CC BY
17
УДК 330.341.44:332.1(477)
DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.1(38) .66-72
Марина €вгетвна Дейч
д-р екон. наук ORCID 0000-0001-7348-178X
e-mail: manide7@gmail.com,
Донецький Нацюнальний технтний ynieepcumem, м. Покровськ
ДЕЦЕНТРАЛ1ЗАЦ1Я В УКРА1НИ: ПРОБЛЕМИ, ШЛЯХИ IX ВИР1ШЕННЯ
У вичизнянш наущ та пракгицi питання децент-ралiзацií влади завжди були актуальш, однак реально в краш вона розпочалася у 2014 р. Децентралiзацiя повинна була позитивно вплинути на економiчний розвиток краши, вiдповiднi реформи — передбачити перерозподш повноважень та функцш м1ж центром i мюцевими органами влади, змiну адмшстративно-територiального устрою. Але не всi питання виршено, а деяю навiть нечгтко регламентовано, тому ця проблема е актуальною та потребуе певних дослщжень.
Мiнiстерство розвитку економiки, торгiвлi та сшьського господарства Украши констатуе, що у четвертому кварталi 2019 р. зростання економiки очiку-вано уповшьнилося. Зростання ВВП порiвняно з чет-вертим кварталом 2018 р. становило 1,5%, а порiвняно з попередшм кварталом з урахуванням сезонного фактору — 0%. В цшому у 2019 р. зростання ВВП та-кож продемонструвало бшьш повшьну, порiвняно з 2018 р., динамжу на рiвнi 3,2% [1].
У розвитку ж зовнiшньоекономiчноl сфери Украши станом на початок 2020 р. мали мiсце певш нега-тивнi тенденцп та явища, яю посилювали ступiнь зов-ншньо! фшансово1 вразливостi, а вже на юнець пер-шого кварталу 2020 р. основш загрози для зовншньо! стiйкостi Украши з боку глобального фшансово-еко-номiчного середовища «були пов'язаш з такими ризи-ками:
а) падшня свiтових цiн на сировиннi товари, екс-портованi з Украши,
б) наростання у свт протекцiонiстських настрош i часткового закриття ринюв для товарiв украшського експорту,
в) вiдпливу шоземного капiталу з ринюв, що формуються (включаючи Украшу),
г) дорожнечi зовншнього приватного фшансу-вання для украшських корпорацiй i Уряду,
д) часткового закриття ринюв працi для украшських трудових мiгрантiв i зменшення грошових пере-казiв в Украшу» [2, с. 30].
В умовах загальносвггового попршення динамiки попиту внаслщок поширення захворюваностi на коро-навiрус, зокрема у основних крашах-партнерах Украши (краши 6С, Китай), очiкуваного падiння цiн на свiтових сировинних ринках, а також тимчасового припинення дiяльностi у багатьох виробничих сферах в Украш, що вщобразиться попршенням динамiки як зовнiшнього, так i внутрiшнього попиту, у 2020 р. очь куеться суттеве погiршення динамiки розвитку еконо-мiки порiвняно з ранше прогнозованим [1].
Все це обумовлюе необхiднiсть розробки й впро-вадження термiнових антикризових заходiв, у тому чи^ вiдповiдних пропозицiй щодо продовження де-центратзацп влади з урахуванням свггового досвiду.
Полiтичнi обставини у 2014 р. не дозволили Вер-ховнш Радi Украши прийняти подаш Президентом Украши змiни до Конституцп щодо децентралiзацil, тому уряд з 2014 р. розпочав реформу в межах чинно'! Конституцп.
За цей час був сформований i дiе основний пакет нового законодавства, впроваджуються першочергов1 законодавчi iнiцiативи. На рiвнi держави було проана-лiзовано результати першого етапу децентратзацп 2014-2018 рр. (рис. 1).
Наслщком прийняття законiв про внесення змiн до Бюджетного та Податкового кодекетв Украши стало зростання мiсцевих бюджетiв; Закон «Про добровшьне об'еднання територiальних громад» дав змогу почати формувати спроможний базовий рiвень мiсцевого са-моврядування; Закон «Про ствробггаицтво територь альних громад» створив механiзм вирiшення спшьних проблем громад: утилiзацiя та переробка смитя, розвиток спшьно! шфраструктури тощо. Вiдповiдно до Закону «Про засади державно1 регюнально1 полiтики» в рази зросла державна тдтримка регюнального розвитку та розвитку шфраструктури громад. Пакет зако-нiв щодо розширення повноважень органiв мiсцевого самоврядування та оптимiзацil надання адмшстра-тивних послуг дозволив делегувати органам мюцевого самоврядування вiдповiдного рiвня повноваження з надання базових адмшстративних послуг: реестращю мiсця проживання, видачу паспортних документа, державну реестрацiю юридичних i фiзичних осiб, тд-приемцiв, об'еднань громадян, реестращю акта цивильного стану, речових прав, виршення земельних питань тощо.
Нова законодавча база значно посилила мотива-щю до мiжмунiципальноl консолщацп в кра1ш, створила належнi правовi умови та мехашзми для форму-вання спроможних теритс^альних громад сш, селищ, мют, яю об'еднують сво'1 зусилля у вирiшеннi нагаль-них проблем. Також вже виправдала себе нова модель фшансового забезпечення мiсцевих бюджета, яю отримали певну автономiю i незалежнiсть вiд центрального бюджету.
