Научная статья на тему 'ДАЛА РЕЛЬЕФИГА МОСЛАНУВЧАН ТИШЛИ БОРОНАНИНГ ИШЛОВ БЕРИШ ЧУҚУРЛИГИ БЎЙИЧА БАРҚАРОР ЮРИШИ ВА ТОРТИШГА ҚАРШИЛИГИНИ АНИҚЛАШ'

ДАЛА РЕЛЬЕФИГА МОСЛАНУВЧАН ТИШЛИ БОРОНАНИНГ ИШЛОВ БЕРИШ ЧУҚУРЛИГИ БЎЙИЧА БАРҚАРОР ЮРИШИ ВА ТОРТИШГА ҚАРШИЛИГИНИ АНИҚЛАШ Текст научной статьи по специальности «Техника и технологии»

CC BY
3
0
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
дала рельефига мосланувчан тишли борона / ишлов бериш чуқурлигининг барқарорлиги / боронага таъсир этувчи кучлар / боронани тупроққа ботирувчи куч / кучлар кўпбурчаги / борона таянч текислиги / борона тортиш чизиғини горизонтга оғиш бурчаги / боронанинг осиш қурилмаси ва нуқталари / тортишга қаршилик. / tooth harrow that follows the field relief / uniformity of the working depth / forces acting on the harrow / force that burrows the harrow into the soil / polygon of forces / harrow support plane / angle of inclination of the harrow pulling force to the horizon / hitch and harrow hitch points / traction resistance.

Аннотация научной статьи по технике и технологии, автор научной работы — Мухамедов Ж., Абдувахобов Д.А., Исматуллаев Қ.Қ.

Мақолада ишлаб чиқилган тишли боронанинг ишлов бериш чуқурлиги бўйича барқарор (бир текис) юришини ва тортишга қаршилигини аниқлаш учун ўтказилган тадқиқотларнинг натижалари келтирилган.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по технике и технологии , автор научной работы — Мухамедов Ж., Абдувахобов Д.А., Исматуллаев Қ.Қ.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Determination of the uniform range on the depth of tillage and traction resistance of the tooth harrow copying the field relief

The article provides definitions to ensure the required uniformity of the depth of soil cultivation and traction resistance by the developed tooth harrow.

Текст научной работы на тему «ДАЛА РЕЛЬЕФИГА МОСЛАНУВЧАН ТИШЛИ БОРОНАНИНГ ИШЛОВ БЕРИШ ЧУҚУРЛИГИ БЎЙИЧА БАРҚАРОР ЮРИШИ ВА ТОРТИШГА ҚАРШИЛИГИНИ АНИҚЛАШ»

Олинган маълумотларни аниклаштириш учун экспериментал тадкикотлар утказиш зарур булади. Бу тадкикотлар эловчи органларни технологик курсаткичларини эластик бармокли барабан параметрлари узгариш конуниятларини аниклашга имконият беради.

Хулоса

Назарий тадкикотлар асосида ковлагич эластик бармокли барабаннинг элеватор билан туганакларни узаро таъсири жараёни конунияти урнатилди. Натижада, массани эланиши яхши булиши учун эластик бармокнинг эгилиш бурчаги 0,52 рад, материал модули Е=2,8 МПа, бармокларни урнатиш кадами - 0,04 м; бармок диаметри d=25 мм, узунлиги L6=120 мм, барабаннинг айланиши 80-120 айл/мин, бармок эгрилик радиуси 0,09 м, ишчи тиркиш 0,05 м булганда таъминланиши назарий жихдтдан асослаб берилди

АДАБИТЁЛАР

1. Байбобоев Н.Г., Бышов Н.В., Рембалович Г.К., Акбаров Ш.Б. Научно-технические основы совершенствования сепарирующих рабочих органов картофелеуборочных машин. // Тошкент. 2019.

