COMPREHENSIVE ANALYSIS OF CLINICAL, PSYCHOPATHOLOGICAL AND PATHOPSYCHOLOGICAL FEATURES OF NEUROTIC DISORDERS COMBINED WITH ADDICTIVE BEHAVIORS Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

LIB

шши

КОМПЛЕКСНЫЙ АНАЛ1З КЛ1Н1КО-ПСИХОПАТОЛОПЧНИХ ТА ПАТОПСИХОЛОГ1ЧНИХ ПРОЯВ1В НЕВРОТИЧНИХ РОЗЛАД1В, ПОеДНАНИХ З

АДИКТИВНИМИ ФОРМАМИ ПОВЕД1НКИ

Марута Наталiя OneKcanbpiena

доктор медичних наук, професор, заступник директора з науково1 роботи ДУ «1НПН НАМН Украши»,

Колядко Ceimnana nempiena доктор медичних наук, провiдний науковий ствробтник ДУ «1НПН НАМН Украши»

KanencbKa ranuna Юривш кандидат психологЫних наук, старший науковий ствробтник ДУ «1НПН НАМН Украши»

Денисенко Muxaüno Muxaünoeuu кандидат медичних наук, старший науковий ствробтник ДУ «1НПН НАМН Украши»

Явдaк Ipuna OneKcanbpiena кандидат медичних наук, провiдний науковий ствробтник ДУ «1НПН НАМН Украши»

На основi комплексного аналiзу клшжо-психопатологЫних та патопсихологЫних проявiв невротичнихрозладiв, поедна-них з адиктивними формами поведiнки (109 хворих), визначеш особливостi адиктивного статусу (переважання нехiмiчно-го походження адиктивних форм поведшки), специфка клшчних синдромiв (домшування депресивного та тривожно-обсе-сивного симптомокомплекав) та провiднi котнг-стратеги (високийрiвень актуалiзацiï копiнгiв «уникнення» та «агресивш дй») у хворих на невротичш розлади. Встановлеш фактори ризику виникнення адиктивних порушень.

Ключовi слова: адиктивш порушення, невротичш розлади, клiнiко-психопатологiчнi особливостi, котнг-стратеги

COMPREHENSIVE ANALYSIS OF CLINICAL, PSYCHOPATHOLOGICAL AND PATHOPSYCHOLOGICAL FEATURES OF NEUROTIC DISORDERS COMBINED WITH

ADDICTIVE BEHAVIORS

Maruta N.

Professor, Doctor of Medical Sciences, Deputy Director on Research Work, State Establishment "Institute of Neurology, Psychiatry

and Narcology of the National Academy of Medical Science of Ukraine"

Kolyadko S.

Doctor of Medical Sciences, leading scientific fellow, State Establishment "Institute of Neurology, Psychiatry and Narcology of the National Academy of Medical Science of Ukraine"

Kalenska G.

Senior scientific fellow, PhD, State Establishment "Institute of Neurology, Psychiatry and Narcology of the National Academy of Medical Science of Ukraine"

Denysenko M.

Senior scientific fellow, MD, PhD, State Establishment "Institute of Neurology, Psychiatry and Narcology of the National Academy of Medical Science of Ukraine"

Yavdak I.

Leading scientific fellow, MD, PhD, State Establishment "Institute of Neurology, Psychiatry and Narcology of the National Academy of Medical Science of Ukraine"

The clinical, psychopathology and pathopsychological features of neurotic disorders combined with addictive behaviors (109 patients), the features of addictive status (a prevalence of non-chemical addictive behavior), the specificity of clinical syndromes (a dominance of depressive and anxiety and obsessive symptom) and leading coping strategies (a high updating coping "avoidance" and "aggressive actions") in patients with neurotic disorders were identified. The risk factors of addictive disorders were specified. Key words: addictive disorders, neurotic disorders, clinical and psychopathological features, coping strategies.

