CC BY
46
Вюник Дтпропетровського унiверситету. Бюлопя, медицина Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Biología, medicina Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, medicine
Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Med. 2014. 5(2), 110-114.
doi:10.15421/021421
ISSN 2310-4155 print ISSN 2312-7295 online
www.medicine.dp.ua
УДК 579.61:616-078
Ствввдношення аеробноУ та анаеробноУ мжрофлори урогенiтального тракту при дисбактерiозi у жiнок м. Дшпропетровськ
А.Г. Ядерна1, Л.П. Голодок2, A.I. Вшшков2
1 Дiагностичний центр ДнтропетровськоЧ медичног академп, Дшпропетровськ, Украгна 2Днтропетровський нацюналъний yHiверситет iменi Олеся Гончара, Дшпропетровськ, Украгна
Методом жшмеразно! ланцюгово! реакци (ПЛР) у режим реального часу дослщжено кiлькiснi характеристики нормально! та умовно-патогенно! аеробно! / факультативно-анаеробно!, анаеробно! бiоти в урегрi, цервжальному каналi та nixBi здорових дiвчат i жшок вiком 10-40 роюв. У всiх жiнок до 40 роюв i частини жшок вжом понад 40 рокiв бiота представлена переважно лактобаци-лами. У частини жшок тсля 40 роюв мжробний склад бiоценозу характеризуеться зниженням кшькосп лактобацил i замiщенням !х анаеробними мiкроорганiзмами, головним чином Atopobium vaginae (16%), Gardnerella vaginalis (12%), Megasphaera spp. (8%), Dialister spp. (8%), Eubacterium spp. (8%) i Porphyromonas spp. (4%). У рщюсних випадках мае значення також i великий спектр шших збудниюв, у тому чи^ патогенних: Trichomonas vaginalis (8%), Mycoplasma genitalium (4%), Neisseria gonorrhoeae (2%) i Chlamydia trachomatis (1%). Найчастше зус^чалися асощаци шгамiв: A. vaginae та G. vaginalis, Eubacterium spp. та Porphyromonas spp., U. (urealyticum + parvum) та M. genitalium, N. gonorrhoeae та Ch. trachomatis, U. (urealyticum + parvum) та Candida spp. Це пов'язано з анатомо-фгзюлопчними особливостями статевих оргашв, гормональним фоном i даею ¡мунно! системи. Кiлькiсне дослiдження бюти урогеттальго тракту жшок м. Днiпропегровськ за допомогою ПЛР у реальному чаи - адекватний метод дагно-стики фгзюлопчних i патологiчних змш, що дозволяе дiагносгувати дис6:отичн: порушення на раншх етапах i запобiгти !х пода-льшому розвитку у скля.днптп форми.
Ключовi слова: ПЛР у режимi реального часу; урогенiтальний тракт, репродуктивний в:к
Correlation between aerobic and anaerobic microflora of the urogenital tract at dysbiosis in women of Dnipropetrovsk city
A.H. Yadema1, L.P. Golodok2, A.I. Vinnikov2
Diagnostic Center of Dnipropetrovsk Medical Academy, Dnipropetrovsk, Ukraine 2Oles Honchar Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk, Ukraine
The method of polymerase chain reaction (PCR) in real-time was used to analyze the quantitative characteristics of normal and potentially pathogenic aerobic/facultative-anaerobic and anaerobic biota in the urethra, cervical channel and vagina in healthy women aged 10-40. The biota of all the women under 40 years and some of women older than 40 was mostly represented by lactobacilli. Microbial composition of the biocenosis in some women older than 40 is characterized by reduction in quantity of lactobacilli and their replacement by anaerobic microorganisms, mainly, such as Atopobium vaginae (16%), Gardnerella vaginalis (12%), Megasphaera spp. (8%), Dialister spp. (8%), Eubacterium spp. (8%) and Porphyromonas spp. (4%). Rarely, a wide range of other pathogens plays its role, including inter alia: Trichomonas vaginalis (8%), Mycoplasma genitalium (4%), Neisseria gonorrhoeae (2%) and Chlamydia trachomatis (1%). The most frequent are the following strain associations: A. vaginae and G. vaginalis, Eubacterium spp. and Porphyromonas spp., U. (urealyticum + parvum) and M. genitalium, N. gonorrhoeae and Ch. trachomatis, U. (urealyticum + parvum) and Candida spp. This is connected with anatomical and physiological characteristics of genitals, hormonal and immune system action. Quantitative study of the biota of urogenital tract in Dnipropetrovsk women with the use of real-time PCR is the sensitive method for diagnosing both physiological and pathological changes, and dysbiotic disorders at early stages and preventing their further development into more serious forms.