2. Петров Г.Д. Сепарация картофеля от твердых примесей с применением радиоактивного излучения / Г.Д. Петров, Е.Б. Карев // Тракторы и сельхозмашины. 1972.-№1.Стр. 29-30.

3. Байбобоев Н.Г., Мухамедов Ж.М., Хамзаев А.А. Оптимизация распределения потока энергии к вращающимся звеньям машина для уборки топинамбура. "Вестник РГАТУ" №2 (26), 2015 г.

4. Рембалович Г.К. Повышение эффективности функционирования и надежности сепарирующей горки картофелеуборочных машин / Г.К. Рембалович. Дис. ...канд. техн. наук. - Саранск, 2005.- 167 с.

5. Борычев С.Н. Исследование размерных характеристик растительных остатков после механической уборки картофельной ботвы / С.Н.Борычев, С.Е.Крыгин, С.М.Переведенцев [и др.] // сб. научных трудов РГСХА. Современные энерго и ресурсосберегающие, экологически устойчивые технологии и системы с/х производства.-1999.-№(2).-Стр.38-40.

УУТ. 631.313.2

ДАЛА РЕЛЬЕФИГА МОСЛАНУВЧАН ТИШЛИ БОРОНАНИНГ ИШЛОВ БЕРИШ ЧУЦУРЛИГИ БУЙИЧА БАРЦАРОР ЮРИШИ ВА ТОРТИШГА ЦАРШИЛИГИНИ

АНИЦЛАШ

Мухамедов Ж., Абдувахобов Д.А., Исматуллаев КК.

АННОТАЦИЯ: Маколада ишлаб чикилган тишли боронанинг ишлов бериш чукурлиги буйича баркарор (бир текис) юришини ва тортишга каршилигини аниклаш учун утказилган тадкикотларнинг натижалари келтирилган.

АННОТАЦИЯ: В статье приведены определения по обеспечению требуемой равномерности глубины обработки почвы и тяговые сопротивления разработанной зубовой бороной.

ABSTRACT: The article provides definitions to ensure the required uniformity of the depth of soil cultivation and traction resistance by the developed tooth harrow.

Калит сузлар: дала рельефига мосланувчан тишли борона, ишлов бериш чукурлигининг баркарорлиги, боронага таъсир этувчи кучлар, боронани тупрокка ботирувчи куч, кучлар купбурчаги, борона таянч текислиги, борона тортиш чизигини

горизонтга огиш бурчаги, боронанинг осиш курилмаси ва нукталари, тортишга каршилик.

Ключевые слова: зубовая борона, копирующий рельеф поля, равномерность глубина обработки, действующие на борону силы, сила заглублящая борону в почву, многоугольник сил, опорная плоскость бороны, угол наклона силы тяги бороны к горизонту, навесное устройство и точки навески бороны, тяговые сопротивления.

Keywords: tooth harrow that follows the field relief, uniformity of the working depth, forces acting on the harrow, force that burrows the harrow into the soil, polygon of forces, harrow support plane, angle of inclination of the harrow pulling force to the horizon, hitch and harrow hitch points, traction resistance.

Х,озирги кунда республикамиз кишлок хужалигида эрта бах,ор ва экишдан олдин тупрокнинг юза катламига ишлов беришда тишли бороналардан кенг фойдаланилади. Аммо шуни таъкидлаш лозимки, мавжуд тишли бороналарнинг тишлари рамага каттик (кузгалмас) мах,камланганлиги туфайли улар дала (шудгор) юзасидаги нотекисликларга етарли даражада мослаша олмайди. Натижада дала юзаси тулик юмшатилмайди ва бегона утлар тулик йукотилмайди. Бунга йул куймаслик учун хужаликларда бороналар изма-из икки катор урнатилиб ишлатилади. Лекин бу бороналаш агрегатининг улчамлари ва энергияхджмдорлиги кескин ошиши хдмда манёврчанлиги ва иш унумини пасайиб кетишига олиб келади. Ушбу таъкидланган камчиликларни бартараф этиш максадида тишлари дала юзасидаги нотекисликларга мослаша оладиган ва тебраниб ишлайдиган осма дала рельефига мосланувчан тишли борона(кейинги уринларда борона) ишлаб чикилди [1].

