CC BY
23
посередньо залежить активiзацiя iнновацiйноï дiяльностi. Оскiльки витрати на iнновацiйнi процеси багато вчених розглядають здебiльшого фрагментарно, вони потребують системноï класифiкацiï.
Важливо оргашзувати державне статистичне спостереження щодо запро-вадження iнновацiï тдприемствами сфери послуг, обсяг реалiзацiï яких займае дедалi бiльшу частку в економiцi розвинених краш i збiльшуеться в Украшь
Лiтература
1. Про 1нновац1йну д1яльшсть: Закон Украши вiд 18 вересня 2002 р. // Урядовий ку-р'ер. - 2002. - № 143. - С. 3-4.
2. Наказ Держкомстат Украши вщ 09.09.2003 р. № 290 "Обстеження технолопчних iнновацiй промислового пiдприемства". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ua-zakon.com/document/fpart87/idx 87562.htm.
3. Бондаренко А. Джерела фшансування iнновацiйного бiзнесу // Фшанси Украши. -1998. - № 10. - С. 39-40.
4. Гаман М.В. Державне управлшня шноващями: Украша та зарубiжний досвiд : моно-графiя. - К. : Вид-во "Вiкторiя", 2004. - С. 104-131.
5. ¡лляшенко С.М. Менеджмент та маркетинг iнновацiй : монографiя. - Суми : ВТД "Ушверситетська книга", 2004. - 518-527 с.
6. Кузнецова А.Я. Фiнансовий мехашзм стимулювання шновацшно-швестицшно'1 дь яльностi : монографiя. - Львiв : НБУ, Львiвськiй банкiвськiй iн-т, 2004. - 279 с.
7. Кузьмш O.G., Князь С.В., ш. Iнвестицiйна та шновацшна дiяльнiсть : монографiя. -Львiв : Вид-во ЛБ1 НБУ, 2003. - 233 с.
8. Майстро Р.Г. Рiвень та напрямки шновацшного розвитку нацюнальних пiдприемств в умовах трансформацшних процесiв в економщг [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ VMSU/2007-02/07mrghvi.htm.
9. Статистичн1 даш Головного управлiння статистики у Львiвськiй областi. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.stat.lviv.ua.
10. Стратепя розвитку Льв1всько'1 област до 2015 р.: Економша. Суспшьство. Середо-вище // Мошторинг за 2007 рш. - Головне управлшня статистики у Льв1вськш обласп. - 2008. - Вип. 6. - 326 с.
11. Федулова Л.1. 1нновацшний менеджмент в Укра1т: проблеми та шляхи формування // Економ1ст. - 2002. - № 2. - С. 52-54.
12. Федулова Л.1. та ш. 1нновацшний розвиток економ1ки: модель, система управлшня, державна пол1тика. - К. : Вид-во "Основа". - 2005. - 552 с.
УДК 336.221.264 Асист. В.В. Гуменюк - НУ "RbeiecbKa полтехтка "
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЯК ЧИННИК ЛЕГАЛ1ЗАЦ11 ЕКОНОМ1КИ
Подано визначення понять i розглянуто ринковi й державнi механiзми розвитку тдприемництва та iхнiй вплив на нелегальну економшу. З використанням даних свь тового банку та дослiджень австршського економiста Фрiдрiха Шнайдера проаналi-зовано залежносп частки нелегальноi економiки в рiзних державах свiту вiд стану розвитку ринковоi iнфраструктури та державного регулювання. Запропоновано пере-лiк заходiв iз зниження частки нелегально'!' економши.
Assist. V.V. Gumenyuk-NU "L'vivs'kaPolitekhnika" Government control as factor of legalization of economy
In the article are given the meanings of concepts and are studied the market and the state mechanisms of the development of enterprise and their influence on the illegal economy. With using of data of the World Bank and studies of Austrian economist Friedrich Shnayder it is made the analysis of dependence of the part of illegal economy in the different states of peace of the state of the development of market infrastructure and government control. It is proposed the list of means for decreasing the part of the illegal economy.
