CC BY
16
дан1 про тдвищення кшькюного показника у груш хворих на атиповий та дисемшований ЧПЛ мають суттеве ктшчне значення та повинш ура-ховуватися при розробщ комплексного лшування таких хворих. На наш погляд, було б перспек-тивним подальше вивчення вмюту деяких штер-лейюшв, наприклад IL-1, IL-12, ^-15, IL-18, яю, можливо, вщшрають важливу роль у ауто1мун-них мехашзмах розвитку р1зних форм ЧПЛ.
ВИСНОВКИ 1. При дослщженш фактору некрозу пухлин у хворих на ЧПЛ були отримаш даш про те, що
середнiй piBeHb TNFa суттево (р<0,001) шдви-щувався у хворих на атипову та дисемшовану форми ЧПЛ (II-III групи), у той час як показники у хворих на типовий ЧПЛ (I група) вiрогiдно не вiдрiзнялися (р>0,05) вщ таких у контрольнiй групi (IV група).
2. Отримаш даш щодо змiн рiвнiв фактору некрозу пухлин, а саме тдвищення кшькюного показника у груш хворих на атиповий та дисемшований ЧПЛ, мають суттеве клшчне значення та повинш ураховуватися при розробщ комплексного лшування таких хворих.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистика в науке и бизнесе.- К.: МОРИОН, 2002.- 640с..
2. Назаренко Г.И., Кишкун А.А. Клиническая оценка результатов лабораторных исследований. -Изд. - 2-е. - М.: Медицина, 2002. - 544с.
3. Слесаренко Н.А. Красный плоский лишай (современные иммунологические и биохимические аспекты) и методы патогенетической терапии: Авто-реф.дис... д-ра. мед. наук. - Саратов, 1995. - 36с.
4. Юнкеров В.И., Григорьев С.Г. Математико-статистическая обработка данных медицинских исследований.- С.Пб.: ВМедА, 2002.- 266с.
5. Якобисяк М. !мунолот / Пер. з пол. шд. ред.
B.B.^on'm. - [BÎHHH^]: HoBa KH., 2004. - 660c.
6. TNF-alpha expression and apoptosis-regulating proteins in oral lichen planus: a comparative immuno-histochemical evaluation / Sklavounou A., Chrysomali E., Scorilas A., Karameris A. // J. Oral. Pathol. Med. -2000.-Vol.29, N8.- P.370-375.
7. The cytokines in oral lichen planus / Khan A., Farah C.S., Savage N.W.et al. // J. Oral. Pathol. Med.-2003.- Vol.32, N2.- P.77-83.
8. Salivary Levels of TNF-alpha Cytokine of Patients with Oral Lichen Planus -- A Preliminary Study / Brekalo I., Karlovic I., Glazar M. Blaskovic et al. // Saliva Health Dis. - 2003. - N6. - P. 1098-1099.
УДК 616.351:616.62 - 008.6] - 007 - 053.1 - 071/.073
I. О. Македонський АНАЛ1З МОЖЛИВИХ ЧИННИК1В
ПОРУШЕНЬ ФУНКЦП СЕЧО-CTATEBOÏ СИСТЕМИ ПРИ АНОРЕКТАЛЬНИХ АНОМАЛ1ЯХ
Дтпропетровсъка дитяча клтчна лшарня № 3 iM. проф. М. Ф.Руднева (голмкар - к.мед.н. I. О.Македонський)
Ключовi слова: аноректальнi аномала, сечостатева система, функцюнальт порушення, ypoduHcrni4He до^дження Key words: anorectal malformations, genitourinary tract, functional disorders, urodynamic examination
Резюме. Обследовано 152 ребенка с аноректальными аномалиями (АРА). Путем клинического, рентгенологического, ультразвукового, уродина-мического обследования выявлены факторы, вызывающие нарушения функции мочевыделительной системы при АРА. Отмечено, что при АРА имеет место комбинация врожденных нарушений развития крестца и спинного мозга, пороков развития мочеполовой системы и операционной травмы нервного аппарата. Предложено проводить уродинамическое исследование всем детям с АРА с сочетанными аномалиями крестца и спинного мозга .
