CC BY
19педагогически науки
Бондар Тетяна Валеривна ВИТОКИ СТАНОВЛЕННЯ ...
UDC 37
ВИТОКИ СТАНОВЛЕННЯ I РОЗВИТКУ ТОВАРИСТВА «ЗНАННЯ» В УКРА1Н1
© 2019
Бондар Тетяна Валеривна, астрант кафедри загально! педагопки i педагогiки вищо! школи Харювський нацюнальний педагогiчний утверситет iM. Г. С. Сковороди (61168, Укра'та, м. Харюв, вулиця Алчевських, 29, e-mail: [email protected])
Анотащя. У статт розглядаються основш питання витошв i становлення розвитку товариства «Знання» в Украшг Цi питання розкрито з огляду на iсторичнi суспiльно-полiтичнi та державорчi процеси в украшських землях у перюд першо! пол. XVIII - сер. ХХ ст. та через генезу громадських товариств рiзного типу (громадсько-просвггаицьких, культурно-просвiтницьких, освiтньо-просвiтницьких, науково-просвгтницьких, полiтично-просвiтницьких тощо) у цей перюд. Саме громадськ1 товариства просвiтницького, наукового, освгтнього та культурного спрямування вщ-значилися особливим впливом на сустльне життя, пропагандуючи населенню Гдею нацюнально-культурного i ос-вiтнього розвитку як справи всезагального значення. Увага акцентована на поетапнiй появi i розвитку зазначених товариств, !х задачах та функцГях. Аналiзуються основнi причини, передумови та обставини становлення i розвитку громадських товариств, що передували утворенню товариства «Знання» в Украшг На сучасному етапi дослГджува-не товариство представляе одну з найбiльших науково-просвгтницьких ланок, що об'еднуе укра'нську штелГгенцш, науковцiв та е неформальною освгтньою платформою Укра!ни. Протягом свое! дГяльносп товариство змiнювало Гдеологш просвгтницько! дГяльностГ, з тоталiтарного, радянського на демократичний ракурс. Тримае цей ракурс до сьогодення.
Kro40Bi слова: товариство, витоки, просвгтництво, генеза, мета, функци, дГяльнГсть, Наддншрянсьш землi, за-хiдноукраíнськi землi, УРСР.
CURRENCIES OF DEVELOPMENT AND DEVELOPMENT OF THE KNOWLEDGE
COMPANY IN UKRAINE
© 2019
Bondar Tatyana Valerievna, postgraduate at the Department of General Pedagogics and Pedagogy of the Higher School named after G. S. Skovoroda Kharkiv Natoinal Pedagogical University them G. S. Skovoroda (61168, Ukraine, Kharkiv, st. Alchevskih, 29, e-mail: [email protected])
Abstract. The article deals with main issues of the origins and development of the «Knowledge» society of Ukraine. There issues are disclosed in viev of the historical socio-political and state-building processese in the Ukrainian lands during the first half of the XVIII - mid-century XX and because of the genesis of various civic associations (publice-edu-cational, cultural-educational etc.) during this period. It was the public associations of educational, scientifical, educational and cultural orientation that had a special influence on public life. Propagating the idea of national-culture and educational development as a matter of universal importance ato the population. Attention is focused on the phased appearance and development of these societies, their tasks and functions. The main reasons, preconditions and circumstances of formation and development of public associations, which preceded the formation of the «Knowledge» society of Ukraine, are analyzed. At the present stage, the investigated society represents one of the largest scientific and educational sections that unites Ukrainian intellectuals, scientists and is an informal educational activities, from a totalitarian, Sovet to a democratic perspective. Holds this angle to the present.
Keywords: company, origins, education, genesis, purpose, functions, activities, Dnieper lands, Western Ukraine lands, Ukrainsan SSR.
Постановка проблеми в загальному виглядi та ii зв'я-зок i3 важливими науковими чи практичними завдання-ми. Становлення i розвиток громадських товариств в Укра'ш - це окремий методолопчний шструментарш в державотворенш, науш та культург ДослГдження !х ге-нези дозволяе ширше розкрити погляд i дае змогу ство-рити пвдгрунтя для пошуку нових парадигм наукових дослщжень, використанню позитивного та врахуванню негативного досвщу.