Ишлаб чикилган борона асос ва унга урнатилган тишлардан ташкил топган ишчи звенолардан йигилади. Улар, яъни ишчи звенолар бир-бири билан хдлкалар, рама билан эса хдлкалар ва торткилар оркали богланган. Шу сабабли иш жараёнида х,ар бир ишчи звено дала юзасидаги нотекисликларга мослашиш ва уччала фазовий текислик буйича тебранма хдракат килиш имкониятига эга. Бу уз навбатида тупрокка ишлов бериш сифати яхшиланиши ва энергия сарфи камайишига олиб келади.

Ушбу маколада ишлаб чикилган боронанинг ишлов бериш чукурлиги буйича баркарор (бир текис) юришини ва тортишга каршилигини аниклаш максадида утказилган тадкикотларнинг натижалари келтирилган.

Боронани ишлов бериш чукурлиги буйича баркарор юриши асосан уни тупрокка ботирувчи кучнинг узгарувчанлигига боглик булиб, у томонидан тупрокка ишлов бериш (бороналаш) чукурлиги бир текис булиши учун таъкидланган куч иш жараёнида мумкин кадар кам узгариши, энг макбули эса у узгармаслиги лозим.

1-расмда боронага буйлама - тик текисликда таъсир этувчи кучлар схемаси ва купбурчаги келтирилган. Улардан фойдаланиб боронани тупрокка ботирувчи куч Q6 ни аниклаймиз

Q6 = N = тб g - PXZ sin^ (1)

ёки PXZ = R0/cos@ эканлигини х,иосбга олганда (бу кучлар купбурчагидан келиб чикади)

Q, = N = тбg - R0tga, (2)

бунда N - тупрок томонидан боронага таъсир этувчи тик реакция кучи;

тб - боронанинг массаси (рама билан);

g - эркин тушиш тезланиши;

Рх! - буйлама - тик текисликда трактор томонидан боронага куйилган тортиш кучи (бу куч боронанинг оний айланиш маркази ж га куйилган);

а - боронанинг буйлама - тик текисликдаги тортиш чизигини, яъни у оний айланиш (1-расмдаги п нукта) ва каршилик (1-расмдаги О нукта) марказларини бирлаштирувчи пО чизикни горизонтга огиш бурчаги; К0 - боронанинг тортишга каршилик кучи.

1-расм. Буйлама - тик текисликда боронага таъсир этувчи кучлар схемаси (а) ва

купбурчаги (б)

Тупрок физик - механик хоссаларининг узгарувчанлиги ва дала юзасининг нотекислиги сабабли иш жараёнида боронанинг тортишга каршилиги К0 тухтовсиз узгариб туради. (2) ифодадан куриниб турибдики, бу узгариш боронани тупрокка ботирувчи куч Qб ни ва унинг тупрокка ботиш чукурлигини узгаришига олиб келади. Натижада ишлов бериш чукурлигининг бир текисда булиши таъминланмайди.

2-расм. Борона тортиш чиз^ининг горизонтга OFиш бурчагини аниклашга

доир схема

(2) ифода буйича яна шуни таъкидлаш мумкинки, Я0 кучнинг ва тупрок физик -механик хоссалари узгарувчанлиги хдмда дала юзаси нотекислигининг Qб га таъсири борона тортиш чизиги пО нинг горизонтга огиш бурчаги а га боглик булиб, бу бурчак канчалик кичик булса, К0 кучни Qб га таъсири шунчалик кам, боронанинг ишлов бериш

чукурлиги буйича баркарор юриши эса шунчалик юкори булади. Энг яхши натижага а=0 булганда эришилинади. Чунки бунда (2) ифоданинг иккинчи ташкил этувчиси нолга айланиши натижасида иш жараёнида Qб кучни узгармаслиги таъминланади.

