CC BY
710 East European Scientific Journal #1(65), 2021 ...2;...,..
УДК 35.074
Dyriv A. B.,
Postgraduate student
of the Department of Parliamentarism and Political Management, National Academy of Pablic Administration at the President of Ukraine
DECENTRALIZATION AS A FACTOR OF STIMULATION OF EFFECTIVE MANAGEMENT
Дирiв Анатолш Борисович
астрант кафедри парламентаризму та полтичного менеджменту Нaцioнaльноï академи державного управлтня при Прeзидeнтoвi Укра'ти, м. Кшв
ДЕЦЕНТРАЛВАЦШ ЯК ФАКТОР СТИМУЛЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛ1ННЯ
Summary. The main tendencies of decentralization as stimulation of effective management are considered. The stages of the development of the scientific and theoretical substantiation of the process of decentralized management at the regional level are analyzed. Practical recommendations for improving the state stimulation of social and economic development of the regions of Ukraine are substantiated. Attention is paid to the analysis of the world experience in creating decentralization. Special nuances are considered, which must be taken into account when creating effective management. Ways of increasing the effectiveness of public authorities are proposed by developing national strategies and regulations for decentralization and strengthening local institutional capacity to assume responsibility for new functions.
Анотащя. В статп розглядаються основш тенденцп децентралiзацiï як стимулювання ефективного управлшня. Проаналiзовано етапи розвитку науково-теоретичного обгрунтування процесу децентралiзованого управлшня на регюнальному рiвнi. Надано практичш рекомендацп для вдосконалення державного стимулювання соцiально-економiчного розвитку репошв Украши. Придшено увагу аналiзу свггового досвщу проведення децентралiзацiï. Розглядаються нюанси, яш необхвдно врахувати при створенш ефективного управлшня. Запропоновано шляхи щдвищення ефективносп дгяльносп державних оргашв шляхом розробки нацюнальних стратегш i положень для децентралiзацiï та змщнення мiсцевого iнституцiйного потенцiалу для прийняття на себе вiдповiдальностi за новi функцп.
Key words: decentralization, effective governance, joint territorial communities, reform.
Ключовi слова: децентралiзацiя, ефективне управлтня, об 'еднат територiальнi громади, реформа.
Постановка проблеми. Стратепчним напрямом Украши на сучасному еташ розвитку е забезпечення економiчного i культурного розвитку репошв, шляхом створення системи управлшня об'еднаними територiальними громадами. Перед Украшою стоïть ряд завдань, якi необхщно вирiшити для оптимального i рацюнального поеднання централiзацiï i децентралiзацiï за допомогою адмшстративно1' реформи. Вiдповiдно до Концепци реформи, затверджено1' Урядом Украши в 2014 рощ, в краМ передбачаеться побудувати просту i лопчну систему мiсцевого самоврядування, яка б сприяла забезпеченню комфортного життя у вах населених пунктах держави. Процес децентралiзацiï передбачае збалансований пiдхiд у розподш повноважень, ресурсiв i ввдповщальносп мiж центральними органами державного управлшня та регюнальними та мiсцевими.
Досввд iнших европейських краïн щодо реалiзацiï реформ децентралiзацiï, потреба бiльш детального аналiзу сучасного стану мiсцевого самоврядування в державi, вироблення вiдповiдних рекомендацш для Украïни визначили прiоритетний вектор дано1' статтi. З огляду на кроки, напрямок i прагнення краши в реалiзацiï реформи, розгляд даного питання е безумовно актуальним.
Ah^ïî останшх досл1джень та публiкацiй.