Summary. 152 patients with anorectal malformations (ARM) were examined. By the use of clinical, X-ray, ultrasound and urodynamical examination the factors which cause urologic disorders in ARM are revealed. It was noted that in ARM the combination of congenital disorders of a spinal cord and sacrum, defects of urinogenital system development and trauma of nervous apparatus due to surgery occur. The author proposed urodynamic screening for all ARM children with combined spinal cord and vertebral abnormalities.
Серед широкого спектру вроджених вад роз-витку аноректальш аномали (АРА) займають провiдне мiсце. Частота ще1 патологи коливаеть-ся в межах 1 на 3500- 4500 полопв [1,9]. У груш дггей з АРА, особливо у поеднанш з аноматями криж1, часто виникають тяжкi уролопчш ускла-днення [1-8]. Тяжкiсть перебпу захворювання, а iнодi i рiвень летальност у пацiентiв з АРА в значнш мiрi залежать вщ супутнiх структурних та функцiональних сечостатевих аномалш та розладiв [9,10]. Хiрургiчна корекцiя АРА супро-воджуеться високим ризиком ускладнень ( до 60%) [12,14,15,16]. Метою нашого дослiдження було вивчення можливих чинникiв органiчних та функщональних урологiчних станiв у дiтей з аноректальними вадами та створення рекомен-дацш щодо 1х своечасно! дiагностики .
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Проведений аналiз iсторiй хвороб 152 дггей з аноректальними вадами, що лiкувалися у неона-тологiчному центрi Дншропетровсько1 мюько1 дитячо! лiкарнi №3 iм. проф.М.Ф.Руднева за перiод iз сiчня 1980 до квiтня 2005. Ус дiти були обстеженi для виявлення аномалш крижiв, структурних уролопчних аномалiй та дисфункцiй нижшх сечових шляхiв. Пацiенти, обстеженi у перюд з 1995 до 2005р., також проходили рутин-ний скриншг для виявлення аномалiй спинного мозку шляхом проведення рентгенологiчного об-стеження з вимiрюванням сакрального iндексу та коефщенту за А.Репа [14], ультразвукового об-стеження хребта та МРТ. Вади розвитку криж1в були подшеш на 3 групи: 1. сакральний агенез; 2. iншi аномали (рахшизис, напiвхребцi (гемiвер-тебра), зрощення хребщв, гемiсакрум; 3. Ком-плекснi аномали (агенезiя та iншi аномали). З 1995р. стандартним алгоритмом лiкування була первинна колостомiя з наступно1 задньою сагi-тальною аноректопластикою (ЗСАРП). Уродина-мiчнi дослiдження проводили перед та шсля зад-ньо! саптально1 аноректопластики з викорис-танням стандартно1 цистометри з повiльною ш-фузiею рiдини (4-12 мл\хв) через 9 Fr двопро-свiтний уретральний катетер. Внутршньочерев-ний тиск вимiрювали штраабдомшальним датчиком, введеним через дистальну слизову фiстулу для одночасного вимiрювання внутршньо-черевного та внутрiшньомiхурового тиску. Дос-лiдження виконували без призначення седатив-них лiкiв. Тиск шдпкання рiдини (ТП), бiльший за 40 см водяного стовба, вважали тдвищеним. Даш уродинамiчних дослiджень зiставляли з да-ними клiнiчного та рентгенолопчного досль дження. Загальна характеристика ктшчно1 групи представлена на табл. № 1 .
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Усi дiти з аноректальними вадами пройшли оглядову рентгенографiю хребта у передньо-зад-нiй та боковiй проекщях. При цьому вимiрю-вались сакральний шдекс та коефiцiент. Наяв-шсть кiсткових дефектiв або асиметри вважали ознаками сакральное' дисплази. Дiагноз сакрального агенезу встановлювали у випадках кютко-вого дефекту тiла хребця. Якщо на оглядовiй рентгенограмi виявляли аномали, виконували ультразвукове дослщження хребта для виявлення супутньо1 внутршньохребтово1 патологи. У 85 (55,9 %) хворих виявлений сакральний агенез, та 64 (75,3%) iз них мали дисфункци нижнiх сечових шляхiв. Пюля проведення ультразвукового обстеження хребта та МРТ у пащеипв iз сакраль-ним агенезом виявленi ознаки мiелодисплазil.
