CC BY
26
ПУБЛ1ЧНЕ УПРАВЛ1ННЯ ТА АДМ1Н1СТРУВАННЯ
УДК 351/354 https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2020AM
О.С.АРТЕМ'еВ
Херсонський нацюнальний техшчний унiверситет
ORCID: 0000-0002-4541-9353
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ В1ДНОСИН У Д1ЯЛЬНОСТ1 МОРСЬКИХ ПОРТ1В
У сmаmmi проведено теоретичний анализ сутностi державного регулювання господарських вiдносин у дiяльностi морських портiв. Встановлено, що нормативне регулювання господарських вiдносин у дiяльностi морських портiв забезпечуеться значною клькстю нормативно-правових актiв, серед яких центральне мкце поадае Закон Украши «Про морськ порти Украши», який закрпюе систему управлiння морськими портами, регулюе правовий режим майна у сферi портово'1 галуя, визначае основт форми державно-приватного партнерства у портовш галузй Визначено групи суб 'ектiв господарських вiдносин у морських портах, що включають в себе органи державноI влади та мiсцевого самоврядування, що здшснюють господарськ повноваження у морському порту; суб'екти портового господарства, як е суб 'ектами господарювання, що провадять свою дiяльнiсть у морському порту; суб'екти портово'1 влади, що надшет господарськими повноваженнями, забезпечують експлуатацт морських портiв та здшснюють управлтня морськими портами, та Iх посадовi особи; суб'екти господарювання як споживачi портових послуг/робiт. Доведено, що державне регулювання господарських вiдносин у морських портах мае вiдбуватися шляхом реалгзацИ специфiчних принципiв, а саме: рiвностi прав уах суб'ектiв господарювання, що провадять дiяльнiсть у морському порту; збереження у державнш власностi стратегiчних об'ектiв портово '1 iнфраструктури морського порту; забезпечення економiчноi конкуренцп у морському порту. З метою тдвищення ефективностi господарсько'1 дiяльностi i рентабельтсть портiв, а також оперативного реагування на змти попиту запропоновано: визначити вимоги до нормативно-правового забезпечення та узагальнити питання, як необхiдно враховувати при розробцi стратеги реформування портiв; створити систему державного регулювання господарсьдiяльностi морських портiв; сформулювати iнституцiйну стратегт створення органгзацшно-господарсь^' структури морських портiв та можливостей для виконання вiдповiдних регуляторних функцш; провести вибiр вiдповiдних регуляторних методiв та iнструментiв у рамках спектру варiантiв реформ i умов конкуренцП в господарських вiдносинах у дiяльностi морських портiв; розробити рекомендацИ для модершзаци системи державного регулювання господарських вiдносин у дiяльностi морських портiв.
Ключовi слова: державне регулювання, господарськ вiдносини, морськ порти.
А.С.АРТЕМЬЕВ,
Херсонский национальний технический университет
ORCID: 0000-0002-4541-9353
ГОСУДАРСТВЕННОЕ РЕГУЛИРОВАНИЕ ХОЗЯЙСТВЕННЫХ ОТНОШЕНИЙ В ДЕЯТЕЛЬНОСТИ МОРСКИХ ПОРТОВ
В статье проведен теоретический анализ сущности государственного регулирования хозяйственных отношений в деятельности морских портов. Установлено, что нормативное регулирование хозяйственных отношений в деятельности морских портов обеспечивается большим количеством нормативно-правових актов, среди которых центральное место занимает Закон Украины «О морских портах Украины», который закрепляет систему управления морскими портами, регулирует правовой режим имущества в сфере портовой отрасли, определяет основные формы государственно-частного партнерства в портовой отрасли. Определены группы субъектов хозяйственных отношений в морских портах, включающих в себя органы государственной власти и местного самоуправления, осуществляют хозяйственные полномочия в морском порту; субъекты портового хозяйства, являющихся субъектами, осуществляющих свою деятельность в морском порту; субъекты портовой власти, наделенные хозяйственными полномочиями, обеспечивают эксплуатацию морских портов и осуществляют управление морскими портами и их должностные лица; субъекты хозяйствования как потребители портовых услуг / работ. Доказано, что государственное регулирование хозяйственных отношений в морских портах должно происходить путем реализации специфических принципов, а
именно: равенства прав всех субъектов хозяйствования, осуществляющих деятельность в морском порту; сохранение в государственной собственности стратегических объектов портовой инфраструктуры морского порта; обеспечение экономической конкуренции в морском порту. С целью повышения эффективности хозяйственной деятельности и рентабельность портов, а также оперативного реагирования на изменения спроса предложено: определить требования к нормативно-правового обеспечения и обобщить вопросы, которые необходимо учитывать при разработке стратегии реформирования портов; создать систему государственного регулирования хозяйственной деятельности морских портов; сформулировать институциональную стратегию создания организационно-хозяйственной структуры морских портов и возможностей для выполнения соответствующих регуляторных функций; провести выбор соответствующих регуляторных методов и инструментов в рамках спектра вариантов реформ и условий конкуренции в хозяйственных отношениях в деятельности морских портов; разработать рекомендации для модернизации системы государственного регулирования хозяйственных отношений в деятельности морских портов.