Децентралiзацiя е важливим компонентом в реалiзацiï державно1' регiональноï полiтики Украïни. Багато провiдних украïнських вчених розглядають стан i системш проблеми впровадження децентралiзацiï, перiодично висвiтлюючи 1'х у сво1'х працях. Значний внесок у формування фундаментальних положень у побудовi науково-теоретичних основ з питання розвитку репошв Украши зробили такi вченi, як:
0. Амосов, В. Бабаев, А. Бобровська, П. Ворона,
1. Дробот, К. Лишв, В. Мамонова, Т. Кравченко, А. Ткачук, С. Шульц та шшг
Головнi моменти формування шституцшного середовища, складовими якого е процеси децентралiзацiï, для розробки i впровадження регюнально1' структурно!' полiтики дослвджували в сво1'х роботах А. Луцшв i М. Максимчук [1]. Як зазначае С. Пухир, «цi принципи повиннi бути закрiпленi в шститутах права (законах, нормативно-правових актах), а також у виглядi органiзацiйно-iнституцiйних засад удосконалення дшчо1' полiтики регiонального розвитку» [2]. Важливу увагу евроiнтеграцiйним основам трансформацп регiональноï полiтики Украïни та формування сучасно1' парадигми полiтики регюнального розвитку придiляють у сво1'х
ив
паям
дослвдженнях М. Бутко, А. Хомика [3], С. Писаренко [4].
Дослвдженням сощально-економ1чного
розвитку репошв увагу прид1ляе Ю. Балинська, де анал1зуе особливосп державних, а також репональних програм 1 стратегш, в яких розглядаеться питання впровадження
вщновлюваних джерел енергп, а також зниження енергетично! залежносп в репонах Укра!ни, зокрема в економ1чних аспектах [5] .
Виокремлення мевир1шеми\ рашше частин загальноТ проблеми. Однак для б1льш глибокого розумшня аспекпв децентрал1зацп та знаходження ефективних заход1в репонально! полггики для щдвищення якост1 сощально-економ1чних вщносин необхвдно здшснити змютовний анал1з впровадження ще! реформи у вах репонах.
Мета даноТ статтi полягае огляд та анал1з1 науково-теоретичного обгрунтування процесу децентрал1зованого управлшня на репональному р1вш, а також в обгрунтуванш практичних рекомендацш щодо вдосконалення державного стимулювання сощально-економ1чного розвитку репошв Укра!ни.
Виклад основного матерiалу. В даний час в Укра!ш активно вплюеться адмшютративна реформа, яка е одшею з1 складових процесу децентрал1зацп, перерозподшом повноважень м1ж гшками влади, змшою вщносин м1ж громадянами 1 владою. Децентрал1зац1я в УкраМ являе собою комплекс змш в юнуючому законодавств1, основною метою якого е передача значних повноважень 1 бюджепв в1д державних оргашв влади органам м1сцевого самоврядування, тим самим тдвищуючи загальну як1сть ефективносп системи управлшня, авторитет 1 потеншал субнацюнальних р1вшв. Як вщомо, в1дпов1дний комплекс заход1в щодо впровадження децентрал1зацп в УкраМ стартував ще в 2014 рощ. Ц ди пов'язаш з прийняттям законопроекта «Про сшвробггництво м1ж територ1альними громадами» та «Про добров1льне об'еднання територ1альних громад» та змшами в Бюджетному 1 Податковому кодексах Укра!ни.
«Децентрал1защя влади е ефективним знаряддям економ1чного розвитку, завдяки зусиллям незалежного мюцевого самоврядування та шдвищення його активносп, змщнення демократп на мюцях» [6]. Сл1д зазначити, що концепцш децентрал1зацИ впроваджують в умовах кризового перюду укра!нсько! державносп, однак саме цей процес е базовою умовою незалежно! 1 ефективно! д1яльност1 оргашв м1сцевого самоврядування.
Головним прюритетним напрямом реформи е створення комфортного 1 безпечного середовища для життя людини в УкраМ, яке досягаеться шляхом побудови ефективно! системи влади на вс1х р1внях (громада - район - область), передачею максимально можливо! шлькосп повноважень громадам 1 створення певних умов для динам1чного розвитку репошв 1 надання яшсних 1 доступних
East European Scientific Journal #1(65), 2021 11 адмМстративних послуг громадянам.