Саме громадсьш товариства е шструментом для за-доволення i захисту сво!х сощальних, економiчних, творчих, нацюнально-культурних та гн. спшьних штере-ав [1, с. 524-525].
Зазначимо, що найбшьш поширеш серед громадських товариств е ri, що мають просвггаицьш характер i функци. Пгд просвгтницькими товариствами мають на увазi громадсьш оргашзацп, якГ проводять культурно-о-свгтню роботу серед населення та мають певш Гдеолопч-m ознаки [2]. Генезу товариства «Знання» в Укрш'ш слад проводити через дГяльшсть саме громадських товариств, як складово! у державотворенш.
Анализ останнiх до^джень i публiкацiй, в яких роз-глядалися аспекти цei проблеми i на яких Трунтуеться авторська думка; видшення невирiшенихратше частин загально'1' проблеми. Вивчення й аналГз юторико-педаго-пчно! та сучасно! лгтератури засвiдчуе, що дослщжува-лись лише окремi аспекти дГяльностГ товариства «Знання», так як: дГяльнГсть у рГвневих зв'язках (Н Жидкова) [3], ретроспективний аналГз (I. Козинець) [4], вГддш при
Кшвському унiверситетi (Л. Круглова) [5], освгга дорос-лих (Л. Тимчук) [6]. Витоки становлення i розвитку товариства «Знання» Украши ще не стали предметом окре-мого наукового дослiдження.
Формування щлей cmammi (постановка завдання). Розкрити генезу товариства «Знання» в Украш шляхом д!яльносп громадсько-просвггаицьких товариств в украшських землях, що перебували в пiдпорядкуваннi Росiйськоï та Австршсько1 iмперiй у перiод сер. XVIII -поч. XX ст., а попм радянсько1 влади до сер. XX ст.
Виклад основного матерiалу до^дження з повним обтрунтуванням отриманих наукових результатiв. До-цшьно буде дотримуватися класифжаци громадських товариств за напрямом гх дiяльностi, як це видшила у дослiдженнях В. Кравчук [7]. За цим критерieм видше-но такi напрями: права людини; професiйна дiяльнiсть; полiпшення соцiально-економiчного становища краши; сiм'я та дiти; захист здоров'я, населення та навколиш-нього середовища; освiта; культура [7]. Дотримуючись зазначено1 класифiкацiï генезу дослiджуваного товариства розглянемо через призму громадсько-просвггаицьких товариств освгтнього та культурного спрямування [7].
Витоки заснування громадсько-просвггаицьких товариств в Украш сягають в епоху украшського просвггаи-цтва сер. XVIII ст.
Шдкреслюемо, що власнi iдеï украшського просви'-ництва започаткували дГячГ науково-просвiтницьких братств (кш. XVI - поч. XVII ст.) та Киево-Могилян-
Bondar Tatyana Valerievna pedagogical
CURRENCIES OF DEVELOPMENT ... sciences
сько! академи (1659-1817 рр.) [8]. Вони були першими провiдниками украшшв на шляху сусшльно-нацюналь-ного розвитку.
Починаючи з сер. XVIII ст. до поч. Х1Х ст. ввдбу-вався поли'ико-адмшстративний розподiл украшських земель. Переломним став рубiж XVIII - XIX ст. У цей час украшсьш землi були роздiленi мiж двома iмперiями
- Австрiйською та Росiйською. Таким чином, захвдноу-крашсьш землi були пвдпорядковаш Австрiйськiй iмпе-рп, а Наддшпрянсьш - Росiйськiй iмперü.
Отже, у результат репресивна полiтика урядiв iм-перiй до украшського народу привела до виникнення громадсько-просвiтницьких рухiв та зростанню опозиць йного настрою населення до iмперськоí влади. Насам-перед цей рух склали дiячi украшського просвiтництва, шляхом заснування громадських товариств просвг1-ницького напрямку.
