CC BY
11
Prykhodko, V. P. Investytsiinyi rozvytok terytorialno-vyrobny-chykh kompleksiv: teoriia tametodolohiia [Investment development of territorial production complexes: theory and methodology]. Donetsk: Yuho-Vostok, 2012.
Stoliarov, V. F., and Shynkariuk, O. V. "Osnovy formuvannia finansovoho mekhanizmu derzhavnoho rehuliuvannia rehional-noho rozvytku" [Fundamentals of the financial mechanism of state regulation of regional development]. http://zbirnuk.bukuniver. edu.ua/issue_articles/9.pdf
Samuels, W. J. et al. "A Companion to the History of Economic Thought". http://onlinelibrary.wiley.com/doi/l0.1002/ 9780470999059.fmatter/pdf
Voitenko, T. S., and Hnatenko, O. A. "Mistse finansovykh va-zheliv u funktsionuvanni finansovoho mekhanizmu pidpryiemstva" [Place of financial leverage in the functioning of the financial mechanism of the enterprise]. http://nauka.kushnir.mk.ua/?p=21681
Volodin, S. A., and Heorhiiev, V. A. "Innovatsiino-investytsi-ine zabezpechennia vyrobnytstva biopalyva" [Innovative invest-
ment support for biofuel production]. Zemlerobstvo, no. 2 (2015): 98-101.
Yermilova, K. V. Priami inozemni investytsii v umovakh formuvannia hlobalnoho ekonomichnoho prostoru [Direct foreign investment in the context of the formation of the global economic space]. Donetsk: Skhidnyi vydavnychyi dim, 2013.
Zakharin, S. V. "Suchasni teorii i kontseptsii investytsii" [Modern theories and concepts of investment]. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu. Ser.: Ekonomichni nauky vol. 2, no. 4 (2009): 74-77.
Zakharchenko, V. I., and Akuliushyna, M. O. Dynamika inv-estytsiino-innovatsiinykh protsesiv u nestabilnomu seredovyshchi [Dynamics of investment-innovation processes in an unstable environment]. Kherson: Oldi-plius, 2013.
Zatonatska, T. H. Biudzhetno-podatkove rehuliuvannia inv-estytsiinoi diialnosti v Ukraini [Budget and tax regulation of investment activity in Ukraine]. Kyiv: Zadruha, 2012.
УДК 334:336.1:352
ДЕЦЕНТРАЛ1ЗАЦ1Я: ПЕРШ1 КРОКИ РОЗВИТКУ ТА СТАР1 ПРОБЛЕМИ*
© 2017
ШУБЕНКО I. А.
УДК 334:336.1:352
Шубенко I. А. Децентралiзацiя - першi кроки розвитку та crapi проблеми
Метою cmammi е розробка пропозиц/й щодо пошуку шляхВ удосконалення матер/ально/ та ф/нансово! баз об'еднаних територ/альних громад. Нин/ в/дбуваеться процес децентрал/зацИвлади, що полягае в передачi на мсцевий р/вень повноважень держави. Сьогоднi можна констатувати як усп/шн/ кроки ще{ реформи, так / те, що залишаються стар/ проблеми в об'еднаних територ/альних громадах. Одними з таких проблем е практична в/дсутн/сть у громад земл/ с/льськогосподарського призначення та виплата зароб/тно/ плати неофщшно, що скорочуе податкову базу для формування ф/нансових ресурс/в громади. Перше питання потребуе вир/шення через низку орган/зацйно-правових заход/в, друге - через систему стимулювання створення оф/ц/йних робочих мсць. Кер/вники громад можуть не лише допомагати у створенн/ нових робочих мсць у галуз/ с/льського господарства, але / брати участь у створенн/ аграрних кооператив/в, використовуючи комунальн/ ресурси. Ц заходи нададуть змогу розширити ф/нансов/ ресурси, що стимулюватиме самост/йн/сть громад.
Кпючов'1 слова: децентрал/зац/я, ф/нансова децентрал/зац/я, органи мсцевого самоврядування, об'еднана територ/альна громада, ресурси гро-мади, робоч/ м/сця. Табл.: 3. Ббл.: 14.
