CC BY
13
М1КРОБ1ОЛОГИЯ
© Бубало К. В., Голодок Л. П., *Хлопова О. В., Вшнков А. I. УДК [616.6+616.8]:579.61
Бубало К. В., Голодок Л. П., *Хлопова О. В., BiHHiKOB А. I.
ДОСЛ1ДЖЕННЯ М1КРОБНИХ АСОЦ1АЦ1Й М1КОПЛАЗМ З 1НШИМИ М1КРООРГАН1ЗМАМИ УРОГЕН1ТАЛЬНОГО ТРАКТУ Ж1НОК
Днiпропетровський нацiональний унгверситет iM. О. Гончара (м. Днiпропетровськ) *Дiагностичний центр медичноГ академГГ (м. Днгпропетровськ)
Роботу було виконано у межах держбюджетно!' теми № 1-294-15, що виконуеться на кафедрi мiкро-бiологiT, вiрусологiI та бютехнологп Дыпропетров-ського нацiонального унiверситету iм. Олеся Гончара, № державноТ реестрацiT 0115и002385.
Вступ. Широке поширення урогенiтальних мко-плазм та Тх часте виявлення в практично здорових людей ускладнюе вирiшення питання про роль цих мiкроорганiзмiв в патогенезi захворювань урогеы-тального тракту. Деяк дослiдники вважають мко-плазми умовно-патогенними мiкроорганiзмами, об-фунтовуючи це можливютю видiлення Тх вiд клiнiчно здорових оЫб, а також безсимптомним кгмычним перебiгом мiкоплазмозу [6]. Разом з тим на думку шших авторiв [11], мiкоплазми е патогенними агентами, а видтення Тх вщ клiнiчно здорових осiб слiд розглядати як загрозливе носмство, з огляду на по-довжену дiю персистуючого збудника, а також можливiсть пщвищення вiрулентностi штамiв мко-плазм [9,8,10]. ^м того, згiдно з сучасними дани-ми збтышилась частота поширення мкоплазмених мiкст-iнфекцiй, якi викликають патолопчний процес, що характеризуеться складним комплексом мiжмi-кробних вiдносин i взаемного впливу рiзних популя-цiй мiкроорганiзмiв з единим патогенезом, на роз-виток якого впливае кожен, що входить до складу асо^анпв мкст-шфекци. Мiкробнi асоцiацiT з рiзним ступенем етiологiчноT значущостi кожного мiкроор-гаызму можуть формувати нетиповий розвиток i пе-ребiг запальних захворювань сечостатевого тракту, що необхщно враховувати при оцЫц клiнiчноT кар-тини, лабораторних даних i призначення вщповщ-но|' терапiT. Збiльшення частоти виявлення змшаних iнфекцiй в структурi запальних захворювань уроге-нiтального тракту встановлюе необхщнють пошуку етiотропних препаратiв, ефективних проти комплексу збудниюв урогенiтальних шфекцм.
Метою роботи було досл1дження м1кробних асоц1ац1й м1коплазм з 1ншими м1кроорган1змами уроген1тального тракту ж1нок, встановлення частоти виявлення мкоплазм у ж1нок р1зного в1ку.
Об'ект i методи дослгдження. Об'ектом досл1-дження були м1кробн1 асоц1ацИ м1коплазм з 1ншими м1кроорган1змами уроген1тального тракту, одержан! в1д пац1ент1в Д1агностичного центру медично! акаде-мп у червн1-липн1 2015 року. У ход1 виконано! роботи було дослщжено 110 зразк1в б1олог1чного матер1алу культуральним методом i 104 методом ПЛР. Кл1н1ч-ний матерiал представлений видтенням i3 уретрального i цервкального каналу урогенiтального тракту жiнок вком вiд 18 до 36 роюв i старше. Досл^ дження проводили бактерюлопчним - тест-системи Mycoplasma IST(Biomerieux)та молекулярним методами - ПЛР в реальному часг Видтення та щенти-фiкацiю мiкроорганiзмiв проводили згiдно з наказом МЗ СРСР № 535 вщ 22.04.1985 р.