Постановка проблеми та ТТ зв'язок iз важливими науковими зав-даннями. Нагальною проблемою Укра!ни та i багатьох держав св^у е нелегальна економжа - сфера економiки будь-якого суспшьства, що являе собою карану, приховану вщ державного облiку та контролю, спрямовану на отри-манням грошей та шшого майна пiдприемницьку, трудову й побутову дiяль-нiсть фiзичних i юридичних осiб, здiйснювану з метою уникнення впливу державних регуляторних механiзмiв шдприемництва (виконання обов,язкiв, майнового та оргашзацшного характеру, притягнення до адмшютративно! або кримшально! вiдповiдальностi).
В шформаци уряду Укра!ни зазначено, що загрозливим для нащональ-но! економiчно! безпеки е порогове значення тшьово! економiчно! дiяльностi в 30 % офщшного ВВП. На цей час, за даними Мшютерства економiки Украши, рiвень нелегально! економiки Украши становить 28 %, а за висновками експер^в - 60 % ВВП [6]. Це призвело до створення системи двох економж -легально! та альтернативно! !й - нелегально!. Ця економша для свого "прик-риття" створила систему корупци в державних органах. Отже, в Укра!ш, по-ряд iз малокерованою, незбалансованою - роздвоеною на президентську та урядову системою державного управлшня, юнуе так само малокерована, роз-двоена система легально! та нелегально! економжи. Безумовно, це стало основною причиною вщсутност дiевих заходiв боротьби зi свiтовою економiч-ною кризою та, як наслщок, - надмiрних кризових явищ порiвняно з iншими кра!нами Свропи. К^м того, нелегальний сектор економiки спричиняе змен-шення надходжень до державного бюджету вщ бiзнесу, недобросовiсну кон-куренцiю, зростання рiвня корупцi! та шшо! економiчно! злочинностi, сощ-альну напругу, вiдлякуе iноземних iнвесторiв тощо. Часто непрофесiйнi заходи боротьби з нелегальною економжою в Укра!ш завдають шкоди легальному бiзнесу, тодi як нелегальний - просто коригуе схеми свое! дiяльностi.
Безумовно, що вагомий вплив на обсяги нелегального сектора еконо-мжи мають регуляторш механiзми розвитку пiдприемництва - сукупшсть державних i ринкових шституцш, якi за допомогою притаманних !м функцiй здатнi впливати на поведшку та економiчний стан вiдповiдних суб'ек^в еко-номiчно! дiяльностi через державне та ринкове регулювання.
Запровадження ефективних регуляторних механiзмiв розвитку шдприемництва та легалiзацiя економши е важливими завданнями державного регулювання економжи.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Проблеми нелегально! еко-номiки розглянуто у працях В. Мандибури, П. Пушкаренка та Ю. Логвинен-ка, Ю. Архангельського та Ю. Мотиченка, Ф. Шнайдера й шших дослщжен-нях неурядових оргашзацш. З цього питання вщбувалися засiдання Ради на-щонально! безпеки i оборони Укра!ни, набували чинностi Укази Президента Укра!ни [8] та законодавчi акти [9]. У 2007 р. уряд вкотре проголосив "детшь зацiю" економiки сво!м стратепчним завданням [6]. Однак комплексно! прог-рами запровадження ефективно! системи державного та ринкового регулювання економжи, яка б автоматично забезпечувала легалiзацiю дiяльностi !! суб,ектiв не прийнято й доЫ.
