CC BY
18
methodology of estimating the economic and technological potential of the region on the basis of the benchmarking approach]. Aktualni problemy ekonomiky, no. 7 (2012): 146-156.
"Metodology. 2016 Index of Economic Freedom". https:// www.heritage.org/index/book/methodology
"Sountry Rankings 2017 Index of Economic Freedom". http://www.heritage.org/index/country/Ukraine
Suchasni vymirnyky rivnia rozvytku strukturnykh ta insty-tutsionalnykh kharakterystyk natsionalnoi ta hlobalnoi ekonomik [Modern measures of the level of development of structural and institutional characteristics of national and global economies]. Ternopil: Vektor, 2015.
"Vsemirnyy ekonomicheskiy forum: reyting globalnoy konkurentosposobnosti 2014-2015" [World Economic Forum:
Global Competitiveness Rating 2014-2015]. http://gtmarket.ru/ news/2014/09/03/6873
Yerina, A. M. "Mizhnarodni reitynhy: statystychni aspekty obchyslennia ta zastosuvannia. Chastyna II. Indeksy innovatsi-inoho ta liudskoho rozvytku" [International ratings: statistical aspects of calculation and application. Part II. Indices of innovation and human development]. Statystyka Ukrainy, no. 4 (2016): 66-75.
Zakharchenko, S. V. "Ukraina ta yii rehiony v reitynhakh konkurentospromozhnosti Vsesvitnyoho ekonomichnoho foru-mu" [Ukraine and its regions in the ratings of the competitiveness of the World Economic Forum]. Visnyk Kyivskoho instytutu biznesu ta tekhnolohii, no. 1 (2015): 38-45.
УДК 330+355.746.1(477):355.01:339.5
ДЕРЖАВНА ПОЛ1ТИКА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ В УМОВАХ Г1БРИДНИХ ЗАГРОЗ
©2018
ВОЛОШИН В. I.
УДК 330+355.746.1(4771:355.01:339.5
Волошин В. I. Державна пол^ика забезпечення eK0H0Mi4H0i безпеки держави в умовах пбридних загроз
Метою cmammi е об(рунтування теоретико-методолог1чних засад п:двищення ефективност'! державноi полтики забезпечення економЫноi безпеки держави в умовах зовнiшньоi гiбриднdi агресИ. Доведено, що умови фiнансово-економiчно¡ та iнформацiйноí глобалiзацi¡ створюють передумови для деформацП усталених пiдходiв до реал'заци прикладних засад державноi полтики забезпечення економiчно¡ безпеки держави. 1дентиф'шовано природу, специфiку та характер дестаб'ш'вуючого впливу гiбридних загроз на процеси забезпечення економмно! безпеки держави. Розроблено тдходи до реал'ваци безпеково!'полтики на макрор'вш в контекстi наростаючих трансформацй i процеав глобал'заци фнансово-економiчного та iнформацiйного характеру. Обфунтовано концептуальний мехашзм реал'ваци державноi полтики забезпечення економiчно¡ безпеки держави в умовах фiнансово-економiчноíта iнформацiйно¡глобал'заци.
Ключов'! слова: економiчна безпека держави, гiбриднiзагрози, державна полтика, фiнансово-економiчна та iнформацiйна глобалiзацiя. Рис.: 1. Табл.: 1. Ббл.: 9.
Волошин Володимир 1ванович - кандидат економ'мних наук, старший науковий ствробтник, директор Регюнального ф'ш'шлу Нацонального 'шституту стратегiчних дослджень ум. Львовi (вул. Брат'в Тершашв^в, 2, Льв'в, 79005, Украна) E-mail: voloshyn.niss@gmail.com
УДК 330+355.746.1(477):355.01:339.5 Волошин В. И. Государственная политика обеспечения экономической безопасности государства в условиях гибридных угроз
Целью статьи является обоснование теоретико-методологических основ повышения эффективности государственной политики обеспечения экономической безопасности государства в условиях внешней гибридной агрессии. Доказано, что условия финансово-экономической и информационной глобализации создают предпосылки для деформации устоявшихся подходов к реализации прикладных основ государственной политики обеспечения экономической безопасности государства. Идентифицирована природа, специфика и характер дестабилизирующего влияния гибридных угроз на процессы обеспечения экономической безопасности государства. Разработаны подходы к реализации безопасности на макроуровне в контексте нарастающих трансформаций и процессов глобализации финансово-экономического и информационного характера. Обоснован концептуальный механизм реализации государственной политики обеспечения экономической безопасности государства в условиях финансово-экономической и информационной глобализации.
