Научная статья на тему 'ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ВіДОКРЕМЛЕНИХ ТЕРИТОРіАЛЬНИХ ГРОМАД'

ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ВіДОКРЕМЛЕНИХ ТЕРИТОРіАЛЬНИХ ГРОМАД Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
75
10
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Журнал
Бизнес Информ
Область наук
Ключевые слова
ОРГАНіЗАЦіЙНА ФОРМА ТЕРИТОРіАЛЬНОї ГРОМАДИ / ДОХОДИ МіСЦЕВИХ БЮДЖЕТіВ / БЮДЖЕТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕРИТОРіАЛЬНОї ГРОМАДИ

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Євдокімов Олександр Валерійович

Мета статті полягає у виявленні оптимальних стратегій розвитку відокремлених, тобто не об’єднаних, територіальних громад. У процесі аналізу нормативної бази та економічної статистики функціонування вітчизняних муніципальних утворень були виявлені економічні, соціальні та інші переваги та недоліки організаційних форм відокремлених та об’єднаних територіальних громад. З огляду на вищезазначене були запропоновані рекомендації з перспективного та короткострокового забезпечення функціонування відокремлених територіальних громад. Результати даного дослідження в перспективі можуть бути використані з метою уніфікації організаційної форми вітчизняних муніципальних утворень, а, отже, вироблення для них єдиної стратегії соціально-економічного розвитку.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ВіДОКРЕМЛЕНИХ ТЕРИТОРіАЛЬНИХ ГРОМАД»

УДК 332.146.2

ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ В1ДОКРЕМЛЕНИХ ТЕРИТОР1АЛЬНИХ ГРОМАД

®2018 СВДОК1МОВ О. В.

УДК332.146.2

Евдоммов О. В. Проблеми розвитку вщокремлених територiальних громад

Мета cmammi полягае у виявленн! оптимальних стратегш розвитку в!докремлених, тобто не об'еднаних, територ'юльних громад. У процеа анал'ву нормативноi бази та економ!чно1статистики функцюнування втчизняних мунщипальних утворень були виявлен! економ'мт, соц!альш та шш! переваги та недол'ши оргатзацшних форм тдокремлених та об'еднаних територ'юльнихгромад. 3 огляду на вищезазначене були запро-понованi рекомендациз перспективного та короткострокового забезпечення функцюнування в/докремлених територ'юльних громад. Результа-ти даного досл!дження в перспективi можуть бути використанi з метою ун'фкаци оргатзацшноi форми втчизняних мунщипальних утворень, а, отже, - вироблення для них едино1стратегИсоц1ально-економ1чного розвитку.

Ключоеi слова: оргамзацшна форма територ'юльно!громади, доходи мюцевих бюджет'ю, бюджет забезпечення територ'юльно1громади. Рис.: 1. БШл.: 9.

ввдоюмов Олександр ВалерШович - асистент кафедри туризму i готельного господарства, Харшвський нацюнальний ynieepcumem мюького господарства /м. 0. М. Бекетова (вул. Маршала Бажанова, 17, XapKie, 61002, Украша) E-mail: oleksandr.yevdokimov§kname.edu.ua

УДК 332.146.2 Евдокимов А. В. Проблемы развития обособленных территориальных общин

Цель статьи заключается в выявлении оптимальных стратегий развития обособленных, то есть не объединенных, территориальных общин. В процессе анализа нормативной базы и экономической статистики функционирования отечественных муниципальных образований были обнаружены экономические, социальные и другие преимущества и недостатки организационных форм обособленных и объединенных территориальных общин. С учетом этого были предложены рекомендации по перспективному и краткосрочному обеспечению функционирования обособленных территориальных общин. Результаты данного исследования в перспективе могут быть использованы в целях унификации организационной формы отечественных муниципальных образований, а, следовательно, - выработки для них единой стратегии социально-экономического развития. Ключевые слова: организационная форма территориальной общины, доходы местных бюджетов, бюджет обеспечения территориальной общины. Рис.: 1. Библ.: 9.