23 етчня 2019 р. Кабiнет Мiнiстрiв Украши шщ-ював перехiд до нового етапу реформи децентралiзацil, який передбачае закрiплення вже набутих успiхiв i формування спроможних громад, змiну теритс^аль-ного устрою на рiвнi райошв та громад, чiтке розме-жування повноважень та функцш контролю рiзних рiвнiв управлiння, а також розвиток форм мюцево1 демократа (рис. 2).
У квита 2020 р. Верховна Рада Украши прий-няла у другому читанш та в цшому Закон «Про внесення змш» до Закону Украши «Про мюцеве самоврядування в Укра1ш», який дае можливють Уряду прий-
ДЕЦЕНТРАЛ13АЦ1Я В УКРАТН1 2015-2018
найважлив1ил цифри першого етапу реформи
876 ОТГ
еже створено в У краТн!
людей мешкають в ОТГ
у 5-7 раз1в
у середньому зросли бюджети ОТГ
6298
проект! в роз витку ¡нфраструктури вже реализовано в ОТГ за рахунок державно! субвенци
2565
ОЛЬСЬКИХ
старост працюють в ОТГ
123
Г сучэсних центр[в на да мня адм Ы 1стрэти вни х послуг створено в ОТГ
1,5
млн га
земель с\г призначення за межами населении пункт ¡в отри мали ОТГ у власн!сть
1170 О 753
гоомаи * **
громад скористалися механизмом сп1вроб!тництва для реал1зац1Т
СП1ЛЬНИХ
п роек л в V
опорн» школи та
1228
'¿ХН1Х ф]/нй
створено е репойэх
/
20
Бшьше 1 м1жнародних проект! в сприяють децентрал1зацГ1 в УкраТн!
я
60%
украТн Ц1в
вважають
децентралЬаьую
потребною
реформою
На 165,4 млрд грн
зросли власш доходи мкцевих бюджет!в; з 68.6 млрд грн у 2014 до 234 млрд грн у 2018
у 39 раз1в
аб1льшилася державна шдтримка роз витку рег!он1в та громад:
Э 0,5 млрд грн у 2014 до 19,37 млрд грн у 2018
отг гронида
Рис. 1. Результати першого етапу децентралiзацii [3]
Рис. 2. Основт завдання другого етапу децентралiзацii [3]
няти необхщш ршення для затвердження адмшстра-тивно-територiального устрою на píbhí громад: вводить поняття адмiнiстративного центру теритс^ально! громади та територп територiальноl громади; пропо-нуе до прийняття закону про адмшстративно-терито-рiальний устрiй Укра'1ни уповноважити Кабшет Míhí-стрiв Украши визначати адмшстративш центри та територп теритс^альних громад.
Але залишаеться актуальним прийняття ще низки законiв:
внесення змш до Закону «Про регулювання мю-тобудiвноí дiяльностi», як повинш усунути iснуючi недолiки регулювання мютобущвно! дiяльностi, уне-можливити нецiльове використання та розподш земель;
«Про службу в органах мюцевого самоврядування (нова редакщя)» з метою забезпечення рiвного доступу до служби в органах мюцевого самоврядування, пщви-щення престижноста служби в органах мiсцевого самоврядування та мотивацп мiсцевих службовщв до розвитку громад та власного розвитку;
«Щодо державного нагляду за законшстю рiшень органiв мiсцевого самоврядування»;
«Про мюцевий референдум».
Також потрiбно оновлення законiв про мiсцевi вибори, про мюцеве самоврядування, про мiсцевi дер-жавнi адмшстрацп тощо [3].
Наступним кроком мае бути внесення змш до Конституцп щодо децентралiзацil, яю необхщш для подальшого просування реформи та ll завершення, осюльки вона не вiдображае нового реального стану речей у кра!ш в результата об'еднання громад.
Верховна Рада Украши не спромоглася внести змши до Конституцп щодо децентралiзацil, бо для цього немае необхщних 300 голоетв. У першу чергу через те, що реформа мюцевого самоврядування та змша адмшстративно-теритс^ального устрою Украши були об'еднаш з конституцшною нормою про спецiальний статус для нетдконтрольних Киеву територiй Дон-басу.
Тобто, змши до Конституцп потрiбнi не тшьки для зростання економiки краши, тдвищення рiвня та якостi життя населення, але й для виршення про-блеми Донбасу — повернення територш, проведення там, як й на всш територп Укра1ни, мюцевих виборiв, як мають пройти на новш територiальнiй основi рай-ошв та громад. Повноваження м1ж рiвнями управ-ляння повиннi бути розмежоваш за принципом субси-дiарностi. Мешканщ громад мають бути забезпеченi мехашзмами та iнструментами впливу на мюцеву владу та участi у прийнятп рiшень.