Ключевые слова: экономическая безопасность государства, гибридные угрозы, государственная политика, финансово-экономическая и информационная глобализация. Рис.: 1. Табл.: 1. Библ.: 9.
Волошин Владимир Иванович - кандидат экономических наук, старший научный сотрудник, директор Регионального филиала Национального института стратегических исследований в г. Львове (ул. Братьев Тершаковцев, 2, Львов, 79005, Украина) E-mail: voloshyn.niss@gmail.com
UDC 330+355.746.1(477):355.01:339.5 Voloshyn V. I. The State Policy of Ensuring Economic Security of the State in the Conditions of Hybrid Threats
The article is aimed at substantiating the theoretical and methodological bases for increasing the efficiency of the State policy of ensuring economic security in the conditions of external hybrid aggression. It is proved that conditions of financial-economic and informational globalization create preconditions for deformation of the established approaches to realization of applied bases of the State policy of maintenance of economic security of the State. The nature, specificity and nature of destabilizing influence of hybrid threats on the processes of ensuring economic security of the State are identified. Approaches to the implementation of security at the macro level in the context of the growing transformations and processes of globalization of financial, economic and informational nature are developed. The conceptual mechanism for realization of the State policy of ensuring economic security of the State in conditions of financial, economic and information globalization is substantiated.
Keywords: economic security of the State, hybrid threats, the State policy, financial-economic and informational globalization. Fig.: 1. Tbl.: 1. Bibl.: 9.
Voloshyn Volodymyr I. - PhD (Economics), Senior Research Fellow, Director of the Regional Brench of National Institute for Strategic Studies in Lviv (2 Brativ Tershakivtsiv Str., Lviv, 79005, Ukraine) E-mail: voloshyn.niss@gmail.com
Посилення глобалiзацiйних процесiв, невпин-ний розвиток науково-техшчного прогресу, тотальна iнформатизацiя суспкьних вкно-син, пiдвищення мобiльностi просторово-часового пер емщення капiталу та активiз ацiя р озвитку iнтегр а-цшно-комушкацшних взаeмозв'язкiв мiж суб'ектами iнституцiйно-економiчного обмшу створюють якiсно новi передумови забезпечення ефективносп функщо-нування соцiально-економiчних систем. Це, з одного боку, формуе цкий ряд можливостей i переваг для нарощення економiчного потенцiалу держави; тдви-щення ефективностi функцiонування галузево-гос-подарських комплексiв нацiональноi економiки; про-ведення iнновацiйноi модершзаци техшко-техноло-пчного забезпечення суб'eктiв господарювання; роз-ширення традицiйних ринкiв збуту товарiв, продукци та послуг; пiдвищення соцiальноi справедливой розподiлу отриманих матерiальних благ у суспiльствi на засадах мiнiмiзацii диспаритету рiвня доходiв мiж найбагатшими i найбiднiшими верствами населення, а з шшого - створюе передумови для загострення дестабшзуючого впливу викликiв, ризишв i загроз забезпеченню економiчноi безпеки держави у зв'язку з посиленням конкурентно!' боротьби мiж державами за розподл дгочих сфер впливу на регюнальному та глобальному рiвнях; за перспективы можливостi доступу до джерел отримання резервного капiталу та освоення природних ресурсiв, що вичерпуються; за шструменти й засоби захисту нацюнальних iнтересiв в умовах загострення глобалiзацiйного протистояння демократично! та тоталтрно! iдеологiй органiзацГi державного та суспiльно-полiтичного ладу.
Умови наростаючих фiнансово-економiчноi та шформацшно! глобалiзацГi об'ективно деформують характер впливу усталених детермшант гарантуван-ня ефективносп функцiонування системи економiч-но! безпеки держави, що вимагае пошуку якiсно но-вих пiдходiв до формування прикладних засад реаль заци державно! полiтики забезпечення економiчно! безпеки. У зв'язку з цим актуалiзуеться доцкьшсть вирiшення проблеми обгрунтування сутшсно-змш-товних характеристик державно! полiтики забезпечення економiчноi безпеки держави в умовах фшан-сово-економiчно! та шформацшно! трансформацш, що створюють передумови для виникнення й поси-лення впливу гiбридних загроз на процеси шдтримки сталого розвитку держави та суспкьства в щлому.