Демак, ишлаб чикилган боронанинг ишлов бериш чукурлиги буйича баркарор юришини таъминлаш учун у тортиш чизиги пО нинг горизонтга огиш бурчаги мумкин кадар кичик ёки нолга тенг булиши лозим.

2-расмда келтирилган схемадан фойдаланиб, а бурчакни борона, унинг осиш курилмаси ва трактор осиш механизмининг параметрлари ва улчамлари оркали ифодалаймиз.

а = arctg{{я2 (нз - H1 + К)\ф2б - (нз - H1 + h)2 - ХА ]+ (H 1 - 0,5к) х

Х [(н 2 - )Л//ГГ(Н7-Н;-+^Г - Хл (Н з - Н1 + Л) {н2л/ 1б - (нз -Н1 + к)2 [ - (нз -н 1 + к)2 - Х, ]+

+

ь\н2 - У 1б - (нз -н 1 + к)2 - ХА(нз -н 1 + h)]}} (3)

бунда Н} - борона таянч текислиги(тишлари учи)дан у осиш курилмасининг пастки осиш нукталари С(С}) гача булган тик масофа;

Н2 - борона осиш курилмасининг пастки С(С}) ва юкориги В осиш нукталари орасидаги тик масофа;

Н3 - трактор таянч текислигидан у осиш механизми пастки буйлама торткиларининг кузгалмас шарнирлари В(Б}) гача булган тик масофа;

ХА,7А - мос равишда трактор осиш механизмининг кузгалмас нукталари А ва орасидаги горизонтал ва тик масофалар;

к - ишлов бериш чукурлиги;

1б - трактор осиш механизми пастки буйлама торткиларининг узунлиги;

L - борона пастки осиш нукталаридан унинг каршилик маркази О гача булган масофа.

(з) ифодадаги н2, н3, ХА, 7Х, 1б ва Ь масофалар стандартлашганлиги [2] хдмда трактор ва борона конструкцияларидан маълум булганлиги, ишлов бериш чукурлиги эса агротехника талабларига мос келиши лозимлиги сабабли боронани ишлов бериш чукурлиги буйича баркарор юришини таъминловчи юкорида таъкидланган шарт, яъни борона тортиш чизигини горизонтга огиш бурчаги мумкин кадар кичик ёки нолга тенг булиш шарти асосан Н} масофани узгартириш х,исобига таъминланади.

Утказган тажрибаларимиз 1,4-2,0 классдаги тракторлар билан ишлатилганда борона томонидан тупрокка ишлов бериш чукурлиги талаб даражасида (5±1 см) булиши учун Н} масофа, яъни боронанинг таянч текислигидан у осиш курилмасининг пастки осиш нукталаригача булган тик масофа камида 60 см булиши лозимлигини курсатди.

Ишлаб чикилган боронанинг тортишга каршилигини умумий куринишда 1-расмда келтирилган схемадан фойдаланиб аниклаймиз. Унга биноан

В

Я = + птЯт = +-Я; (4)

а

Ыб = тб§ - р «б = тб§ - яу*§аб, (5)

бунда Яу - боронанинг тортишга умумий каршилиги;

/ - тупрокнинг пулатга ишкаланиш коэффициенти; Ыб - тупрок томонидан боронага таъсир этувчи нормал реакция кучи; пТ - боронага урнатилган тишлар сони; Ят - борона битта тишининг тортишга каршилиги; В - боронанинг камраш кенглиги; а - борона тишлари изларининг кенглиги; тб - боронанинг массаси; § - эркин тушиш тезланиши; Рхг - трактор осиш механизмининг пастки ва юкориги буйлама торткилари томонидан буйлама-тик текисликда боронага таъсир этувчи кучларнинг тенг таъсир этувчиси;

аб - борона тортиш чизигининг горизонтал текисликка нисбатан жойлашиш бурчаги.