Це все необхiднi ршення, але тшьки 1х недостат-ньо для успшно! децентратзацп, яка повинна дати мюцевим органам широк повноваження i достатньо коштав, щоб вони були спроможними виршувати усi мiсцевi питання i нести за це вщповщальшсть, а кожен мешканець села чи мюта мав право на сучасну медицину й освггу, доступш та якiснi адмiнiстративнi, ко-мунальнi, соцiальнi послуги, гарнi дороги, чист й освiтленi вулицi.
ОбГрунтований висновок щодо трансформацп моделi адмшстративно-державного управлiння наведено у робота [4, с. 121]: «оптимальною управлшською моделлю може бути симбiоз з двох концепцш New Public Management та Good Governance. Це свщчить
про те, що активне залучення громадськостi у процес прийняття державно-управлшських рiшень перетво-рюе органи державно1 влади у публiчнi, тому вони ста-ють бшьш вiдкритими для дискусш та обговорень, держава отримуе можливiсть налагодити цю ств-працю та спшьними зусиллями працювати на задово-лення суспшьних iнтересiв i вирiшення суспшьних проблем».
Але в цьому питанш е певнi проблеми, яю галь-мують децентралiзацiю. Зокрема, актуальною залиша-еться кадрова проблема. Справа в тому, що децентра-лiзацiя передала на мюця масу повноважень, дала грошi, але мiсцевi керiвники часом просто не розумь ють, як всiм цим розпорядитися. Наприклад, щоб на-писати проектну заявку на отримання грантового фь нансування, потрiбнi знания i навички. Без них у села або селища набагато менше шанетв на стрiмкий розвиток. Або вiзьмемо приклади простiше: освiта, управ-лiння податками, тендери — вс цi питання е новими для мюцево1 влади. Людей, здатних цим управляти, дiйсно не вистачае.
«Нездатшсть навчальних програм задовольнити мiнливi потреби системи», «застарела система щд-тримки», «чисто науковий, перевантажений теорiею пщхщ» — це лише частина еттетав, як звучать на адресу системи навчання службовщв, що дiе в Украшь Серйозною проблемою е монополiзм держави в пи-танш навчання публiчних службовцiв, тобто тих, хто працюе в державних органах i в системi мiсцевого са-моврядування.
Виникае питання: можливо, варто перенести в Украшу тренiнгову систему з шших держав? Але, на жаль чи на щастя, цей метод не спрацюе, осюльки в бврот немае ушфжовано1, зразковою системи. Навиъ у сусщшх державах дiють принципово рiзнi пiдходи, i кожен ефективний тальки для свое1 держави.
Перше, державна монополiя на тренiнги повинна бути лжвщована, тому що конкуренцiя завжди дае кращий результат.
Й друге, якщо мюцевий керiвник не витратить певну суму на навчання сво1х спiвробiтникiв, то вш все одно втрачае щ грошi. Данiель Попеску, колишнiй спецрадник уряду Укра1ни з питань децентратзацп, нинi керiвник профильного департаменту (з питань демократичного управлшня) в Генеральному секретарь атi Ради бвропи вважае, що частина зарплатного фонду, 2%, 3% або 5%, повинш витрачатися на тре-шнги для ствробггаиюв. Також експерти 6С настайно рекомендують Укра1ш запровадити реестр публiчних службовцiв, який дозволяв би визначати найбшьш за-требуванi професп i тренiнги на наступнi роки. А ще потрiбно гарантувати, що розподш треншпв м1ж ств-робiтниками буде вщбуватися чесно.
Отже, проблем чимало. Але ясно одне: нинiшню систему залишати не можна. Це стосуеться не тшьки кадрового питання, вкрай потрiбна модершзацп про-мисловостi краши в умовах децентралiзацil влади.
В. Ляшенко й М. Солдак пропонують конкретш заходи щодо виршення ще1 проблеми:
«1. Створення Фшп головного по проблемi шсти-туту НАН Укра1ни при вiдповiднiй кафедрi украшського утверситету-партнера, або спального науково-навчального iнституту.
2. Укладання Угоди про ствпрацю з iноземним ушверситетом-партнером.
3. Забезпечення структурних пщроздЫв, що зай-маються нано- та бютехнолопчними дослiдженнями, взаемодоповнюючим обладнанням.
4. Забезпечення кадрами, стажування, науковi обмiни.
5. Забезпечення фiнансування шляхом залучення коштiв европейських, нацiональних та регюнальних програм, мюцево1 бiзнес-елiти або через систему рiз-номанiтних фодщв.
6. Пiдготовка пропозицiй до розробки нацюналь-них та регiонапьних стратегш розумно! спещалiзащí та диверсифжацп традицшних галузей спецiалiзацií реп-онiв i мiст краlн-партнерiв.
7. Введення на фiзичних та бiологiчних спещаль-ностях ушверситетав партнерiв спецкурсiв «Основи економiки та mдприемницькоí дiяльностi», «Еконо-м^ нанотехнологш», «Економiка бютехнологш».
8. Забезпечення бiзнес-iнкубування малого пщ-приемництва i тиражування нано- та бiорозробок на базi мiсцевих iнкубаторiв, наукових, техно- та шдуст-рiальних парив» [5, с. 127].
Досвщ мiсцевого самоврядування та можливост його застосування в Укра1ш розглядалися багатьма вченими. Наприклад, детально це питання розглянуто у робота [6].