Таблиця 1
Розпод1лення хворих за формою вади (за класифжащею А.Репа, 1995)
Стать Форма вади Юльюстъ (п = 152 )
Перинеальна фктула 3
Ректоуретральна ф1стула:
-ректобульбарна 16
Хлопщ - ректопростатична 17
(п = 72) Ректовезикальна ф1стула 21
(шийка сечового м1хура)
Атрез1я ануса без фктули 13
Атрез1я прямо!' кишки 2
Перинеальна фктула 1
Вестибулярна ф1стула 25
Дшчата (п = 80 ) Персистуюча клоака: Загальний канал менше 3см. Загальний канал бшьше 3 см. 17 34
Атрез1я ануса без фктули 1
Атрез1я прямо! кишки 2
Мiелодисплазiя- загальний термiн, що поед-нуе велику групу вад розвитку спинного мозку з типовою локалiзацiею (часпше у межах L1-S5 сегментiв) та широким дiапазоном проявiв вiд рахiшизису до прихованих, суто тканьових дис-пластичних станiв [2,3]. Вимiрювання сакрального iндексу було можливе у всiх дiтей за ви-нятком 5 з агенезiею 3 сакральних сегментiв. Значення сакрального шдексу було 0, 45 (0,250,76) при нормi 0,74 за А.Репа (1995), сакрального коефщенту 1,84 (1,0- 2,8) при нормi 1,24. При обстеженш кiстковi вади крижiв та хребта були виявлеш у 85 (55,9%) пацiентiв (табл.2)
При проведенш ультразвукового та МРТ обстеження пащеипв iз сакральним агенезом у
05/ Том X / 4
95
78 (91,7%) виявлеш супутш вади спинного моз-ку, яю включали синдром натяжiння спинного мозку, мieлоцистоцеле, лiпомieломенiнгоцеле, л> поми фiлума, пресакральнi тератоми. У 58 (38,1%) пащештв визначена прихована мiело-дисплазiя. При анаIIiзi кореляци форми АРА та мiелодисплази нами визначено, що мiелодис-пластичнi стани супроводжують 27,6% (8) низь-ких форм АРА, 34% (16) промiжних форм АРА та 44,7% (34) високих форм АРА. Серед уах пацieнтiв iз мieлодисплазieю 44 (51,76%) були асимптоматичними, 11 (13%) мали руховi розла-ди, у 69 (81,17% ) вiдмiчений нейрогенний сечо-вий мiхур, 34 (40%) мали нетримання сечi та калу. Пацieнти з мieлодисплазieю мали гiрший функцiональний прогноз, шж пацieнти без ще! вади.
Таблиця 2
Види вад розвитку крижчв та хребта у пацieнтiв з АРА
Види сакральних аномалй (п=85) Хлопщ ( 43 ) Дшчата ( 42 )
Сакральний агенез 43 42
Рах1шизис 4 4
Зрощення хребщв 6 8
Сакральн1 напшхребщ 21 18
Нап1вкриж1 0 1
Спшальт нап1вхребц1 12 11
Нетримання сечi та калу може бути перед-бачене з урахуванням типу аноректально! вади та ступеня розвитку криж1в, наявностi синдрому "натягнутого" спинного мозку. У жодного па-цieнта не вiдмiчено полiпшення невролопчного стану пiсля нейрохiрургiчних втручань.
Ультразвукове дослщження сечостатево! сис-теми використовували як метод первинного скринiнгу для визначення структурних аномалiй. Даний метод був досить простим, швидким та чутливим. Обстеження у новонароджених проводили безпосередньо тсля травлення для забезпе-чення достатньо! пдратаци сечово! системи. Але ми нiколи не проводили УЗ дослщження новонароджених у першi 24 години життя через низьку продукцiю сечi та вiрогiднiсть помилки при визначеннi розширення верхнiх сечових шляхiв. УЗ скриншг давав змогу обстежити весь сечовий тракт, включаючи сечовий мiхур, шийку сечового мiхура та задню уретру у хлопщв. Вiдкрита шийка сечового мiхура або розширена задня уретра свщчили про неврологiчнi або стру-
ктурнi розлади. Стоншення стiнки сечового мь хура та залишкова сеча тсля сечовидшення були виявленi при 49 дослщженнях.