Ключевые слова: государственное регулирование, хозяйственные отношения, морские порты.
A.S. ARTEMYEV
Kherson National Technical University
ORCID: 0000-0002-4541-9353
STATE REGULATION OF ECONOMIC RELATIONS IN THE ACTIVITIES OF SEAPORTS
The article provides a theoretical analysis of the essence of state regulation of economic relations in the activities of seaports. It has been established that the normative regulation of economic relations in the activities of seaports is provided by a large number of regulatory legal acts, among which the Law of Ukraine "On the seaports of Ukraine" occupies a central place, which fixes the seaport management system, regulates the legal regime of property in the field of the port industry, determines the main forms of public-private partnership in the port industry. The groups of subjects of economic relations in the seaports have been determined, including state and local authorities, exercise economic powers in the seaport; port economy entities, which are entities operating in the seaport; subjects of the port authority, endowed with economic powers, ensure the operation of seaports and exercise the management of seaports and their officials; business entities as consumers of port services / works. It has been proved that state regulation of economic relations in seaports should be carried out through the implementation of specific principles, namely: equality of rights of all business entities operating in the seaport; preservation of strategic objects of the port infrastructure of the seaport in state ownership; ensuring economic competition in the seaport. In order to improve the efficiency of economic activity and profitability of ports, as well as to respond promptly to changes in demand, it was proposed: to determine the requirements for regulatory support and generalize the issues that need to be considered when developing a strategy for reforming ports; to create a system of state regulation of the economic activity of seaports; to formulate an institutional strategy for creating an organizational and economic structure of seaports and opportunities for performing the relevant regulatory functions; select the appropriate regulatory methods and instruments within the range of reform options and conditions of competition in economic relations in the activities of seaports; to develop recommendations for modernizing the system of state regulation of economic relations in the activities of seaports.
Key words: state regulation, economic relations, seaports.
Постановка проблеми
Дiяльнiсть морських nopTÍB e стратепчним аспектом розвитку eROHOMÍKH держави i одним з ключових ланок функцюнування транспортно! системи. Провщна роль порпв полягае в забезпеченш транспортно! незалежносп, обороноздатносп, зовшшньо! торпвт, а також у забезпеченш перевезень вантаж1в, розвитку i використання транзитного потенщалу кра!н. Саме розвиток морських порпв здатен пожвавити тдприемницьку актившсть держави та залучити шоземш швестицп. У цьому напрямi актуальним видаеться визначення ролi державного регулювання розвитку порпв, з'ясування адекватносп та забезпеченосп державного регулювання суб'екпв господарювання у таких вщносинах.
Ah^Í3 останшх дослвджень i публшацш
Важливими для розкриття питання державного регулювання дiяльностi морських порпв в Укра!ни е результати вичизняних i зарубiжних дослщжень [1-9]. Однак, попри безперечну наукову та практичну значущють результапв наукових розвщок, слщ звернути увагу на те, що окремi позицп державного управлшня розвитком морських портiв досi залишаються недостатньо опрацьованими, зокрема питання визначення перспектив розвитку господарських вiдносин у морських портах.
Формулювання мети дослвдження
Виходячи з вищесказаного, метою нашо! CTarri е теоретичний аналiз cyTHOCTi державного регулювання господарських вщносин у морських портах.
Викладення основного матерiалу дослiдження
Як показують оcтаннi наyковi доcлiдження, сучасна конкурентна боротьба на ринках свггово1 морсько! торгiвлi мае тенденцiï до змш в cпiввiдношеннi мiж обсягами випуску товарiв та послуг i мюцем основних, орiентованих на експорт галузей, в cвiтовомy розподiлi працi. Це мае певний вплив на напрями, структуру та обсяги вантажопотошв, яш обслуговуються засобами морського транспорту. Вщповщно, цей фактор мае провiднy роль в тенденщях останнього часу щодо напрямк1в cпецiалiзацiï торговельного флоту. I, хоча, тсля переходу до перемщення значноï частини вантаж1в укрупненими мюцями, а саме, у контейнерах, на свиовому ринку транспортних перевезень значних техшкотехнолопчних проривiв не вiдбyвалоcь, останш деcятилiття йде поступове удосконалення технологи перевантаження вантаж1в вже в самих контейнерах та, зокрема тих технологш, що прискорюють перевантаження насипних та наливних вантажiв [1; 2].