У сво!х працях В. Мандибура [1] вивчае причини виникнення, обсяги та заходи з удосконалення механiзмiв боротьби з нелегальною економжою. П. Пушкаренко та Ю. Логвиненко основну увагу придiляють вивченню при-
чин виникнення та юнування нелегально! економжи [2, с. 45-48]. Ю. Архан-гельський та Ю. Мотиченко сво! дослщження зосередили на проблемi бщнос-т населення ïï зв'язку з нелегальною економжою та заходами для зменшення соцiального розшарування в суспiльствi [3, с. 40]. Група оргашзацш Свггово-го банку серед 178 св^ових держав визначила рейтинг "легкост ведення бiз-несу" - чинник, що безумовно впливае на рiвень нелегальноï економiки. Про-фесор економiки австршського унiверситету в Лiнцi Фрiдрiх Шнайдер за результатами виконаних дослщжень визначив частку нелегальноï економiки в 145 державах свггу.
Мета дослвдження. Визначити перелiк механiзмiв ринкового та державного регулювання економжи, для запровадження яких в подальшому можна сформувати комплексну програму заходiв, що забезпечать сталий роз-виток шдприемництва та ефективну боротьбу з нелегальною економжою. Важливо при цьому сформувати сприятливе для легального бiзнесу ринкове середовище та ефективну систему протиди нелегальнiй економiцi.
Виклад основного матерiалу. У XXI ст. переважна бшьшють держав свiту використовуе ринковий мехашзм як основний регулятор економiки, а державне регулювання застосовують як допомiжний iнструмент.
Залежно вiд полiтичного, правового й економiчного розвитку суспшь-ства, сшввщношення та ефективнiсть ринкового i державного регулювання пiдприемництва е рiзними i може змiнюватись iз змшою партiï, що виграла на останшх виборах i сформувала Кабiнет Мiнiстрiв чи адмiнiстрацiю президента.
Як у державному, так i в ринковому регулюванш е цший набiр меха-нiзмiв, якi повиннi ефективно використовуватись для досягнення сталого розвитку шдприемництва та високих стандар^в життя суспiльства. Неефектив-нiсть полягае в невикористанш можливих заходiв або в застосуванш наявних механiзмiв регулювання з низьким чи негативним результатами (на шкоду розвитку шдприемницько1" дiяльностi). У цьому випадку мехашзми можуть не спричиняти потрiбного позитивного впливу, або навпаки ускладнювати дь яльнiсть суб'еклв пiдприемництва. Так, недостатне державне регулювання економжи зумовлюе виникнення кризових явищ, через негативнi сторони ринкових механiзмiв. З iншого боку, надмiрне державне регулювання може надмiрно обмежувати рiвень економiчноï свободи. Це призводить до шдви-щення частки нелегально!" економши, сповiльнення темпiв економiчного розвитку чи його спаду. Проблемою також е вщсутшсть або низький розвиток ринкових механiзмiв. Неефективне застосування регуляторних механiзмiв розвитку шдприемництва е вагомою проблемою для Украши, де за наявност величезного, законодавчо визнаного набору державних регуляторних меха-нiзмiв розвитку шдприемництва вони або не працюють, або надмiрно обме-жують шдприемницьку дiяльнiсть, а ринковi механiзми часто вiдсутнi, або не ддать через низький розвиток ринково1' iнфраструктури.
Як ми з'ясували вище, особи працюють в нелегальному секторi еконо-мiки з метою уникнення окремих впливiв на них регуляторних механiзмiв пiдприемництва. З метою визначення шляхiв реформування та легалiзацiï економiки можна навести таблицю в який подшити регуляторнi механiзми розвитку шдприемництва на ринковi та адмшютративш, якi здiйснюють за-охочувальний або обмежувальний вплив на суб,ектiв шдприемництва.