(4) ва (5) ифодаларни биргаликда ечиб, боронанинг тортишга умумий каршилигининг ифодасини оламиз

Я = М§а + ВЯт . (6)

у а(1 + Ма6)

Пона назариясига асосан, [3] иш жараёнида борона тишининг ишчи сиртларига тупрок томонидан нормал Ыт ва ишкаланиш ¥т = Ыт р (бунда ф - тупрокнинг пулатга

ишкаланиш бурчаги) кучлари таъсир этади (3-расм).

Бу кучларнинг харакат йуналишига проекцияларининг йигиндиси тишнинг тортишга каршилигини беради, яъни

Я т = 2 N т

зш (Р + р) , (7)

СОЭ р

бунда в - тишнинг уткирланиш бурчаги.

(7) ифодадаги нормал куч Ыт тупрокнинг физик-механик хоссалари хамда тишнинг параметрлари оркали аникланди ва куйидаги натижага эга булинди

Ыт =

£2 д0(4к-3к0) соэ р 8зт в соэ (в + р)

+ к 2уУ2ът

(8)

бунда £ - тишнинг калинлиги;

д0 - тупрокнинг хажмий эзилиш коэффициенти; к - ишлов бериш чукурлиги;

ко - тиш пастки уткирланган кисмининг баландлиги;

у - тупрокнинг зичлиги;

¥п - агрегатнинг хдракат тезлиги;

уё - тупрокнинг ёнбош синиш бурчаги.

булади

3-расм. Борона тишига таъсир этувчи кучлар схемаси

(7) ва (8) ифодаларни ^исобга олсак, (6) ифода цуйидаги якуний куринишга эга

R =

У

fm6 ga +1В

S2 q0 (4h-3h0)cos) 8sin ß cos( ß + ))

+ h yVn sin ßctgye

sin (ß + ))

cos)

[a(1 + ftga6)].

(9)

Бу ифодадан куриниб турибдики, боронанинг тортишга царшилиги унинг массаси, цамраш кенглиги, тишлари излари орасидаги масофа, тишларнинг параметрлари(уткирланиш бурчаги, цалинлиги, пастки уткирланган цисмининг узунлиги), ишлов бериш чуцурлиги, агрегатнинг ^аракат тезлиги, тупроцнинг физик-механик хоссалари (^ажмий эзилиш коэффициенти, зичлиги ^амда ишцаланиш бурчаги ва коэффициенти) ^амда борона тортиш чизигининг горизонтга нисбатан жойлашиш бурчагига боглиц.

f=0,53 m6=340 кг, g=9,8 м/с2, a=0,05 м, 5=3,6 м, S=0,02 м, h=0,06 м, ho=0,025 м, 7=1200 кг/м3, ß=30°, щё=60°, q0=5106 Н/м3 ва а=12° цийматларни цабул цилиб, (9) ифода буйича утказилган ^исоблар 2,0-3,0 м/с ^аракат тезликларида оралигида ишлаб чицилган боронанинг тортишга умумий царшилиги 6,3-6,5 кН оралигида, солиштирма, яъни ^ар бир метр цамраш кенглигига тугри келадиган царшилиги эса 1,75-1,80 кН оралигида булишини курсатди [4].

АДАБИЁТЛАР

1. Патент РУз № FAP 01174. Борона / Мухамедов Ж., Тухтацузиев А., Умурзацов А., Абдувахобов Д. // Расмий ахборотнома. - 2017. - №4.

2. ГОСТ 10677-2001. Устройство навесное заднее сельскохозяйственных тракторов классов 0,6-8. - Минск: ИПК Издательство стандартов, 2002. - 11 с.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

3. Кленин Н.И., Сакун В.А. Сельскохозяйственные и мелиоративные машины. - М.: Колос, 1994. - 671 с.