Аналiз дiяльноcтi морських портiв довiв, що основна мета розвитку морських порпв Украши полягае в задоволеннi потреб вiтчизняноï економiки, зовнiшньоï торгiвлi в переробленш вантаж1в, забезпечення безпеки мореплавання, шляхом формування iнновацiйноï iнфраcтрyктyри морських порпв, iнтеграцiï 1'х в транспортш вузли за стимулювально1' ролi держави в 1'х комплексному розвитку.
У своему дослщженш В.Фiлiппова та О.Шепетовський наголошують, що cьогоднi пiдвищення ефективносп державного yправлiння розвитку морських порпв Украши вимагае вирiшення ряду завдань, серед яких [3]:
- збшьшення портових потужностей й забезпечення ефективного розвитку морсько1' портово1' iнфраcтрyктyри. Нарощування виробничо1' потyжноcтi портiв викликане такими причинами: розширенням зовнiшньоторговельних зв'язк1в вичизнянох' економiки в морських перевезеннях вантаж1в i, вiдповiдно, в перевезеннi 1'х у портах; зростанням перевезень вантаж1в м1жнародного транзиту. У зв'язку з цим одним iз найважливiших завдань розвитку морських порпв Украши е нарощування потужностей причалiв, причальних глибин, удосконалення мехашзацп та автоматизацй' вантажно-розвантажувальнох' технiки, розвиток портовох' мережi залiзничного транспорту, автодорiг, конвеерного i трубопровщного транспорту, що забезпечують найбшьш рац1ональну взаемодiю транспорту в транспортних вузлах, прямих вантажних операцiй;
- забезпечення безпечно! роботи та розвитку дiяльноcтi морських портiв i морського транспорту. Для тдвищення комплексно!' безпеки потрiбно досягти сучасних cвiтових стандарпв у cферi забезпечення безпеки шфраструктури в портах, у галyзi забезпечення безпеки мореплавства, сформувати систему охорони й антитерориcтичноï захищеносп вiдповiдно до вимог Мiжнародноï морcькоï органiзацiï; забезпечити безпеку функцюнування морських порпв Украши за впливу техногенного та природного характеру;
- створення умов, що сприяють зростанню конкyрентоcпроможноcтi вiтчизняних морських портiв. Для цього потрiбно: оснастити морськ1 порти новгтшми технiчними засобами, прогресивними технолопями, сучасними електронними системами yправлiння, технолопчними й iнформацiйними процесами, оновити cлyжбово-допомiжний флот. Одним iз найбiльш ефективних напрямшв у cферi iнновацiй е активне впровадження логicтичних транспортно-технолопчних систем. Крiм того, актуальним завданням е поновлення в портах тдйомнотранспортного обладнання та пiдвищення частки устаткування вiтчизняного виробництва; органiзyвати в портових оcобливi економiчнi зони (поезп). Податковi пiльги сприяють залученню iнвеcтицiй в розвиток морських порпв Украши i впровадженню передовоï технiки та прогресивних технологiй; удосконалити тарифну полiтикy. Шдтримка портових зборiв, тарифiв на вантажно-розвантажувальш роботи й пов'язанi з ними послуги, що надаються в морському порту, сприяе збiльшенню заходiв суден до порпв;
- удосконалення системи державного управлшня у cферi морського портового господарства. Роль держави очевидна в такому питанш, як стимулювання залучення приватних iнвеcтицiй у морсьш порти. Широке використання рiзних форм державно-приватного партнерства дозволяе знизити навантаження на бюджетш кошти за рахунок залучення реcyрciв приватних iнвеcторiв, рацюнально розподiлити ризики мiж партнерами й одночасно знизити ймовiрнicть виникнення, найбiльш ефективно використовувати кошти за рахунок учасп в проектах виcококвалiфiкованих yправлiнcьких кадрiв i посилення контролю з боку держави.