Постановка проблеми. За даними сучасних епвдемюло-пчних досльджень ситуащя у сферi псишчного здоров'я в Укрш'ш характеризуемся зрос-танням непсихотичних псишчних розладiв переважно невротичного 1"енезу, з одного боку, з шшого -широкою розповсюджешстю хiмiчних та нехiмiчних залежностей. Така епвдемюлопчна ситуащя i виражешсть медико-сощальних наслвдюв, в значнш мiрi, обумовлена економiчними, сощальними та психолопчними змшами, яю досягають мiри кризових, порушують фiзiоло-пчш мехашзми адаптацп, що сприяе формуванню фрустра-цп i невротичного конфлжту [1-3].

В умовах хрошчного "сощального стресу" розвиток повнощнно! особистоста потребуе певного особистасно-а-

даптацшного ресурсу. Щншсш орiентацiï i стратеги поведшки в умовах дефщиту позитивних емоцш працюють в напрямку пошуку замiсноï мотивацiйно-емоцiйноï поведшки, адаптивноï до ^нуючих ситуацш, що може впливати на попршення психофiзiологiчного стану. До таких стратегш належить адиктивна поведшка (АП), яка спрямована на уникнення реальносп шляхом штучноï змши свого психiч-ного стану за допомогою прийому деяких речовин або по-стшною фжсащею уваги на певних видах дiяльностi з метою отримання штенсивних позитивних емоцш [4-7].

При наявноста невротичного конфлжту використання адиктивних засобiв е чинником, що зменшуе мотивацш-но-емоцшну напругу, виршуе проблему без використання

UJ

шши

особистасного ресурсу [8-10].

До внутршшх чинниюв, якi сприяють розвитку рiзних адикцш, в ситуацп невротичного конфлжту вiдносять тип характеру, невротичний розвиток особистосп, що поед-нуеться з харчовими i сексуальними адикцiями, порушення копiнг-функцiй, типологiчнi особливостi нервово! системи, оргашчш пошкодження структур головного мозку [11,12].

В умовах невротичного конфлжту недостачу адаптивного ресурсу особистасть знаходить у використанш хiмiчних та нехiмiчних засобiв, що створюе передумову для форму-вання та розвитку рiзних варiантiв залежностей [9,11].

Тому переб^ невротичних розладiв ускладняеться на-явнiстю патологiчних адикивних форм поведшки (хiмiч-ного та нехiмiчного походження). Як правило, пащенти з невротичними розладами i адикцiями звертаються за спецiалiзованою допомогою вже в стадп хронiчного перебь гу, рецидивуання або формування тимчасово! i стшко! втра-ти працездатностi, деликвентно! та су!ци!дально! поведiнки, що сприяе порушенню соцiального функцiонування i якостi життя самого пащента та його мiкросоцiального оточення [12].

Метою дослщження стало комплексне вивчення клшжо-психопатолпчних та патопсихологiчних особли-востей переб^у невротичних розладiв, що поеднуються з адиктивними формами поведiнки.

Матерiал та методи дослiдження: Пiд спостереженням знаходились 148 пащентав з невротичними розладами, серед яких: 46 хворих на неврастешю (Б 48.0), 53 хворих на

змшаний дисощативний розлад (F 44.7), 49 хворих на три-вожно-фобiчний розлад (F 40.8), згщно критерпв МКХ-10 та 52 особи загально! популяцп (без невротичних розладiв).

До комплексну методiв обстеження увiйшли:

1) клiнiко-психопатологiчний метод з використанням клшчного опитувальника для виявлення та ощнки вираже-ност невротично! симптоматики (К.К. Яхiн, Д.М. Менделе-вич, 1978) [14];

2) AUDIT-подiбнi тести для визначення розладiв, пов'язаних з вживанням хiмiчних та нехiмiчних речовин (Линский И.В. с соавт, 2009) [13].

3) психодiагностичний метод, який реалiзовувався за допомогою опитува-льника SACS [14].

Статистичну обробку отриманих даних здшснювали з використанням методiв описово! та порiвняльно! статистики (t - критерiй Ст'юдента, точний метод Фiшера), кореля-цшного та факторного аналiзу за допомогою комп'ютерних програм Exel та Statistica Electronic Manual Features 6.0 [15].