Але децентралiзацiя публiчного управлiння зали-шаеться актуальною в бврот й до цього часу. В останш роки в бвросокз проводяться реформи, спря-мованi на подальший перерозподш державних повно-важень у вже децентралiзованих кра1нах. Прикладом триваючих змiн у публiчному управлшш може слу-жити Нiмеччина, коли оргашзацшш та кадровi питання стали виршуватися на мунiципальному рiвнi. У Шмеччиш зараз розрiзняють двi компетенцп мунщи-палiтетiв: реальнi повноваження i переданi повнова-ження. До реально1 компетенцп мюцево1 влади нале-жить надання населенню iнфраструктурних та соща-льних послуг, а саме: водопостачання i водовщве-дення; вивезення твердих побутових вiдходiв; громад-ський транспорт; електропостачання. До передано1 компетенци належать делегованi державою повноваження. Наприклад, видача дозволiв на будiвництво, охорона навколишнього середовища. Аналогiчнi дП спостерiгаються в 1спанп, 1талп, Францп. В результатi в 1спанп i 1талп сформувалися квазiфедеральнi струк-тури управлiння.
З початку фшансово1, економiчноl та сощально1 кризи 2008 р. мюцевим i регiональним властям дове-лося адаптуватися до нових полггичних та економiч-них умов. Були проведет численш реформи, що сто-суються змiн в оргашзацп дiяльностi та компетенцп органiв регiонального й мюцевого рiвнiв. Цi законо-давчi та органiзацiйнi змiни призвели до ослаблення ролi мiсцевого i регюнального рiвня у внутрiшнiй дiя-льноста держав. Iснуючi в даний час бюджетш обме-ження, тенденцп нацюнальних урядiв до рецентраль зацп повноважень, а також все бшьш наростаюче роз-межування держав послаблюють свободу дш мiсцевих i регiональних влад, ставлячи пiд сумнiв iснування де-централiзацil та принципу субсидiарностi.
бвропа наразi балансуе м1ж децентралiзацiею i рецентралiзацiею.
Безумовно, економiчна й фiнансова криза не е единою причиною теритс^альних реформ европейських держав. Деяю законодавчi змiни е результатом прагнення до подальшо1 европейсько1 штеграцп та по-
хiдних в;ц цього зобов'язань, пов'язаних з щею метою. Такий стан справ в Албани, а також в Македонil i чорногорг!, як1 доручили сво1м мунщипалггетам уп-равлiння територiально-просторовим плануванням — повноваження, яке традицшно децентралiзовано в бшьшоси европейських кра1н. Iншi реформи вщбува-ються на полiтичнiй основ^ наприклад, в Iсландil, як реакщя на кризу, яка потрясла крашу, або в Бельгп пiсля шосто1 державно1 реформи, спрямовано1 на змщнення регiоналiзацil кра1ни [7].
Поза всяким сумшвом, децентралiзацiя е основою проведених у цей час теритс^альних реформ 6в-ропи. У Сполученому Королiвствi Великобританil та Пiвнiчноl 1рландп i Нiдерландах мiсцевi органи влади в даний час володдать бшьш широкими повноважен-нями в сферi охорони здоров'я та соцiальних питан-нях. Однак подальша децентралiзацiя iнодi е лише симптомом в;дмови держави, яка не передае фiнансовi кошти, необхiднi для належного виконання цих нових завдань. У Нидерландах кошти, видшеш на новi ком-петенци, були скороченi на 30% в порiвняннi з !х те-першньою вартiстю пiд приводом пiдвищення ефек-тивностi через зб^льшення близькостi, а також в об-становцi значних бюджетних обмежень.
Необхiдно вiдзначити, що загальний рух децент-ралiзацil держав бвропи, розпочатий до кризи, було поставлено тд загрозу в деяких кра1нах у результатi централiстських тенденцш держав. Так1 реформи в даний час значною мiрою пов'язанi з метою досяг-нення б1льшо1 економп за рахунок масштабу в умовах жорстко1 економil та скорочення державних витрат. Вони можуть також служити для держав засобом вiд-новлення полiтичного контролю над повноважен-нями, яю було делеговано мiсцевим i регiональним властям. Тенденцil до переорiентацil можуть також мати мiсце в результата втрати повноважень дрiбнiших оргашв влади на користь великих. В 1спани, якщо не дотримуються правил, що обмежують державний борг, державнi послуги, якими управляють мунiципалiтети з населенням менше 20000 чоловж, повиннi бути передай провшцшним властям. Цей критерш чисельностi населення був також обраний у Фшлянди, де м1жму-нiципальне спiвробiтництво стало обов'язковим для управлшня мiсцевими державними службами. Анало-гiчним чином, в Чеськ1й Республщ було прийнято закон, згщно з яким багато послуг для громадян повинш надаватися тальки великими мюцевими органами влади. Нарештi, закон Угорщини зобов'язуе мунiци-палiтети об'еднувати сво! служби, з тим щоб мати можливiсть закривати мунiципальнi пщроздши б^льш дрiбних мунiципалiтетiв, зберiгаючи при цьому свое полггачне й адмшстративне iснування. Хоча немае нi-яко! гарантil того, що строгий контроль над витратами буде забезпечений за рахунок вибору такого шляху, щ зусилля можуть стати загрозою для мюцевого самоврядування, оскльки новi правила вводяться без будь-яких попереднiх консультацiй i послаблюють взаемо-зв'язок, встановлений м1ж громадянами й мюцевими органами влади. Це може становити небезпеку для мiсцевого самоврядування, якщо вщповщш мiсцевi органи влади i населення не будуть належним чином проводити консультацil з цього питання заздалегщь [8].