Крiм того, дослщники наголошують на тому, що державна присутшсть потрiбна в таких питаниях, як тдвищення рiвня професшно! пiдготовки фахiвцiв для роботи в портах; оргашзащя cyчаcноï багаторiвневоï i багатофyнкцiональноï автоматизованоï системи yправлiння роботою й розвитком морських порпв; оргашзащя бшьш тicноï та продyктивноï, шж cьогоднi, взаемод^' з наукою, насамперед галузевою; дальше вдосконалення системи нормативно-правового забезпечення портовоï дiяльноcтi та управлшня портовим господарством краши.
Зa клaсифiкaтopoм видiв екoнoмiчнoï дiяльнoстi Mop^Rtó пopт вiднoситься дo пiдпpиeмств сфеpи тpaнспopтy, склaдськoгo гoспoдapствa, пoштoвoï тa кyp'epськoï дiяльнoстi, гpyпи 52.2 «Дoпoмiжнa дiяльнiсть y сфеpi тpaнспopтy» (фyнкцioнyвaння мopськиx пopтiв i гaвaней, a тaкoж iншi дoпoмiжнi пoслyги, тaкi як бyдiвництвo дoкiв, лoцмaнськi шслуги poзвaнтaження a6o нaвaнтaження сyден лixтеpoм, pятyвaльнi пoслyги, вiднoсяться зa цим клaсифiкaтopoм). Ця гpyпa включae дiяльнiсть iз пiдтpимки пaсaжиpськиx a6o вaнтaжниx пеpевезень, тaкy як фyнкцioнyвaння тpaнспopтнoï iнфpaстpyктypи a6o дiяльнiсть, пoв'язaнy iз вaнтaжнo-poзвaнтaжyвaльними poбoтaми, як1 здiйснюють дo a6o пiсля тpaнспopтyвaння, a6o мiж тpaнспopтними сегментaми. Oкpiм oснoвнoï тpaнспopтнo-вaнтaжнoï дiяльнoстi, мopський тopгoвельний пopт витонують i сyпyтнi пoслyги, щo дae змoгy вiднести вiдпoвiднi сyб'eкти гoспoдapювaння дo гpyпи 50.20 «Вaнтaжний мopський тpaнспopт», зoкpемa, зa нaстyпними функщями: вaнтaжнi пеpевезення мopем i пpибеpежними вoдaми, pейсoвi тa неpейсoвi бyксиpyвaння бapж, нaфтoвиx вишoк тoщo; нaдaння в opендy мopськиx суден для здшснення вaнтaжниx пеpевезень мopем a6o пpибеpежними вoдaми. Як виднo iз клaсифiкaцiï видiв екoнoмiчнoï дiяльнoстi, щo xo4a oснoвнa тpaнспopтнo-вaнтaжнa дiяльнiсть мopськoгo пopтy i зoсеpедженa у межax гpyпи 52.2, мoжнa poзглядaти мopський тopгoвельний пopт як пoвнoцiнне тpaнспopтне пiдпpиeмствo (вpaxoвyючi стaтyтнi фyнкцiï тa фyнкцiï, щo нaлежaть дo групи 50.20 «Вaнтaжний мopський тpaнспopт») [4].
Слад звеpнyти yвaгy, щo нopмaтивне pегyлювaння гoспoдapськиx вiднoсин у дiяльнoстi мopськиx пopтiв гpyнтyeться нa Koнститyцiï Укpaïни тa склaдaeться iз зaкoнiв Укpaïни «npo мopськi пopти Укpaïни», «npo тpaнспopт», «npo пpиpoднi мoнoпoлiï», Koдексy тopгoвельнoгo мopеплaвствa Укpaïни, Цившьшго кoдексy Укpaïни, Гoспoдapськoгo кoдексy Укpaïни, Бюджетнoгo кoдексy Укpaïни, Пoдaткoвoгo тодексу Укpaïни, Земельнoгo кoдексy Укpaïни, Вoднoгo кoдексy Укpaïни, зaкoнiв Укpaïни тa iншиx нopмaтивнo-пpaвoвиx aктiв. Центpaльне мюце сеpед нopмaтивнo-пpaвoвиx aктiв пoсiдae Зaкoн Укpaïни «npo мopськi пopти Укpaïни», який pегyлюe вiднoсини у сфеpi пopтoвoï дiяльнoстi, зoкpемa встaнoвлюe oснoви деpжaвнoгo pегyлювaння дiяльнoстi в мopськиx пopтax, пopядoк бyдiвництвa, вiдкpиття, poзшиpення тa зaкpиття мopськиx пopтiв в Укpaïнi, a тaкoж пpoвaдження га ïx теpитopiï гoспoдapськoï дiяльнoстi, в тому чи^ нaдaння пoслyг; визнaчae пpaвoвий pежим oб'eктiв пopтoвoï iнфpaстpyктypи. Зaзнaчений Зaкoн тaкoж pеглaментye дiяльнiсть opгaнiв викoнaвчoï влaди, щo здшснюють деpжaвне pегyлювaння, yпpaвлiння, деpжaвний гагляд тa кoнтpoль зa безпекoю мopеплaвствa, гагляд тa кoнтpoль у сфеpi дiяльнoстi мopськиx пopтiв, нaцioнaльнoï кoмiсiï, щo здiйснюe деpжaвне pегyлювaння у сфеpi тpaнспopтy, aдмiнiстpaцiï мopськиx rop™ Укpaïни, влaсникiв мopськиx теpмiнaлiв, шшт сyб'eктiв гoспoдapювaння, щo пpoвaдять свoю дiяльнiсть у мopськoмy пopтy, тa спoживaчiв ïxнix пoслyг. «Стpaтегiя poзвиткy мopськиx пopтiв Укpaïни нa œp^ дo 2038 poкy», щo poзpoбленa вiдпoвiднo дo Зaкoнy Укpaïни «npo мopськi пopти Укpaïни», визнaчae пpoгнoзи щoдo
вaнтaжoпoтoкiв, зaвдaння, oснoвнi гарями тa шляxи poзвиткy мopськиx rop™ i пopтoвoï гaлyзi в ц^му.