Keywords: PCR in real time; urogenital tract; child-bearing potential
Днтропетровсъкий нацюналъний утверситет мет Олеся Гончара, пр. Гагарта, 72, Дшпропетровськ, 49010, Украгна Oles Honchar Dnipropetrovsk National University, Gagarin Ave., 72, Dnipropetrovsk, 49010, Ukraine Tel.: +38-096-883-96-10. E-mail: [email protected]
Вступ
Одна з найважливших медико-соцальних проблем -шфекцшна патолопя репродуктивно! системи ж1нки. Провщне м^це у структур! дано! патологи поодають запальн процеси, викликам умовно-патогенними мтрооргагазмами. За даними р1зних авторш (Larsen et al., 2001; Reid et al., 2003; Klebanoff et al., 2004), частота бактер1альних шфекцш урогенл'ального тракту сягае 80% серед патолопчних сташв жшочо!' статево!' сфери. На фон урбашзаци людського сустльства та наростання еколопчних проблем, в «еру антибютиюв» та в умовах да шших фактор1в, що впливають на 1мунний статус макрооргатзму, вщбуваються значн змши у складних бюценозах оргашзму.
За даними численних дослвджень (Reid et al., 2003; David et al., 2005; Kaites et al., 2005; Fredricks et al., 2007), мкрофлора урогеттального тракту представлена в основному мкробютою (бактер1альн1 мкрооргагазми), мкобютою (гриби), а також в1русами та найпроспшими, сукуптсть яких забезпечуе колотзацшну резистент-н1сть. Дисбаланс бюти урогенп'ального тракту жшок являе собою порушення юльюсних i як1сних взаемин резидентних мшрооргашзмш (сапрофiтних i умовно-патогенних), як населяють сечостатеву систему в нормт Розвиток дисбалансу бiоти урогенiтального тракту може супроводжуватися метаболiчними та iмунними пору-шеннями, та в ряда випадюв клiнiчними проявами, сту-тнь вираженосгi яких варше ввд безсимптомного носш-ства до виражених клЫчних проявш (Ferris et al., 2004).
Численш дослвдження низки авторiв (Larsen et al., 2001; Witkin et al., 2007) довели, що етюлопчна структура урогентальних iнфекцiй представлена асошащею дек1лькох мiкроорганiзмiв. Kлiнiчна картина, у свою чергу, характеризуемся стертим, малосимптомним пе-ребком, вiдсутнiстю специфiчних клiнiчних симптомш, схильнiстю до хротзаци та багатовогнищевим шфку-ванням, що неминуче спричинюе пiзню дiагностику, нервдко вже на стадiï розвитку ускладнень iз боку репро-дуктивно!' системи. Результата дослвджень американсь-ких учених (Newton, 2001; Gupta et al., 2004; Aila et al., 2010) показали, що майже у 50% випадюв на первинно-му прийомi дiагностуегься ускладнений перебк урогеш-тальних iнфекцiй у жiнок. Все вказане дозволяе розгля-дати проблему урогенпального дисбактерiозу, асоцшо-вану з умовно-патогенною бютою, як актуальну, важли-ву в медико-сощальному выношены для м. Дншропет-ровськ, яке поодае одне з провщних мiсць щодо розпо-всюдження iнфекцiй сечостатево!' системи.
Мета даного дослвдження - встановити частоту вида-лення умовно-патогенних мiкроорганiзмiв з урогенгталь-ного тракту жшок рГзних вкових груп у м. Дншропет-ровськ, дослтдити спiввiдношення аеробно! та анаеробно! мкрофлори урогенiтального тракту при дисбата^^.