Майже у ветх европейських державах мунщипаль тет залишаеться основним територiальним рiвнем. Проте було запропоновано провести безлiч територь
альних реформ з метою скорочення ïx числа, полш-шення управлiння мiсцевими державними службами i скорочення державних витрат. З метою заохочення таких об'еднань часто пропонуються полiтичнi або фь нансовi стимули, особливо в Швейцарп та в нових землях Шмеччини.
Фiнансово-економiчна криза е каталiзатором ад-мшютративно-територ!альних реформ держав бвропи, метою яких е спрощення роботи адмiнiстративниx ус-танов, забезпечення чггкого розмежування повноважень, що здшснюються на кожному рiвнi публiчноï влади, а також досягнення значно'1 економп державних витрат. В останне десятилитя в бврот спостерiгаеться тенденцiя регiоналiзацiï, а саме: створення нових або змщнення репошв, розширення ïx компетенцп та щд-твердження ïx ролi як прившейовано'1 зацiкавленоï сторони на европейському рiвнi.
В iншиx державах, наприклад, в Албанп, Грузи, Мальтi, 1рландп та Словаччиш, процеси, спрямованi на змщнення репошв, здшснюються або шляхом перегляду територiальниx подЫв, або шляхом надання 1м бшьшох гнучкостi. У Польщ^ Францп та Нiмеччинi регюнам було надано больше повноважень, зокрема в сферi економiчного розвитку. 1ншою метою, часто пов'язаною з цими реформами, е територ!альне спро-щення, спрямоване на те, щоб уникнути дублювання м1ж деюлькома компетенцiями, як можна бачити в 1с-панп, де уряд готуе такого роду великомасштабнi те-риторiальнi реформи для виправлення ще'1 ситуацп [8].
Проведений аналiз стану мюцевих бюджетiв европейських мунщипалиеив показав, що в зв'язку зi скороченням обсягу державних фiнансовиx трансферов бiльшiсть мiсцевиx i регюнальних оргашв влади ввели нову практику: скорочують витрати на власнi адмшстративш ресурси, а також на пром1жш товари й продукти. Цi тенденцп тюно пов'язанi з великими реоргашзащями сфери послуг, особливо в 1спанп, Чесьюй Республiцi, Сполученому Королiвствi та Португалии. Обмеження щодо персоналу та заробггао1 плати також розглядалися як варiант, а обмеження за-робiтноï плати iнодi навiть встановлюються законом, як це мае мюце в Литвi.
Деяю нормативнi акти вимагають скорочення числа пращвниюв, яю працюють в органах влади, як наприклад, в Грецп та Болгарп, де число мiсцевиx i регюнальних цившьних службовцiв було скорочено на 15%. Крiм того, багато мунщипалиеив i регiонiв вдаються до розробки внутрiшнix програм з метою пщвищення ефективностi, скорочення витрат i заохочення шновацш. Цей тип дш поширений по всьому бвропейському Союзу.
В Австрп також територiальна реформа 2011 р. була частиною тенденцп до скорочення бюджетних витрат. Закон «Про мжмунщипальну ствпрацю» 2011 р. фактично досi не досяг свое'1 мети. Незважа-ючи на те, що центральш органи влади федерацп прийняли цей Конституцiйний закон за основу для мгжмунщипального спiвробiтництва, шють iз дев'яти земель не застосовують його. Тому мунщипалггети, як i ранше, не вiльнi у виборi шляxiв спiвпрацi. Крiм того, в Австрп були також введет програми, спрямо-ванi на заохочення мюцевих органiв влади до модер-шзацп сво!Сх послуг i використання передових щей [7].
Безумовно, юльюсть i яюсть послуг страждають вiд подiбного роду оптимiзацiï поточних витрат мюце-вих i регiональниx органiв влади. У деяких випадках
мунiципальнi установи, таю, як бiблiотеки та пмназп, були закритi через припущення про те, що ïx висок! витрати не можуть бути забезпечеш, в деяких крашах вщбулася оптимiзацiя лжарняних установ шляхом скорочення юлькоси л1жко-мюць та персоналу.
Наслiдки кризи !з соцiальноï точки зору привели до виникнення нових потреб, яю призвели до збшь-шення витрат, пов'язаних !з соцiальними витратами, навiть у тих випадках, коли щ дп не обов'язково шд-падають тд децентралiзованi компетенцп влади. Таким чином, мюцевим i регiональним владам вдалося пристосуватися до м!нливих економiчниx умов i взяти на себе важливу роль у повсякденному управлшш кри-зою, реагуючи на потреби громадян вщповщно до принципу субсидiарностi.