№ Види регуляторних меха-жзм1в Характер впливу на шд-приемництво Найменування регуляторного мехашзму Сутшсть регуляторного впливу й а я.я §.2 1 и 5 Е с р1 о
1 к го я 'Я м В Н СЗ I—г х 3 и 5 ч — Л | О & Н к ч Й & а в со ш 0 о И о 1 о. к СЦ Заохочувальний Ринок товар!в 1 послуг Можливють корнетування ринковою ¡нфраструктурою для розповсюдження легально виробленоУ продукци. Стимулюе
Ринок цшних папер!в Залежжсть розм1ру отримуваних фшансових ресурсов для розвитку пццтриемницько! д1яльносп вщ обсяпв виробництва та прибутковоЫ д1яльностк
Банювський кредит Залежшсть розм1ру отримуваних кредите для розвитку шдприемницькоТ д1ялыюеп вщ обсяпв виробництва та прибутковосгп д!яльностк
Л1зинг Залежшсть можлнвост1 отримання техшки в л1зннг в1д обсяпв виробництва та прибутковост1 шдприемницькад д!яльностк
Обмежувальний Ринок Ц1ННИХ папер1в Заборона розм1щення на б1ржах цшних папер^в шдприсмствам як1 мають економ!чш результати шдприемницько!' дюльносп нижч! за ьпшмальш вимоги встановлеш б1ржею. Стимулюе
Банювський кредит Вщмова в кредитуванш суб'ектам пщприемництва, як\ не мають достатжх актив1в для покриття кредиту.
-ГПзинг Вщмова в наданж техжки в л1зинг суб'ектам тдприемництва, яю не мають достатжх актив1в для сплатн л1зингових платеж1в.
2 я а £ ■Я К ® Ж £ е 11 £ Й 5 я ё 3 а. 3 ех н — с 0 X ч 1 з Й >> а1 Й Ьй < || В Й о. с а. Заохочувальний Субсиди, дотаци Надання субсидж та дотажй суб'ектам тдприемництва, яю виробляють суспшьно важлив! товари та послуги, або ¡снування яких е суспшьно важливим. Стимулюе
Державне кредитування Надання державних кредите суб'ектам економ1ки для розвитку економ1чно чи суспшьно важливих галузей нацюнального господарства.
Державне замовлення Державж закужвл1 товар1в 1 послуг прюритетних галузей економжи, попит на продукжю яких не можуть забезпечити в повному обсяз! приватж особи.
Законодавче регулювання господарсь-ких вщносин. Встановлення державою загальнообов'язкових правил поведшки (нормативно-правових акпв), яю регулюють вщносини м!ж суб'ектами економ1чноТ д1яльносп.
Судов1 та виконавч! процедури Запровадження державно']' системи судових виконавчих оргашв, яю приймають та забезпечують виконання ршень щодо виршення спор1в м1ж суб'ектами еконолнчно! д1яльност1.
Свгговий банк що-рiчно визначае рейтинг лег-костi ведення бiзнесу в кра-1'нах свiту. Це зведений по-казник, який визначають шляхом пiдсумку легкостi реестрацiï шдприемств, ль цензування, найму робочо1' сили, реестраци власностi, кредитування, захисту ш-весторiв, оподаткування, мiжнародноï торгiвлi, забез-печення виконання контрак-^в, лiквiдацiï пiдприемств. Як бачимо, легюсть ведення бiзнесу визначають у тих сферах, на яю безпосе-редньо дiють наведенi в таб-лицi регуляторнi механiзми розвитку шдприемництва. Невиправдане перевищення розумно1' мiри кiлькостi та складност державного регулювання економiки, так само як i його недостатшсть, недiевiсть ринкових меха-нiзмiв ускладнюе процеду-ри, якi визначають легюсть ведення бiзнесу. Отже, легюсть ведення бiзнесу за своею суттю вщображае ефективнiсть регуляторних механiзмiв розвитку шд-приемництва.
Причинами неефек-тивного регулювання розвитку шдприемництва е:
• невикористання або надм1рне використання мехатзм1в ринкового чи державного регулю-вання;
• запровадження регуляторних акт1в не для регулювання економжи, а для досягнення осо-
бистих завдань чиновнишв та шших ос1б: отримати додатков1 повноваження, корупщя, лобшвання штерес1в окремих тдприемств, тощо; • не фаховшть державних службовщв тощо.