Матерiал i методи дослщжень
На першому етапi дослтдження обстежено 100 жшок вком 15-45 роив. Для аналТзу динамки змш мкробного пейзажу сечостатево! системи пацiенток подшили на три
BiKOBi групи: I група - гадалки 10-15 роюв (13 давчат), II -49 жшок вком 16-30 роюв, III група - 38 жшок вком 31-45 роюв. Уам дослвджуваним проведене комплексне обстеження, яке передбачало ощнку ix клiнiчного стану, збирання анамнезу, скарг, зовнiшнього огляду; бактерю-скошчного дослiдження видiлень i бакгерiологiчного дослвдження. Для бакгерiоскопiчного га бакгерюлопч-ного дослвдження за загальноприйнягою методикою про-водився забiр видiлень i3 поверхт шийки магки, цервiкального каналу га пхви. Основним живильним середовищем для висшу бiологiчного магерiалу був 5% кров'яний агар. Додагково викорисганi селекгивт живильнi середовища: середовище Плосюрева середови-ще Ендо, середовище Сабуро га жовгково-сольовий агар.
Насгупний егап дослвджень - аналiз спiввiдношення аеробно1 га анаеробно1 мiкрофлори 125 жiнок вком 1845 рокiв при дисбютичних порушеннях за допомогою ПЛР у реальному чаа. Залежно ввд наявносп га сгупеня вираженостi клiнiчниx проявiв пацieнток роздiлили на
групи: I група - «норма» (75 пащенгок, яю не мали суб'екгивно1 га об'екгивно1 клiнiчноi симптоматики), II група - «скарги» (50 пащенгок, яю пред'являли скарги за вщсутносп об'ективноi' клiнiчноi' та наявностi суб'ективноi' симптоматики). У частини здорових фер-тильних жiнок понад 40 роюв вщбуваегься зниження колонiзацii урогенiтального тракту лактобацилами по-рiвняно з молодшими фертильними жiнками. У зв'язку з цим жiнок iз групи «норма» залежно вщ вiку подiлили на двi щдгрупи: Iа - молодiii 40 рокiв i I6 - понад 40 рокiв. Жiнок групи «скарги» подiлили на групи: Па - молодiii 40 та Пб - понад 40 рокiв. Матерiалом для дослщження методом ПЛР у реальному чай служить зс^бок еmтелiальниx клiтин (задньобоковий звщ пixви). КлЫчний матерiал отримують одноразовим сте-рильним iнструменгом типу «Cytobrush». Отриманий клшчний зразок помiщають у пробiрку типу «Еппен-дорф», що мiстигь транспорте середовище.
Результата та ix обговорення
На першому етат дослвджень вивчено мiкробний пейзаж урогенiтального тракту жшок рiзниx вiковиx груп. Пд час обстеження усix пацiенгок видалено 83 штами умовно-патогенних мiкроорганiзмiв. Псля iденгифiкацii за фiзiолоriчними та бiоxiмiчними ознаками видiленi культури вщнесено до таких видав: 51 штам Escherichia coli, 17 шгамш Staphylococcus aureus, 6 штамш Candida albicans, 5 штамш Proteus vulgaris, 2 штами Streptococcus faecalis та 2 штами Klebsiella pneumoniae.
Анатз частоти видалення умовно-патогенних мiкроорганiзмiв при дисбюзах показав, що найчастше збудниками захворювання виявлялись уропатогеннi штами: 61,4% видiлениx культур належали до E. coli, 20,5% - до S. aureus, 7,2% - до C. albicans. 1з меншою частотою траплялися Proteus vulgaris - 6,0%, Streptococcus faecalis - 2,4%, K. pneumoniae - 2,4%. У дiвчат вком 10-15 роюв найчаспше виявлялись E. coli (62,5%) та S. aureus (25,0%), i лише 6,3% культур належали до C. albicans i P. vulgaris. Така картина зумовлена анатомо-фiзiологiчними особливостями статевих оргатв, перюдом гормонального спокою та вiдсутнiстю лакто-
бацил. Вщ пац1енток вшом 16-30 роюв вид1лили кташчш штами, яи щентифжували як E. coli (54,2%), S. aureus (20,8%) i C. albicans (10,4%). Також виявлено P. vulgaris -6,2%, S. faecalis та K. pneumoniae - 4,2%. У жшок репродуктивного BiKy зросгае piBem естрогену, накопичуеться велика кшькють глiкогенy, що стимулюе розмноження лактобацил, яю, у свою чергу, продукують велику кшь-к1сть молочно! кислоти, щдкислюючи середовище пiхви. Так умови стають сприятливими для розмноження дрщджових гриб1в C. albicans (10,4%). Але з вшом рь вень естрогену та кшькють лактобацил знижуються, що зумовлюе поступове зрушення рН до нейтрального, зме-ншення кiлькостi дрщдж1в i контам1нацй' мшрооргатз-мами кишково! групи. Внаслвдок цього у вшэвш груп1 31-45 рок1в порiвняно з попередньою збiльшyеться частота видшення клiнiчних iзолягiв E. coli (78,9%) та S. aureus (15,8%). У невеликш кшькосп трапляються культури P. vulgaris (5,3%).