Теоретико-методологiчнi та прикладнi аспекти державно! полiтики забезпечення економiчно! безпеки досл1джеш в наукових працях таких учених, як В. Бойко [1], Т. Васильщв [2], А. Гуменюк [4], О. Дац-ко [5], В. Засадко [6], О. Ляшенко [7], М. Флейчук [9] та ш. Пбридш ризики i загрози в економiчнiй сферi е об'ектом дослкження у працях О. Власюка [3] та В. Горбулша [8]. Проте, попри активiзацiю зусиль держави в напрямi переосмислення концепцГ! протиди гiбридних загроз економiчно! безпеки Укра!ни та вдо-
сконалення системи шститущонального забезпечення економiчно! безпеки держави в умовах посилення впливу пбридних загроз, зовшшня агреая проти Укра!ни продовжуе критично попршувати динамiку соцiально-економiчного розвитку, що посилюе ма-кроекономiчнi дисбаланси та попршуе коротко-та середньостроковi перспективи економiчного зро-стання. Це вимагае обгрунтування бкьш дiевих управлiнських рiшень, спрямованих передуам на шд-вищення ефективност державно! полiтики протидГ! економiчним пбридним загрозам.
Метою статтi е обгрунтування теоретико-мето-дологiчних засад пiдвищення ефективност державно! полiтики забезпечення економiчно! безпеки держави в умовах зовншньо! гiбридно! агреси.
Cтратегiчно важливою компонентою та струк-турно-функцiональною характеристикою системи економiчно! безпеки держави е и здат-нiсть гарантувати захист сво!х економiчних iнтересiв через реалiзацiю механiзмiв формування ресурсних резервiв забезпечення полiтико-правово! стабкь-ностi та достатнього рiвня обороноздатностi кра!ни в умовах глобальних трансформацiй. Очевидно, що розвиток фiнансово-економiчного сектора та шфор-матизацiя суспiльно-економiчних вiдносин, зумов-леш появою iнновацiйних технологiй здiйснення фшансових трансакцiй, обмiну даними та оперативного поширення шформаци, з одного боку, створюють яшсно новi можливостi щодо впливу на процеси формування суспкьно! свiдомостi, але, з шшого -посилюють ризики трансформаци традицшних загроз у сегмент !х гiбридного характеру, що ускладнюе не лише можливкть кентифкаци цих загроз, але й проектування ефективних механiзмiв у напрямi реа-гування, протидГ! та боротьби з ними. Таким чином, в умовах загострення мiждержавно! конкуренци на свтових ринках, посилення боротьби за доступ до ресурсш i сировини, а також постшного перерозпо-д1лу iнтересiв i сфер впливу на свiтовiй ареш пара-метри торговельно-економiчних вiдносин i процесiв стають потужними iнструментами ведення економiч-них воен та вкстоювання нацiональних iнтересiв у глобальному вимiрi. Доволi часто таке протистояння носить пбридний характер, що формалiзуеться в за-лученнi вiйськових потужностей, загостренш полiти-ко-правових протистоянь, використаннi шструмен-тiв економiчно! розвiдки, здiйснення провокацш i ди-версiй по вкношенню до конкурентiв i прiоритетних сфер впливу на свиовш аренi.
Зрозумко, що посилення впливу гiбридних загроз загалом знижуе ефектившсть традицiйних пiдходiв до реалiзацГi прикладних засад державно! полiтики забезпечення економiчно! безпеки держави у зв'язку з фактичною неготовшстю суб'екйв Г! шституцшно! структури до адекватного реагуван-ня на виклики й небезпеки пбридного характеру,
що об'ективно формуе доцiльнiсть обгрунтування специфiчних концептуальних характеристик iмпле-ментаци цих засад в умовах наростаючо! фшансово-економiчноi та iнформацiйноi глобалiзацГi. Пбридш загрози змiщують акценти ведення мiждержавноi конкурентно':' боротьби на свiтовiй ареш в площину застосування силових, полiтичних, торговельно-еко-номiчних, iнформацiйних, екологiчних тощо засобiв тиску i впливу на цкьового суб'екта для отримання тотального контролю над ним з метою подальшо'' ма-ншуляци та використання в цкях задоволення влас-них економiчних й соцiальних iнтересiв.