Шубенко 1нна АндрП'вна - кандидат економ/чних наук, доцент, доцент кафедри ф/нанс/в та кредиту, Житомирський нац/ональний агроеколог/ч-ний ун/верситет (Старий бульвар, 7, Житомир, 10008, Укра/на) E-mail: INNA75@ukr.net
УДК 334:336.1:352 Шубенко И. А. Децентрализация - первые шаги развития и старые проблемы
Целью статьи является разработка предложений по поиску путей совершенствования материальной и финансовой баз объединенных территориальных общин. Сейчас происходит процесс децентрализации власти, который заключается в передаче на местный уровень полномочий государства. Сегодня можно констатировать как успешные шаги этой реформы, так и то, что остаются старые проблемы в объединенных территориальных общинах. Одними из таких проблем являются практическое отсутствие у общин земли сельскохозяйственного назначения и выплата заработной платы неофициально, что существенно сокращает базу налогообложения для формирования финансовых ресурсов общины. Первый вопрос требует решения с помощью организационно-правовых мер, второй - с использованием системы стимулирования создания официальных рабочих мест. Руководители общин могут не только помогать в создании новых рабочих мест в отрасли сельского хозяйства, но и принимать активное участие в создании аграрных кооперативов, используя коммунальные ресурсы. Эти меры дадут возможность расширить финансовые ресурсы, стимулировать самостоятельность общин. Ключевые слова: децентрализация, финансовая децентрализация, органы местного самоуправления, объединенная территориальная община, ресурсы общины, рабочие места. Табл.: 3. Библ.: 14.
Шубенко Инна Андреевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры финансов и кредита, Житомирский национальный агроэкологический университет (Старый бульвар, 7, Житомир, 10008, Украина)
E-mail: INNA75@ukr.net
UDC 334:336.1:352 Shubenko I. A. The Decentralization - First Steps of Development and Old Problems
The article is aimed at developing proposals to find ways to improve the material and financial bases of the United territorial communities. The process of decentralization of power, which is going on currently, means transferring the authorities of the State to the local level. Today we can acknowledge both the successful steps of this reform and the fact that old problems are persistent in the United territorial communities. To the problems of such kind belong the virtual lack of agricultural land in communities and the payment of salaries informally, which significantly reduces the taxation base, necessary for development of the community's financial resources. The first of the above issues needs to be addressed through institutional and legal measures, and the second - through a system of incentives for the creation of official jobs. The community leaders may not only assist into creating new jobs in the agricultural sector, but also take an active part in the creation of agrarian cooperatives, making use of communal resources. These measures will provide an opportunity to increase financial resources and encourage the communities' autonomy. Keywords: decentralization, financial decentralization, local government bodies, united territorial community, community resources, jobs. Tbl.: 3. Bibl.: 14.
Shubenko Inna A. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor, of the Department of Finance and Credit, Zhytomyr National Agroecologi-cal University (7 Staryi Bulvar, Zhytomyr, 10008, Ukraine) E-mail: INNA75@ukr.net
* Сгаття тдготовлена вщповщно до затверджено!' науково!' теми кафедри фшанав та кредиту Житомирського нацюнального агроеколопчного ушверситету: «Фшанси в умовах бюджетно!' децентралiзацN», номер державно!' реестрацп 0116U004551.
Три роки тому стартувала реформа мкцевого са-моврядування, яка грунтуеться на засадах 6в-ропейсько1 Харти мкцевого самоврядування i впроваджуеться на основi Концепци реформи мкцево-го самоврядування та територiальноí оргашзаци влади. Ниш головним завданням реформи е досягнення ефек-тивного розподку повноважень мiж органами мкце-вого самоврядування й органами виконавчо! влади та формування самодостатни i фiнансово самостiйних об'еднаних територiальних громад в УкраМ на принципах субсидiарностi та децентралiзащí. Для виконання функцiй об'еднаною територiальною громадою, звичай-но, потрiбнi фiнансовi та матерiальнi ресурси. Першим кроком на шляху реалiзащí реформи стало внесення змш до Бюджетного та Податкового кодекйв Украши щодо передачi органам мiсцевого самоврядування до-даткових бюджетних повноважень i закрiплення ста-бкьних джерел доходiв для !х реалiзащí.
Про позитивнi результати фшансово1 децентра-лiзацil вже багато разiв наголошувалося - це щорiчне зростання обсяпв власних ресурсш мiсцевих бюджейв, !х частки в структурi центрального бюджету, можливкть органiв мiсцевого самоврядування спрямовувати кошти на видатки розвитку, реалiзацiя рiзноманiтних шфра-структурних проекпв, про що свiдчать не лише вггчиз-нянi науковцi, але i зарубiжнi дослiдження [7; 8; 13; 14].
Поряд з позитивними аспектами здшснення де-централiзацil в системi органiв управлiння на регюналь-ному рiвнi залишаються невирiшеними ряд питань, яю варто розглядати бкьш системно, зокрема питання не-повного використання вси ресурсiв, якi можуть бути в розпорядженш громади, перш за все, земельних. Адже продукцiя для аграрно1 галузi створюеться саме в скь-ськiй мiсцевостi. Нинi, за даними оргашв статистики, значна частка продукци виробляеться невеликими за розмiрами особистими селянськими, фермерськими господарствами. Бажаючи працювати на землi, безпосе-редш виробники мають багато проблем зi збутом свое1 продукци, стикаються з низькими закушвельними цша-ми, вцсутшстю доступу до кредитних ресурсiв та сощ-ально1 захищеностi.