Перше товариство на територи украшських земель Росшсько! iмперil з'явилось у сер. XVIII ст. Це культур-но-просвггаицький гурток «Палщинська академiя», що дiяв з 1760-х у с. Пошвка (нинi Сумщина). Його створили випускники Киево-Могилянсько! академи. Гурток шклувався про початкову освiту в кра1. Тут виникла iдея створення першого унiверситету у Надднiпрянськiй Украíнi, а саме, Харк1вського, яку здiйснив у 1805 р. член гуртка В. Каразш [9]. При Харк1вському ушверси-тетi ввдкривались першi науковi товариства у Наддш-прянщинi. У 1811 р. В. Каразшим вiдкрите техшчне товариство - «Фшотехшчне товариство» [10]. У 1812 р.
- тут же вперше ввдкрито «Товариство наук». Головни-ми завданнями i функщями зазначених товариств були поширення наукових досягнень шляхом видавництва за-гальнокорисних ввдкритлв [11].
Першим просвiтницьким товариством на захвдноукрашських землях було «Studium rutenume» (1787 р.). Займалось поширенням украшсько1 мови [12].
1816 р. у м. Перемишлi - цен^ просвiтницького руху зах1дноукра1нських земель тд керiвництвом епископа М. Левицького та його поплiчникiв (I. Могильско-го, I. Снiгуровського та ш.) засновано «Товариство гре-ко-католицьких священишв», а у 1818 р. було ввдкрито дяк1вську школу. Започатковано впровадження украш-сько! мови у систему початково1 освiти [13].
Протягом 1820-30-х рр. на територiях украшських земель продовжуеться зрiст просвiтницьких товариств. У 1833 р. у Львовi М. Шашкевичем, I. Вагилевичем та Я. Головацьким було створено демократично-просвп'-ницьке й лггературне угрупування «Руська (украшська) трiйця». Метою дiяльностi було пробудження нацю-нальноí свiдомостi й запровадження укра^сь^ мови та культури у вах сферах громадського життя [14].
З 30-х i в 40-х рр. XIX ст. при ушверситетах розвитку набувають науково-просвiтницькi товариства: Одеське товариство юторп та старовини, Кшвське та Одеське медичнi товариства та ш У сер. 40-х рр. засновуються таемнi Кирило-Мефодпвсьш братства. Метою братств була боротьба проти самодержавства та кршосного права, утворення федерацп слов'янських республiк [1].
У захвдноукрашських землях суттевий вплив на на-цiональне вiдродження у 40-х рр. мали «Головна руська рада» (1848 р.) та «Галицько-руська матиця» (1848 р.)» [15, 16]. Дiяльнiсть вище зазначених товариств на захвдноукрашських землях вплинула на повалення Австрш-сько! конституци (1849 р.). Так, було скасовано панщину, селяни отримали повну особисту свободу. Земля, якою вони користувались переходила у !х власнiсть [8].
На перехрестi полггачних свобод, як1 прийшли з Ав-стршсько! iмперií з 1849 р. на захвдноукрашських землях з'являеться науково-просвггаицьке товариство «Просвь та» [17].
У шнщ 50-х рр. - поч. 60-х рр. XIX ст. на територи Наддншрянщини, штелиеншя об'еднувалася у нацю-нально-культурнi нелегальнi гуртки - «Громади» [17]. Де представниками були В. Антонович, М. Рильський, 16
М. Драгоманов, П. Кулш, Т. Шевченко та îh. Видаеться перший украшський журнал «Основа» (1861-1862 рр.) [17]. З виходом Валуевського циркуляра (1863 р.) да-яльнiсть «Громад» загальмувала до 70-х рр. У 1890-х р. «Громадам» вдалося створити Загальноукрашську без-партшну демократичну органiзацiю. Паралельно з тим створюеться таемне полггичне товариство - «Братство Тараавщв» (1891 р.). Водночас з «Тараавцями» дшть соцiал-дeмократичний гурток Лес Украшки, I. Стешен-ка та Украшська Нацюнальна Партiя, що передували утворенню у Харковi першо1 полiтичноï партiï - Револю-цшна украшська партiя (РУП) (1900 р.) [1, с. 524-525]. У 1890-х рр. На цих тeриторiях ввдбулося становлення товариства «Просвгта» [17]. Метою вищезазначених товариств було нацюнальне визволення украïнцiв ввд Росш-ськоï iмпeрiï, автономiя украïнських земель, поширення украïнськоï мови, навчання грамоти, читання лeкцiй, доповiдeй [1, с. 524-525].