Мiкцiйна цистографiя проводилась ушм дiтям з ознаками розширення верхшх сечових шляхiв на УЗ обстеженш для виявлення можливого м> хурово-сечовивiдного рефлексу. Зважаючи на велику вiрогiднiсть уретральних аномалiй у ви-падках ректо-уретрально! фiстули у хлопщв, ми проводили мшщйну цисто-урографiю ушм хлоп-цям з атрезieю ануса та прямо! кишки. У 51 (37,5%) дитини вiдмiчено затшання контрастно! речовини через фютулу до прямо! кишки, що давало додаткову шформащю щодо розташуван-ня фiстули. Лише у 3 хлопщв вiдмiчено рефлюкс до шм'яних пухирцiв та сiм'явиносно! протоки / уретро-еякуляторний рефлюкс/. Цi пащенти е групою ризику щодо виникнення рецидивного епiдидимiту з наступним ризиком порушення фертильностi. Генiтографiя проводилась ушм но-вонародженим дiвчатам iз синдромом перси-стуючо! клоаки.
Радiоiзотопна ренографiя використовувалась у випадках дилатацi! верхшх сечових шляхiв та везико-уретрального рефлюксу i вiдсутностi кон-трастування верхшх сечових шляхiв при екскре-торнш урографi!. Скринiнг для виявлення дис-функцiй нижнiх сечових шляхiв, особливо пер-винних дисфункцiй, був найбшьш шформа-тивним у пацiентiв iз супутнiм сакральним аге-незом, тому ми виконували уродинамiчнi досль дження у вшх пацiентiв iз сакральними анома-лiями .
Уродинамiчнi обстеження були найбшьш ефе-ктивними у пащештв перших 3 мiсяцiв життя, вони включали одночасне визначення внутр> шньомiхурового тиску, внутрiшньочеревного тиску, тазову електромюграфда пiд час напов-нення та сечовидiлення. Усi дослiдження виконували без седацп. Уродинамiчне обстеження ви-явило групу пацiентiв iз тиском пiдтiкання сечi менше за 40 см.вод.стовпа - 30 (19,7%) , 53 ( 34,8%) пащештв мали ТП, рiвне 40 см вод.ст., та 69 (45,4%) пащештв мали ТП понад за 40 см. вод.ст. У 34 вiдмiченi неконтрольоваш скоро-чення сечового мiхура, у 35 - зареестрована детрузор-сфiнктерна дисинергiя. Везикоуре-тральний рефлюкс виявлений у 53 (34,8%), пдро-нефротична трансформацiя нирки - у 38 (25%) пащештв.
За даними лтератури, вiдмiчений значний вщсоток незадовiльних результатiв лiкування, навт у випадках низьких форм АРА - 50% сависька [11]. Навгть у випадках нормально роз-винутих крижiв майже 70% з вестибулярною ф>
стулою та 50% з перинеальною фютулою мали нетримання калу та ce4i (мартучело). За даними Нiколаeва В.В. [12], тсля проктопластики вщмь чет ятрогеннi порушення сечовидiлення та ерек-цiï у 63,3%, нетримання œ4i - у 50%, комбiнацiя вказаних порушень - у 44,7%.
У лiтературi описана висока вiрогiднiсть авто-номноï денервацiï нижнiх сечових шляхiв пiсля задньоï сагiтальноï аноректопластики та шших методiв корекцiï ано-ректальних вад [2, 6, 13, 15, 16]. Нашi дослщження виявили погiршення уро-логiчного стану за рахунок зниження нервових iмпульсiв до сечового мiхура у хлопцiв з ректо-уретральними фютулами, якi на фонi супутнього сакрального агенезу перенесли задню саптальну аноректопластику у поeднаннi з трансабдом> нальним роз'еднанням ректо-уретрально1' фюту-ли. Аналопчна картина спостерiгалася у дiвчат iз синдромом персистуючо1' клоаки тсля задньо1' сагiтальноï аноректопластики, вагiнопластики, уретропластики. Враховуючи це, ми проводили передоперацшне уродинамiчне дослiдження у хлопцiв iз ректо-уретральними фiстулами з су-путтм сакральним агенезом, у дiвчат iз клоа-кальними аномалiями та у пащенпв, якi перенесли трансабдомшальну мобiлiзацiю дисталь-ного вiддiлу товскл кишки. У цю групу також включали вшх пацieнтiв iз порушеннями сечови-дiлення пiсля корекцiï аноректальних вад. Строки виконання уродинамiчних дослiджень пiсля операцiï залежали вщ пiсляоперацiйного стану дитини та були в межах перюду першого мюяця пiсля операцiï.