Вирiшити щ та iншi проблеми, якi накопичували-ся, роками досить складно, але можливо - через роз-ширення та детiнiзацiю дiяльностi кнуючих скьсько-господарських пiдприемств рiзних форм власност та господарювання, формування аграрних кооперативiв, переробних пiдприемств. Звичайно, у цьому разi тери-торiальнi громади повинш мати у своему розпоряджен-нi не лише фiнансовi, але i земельнi ресурси.
Нинi питання децентралiзацil е досить популяр-ним i розглядаеться багатьма фахiвцями у сферi державного управлiння, економктами, юристами, управлшця-ми рiзних рiвнiв влади. Зокрема, викликають iнтерес та мають практичне значення роботи вичизняних та зарубiжних учених, зокрема I. Волохово1, М. Менджула, О. Рогача, Л. Нштенко, Т. Тарасенка, I. Луншо1, Б. Ма-линяка, М. Деркача, С. Макрешансько1, Г. Петревського, А. Родртеса-Росе, А. Кройер та шших.
Проблеми, якi вони розглядають, зачшають iнтер-еси органiв мкцевого самоврядування, об'еднаних те-
риторiальних громад, наповнення !х бюджетiв, органi-зацшно-правових аспектiв здiйснення реформи в Укра1-нi та кра1нах бвропи. Вони е щкавими не лише для керiвникiв вiдповiдних державних структур, але i для широкого кола громадян. Незважаючи на таку защкав-лешсть науковцями питаннями децентралiзацil, здiй-снення реформи виносить на поверхню все новi та новi проблеми, яю потребують органiзацiйно-правового, управлiнського або фшансового вирiшення. На нашу думку, питання забезпечення об'еднаних територiаль-них громад земельними та фшансовими ресурсами е недостатньо вивченим, що знижуе базу оподаткування новоутворених громад i, як результат, - рiвень доходiв мiсцевих бюджепв.
Метою статтi е розробка пропозицш щодо по-шуку шляхiв удосконалення матерiальноl та фiнансовоl бази об'еднаних територiальних громад. Для досягнення мети окреслено таю завдання дослцження: оцшити стан об'еднання в територiальнi громади у Житомир-ськiй области проаналiзувати проблеми, з якими зштов-хуються територiальнi громади, обгрунтувати шляхи !х вирiшення.
Об'ектом дослiдження е ресурси, яю знаходять-ся в розпорядженш громади. Предметом дослцження виступають теоретико-практичш, органiзацiйнi засади формування нових для Укра1ни структурних утворень -об'еднаних територiальних громад.
Основою дослцження е дiалектичний метод пiз-нання, теоретичш положення та органiзацiйно-правовi засади створення та дiяльностi органiв мкцевого самоврядування, розробки вiтчизняних i зарубiжних учених з питань розвитку фшансово1 та матерiальноl складових оргашв мкцевого самоврядування. При дослiдженнi використовувалися статистико-економiчний метод i метод порiвняння для аналiзу дiяльностi об'еднаних територiальних громад у Житомирськiй областi, моно-графiчний метод - для вивчення зарубiжного досвiду реформування у сферi мiсцевого самоврядування.
Mатерiальною та фшансовою базою мiсцевого самоврядування е рухоме та нерухоме майно, доходи мiсцевих бюджепв, iншi кошти, земля, природнi ресурси, що е в комунальнш власносй тери-торiальних громад с1л, селищ, мкт, районiв у мiстах, а також об'екти 1хньо! сп1льно1 власносп, що перебува-ють в управлшш районних та обласних рад. Управлшня матерiальними та фiнансовими ресурсами об'еднано1 територiальноl громади окреслено положеннями Кон-ституцй Укра1ни.
Практичне пiдтвердження задекларованих державою переваг об'еднаних територiальних громад вiд-булося в напрямках формування та управлшня бюджетом громади. Водночас змшами до Податкового кодексу Украши шдвищено фiскальну незалежшсть орган1в мiс-цевого самоврядування щодо мкцевих податк1в та збо-рiв, зокрема шляхом надання права самостшного визна-чення ставок податкiв та встановлення п1льг з !х сплати.
Також запроваджено новий механiзм бюджетного регулювання - систему тотального збалансування вск мiсцевих бюджетiв замiнено системою горизонтального
вирiвнювання податкоспроможност територiй залеж-но вц рiвня надходжень на одного жителя. При цьому вирiвнювання здiйснюеться лише за одним податком -на доходи фiзичних оаб, решта платежiв залишаються в повному розпорядженнi мкцевих органiв влади. Для здiйснення видатюв на делегованi державою повнова-ження в галузях освiти та охорони здоров'я запрова-джено новi субвенци мiсцевим бюджетам - освiтню та медичну, яю надаються з державного бюджету.