Евдокимов Александр Валерьевич - ассистент кафедры туризма и гостиничного хозяйства, Харьковский национальный университет городского хозяйства им. А. Н. Бекетова (ул. Маршала Бажанова, 17, Харьков, 61002, Украина) E-mail: oleksandr.yevdokimov§kname.edu.ua

UDC332.146.2

levdokimovO. V. TheProblemsofDevelopment ofSeparate Territorial Communities

The article is aimed at identifying the optimal strategies for the development of separate, i.e. not united, territorial communities. In the course of analyzing the normative base and economic statistics as to functioning of domestic municipalities, the economic, social and other advantages and disadvantages of organizational forms of both separate and united territorial communities were determined. In view of this, recommendations were suggested for the prospective and the short-term provision of functioning ofseparate territorial communities. The results of this research can further be used in unifying the organizational form of the domestic municipalities, and, therefore, to develop a common strategyfor their socio-economic development. Keywords: organizational form of territorial community, incomes of local budgets, budget ofprovision ofterritorial community. Fig.:l.Bibl.:9.

levdokimov Oleksandr V. - Assistant of the Department of Tourism and Hospitality, 0. M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv (17Marshala Bazhanova Str., Kharkiv, 61002, Ukraine) E-mail: oleksandr.yevdokimov§kname.edu.ua

3 моменту початку реформи адмШстративно-те-риторiального устрою в Укра'М створено вже бкьше чотирьох сотень об'еднаних територь альних громад, проте питання, чи е об'еднання корис-ним для громади, залишаеться дискусшним i пониш. На сьогодш суттевою е частка громад, що не можуть об'еднатися з тих чи шших причин, або ж взагалi не вважають об'еднання доцкьним, i у обох випадках вони потребують створення умов для розвитку, що дозволили б !м зберпати конкурентоспроможшсть по вкношенню до об'еднаних громад.

Свш науковий вклад у дослкження та формуван-ня ефективних шляхiв розвитку громад рiзних форм оргашзацц зробили I. Дробот, А. Матвiенко, Ю. Петру-шенко, I. Сторонянська, А. Пелехатий та багато шших.

Метою дано! публкаци е виявлення оптимальних стратегш розвитку в^докремлено! територiальноI громади.

У процеа написання дано! публкаци автором використовувались таи методи, як порiвняльний аналiз, синтез та гшотетико-дедуктивний.

Вагомим аргументом на користь спроб розвитку мунщипального утворення саме як вкокремле-но! громади е вксутшсть згадувань само! категорп «об'еднана територiальна громада» у текстах Консти-туци та Закону Украши «Про мшцеве самоврядування в Укра'М». Противники об'еднання наводять таи аргумента на тдтвердження свое! позицп:

+ «Закон Украши «Про добровкьне об'еднання територiальних громад» не дае визначен-ня i чкких правових ознак, не конкретизуе правосуб'ектшсть об'еднано! територiальноI громади та и повноважень, мехашзму и рее-страци як правосуб'ектно! одинищ»; + «Передбачене Законом Украши «Про добровкьне об'еднання територкльних громад»