Виникнення гiбридних загроз е наслiдком транс-формацiйних процесiв фiнансово-економiчно-го та шформацшного характеру в глобальному вимiрi. З одного боку, боротьба за ресурси у свиювому масштабi обгрунтовуе доцiльнiсть нарощення вшсько-во-економiчних потужностей держави, а з iншого -публiчнi утвердження демократичних засад i цшно-стей, а також наявшсть сучасних диференцiйованих безпекових систем, засобiв стримування i противаг ускладнюють можлившть вiдкритого застосування iнструментiв вiйськового й силового тиску. Очевидно, що таи передумови зумовили пошук нетрадицшних формайв ведення конкурентно! боротьби за ресурси та сфери впливу на глобальнш ареш, що й обумовило появу формату пбридних загроз. Масштабного по-штовху до активiзацií прояву й трансформаци пбрид-них загроз до сучасного !'х формату надав розвиток засобiв масовоí комункаци та мережi Internet, що дозволило не лише отримувати яшсно новi канали над-швидко!' передачi даних та шформаци, але й формам-зувати шструменти впливу та манiпуляцii свкомштю людей у контекстi формування загального прюритет-ного формату сусп1льно1 думки.
Природа, специфка та характер дестабшзую-чого впливу гiбридних загроз на процеси забезпечен-ня економiчноi безпеки держави полягають у такому: 1) складшсть кентифкаци первинного джерела пбридних загроз, що перешкоджае формалiзацii адекватних превентивних механiзмiв своечасного реагування на щ загрози; 2) деформований формат пбридних загроз, що ускладнюе оцшювання реаль-них масштабiв i наслоив !'х дестабiлiзуючого впливу; 3) формалiзацiя гiбридних загроз вiдбуваеться з ви-користанням iнструментiв вiйськово-силового, сощ-ально-економiчного та шформацшно-комункацшно-го впливу, що потребуе побудови диверсифкованого пакета засобiв адекватного реагування та боротьби з цими загрозами; 4) переважна наявшсть суттевого диспаритету ресурсно-функцюнальних потужностей мiж суб'ектами та об'ектами дестабшзуючого впливу пбридних загроз, що формуе дисбаланс силового розподку в умовах ведення п6ридно!' вшни; 5) поряд з економiчними ресурсами об'ектом цкеспрямова-ного дестабiлiзуючого впливу гiбридних загроз е сус-
пiльна свiдомiсть, маншуляцш якою дозволяе забез-печити iмплементацiю прiоритетних управлiнських рiшень i сформувати лояльне ставлення в суспiльствi до штереав i цiлей агресора; 6) реалГзацш пбрид-них загроз вимагае побудови розгалужено! мережi суб'ектiв економГчно! розвiдки з використанням засо-бiв пiдкупу, шантажу та лобiювання прюритетних iн-тересiв на всiх рiвнях iерархiчного управлiння державою; 7) пбридш загрози супроводжуються масштаб-ними проявами шдмши об'ективних iнформацiйних даних, впливом на виборчi процеси в держав^ тиском у процесi здшснення кадрово! полiтики на найвищих рiвнях державного управлiння, iррацiональним роз-подком ресурсних потужностей, що нiвелюе базовi засади ведення добросовiсноi конкуренцЦ, а отже, знижуе ефектившсть процесiв еволюцшного розви-тку та самовдосконалення господарських комплекав нацiональноi' економiки; 8) важливим атрибутом п-бридних загроз е наявшсть !х масштабно! ресурсно-управлшсько! пiдтримки, що формалiзована в шсти-туцiйно-правовому базисi держави-агресора.
Поява та активiзацiя проявiв гiбридних загроз обумовлена наростаючими трансформацями та процесами глобалiзащi фiнансово-еконо-мiчного та iнформацiйного характеру, що об'ективно диференцгое пiдходи до реалiзацГi безпеково! полiти-ки на макрорiвнi (табл. 1).
