Научная статья на тему 'Cтворення патогенетичної експериментальної моделі аноректальних та урогенітальних мальформацій'

Cтворення патогенетичної експериментальної моделі аноректальних та урогенітальних мальформацій Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
43
12
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
аноректальні / урогенітальні вади / моделювання / адріаміцин / anorectal / urogenital defects / modeling / adriamycin

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — І. О. Македонський

Проведено экспериментальное моделирование пороков развития аноректальной и урогенитальной зон у эмбрионов крыс путем внутрибрюшинного введения адриамицина. Отмечено достоверное снижение массы, объема тела эмбриона, снижение объема амниотической жидкости и массы плаценты. Представлен спектр формирующихся пороков развития эмбрионов (аноректальные, урогенитальные, гастроинтестинальные, костно-мышечные). Предложенная экспериментальная модель позволяет с высокой репрезентативностью моделировать описанные пороки развития

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Development of pathogenetic experimental model of anorectal and urogenital malformations

Experimental modeling of anorectal and urogenital defects in the rats embryos was performed with the use of intraperitoneal adriamycin administration. A plausibe decrease of weight, volume of embryo’s body, decrease of amniotic liquor volume were detected. The spectrum of developing defects of embryos (anorectal, urogenital, gastrointestinal, sceletal) is presented. An offered experimental model allows to simulate the described defects of development with a high accuracy

Текст научной работы на тему «Cтворення патогенетичної експериментальної моделі аноректальних та урогенітальних мальформацій»

CoA reductase inhibitor therapy and stroke risk reduction: an analysis of clinical trials data // Atherosclerosis. -1998. - Vol. 138. - P. 11 - 24.

11. European guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice. Third joint task force of European and other societes on cardiovascular disease prevention in clinical practice (constituted by representatives of eight societes and invited experts): Executive summary // Eur. Heart. J.-2003.-Vol.24.-P.1601-1610.

12. EUROASPIRE II Study Group. Lifestyle and risk factor management and use of drug therapies in coronary patients from 15 countries // Eur. Heart. J. - 2001. - Vol. 22. - P. 554 - 572.

13. Executive summary of the third report of National Cholesterol Education Program (NCEP) Expert Panel of detection, evaluation and treatment of high blood cholesterol in adults // JAMA. - 2001. - Vol. 285. - P. 2487 - 97.

14. Final study report. The multiple-dose bioequiva-lence of two simvastatin oral formulations in healthy volunteers. - Novo mesto. Slovenia, 1998. - P.1-49.

15. Keber I, Sebestjen M. Effect of the drug Vasilip on plasma lipid values and endothelium function and its safety in patients with hypercholesterolemia. - Ljubljana, 2000. - P.1-31.

16. Kuharcuk B.B. Ucinkovitost in varnost Vasilipa pri bolnikih s hiperholesterolemijo // Efficacy and safety of Vasilip in patients with hypercholesterolemia. -Moscow. Russia, 2002. - P.1-19.

17. Management of acute coronary syndromes in patients presenting without persistent ST-segment elevation. The task force of the management of acute coronary syndromes of the European society of cardiology // Eur. Heart. J.-2002.-Vol.23.-P.1809-1841.

18. Management of acute myocardial infarction in

patients presenting with ST-segment elevation The task force of the management of acute coronary syndromes of the European society of cardiology // Eur. Heart. J.-2003.-Vol.24.-P.28-67.

19. Maron D.J., Fazio S., Linton M.F. Current perspectives on statins / Circulation. - 2000. - Vol.18. - P. 207 - 213.

20. Reiner Z. Ispitivanje ucinkovitosti I neskodljivosti Vasilipa u ispitanika s hiperkolesterolemijom // Investigation of the efficacy and harmlessness of Vasilip in patients with hypercholesterolemia. - Zagreb. Croatia, 2002. - P.1-30.

21. Scandinavian Simvastatin Survival Study Group. Randomized trial of cholesterol lowering in 4444 patients with coronary heart disease: the Scandinavian Simvastatin Survival Study (4S) // Lancet. - 1994. - Vol. 344. - P. 1383 - 89.

22. The Cholesterol and Recurrent Events Trial Investigators. The effect of pravastatin on coronary events after myocardial infarction in patients with average cholesterol levels // N. Engl. J. Med. - 1996. - Vol. 335. - P. 1001-1009.

23. The Long-Term Intervention with Pravastatin Group in Ischaemic Disease (LIPID) Study Group. Prevention of cardiovascular events and death with pra-vastatin in patients with coronary heart disease and a broad range of initial cholesterol levels // N. Engl. J. Med. - 1998. - Vol. 339. - P. 1349-1357.

24. Third report of the national cholesterol education program (NCEP) expert panel on detection, evaluation and treatment of high blood cholesterol in adult (adult treatment panel III). Final report / National institutes of health, National heart, lung and blood institute. - 2001.-284p.