створення об'еднаних територiальних громад порушуе iнституцiйнi основи мiсцевого самоврядування», адже статтею 140 Консти-туци та статтею 2 Закону Укра!ни «Про мкце-ве самоврядування в Укра'М» визначаеться, що мiсцеве самоврядування е правом тери-торiальних громад, а не !х об'еднань; «Закон Украши «Про добровкьне об'еднання територiальних громад» вводить додаткову адмiнiстративно-територiальну одиницю -об'еднану територiальну громаду, не перед-бачену Конституцiею Укра!ни»; «Законом Украши «Про добровкьне об'еднання територiальних громад» територiальнi громади позбавлено належного !м за Консти-туцiею права на мiсцеве самоврядування»; «Реалiзацiя положень Закону Украши «Про добровкьне об'еднання територiальних громад» позбавляе територiальнi громади належного !м комунального майна»; «Закон Укра!ни «Про добровкьне об'еднання територiальних громад» не враховуе шститу-цiйну пастку, яка може посилити загрози на-цiональнiй безпещ Укра!ни через нелептим-нiсть об'еднання територiальних громад»; «Реалiзацiя положень ЗУ «Про добровкьне об'еднання територiальних громад» е дис-кримiнацiйною щодо прав територiальних громад та 1х члешв», оск1льки позбавляе !х гарантованого статтею 21 Загально1 деклара-ц11 прав людини права безпосередньо брати участь в управлшш своею кра!ною; «Стаття 13 Конституци Укра!ни вказуе, що держава забезпечуе захист права уах суб'екйв власностi та господарювання, со-цiальну спрямованiсть економiки». Проте реалiзацiя Закону Укра!ни «Про добровiльне об'еднання територiальних громад» передба-чае вкчуження даних прав попри конститу-цшний захист;

«Згiдно зi ст. 7, п. 3 Закону Украши «Про добровкьне об'еднання територiальних громад», схвалеш скьськими, селищними, с1льськими радами проекти ршення щодо добровiльного об'еднання у 5-денний строк подаються обласнiй держанш адмшштраци для надання висновку щодо вкповкносп цього проекту Конституци та законам Украши. Статтею 119 Конституци Укра!ни, ст. 13, 14 Закону Украши «Про мiсцевi державш адмiнiстрацГi» такi повноваження мiсцевих державних адмШстрацш не передбаченi»; «Законом Украши «Про добровкьне об'еднання територiальних громад» створено передумови для узурпаци влади органами мкцевого самоврядування, уможливлення безшдставного позбавлення прав членiв те-

риторiальних громад i покладення на них до-даткових, не передбачених законодавством обов'язшв, згоди на яю вони не надавали».

Дiаметрально протилежну точку зору на об'еднання висловлюють спещалкти Вiддiлу регюнально! полiтики: «мiсцевi елiти не хочуть втрачати свого впливу на скьськ та районш ради, адже створення ОТГ супроводжуеться переформатуванням оргашв влади та змшою акцентiв в управлшш на користь громад» [8]. У рамках ще! ж публкаци автором на-водяться данi про те, що «всього ресурси мiсцевих бюджетш 159 ОТГ (з трансфертами) зросли майже у 7 разiв, порiвняно з надходженнями 2015 року до бюджепв мiсцевих рад, якi увшшли до складу ОТГ», проте джерела даного зростання не зазначаються.

Перелк нормативно закршлених доходiв (далi -НЗД) вкокремлених територiальних громад (далi -ВТГ) мае такий вигляд:

+ податок на нерухоме майно, вiдмiнне вiд земельно! дкянки; + единий податок.

+ збiр за провадження деяких видiв шдприем-

ницько! дiяльностi; + збiр за мiсця для паркування транспортних

засобiв; + туристичний збiр [5].

У результат ж об'еднання до вищезазначених НЗД громади додаються 60% ПДФО, а також частина державного мита, акцизного податку та ще ряду обов'язкових платежiв» [6]. До того ж, на в1дмшу вк бюджейв ВТГ, «бюджети ОТГ мають м1ж-бюджетнi вiдносини з державним бюджетом. Тобто, законом про державний бюджет на плановий рк цим бюджетам затверджуються обсяги мiжбюджетних трансфертiв. Це - базова дотащя, освiтня субвенщя, медична субвенцiя, iншi субвенци та дотащи, якщо е пiдстави для надання та отримання вкповкних мiж-бюджетних трансфертiв» [4].

Беручи до уваги вищезазначене, даний показ-ник не можна повною мiрою вважати свкоцтвом еко-номiчного розвитку зазначених 159-ти ОТГ.