Ц1лком обгрунтованою е позицiя колективу на-уковщв Нацiонального iнституту стратегiчних дослi-джень тд керiвництвом В. Горбулiна, що дослкження проблеми спiввiдношення глобалiзацГi та пбридно! агресй ускладнюеться надмiрною полiтизацiю цього сегмента взаемодГ!. Адже встановлення факту агреси в невiйськових сферах суспкьного життя, насамперед в економiчнiй, стикаеться з рядом проблем, пов'язаних з !х iдентифiкацiею. Практично завжди кнуе мож-ливiсть замаскувати шструменти впливу пбридно! агреси в економiчнiй сферi iдеею захисту нацiональ-них економiчних iнтересiв, економiчною доцiльнiстю та потребою ведення конкурентно! боротьби. Своею чергою, пбридне протистояння в економiчнiй сферi доволi часто вiдповiдае цкям приховування та де-формалiзацi! мiждержавного конфлiкту. Розвиток сучасних процесiв глобалiзацi! мають двi характернi особливостi: 1) жодна держава не може впоратися са-мостшно з наростаючими глобальними викликами, осккьки проблеми стали занадто складними i на м1ж-народнш аренi конкуруе надмiрна кiлькiсть гравщв; 2) бiльшiсть держав зiткнулися з викликами, що мають спкьне походження, й усвкомили потребу в кри-тичнiй необхiдностi трансформацГ! спкьних iнтересiв у скоординованi безпековi дГГ [8, с. 98-99].
ЦГлком закономiрно, що фiнансово-економiчна та iнформацiйна глобалiзацiя створюе передумови для деформац1! усталених шдходГв до реалiзацi! при-кладних засад державно! полГтики Гз забезпечення
Таблиця 1
Сутшсш характеристики фшансово-економiчноí та шформацшно!' глобалiзацN
ГЛОБАЛ1ЗАЦ1Я:
Фiнансово-економiчна lнформацiйна
Загальна характеристика Супроводжуеться високими темпами перемщення капiталу в просторово-часовому вимiрi; посилен-ням впливу фiнансових транснацюнальних кор-порацiй; лiбералiзацiею торговельно-економiчних вщносин; офшоризацiею катталу, отриманого злочин-ним шляхом; поширенням електронних грошей та криптовалют Характеризуеться зростанням темтв поширення iнформацiйних даних у простс^ на засадах вико-ристання сучасних засобiв комунiкацiй та зв'язку; зростанням частки свiтового населення, що охо-плена доступом до мережi Internet; нарощенням технологiчних можливостей збору, систематизации обробки та збероння шформацп'
1 * ао 8.! (0 о кв ие я1 с ез Сб Потреба в орiентацГi на адапта^ю шституцмно-правового базису вiдповiдно до мiжнародних вимог i стандартiв; доцтьшсть розвитку горизонтально-вертикальних кооперацiйних взаемозв'язш у без-пековiй сферi; формування сптьного ринку обiгу капiталу та оргашза^я боротьби з вiдмиванням кошлв, отриманих злочинних шляхом Потребуе реалiзацГ'' заходiв щодо обмеження ризи-кiв несанкцiонованого витоку шформацп', що мк-тить державну таемницю; орiентована на боротьбу з проявами масштабно! дезшформацп' населення; передбачае розвиток i пiдтримку засобiв масово! шформацп', що функцiонують на дотриманн засад неупередженостi, об'ективностi та нацюнально! спрямованостi
економiчноi безпеки держави, що формалiзуeться в такому:
1) дощльшсть активного залучення дипломатичного корпусу до виршення мiждержавних кон-флiктiв в економiчнiй сферi та врегулювання проти-стоянь, що мають пбридний характер;
2) спрямування фiнансово-економiчних ресур-сiв iз сегмента шдтримки соцiально-економiчних проектiв у площину фшансування силового блоку держави (розвиток вшськово-промислового комплексу, нарощення ресурсних потужностей армГ!, шд-тримка правоохоронноi системи, фшансування роз-вiдувальних i контррозвГдувальних структур);
3) потреба у вивченш та iмплементацii пере-дових стандарпв практики ведення протистоянь гг-бридного характеру з урахуванням геополiтичного становища, природно-ресурсних та управлшських потужностей держави;
4) штегращя зусиль i ресурсних потужностей держав на мiжнароднiй аренi, що об'еднаш спiльними iнтересами, iдеями та баченням стратепчного розви-тку суспiльно-економiчних вГдносин в умовах сучас-них трансформацш;
5) орieнтацiя ресурсно-управлiнських потужностей держави на формування доказово! бази ведення пбридно! агреси з метою забезпечення мож-ливостi примусово! компенсацГ! втрат, зумовлених загрозами пбридного характеру;
6) доцiльнiсть виявлення, мошторингу, контролю та формування механiзмiв оперативно! локалГза-цГ1 та протидГ! протестнiй активностi в центральних i периферiйних регiонах держави;
7) посилення реалiзацii заходiв протекцiонiст-ського характеру в системоутворюючих секторах нацiональноi економки держави з урахуванням спе-цифки 11 природно-ресурсного потенцiалу, сформо-
ваних традицш господарювання та усталеноl спецга-лiзацii на мiжнародному ринку подку працi;
8) мобiлiзацiя ресурсiв у сферу захисту об'ектГв критичное' шфраструктури держави вГд руйнГвного впливу пбридних загроз, силових диверсiй та про-вокацiй;
9) посилення концентраци державного капиталу в стратегiчно важливих сферах нацюнально! еко-номГки та реалiзацiя механiзмiв обмеження доступу шоземного капiталу до здiйснення масштабно! швес-тицшно! дГяльностГ в цих сферах (енергетика, баншв-сько-фiнансовий сектор, землекористування тощо);
10) реалiзацiя механiзмiв регулювання шформа-цГйного простору в контекст мiнiмiзацii ризикГв про-никнення гдеологи гГ6ридного характеру в процесi формування сусшльно! свГдомостГ населення.