25. Woolf N. Pathology and atherosclerosis. Lipo-proteins in health and disease. - London: 1999. - 265p.

УДК611.6:611.012-092.9

I. О. Македонський СТВОРЕННЯ ПАТОГЕНЕТИЧНО1

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО1 МОДЕЛ1 АНОРЕКТАЛЬНИХ ТА УРОГЕН1ТАЛЬНИХ МАЛЬФОРМАЦ1Й

Днтропетровська мкька клтчна лiкарня № 3 iM. проф. М. Ф.Руднева (гол. лкар - к.мед.н. I. О.Македонський)

Ключовi слова: аноректальнi, Резюме: Проведено экспериментальное моделирование пороков разви-

урогенiтальнi вади, моделювання, тия аноректальной и урогенитальной зон у эмбрионов крыс путем адрiамiцин внутрибрюшинного введения адриамицина. Отмечено достоверное сни-

Key words: anorectal, urogenital жение массы, объема тела эмбриона, снижение объема амниотической

defects, modeling, adriamycin жидкости и массы плаценты. Представлен спектр формирующихся

пороков развития эмбрионов (аноректальные, урогенитальные, гастро-

06 / Том XI/ 3

107

интестинальные, костно-мышечные). Предложенная экспериментальная модель позволяет с высокой репрезентативностью моделировать описанные пороки развития

Summary: Experimental modeling of anorectal and urogenital defects in the rats embryos was performed with the use of intraperitoneal adriamycin administration. A plausibe decrease of weight, volume of embryo's body, decrease of amniotic liquor volume were detected. The spectrum of developing defects of embryos (anorectal, urogenital, gastrointestinal, sceletal) is presented. An offered experimental model allows to simulate the described defects of development with a high accuracy.

Уроджеш аномали сечостатево! системи ва-рдають вщ мало клшчно значучих до аномалш, яю ведуть до загибелi дитини.[1,2,8]. Як правило, тяжк урогештальш аномали виникають разом з аномалiями шших органiв та систем, наприклад, аноректальними аномалiями та аномалiями хребта [1,4,8]. Так, VATER асощащя вперше описана Quan та Smith (1973) як спонтанна мутащя з ураженням хребта, стравоходу, анальною атре-зieю, урологiчними вадами та вадами кiнцiвок. VATER асоцiацiя вражае 1,05 на 5000 ново-народжених дггей, та майже 48% iз них вмирае протягом першого року життя [1,4,8]. Ано-рекальнi вади е найбшьш поширеними анома-лiями травного тракту людини, зустрiчаються з частотою 1: 3000 новонароджених [1,8]. Найтяж-чою та найскладнiшою формою комбшовано! аноректально! та урогештально! вади е екстрофiя клоаки. Етiологiя, патогенез та ембрюлопчш основи формування цих вад залишаються не-зрозумiлими [3,4,9]. У попередшх експери-ментальних дослiдженнях вивчалися рiзнi тва-риннi моделi, починаючи з мишиних та свинячих природних мутанпв (лiнiя SD)[3,7,9], впливи рiзних тератогенних факторiв (етiленетiорея, ци-тостатики, етретинат) [9,10], генетичш технологи (Gli2 та Gli 3 блокованi гени) [11]. Але , нез-важаючи на щ дослiдження, ембрiологiчнi механiзми цих вад залишаються незрозумiлими та протирiчними [4,8,9].

Метою нашого дослiдження е створення екс-периментально! патогенетично! моделi комбшо-ваних аноректальних та урогештальних вад.

МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ

Дослiдження проведено на щурах лшн Wistar вагою 200-250г, яких було отримано iз тваринно! дослщницько! лабораторн ДДМА. Тварини утри-мувалися при температурi повiтря 21 °С та вщноснш вологостi 55% ыз спiввiдношенням темного-свгглого перiоду 12\12. Тварини мали вшьний доступ до лабораторно! 1ж1 та води. День, коли у вагшальному астрат знаходили

сперматозощи, вважали днем 0 гестацп. Цим щурам штраперитонеально вводили адрiамiцин у дозi 1,75 мг/кг ваги тiла на 6-й, 7-й, 8-й, 9-й дш гестацп. Контрольна група отримувала штрапе-ритонеальнi ш'екцп фiзiологiчного розчину у т ж самi перiоди гестацп. Плоди отримували шляхом кесаревого розтину на 21 день гестацп ( повний строк 22 дш), визначали стать, вагу ем-брiону та плаценти, обсяг ембрюну, амнютично! рщши та обстежували на макроскопiчнi та мор-фологiчнi аномали. Вимiрювали довжину тiла вiд кiнця носа до основи хвоста та довжину хвоста. Тварин виводили з експеримента шляхом пере-дозування галотану. Нижня частина тша вщ-дiлялася, та проводились морфолопчне та орга-нометричне дослщження. Плоди фiксували у рiдинi Боуена на 48 годин, парафiновi блоки нарiзали товщиною 8 мкм. Вздовж та поперек препарати фарбували гематоксилш-еозином та вивчали пiд свiтловим мшроскопом. Усi кiлькiснi данi представлени як середш (М±т), та досто-вiрнiсть рiзницi вивчалася за допомогою кргге-рiю Стьюдента, рiзниця вважалася достовiрною при р< 0,05. Проведення дослщжень було пого-джено на засщанш Ради з питань бюмедично! етики ДДМА.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ

35 плодiв було отримано вщ 7 самок (10 самцiв та 25 самок) та 27 - вщ 3 самок у контрольнш груш (12 самщв та 15 самок). Плоди вщ адрiамiцин-лiкованих самок були значно мен-шо! маси у порiвняннi з контрольною групою (р< 0,05). Розподiл експериментальних тварин за вагою тша та об'емом амнютично! рiдини представлено на табл. 1, ощнка обсягу ембрюну - на рис.№1. Вiдмiчена закономiрнiсть у зменшеннi ваги та обсягу тша та збшьшенш обсягу амнютично! рщини у дослщних групах.

20 iз 35 плодiв дослщно! групи мали атрезiю ануса, зовшшш гешталн були смiщенi назад у 11 та були гшоплазоваш у 5. Меатус добре вiзу-алiзувався.

Таблиця 1

Вага тша та амнютичноУ рщини у досл1дних групах тварин (M±m)

Група ембр1он1в

Вага ткла (г)

Амн1отична р1дина (г)

Плацента (г)

Контрольна (n=27) 4,71 ± 0,23

Досл1дна група (n=35) 3,81 ± 0,62

p< 0,001

0,35 ± 0,05 0,77 ± 0,13 0,001

1,11±0,02 0,95 ±0,015 0,001

Загальна довжина тiла (ЗДТ) та довжина хвоста (ДХ) були нижчими за контроль, але достовiрними були коефiцieнти ЗДТ/ДХ, яю в дослщнш rpyni були на 16% менше за кон-трольну групу. Пюля розтину вiдмiчена вщ-сутшсть сечового мiхyра у всiх плодiв у по-eднаннi з розширеними сечоводами. Ycí плоди мали обидвi нирки, якi були розташованi правильно. Нирки були меншого розмiрy, але це було статистично недостовiрно (р< 0,1). Вну-трiшнi гешталп були досить добре розвинутими: самщ мали по двi абдомiнальнi ^m^i залози з розвинутим епiдидимyсом та vas deferentis. Самки мали по 2 статевi залози та дворогу матку, що було звичайним i для контрольно!' групи. Мшро-скопiчнi дослiдження виявили повну вщсутшсть, а не гiпоплазiю сечового мiхyра. Y самок дис-тальний вщдш сечоводiв закiнчyвався слiпо бiля матки , у самщв слiпо заюнчувався дорзально вiд vasa deferentia та статевих залоз. Пiсля серiï пстолопчних розтинiв (зрiзiв) виявлено: у самщв слшо закiнчена проксимальна уретра була раз-ташована поряд iз vas deferentis , поеднувалася з дистальними кшцями сечоводiв вузьким тяжом стовбчастого ештелда, який був залишком мезо-нефротичноï протоки. Бульбарна уретра та дис-тальна уретра були добре розвинут^ але кiнцева частина дистальноï уретри була атретичною. Y

самок B^Mi4aBCH загальний урогенiтальний синус, що поеднувався з розширеними сечоводами двома дуже вузькими трубчастими структурами, яю були дистальними мезонефротичними протоками. Незважаючи на значне розширення сечоводiв та нирково! миски, не було жодних ознак нирково! дисплази. Але ренальна парен-хiма була кшьюсно зменшена, канальцi розши-реш. Гiстологiчнi дослiдженя виявили, що 30% плодiв з атрезiею ануса мали ректо-уретральну фiстулу у самцiв та ректо-урогештальну фiстулу у самок. У 2 самок спостер^алася персистуюча клоака.

Адрiамiцин (A) (доксорубiцин) е глiкозидним антрациклшовим антибiотиком, який отримують вiд Streptomyces peucetius та широко засто-совують у лiкуваннi злоякiсних пухлин у людини. У людини адрiамiцин (A) накопичуеть-ся у жовчi, виводиться з нею ( iнодi виводиться з сечею) [5]. Наявш протирiчнi данi щодо вияв-лення А в амнютичнш рiдинi людини у першому триместрi вагiтностi [5,6]. В експериментах in vitro виявлено, що А швидко проникае до кл> нини та дiе специфiчно на певш ядернi струк-тури, таю, як перинуклеарний хроматин, пригш-чуе м^оз, синтез РНК та ДНК. Цитогенш ано-малii та мутагенна актившсть були пiдтвердженi на культурi лiмфоцитiв людини [5].