Такий шдхк до розподку податкових надхо-джень, безумовно, розроблений задля благо! цш -стимулювання об'еднання територiальних громад I, як наслiдок, збiльшення !х соцiально-економiчно-го потенцiалу за рахунок укрупнення комплексу ко-лективного виробництва. Але у випадку вксутносп можливостi до об'еднання така полiтика призводить лише до занепаду економши вiдокремлених громад, адже через меншу матерiальну та фшансову базу ВТГ для забезпечення свое! спроможносп потребу-ють не менше, а бiльше податкових надходжень, нiж об'еднанi.

Окрiм НЗД, шнуе ще ряд показникiв, що характеризуют соцiально-економiчний розвиток громади i принципово рiзняться для ОТГ i ВТГ:

1) Швидккть розвитку.

При розм^ темшв розвитку даних тишв громад неможливо йнорувати той факт, що ОТГ здатна залучати значно бiльшi обсяги ресурсiв на фшансу-вання сво'Гх потреб, нiж ВТГ, за рахунок надлишкових НЗД. До того ж, враховуючи нишшнш рiвень фшан-сово! забезпеченостi громад у середньому по Укра'М, вiдповiдно до якого левова частка вйчизняних громад взагалi не мають можливостi сформувати бюджет розвитку, наявшсть або вксутшсть додаткових закрiплених доходiв у рядi випадкiв може напряму визначати рiвень здатностi громади до рефшансуван-ня власних доходiв, що лише примножуе альтернативы доходи ОТГ (або ж альтернативш збитки ВТГ).

2) Ефективтсть адмшстрування.

Як влучно зазначив у своГ'й публшацй «10 причин, чому варто створювати об'еднаш територiальнi громади» Любомир Зубач: «Об'еднана громада не мае бути малою, осккьки тодi вона не буде мати достат-ньо ресурав для якiсно! роботи.З iншого боку, ОТГ не мае бути надто великою, осккьки тодi центр ОТГ буде вщрваний та вкдалений вк менших сiл» [9]. За шших рiвних умов, об'еднана громада, як правило, е бкьшою за площею, шж вiдокремлена, проте, вкпо-вкно до умов реформи адмшштративно-територь ального устрою 2015 року, «у складi об'еднано! тери-торiально! громади не може шнувати iншоi територь ально'Г громади, яка мае свiй представницький орган мшцевого самоврядування» [3], а, отже, обидва типи громад можуть мати лише один представницький орган, що надае суттеву перевагу вкокремленш громадi у якостi ГГ адмiнiстрування.

3) Залежтсть вiд держави.

Неможливо заперечувати той факт, що основною метою децентралiзацii е досягнення громадами стану повно! фшансово! автономй та незалежност вiд вливань з державного бюджету. Безумовно, мож-ливiсть об'еднаних громад до залучення дотацш ви-рiвнювання прискорюе гх розвиток, проте в перспек-тивi данi надходження здатш лише ускладнити пере-хiд громад до режиму самозабезпечення. Водночас, у рамках стимулювання об'еднання громад Укра!ни, фшансова шдтримка розвитку ВТГ е суворо обмеже-ною, що, з одного боку, обмежуе можливост и розвитку, проте, з iншого - стимулюе до пошуку альтер-нативних, недержавних джерел наповнення бюджепв мiсцевого самоврядування, що в перспективi дозво-ляе такому типу мунщипальних утворень швидше досягти стану фшансово! незалежносп, що е одним з головних завдань децентралiзацй влади в Укра'М.

Отже, питання як економiчноi, так i юридично! доцiльностi реоргашзацй мiсцевого самоврядування не е розкритим повною мiрою та потребуе подальшого дослiдження.

З огляду на вищезазначене, у ситуацй, що скла-лася, за iнших рiвних умов ВТГ мають бкьшу потре-

бу в ресурсному та оргашзацшному забезпеченш !х функцiонування, що породжуе необхкшсть пошуку iнструментiв та механiзмiв даних видiв забезпечення.