Результати доотджень та !х обговорення. На пер-шому етап культуральним методом було доотдже-но 110 зразюв бiологiчного матерiалу урогеыталь-ного тракту жiнок. Згiдно з дослщженням частоти виявлення урогенiтальних мкоплазм культуральним методом за допомогою тест-системи Mycoplasma IST (Biomerieux) виявили в бтьшост зразюв 62% (68) генггальы мкоплазми виду Ureaplasma spp.; Mycoplasma hominis видтена тiльки у 8% (8) пац^ енток, в 20% (22) випадках виявлен мко-уреаплаз-меннi асо^ацм, в 10% (11) - мкоплазм та уреаплазм не виялено.
При цьому М. hominis i Ureaplasma spp. виявля-лися у рiзних дiагностичних титрах > 104 КУО/у зраз-ку, < 104 КУО/у зразку (табл. 1).
Ureaplasma spp. i Mycoplasma hominis у дiагнос-тичному титрi >104 КУО/у зразку спостер^алась у 52 жiнок (53,1%) i 5 жiнок (5,1%) вщповщно i у титрi <104КУО/ у зразку Ureaplasma spp. спостер^алась
Таблиця 1.
Кiлькiсть дослiджуваних зразмв пацieнтiв з дiагностичним титром Mycoplasma hominis i Ureaplasma spp. > 104 КУО/у зразку, < 104 КУО/у зразку
Дгагностичний титр мгкрооргангзмгв Mycoplasma hominis (n = 8) % Ureaplasma spp. (n = 68) % Mycoplasma hominis+ Ureaplasma spp. (n=22) %
>104 КУО/мл 5,1 53,1 22,4
<104 КУО/мл 3,06 16,33 0
Усього 8,16 69,44 22,4
Таблиця 2. Частота поширення мшоплазменоТ шфекцм у жшок рГзних вГкових груп
Вгк, рокгв Частота поширення (n = 98)
абс. %
18-23 17 17,35
24-29 47 47,95
30-35 26 26,54
36 i старше 8 8,16
Усього 98 100
у 16 жшок (16,33%), а Mycoplasma hominis у 3 жшок (3,06%) (табл. 1). Наявнють мнкрооргаызммв у дiа-гностичному TMTpi Ureaplasma spp. >104 КУО/у зразку свiдчить про виражену контамшацю оргаызма-ми, у титрi <104 КУО/у зразку - про носмство даних мiкроорганiзмiв. При порiвняннi показникiв зустр^ чаeмостi мкоплазмено'| iнфекцií у жiнок визначили, що випадки виявлення Ureaplasma spp. рееструеть-ся частiше, що пщтверджуеться лтературними да-ними [4,5], в яких уреаплазми представляють собою мiкроорганiзми з бтьш високим патогеним потенщ-алом в порiвняннi з мiкоплазмами. Результати рiз-них авторiв доводять, що мкоплазми можуть бути причиною вульвовапыту, уретриту, парауретриту, бартолiнiту, андекситу, сальпшгггу, ендометриту, за-палення яечникiв [1,2,3]. При доотджены частоти поширення мкоплазмено'| та уреаплазменоí шфек-цií у жшок рiзного вiку встановлено, що юнуе коре-ляцiйна залежнiсть мiж вiком жiнок та частотою поширення мкоплазмено'| iнфекцií: найменша частота виявлення геытальних мiкоплазм спостерiгалася у пащетчв вiком 18-23 рокiв, найбтьша - у жiнок вiком 24-29 роюв i поодинокi випадки виявлялися у жшок вiком понад 36 роюв (табл. 2). Виявляються рiзнi штами мiкоплазм, в залежностi вщ вiку па^ен-тiв (рис. 1).
У пащетчв вiком 18-23 роки найчастше ви-являлася Ureaplasma spp. - 16%, а М. hominis -1,4%, асо^ацм не виявлялися. В груп жшок вком 24-29 Ureaplasma spp. виявилася у 36%, а М. hominis - 4%,
них м1коплазм у видтеннях урогенггального тракту жшок встановлено, що у жшок репродуктивного вку спостер1гаеться кореляцмна залежн1сть м1ж в1ком та частотою поширення: найбтьша частота поширення у вковм груп1 в1д 24-29 роюв. Це може бути пов'язано з пщвищеною сексуальною активн1стю, соц1альною неадаптован1стю, зниженим 1мун1тетом. У пац1ент1в в1ком 18-23 I ж1нок вком 36 роюв I старше частота поширення мкоплазм найменша.