Ще oдним з вaжливиx зaсoбiв деpжaвнoгo pегyлювaння, щo знaxoдить вiдoбpaження у ЗУ «npo мopськi ropra Укpaïни», e деpжaвний pеeстp rop™ тa iншиx yчaсникiв гoспoдapськиx пpaвoвiднoсин у мopськиx пopтax. Taк, сгатею 6 ЗУ «npo мopськi roopra Укpaïни» пеpедбaченo ствopення Реeстpy мopськиx пopтiв Укpaïни й зaзнaчaeться, щo ведення Реeстpy мopськиx пopтiв Укpaïни здiйснюeться в пopядкy, визнaченoмy КМУ. Реeстp мopськиx пopтiв Укpaïни, вадшвадш дo ст. 6 Зaкoнy, - це еле^^ни бaзa дaниx з oблiкy мopськиx пopтiв, метoю я^' e зaбезпечення дaними, неoбxiдними для виш^ння зaвдaнь у сфеpi безпеки мopеплaвствa, oxopoни нaвкoлишньoгo пpиpoднoгo сеpедoвищa, a тaкoж для здiйснення деpжaвнoгo нaглядy (кoнтpoлю). Mетoю ствopення Реесфу мopськиx пopтiв пoвиннo тaкoж визнaчaтись iнфopмyвaння сyб'eктiв гoспoдapювaння щoдo пеpелiкy пopтoвиx oпеpaтopiв; пеpелiкy пoслyг, щo нaдaються мopськими пopтaми; теxнiчниx xapaктеpистик пopтy, aдже вкaзaнi тa деяш iншi дaнi, вiдпoвiднo дo ч. 2 ст. 6 ЗУ «npo мopськi roopra Укpaïни», будуть мютитись в Реeстpi мopськиx пopтiв [5]. Сеpед iншиx зaсoбiв деpжaвнoгo pегyлювaння гoспoдapськиx вiднoсин у мopськиx пopтax мoжнa вiдмiтити деpжaвнy pеeстpaцiю суб'екпв гoспoдapськиx пpaвoвiднoсин у мopськиx пopтax, лiцензyвaння певниx видiв гoспoдapськoï дiяльнoстi у мopськиx пopтax, деpжaвне pегyлювaння цiн у мopськиx пopтax, стaндapтизaцiю тa сеpтифiкaцiю (зoкpемa, щoдo зaбезпечення нaлежнoгo piвня пoслyг тa po6ir у мopськиx пopтax), сеpед фopм деpжaвнoгo pегyлювaння - плaнyвaння тa пpивaтизaцiю [5].