Дiти з аноректальними аномалiями, якi мали сакральний агенез або iншi форми нейростналь-ного дизрафiзму, спрямовувалися для детального нейрохiрургiчного обстеження для виявлення синдрому „натягнутого" спинного мозку [9,10].
У деяких пацieнтiв вiдмiчено погiршення везико-уретрально1' функцiï пiсля нейро-хiрургiчних втручань [9]. Якщо виникали вiрогiдна можли-вють погiршення функцiï нижнiх сечових шляхiв та можливий ризик порушення функци нирок, обстеження везико-уретрально1' функцiï проводили також тсля нейрохiрургiчних втручань. У наших пащенпв з ано-ректальними вадами ми не визначали ознак денерваци сечового мiхура пiсля нейрохiрургiчних втручань. У деяких пацieнтiв iз нейроспiнальним дизрафiзмом вiдмiчалися дис-функци сечового мiхура, якi спостерiгалися до 6 мюящв пiсля оперативних втручань. Таким чином, ус пащенти пiсля нейрохiрургiчних втручань повинш проходити уродинамiчнi обстеження в перюд першого мюяця тсля операци, а при наявносн урологiчних порушень додатково пройти обстеження через 6 мюящв.
ВИСНОВКИ
1. Порушення видшення сечi та нетримання сечi у пащенпв з АРА можуть бути пов'язаш iз взаемодiею трьох факторiв: а) уродженi аномалiï крижiв, б) супутш урогенiтальнi вади, в) проведення хiрургiчних втручань iз приводу основно1' вади .
2. Дооперацшне уродинамiчне обстеження пацiентiв з АРА дасть змогу, з одного боку, свое-часно визначати та починати лшування уролопчних розладiв, що запобиатиме ушкодженню ве-рхнiх сечових шляхiв. З iншого боку, буде отри-мана об'ективна iнформацiя щодо характеру ш-нервацiï та якосн сфiнктерного апарату. Ще одним позитивним результатом дооперацшного уродинамiчного дослщження буде визначення уродженого неврологiчного дефщиту, що виклю-чить вирогiднiсть пояснення неврологiчних роз-ладiв ятрогенною травмою тд час оперативного втручання.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Ленюшкин А.И., Чуплак И.И. Тактика и эффективность лечения осложненных случаев анальной атрезии у детей // Детская хирургия. - 1998.-№ 2.-С.26- 29.
2. Притыко А.Г.,Бурков И.В.,Николаев С.Н. Диагностика и хирургическое лечение каудальных пороков развития позвоночника и спинного мозга у детей.- Ульяновск: Симбирская книга ,1999.- 95 с.
3. Ульрих Э.В. Аномалии позвоночника у детей. - Санкт-Петербург: Сотис, 1995. - 334с.
4. Adeniran J. O., Abdur-Rahman L. One-stage correction of intermediate imperforate anus in males // Pe-diatr. Surg. Inter. -2005. -Vol.21, N2. - P.88-90.
5. Bao Q., Beasley S., Arsic D. Abnormalities of the vertebral column and ribs associated with anorectal malformations // Pediatr. Surg.Inter.-2004.-Vol.20, N7.-P.529- 533.
6. Beek F.J.A., Boemers T.M., Witkamp T.D. Spine evaluation in children with anorectal malformations // Pediatr. Radiol. -1995. -Vol.25. -P.28-32.
7. Cho S., Moore S., Fandman T. One hundred three consecutive patients with anorectal malformations and their associated anomalies // Arch. Pediatr. Adolesc. Med.- 2001.- Vol. 155, N5. -P. 587-591.
8. Cuschieri A. Anorectal anomalies associated with or as part of other anomalies // Am. J. Med. Genet. -2002. - Vol. 110, N2. - P.122-130.
9. Endo M., Hayashi A., Ishihara M. Analysis of 1992 patients with anorectal malformations over the past two decades in Japan // J. Pediatr. Surg.- 1999. -Vol. 34. -P. 435-441.
10. Karrer F.M., Flannery A.M., Nelson M.D. Anorectal malformations: evaluations of associated spinal
05/ Том X / 4
97
dysraphic syndromes // J.Pediatr. Surg.- 1988. -Vol. -23. -P. 45-48.