На другому етап1 проводили досл1дження мкро-бних асоц1ац1й м1коплазм з 1ншими мкрооргаыз-мами проводилося методом ПЛР в реальному час1. При анал1з1 результат1в досл1дження виявлено, що уроген1тальн1 мкоплазми в якост1 единого збудника на фон1 нормоценозу ваг1нально1 флори вис1вали-ся в 46 зразках, що складае 23%. В 1нших випадках 52% (104 зразка) вщм1чалися т1 чи 1нш1 порушення ваг1нального мкробюценозу, викликан1 багатоком-понентними м1кробними асоц1ац1ями збудник1в. Вс1 1нш1 зразки 50 (25%) вщповщали нормоценозу, осюльки титри досл1джуваних м1кроорган1зм1в не перевищували норму(рис.2)
Найб1льш часто вис1валися м1коплазми на фон1 бактер1ального ваг1нозу 78, 3% 1з 104 зраз-к1в пац1ент1в з дисбютичними порушеннями. Також уроген1тальн1 м1коплазми виявлялися в асоц1ацИ з канд1дами - 19,23% I з1 збудниками групи факуль-тативно-анаеробних умовно-патогенних мкроорга-н1зм1в зустр1чалися р1дко 1,92% (рис. 3).
в асощацп М. hominis -Ureaplasma spp. - 8%. У жшок вком 30-35 роюв частше виявлялася Ureaplasma spp. - 24% i рщше М. hominis -2,5%. У жшок вком 36 i старше Mycoplasma hominis не виявлялася, а Ureaplasma spp. виявилася у 2%, М. hominis-Ureaplasma spp. - 7% (рис. 1).
Таким, чином про-аналiзувавши частоту виявлення урогенггаль-
04
40 35 30 25 20 15 10 5 0
3 6
24
16 £
8 7
4 25
1М' 0 - °i°i
118-23
124-29
30-35
136 i старше
M. hominis
Urepiasma spp. M. hominis- Ureaplasma spp.
Рис. 1. Частота виявлення Mycoplasma hominis ,Ureaplasma spp., Mycoplasma hominis — Ureaplasma spp. у жшок рГзних вГкових категорш
52%
23%
моноЫфекщя а нормоценоз а мкстннфекщя
25%
Рис. 2. Частота виявлення п/пкоплазм з шшими мiкроорганiзмами урогенiтального тракту
Рис. 3. Стан вапнального мiкробiоценозу при мшоплазмешй мiкст-iнфекцíí
При цьому вiдмiчалося зниження лактофлори. Як i при шших формах вагiнальних дисбiозiв вщми чена залежнють облiгатноI мiкрофлори вiд складу асо^ацм збудникiв. В ycix випадках моношфекцш титр лактобактерiй бiльш високий, чим при при-eднаннi дрiжжеподiбних грибiв роду Candida, що призводило до зниження показника. Значно нижче був титр лактобактерм при асо^ацм мкоуреаплазм з факультативними анаеробами i на фонi бактер^ ального вагшозу (рис. 4). При мiкст-iнфекцiI асо-цiйованiй з мiкоплазмами та уреаплазмами най-бiльш часто зустрiчалися асо^ацм мiкоуреаплазм з облiгатними анаеробами видiв; Gardenerella vaginalis, Prevotella bivia, Porhyromonas spp; най-менше з факультативними анаеробами видiв: Enterobacteriaceae, Streptococcus spp. (табл. 3).
Часте сптьне виявлення генггальних мiкоплазм з анаеробною мiкрофлорою обумовлене здатнiстю Gardnerella vaginalis видтяти бурштинову кислоту, яка використовуеться шшими мiкроорганiзмами. У свою чергу уреаплазми i мiкоплазми, активно використовують у сво!й життедiяльностi кисень, сприяють посиленому розмноженню анаеробних бактерiй. Уреаплазми в асо^а^ях з шши-ми мiкроорганiзмами здатнi утворювати б^ оплiвки. Формування бiоплiвок у вогнищi запалення забезпечуе здатнють мiкроорга-нiзмiв персистувати в органiзмi людини, призводить до хро-ызаци iнфекцiйного процесу i супроводжу-
еться незадовтьними результатами антиб^ отикотерапiI.