Можна припустити наявшсть залежностi мiж легюстю ведення 6гз^-су та рiвнем нелегально:' економiки. Чим менш ефективш механiзми розвитку пiдприемництва, або чим прший (вищий) показник легкостi ведення бiзнесу, тим вищий рiвень нелегальноï економiки. Характер цiеï залежностi можна дослщити шляхом порiвняння цих показниюв для держав свiту у формi таб-лицi та графiкiв. Для цього скористаемось результатами дослщження австршського економiста Фрiдрiха Шнайдера щодо обсягу часток нелегаль-ноï економiки серед 145 державах свггу [4]. У статт вiдiбрано сорок бiльш розвинених держав свггу.
Табл. 2. Залежн'сть рiвня нелегальное економ'ки _eid показник'в легкостi ведення бiзнесу_
№ Частка нелегально1 Млсце в рейтингу легкост1
з/п держава економ1ки (ЧНЕ), % ведення б1знесу (ЛВБ)
1 2 3 4
1 Сполучет Штати Америки 7,9 3
2 Швейцар1я 8,5 15
3 Япотя 8,8 12
4 Австр1я 9,3 22
5 Великобритатя 10,3 6
6 Нова Зеландiя 10,9 2
7 Нвдерланди 11,1 23
8 Австрал1я 12,8 9
9 Франщя 13,2 32
10 Канада 14,1 7
11 1рланд1я 14,1 8
12 Н1меччина 15,3 16
13 Ф1нлянд1я 15,8 14
14 Швец1я 16,3 13
15 Норвег1я 16,8 10
16 Чеська Республша 18,3 61
17 Чил1 19,4 36
18 Бельг1я 19,6 19
19 Португал1я 20,4 42
20 1спатя 20,5 38
21 1тал1я 22,3 50
22 Угорщина 24,3 51
23 1нд1я 25,1 120
24 Грец1я 26,3 95
25 Об'еднат Арабськ1 Ем1рати 26,5 54
26 Аргентина 27,2 102
27 Польща 27,3 68
28 Корея 27,6 27
29 Литва 30,2 24
30 Мексика 31,7 42
31 Сгипет 35,4 125
32 Болгар1я 36,5 54
1 2 3 4
33 Марокко 36,7 129
34 Бразил1я 41,8 126
35 Казахстан 44,6 71
36 Рос1я 47,3 112
37 Бшорусь 50,8 123
38 Укра!на 55,3 139
39 Азербайджан 59,4 97
40 Груз1я 66,4 35
160 140
120
щ100
из ^ 80
60
40
20
0
ЧНЕ-ЛБВ
г\ ~7Г
1 1 \Г V
\Г -V
1 1 \
.л Г 4
ЯП ЧНЕ
а
из
160 140 120 100 80 60 40 20 О
ЧНЕ-ЛБВ
ЧНЕ
О 20 40 60
Рис. 1. Графк залежностi частки
нелегальноI економши ЧНЕ вiд показнишв легкостi ведення бЬнесу ЛВБ
30
О 10 20 30 40 50 60 Рис. 2. Графк залежностi частки нелегальное економши ЧНЕ вiд показнишв легкостi ведення бiзнесу ЛВБ без показнишв 1нди, КореИ, Литви, Мексики, Болгари, Казахстану, Азербайджану Грузи
Отже, з даних таблиц та графтв бачимо тенденщю до "хвильового" зростання рiвня нелегально! економжи у разi шдвищення показника легкост бiзнесу. На шдставi цього можна зробити висновок, що стан ринкового та державного регулювання економжи в зазначених сферах е основним, але не единим чинником впливу на обсяги нелегально! економжи. Особливо чггко простежують низьку залежшсть ЧНЕ вiд показникiв ЛВБ в економжах держав, як мають незначну рiзницю часток нелегально! економжи в промiжку вiд 7,9 % до 20,5 % ВВП. У цьому промiжку на нижнш сторот "хвиль" графь ка знаходяться держави з "Англшською" (судово-прецедентною) а по^м змь шаною (скандинавською) системою права, яка е значно проспша в плат регулювання дiяльностi пiдприемцiв, нiж континентальна система "Римського" права держав, якi перебувають на вершинах хвиль. Однак, iз графшв також видно, що система прецедентного права покращуе показники легкостi ведення бiзнесу але не впливае на частку нелегально! економжи. Оскшьки тут йдеться про високо розвинеш держави свiту, то можна зробити висновки, що рiвень нелегально! економши до 20 % мiстить значна частку кош^в злочин-но! дiяльностi: наркотики, зброя, хабарництво тощо. Отже, визначальний вплив на цей сегмент мае не регулювання економжи, а заходи правоохорон-них органiв iз протидi! економiчнiй злочинностi.