Реформа децентрaлiзaцi! передбачае:
- управл1ння мюцево! влади;
- змша положення про адмМстративно-територiальний устрiй;
- облiк юторичних, економiчних, екологiчних та культурних об'екпв при плануваннi розвитку об'еднаних територiальних громад;
- переход до ново! концепци управлiння, передача максимально! шлькосп повноважень, як1 органи мiсцевого самоврядування здатш виконати.
«Очiкуеться, що децентралiзацiя зможе сприяти розвитку ключових елеменпв «належного управлiння», а саме:
- зб№шення можливостi участi людей в економiчних, соцiальних i полiтичних рМеннях;
- допомоги в розробцi законопроекта;
- пвдвищення оперативностi уряду, транспарентносп i пiдзвiтностi [7]».
Як вщомо з iноземних джерел, «iдеальна децентралiзована система забезпечуе рiвень i сукупшсть адмiнiстративних послуг, забезпечуючи при цьому стимули для ефективного надання таких послуг [8]».
Щд час дослiдження встановлено, що укра!нська модель мiсцевого самоврядування подiбна до французько! моделi управлiння i передбачае наступнi його рiвнi:
- базовий рiвень, до нього вщносяться села, селища, мiста. На цьому рiвнi державних адмiнiстрацiй немае, але функцюнують виконавчi органи сiльських, селищних, мiсцевих рад, а також мюьш голови;
- асоцiйований рiвень, до нього вщносяться райони, областi, мюта, де функцiонують мiсцевi державнi адмМстрацп, як1 взяли на себе значну к1льк1сть повноважень виконавчих органiв мюцевого самоврядування.
У той же час укра!нська модель враховуе досвiд польського мюцевого самоврядування. Децентралiзацiя може вщгравати важливу роль у розширеннi учасп в полiтичнiй, економiчнiй i сощальнш дiяльностi кра!ни. У тих випадках, коли дана система ефективно працюе, децентралiзацiя допомагае пом'якшити проблемнi питання у процеа прийняття рiшень, яш часто виникають при плануваннi i контролi за важливими економiчними i соцiальними процесами центральним урядом. Децентралiзацiя може допомогти Укра!нi скоротити складш бюрократичнi процедури i пiдвищити чутливють державних чиновников до мiсцевих умов i потреб. Вона створюе широке полiтичне представництво рiзних полiтичних, етшчних, релiгiйних i культурних груп в процеа прийняття ршень. Децентрaлiзaцiя може привести до створення творчих, шновацшних та гнучких програм. Це також може шдвищити полiтичну стaбiльнiсть i нaцiонaльну еднiсть, дозволяючи громадянам краще контролювати держaвнi програми на мюцевому рiвнi.
У процесi здiйснення реформи, об'еднаш громади отримали ресурси, фшанси,
12 East European Scientific Journal #1(65), 2021 повноваження, значний шструментарш та можливосл для забезпечення повноцiнного мюцевого розвитку. «Прийняття законiв щодо децентралiзацil, як1 стимулюють об'еднання i щдсилюють iснуючi громади; секторальна децентралiзацiя, зокрема впровадження реальних проектiв; навчання лiдерiв об'еднаних територiальних громад; розвиток
мiжмунiципального спiвробiтництва та iмплементацiя принципiв гендерно! рiвностi у мiсцевому самоврядуваннi [11]». Такий напрям було сформульовано на засвданш Ради донорiв за участю керiвництва Офiсу Ради £вропи в Укрэдш, Представництва £С в Укрш'ш, Посольства Нiмеччини в Украíнi, Швейцарського бюро спiвробiтництва, представництв ПРООН, ОБС£, USAID, OECD, проектiв U-LEAD, GIZ, DESPRO, SIDA , DOBRE, ПУЛЬС, EDGE. Дане ршення обумовлене впровадженням реформи
децентралiзацil у 2018 рощ, по якш повиннi спiльно рухатися Мiнрегiон i всi мiжнароднi проекти i програми техшчно! допомоги Укрш'ш.