Таким чином, колошзащя ткрооргашзмами бiотопy пiхви в дослвджуваних групах iстотно вiдрiзнялася у жшок рiзного вiкy: гриби роду Candida в найбшьшш кiлькостi видiленi у жшок вшом 16-30 рок1в (10,4%), лише 6,3% складали у тдлптав i взагалi не виявленi у жшок вшом 31-45 рок1в.
На наступному етап1 дослвджень провели детальтший аналiз складу мiкрофлори 125 жшок репродуктивного вжу за допомогою ПЛР у реальному часi, що дозволяе отримувати як як1сну, так i к1льк1сну оцiнкy вагинального мшробюценозу та проводити адекватну етiотропнy терапш дисбiозiв. Методом ПЛР у реальному чаа дослвдили сшввщношення аеробних i анаероб-них мiкроорганiзмiв у жшок, як не мали суб'ективно! та об'ективно! клЫчно! симптоматики (табл.).
Таблиця
Частота видшення аеробних i анаеробних бактерш
з уроген1тального тракту жшок, як1 не мали суб'ективноТ та об'ективноТ клЫчноТ симптоматики протягом червня - липня 2013 року
мшрооргатзм1в у жшок як1 не мали суб'ективно! та об'ективно! клшчно! симптоматики.
Вид мжрооргашзму Частота вид штам1в мж шення кттчних рооргатзмзв, %
1а тдгрупа, n = 50 1б тдгрупа, n = 25
« a § о & a < Lactobacillus spp. 92 40
Escherichia coli 8 8
Staphylococcus aureus 4 4
Candida albicans 2 4
Анаеробна мшрофлора Atopobium vaginae - 16
Megasphaera spp. - 8
Dialister spp. - 8
Gardnerella vaginalis 2 12
Porphyromonas spp. - 4
Eubacterium spp. - 8
У жiнок вiком до 40 роюв к1льк1сть умовно-патогенних мiкроорганiзмiв вщповвдала нормоценозу, а у пащенток вшом понад 40 роюв зi зниженою к1льк1стю лактобацил виявлено збшьшення кiлькостi анаеробних умовно-патогенних мшрооргашзм1в. Таким чином, у жiнок тсля 40 рок1в за вщсутносп агрофiчних зм1н в yрогенiтальномy тракгi ввдбуваеться зам1щення лактобацил на широкий спектр анаеробних бактерш. На рисунку 1 наведено сшввщношення аеробних i анаеробних
100%
50%
0%
1а тдгрупа 1б шдгрупа
Lactobacill us spp.
Аеробна
мкрофлор
а
Анаеробна мкрофлор
Рис. 1. Ствввдношення аеробноТ та анаеробноТ
мжрофлори уроген1тального тракту жшок без суб'ективноТ та об'ективноТ симптоматики:
1а тдгрупа - ж^и до 40 роюв iз переважно
лактобацилярною бiотою, 1б тдгрупа - жшки вiком понад 40 рокiв зi зниженим рiвнем лактобацил
У жшок молодше 40 рошв частота виявлення лактобацил становить 92%, сшввщношення аеробiв i анаеро-бiв ввдповщало нормоценозу. Частота видiлення анаеробних бактерш у вах обстежених жшок вком понад 40 рок1в, на вщмшу ввд аеробних (факультативно-анаеробних), перевищувала рiвень лактобацил (40%).