4. Мухамедов Ж., Абдувахобов Д.А., Комилов Н.М. Тупроцца ишлов бериш машиналарининг ишлаш чуцурлиги ва унинг барцарорлигини иш курсаткичларига

таъсири // Механика муаммолари. - Тошкент, 2013.-№3-4.-Б. 104-108. Механика ва технология илмий журнали кабул килинди 14.10.2020

УДК 631.311.634:64

АНОР ТУПЛАРИНИ КУМАДИГАН МАШИНАНИНГ КОНСТРУКТИВ СХЕМАСИ ВА ПАРАМЕТРЛАРИНИ НАЗАРИЙ АНЩЛАШ БУЙИЧА ОЛИБ БОРИЛГАН

ТАДЦЩОТЛАРНИНГ НАТИЖАЛАРИ

Имомкулов КБ., Абдуназаров Э.Э., Мамадалиева Г.К., Ортиков Н.Б.

АННОТАЦИЯ: Ушбу маколада анор тупларини кумадиган машинанинг конструктив схемаси ва параметрларини назарий аниклаш буйича олиб борилган тадкикотларнинг натижалари келтирилган. Бунда уюмлагич хамда ёткизгичларнинг ён ва юкориги деворларини харакат йуналишига нисбатан урнатилиш бурчаклари, кумувчи кисмлар корпуслари лемехларининг харакат йуналишига нисбатан урнатилиш ва увалаш бурчаклари, корпусларнинг камраш кенглиги ва ишлов бериш чукурлиги, улар орасидаги кундаланг масофа назарий асосланган.

АННОТАЦИЯ: В данной статье представлены результаты проведенных исследований по теоретическому определению конструктивной схемы и параметров машины для укрывки кустов граната. При этом теорически обоснованы углы установки к направлению движения боковых и верхних стенок уплотнителей и укладчиков, углы установки к направлению движения и крошения лемехов корпусов укрывающих частей, ширина захвата и глубина обработки корпусов, поперечное расстояние между ними.

ABSTRACT: This article presents the results of research on the theoretical definition of the design scheme and parameters of the machine for hiding pomegranate bushes. While Theoretically justified the angles of installation to the direction of movement of the side and upper walls of seals and stackers, the angles of installation to the direction of movement and crumbling of the ploughshares of the housing covering parts, the width and depth of processing of the housing, the transverse distance between them.

Калит сузлар: анор тупларини кумадиган машина, корпус, камраш кенглиги, ишлов бериш чукурлиги, корпуслар орасидаги кундаланг масофа, лемехларнинг харакат йуналишига нисбатан урнатилиш ва увалаш бурчаклари, уюмлагичлар ва ёткизгичларнинг ён ва юкори деворларини харакат йуналишига нисбатан урнатилиш бурчаклари.

Ключевые слова: машина для укрывки кустов граната, корпус, ширина захвата, глубина обработки, поперечное расстояние между корпусами, углы установки к направлению движения и крошения лемехов, углы установки и направления движения боковых и верхних стенок уплотнителей и укладчиков.

Keywords: machine for hiding pomegranate bushes, plough body, working width, working depth, the transverse distance between the plough bodies, installation angles to the direction of movement and crumbling of the ploughshares, installation angles and direction of movement of the side and upper walls of seals and stackers

Кейинги йилларда республикамизда анор етиштиришнинг купайтириш ва бу сохани ривожлантиришга катта ахамият берилмокда. Жумладан, Вазирлар Махкамасининг 2017 йилнинг 20 январидаги 25-сонли, 2018 йилнинг 4 октябрида кабул килинган 791-сонли карорларида республикамизда "Анор етиштирувчилар" уюшмасини ташкил этиш, 2021 йилгача кушимча 24000 га майдонда анорзорлар барпо этиш, махсулот

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.