Сл1д зазначити, що у 2020 рощ уряд Украши плануе завершити децентралiзацiю, яка покликана вирiшити iснуючi проблеми регiональних i мiсцевих оргашв влади, а також покласти край фшансовш диспропорцп в бюджетах рiзних рiвнiв. В об'еднанi територiальнi громади дотацп будуть спрямовуватися не з бюджету обласп, а безпосередньо з державного. Також громади отримають i бiльше зборiв ввд податк1в, зокрема податку на землю, на доходи фiзичних осiб, на використання природних ресурсiв тощо.
За останнi десятилитя у всiх частинах свiту спостертаеться глобальна зацiкавленiсть в децентралiзацil влади. Прагнення до децентралiзацil широко поширене, оскiльки як розвиненi краíни, так i кра1ни, що розвиваються, намагаються оскаржувати монополш центральних урядiв на прийняття рiшень.
У захiдному свт децентралiзацiя е ефективним iнструментом для реоргашзацп уряду, з тим, щоб ефективно надавати державнi послуги в епоху «тсля добробуту» [12]. Краши, що розвиваються звертаються до децентралiзацií, щоб втекти вiд пасток неефективного управлшня, макроекономiчноl нестабiльностi i неадекватного економiчного зростання [13].
Для посткомушстично! Центрально1 та Схщно! Gвропi децентрал1защя держави е прямим результатом переходу ввд соцiалiстичноí системи до ринково! економiки i демократй' [14]. У Латинськш Америцi джерелом децентрал1зацй' е полтгичний тиск з боку людей на демократизащю [15]. Така рiзноманiтнiсть в списку факторiв, як1 вплинули на децентралiзацiю, ввдображае iнституцiйнi вщмшносп м1ж краíнами. Iнституцiйнi чинники, так1 як полп'ичш, соцiальнi, правовi та економiчнi умови, як правило, важливi для аналiзу питань державних фшанав, але вони особливо важливi для аналiзу Фюкшльно! децентралiзацil. Iнституцiйний контекст фокально!
мв
децентралiзацii впливае на загальний економiчний розвиток, характер правово! системи, на процес економiчних i полiтичних реформ. Органiзацiя шститупв впливае на напруженiсть, що виникае через етшчш, релiгiйнi або економiчнi вiдмiнностi. Цей iнституцiйний фон визначае структуру м1журядово! фiнансовоi системи i в концевому пiдсумку впливае на результати бюджетно! децентралiзацii.
За останш три десятилiття економiчнi реформи в рiзних частинах свiту в основному були зосереджен на важливостi риншв i недооцiнювалася важливiсть державного сектора для досягнення бiльш широких цшей, таких як економiчна стабiльнiсть, стшке зростання i надання основних сустльних послуг. Ключовим елементом, що лежить в основi iнтересу до бюджетно! децентралiзацii, е досягнення цiлей шляхом щдвищення ефективностi, прозоростi та шдзвггносп в державному секторi. «Безумовно, при розглядi крок1в реформування мiсцевого самоврядування необхiдно враховувати перерахованi ризики i передбачати застосування механiзмiв ослаблення !х негативного впливу. У той же час поява тих чи шших складнощв стимулюють швидке реагування влади i пошук засобiв вирiшення наявних проблем [16, с. 17-20]».
Децентралiзацiя не завжди може бути ефективною, особливо для стандартизованих, рутинних, мережевих послуг. Це може привести до втрати ефекту масштабу i контролю над дефщитними фiнансовими ресурсами з боку центрального уряду. Слабш адмшютративш або технiчнi можливостi на мюцевому рiвнi можуть привести до того, що послуги будуть надаватися менш ефективно i ефективно в окремих районах кра!ни. Лдмiнiстративнi обов'язки можуть бути передаш на мiсцевий рiвень без достатнiх фiнансових ресурсiв, що зробить б№ш справедливим розподiл або надання послуг.