60

50

JE

ÎT 40

"x

о

о. 30

ю

<и 20

S W

10

о

Е10

Е11

Е12 дш гестацИ

Е13

Е14

□ контрольна Шдослщна Об'ем ембрюшв дослвдноТ та контрольно'1 групи на 10-14 дш гестацп

0

06 / Том XI/ 3

109

Таблиця 2

Розповсюдження вад розвитку у дослщних групах тварин

Характер вади Контрольна група (n= 27 ) Дослвдна група (n = 35 )

Атрез1я стравоходу 0 11 (36,66%)

Атрез1я дуоденальна 0 13 (43,33%)

Атрез1я тонко!' кишки 0 15 (50%)

Аноректальн1 вади 0 18 (60%)

Уретеропдронефроз 2 (20%) 30 (100%)

Агенез1я сечового м1хура 0 30 (100%)

Агенез1я 0 6 (20%)

мирок (одноб1чна)

Ген1тальн1 вади 0 9 (30%)

Вади юнцшок 0 3 (10%)

Вади хвоста 0 10 (33,33%)

Вади головного мозку 0 1 (3,33%)

Множинн1 вади 0 5 (16,66%)

Нашi результати тдтверджують, що певш дози А у певш перюди eM6pioreHe3y можуть ви-кликати формування комплексу аноректальних та yрогенiтальних вад i3 доброю репродуктив-

ностю в шших лабораторiях. Анатомiя та псто-логiя цих комплексних вад дуже схожа з ана-логiчними вадами у людини, сyпyтнiми вадами, що зус^чаються при VATER та VACTERL асо-цiацiï. Це пiдтверджyють полшдрамнюн та зни-ження ваги плодiв, що свiдчить про eднiсть пато-генетичних механiзмiв формування цих вад у тварини та людини. Ми не можемо стверджу-вати, що саме А вщповщний за формування ушх цих вад, але експериментальна модель показуе, що ембрiологiчне "вшно", крiзь яке дie терато-генний чинник, може бути подiбним у обох видiв живих об'eктiв.

ЩДСУМОК

Створення патогенетичноï моделi аноректальних та урогештальних вад дасть змогу вивчити тоню структурш змiни у тканинах при цих вадах, вивчити анатомiчнi спiввiдносини у випадках уроджених вад, обгрунтувати новi анатомiчнi шдходи до корекцiï цих вад. У перспективi це дасть змогу провести вивчення особливостей анатомiчних взаeмовiдносин та морфолопчних змiн, що виникають при цих вадах на рiзних етапах ембрюнального розвитку.

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

1. Лазюк Г.И. Тератология человека.-М.: Медицина, 1991.- 480 с.

2. Лопаткин Н.А., Люлько А.В. Аномалии мочеполовой системы. -К.: Здоров'я, 1987.-416 с.

3. .Beasley SW, Diez-Pardo J, Qi BQ. The contribution of the Adriamycin-induced rat model of the VATER association to our understanding of congenital abnormalities and their embryogenesis // Pediatr. Surg. Int.-2000.-Vol.16, N2.-P.465-472.

4. Bruch S., Adzick S., Harrison M. Challenging the embriogenesis of cloacal exstrophy // J.Pediatr.Surg.-1996.-Vol. 31, N6.-P.768-770.

5. Carter S.R. Adriamycin- A review // J.Na-tion.Cancer Inst.- 1975.- Vol. 55.- P. 127.

6. D'Incalci M., Broggini M. Transplacental passage of doxorubicin // Lancet.- 1983. - Vol. 1.- P. 75-76.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

7. Gillick J., Mooney E., Giles S. Notochord ano-

malies in the Adriamycin rat model: a morphologic and molecular basis for the VACTERL association // J. Pediatr. Surg.- 2003.-Vol.38, N2.-P.469-473.

8. Khoury M.J., Cordero J.F., Greenburg F. A population study of the VACTERL association: evidence for its etiologic heterogeneity // Pediatrics.- 2003.-Vol.71.-P.815-820.

9. Kluth D., Hillen M., Lambrecht W. The principles of normal and abnormal hindgut development // J.Pedi-atr. Surg.-1995.-Vol.30,N3.-P.1143-1147.

10. Kubota Y., Shimotake T. Development of anorectal malformations using etretinate // J.Pediatr.Surg.-1998.-Vol.33,N1.-P.127-129.

11. Sasaki Y., Iwai N., Kimura O. Sonic Hedgehog and bone morphogenic protein 4 expressions in the hin-dgut region of murine embryo with anorectal malformations // J.Pediatr.Surg.-2004.-Vol. 39,N2.-P.170-173.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.