Аержавна полГтика забезпечення економiчноí безпеки держави е багатокомпонентною, з ог-ляду на характер загроз г складовi ще! безпе-цГлком об'ективно формалГзуе комплексний набГр !! механГзмГв, ГнструментГв Г засобГв реалГзацГ! в умовах фшансово-економГчно! та шформацшно! гло-балГзацГ!. Безпекова полГтика в умовах наростаючих пбридних загроз характеризуеться високими адап-тивними властивостями !! структурних компонентГв, що здатнГ еволюцГонувати та оперативно реагувати на об'ективш потреби й запити параметрГв шституцшно-економГчного середовища функцюнування держави.
ОрганГзацГйно-управлГнський ГнструментарГй державно! полГтики забезпечення економiчноi безпеки в умовах фшансово-економГчно! та шформацшно! глобалГзацГ! постшно балансуе в процесГ викорис-тання природно-ресурсного потенцГалу держави мГж двома стратегГчно важливими критершми оптимальности перший полягае в оргашзаци ефективно! про-
тидГГ пбриднш агресГГ з метою захисту критично важ-ливих сфер дГяльностГ, що гарантують незалежнГсть та самостшшсть держави у здГйсненнГ як зовшшньо'!, так Г внутршньо! полГтики; другий орГентований на гарантування достатнього рГвня якостГ та добробуту життя населення, попри наявшсть ведення боротьби у сферГ гГбридних протистоянь. Таким чином, державна полГтика забезпечення економГчно! безпеки передбачае доцГльнГсть оптимГзацГ! використання ресурсш держави не лише в аспектГ проектування та впровадження технологш пГдвищення ефективнос-тГ господарювання в розрГзГ секторГв нацюнально! економГки, але й гарантування спрямованосп управлГнських впливГв у площину формування сощально-економГчно! пГдтримки процесГв сталого розвитку суспГльства та держави в цГлому.
Структурними компонентами державно! полГтики забезпечення економГчно! безпеки е стшшсть ГГ органГзацГйно-управлГнсько! структури, незалежнГсть Г самодостатшсть у здГйсненнГ щлеспрямованих управлГнських впливГв, баланс системних важелГв Г противаг цГльових штереав суб'ектГв ГнституцГйно-економГчного обмГну, розви-нена дГева антикорупцГйна Гнфраструктура, спра-ведливе судочинство та невГдворотшсть покарання, науково-техшчна обгрунтованГсть прийняття управлГнських рГшень, соцГально-економГчна спрямова-нГсть програмних положень та Гдей, орГентацГя на ор-ганГзацГю засад рацГонального природокористування в контекстГ становлення процесГв сталого розвитку держави. Очевидно, що умови фшансово-економГч-но! та ГнформацГйно! глобалГзацГ! передбачають доцГльнГсть теоретико-методолопчного обгрунтування мехашзму реалГзацГГ державно! полГтики забезпечення економГчно! безпеки (рис. 1).