Iнодi децентралiзацiя може б№ш ускладнювати державну. Сл1д зазначити, що недовiра мiж державним i приватним секторами може пiдiрвати сшвробггаицтво на мiсцевому рiвнi. Слiд звернути увагу на те, що планування проектiв i програм дозволить ощнити сильнi i слабк1 сторони оргашзацп державного i приватного секторiв при виконанш рiзних функцiй.
Перш шж розробляти плани по впровадженню децентралiзацii, слiд оцiнити найнижчий органiзацiйний рiвень управлiння, при якому функцii можуть виконуватися ефективно. Навiть розробники програм, яш не бачать «децентралiзацiю» в якосп свого основного стимулу, повинш ретельно аналiзувати вже iснуючi в кра!ш типи децентралiзацii, щоб адаптувати плани до iснуючих структур.
У б№шосп кра!н належний баланс централiзацil i децентралiзацii мае велике значення для ефективного i дiевого функщонування уряду. Не всi функцii можуть або повинш фшансуватися i управлятися децентралiзовано. Навiть, коли
ив
нацюнальш уряди децентралiзованi, вони часто зберпають важливi полггачш i контрольш функцiï. Вони повиннi створювати або шдтримувати сприятливi умови, яш дозволяють мiсцевим органам управлiння або неурядовим органiзацiям брати на себе додатковi обов'язки.
Центральнi мiнiстерства часто вщграють найважливiшу роль в справi заохочення та щдтримки децентралiзацiï шляхом розробки належних i ефективних нацюнальних стратегiй i положень для децентралiзацiï та змiцнення мiсцевого iнституцiйного потенщалу для прийняття на себе ввдповщальносп за новi функцiï.
ycnix децентралiзацiï часто багато в чому залежить ввд навчання як нацiональних, так i мюцевих чиновников в децентралiзованому управлiннi, ввд можливостi отримати техшчну допомогу для мiсцевих органiв влади, приватних падприемств i мiсцевих неурядових груш.
Найважливiшим загальним критерieм, за яким слад оцiнювати успiх реформи децентралiзацiï, е ïï внесок в демократичш перетворення краïни i соцiально-економiчний розвиток краïни в цiлому, а також ïï окремих регiонiв, мют i територiальних громад. Це залежить вщ конкретноï' ситуацiï' в кожнш краïнi, як цей загальний критерш перетворюеться на бiльш конкретнi заходи. Не юнуе всеосяжного, унiверсального i обов'язкового набору конкретних заходiв устху, але, безсумнiвно, для Украши використання такого досввду е стимулюванням для ефективного управлшня.
Висновки та рекомендации В результатi проведеного аналiзу слад зазначити, що отриманi на сьогодш в результатi децентралiзацiï' повноваження i ресурси надали органам мiсцевого самоврядування бiльше можливостей для розвитку територш, створення сучасноï освiтньоï, медичноï, транспортной житлово-комунальноï'
iнфраструктури.
Мiсцева влада, безумовно защкавлена в розвитку iнвестицiйноï привабливосп своïх територiй на благо сустльства, адже сплаченi тут податки тдуть на пвдвищення якостi життя жителiв ï\ населених пунктiв.
Переваги реформи територiальнi громади вiдчули вже сьогодш шляхом полшшення транспортноï системи, системи водопостачання, обладнання в медичних та освггшх установах. Недолiком е низьш темпи впровадження адмiнiстративно-територiальноï реформи, вщносно невелика к1льк1сть створених об'еднаних територiальних громад.
Безумовно, що реформа дала поштовх до повноцiнного розвитку громад, полшшила життя в кожному населеному пунктi i в краïнi в цшому. Для успiшного подальшого розвитку реформи децентралiзацiï в Украïнi потрiбна полiтична воля вищого керiвництва держави, взаемодiя влади i громадян, а також безпосередня активнiсть самих громадян.
East European Scientific Journal #1(65), 2021 13 Список л^ератури:
1. Луцшв О. М., Максимчук М. В. Iнституцiйне середовище репонально].' структурноï' полiтики / О. М. Луцшв, М. В. Максимчук // Регюнальна економша. - 2014. - № 3.