На прикладi фiнансових ресурйв об'еднаних тери-торiальних громад Житомирсько1 областi роз-глянемо !х фiнансову та економiчну спромож-нiсть. Вцповцно до рiшень Центрально: виборчо1 комь си 25 жовтня 2015 р. у Житомирсьюй областi вiдбулися першi вибори голiв та депутатiв дев'яти об'еднаних тери-торiальних громад, яю утворилися внаслiдок об'еднання 49 мкцевих рад, що були представленi 152 населеними пунктами. Ниш в област утворено 32 об'еднаш тери-торiальнi громади, 9 1з них у 2016 р. сформували влас-ш доходи на нових засадах. У табл. 1 представлено основш ккьюсш характеристики перших об'еднаних територiальних громад Житомирсько1 областi, за шши-ми - шформацш на сучасному еташ лише формуеться. Об'еднанi територiальнi громади Житомирсько1 областi е доволi рiзними як за площею громади, ккьюстю на-селення, так i за структурою бюджетних закладiв, якi утримуються за и рахунок. Так, Народицька територЬ-альна громада мае найбкьше установ, що утримуються за рахунок бюджету громади. Вважаемо, що мае бути проведена !х оптимiзацiя, i не лише у цiй громадь але i в iнших - залежно вiд кiлькостi населення, яке проживае на тш або iншiй територи, та послуг, якi надаються такими установами. Основою будь-якого формування е гро-мадяни. Територiальна громада - це житель об'еднанi постiйним проживанням у межах села, селища, мкта, що е самостшними адмiнiстративно-територiальними одиницями, або добровкьне об'еднання жителiв ккь-кох ск, що мають единий адмшстративний центр.
Охарактеризуемо населенi пункти за ккьюстю зареестрованих жителiв, що розмщеш на територи
об'еднано1 терт^ально1 громади. За даними табл. 2 можна прогнозувати, що за 10-15 роюв кiлькiсть на-селених пункпв з кiлькiстю населення до 100 ойб пе-рестануть iснувати, а це - 51 населений пункт лише в дев'яти громадах одше1 область Найпрша ситуацш склалася у Народицьюй територiальнiй громадi, де най-бкьша частка населених пунктiв з невеликою юльюстю жителiв (е нашть населенi пункти, де не зареестровано жодного жителя або проживають громадяни лише пен-сшного вшу). З уск районiв Житомирсько1 областi дана об'еднана терш^альна громада найб1льше постражда-ла вiд аварй на Чорнобильсьюй АЕС, через що було при-йняте рiшення про обов'язкове вцселення населення з цiеl територИ ще у 1991 р. Через низку причин таке вц-селення вцбулося лише частково.
Процес зникнення населених пункйв з невеликою ккьюстю жителiв е невiдворотним, зупинити його на нишшньому етапi економiчного розвитку Украши не-можливо. Крiм того, населення скьських територiй пе-реживае стшкий перiод демографiчного старiння.
Тому одним ¡з завдань реформи децентралiза-цй мае бути збереження тих ск i селищ, де проживае працездатне населення, е дни та перспективи розвитку таких територш з належною iнфраструктурою. Для того, щоб зберегти таю населеш пункти, мають, пере-дусiм, створюватися робочi мкця. Як зауважуе I. Во-лохова, ниш скоротилася частка видаткiв на житлово-комунальне господарство та економжу [2, с. 58], що не могло не позначитися на формуванш робочих мiсць у базових адмiнiстративно-територiальних одиницях.
Розглянувши iнформацiйнi матерiали об'еднаних територiальних громад Житомирсько1 областi, можна стверджувати, що одшею з головних проблем е вiдсутнiсть робочих мкць та високий рiвень без-робiття в сiльськiй мiсцевостi. Молодь не повертаеться в село шсля отримання вищо1 або середньо-спецiальноl освiти та мiгруе у великi мкта в пошуках роботи. Роз-виваючи шфраструктуру села, будуючи дороги, дш^ садки, школи, варто подбати i про офiцiйнi робочi мiсця для працездатного населення.
Таблиця 1
Характеристика об'еднаних територiальних громад ЖитомирськоУ областi
Назва об'еднаноУ територiальноi' громади Площа громади, кв. км Кшьккть населення станом на 01.01.2015 р. Кшьккть дггей 01.01.2015 р. Кшьккть закладiв, що утримуються за рахунок кошлв громади
Висок1вська 96,7 2708 526 21
Вишевицька 100,5 3228 554 19
Дубр1вська 220,5 5028 658 46
1ршанська 64,2 7482 1230 16
Корнинська 368,5 8169 1542 44
Народицька 1284 9865 1331 105
Новобор1вська 209,7 8602 1251 36
Тетер1вська 227,4 6509 1350 25
Червоненська 158 5974 881 31
<
О ^
ш <
=л
_а <
=л о
<
о
ш
Джерело: складено автором за паспортами об'еднаних теритс^альних громад.
Таблиця 2
Характеристика об'еднаних тери^альних громад ЖитомирськоТ областi за кiлькiстю населення в населених пунктах
станом на 1 ачня 2015 р.