Тобто, бюджетнi обмеження, яю зачшають мю-цевi органи влади, суттево вплинули на повсякденне життя громадян мюцевих спшьнот. Деяю послуги бшьш не оснащеш для обслуговування на тому ж р!в-ш, що i ранше, навиъ якщо полггачш обов'язки влади по вщношенню до сво'гх громадян залишаються не-змшними на мюцевому та регюнальному р!внях. Мю-цев! та регюнальш органи влади мають бути залучен! в процес прийняття ршень як р!вноправний партнер для досягнення консенсусу i забезпечення яюсного р!вня життя ïx жител!в.
Останшми роками вчеш стали придшяти увагу оргашзацп публ!чно'1 влади в крашах Азп, особливо в тих крашах, яю продемонстрували устхи в своему економ!чному розвитку. Треба вщмггати, що вирь шення проблем, пов'язаних з пандем!ею коронав!русу, пщтверджуе доцшьшсть вивчення такого досвщу, в першу чергу нових !ндустр!альних краш Азп, Китаю та Японп.
Основний акцент у перебудов! економ!ки цих краш було зроблено не на децентрал1защю влади, а на: шдустр1ал1защю на основ! найновших науково-тех-шчних досягнень з ор!ентащею на зовншнш ринок, загальну доступшсть i високий р!вень осв!ти в краш та максимальне використання шоземного катталу.
Нов! шдустр1альш краши Азп подшяються на дв! групи:
1-ï хвил! (Тайвань, Сшгапур, Республ!ка Корея) — «дракони»;
2-ï хвил! (Фшшпши, 1ндонез!я, Ташанд, Малай-з!я) — «тигри».
На щ краши припадае 7% населення свиу, 6% ВВП, 14% свггового експорту, 6% промислово'1 продукций й 11% сшьськогосподарсько'1 продукцп св!ту.
Джо Стадвелл не тальки ретельно розглянув принципи досягнення високого р!вня економ!ки в крашах Ази, а й виявив ïx вщмшноси вщ принцитв економ!чного розвитку краш бвропи та США.
Вш встановив, що юнуе три критично важлив! види втручання, яю може застосовувати уряд !з метою прискорення економ!чного розвитку. Там, де щ види втручання було застосовано найефективнше, — у Япо-н11, П!вденн!й Коре'1, на Тайваш та в Кита'1, — вони привели до настшьки швидкого переходу вщ б!дност! до багатства, под!бного до якого дос! не бачив свгт.
Перша — i найменш популярна — форма втру-чання полягае у максим1зацп виробництва у сфер! сшьського господарства, де в б!дних крашах зайнятий значний вщсоток населення. Успшш кра'1ни Сх!дно'1 Аз11 продемонстрували, що найлшший спос!б досягти цього полягае в реструктуризаци агрокультури на за-
70
В1СНИК EKOHOMI4HOÏ НАУКИ УКРАШИ
садах трудомюткого амейного господарства, тобто бшьш масштабного варiанту городництва.
У такий спосiб використовуеться вся доступна в бiднiй економщ робоча сила, а прибутковiсть i випуск продукцп зростають до найвищих i3 можливих рiвнiв, хоча й спираються на дуже незначнi здобутки кожно'1 зайнято'1 людини. Загальний результат е початковим надлишком продукцiï, що передуе попиту на товари та послуги.
Друга форма втручання — у багатьох значеннях, другий етап — спрямування швестицш та пщприемщв у виробництво. Це пояснюеться тим, що шдустр!я по-точно-масового виробництва найефективнше вико-ристовуе обмеженi навички робочо'1 сили в економiцi, що розвиваеться. За таких умов пращвник лише почи-нае вiдходити вiд сшьського господарства. Вiдносно неквалiфiкованi робiтники, працюючи з машинами, створюють на фабриках додану вартють, а продукцiя може швидко розiйтися на свiтовому ринку. На додачу, в Схщнш Азп кожен успiшний уряд був першим у пошуку нових шляхiв прискорено'1 технологiчноï мо-дернiзацiï виробництва через субсидп, що надаються вщносно до показниюв експорту. Подiбна комбшащя субсидiй i того, що Джо Стадвелл називае «експорт-ною дисциплшою», пiдняла iндустрiалiзацiю на не ба-чений досi рiвень.
Й трете обмеження — це втручання у фшансовий сектор iз метою фокусування капiталу на штенсив-ному, дрiбному сiльському господарствi та розвитку виробництва, яке забезпечуе швидку економiчну мо-дернiзацiю.
Але единого рецепту немае, так у Гонконгу, Сш-гапур^ 1ндонезп, Малайзп та Ташанд!, котрi продемон-стрували раптове зростання, воно стимулювалося по-лiтикою laissez-faire1 з мшмальною роллю уряду [9].
Вщповщно до Закону КНР «Про нацюнально-те-риторiальну автономiю» (у редакци 2001 р.) територь альне самоврядування е правом оргашв влади авто-номних територш управляти внутрiшнiми справами народностей i територп, яке здшснюеться вщповщно до специфiчних умов та особливостей ще1 народностi й територп через збори народних представниюв i на-родний уряд цiеï територи. Причому органи влади ав-тономних територш поеднують у собi повноваження регюнальних органiв влади КНР та оргашв самоврядування.