- С. 37-47.
2. Пухир С. Т. 1нституцшне забезпечення формування та реалiзацiï державноï регiональноï полiтики в Украïнi / С. Т. Пухир // Регюнальна економжа. - 2014. - № 2. - С. 17-26.
3. Бутко М. П., Хомик О. Д. Методолопчш засади формування сучасно1! парадигми полпики регюнального розвитку / М. П. Бутко, О. Д. Хомик // Регюнальна економжа. - 2014. - № 2. - С. 7-16.
4. Писаренко С. М. Свроштеграцшш основи трансформацп регiональноï полггаки Украши / С. М. Писаренко // Регюнальна економжа. - 2014. - № 3. - С. 56-65.
5. Балинська Ю. I. Особливосп регiональних програм використання вщновлюваних джерел енергiï' / Ю. I. Балинська // Регюнальна економша. -2014. - № 1. - С. 165-174.
6. Василенко Л., Добровшський М. Децентралiзацiя та реформа мюцевого самоврядування / Л. Василенко, М. Добровшський // Адмшютративне право i процес. 2017. -[Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://pgp-joumal.kiev.ua/archive/2017/3/28.pdf
7. UNDP, Decentralized Governance Programme: Strengthening Capacity for People -Centered Development, Management Development and Governance Division, Bureau for Development Policy, September 1997, p. 4
8. Maksym Ivanyna. How Close Is Your Government to Its People? Worldwide Indicators on Localization and Decentralization. Policy Research Working Paper 6138
9. Давидович С.Н. Сучасш тдходи до реформування мюцевого самоврядування в укрш'ш / С.Н. Давидович // "Молодий вчений" - № 5.1 (45.1)
- травень, 2017 р. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://molodyvcheny.in.Ua/files/journal/2017/5.1/5.pdf
10. Особливосп мюцевих бюджепв 2018 / Децентралiзацiя дае можливосп. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://decentralization.gov.ua/news/7794
11. Рада донорiв з питань децентралiзацiï визначила маршрутну карту реформи-2018 / Урядовш портал. Сдиний веб-портал виконавчоï ради Украши. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://www.kmu.gov.ua/ua/news/rada-donoriv-z-pitan-decentralizaciyi-viznachila-marshrutnu-kartu-reformi-2018
12. Wildasin, David. Ed. (1997). Fiscal Aspects of Evolving Federations, Cambridge University Press.
13. Richard, Bird M. and François Vaillancourt. (1999). Fiscal Decentralization in Developing Countries, Cambridge University Press
14. Richard, Bird M, Robert DE, Christine I. Wallich (1995). Decentralization of the Socialist State Washington, DC: World Bank.
14 East European Scientific Journal #1(65), 2021
15. Rojas F (1999). The Political Context of Decentralization in Latin America in Decentralization and Accountability of the Public Sector, Proceedings of Annual World Bank Conference on Development inLatin America and the Caribbean, World Bank Latin American and Caribbean Studies, Washington DC.
16. Ковaльовa В. Рефоpмa мюцевого сaмовpядyвaння: зaмiсть деpжaдмiнiстpaцiй ствоpять виконкоми облaсниx i paйонниx paA I В. Ковaльовa II Уpядовий Ryp'ep, 27 беpезня 2014 p.
УДК 35.351
ГРНТИ 15.41
Литвинова Л.В.
кандuдаm псuхологiчнuх наук, доцент, Нацюнальна академiя державного упpавлiння пpu Пpезuденmовi Укршт
(Кшв, Укра'та)
ORCID ID https://orcid.org/0000-0002-3528-4352
ЕМОЦ1ЙНА ^M^TE^mC^ ПУБЛ1ЧНИХ СЛУЖБОВЦ1В ЯК СКЛАДНИК ПPОФECIЙНОÏ КОMУНIКATИВНОÏ КУЛЬTУPИ ПУБЛ1ЧНОГО УПРАВЛ1ННЯ.