Назва об'еднаноТ територiальноТ громади Кiлькiсть населених пункпв з населенням:
до 100оаб вш 100 до 200 осiб вщ 200 до 300 оаб
Високiвська - - 1
Вишевицька - 1 -
Дубрiвська 5 6 1
1ршанська 1 2 -
Корнинська 5 1 -
Народицька 31 7 4
Новоборiвська 7 4 4
Тетерiвська 2 3 2
Червоненська - 1 -
<С
О ш С
=П
_а <
=п о
Джерело: складено автором за паспортами об'еднаних теритс^альних громад.
Проаналiзувавши статистичнi данi, неважко помь тити: якщо в населеному пунктi е достатня ккь-кiсть робочих мкць, то вш мае всi ресурси для свого розвитку. Особливо яскраво це питання проявило-ся при перших кроках фшансово! децентрал1зац11, про що свiдчать показники фшансово! спроможност об'еднаних територiальних громад Житомирсько'1 област (табл. 3). У 2016 р. доходи об'еднаних територiальних громад зросли у три, а подекуди i в шкть разiв, що е позитивною динамкою для розвитку громад. Показник «доходи на одного жителя об'еднано! територiально! громади» засвцчуе, що лише у двох громадах (1ршанська, Наро-дицька) вiн перевищив середне значення (1,87 тис. грн) по об'еднаних територiальних громадах на 0,9 та 1,4 тис. грн вцповцно, проти 0,4 тис. грн у 2015 р. Тобто, маемо збкьшення доходш на одного жителя громади у 2016 р. Порiвняно ш 2015 р. майже у п'ять разiв у середьому.
Якщо розглянути частку державно! субвенци в доходах об'еднано! територiально! громади, то ця частка е
високою, та в середньому по вказаних територiальних громадах складае 45%. Найменшу частку мае лише одна громада - 1ршанська (6% в1д загально'1 суми доходiв), що зумовлено високим рiвнем власних доходiв. Доходи дано! громади за 2016 р. на 81% складаються за рахунок податку на доходи з фiзичних оаб. Тобто на територи громади працюють пiдприемства, де створенi офщшш робочi мiсця, громадянами сплачуеться податок на доходи з фiзичних ойб, вiдповiдно громада мае належний рiвень фiнасових ресурсiв. Головним шдприемством селища е 1ршанський гiрничо-збагачувальний комбшат (фiлiя Державного пiдприемства «Об'еднана прничо-хiмiчна компанiя») - одне з найпотужнших прничодо-бувних пiдприемств Житомирсько! областi та Укра!ни.
Крiм того, на територи дано! громади працюють каменеобробш шдприемства селища: «Рута», «1ван», «Стиль», «Монолiт» - лiдери каменеобробно! галузi Хо-рошiвського району Житомирсько! область Видобуток iльменiтових руд i розвиток каменеобробно! галузi - це особливкть дано! територiально! громади.
Таблиця 3
Фшансова спроможнiсть об'еднаних територiальних громад ЖитомирськоТ областi, тис. грн
Назва об'еднаноТ тери^альноТ громади Власш ресурси Державна субвенщя 2016 р. Доходи всього, 2016 р. Частка державно! субвенци в доходах 2016 р. Доходи на одного жителя
2015 р. 2016 р. 2015 р. 2016 р.
Висошська 950 2527 2771,6 5298,6 52 0,35 1,96
Вишевицька 945,5 2716 3080 5796 53 0,29 1,8
Дубрiвська 1524,1 2765,1 4715,8 7480,9 63 0,3 1,49
1ршанська 3684,3 19577 1286,9 20863,9 6 0,5 2,79
Корнинська вщсутш дан на офщшному сайт1 об'еднано! теритсрально! громади
Народицька 5956 10850,4 21714,8 32565,2 63 0,6 3,3
Новоборiвська 3162,7 6947 4677,5 11624,5 40 0,4 1,3
Тетерiвська 3232,2 7013,8 6776,6 13790,4 49 0,5 2,0
Червоненська 2340,5 7191,9 3855,5 11047,4 35 0,4 1,8
Усього/у середньому по громадах 21795, 3 59588,2 48878,7 1084466,9 45 0,4 1,87
<
2 ш
Джерело: розраховано автором за даними бюдже^в об'еднаних теритс^альних громад, розмiщеними на !х офiцiйних сайтах.
Таким чином, можна стверджувати, що бкьшкть об'еднаних територ1альних громад у Житомир-ськ1й област1 е дотац1йними та не мають реаль-них стабкьних джерел наповнення бюджет1в, якщо у громад1 невисока ккьюсть робочих мкць, в1дпов1дно, 1 ф1нансов1 надходження е низькими, тому прюритетним завданням мае стати створення робочих мксць 1 збере-ження 1снуючих.