На теоретико-методолопчному рГвш ефектив-нГсть функцюнування механГзму реалГзацГ! приклад-них засад державно! полГтики забезпечення економГчно! безпеки держави в умовах глобалГзацГ! залежить вГд щло! сукупносп чиннишв, серед яких, зокрема: + розподк сфер впливу полГтичних сил, що
сформований на конкретний перюд часу; + здатнГсть до консолГдацГГ владних елГт держа-ви в питаннях гарантування виконання базо-вих функцГй безпеково! полГтики; + природно-ресурсна та функцюнальна спро-можнГсть структурних складових системи економГчно! безпеки держави; + рГвень суспГльно! свГдомостГ та громадсько! активностГ населення до вирГшення нагаль-них проблем; + незалежнГсть силового блоку та судово! системи держави у прийняттГ рГшень; + спГввГдношення капГталу в державному та приватному секторах нацюнально! економГки;
+ характер розподГлу об'ективних Г суб'ектив-них впливГв на процеси прийняття рГшень у безпековш сферГ; + ГнновацГйна та техшко-технолопчна оснаще-нГсть господарських комплексГв нацюнально! економГки держави.
ВИСНОВКИ
Державну полГтику забезпечення економГчно! безпеки держави слд позицюнувати через призму формалГзовано! сукупностГ ГнструментГв, засобГв Г заходГв ГнституцГйно-економГчного, оргашзацшно-управлГнського та ресурсно-функцюнального впливу, реалГзацГя яких спрямована на: пГдвищення га-лузево-секторально! ефективностГ функцГонування нацГонально! економГки; гарантування незалежносп у прийняттГ стратегГчних управлГнських рГшень у вну-трГшньому та зовшшньому векторних спрямуваннях; своечасне виявлення, локалГзацго та нейтралГзацГю загроз стабГльному функцюнуванню держави в про-сторово-часовому вимГрГ; зростання якостГ життя та добробуту населення в контекстГ орГентацГГ на становлення процесГв сталого розвитку держави.
Стратепчна важливкть державно! полГтики забезпечення економГчно! безпеки держави об'ективно обумовлюе доцГльшсть поглиблення дослГджень у сферГ теоретико-методологГчно! та прикладно! пГдтримки фундаментальних засад Г! реалГзацГГ в умовах посилення дестабшзуючого впливу загроз пбридно-го характеру. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Бойко В. В. Прюритети та iнструменти розвитку стьських територiй в системi забезпечення еконо!^чно! безпеки Укра'ни : монографiя. Львiв : Видавництво ННВК «АТБ», 2017. 426 с.
2. Васильцiв Т. Г. Економiчна безпека пщприемни-цтва Укра'ни: стратегiя та мехашзми змiцнення : монографiя. Львiв : Арал, 2008. 384 с.
3. Власюк О. С. Еконо1^чш чинники розбудови европейского безпекового простору в умовах вмськово! агреси проти Укра'ни. Стратегiчнiпрюритети. 2015. № 2. С. 5-14.
4. Гуменюк А. М. Безпека структурночнституцюналь-но'' трансформацГ'' економiки регiону: теоретичнi основи та прикладн аспекти : монографiя. Ки'в : Н1СД, 2014. 468 с.
5. Дацко О. I. Гумаштарш iмперативи змiцнення еко-номiчноl безпеки Укра'ни. Львiв : Ло-прес, 2015. 672 с.
6. Засадко В. В. Економiчна безпека урбашзованих територiй Укра'ни : монографiя. Ки'в : Видавництво ННВК «АТБ», 2016. 360 с.
7. Ляшенко О. М. Концептуалiзацiя управлiння еко-номiчною безпекою пiдприемства: монографiя. Ки!в : Н1СД, 2015. 348 с.
8. Свтова гiбридна вiйна: укра'нський фронт : моно-графiя / за заг. ред. В. П. Горбулша. Ки'в : Н1СД, 2017. 496 с.
9. Флейчук М. I. Легалiзацiя економ^и та протидiя корупцп у системi економiчноl безпеки: теоретичн основи та стратегiчнi прiоритети в умовах глобалiзацil : монографiя. Львiв : Ахiлл, 2008. 660 с.