Рoзвивaючи думку вчент, щoдo шиpoкoгo poзyмiння гoспoдapськиx вщшсин у мopськиx пopтax, вбaчaeться, щo будь-як1 пoвнoвaження opгaнiв деpжaвнoï влaди тa мiсцевoгo сaмoвpядyвaння, як1 стосуються сyб'eктiв гoспoдapювaння, слiд ввaжaти гoспoдapськими, oскiльки pеaлiзaцiя циx пoвнoвaжень мoже вплинути нa opгaнiзaцiю гoспoдapськoï дiяльнoстi сyб'eктiв гoспoдapювaння. Вpaxoвyючи вищевиклaдене, вбaчaeться, щo сеpед сyб'eктiв гoспoдapськиx вщшсин у мopськиx пopтax неoбxiднo виoкpемлювaти тaкi гpyпи сyб'eктiв (зa кpитеpieм фyнкцiй, щo здiйснюють цi суб'екти у мopськиx пopтax):
- opгaни деpжaвнoï влaди тa мiсцевoгo сaмoвpядyвaння, щo здiйснюють гoспoдapськi пoвнoвaження у мopськoмy пopтy;
- суб'екти портового господарства, яш е суб'ектами господарювання, що провадять свою дiяльнicть у морському порту;
- суб'екти портовоï влади, що надшеш господарськими повноваженнями, забезпечують експлуатацш морських порпв та здiйcнюють yправлiния морськими портами, та ïх поcадовi особи;
- суб'екти господарювання як cпоживачi портових послуг/робп.
Зазначена клаcифiкацiя, як вважають доcлiдники, дозволяе розмежувати засоби впливу на дiяльнicть зазначених суб'екпв на оcновi обмеження надмiрного втручання cyб'ектiв портовоï влади та оргашв державноï влади та мicцевого самоврядування, що здiйcнюють органiзацiйно-гоcподарcькi повноваження, у дiяльнicть cyб'ектiв портового господарства, забезпечити належш умови для здiйcнення суб'ектами портового господарства гоcподарcькоï дiяльноcтi та ï^ прямоï та непрямоï державноï пiдтримки, а також гарантувати захист прав cпоживачiв портових послуг або робп [6]. При цьому, господарсьш функцп певного суб'екта полягають власне у здшсненш гоcподарcькоï дiяльноcтi цим суб'ектом, тодi як адмiнicтративнi (або управлшсьш) функцп передбачають здiйcнення владного впливу певним суб'ектом на шших cyб'ектiв. Реалiзацiя господарських фyнкцiй передбачае здшснення гоcподарcькоï дiяльноcтi та вступ у горизонтальнi господарськ1 вiдноcини щодо ïï зд1йснення або у вертикалью правовiдноcини (здебiльшого як пiдвладний суб'ект, на якого здшснюеться вплив). Господарсьш функцп можуть здiйcнювати лише суб'екти господарювання у разi ï^ легалiзацiï в установленому законом порядку; органи державноï влади та мicцевого самоврядування, вщповщно до ч. 1 ст. 8 ГК, не е суб'ектами господарювання, отже не мають права здшснювати господарсьш функцп [7].
Продовжуючи дослщження особливостей державного регулювання господарських вщносин у морських портах варто звернути увагу на те, що морському порту притаманне використання об'екпв портовоï iнфраcтрyктyри й вiдповiдно наявшсть певних прав щодо цих об'екпв у cпецiальних cyб'ектiв (cyб'ектiв портовоï влади та cyб'ектiв портового господарства), яш забезпечують надання послуг/виконання робп у морських портах. При цьому використання об'екпв портовоï iнфраcтрyктyри суб'ектами портовоï влади залежить вiд того, чи передбачена законодавством можливють здшснення господар^^' дiяльноcтi у морських портах останшми. Виходячи з вищесказаного, морський порт можна визначити як «сукупшсть об'ектiв портовоï iнфраcтрyктyри, що розмiщyютьcя на певнiй територп та акваторп та використовуються суб'ектами портовоï влади та/або суб'ектами портового господарства з метою надання послуг/ виконання робп в iнтереcах cyб'ектiв господарювання — cпоживачiв портових послуг/робп та паcажирiв» [6].
При цьому ми вважаемо, що державне регулювання господарських вщносин у морських портах мае вщбуватися шляхом реал1зацп cпецифiчних принципiв, а саме: рiвноcтi прав yciх суб'екпв господарювання, що провадять дiяльнicть у морському порту; збереження у державнш влаcноcтi cтратегiчних об'ектiв портовоï шфраструктури морського порту; забезпечення економiчноï конкуренцп у морському порту.