Отож, у багатьох державах за низьких (позитивних) показниюв лег-костi ведення бiзнесу зберiгаеться висока частка нелегально! економжи. Це демонструють Корея, Литва, Мексика, Болгарiя, Казахстан, Азербайджан, Грузiя. Економжа цих держав донедавна була на низькому рiвнi розвитку, зу-
мовленому юторичними обставинами, вiйськовими конфлiктами, i за своею сутшстю е перехiдною вщ сощалютично! або традицшно! форми до ринково!. Оскiльки уряди активно запроваджують сучаснi механiзми державного регу-лювання економiки, то показники легкостi ведення бiзнесу е низькими, за ви-соко! частки нелегально! економiки, отримано! як спадок старо! системи гос-подарювання, або неконтрольованого перехiдного перюду. До чинникiв висо-ко! частки нелегально! економжи можна вiднести:
• високий ступень економ1чно! злочинностц
• значну частку 1ндив1дуальних, переважно сшьських господарств, що вироб-ляють та реал1зують свою продукцию без надежного облшу;
• низький р1вень правово! культури;
_ и • _ • и •
• високий р1вень корупц1йних доход1в;
• значну частку злочинно! економ1чно! д1яльност1;
• низький контроль за сплатою податюв юридичними та ф1зичними особами. Яскравим прикладом цього е Грузiя, яка серед обраних для аналiзу сорока держав св^у посiдае останню позицiю за рiвнем нелегально! економь ки - 66,4 %, маючи показник легкостi ведення бiзнесу 35, що е посередиш мiж показниками держав вибiрки - 32 у Франци з 13,2 % НЕ та 36 - у Чилi з 19,6 % НЕ. Якщо з графжа вилучити показники вказаних держав-"реформа-торiвм, то на рис. 2 ч^ко видно зростання частки нелегально! економжи з по-пршенням показникiв рейтингу ведення бiзнесу.
Висновки та перспективи подальших дослiджень. Заходи iз знижен-ня частки нелегально! економжи доцiльно здiйснювати в таких напрямках:
1) основний - тдвищення ефективност регуляторних мехатзм1в розвитку тдприемництва:
• забезпечити передумови до формування тдприемцями, а де потр1бно - без-посередньо силами держави обов'язкових ринкових мехатзм1в (ринок земл1, б1ржову торпвлю тощо);
• проводити ефективну державну економ1чну пол1тику, яка б забезпечувала потр1бне стимулювання одних галузей економ1кн та не створювала надм1р-ного регулювального (податкового, антимонопольного, дозвшьного тощо) тиску державних оргатв на шш1;
2) додатковий:
• тдвищення контролю за сплатою податшв;
• зростання правово! культури населення;
• боротьба з економ1чною злочинтстю 1 корупщею.
Обгрунтоваш напрямки з легадiзацi! економiки Укра!ни будуть вико-ристанi для побудови комплексно! системи вщповщних заходiв державного та ринкового регулювання економжи для забезпечення реформування еконо-мiки, легадiзацi! та розвитку тдприемництва.