Вивчення частотного розподiлy мiкроорганiзмiв показало, що у бшьшосп жiнок без суб'ективно! та об'ективно! клшчно! симптоматики збудники не вияв-ленi, у 24% виявлеш у виглядi баш^ально! моношфек-цй', головним чином Dialister spp., Megasphaera spp. i лише у 8% жшок спостериали асощаци мкрооргатзм1в A. vaginae та G. vaginalis, Eubacterium spp. та Porphyro-monas spp.
Проводячи детальний аналiз умовно-патогенно! та патогенно! мкрофлори жшок, що пред'являли скарги за ввдсутносп об'ективно! та наявносп суб'ективно! клш-чно! симптоматики (група «скарги»), видiлили патогеннi штами мкрооргатзмш, як1 вщнесли до Ureaplasma (urealyticum + parvum), Candida sp., Trichomonas vaginalis, Mycoplasma genitalium, Chlamydia trachomatis, Neisseria gonorrhoeae. У 32% жшок зi «скаргами» жоден iз дослвджених мiкроорганiзмiв виявлений не був, визна-чався нормальний ршень лактобацил (вщносний показ-ник коливався ввд 0,3 до 0 або 70-100%). В обох щдгрупах жiнок, яю пред'являли скарги за наявносп суб'ективно! клЫчно! симптоматики, видiленi мiкроорганiзми мктилися майже в однаковому ввдсотковому сшвввдношент. У високих титрах виявлено Ureaplasma (urealyticum + parvum) (> 104, 31%) та Candida spp. (21%). У 8% жшок виявлено Trichomonas vaginalis, у 4% - Mycoplasma genitalium, у 1% - Chlamy-dia trachomatis та у 2% - Neisseria gonorrhoeae. Таким чином, найвiрогiднiшою причиною появи рiзноманiтних скарг за ввдсутносп об'ективних клiнiчних ознак запален-ня в урогеттальному тракгi е, за нашими спостереження-ми, Ureaplasma (urealyticum + parvum) i гриби роду Candida. У рвдкюних випадках мае значення також i великий спектр шших збудниюв, у тому числ патогенних.
Iнфiкyвання одним збудником у груш «скарги» (рис. 2) складало лише 16%. У цш груш також помчено тенденцш до збшьшення асощацш мiкроорганiзмiв ввдносно моноiнфекцiй.
Моношфекцл викликаш, головним чином Ureaplasma spp., T. vaginalis. Спостерiгали асощаци мшроор-ганiзмiв: Ureaplasma (urealyticum + parvum) та Mycoplasma genitalium, Neisseria gonorrhoeae та Chlamydia trachomatis, Ureaplasma (urealyticum + parvum) та Candida spp.
ПЛР у реальному чай, проведене в rpyni жшок i3 на-hbhîctto суб'ективних симптом1в, показало, що за ввдсу-THOcri об'ективних клiнiчних симптом1в запалення наяв-не як у жшок до 40 роюв, так i у жiнок вiком понад 40 роюв та виявляеться частше, нж у патенток, як не ма-ють суб'ективно1 та об'ективно1 клш1чно1 симптоматики.
ÜHe вгивлено
ü Мрнспнфекцщ
и Асощаци MiiqxiopraHiJMiE
Рис. 2. Розпод1л типу iнфiкування у фертильних жшок 18-45 рокв, як1 пред'являють скарги за вiдсутностi об'ективноТ та наявносл суб'ективноТ симптоматики
Отриманi дат узгоджуються з дослiдженнями iншиx авторiв. За даними Boldyrev et al. (2010), у жiнок вiком до 40 роюв юльюсть лактобацил складала 69%, у жiнок вшово1' групи 40-50 рокiв вiдмiчене зниження кшькосп лактобацил до 39%. У жшок mei' вшово1' групи спостерь галося перевищення кiлькостi анаеробних бактерiй ввд-носно лактобацил у 10 разiв. Таким чином, кiлькiсне дослiдження бюти урогенiтального тракту методом ПЛР у реальному чай - чутливий метод даагностики фiзiоло-пчних i патолопчних змiн, який дозволяе дiагностувати дисбютичт порушення на раннix етапах i запобiгти ix подальшому розвитку у складна форми.