Згiдно шформацп Лдмiнicтрацiï морських портiв на континентальнш чаcтинi Украïни фyнкцiонyе 13 морських торговельних порпв, найкрyпнiшi з яких: «Южний», Одеський, Миколаïвcький та Марiyпольcький морськ1 торговельнi порти [8]. Термшали морських торговельних портiв Украши здебшьше обслуговуються державними пiдприемcтвами, зокрема, ДП «Марiyпольcький морський торговельний порт» - е державним уштарним пiдприемcтвом i дiе як державне комерцiйне тдприемство, засноване на державнiй влаcноcтi. О^м вказаних ранiше фyнкцiй транспортно -вантажноï пвдсистеми морського торговельного порту вщповвдш суб'екти господарювання надають i допомiжнi послуги. Основними напрямками роботи вичизняних морських торговельних портiв як транспортно-лопстичних центрiв виступають: органiзацiя та виконання вантажно-розвантажувальних робiт та обробка транспортних заcобiв; перевалка вантаж1в, надання транспортно-експедиторських та шших послуг, пов'язаних iз оргашзащею екcпортно-iмпортних, транзитних, каботажних операцш; надання послуг перевезення паcажирiв та вантаж1в рiзними видами транспорту; збертання вантаж1в та здiйcнення складських операцш; посередницька дiяльнicть митного брокера та митного перевiзника, декларування вантаж1в; надання шформацшно-програмного, технологiчного та конструкторського забезпечення тощо. Як видно iз вказаного неповного перелшу, морський порт мае право реалiзовyвати широке коло функцш i не обмежуеться лише вантажно-розвантажувальними роботами.
Ми погоджуемося з твердженням учених, що ключовими принципами (вх1дними умовами) формування господарських вiдноcин у д1яльносп морських портiв та моделювання вщповщних бiзнеc-процеciв процеciв мае бути: переважно державна влаcнicть для бшьшосп морських портiв Украïни, що, у першу чергу, накладае обмеження та привносить додатковий контроль у процеси господарських вщносин; транспортно-вантажна система морських порпв у межах його фiнанcово-гоcподарcькоï дiяльноcтi визначаеться як базова, що проявляеться у реалiзацiï окремих бiзнеc-процеciв, формyваннi та розподiлi витрат, управлшш основними та оборотними фондами; врахування cпецифiки фyнкцiонyвання морських портiв як тдприемства транcпортноï iнфраcтрyктyри, зокрема, тд час цiноyтворення, маркетингу, yправлiння грошовими потоками; cкладнicть транспортно-вантажних пiдcиcтем окремих
морських торговельних порпв, що обумовлюе необхвдшсть та eKOHOMi4Hy доцшьшсть застосування шновацшних iнстрyментiв yправлiння з порiвняно високою вартютю к1нцевих рiшень; акцент на лопстичш функцп, укрупнених ланцюпв постачань та ефективносп транспортно-вантажно! системи нацюнально! економiки у цiломy; акцент на фшансову та фiнансово-господарськy дiяльнiсть як специфiчнy пiдсистемy регулювання господарських процеав морського торговельного порту, що передбачае побудову i реалiзацiю моделей державного регулювання господарських вщносин у дiяльностi морських портiв [9].
Разом з тим сучасний стан державного регулювання господарських вщносин у морських портах потребуе деталiзацi! загально! стратеги оргашзацшно-господарсько! дiяльностi морського порту за рахунок розробки шновацшно! стратеги. Така стратепя мае стати сyкyпнiстю методiв, правил, засобiв, метою яких е формування векторiв розвитку як одше! господарюючо! одиницi так i портово! T^^i в цiломy.
З метою тдвищення ефективностi господарсько! дiяльностi i рентабельшсть портiв, а також оперативного реагування на змши попиту необхiдно: визначити вимоги до нормативно-правового забезпечення та узагальнити питання, як необхiдно враховувати при розробщ стратеги реформування порпв; створити систему державного регулювання господарсько! дiяльностi морських портiв; сформулювати шституцшну стратегiю створення органiзацiйно-господарсько! структури морських порпв та можливостей для виконання вiдповiдних регуляторних фyнкцiй; провести вибiр вiдповiдних регуляторних методiв та шструменпв у рамках спектру варiантiв реформ i умов конкуренци в господарських вщносинах у дiяльностi морських порпв; розробити рекомендаци для модернiзацi! системи державного регулювання господарських вщносин у дiяльностi морських портiв.
Висновки
Отже, проведений теоретичний аналiз господарських вщносин у морських портах визначив, що вщповщт суб'екти господарювання поеднують у собi особливостi дiяльностi: транспортного тдприемства, транспортно-логiстичного центру е частиною транспортно-вантажно! системи нацюнально! економiки, е частиною укрупнених ланцюпв постачань тощо. При цьому, операцшна дiяльнiсть морського торговельного порту визначаеться власною господарською (транспортно-вантажною) i фiнансовою пiдсистемами, що функцюнують на принципах складно! вщкрито! системи yправлiння. Держава мае контролювати та не допускати надмiрного втручання сyб'ектiв портово! влади та оргашв пyблiчно! влади у господарську дiяльнiсть сyб'ектiв портового господарства, забезпечити належш умови для здiйснення господарсько! дiяльностi у морському порту, створювати привабливий iнвестицiйний клiмат, реалiзовyвати засоби прямо! та непрямо! державно! тдтримки суб'екпв господарювання. Поряд з цим, процес удосконалення державного регулювання господарських вщносин у морських портах мае забезпечити реалiзацiю норм, спрямованих на гарантування та захист прав сyб'ектiв господарсько! дiяльностi в морських портах.