Отриман данi спiвпадають з результатами шших дослiдникiв. Автори лiтературних джерел зазначають, що мiкробнi асоцiацiI з рiзним ступенем етiологiчноI значущостi кожного мiкроорганiзму можуть формувати нетиповий розвиток i перебiг запальних за-хворювань сечостатевого тракту, що необхщ-но враховувати при оцшц клiнiчноI картини, лабораторних даних i призначення вщпо-вiдноI терапiI [5,6,11]. Збiльшення частоти виявлення змшаних iнфекцiй в структурi запальних захворювань урогенiтального тракту встановлюе необхiднiсть пошуку етiотропних препара^в, ефективних проти комплексу збудникiв урогенггальних iнфекцiй [7,8]. Висновки
1. При до^джены iзолятiв з урогеы-тального тракту жшок культуральним методом встановлено, що iз 110 до^джуваних жiнок у 98 були наявн генiтальнi мiкоплазми наступних видiв Ureaplasma spp. 68 (62%) i Mycoplasma hominis 8 (8%) у рiзних дiагнос-тичних титрах (>104, <104 КУО/мл). Дiагнос-тичнi титри Ureaplasma spp. i М. hominis >104 КУО у зразку свщчили про виражену контамшацт мiкро-органiзмами, у титрi <104 КУО у зразку - про носй ство даних мiкроорганiзмiв.
2. Визначено iснування залежност частоти виявлення мiкоплазм вщ вiку обстежуваних жiнок. Найбiльша частота поширення геытальних мко-плазм у жшок репродуктивного вку (24-29 роюв): Ureaplasma spp. - 35 (36%), М.hominis - 4 (4%), найменша частота виявлення у 36 роюв i старше.
3. Проведено оцшку бюценозу при мкоплаз-менiй шфекци i встановлена перевага мiкробних асо^ацм уреаплазм з кандiдами та облкатними анаеробами - Gardnerella vaginalis, Prevotella bivia, Porhyromonas spp. - 53,8%, уреаплазм з кандща-ми - 19,23%, найменше зустрiчалися асоцiацiI з факультативними анаеробами - Enterobacteriaceae + Streptococcus spp. + Eubacterium - 1,92%.
Перспективи подальших дослщжень. Отри-манi результати свiдчать про поширення мкоплаз-мено! мiкст-iнфекцiI, що вказуе на необхщнють про-ведення моыторингу антибiотикорезистентностi мiкоплазм в асо^ащях з iншими мiкроорганiзмами.
Ü 5
то
S
ТО
Моношфекц1я
Candida+ мкоплазма Мкоуреаплазми +факул.-анаеробш м/о
Мкоплазми+аеробш м/о
Рис. 4. Титр лактобактерш при мiкоплазменiй мшстчнфекцм
Таблиця 3.
Мшробш асоцГацГГ при мГкоуреаплазменГй мГкст-ГнфекцГГ
№ п/п MiKpoÖHi aco^a^Y Частота зустгчаемостг в дослгджуваних зразках, % (n=104)
1 Candida spp. + Gardnarella vaginalis + Prevotella bivia + Porhyromonas spp. + Ureaplasma urealyticum 53,8
2 Candida spp + Ureaplasma urealyticum 19,23
3 Gardnarella vaginalis + Prevotella bivia + Porhyromonas spp + Ureaplasma urealyticum 14
4 Mycoplasma hominis + Gardnarella vaginalis 3,8
5 Mycoplasma hominis + Ureaplasma (urealyticum + parvum) + Gardnarella vaginalis 6,7
6 Enterobacteriaceae + Streptococcus spp. + Eubacterium spp. + Megasphera spp. + Velionella spp. + Dialisterspp. + Ureaplasma 1,92
Л1тература
1. Винарова Н. А. Значение микоплазм в заболеваниях мочеполовой системы / Н. А Винарова, Д. Н. Фиев, А. З. Винаров //
Фарматека - 2008. - № 16. - С. 23-29.