Результатом дiяльностi вище згаданих товариств стало пiдвищeння грамотностi населення, що призвело до пiднeсeння нацюнально1' свiдомостi та бажання ввд-стоювати сво1' культурнi, освiтнi, eкономiчнi, полггачш права. Це мало суттевий вплив на поди Украшсько1' ре-волюцп 1917 р. та проголошення Украшсько1' Народно1' Рeспублiки (УНР) (1917 р.). УНР пвд час цiеï революцп мала мету нацiонального визволення украшських земель з-пiд контролю iмпeрiй. Дeржавотворчi органи УНР у цей час тдтримали чиннi товариства, як1 вщгравали ключову роль у процeсi державотворення. Але змога пвдтримки тривала недовго. 1919-1920 рр. ввдбуваеться формування радянсько1' влади в украïнських землях, яке розпочинаеться у Наддншрянськш Украïнi. В 1919 р. бшьшовиками у м. Харковi було проголошено Украш-ську соцiалiстичну радянську рeспублiку (УСРР). Це позначилося на дiяльностi УНР та проукрашських товариств на цш тeриторiï. Бiльшовицька влада вважала, що товариства мають бути нeвiддiльною складовою радян-сько1' полiтичноï системи [18, с. 438].
Протягом 20-30 рр. Хх ст. на територ1ях Наддш-прянщини починаеться боротьба проти проукрашських товариств та штелиенци, фабрикуються справи, ввдбу-ваються дeпортацiï, ув'язнення, розстрши, антицерков-на полiтика, закриття украшських шкш, лiквiдацiя украшських кафедр в ушверситетах, заборона та ввезення украшського друкованого матeрiалу. На захвдноукрашських землях вплив бшьшовишв позначився з 1939 р., коли 1'х було приеднано до УРСР. З цього моменту вся тeриторiя Украши стала подконтрольною бiльшовицькiй владi.
Радою Народних Комiсарiв СРСР 1943 р. була створена пвдвладна вдеолопчна органiзацiя Всесоюзне Лек-цiйнe Бюро при Мiнiстeрствi вищо1' освiти СРСР [19], д1яльшсть якого охоплювала територш УРСР [20]. В 1947-х рр. на засвданш Оргкомiтeту зазначеного Бюро (протокол № 1) [19] було затверджено список мют по створенню ввддшень-наступнишв цього товариства. Цього ж року ним стало «Товариство для поширення по-лггачних i наукових знань Украшсько1' РСР» (ниш товариство «Знання» Украши) [1].
Висновки до^дження i перспективи подальших роз-eidoK цього напряму. Розкрито генезу товариства «Знання» в Украш шляхом дiяльностi громадсько-просвшиць-ких товариств в украшських землях у перюд сер. XVIII - сер. ХХ ст. Серед перших та найпомгтшших таких товариств, що з'явилися у сер. XVIII - XIX ст. були «Палщинська акадeмiя», «Фшотехшчне товариство», «Товариство наук», «Studium rutenum», «Товариство греко-ка-толицьких священик1в», «Руська (украшська) тршця», «Галицько-руська матиця», «Просвiта», «Громади», «Братство Тараавщв», РУП та iH. Оргашзаторами та д1ячами зазначених товариств у цей перюд була украшська штелпенщя, яка мала за мету визволення украшських земель i народу ввд iмпeрського загарбництва, розвиток культури, науки шляхом функцюнування това-Balkan Scientific Review. 2019. Т.3. № 1(3)
педагогически науки
Бондар Тетяна Валеривна ВИТОКИ СТАНОВЛЕННЯ ...
риств. Власне, зростання кшъкосп та розповсюдження товариств, активна проукрашська позишя та просвгг-ницька д1яльшсть 1 привела до остаточного контролю 1 заборони 1х на початку ХХ ст. На противагу створю-валися пвдвладш щеолопчш товариства, як неофщшш контролююч1 органи. В Укра1ш у сер. ХХ ст. найбшьш впливове 1 масове було саме, товариство «Знання». Перспективами подальших дослвджень можуть бути досвщ та напрями д1яльност1, а також етапи формування орга-шзацшно-просвггницько1 роботи товариства «Знання» в Укра1ш
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Енциклопедiя сучасно! Украгни Т. 6. Кигв, 2006.
