращвниюв. Реал!защя цих вимог вщбуваеться через систему оплати пращ в поеднанш з матер1альними i моральними стимулами. Але при цьому р1вень зароб1тно! плати обов'язково повинен гарантуватися державою, встановленням граничних правових норм i сощальних гарантш, наприклад, регулювання тривалост! робочого дня, тижня, р1вня мммально! зароб1тно! плати тощо.
В останн! роки конкуренщя на ринку пращ Укра!ни набула значних po3MipiB, що зумовлено пщвищенням вимог до якост! робочо! сили й ускладненням загального економ1чного становища в кра!ш. За цих умов „радикальним шститущйним напрямком забезпечення високо! конкурентоспроможност! робочо! сили на ринку пращ е пщвищення якост! роботи центр1в зайнятост! й установ осв1ти " [10, с. 4] як складових шфраструктури ринку пращ.
Ринок пращ виступае своерщним шдикатором ефективност! функщонування ринково! економжи та !! шфраструктури, окрем! шститути яко! мають р1зноплановий характер та штенсивнють впливу на ринок пращ взагал! i на його функщональш складов! (пропозиц!я, попит i щна робочо! сили, безроб!ття) зокрема.
Що стосуеться визначення cyTi с!льського ринку пращ, насамперед необхщно звернути увагу на терм!нолог!чний висл!в „сшьський ринок пращ". Так, економ!чне поняття „сшьський" е кторично обумовленим терм!ном, що традицшно використовуеться, виходячи з еволюцшного етапу системи
98
розселення населения, тобто конкретизацп його проживания, що мае певш сощально-економ1чш та виробнич1 сшьськогосподарськ! функци.
Отже, на нашу думку, сшьський ринок пращ е оргашчною складовою нащонального ринку пращ, що видшяеться, виходячи з геопросторового критерш, формуеться на засадах попиту i пропозици послуг пращ, мае дво!сту природу.
Сшьське господарство е специф1чною галуззю народного господарства, а отже, i його ринок пращ теж мае сво! особливостг Значним негативним проявом ycix особливостей сшьського господарства е обмежена сфера прикладання пращ, неповне використання трудових pecypciß на сел1 i вщносно низька продуктившсть. Деяю вчеш (O.A. Богуцький, Г.1. Купалова, B.C. Д1есперов та ш.) зазначають, що для позначення сшьського ринку пращ слщ використовувати дефшщп, пов'язаш з його формуванням не за галузевим, а за територ1альним принципом [11].
iHmi вчеш схиляються до слушно!, на наш погляд, думки, що на сел1 вщбуваеться становления двох близьких м1ж собою, але водночас не тотожних вид1в ринку пращ - сшьського та аграрного. При цьому сшьський ринок пращ розглядаеться як сукупшсть вщносин попиту i пропозици носив робочо! сили сшьськогосподарського i несшьськогосподарського профшю, що проживають у сшьськш мкцевост!, тобто е галузевим ринком пращ, яка пщпорядковуеться загальним законом1рностям й специф1чним особливостям реал1зацп попиту i пропозици.
Особливост1 розвитку обох ринюв пращ т1сно пов'язаш з демограф1чною ситуащею, що склалася у сшьськш мкцевост1, структурою зайнятост1 сшьського населения, його професшно-квал!фшацшним р1внем, станом i розвитком умов для життя. На аграрний ринок пращ накладають також значний вщбиток особливост1 розвитку сшьськогосподарського виробництва й у мкькш мкцевост!, тобто територ1альне розмщення систем виробництва та розселення.
Спшьним для цих ринюв е наступне: обидва характеризуються тенденщею до штенсифжаци, причому „аграрних" бшьше, шж „сшьських". Под1бш щ ринки i тим, що ращональна структура попиту i пропозици на робочу силу в них поки що тшьки формуеться.
Як сшьський, так i аграрний ринок пращ розвиваеться в специф1чних умовах, пов'язаних з особливостями оргашзаци сшьськогосподарського виробництва. Зокрема, працююч1 в аграрнш сфер1 можуть реал1зовувати свою потребу в пращ як на засадах постшно! зайнятост1, так i посезонно. Саме це пояснюе, чому на вказаних ринках, причому ринках сезонно! робочо! сили, вщбуваеться додатковий Ha6ip пращвнимв з-поза меж дано! мкцевостг При цьому на сел1 переважае вимушене безроб1ття прихованого типу. Воно зумовлене передуам тим, що в сшьському господарств! обмежена можливють ринкового регулювання р1вня безроб1ття через змшу галузево! структури попиту на робочу силу. До реч1, природний р1вень очевидного безробпгя в сшьськш мюцевост! повинен бути нижчим, шж в економщ! загалом (в якш вш
99
прийнятий на р1вш 5- 7%), що пояснюеться вузьюстю сфери прикладання пращ на сел! за межами сшьськогосподарського виробництва, а також слабким розвитком сощально! шфраструктури.
Специфжа формулювання сут1 як сшьського, так { аграрного ринку пращ визначаеться й д1ею чинниюв !х розвитку. Зокрема, в аграрнш сфер! об'ективно зштовхуються й взаемодшть сощально-економ!чш та бюлопчш чинники вщтворення уах вид1в ресуршв, у тому числ1 й трудових. У формуванш показниюв потреби в робочш сил! на сшьському ринку пращ не останне мкце займае особливкть само! земл! як засобу виробництва. Вона мае властивють одночасно виступати {як заЫб, I як предмет пращ.