2. Герасимова Н. М. Урогенитальные инфекции как междисциплинарная проблема. Современные подходы к диагностике и
лечению / Н. М. Герасимова, Н. П. Евстигнеева, Ю. Н. Кузнецова // Вестник последипломного медицинского образования. - 2009. - № 1. - С. 16-19.
3. Кисина В. И. Существует ли связь урогенитальных микоплазм с патологией органов мочеполовой системы / В. И. Кисина,
Е. В. Ширшова // Consilium medicum Журнал доказательной медицины для практикующих врачей. - 2005. - Т. 7.- № 4. -С. 12-16
4. Кубанова А. А. Урогенитальные инфекционные заболевания, вызванные генитальными микоплазмами. Клинические реко-
мендации / А. А. Кубанова, М. Р. Рахматуллина // Вестник дерматологии и венерологии. - 2009. - № 3. - С. 78-82.
5. Кузнеченкова Т. В. Ассоциация урогенитальных микоплазм с воспалительными процессами мочеполовых органов у жен-
щин / Т. В. Кузнеченкова, О. В. Лысенко, В. А. Игликов // III Всероссийский конгресс дерматовенерологов: тезисы научных работ. - Казань, 2009. - С. 84.
6. Молочков В. А. Урогенитальные заболевания, ассоциированные с генитальными микоплазмами / В. А. Молочков, О. Л. Ива-
нов, В. В. Чеботарев // Инфекции, передаваемые половым путем. Клиника, диагностика, лечение. - М., 2006. - С. 435-451
7. Назарова Е. К. Дисбактериозы влагалища (этиология, патогенез, клиника, лабораторная диагностика) / Е. К. Назарова,
Л. Г. Созаева, Е. И. Гиммельфарб. - М., 2002. - С. 10.
8. Немченко О. И. Урогенитальный микоплазмоз (обзор литературы) / О. И. Немченко, Е. В. Уварова // Consilium medicum Жур-
нал доказательной медицины для практикующих врачей. - 2007- Т. 9. - № 1. - С. 12-15.
9. Bead-based multiplex sexually transmitted infection profiling / M. Schmitt, C. Depuydt, M. Stalpaert [et al.] // J. Infect. - 2014. -
Р. 23-24.
10. Choi Y Cervical cytopathological findings in Korean women with Chlamydia trachomatis, Mycoplasma hominis, and Ureaplasma urealyticum infection / Y Choi, J. Roh // Scientific World Journal. - 2014. - Vol. 8 - P. 49-50.
11. Jensen A. 2012. Chlamydia trachomatis, Mycoplasma genitalium and Ureaplasma urealyticum among students in northern Norway / A. Jensen, C. Kleveland // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. - 2012. - P. 146-147.
12. Jernberg E. J. Mycoplasma genitaliumaetiological agent of sexually transmitted infection / E. J. Jernberg, H. Moi // Tidsskr Nor Laegeforen. - 2007. - Vol. 127, № 17. - P. 2233-2235.
УДК [616.6+616.8]:579.61
ДОСЛ1ДЖЕННЯ М1КРОБНИХ АСОЦ1АЦ1Й М1КОПЛАЗМ З 1НШИМИ М1КРООРГАН1ЗМАМИ УРОГЕН1-ТАЛЬНОГО ТРАКТУ Ж1НОК
Бубало К. В., Голодок Л. П., Хлопова О. В., Вшшков А. I.
Резюме. Проведено оцшку бюценозу при мкоплазменм шфекци i встановлена перевага мiкро-бних асо^ацм уреаплазм з кандщами та облкатними анаеробами - Gardnerella vaginalis, Prevotella bivia, Porhyromonas spp. - 53,8%, уреаплазм з кандщами - 19,23%, найменше зустрiчалися асо^аци з факульта-тивними анаеробами - Enterobacteriaceae + Streptococcus spp. + Eubacterium - 1,92%. Ключов1 слова: мiкробнi асощацп, мкоплазми, мкоплазмена мкстчнфек^я.
УДК [616.6+616.8]:579.61
ИССЛЕДОВАНИЕ МИКРОБНЫХ АССОЦИАЦИЙ МИКОПЛАЗМ С ДРУГИМИ МИКРООРГАНИЗМАМИ УРОГЕНИТАЛЬНОГО ТРАКТА ЖЕНЩИН
Бубало К. В., Голодок Л. П., Хлопова Е. В. Винников А. И.