Лггература
1. Мандибура В.О. Тшьова економша як об'ект системного наукового дослщження // Економ1чний часопис. - 1996.
2. Пушкаренко П., Логвиненко М. Генезис 1 сощально-економ1чш наслщки тшьово! економши // Економша Укра!ни. - 2004. - № 10. - С. 43-49.
3. Архангельський Ю., Мотиченко Ю. Д1ев1 чинники зменшення бщносп в Укра!ш // Укра!на: аспекти пращ. - 2005. - № 1. - С. 35-40.
4. Friedrich Schneider. "Shadow Economies and Corruption All Over the World: New Estimates for 145 Countries" // Economics The Open access, Open assessment E-Journal # 2007-9 July 24, 2007.
5. Група органпацш св^ового банку, проект "Ведення 6i3Hecy". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.russian.doingbusiness.org.
6. Кузнецов К. "Криза збшьшить тшьову економ^ до рiвня ВВП?" // Економiчна правда. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.epravda.postbox.kiev.ua/publicati-ons/499bd4b24a43f.
7. Урядовий портал "Детiнiзацiя економiки - стратепчне завдання коалiцiйного Уряду". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publich.
8. Указ президента Укрални № 216/2002 вщ 5 березня 2002 р. "Про Заходи щодо деть шзацп економiки Украши на 2002-2004 роки".
9. Закон Украши вщ 28 листопада 2002 р. № 249-IV "Про запобшання та протидш ле-гашзацп (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом" // Вiдомостi Верховноï Ради Украïни вiд 03.01.2003-2003 р. - № 1, стаття 2._
УДК 658.511:316.42 Доц. С.Т. Дуда; магктрант О.М. Матив -RbeiecbKaКА
МЕТОДИЧН1 П1ДХОДИ ОЦ1НКИ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
Розглянуто дослiдження в обгрунтуванш методичних пiдходiв щодо оцiнки со-цiально-економiчноi ефективносп господарсько'1' дiяльностi пiдприeмства. Встанов-лено, що поеднання економiчного та сощального аспектiв показника ефективностi дае змогу обгрунтовано долучити до системи ощнки сощально-економiчноi ефективностi дiяльностi пiдприемства економiчнi показники, якi виражаються спiввiдношенням от-риманого ефекту з ресурсами (або витратами) на досягнення цього ефекту, а з ураху-ванням д^чо! сощально'1' складово! пiдприемства - низка показниюв, якi вщобража-ють сощально обгрyнтованi стандарти рiвня життя пращвниюв пiдприемства та забез-печення первинних потреб населення, а також можливостей покращувати свое життя.
Assoc. prof. S.T. Duda; undergraduate O.M. Matvijiv -L'viv commercial academy Methodical approaches of estimation of socio-economic activity
Research is considered in the ground of methodical approaches, in relation to the estimation of socio-economic efficiency of economic activity of enterprise. It is set that combination of economic and social aspects of index of efficiency enables grounded to attach to the system the estimations of socio-economic efficiency of activity of enterprise economic indicators which are expressed correlation of the got effect with resources (or by charges) on achievement of this effect, and taking into account the operating social constituent of enterprise is a row of indexes which represent the socially grounded standards of standard of living of workers of enterprise and providing of primary necessities of population, and also possibilities to improve the life.
З розвитком ринкових вщносин в економщ Украши вггчизняш тд-приемства все бшьше уваги звертають на яюсть ощнки ефективност господаре^' д1яльност1. В умовах коли найвищою цшшстю е людина, сощально ор1ентована держава створюе вс потр1бш економ1чш умови для ii розвитку.
Реал1защя цих умов досягаеться через сощально-економ1чну полггику держави та кожного шдприемства. Сощальний i економ1чний ефекти розгля-дають у поеднанш як соцiально-економiчний ефект, який втшюе у собi вс сторони розвитку економжи кожного шдприемства, держави та сусшльства загалом [1, с. 78].