Одним iз найважливших крокiв на шляху побу-дови спроможно! громади е визначення !! ресурсно! бази. При цьому слк пам'ятати, що сама необхкшсть децентралiзацii як суспiльно-економiчного явища була породжена урбанiзацiйними процесами, результатом яких стали «...депопуляцш територш i старш-ня населення I, як наслiдок, поява велико! ккькосп дрiбних адмiнiстративно-територiальних одиниць з незначною заселешстю, якi в сукупносп (ураховую-чи видатки на утримання управлшського апарату та його низьку вкдачу) не сприяють ефективному еко-номiчному розвитку як на мшцевому рiвнi, так i кра-1'ни в цiлому» [1; 2]. Тобто, на думку дослкнишв про-цесу децентралiзащi в 6вропi, Г! метою, помiж iншого, е забезпечення фшансово! стшкосп саме сiльських територiй, адже бкьшкть територiальних громад (у тому чи^ й вiдокремлених) е саме скьськими, тобто найменш забезпеченими необхкними для 'гх ефек-тивного функщонування та розвитку iнструментами.

Вичизняш дослiдники особливостей фiнансово-го забезпечення розвитку скьських територi-альних громад - 1рина Сторонянська та Андрш Пелехатий у своГй роботi видкяють таку Гх класифi-кацiю:

+ типово сiльськi (аграрнi) територй; ^ перехiднi, «змiшанi» територй (сiльськi урба-

нiзованi зони та «аграрнi мкта»); ^ територй зi спецiальним режимом функщонування (оздоровчо-рекреацшш, гiрськi та прикордонш) [7].

Вiдповiдно, авторами наводяться i заходи зi сприяння розвитку видкених типiв громад:

«Для забезпечення економiчного розвитку таких (аграрних - прим. авт.) територш правильним е обрання таких напрямiв дшльностк

- створення кооперативiв;

- розвиток аграрних шдприемств;

- надання довгострокових позикових кошпв фермерським господарствам.

.Для забезпечення розвитку перехкних те-риторiй (с1льських урбашзованих зон та «аграрних мiст» ефективними стануть таи напрямки економiч-но! дiяльностi:

- залучення пiдприемницьких структур;

- продаж та надання в оренду земельних дкя-нок та споруд для ведення комерщйно'Г дiяльностi;

- створення комунальних пiдприемств.

.На територшх зi спецiальним режимом функщонування ефективними будуть таи напрямки еко-номiчного розвитку:

- рекламно-шформацшна дiяльнiсть та iнфра-структурне забезпечення;

- реалiзащя транскордонних програм» [7].

На думку автора, такий шдщ, безумовно, може бути ефективним при формуванш виробничоГ' бази громади в довгостроковш перспективi, проте пробле-ми в^дсутносй фiнансових ресурсiв для забезпечення задоволення поточних потреб громади вiн не виршуе.

Oднieю з найб1льш суттевих i прiоритетних статей видаткiв бюджету будь-якоГ терито-рiальноi громади е забезпечення найнагаль-нiших потреб Г! жителiв: житло, водо-, газо-, тепло-, енергопостачання, водов^ведення i т. д. Що характерно, активи, створеш для задоволення вищезазна-чених потреб, шдлягають амортизаци, що породжуе необх^нють 'Гх ремонту або замiни, реалiзацiя якоГ' складае левову частку поточного бюджету. Перюд найб1льш iнтенсивного в^правлення даного типу витрат зазвичай припадае на теплу пору року, коли шкiдливий вплив часткового та тимчасового припи-нення функщонування систем забезпечення життедь яльностi громади е найменшим. 1снуе ряд факторiв, що обумовлюють тимчасовий дефiцит бюджету про-ведення зазначених заходiв у даний перюд:

1) в^пов^дно до Бюджетного кодексу УкраГ'ни бюджетний рк може починатися виключно 1 ачня;

2) з метою зниження податкового навантажен-ня на населення громади ращональним е рiвномiрне накопичення бюджету в^дновлення систем забезпечення протягом усього року;

3) весь бюджет в^дновлення систем забезпечення мае бути витрачений у перюд з 15 кв^тня по 15 жовтня.