Резюме. Проведена оценка биоценоза при микоплазменной инфекции и установлено преимущество микробных ассоциаций уреаплазм с кандидами и облигатными анаэробами - Gardnerella vaginalis, Prevotella bivia, Porhyromonas spp. - 53,8%, уреаплазм с кандидидами - 19,23%, меньше встречались ассоциации с факультативными анаеробами - Enterobacteriaceae + Streptococcus spp. + Eubacterium - 1,92%. Ключевые слова: микробные ассоциации, микоплазмы, микоплазменная микст-инфекция.
UDC [616.6+616.8]:579.61
THE STUDY OF MICROBIAL ASSOCIATIONS OF MYCOPLASMA WITH OTHER MICROORGANISMS IN THE UROGENITAL TRACT OF WOMEN
Bubalo K. V., Golodok L. P., Khlopova A. V., Vinnikov A. I.
Abstract. Wide dissemination of urogenital mycoplasmas and their frequent identification in healthy subjects complicate the definition of the role of these microorganisms in the pathogenesis of diseases of the urogenital tract. Some researchers believe Mycoplasma opportunistic microorganisms, pointing to the possibility of separating them from clinically healthy individuals and asymptomatic clinical course of mycoplasmosis [6]. However according to other authors [11], Mycoplasma are pathogenic agents and the allocation of them from clinically healthy individuals should be seen as a threatening carriage, given the long persistent action of the pathogen, as well as the possibility of increasing the virulence of strains of Mycoplasma. In addition, according to the latest data there increased the frequency of the spread of mycoplasma mixed infections, which cause a pathological process, characterized by a complex set of intermicrobial relations and mutual influence of various populations of microorganisms with a common pathogenesis, the development of which is affected by every microorganism that is a part of mixed infections. Microbial associations with varying degrees of etiological significance of each microorganism can form atypical development and course of inflammatory diseases of the urinary tract and that is necessary to be considered in evaluating clinical and laboratory data as well as administration of appropriate therapy. An increase in the frequency of mixed infections in the structure of inflammatory diseases of the urogenital tract establishes the necessity of finding etiotropic drugs, effective against complex pathogens of urogenital infections. The object of the research was the microbial Association of Mycoplasma with other microorganisms of the urogenital tract, obtained from patients the Diagnostic Center of Medical Academy in June-July 2015. In the course of the work done 110 samples of the biological material were studied by the cultural method and 104 samples were examined using PCR. The clinical material is presented by the discharge from the urethral and cervical canal of the urogenital tract of women aged 18 to 36 and older. The research was conducted by the bacteriological test system Mycoplasma 1ST (Biomerieux) and by molecular methods - PCR in real time. In the study of isolates from the urogenital tract of women using the cultural technique it was found that 98 out of 110 studied women had genital mycoplasmas of the following types: Ureaplasma spp. 68 (62%) and Mycoplasma hominis 8 (8%) in diagnostic titers (>104, <104 CFU/ ml). Diagnostic titres of Ureaplasma spp. and M. hominis at >104 CFU in the sample pointed to a pronounced contamination by microorganisms and in titre <104 CFU in the sample indicated the carriage of these microorganisms. There was determined the existence of the dependence of the frequency of Mycoplasma detection on the age of the women examined. The highest frequency distribution of genital mycoplasmas was detected in women of reproductive age (24-29 years): Ureaplasma spp. - 35 (36%), M. hominis - 4 (4%), the lowest detection rate - in women aged 36 and older. The biocenosis in micoplasma infection was assessed and there was found the prevalence of microbial associations of Ureaplasma with Candida and obligate anaerobes - Gardnerella vaginalis, Prevotella bivia, Porhyromonas spp. - 53,8%, and Ureaplasma with Candida - 19,23%; the associations with facultative anaerobes were the least frequently met - Enterobacteriaceae + Streptococcus spp. + Eubacterium - 1,92%.
Keywords: microbial associations, Mycoplasma, Mycoplasma mixed infection.
Рецензент - проф. Лихолат Ю. В.
Стаття надшшла 22.12.2015 року