Житомирська область - це не лише промисло-в1 п1дприемства, але 1 значш можливост1 для розвитку скьського господарства. Офщшних робочих м1сць у сфер1 скьського господарства в Житомирськ1й область на жаль, сформовано недостатньо для повноцшного розвитку та функцюнування галуз1 Так, за статистични-ми даними, протягом с1чня - лютого 2017 р. у галуз1 скь-ського господарства працювало лише 9845 пращвниюв, що на 635 пращвниюв (6,9%) бкьше, н1ж у в1дпов1дному пер1од1 минулого року [3]. Головш причини тако! низько! цифри офщшно! зайнятост1 у сфер1 скьського господарства, з нашо! точки зору, полягають у: в1дсутност1 оф1-цшних робочих м1сць у д1ючих скьськогосподарських п1дприемствах; низькому р1вн1 формування аграрних ко-оператив1в, переробних п1дприемств, фермерських гос-подарств; згортанн1 окремих державних програм розвитку галуз1. Кр1м того, органам м1сцевого самоврядування деколи простше одержати м1жбюджетн1 трансферти, шж розширити базу оподаткування, конфл1ктуючи з м1с-цевими жителями, про що зауважуе у сво!х досл1джен-нях I. Лунша та Б. Малиняк [5, с. 66; 6, с. 75].
Тому одним 1з завдань кер1вниюв територ1альних громад мае стати допомога у створенш робочих мкць не лише в комунальн1й сферь але 1 в скьськогосподар-ському виробництвь а для цього мають бути врегульо-ван1 земельн1 питання.
Бкьшкть територ1альних громад Укра!ни, насам-перед скьських, сьогодн1 позбавлен1 значно! частини ресурйв, як1 мають стати базовою складовою !хнього розвитку. Перш за все це стосуеться земельних ресур-с1в. За територ1альною громадою (мкцевими радами) закр1плено переважно земл1 в межах населених пункт1в. Земля скьськогосподарського призначення перебувае в державнш власност1 та мае статус «земл1 за межами населеного пункту». Такими землями розпоряджаеться держава через в1дпов1дш районш та обласн1 органи ви-конавчо! влади. С1льськ1, селищн1, мкью ради реал1зу-ють сво! повноваження 1з земельних питань приблизно на 12,4% територи Укра!ни [1].
Виходячи з цього, скьсью, селищн1 територ1альш громади, для громадян, яких одним 1з найважлив1ших вид1в д1яльност1 та доход1в е скьськогосподарське ви-робництво [12, с. 156], позбавлеш основного природного ресурсу - земли Таю громади не можуть самостшно сприяти розвитку аграрно! галуз1. Як показав заруб1ж-ний досв1д кра!н 6С, економ1чний потенц1ал скьських територ1альних громад актив1зуеться шляхом створення аграрних кооператив1в, переробних п1дприемств, фермерських господарств членами громади.
Ниш не зроблено ршучих крок1в для швентариза-ци та обл1ку земль в1домост1 в державному земельному кадастр! е неповними 1 не мктять шформаци про понад 50% земель Укра!ни. Внасл1док пост1йного реформуван-
ня, встановлення плати за внесення шформаци до ка-дастрово! карти Укра!ни, зм1ни структури державного реестратора прав власност1 на землю 1нформац1я про статус 1 власниюв б1льшост1 земель не зафжсована або заф1ксована з помилками. В1домост1 з Державного земельного кадастру до новоствореного Державного реестру речових прав на нерухоме майно не переносяться автоматично, публ1чна кадастрова карта Укра!ни [4] не визначае навпъ типу власносй (державна, приватна, комунальна) для бкьшосй земельних д!лянок Укра!ни. Це стимулюе розвиток корупцшних схем, зловживань у сфер1 земельних в1дносин.
Так, у Програм1 розвитку Червоненсько! тери-тор1ально! громади на 2017 р. зазначено, що одшею з проблем е недостатнш р1вень вид!лення кошт1в з державного та мкцевих бюджет1в для виконання роб1т 1з землеустрою та охорони земель. Кр1м того, бкьше 10 земельних д!лянок громади ор1ентовною площею 3 га використовуються ф1зичними особами - п1дприемцями без правовстановлюючих документ1в, що призводить до щор1чних втрат грошових надходжень до бюджету Червоненсько! територ1ально! громади [10].
Новобор1вська селищна громада 1з залученням в1дпов1дних фах1вц1в плануе у 2017 р. провести заходи з розробки просторово! планувально!, землевпорядно! та землеоцшювально! документац!1, а саме: проведення 1нвентаризац1! земель, створення загального реестру земельних дкянок; встановлення та затвердження меж населених пункпв Новобор1всько! об'еднано! терито-р1ально! громади, що зазначено у СтратегИ розвитку Новобор1всько! селищно! об'еднано! територ1ально! громади до 2020 року [11]. Результатом тако! д1яльност1 для цих громад стане визначений правовий режим зем-л1 як територ1ально! основи економ1чного розвитку. На приклад1 лише двох громад, яю розробили 1 висв1тлили плани д1яльност1 та стратег!! розвитку, показано, що ви-р1шення питання впорядкування земельних в1дносин не лише буде сприяти впорядкуванню земель громади, але 1 створить шдгрунтя для розвитку аграрних кооперати-в1в, переробних п1дприемств та 1нших структур за учас-тю об'еднаних територ1альних громад.