Схематично рiчний рух кошпв у рамках бюджету замши та в^дновлення систем забезпечення жит-тедiяльностi територiальноi громади зображено на рис. 1.

1снування дано!' проблеми породжуе необхк-нiсть пошуку тимчасових джерел наповнення бюджету забезпечення. Такими джерелами можуть виступати:

1) тимчасовий перерозподк кошпв мiж бюджетам забезпечення та розвитку з безумовним ви-конанням бюджетiв. Осшльки задоволення поточних потреб громади е бкьш прiоритетним, нiж перспек-тивних, перемщення коштiв з бюджету розвитку до бюджету забезпечення у випадку 'Гх нестачi у другому е дощльним;

2) залучення позикових кошпв та шструменпв. Також для наповнення бюджету забезпечення громада здатна залучати кошти iнших суб'ектiв господа-рювання на засадах позики, випускати мунщипальш борговi цiннi папери i т. iн.

Biдповiдно до наведеного вище графiку Т - ча-сова вiсь, лiтера О позначае початок року, а Y -кшець; лiтери X i Z позначають 15 квiтня та 15 жовтня вiдповiдно. Доходи (I) в^дображеш стрк-ками, спрямованими вгору, витрати (Е) - вiдповiдно, донизу. Вiдрiзок ОЫ е вiдображенням доходiв поточного бюджету, ОР - доходiв бюджету розвитку або обсяг залучених ресурав. Вiдрiзок XV позначае витрати на замшу та в^новлення систем життезабез-печення громади, що мають бути здшснеш з 15 квйня по 15 жовтня. Ресурси, необх^ш для здiйснення да-них витрат, будуть закумульоваш поточним бюджетом лише станом на кшець року (ОТ = ZV), проте необх^шсть Гх витрачання виникае вже на промiжку XZ, тому доречним з боку ради громади е прийняття при затвердженш мунщипального бюджету ршення про поповнення поточного бюджету за рахунок вли-вань з бюджету розвитку або зовншшх джерел, що формуе на графку вiдрiзок ОК яким позначаеться динамiка доходiв поповненого поточного бюджету. Результативна ж динамка доходiв i витрат сукупного бюджету представлена вiдрiзком SF.

У нашому прикладi на кiнець робiт iз замiни та вiдновлення баланс бюджету е позитивним. Кошти, що залишилися в шдсумку (FZ), разом з доходами

Рис. 1. Рiчна динамiка доходiв i витрат бюджелв територiальноí громади

<

о ^

ш <

=п

_Q <

=П О

поточного бюджету (PY) витрачаються на недофшан-соваш потреби бюджету розвитку або повертаються кредиторам (FY).

Використання даного шдходу для шдтримання систем забезпечення життeдiяльностi громади в пер-спективi може сприяти зростанню рiвня сощально-економiчного добробуту громади за рахунок знижен-ня податкового навантаження на населення та шдви-щення якостi задоволення поточних потреб.

ВИСНОВКИ

Таким чином, були проаналiзованi переваги та недолки рiзних форм оргашзацц мiсцевого самовря-дування, а також запропонованi заходи з ix економк-ного розвитку, що спираються на особливост даних форм оргашзацц. На думку автора, виршення зазна-ченоi проблеми мае знайти продовження у спробах ушфкаци органiзацiйноi форми мунщипальних утво-рень в Укра'М, що дало б змогу збкьшити ефектив-нiсть управлiння даними утвореннями та бкьш ефек-тивно планувати та здшснювати ix розвиток. ■

Л1ТЕРАТУРА

1. Дробот I. О., Шуляр I. В. Реформування систем мiсцевого управлiння: зарубiжний досвiд. URL: http://www. dridu. dp.ua/zbirnik/2011-01(5)/11diouzd.pdf

2. Матвкнко А. С. Об'еднання територiальних громад: досвiд Фшляндп та Латвп. Держава i право. Юридичнi iполiтичнiнауки. 2013. Вип. 59. С. 506-511.