Результати дослщження В процеа виконання дослвд-ження вивчався адиктивний статус хворих на невротич-нi розлади у порiвняннi з особами загально! популяцп. За результатами даних AUDIT-подiбних тестiв у хворих на невротичш розлади найбшьш вираженими були наступнi форми адикцш: «Робота» (12,06 балiв), «1жа» (11,98 балiв), «1нтернет» (11,10 балiв), «Чай/ кава» (10,24 балiв), «Телеба-чення» (8,82 балiв), а у здорових оаб -«Комп'ютернi iгри» (3,48 балiв) (Рис.1).

Рисунок 1 - Середнi значення показникiв AUDIT-подiб^ розлади (у балах)

При аналiзi отриманих даних використовували наступнi градацп: I рiвень (0-7 балiв) - вiдносно безпечне вживання адиктивного характеру речовин; II рiвень (8-15 балiв) - ри-зиковане вживання; III рiвень (16-19 балiв) - небезпечне вживання та IV рiвень (20 балiв i бiльше) - висока ймовiр-

х тестiв у осiб загально! популяцп та хворих на невротичнi

шсть формування адиктивно! залежностi [13]. На пiдставi здобутих нами результатiв було видшено чотири рiвня ри-зику формування АП у хворих на невротичш розлади та у оаб загально! популяцп (Рис. 2).

Wschodnioeuropejskie Czasopismo Naukowe (East European Scientific Journal) #10, 2016

Рисунок 2 - Ризик формування адиктивних порушень у хворих з невротичними розладами та оаб загально! популяцп

Як сввдчать представленi на рисунку 2 дат, серед хворих на невротичш розлади високий ризик формування адикцш спостер^ався у 59,73 % проти 21,15 % у оаб загально! популяцп (р < 0,0001). Небезпечний рiвень ризику формування адикцш виявлений у 26,92 % пащенлв проти 14,09 % у здо-рових (р < 0,001). Низький рiвень у хворих на невротичш розлади становив - 26,17 %, а у оаб загально! популяцп -32,69 %. Ввдсутшсть ризику формування адикцш ввдзнача-лася у 19,23 % оаб загально! популяцп, а в груш пащенлв з невротичними розладами оаб з ввдсутшстю ризику адикцш виявлено не було (р < 0,0001).

За даними AUDIT-подiбних теслв хворi з невротичними розладами були розподшеш на 2 групи: перша - з адиктив-ним ризиком (вище 16 балiв) (109 осiб), друга - з низьким адиктивним ризиком (нижче 16 балiв) (39 оаб). 1стотних ввдмшностей за вiковим, гендерним, сощальним статусом в групах порiвняння виявлено не було. При порiвняннi вира-женостi ризику визначено достовiрне переважання показ-никiв в групi пащентав з невротичними розладами з АП за наступними «об'ектами вживання»: «Чай/кава (11,68 балiв в першiй та 6,43 балiв в другiй групах), «Тютюн» (8,09 та 5,85 балiв ввдповвдно), вживання седативних речовин (6,96 та 1,83 балiв вiдповiдно), «1нтернет» (13,53 та 5,00 балiв ввдповщно), «1жа» (14,04 та 6,43 балiв вiдповiдно), «Телебачен-ня» (9,98 та 5,85 балiв вiдповiдно), «Компьютер» (2,91 та 0,83 балiв ввдповвдно), «Шопiнг» (7,26 та 5,10 балiв вiдповiдно), «Робота» (15,09 та 4,15 балiв вiдповiдно) (р < 0,001).

У пащентав з невротичними розладами з ризиком АП видшеш певш со-цiо-демографiчнi особливостi, що окреслювалися молодим вжом хворих (50,46%), наявнiстю АП серед оточуючих (91,64 %), короткотривалим термшом мiж впливом психотравмуючо! ситуацп та перших проявiв невротичних розладiв (50,46 %).