Сшьське господарство е найбшьш зрозумшою частиною таемницi китайського розвитку. Вiд кшця 70-х роив Китай припинив подiбнi до руйнацп аграр-но1 сфери спроби колективiзацiï сшьського господарства й дозволив родинам обробляти невелик! дшянки, тому на початку 80-х краша спромоглася збшьшити виробництво сшьськогосподарсько'1 продукцп бшьше н1ж на третину, просто дозволивши бщним селянам займатися городництвом. Це був гарний споетб укла-дання етмейних сшьськогосподарських угод, згщно з якими селяни мусили продавати частину сво'1х врожа'1в державi за фжсованою цшою, щоб уряд м!г задешево годувати мюьке населення. Шсля цього 1м було дозволено продавати решту на вщкритому ринку.
1стор1я промислово'1 политики Китаю вщ 1978 р. складнша за його аграрну политику, у 90-х частина
1 «Принцип невтручання» — економiчна доктрина, згщно з якою державне втручання в економ!ку повинне бути мшмальним, зосередженим на захистi людей та
державного сектору перетворилася на значну перешкоду для розвитку. Найбшьш проблемними елемен-тами були малi та вiдсталi державнi пiдприемства. Др!бш державш виробники мали справу з жорстокою конкуренщею з боку приватного сектору, який з'явив-ся, та з боку шоземних компанiй, яким охоче надавали доступ до ринку, на вщмшу вщ ЯпонИ, Коре1 та Тайваню. Вщетювання збиткових для державно'1 могутно-сп пiдприемств поеднувалося з надзвичайно ефектив-ною програмою пщвищення р!вня конкуренцп м1ж найбшьшими державними пщприемствами. Врешть решт у Кита1 виникли ол!гополп у державному сектор!.
Надал! важливим i складним питанням залиша-еться те, наскшьки затримка в розвитку приватного сектора перешкоджатиме загальним економ!чним прагненням Китаю. Основна складшсть вщповда на це запитання полягае у розумшш того, наскшьки великими е державш й приватш сектори та що «дер-жавний» i «приватний» у Кита1 означають насправдь «Половина на половину» е стандартною вщповщдю на перше запитання, але складшсть акцюнерних компа-нш в корпоративних групах означае, що така вщпо-вщь — лише припущення. Менеджмент шбито дер-жавних пщприемств нерщко отримуе акцп, i це стае важливим чинником у мотивацп. Майбутне дуже багатьох пщприемств, яю сьогодш називаються державними, може визначатися 1х мшоритарними акцюне-рами. З шшого боку, бшьшють приватних ф!рм мо-жуть бути поглинуи державним сектором — прогноз, який нерщко можна почути вщ представниюв серед-нього класу Китаю, а цей клас у краш дедал! зростае.
Китайсью банки нацюнатзоваш. За останне де-сятилитя у них з'явилися мшоритарш акцюнери, але це жодним чином не зменшило контролю над ними з боку уряду держави, яке призначае кер!вництво [9].
Нестандартно виршено питання визначення те-ритор1ально1 оргашзацп публ!чно1 влади в конститу-цшному прав! Японп. Вивчення положень Закону Японп «Про мюцеву автономда» дозволяе говорити про Япошю як про уштарну державу з широко розви-неними шститутами мюцевого управлшня.
Пщсумовуючи вищевикладене треба вщмгтити, що Украш на другому етап! децентрал1зацп потр!бно враховувати не тальки досвщ бвропи, але й краш Азп також. Так, бвропейська Хартая мюцевого самоврядування повинна залишитися базовою нормою, особливо в частиш повноважень i компетенцп мюцевого самоврядування, фшансово'1 та бюджетно'1 автономп оргашв самоврядування.
Аналопчних правових рамок для регюнального р!вня все ще не юнуе. Тому в краш потр!бна коорди-нац!я д!й м!сцевого i регюнального р!вня, також обов'язковою умовою е ствпраця з Конгресом мюце-вих i рег!ональних влад та Комитетом рег!он!в бвропи, як1 е найважлившими партнерами в зусиллях щодо забезпечення того, щоб голоси мюцевих i регюнальних влад були почуп. Будь-який процес рецентрал!зац11 не повинен вщбуватися без попередньо'1 консультац11 !з сусп^льством.
Тобто в Укра1н! на другому етап! децентрал1зацп треба визначити оптимальний розпод^л повноважень м!ж гшками влади для максимально ефективно'1 ро-
'1хньо'1 власност!, нац!ональн!й безпец! та надант обмеже-ного числа суспшьних благ, таких як дороги.
боти оргашв мюцевого самоврядування щодо соща-льно-економ!чного розвитку територш. Мюцев! та ре-гюнальш органи влади мають бути залучен! в процес прийняття ршень як р!вноправний партнер для досягнення консенсусу i забезпечення яюсного р!вня життя ïx жител!в.
Список використаних джерел
1. Валовий внутршнш продукт у IV кв. 2019 року. URL: https://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=62459016-a04f-41fc-9eeb-10de5d40d981&tag= ValoviiVnutrishniiProdukt.
2. Оцшка зовншньо'1 фшансово'1 вразливосп Украши станом на 01.01.2020 та дестабтзацшш тенденцп I кварталу 2020 року. URL: https://growford. org.ua/publications/ocinka-zovnisnoi-finansovoi-vrazlivos ti-ukraini-stanom-na-01012020-ta-destabilizacijni-tenden cii-i-kvartalu-2020-roku.