TPAHCOOPMAUIfl nPOUECIB rnOBA.I3AUIÏ y OOPMAT riBPMflHMX 3AfPO3 PO3BMTKY flEPWABM
x x /
/ H e
H p
B iM e o
DC a H o H * r o B o K T DC H H
CC o K i e e
a T a o
iK o B o c o H fl o fl p a H
/ c * 'x
T H H a y T
e iH o
n
<
OOPMA.I3AUIA MEXAHI3My PEA.I3AUIÏ BE3nEKOBOÏ nO.ITMKM flEPWABM
>
fl M a
iB 6i o' / T o / H p o
o c a H ii p n ii c e p
3 a a r
K o a T M a
M i' p M
T p J o a
/ o a ■ B
B ■ iK Hi iH /
3 iH 3i
o P y M e fl n B
OOPMyBAHHfl OPrAHI3AUIMHO-ynPAB.IHCbKOrO 3ABE3nEHEHHfl PEA.I3AUIÏ nO.ITMKM EKOHOMIMHOÏ BE3nEKM flEPWABM
IHCTPYMEHTM OPrAHBAWtiHOÏ niflTPMMKM
O
LU
OQ
O
O Q_
<
CO <
LQ
O
<
S
u
IHCTPyMEHTM ynPABfllHCbKOÏ niflTPMMKM
P036yfl0Ba pauioHa^bHo'i iH^pacTpyKTyp/ ci/moBoro 6^0Ky flepwaB/
np/iHATTfl piweHb ^oflo 4^eHCTBa B Ko^eKT/BH/x c/CTeMax 6e3neK/
PO3B/TOK Mi^HapoflH/x KoMyHiKauii/i fl/n^oMaT/4Horo Kopnycy
PauioHa^i3auia po3noflmy pecypciB y 6e3neKoBii/i c^epi
36a^aHcyBaHHa Bn^/By ■opMa^bH/x i He^opMa^bH/x iHcT/TyTiB
MoHiTop/Hr Ta onepaT/BHa npoT/flia Bn^/By ri6p/flH/M 3arpo3aM
3MIUHEHHA EKOHOMIHHOÏ BE3nEKM flEPWABM
Piuc. 1. Концептуапbнмм MexaHÍ3M peanï3a^ï gepwaBHoi nonÍTMKM 3a6e3neMeHHa eKOHOMNHoï 6e3neKn gepwaBn b yMOBax ^ÍHaHC0B0-eK0H0MÍMH0Í Ta iH^opMa^ñHoí' rno6anÍ3a^í
REFERENCES
Boiko, V. V. Priorytety ta instrumenty rozvytku silskykh tery-torii v systemi zabezpechennia ekonomichnoi bezpeky Ukrainy [Priorities and tools of rural development in the system of economic security of Ukraine]. Lviv: Vyd-vo NNVK «ATB», 2017.
Datsko, O. I. Humanitarni imperatyvy zmitsnennia ekonomichnoi bezpeky Ukrainy [Humanitarian imperatives to strengthen Ukraine's economic security]. Lviv: Liha-pres, 2015.
Fleichuk, M. I. Lehalizatsiia ekonomiky ta protydiia ko-ruptsii u systemi ekonomichnoi bezpeky: teoretychni osnovy ta stratehichni priorytety v umovakh hlobalizatsii [Legalization of the economy and counteracting corruption in the system of economic security: the theoretical foundations and strategic priorities in the conditions of globalization]. Lviv: Akhill, 2008.
Humeniuk, A. M. Bezpeka strukturno-instytutsionalnoi transformatsii ekonomiky rehionu: teoretychni osnovy ta pryklad-ni aspekty [The security of the structural and institutional transformation of the region's economy: the theoretical foundations and applied aspects]. Kyiv: NISD, 2014.
Liashenko, O. M. Kontseptualizatsiia upravlinnia ekonomi-chnoiu bezpekoiupidpryiemstva [Conceptualization of management of economic safety of the enterprise]. Kyiv: NISD, 2015.
Svitova hibrydna viina: ukrainskyi front [World hybrid war: Ukrainian front]. Kyiv: NISD, 2017.
Vasyltsiv, T. H. Ekonomichna bezpeka pidpryiemnytstva Ukrainy: stratehiia ta mekhanizmyzmitsnennia [Economic Security of Ukraine's Entrepreneurship: Strategy and Strengthening Mechanisms]. Lviv: Aral, 2008.
Vlasiuk, O. S. "Ekonomichni chynnyky rozbudovy yevro-peiskoho bezpekovoho prostoru v umovakh viiskovoi ahresii proty Ukrainy" [Economic factors for building a European security space in conditions of military aggression against Ukraine]. Stratehichni priorytety, no. 2 (2015): 5-14.
Zasadko, V. V. Ekonomichna bezpeka urbanizovanykh tery-torii Ukrainy [Economic security of the urbanized territories of Ukraine]. Kyiv: Vyd-vo NNVK «ATB», 2016.