Як зас1б прац1 земля здатна зменшувати в процес1 виробництва абсолютну к1льк1сть необх1дно! прац1, адже еволюц1йно м1стить у соб1 понад половину (55%) тих матер1альних чинниюв, як1 необх1дно було виробити й застосувати. Навпаки, волод1ння землею як предметом пращ об'ективно дае змогу зб1льшувати трудом1стк1сть одиниц1 земельно! площ!, адже дозволяе практично необмежено пщвищувати економ!чну родюч!сть земл! за умови рац!ональних додаткових вкладень прац!. Ц! дв! особливост! земл! як засобу виробництва в сшьському господарств! набувають особливо! гостроти та економ!чного значения в умовах переходу до ринкових в!дносин у ц!й галуз! економши. Вони виступають одн!ею з об'ективних передумов перерозпод!лу робочо! сили саме в с!льському господарств!, а не за його межами. Необхщшсть формування вищих показник!в родючост! грунту дозволяе залучати на роботу додаткову робочу силу.
Висновки. Розвиток с!льського ринку прац! вимагае детального вивчення чинниюв, як! впливають на його стан ! динам!ку. Одним ¿з важливих та об'ективних природних чинник!в формування ринку прац! й показник!в зайнятост! сшьського населения е диспропорц!я м!ж структурними зм!нами б!олог!чних ! технолопчних цикл!в виробництва. Праця в сшьському господарств! використовуеться нер!вном!рно протягом року, адже технолопя вирощування нав!ть одше! й т!е! само! культури може зм!нюватись залежно в!д природних умов. У результат! одш й т! сам! виробнич! процеси в р!зних рег!онах зд!йснюються в р!зн! перюди року, що зумовлюе в!дм!нност! у використанш трудових ресурс!в в аграрнш сфер!. На функщонування ринку прац! та використання робочо! сили впливають не тшьки природш чинники, а й соц!ально-економ!чн!. Робоча сила як необхщна складова частини будь-якого процесу виробництва е, з одного боку, наслщком, а з ¿ншого - рушшною силою. Р!вень та ефектившсть використання робочо! сили визначаеться також р!внем використання науково-техн!чного прогресу. Сьогодш в с!льському господарств! спостер!гаеться зниження загальноосв!тнього ! квал!ф!кац!йного р!вня пращвниюв. Система пщготовки кадр!в для аграрного сектора економ!чно та орган!зац!йно не перебудувалася в!дпов!дно до !нституц!йних перетворень сусп!льно! системи, а багато !! елемент!в деформовано ! нав!ть зруйновано, що утруднюе освоения нових технологш ! забезпечення ст!йкого зростання виробництва сшьськогосподарсько! продукц!!.
100
Л1тература
1. Богиня Д.П., ГршноваО.А. Основи економши пращ. - 2-ге вид., стер. - K.: Знания- Прес, 2009.-313 с.
2. СаенкоМ.Г. Трудовий потенщал АПК: ироблеми вщтворення. - Тернопшь: Економ1чна думка,2010.
3. Куиалова Г.1. Сощально-економ!чна сутшсть, форми та функци ринку робочо! сили // Зайняткть та ринок пращ. -2004. - Вип. 2. - С. 12-19.
4. Васильченко B.C., Василенко П.М. Ринок пращ: теоретичш основи i державна практика: noci6. для пращвниюв державно! служби зайнятостг -Ч. 1. - K., 2000. - 318 с.
5. Населения i трудов! ресурси села / За ред. П.Т. Саблука, М.К. Орлатого. -K.: 1н-т аграр. екон. УААН, 2002. - 277 с.
6. Петюх В.М. Ринок пращ. - K.: КНЕУ, 2009. - 288 с.
7. Мельник Л.Ю., Макаренко П.М., Кириленко 1.Г. Економ!чна теор!я на меж! тисячолпъ. - K.: IAE УААН, 2007. - 748 с.
8. Основи економ!чно! теори: пол!теконом!чний аспект / А.А. Чухно, П.С.Сщенко, Г.Н. Климко та ш.; За ред. А.А. Чухна. - ^Вища шк., 2008. -606 с.
9. Богиня Д. Трансформации! процеси в систем! формування нац!онального ринку прац!: шституцшний аспект // Укра!на: аспекти пращ. - 2007. - № 1. -С. 3-8.
10. Мотиващя прац! та формування ринку робочо! сили / О.А. Богуцький, Г.ГКупалова, B.C. Д!есперов та iH. - K.: Урожай, 2003. -416 с.
Summary Harasymlyuk M.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Named after S.Z. Gzhytskij
RURAL LABOUR MARKETS AS AN ECONOMIC CATEGORY
In article explains the difference and the labor market and the labor market. Rural labor market - a complex regional system that covers the mechanism of distribution and redistribution of labor from areas, types, forms of economic activity directly in rural areas. It covers all the working-age population and affect the interests of each individual. With the rural labor market provides efficient playback, sharing and use of rural labor.
Keywords: unemployment, employment, labor force, labor market, rural labor
market.
Рецензент - д.е.н., професор Шульський М. Г.
101