ВИСНОВКИ
На превеликий жаль, наша держава не один рж живе у сташ в1йськово! агреси з боку Роййсько! Федера-ци. Нин1 значн1 кошти спрямовуються не на економ1чний розвиток, а на посилення та вдосконалення обороноз-датност1 кра!ни. Тому спод1ватися на те, що в розвиток об'еднаних територ1альних громад 1з державного бюджету будуть пост1йно вид!лятися ф1нансов1 ресурси - не варто. Органи мкцевого самоврядування мають самостшно подбати про максимальне використання ф1нансо-вих, матер1альних та шших ресурйв у сво!х громадах.
З метою змщнення матер1ально! бази та розвитку територ1альних громад сл1д законодавчо врегулювати питання передач1 в комунальну власн1сть земель державно! власность що розташован1 за межами населених пункйв. Сл1д також удосконалити функц1онування едино! автоматизовано! системи державного земельного кадастру Укра!ни - Кадастрово! карти, що надасть змо-
гу забезпечити доступ до отримання шформаци щодо земельних pecypciB об'еднаних TeprnopiaAbH^ громад. Варто також провести облж та iнвентaризaцiю земельних дкянок об'еднаних територiaльних громад в1дпо-вцно до даних земельного кадастру.
З нашо! позици, фiнaнсовими резервами i3 залу-чення додаткових надходжень до мкцевих бюджетiв об'еднаних територiaльних громад е легaлiзaцiя заробп1-но! плати в кнуючих шдприемствах, особистих селян-ських господарствах, оргaнiзaцiя нових робочих мiсць у скьському господaрствi через допомогу зi створення аграрних кооперaтивiв, переробних пiдприемств, залу-чення в окремi регiони зовншнк iнвестицiй. Для цьо-го варто проводити семшари, консультаци в сiльськiй мiсцевостi для забезпечення скьського населення на-лежною iнформaцiею щодо розвитку пiдприемницьких структур i формування офiцiйних робочих мкць.
Цi та iншi кроки з формування системи фшансово! та мaтерiaльноí бази об'еднано! територiaльноí громади, оптишзаци мережi зaклaдiв бюджетно! сфери, прове-дення роботи з розширення податково! бази, залучення додаткових доходiв до бюджетш територiaльноí громади та оптимiзaцiя видaткiв бюджету при самостшност у прийняттi рiшень мiсцевими органами влади в подаль-шому забезпечить комплексний розвиток територи.
Звичайно, потребуе подальшого дослiдження i пи-тання легaлiзaцií зaробiтноí плати, яка нaрaзi е актуальною у сферi скьськогосподарського виробництва; детЬ-нiзaцií кнуючих доходiв пiдприемств, якi фyнкцiонyють на територи громад; формування додаткових фшансо-вих джерел громад. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Аналiз положень Коалщшно''' угоди у сферi земельних BiAHOCMH.URL: http://zsu.org.ua/novosti/sobytiya1assotsiatsii/10515-analiz-polozhen-koalitsijnoji-ugodi-u-sferi-zemelnikh- vidnosin
2. Волохова I. С. Проблеми розподту видаткових повно-важень мiж рiвнями влади в Укран Економка Украти. 2013. № 8. С. 55-63.
3. Робочi мiсця // Управлiння агропромислового розвитку Житомирсько''' облдержадмшктрацп. URL: http://agroprom. zt.gov.ua/index.php/news-apk/615-robochi-mistsia
4. Кадастрова карта УкраТ'ни. URL: http://map.land.gov.ua/ kadastrova-karta
5. Лунiна I. О. Бюджетна децентралiзацiя: цiлi та напрями реформ. Економ'шаУкрати. 2014. № 11. С. 61-75.
6. Малиняк Б. С. ДетУза^я мкцевих фшанав як пере-думова бюджетное' децентралiзацГ'' в Укран Фiнанси Укроти. 2015. № 5. С. 69-80.
7. Менджул М. В., Рогач О. Я. Децентралiзацiя публiчноТ влади та фшансове вирiвнювання розвитку громад: европей-ський та нацiональний досвщ. Пор'вняльно-анал'тичне право. 2015. № 4. С. 87-90.
8. Нштенко Л. О., Кондратенко В. I. Процес децентра-лiзацi''' та змiцнення мкцевого самоврядування в Укран На-уковий всник Ужгородського нацюнального унверситету. Сер.: Право. 2015. Вип. 32. Т. 1. С. 132-136.
9. Закон Укра'ни «Про ратифка^ю Свропейсько''' хартп мкцевого самоврядування» вiд 15липня 1997 р. № 452/97-вр. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/452/97-вр.