11. Martucciello G., Mazzola C., Favre A. Preope-rative enzymo-histichemical diagnosis of dysganglionoses assosiated with anorectal malformations with recto-vestibular and recto-perineal fistula // Eur. J. Pediatr. Surg.-1999. - Vol.9, N2. - P.96-100.
12. Nikolaev V.V., Ionov A.L., Shcherbakova O.V. Incidence of urination disorders and erectile dysfunction after surgical treatment of congenital anorectal defects in children // Khirurgiia. Mosk.-2000. - Vol.9.- P.44-47.
13. Pang D. Sacral agenesis and caudal spinal cord malformations // Neurosurgery. -1993. -Vol.32. -755-778.
14. Pena A.Anorectal malformations // Seminars in pediatric surgery.- 1995.-Vol. 4.-P. 35-47.
15. Sangkhathan S., Patrapinyokul S., Tadtayathikom K. Associated genitourinary tract anomalies in anorectal malformations: a thirteen year review // J. Med. Assoc. Thai. - 2002. - Vol.85, N3. - P.289-296.
16. Sawicka E. Results of surgical treatment of girls with ano-vestibular fistulas // Surg. Child. Inter. - 1995.-Vol.2.-P.94-98.
УДК 616.311.2 - 002.2:616.316:577.15:678.048 - 053.5/.7
1.В. Ковач СТАН НЕСПЕЦИФIЧНОÏ РЕЗИСТЕНТНОСТ1
В ПОРОЖНИН1 РОТА У Д1ТЕЙ З ХРОН1ЧНИМ КАТАРАЛЬНИМ Г1НГ1В1ТОМ
Днтропетровська державна медична академiя кафедра дитячо'1 стоматологИ' та стоматологИ' iHmepHie (зав. - д.мед.н., проф. А.В.Самойленко)
Ключовi слова: хротчний катаральний гiнгiвim, pim, слизова оболонка, dimu Key words: chronic catarrhal gingivitis, mouth, mucosa, children
Резюме. Биохимические исследования ротовой жидкости детей 7, 12 и 15 лет с хроническим катаральным гингивитом позволили установить повышение активности перекисного окисления липидов и снижение активности антиоксидантной системы, что свидетельствует о снижении неспецифической резистентности в полости рта у этих детей. Применение разработанного лечебно-профилактического комплекса, состоящего из адаптогена, антиоксиданта, антидота, а также специальной зубной пасты и эликсира, способствует нормализации биохимических показателей ротовой жидкости у обследованных детей. Summary. Biochemistry investigations of oral fluid in children aged 7, 12 and 15 years with chronic catarrhal gingivitis allowed to determine increase of activity of lipid peroxidation and decrease of activity of antioxidant system. This testifies to decrease of nonspecific resistance in oral cavity in these children. Application of developed treatment-and-prophylactic complex, which consists of adaptogen, antioxidant, antidote, and special tooth-paste promote normalization of biochemical rates of oral fluid in children examined.
Вщомо, що запальш процеси в ротовш порож-ниш перебпають на тт шдсилення пероксидаци лшщв (ПОЛ) та зниження активност фiзiоло-пчно1 антиоксидантно1 системи (АОС), що характеризуемся як стан знижено1 неспецифiчноI резистентносп в порожниш рота. Про систему ПОЛ у ротовш рщиш, як i в шших бюлопчних об'ектах, можна судити за концентращею малонового дiальдегiду (МДА). Стан же АОС об'ек-тивно вщображуе шформащя про актившсть одного з основних ферменпв цiеI системи - супер-оксиддисмутази (СОД). Тому як показовi крите-ри стану неспецифiчноI резистентносп в порожниш рота у дней з хрошчним катаральним пнп-
bítom доцшьно вибирати таю 6íoxímÍ4hí показ-ники ротово1 рщини, як МДА та СОД, що характеризуют ефективнють розробленого лшуваль-но-профшактичного комплексу.
Метою нашого дослщження стало вивчення особливостей змiн окремих бiохiмiчних показ-никiв ротово1 рщини, якi брали участь у патоге-незi запальних захворювань у тканинах пародон-та, в динамiцi спостережень тд дieю розробленого лтувально-профшактичного комплексу.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Об'ектом дослiдження служили 60 дтей у вiцi 7, 12 та 15 роюв iз хронiчним катаральним пнп-вiтом, що мешкали в умовах промислового мега-