Lytvynova L. V.
Ph. D (psychological sciences), National Academy of Public Administration under the President of Ukraine
(Kiyv, Ukraine)
EMOTIONAL COMPETENCE OF PUBLIC SERVANTS AS A COMPONENT PROFESSIONAL COMMUNICATIVE CULTURE OF PUBLIC ADMINISTRATION.
Анотащя. Нayковa пpоблемaтикa OTam pозкpивae питaння впливу емоцшного фaктоpy нa кyльтypy yпpaвлiнськоï комyнiкaцiï. У стaттi pозглянyто поняття емоцшно1' тa соцiaльно-псиxологiчноï компетентностi як iнтегpaтивнy xapaктеpистикy особистостi, подaно теоpетичний aнaлiз понять тa стpyктypнi склaдовi емоцшно1' тa соцiaльно-псиxологiчноï компетентностi як склaдникa пpофесiйноï комyнiкaтивноï кyльтypи пyблiчного yпpaвлiння. Зaзнaчено, що pезyльтaтивнiсть компетентнiсного пдооду вiдобpaжaeться y пpaксеологiчно - змютовному piвнi пyблiчно-yпpaвлiнськоï дiяльностi: в системi мотивaцiï, комyнiкaцiï, поведiнцi пyблiчниx службовщв, a тaкож, включae соцiaльно-моpaльнi ноpми, особистiснi xapaктеpистики спецiaлiстa, що функцюнують y певному цiннiсномy, соцiокyльтypномy тa пpофесiйномy комyнiкaтивномy сеpедовищi.
Подaно aнaлiз aфективниx компонентiв фоpмyвaння комyнiкaтивноï кyльтypи сyчaсниx пyблiчниx слyжбовцiв, оскiльки емоцшне поле комyнiкaтивноï взaeмодiï e пiдrpyнтям y встaновленнi констpyктивниx взaeмозв'язкiв y ^офесшному комyнiкaтивномy сеpедовищi. Зaгaльною xapaктеpистикою емоцiйного фaктоpy визнaно aмбiвaлентнiсть, внyтpiшнi пpотиpiччя, невизнaченiсть, незaдоволенiсть, негaтивне групомислення. Актyaльною пpоблемою e paцiонaльний вибip нaлежниx yпpaвлiнськиx теxнологiй, що вщповдають сyчaсним соцiaльним зaвдaнням тa подолaння пpотиpiч y спpийняттi ситyaцiï спpийняття сyспiльниx змiн.
Abstract. The scientific problems of the article reveal the question of the influence of the emotional factor on the culture of managerial communication. The article considers the concept of emotional and socio-psychological competence as an integrative characteristic of personality, presents a theoretical analysis of concepts and structural components of emotional and socio-psychological competence as a component of professional communicative culture of public administration. It is noted that the effectiveness of the competency approach is reflected in the praxeological - substantive level of public administration: in the system of motivation, communication, behavior of public servants, as well as includes socio-moral norms, personal characteristics of the specialist, functioning in a certain value, sociocultural and professional communication.
An analysis of the affective components of the formation of communicative culture of modern public servants is presented, as the emotional background of communicative interaction is the basis for establishing constructive relationships in a professional communicative environment. The general characteristics of the emotional factor are ambivalence, internal contradictions, uncertainty, dissatisfaction, negative group thinking. Actual problem is the rational choice of appropriate management technologies that meet modern social challenges and overcoming contradictions in the perception of the situation of perception of social change.
Ключовi слова: професшна комункатжна культура nублiчного управлтня, пpаксеологiчно -змiсmовнuй piвень публiчно-упpавлiнськоï дiяльносmi, компеmенmнiснuй пiдхiд, емоцтна компетенттсть публiчнuх службовцiв.
Keywords: professional communicative culture of public administration, praxeological - substantive level of public management activity, competence approach, emotional competence of public servants.