Висновки
Порушенню стану урогенгтально1 мiкрофлори мо-жуть сприяти багато факторiв, як1 умовно можна подiлити на ендогенн1 та екзогент. До ендогенних факторiв вщносять захворювання яечннк1в, щитовидно1 залози, захворювання шийки матки, перенеcенi ран1ше або супутш запальн1 захворювання сечостатево1 систе-ми, зниження iмyнологiчноï реакцй' органiзмy. Екзоген-ними факторами е еколопчт, сангтарно-гтетчш, клiмато-географiчнi. Патологiчнi порушення складу урогентального мжробоценозу ввдбуваються також за таких стресових впливiв на макроорганiзм, як тривале застосування антибактерiальних препаратiв, лжування гормонами, цитостатиками, променева терашя, викори-стання внyтрiшньоматкових i оральних контрацептив1в.
З урогенiтального тракту жшок, що звернулися до Дiагностичного центру медично1' академй' м. Днiпропет-ровськ iз червня по липень 2013 року, бактерюлопчним i бактерiоскопiчним методами видшено 83 штами мiкро-органiзмiв, яю належать до родiв Escherichia, Klebsiella, Proteus, Staphylococcus, Streptococcus, дрiжджеподiбнi гриби роду Candida. Серед них 51 штам E. coli (61,4%), 17 штамв S. aureus (20,5%), 6 штамв C. albicans (7,2%), 5 штамiв P. vulgaris (6,0%), по 2 штами S. faecalis та K. pneumoniae (2,4%).
Аналiз частоти видшення умовно-патогенних мiкро-органiзмiв у жiнок рiзниx вiковиx груп показав, що най-бiльшу кiлькiсть клiнiчниx штамiв видшяли у жiнок вi-ком 16-30 роюв: 54,2% E. coli, 20,8% S. aureus, 10,4% C. albicans, 6,2% P. vulgaris, 4,2% S. faecalis, 4,2% K. pneumoniae, середню юльюсть клшчних штамiв вида-ляли у жшок вшом 31-45 роюв: 78,9% E. coli, 15,8% S. aureus, 5,3% S. faecalis. Найменшу юльюсть клшчних штамiв видшяли у дiвчат вiком 10-15 роюв - 62,5% E. coli, 25,0% S. aureus, 6,3% C. albicans та P. vulgaris.
Аналiз сшввщношення аеробно1' та анаеробно1' мiк-рофлори урогеттального тракту жшок методом ПЛР у реальному чай показав, що у жшок вшэм понад 40 роюв ввдбуваеться зменшення кшькосп лактобацил i замiщен-ня ix анаеробними мiкроорганiзмами A. vaginae (16%), G. vaginalis (12%), Megasphaera spp. (8%), Dialister spp. (8%), Eubacterium spp. (8%) i Porphyromonas spp. (4%). У рщюсних випадках мае значення також великий спектр шших збудникiв: T. vaginalis (8%), M. genitalium (4%), N. gonorrhoeae (2%) i Ch. trachomatis (1%).
Bi6^iorpa$iHHi iIOCII. lanim
Aila, N.A, Tency, L., Claeys, G., Verstraelen, H., Saerens, B., 2010. Comparison of different sampling techniques and of different culture methods for detection of group B Streptococcus carriage in pregnant women. BMC Infect. Dis. 10, 167-285.
Baiulescu, M., Hannon, P.R., Marcinak, J.F., Janda, W.M., Schreckenberger, P.C., 2002. Chronic vulvovaginitis caused by antibiotic-resistant Shigella flexneri in a prepubertal child. Pediatr. Infect. Dis. 21(2), 170-172.
Boldyrev, M.N., Lypova, E.V., Trofimov, D.Y., Vitvitskaya, Y.G., Gus'kova, I.A., 2010. Osobennosti bioty urogeni-tal'nogo trakta zdorovyh zhenshhin reproduktivnogo voz-rasta v issledovanii metodom PCR v rezhime real'nogo vremeni [Features of biota of the urogenital tract of healthy women of reproductive age in the study by PCR real time]. J. Dermatol. Venereol. 1, 80-84 (in Russian).