3. Област почали формувати HOBi територiальнi громади. URL: http://decentralization.gov.ua/news/345

4. Особливост формування бюджелв об'еднаних громад. URL: http://decentralization.gov.ua/news/3958

5. Петрушенко, Ю. М. Фiнансова полiтика со^ально-економiчного розвитку теритсральних громад. URL: http:// uabs.edu.ua/images/stories/docs/2133/D_Petrushenko_.pdf

6. Практичний поабник з питань формування спро-можних територiальних громад. URL: http://www.zhydachiv-rda.gov.ua/file/image/051/posibnik_gromadi_1.pdf

7. Сторонянська I., Пелехатий А. Фшансове забезпечення розвитку стьських територiальних громад : моно-графiя. Львiв : ДУ «1РД iменi М. I. Долшнього НАН Укра'ни», 2014. 190 с.

8. Формування об'еднаних теритсральних громад: стан, проблемы питання та шляхи 'х виршення. URL: http://www. niss.gov.ua/content/articles/files/terutor_gromad-86ead.pdf

9. 10 причин, почему следует создавать объединенные территориальные общины. URL: https://samopomich.ua/ ru/10-prychyn-chomu-slid-stvoryuvaty-ob-39-yednani-terytorialni-gromady/

Науковий кер1вник - Писаревський I. М., доктор економ1чних наук, професор, декан факультету менеджменту, зав1дувач кафедри туризму i готельного господарства Харк1вського нацюнального ун1верситету мiського господарства iменi О. М. Бекетова

REFERENCES

"10 prichin, pochemu sleduyet sozdavat obedinennyye territorialnyye obshchiny" [10 reasons why it is necessary to create joint territorial communities]. https://samopomich.ua/ ru/10-prychyn-chomu-slid-stvoryuvaty-ob-39-yednani-teryto-rialni-gromady/

Drobot, I. O., and Shuliar, I. V. "Reformuvannia system mistsevoho upravlinnia: zarubizhnyi dosvid" [Reform of local government systems: foreign experience]. http://www.dndu. dp.ua/zbirnik/2011-01(5)/11diouzd.pdf

"Formuvannia obiednanykh terytorialnykh hromad: stan, problemni pytannia ta shliakhy yikh vyrishennia" [Formation of united territorial communities: state, problem issues and ways of their solution]. http://www.niss.gov.ua/content/ articles/files/terutor_gromad-86ead.pdf

Matviienko, A. S. "Obiednannia terytorialnykh hromad: dosvid Finliandii ta Latvii" [Association of Territorial Communities: Experience in Finland and Latvia]. Derzhava i pravo. Yury-dychni i politychni nauky, no. 59 (2013): 506-511.

"Oblasti pochaly formuvaty novi terytorialni hromady" [The oblast began to form new territorial communities]. http:// decentralization.gov.ua/news/345

"Osoblyvosti formuvannia biudzhetiv obiednanykh hro-mad" [Features of forming budgets of united communities]. http://decentralization.gov.ua/news/3958

"Praktychnyi posibnyk z pytan formuvannia spromozh-nykh terytorialnykh hromad" [A Practical Guide to Empowering Territorial Communities]. http://www.zhydachiv-rda.gov.ua/ file/image/051/posibnik_gromadi_1.pdf

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Petrushenko, Yu. M. "Finansova polityka sotsialno-eko-nomichnoho rozvytku terytorialnykh hromad" [Financial policy of socio-economic development of territorial communities]. http://uabs.edu.ua/images/stories/docs/2133/D_Petrushen-ko_.pdf

Storonianska, I., and Pelekhatyi, A. Finansove zabezpech-ennia rozvytku silskykh terytorialnykh hromad [Financial support for the development of rural communities]. Lviv: DU «IRD imeni M. I. Dolishnyoho NAN Ukrainy», 2014.

<

О ш

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.