2. Енциклопедiя ютори Украгни Т. 7/В. Смолш та т. Кигв: Наук. думка, 2010.
3. Н. Жидкова. Д^яльнють товариства «Знання» на Меншинi у рiвневих зв'язках. аверський лтопис. 2014. № 4. С. 225—233.
4. I. Козинець Д^яльнють оргатзацш товариства «Знання» Украгни: ретроспективний аналiз. 1нтернет-конферен^я. 2013. иКЬ: http://oldconf.neasmo.org.ua/node/1289 (дата звернення 24.01.2019).
5. Л Круглова. Товариство «Знання» Кигвського утверситету та його внесок у розвиток iнтелектуального потенщалу Украгни. Етнiчна iсторiя народiв Свропи. 2012. Вип. 37. С. 95—98.
6. Л. Тимчук Становлення та розвиток андрагогжи як теорП i практики освти дорослих в Украгт (юн. XIX—ХХ ст.): автореф. дис. на здобуття д-ра.пед.наук:13.00.01. Тернотль, 2016. 38 с.
7. Теслщький А. Класифiкацiя громадських об'днань в Украгт. Науковий вюник Чернiвецькогоутверситету. Вип. 559. 2011. С. 44-47.
8. Iсторiя УРСР: у 2 т. Кигв: АН УРСР, 1967. Т. 1. С. 834.
9. В. Троян, П. Матвieнко. Потвська академiя як культурно-просвтницький осередок на Слобожанщинi. Збiрник наукових праць. Вип. 2. Суми, 2012.
10. О. Майструк. Василь Каразiн i Фiлотехнiчне товариство (20-тi рр XIX ст. Наук. вюник Донбасу. Кигв. 2013. № 4.
11. О. Гомотюк. Становлення i розвиток наукових засад украгнознавства (90-тi рр. Х1Х-перша третина XX ст.): дис. на здобуття д-ра ют. наук. Кигв, 2007.
12. Архieпископ Харювський i Полтавський. Лекщя 1. Просвтництво: веб-сайт. иКЬ: http://www.bishop.kharkov.ua/ kursi-lekcij/istoria-ukraienskoie-literaturi-per-pol-hih-st/lekcia-01-prosvititelstvo (дата звернення 22.01.2019)
13. Л. Потапюк. Iдеологiчнi та соцiально-педагогiчнi причини ви-никнення i розвитку культурно-просвтницьких громад на Захiднiй Украгт (др. пол. Х1Х-поч. ХХст.). Вiсник. Луцьк, 2015. С. 252-257.
14. Iсторiя Украгни в особах: Х1Х-ХХ ст. /1 Войцехiвська. та т. Кигв: Украгна, 1995. С. 79-85.
15. В. Верига. Нариси з iсторiг Украгни (юн. ХУШ-поч. XX ст.). Львiв. Вид. «Свiт», 1996.
16. Ф. Погребенник. «Просвiта» в контекстi сустльно-полШичног i культурног ситуацП в Галичиш та Австро-Угорщинi (др. пол. XIX-поч. XX ст.). Украгна: культура, спадщина, нацюнальна свiдомiсть, державнгсть. 2010. № 19 С. 28-33.
17. М. Коробка. Становлення i розвиток украгнських товариств «Просвта» як осередюв нащонально-культурного вiдродження (др. пол. Х1Х-поч. XX ст.). Еттчна iсторiя народiв Свропи. 2014. Вип. 42. С. 142-148.
18. В. Лент Доповiдь на II Всероайському з"гздi професшних стлок 20 ачня 1919р.: повне зiбрання творiв. Летн В. I. Т. 37.
19. Г. Григорян. Всесоюзное общество «Знание», как комуникатор для власти и научного сообщества СССР. Москва, 2012.
20. Украгнська радянська енциклопедiя: у 17 т. Кигв,1963. Т. 14.