10. Програма соцiально-економiчного розвитку Черво-ненсько''' селищно'' ради об'еднано'' теритсрально' громади на 2017 рiк: затверджена ршенням 17 сесГ'' 7 скликання вщ 22 груд-ня 2016 р. URL: http://chervonenska.gromada.org.ua/docs/24120
11. QpaTerifl po3BUTKy HoBo6opiBCbKoÏ cenu^HoÏ o6'£g-HaHOÏ TepMTopia^bHoV rpowiagu go 2020 poKy. URL: http:// rada. info/upload/users_files/04344601/73ece773d5880127b60a0dca4 7140189.pdf
12. WyôeHKO I. A. neHCÎMHe 3a6e3neneHHfl uneHÎB oco-6mctmx œnflHCbKMX rocnogapcTB. B'ichukNumoMupcb^o Hauio-нaпbнoгo aгрoекonoгмнoгo yHieepcumemy. 2016. № 2 (57), t. 2. C. 153-161.
13. Rodrigues-Rose, A., Kroiyer, A. Fiscal decentralization and economic growth in Central and Eastern Europe. Growth and Change. 2009. Vol. 40. No. 3. P. 387-417.
14. Makreshanska, S., Petrevsri, G. Decentralization and fiscal performance in Central and Eastern Europe. URL: https:// mpra.ub.uni-muenchen.de/79630/
REFERENCES
"Analiz polozhen Koalitsiinoiuhodyusferi zemelnykhvidnosyn" [Analysis of the provisions of the Coalition Agreement in the field of land relations]. http://zsu.org.ua/novosti/sobytiya1assotsiatsii/10515-analiz-polozhen-koalitsijnoji-ugodi-u-sferi-zemelnikh-vidnosin
"Kadastrova karta Ukrainy" [Cadastral map of Ukraine]. http:// map.land.gov.ua/kadastrova-karta
Lunina, I. O. "Biudzhetna detsentralizatsiia: tsili ta napriamy reform" [Budget Decentralization: Goals and Directions of Reform]. Ekonomika Ukrainy, no. 11 (2014): 61-75.
[Legal Act of Ukraine] (1997). http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/452/97-Bp
Malyniak, B. S. "Detinizatsiia mistsevykh finansiv yak peredu-mova biudzhetnoi detsentralizatsii v Ukraini" [Reducing local finances as a prerequisite for budget decentralization in Ukraine]. Finansy Ukrainy, no. 5 (2015): 69-80.
Mendzhul, M. V., and Rohach, O. Ya. "Detsentralizatsiia publich-noi vlady ta finansove vyrivniuvannia rozvytku hromad: yevropeiskyi ta natsionalnyi dosvid" [Decentralization of public authority and financial equilibrium of community development: European and national experience]. Porivnialno-analitychne pravo, no. 4 (2015): 87-90.
Makreshanska, S., and Petrevsri, G. "Decentralization and fiscal performance in Central and Eastern Europe". https://mpra. ub.uni-muenchen.de/79630/
Nikitenko, L. O., and Kondratenko, V. I. "Protses detsentralizatsii ta zmitsnennia mistsevoho samovriaduvannia v Ukraini" [The process of decentralization and strengthening of local self-government in Ukraine]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Ser.: Pravo vol. 1, no. 32 (2015): 132-136.
"Prohrama sotsialno-ekonomichnoho rozvytku Chervonen-skoi selyshchnoi rady obiednanoi terytorialnoi hromady na 2017 rik" [Program of socio-economic development of the Chervonensky village council of the united territorial community for 2017]. http:// chervonenska.gromada.org.ua/docs/24120
Rodrigues-Rose, A., and Kroiyer, A. "Fiscal decentralization and economic growth in Central and Eastern Europe". Growth and Shange. Vol. 40, no. 3 (2009): 387-417.
"Robochi mistsia" [Working places]. Upravlinnia ahropro-myslovoho rozvytku Zhytomyrskoi oblderzhadministratsii. http:// agroprom.zt.gov.ua/index.php/news-apk/615-robochi-mistsia
Shubenko, I. A. "Pensiine zabezpechennia chleniv osobystykh selianskykh hospodarstv" [Pension provision of members of private peasant farms]. Visnyk Zhytomyrskoho natsionalnoho ahroekolohich-noho universytetu. Vol. 2, no. 2 (57) (2016): 153-161.
"Stratehiia rozvytku Novoborivskoi selyshchnoi obiednanoi terytorialnoi hromady do 2020 roku" [Development Strategy of Novoborivsky Village Integrated Territorial Community by 2020]. http://rada.info/upload/users_files/04344601/73ece773d5880127 b60a0dca47140189.pdf
Volokhova, I. S. "Problemy rozpodilu vydatkovykh povnova-zhen mizh rivniamy vlady v Ukraini" [Problems of allocating expenditure powers between levels of government in Ukraine]. Ekonomika Ukrainy, no. 8 (2013): 55-63.