Cauci, S., Guashino, S., De Aloysio, D., Driussi, S., De Santo, D., 2002. Prevalence of bacterial vaginosis and vaginal flora changes in peri- and postmenopausal women. Clin. Micro-biol. 40(6), 2147-2152.
Cox, R.A., Slack, M.P., 2002. Clinical and microbiological features of Haemophilus influenzae vulvovaginitis in young girls. J. Clin. Pathol. 55, 961-964.
David, N., Fredricks, M.D., Tina, L., Fiedler, B.S., Jeanne, M., Marrazzo, M.D., 2005. Molecular identification of bacteria associated with bacterial vaginosis. N. Engl. J. Med. 353(18), 1899-1911.
Donder, G.G., Vereecken, A., Bosmans, E., Dekeersmaecker, A., Salembier, G., Spitz, B., 2002. Definition of a type of abnormal vaginal flora that is distinct from bacterial vaginosis: Aerobic vaginitis. BJOG 109(1), 34-43.
Falagas, M.E., Betsi, G.I., Athanasiou, S., 2007. Probiotics for the treatment of women with bacterial vaginosis. Clin. Mi-crobiol. Infect. 13(7), 657-664.
Ferris, M.J., Masztal, A., Aldridge, K.E., Fortenberry, J.D., Fidel, P.L., Jr, Martin, D.H., 2004. Association of Atopobium vaginae, a recently described metronidazole resistant anaerobe, with bacterial vaginosis. BMC Infect. Dis. 4(5), 65-70.
Fischer, G.O., 2001. Vulval disease in pre-pubertal girls. J. Dermatol. 42(4), 225-234.
Fredricks, D.N., Fiedler, T.L., Thomas, K.K., Oakley, B.B., Marrazzo, J.M., 2007. Targeted PCR for detection of vaginal bacteria associated with bacterial vaginosis. J. Clin. Micro-biol. 45(10), 3270-3276.
Gupta, C., Briski, J., 2004. Comparison of two culture media and three sampling techniques for sensitive and rapid screening of vaginal colonization by group B Streptococcus in pregnant women. J. Clin. Microbiol. 42(9), 3975-3977.
Kaites, K.B., Katz, B., Schelonka, R.L., 2005. Mycoplasmas and Ureaplasmas as neonatal pathogens. Clin. Microbiol. Rev. 18(4), 757-789.
Klebanoff, M.A., Schwebke, J.R., Zhang, J., Nansel, T.R., Yu, K.F., Andrews, W.W., 2004. Vulvovaginal symptoms in women with bacterial vaginosis. Obstet. Gynecol. 104(2), 267-272.
Koumfns, E.H., Markowitz, L.E., Hogan, V., 2002. Bacterial vaginosis. Hogan. Clin. Infect. Dis. 15(2), 152-172.
Larsen, B., Monif, G.R., 2001. Understending the bacterial flora of the female genital tract. Clin. Infect. Dis. 32, 69-77.
Melis, G.B., Ibba, M.T., Steri, B., 2000. Role of pH as a regulator of vaginal physiological environment. Minerva. Ginecol. 52(4), 111-121.
Newton, E.R., Piper, J.M., Shain, R.N., Perdue, S.T., Peairs, W., 2001. Predictors of the vaginal microflora. J. Obstet. Gynecol. 184(5), 845-853.
Reid, G., Bocking, A., 2003. The potential for probiotics to prevent bacterial vaginosis and preterm labor. J. Obstet. Gyne-col. 189, 1202-1208.
Reid, G., Dols, J., Miller, W., 2009. Targeting the vaginal mi-crobiota with probiotics as a means to counteract infections. Curr. Opin. Clin. Nutr. Met. Care 12, 583-587.
St John, E., Mares, D.A., Spear, G.T., 2007. Bacterial vaginosis and host immunity. Curr. HIV/AIDS Rep. 4 (1), 22-28.
Witkin, S.S., Linhares, I.M., Giraldo, P., Ledger, W.J., 2007. An altered immunity hypothesis for the development of symptomatic bacterial vaginosis. Clin. Infect. Dis. 44(4), 554-557.
Hadiumna do редкonегii 12.07.2014