Список використаноТ лiтератури
1. Review of Maritime Transport. Report by the UNCTAD - New York and Geneve: UNCTAD/RMT/2014, United Nations publication, 2014. 136 p.
2. Шкулш С. Г., Рощша Н. В. Свiтовi тенденци розвитку морських порпв. Экономика: реалии времени, 2015. №. 4 (20). URL: https://economics.opu.ua/files/archive/2015/No4/148-154.pdf.
3. Фшппова В. Д., Шепетовський О. С. Базовi моделi державного управлшня розвитком морських портiв. Теорiя та практика державного управлiння i мiсцевого самоврядування, 2019. №2. URL: http://el-zbirn-du.at.ua/2019_2/23.pdf.
4. Класифжатор видiв економiчно! дiяльностi : Офiцiйна iнтернет сторiнка юридично! компани £вро-вектор. URL: http://evrovektor.com/kved/2010/
5. Про морськ! порти Укра!ни : Закон Укра!ни вiд 17.05.2012 р. № 4709-VI Вiдомостi Верховно! Ради (ВВР). 2013. № 7. ст. 65. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1602- 14.
6. Драпайло Ю. 3. Господарсьш правовщносини у морських портах : монографiя. Одеса : Юридична лiтератyра, 2014. 192 с.
7. Господарський Кодекс Укра!ни ввд 16 сч. 2003 р. №436-IV !з змiнами та доповненнями [Електронний ресурс] / Верховна Рада Укра!ни. - Режим доступу : http: // www.rada.gov.ua.
8. Адмшютращя морських порпв Укра!ни : Офщшний iнтернет-ресурс ДП «Адмшютращя морських порпв Укра!ни». URL: http://uspa.gov.ua.
9. Мандра В. В. Модернiзацiя процеав yправлiння морським торговельним портом: методолопя, моделi та методи / за ред. Жерлщина Д. М. Полтава : ПУЕТ, 2018. 267 с.
References
1. Review of Maritime Transport. Report by the UNCTAD - New York and Geneve: UNCTAD/RMT/2014, United Nations publication, 2014. 136 p.
2. Nikulin S. H., Roshchina N. V. Svitovi tendentsiyi rozvytku mors'kykh portiv. Ékonomyka: realyy vremeny, 2015. №. 4 (20). URL: https://economics.opu.ua/files/archive/2015/No4/148-154.pdf.
3. Filippova V. D., Shepetovs'kyy O. S. Bazovi modeli derzhavnoho upravlinnya rozvytkom mors'kykh portiv. Teoriya ta praktyka derzhavnoho upravlinnya i mistsevoho samovryaduvannya, 2019. №2. URL: http://el-zbirn-du.at.ua/2019_2/23.pdf.
4. Klasyfikator vydiv ekonomichnoyi diyal'nosti : Ofitsiyna internet storinka yurydychnoyi kompaniyi Yevro-vektor. URL: http://evrovektor.com/kved/2010/
5. Pro mors'ki porty Ukrayiny : Zakon Ukrayiny vid 17.05.2012 r. № 4709-VI Vidomosti Verkhovnoyi Rady (VVR). 2013. № 7. st. 65. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1602- 14.
6. Drapaylo YU. 3. Hospodars'ki pravovidnosyny u mors'kykh portakh : monohrafiya. Odesa : Yurydychna literatura, 2014. 192 p.
7. Hospodars'kyy Kodeks Ukrayiny vid 16 sich. 2003 r. №436-IV iz zminamy ta dopovnennyamy [Elektronnyy resurs] / Verkhovna Rada Ukrayiny. - Rezhym dostupu : http: // www.rada.gov.ua.
8. Administratsiya mors'kykh portiv Ukrayiny : Ofitsiynyy internet-resurs DP «Administratsiya mors'kykh portiv Ukrayiny». URL: http://uspa.gov.ua.
9. Mandra V. V. Modernizatsiya protsesiv upravlinnya mors'kym torhovel'nym portom: metodolohiya, modeli ta metody / za red. Zherlitsyna D. M. Poltava : PUET, 2018. 267 p.