3. Децентрал!защя дае можливость URL: https: //decentralization.gov.ua/about.
4. Болотша G.В., Ширкова А.Д. Трансформащя модел! адмшстративно-державного управлшня. Еко-номтний вкник Донбасу. 2019. №1 (55). С. 118—123. doi: 10.12958/1817-3772-2019-1(55)-118-123.
5. Ляшенко В.1., Солдак М.О. Модершзащя про-мисловоси репошв в контекст! територ!ально'1 та функцюнально'х децентрал!зацп. Вкник економтно'г науки Украти. 2018. № 2. С. 120—129.
6. Величко В. О. бвропейський досвщ оргашзацп мюцевого самоврядування та можливосп його застосу-вання в Украшь Вкник Хар^вського нащонального утверситету тет В.Н. Каразта. СерЯ «Право». 2015. Вип. 20. С. 59—64.
7. Multi-level Governance Reforms- Overview of OECD Country Experiences 2017 / OECD Multilevel Governance Studies. URL: http://www.keepeek.com/ Digital-Asset-Management/oecd/governance/multi-level-governance-reforms.
8. Decentralization at a crossroads. Territorial reforms in Europe in times of crisis. Council of European Municipalities and Regions. URL: https://www.ccre.org/ img/uploads/piecesjointe/filename/CCRE_broch_EN_ complete_low.pdf.
9. Стадвелл Джо. Чому Азп вдалося. Устхи i невдач! найдинам1чншого репону свиу / пер. з англ. Олександра Цехановська. Ктв: Наш формат, 2017. 448 с.
References
1. Valovyi vnutrishnii produkt u IV kv. 2019 roku [Gross domestic product in IV quarter 2019]. Retrieved from https: //www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=62459016-a04f-41fc-9eeb-10de5d40d981&tag= ValoviiVnutrishniiProdukt [in Ukrainian].
2. Otsinka zovnishnoi finansovoi vrazlyvosti Ukrayiny stanom na 01.01.2020 ta destabilizatsiini tendentsii I kvartalu 2020 roku [Assessment of Ukraine's external financial vulnerability as of 01.01.2020 and destabilizing tendencies of the 1st quarter of 2020]. Retrieved from https://growford.org.ua/publications/ocinka-zovnisnoi-fi nansovoi-vrazlivosti-ukraini-stanom-na-01012020-ta-desta bilizacijni-tendencii-i-kvartalu-2020-roku. [in Ukrainian].
3. Detsentralizatsiia dae mozhlyvosti [Decentralization provides opportunities]. Retrieved from https: //decentralization.gov.ua/about. [in Ukrainian].
4. Bolotina Ye.V., Shyrkova A.D. (2019). Transfor-matsiia modeli administratyvno-derzhavnoho upravlinnia [Transformatsiya modeli administratyvno-derzhavnoho upravlinnya]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu, 1 (55), pp. 118-123. doi: 10.12958/1817-3772-2019-1(55)-118-123. [in Ukrainian].
5. Lyashenko V.I., Soldak M.O. (2018) Moderni-zatsiia promyslovosti rehioniv v konteksti terytorialnoi ta funktsionalnoi detsentralizatsii [Modernization of the Industry of the Regions in the Context of Territorial and Functional Decentralization]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrayiny, № 2, pp. 120—129 [in Ukrainian].
6. Velychko V.O. (2015). Yevropeyskyi dosvid orhanizatsii mistsevoho samovriaduvannya ta mozhlyvosti yoho zastosuvannia v Ukrayini [European experience of local self-government organization and its application in Ukraine]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V.N. Karazina. Seriia «Pravo», Issue 20, pp. 59—64 [in Ukrainian].
7. Multi-level Governance Reforms — Overview of OECD Country Experiences 2017 / OECD Multilevel Governance Studies. Retrieved from http: //www. keepeek.com/Digital-Asset-Management/oecd/governan ce/multi-level -governance-reforms.
8. Decentralization at a crossroads. Territorial reforms in Europe in times of crisis. / Council of European Municipalities and Regions. Retrieved from https: //www.ccre.org/img/uploads/piecesjointe/filename/CCR E_broch_EN_complete_low.pdf.
9. Stadvell Dzho. (2017). Chomu Azii vdalosia. Uspikhy i nevdachi naydynamichnishoho rehionu svitu [The successes and failures of the most dynamic region in the world]. Trans. from English by Oleksandra Tsekhanovska. Kyiv, Nash format [in Ukrainian].
QraTra Hagiftmna go pega^ii 13.04.2020
npHHHOTo go gpyKy 14.04.2020
Формат цитування:
Дейч М. 6. Децентралiзацiя в Укра'ш: проблеми, шляхи ix виршення. Вкник економтног науки Украти. 2020. № 1 (38). С. 66-72. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.1(38).66-72
Deich M. Ye. (2020). Decentralization in Ukraine: Problems, Ways to Solve them. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (38), рр. 66-72. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.1(38).66-72
72
В1СНИК EKOHOMI4HOÏ НАУКИ УКРАШИ ф