Провiдними психотравмуючими факторами у хворих з невротичними розладами були: стан власного здоров'я (63,3 % - в першш груш та 69,3 % - в другш груш), сiмейнi негаразди (42,2 % та 30,77 % ввдповвдно), професшш про-блеми (22,94 % та 15,38 % ввдповвдно). У хворих з АП поява психотравмуючих ситуацш фжсувалась частiше в осiб до 25 роюв (50,46 %); у хворих без АП - у вщ 26-40 роюв (61,54

%). При цьому встановлено, що у бшьшост пащентав обох груп психотравмуюча ситуащя на момент обстеження втра-тила гостроту та знаходилась у сташ виршення. У хворих з ризиком АП потяг до зняття психоемоцшно! напруги фор-мувався на протязi року (50,46 %), у хворих без ризику АП - бшьше року (43,59 %).

Клшчна картина у групах обстежених характеризувала-ся полiморфiз-мом та мiнливiстю симптоматики у виглядi виражених емоцiйних порушень, переважно афективно-го кола, якi часлше спостерiгалися у тiсному сполученнi з астешчними, обсесивними та соматичними порушеннями.

Серед емоцiйних порушень переважали: емоцшна ла-бiльнiсть (91,74 % хворих першо! групи та 46,15 % - у другш, р < 0,001), пригшчений настрiй (87,15 % та 38,46 % ввдповвдно, р < 0,001), схильшсть до тривожних пережи-вань (78,9 % та 48,71 % ввдповвдно, р < 0,05), страхом (68,8 % та 53,84 % ввдповвдно) та роздратовашсть (87,15 % та 43,59 % ввдповвдно, р < 0,001). Прояви астенп характеризувалися пвдвищеною втомлювашстю, мляв^тю, вiдчуттям розби-тостi протягом дня, що виявлялися у 47,71 % хворих першо! групи та у 28,20 % пащенпв друго! групи, зниження працез-датносл ви-являлось у 53,21 % та 28,21 % хворих, ввдповвдно (р < 0,05).

Обсесивна симптоматика була представлена у виглядi нав'язливих сумнiвiв, дш, яю спостерiгалися у 67,89 % хворих першо! групи та 46,15 % хворих друго! групи, (р < 0,05). Серед соматичних проявiв переважали головний бшь тупого, дифузного характеру (62,38 % та 38,46 % ввдповвдно, р < 0,05), больовi ввдчуття та дискомфорт в областа серця (46,79 % та 23,08 % ввдповвдно, р < 0,05), нудота на фош емо-цшних переживань (28,44 % та 12,82 % ввдповвдно, р < 0,05).

Результати обстеження за допомогою клшчного опиту-вальника для ви-явлення та оцшки вираженоста невротич-но! симптоматики (К.К. Яхш, Д.М. Менделевич) наведет на рисунку 3. Оцшка невротичних сташв здiйснювалась з ура-хуванням показника дiагностичного коефiцiенту (ДК), який у нормi становить бiльше +1,28.

Як видно з рисунку 3, у хворих з невротичними розла-дами обох груп показники ДК < 1,28 були зареестроваш за вама шкалами опитувальника, що сввдчить про невротич-

ний характер хворобливого процесу. Найнижчий показник ДК ввдзначався за шкалою невротично!' депресп - в першш грут вiн дорiвнював - 4,096 балiв, в другш - 0,776 балiв.

При цьому у хворих першоï групи (з ризиком АП) по-казники виразност психопатологiчноï симптоматики за шкалами тривоги (-2,229), обсесш (-3,001), астенiï (-1,535)

та ^теричного реагування (-2,370) були достовiрно вищи-ми, нiж у другш груш (0,994; -0,249; 0,942; -0,034, ввдповщно) при р < 0,0001, р < 0,001, р < 0,002, р < 0,003, що свщчить про значну штенсившсть перелiчених клiнiчних проявiв у хворих з адиктивним ризиком та вщдзеркалюе високий рiвень 1х невротизацп.

ДК 1

0.994

0.94

-1

-2

-3

-4

-2.229

-О

0776

0.68

-1.535

.034

-2.37

F—

-c _J .249

-3.001

-2.825

-4.096

iz:

-5

I перша група Шдруга група

Умовш позначення шкал:

1. Тривога; 4. 1стеричний тип реагування;

2. Невротична депреая; 5. Обсесивно-фобiчнi порушення;

3. Астенiя; 6. Вегетативнi порушення.

Рисунок 3 - Ощнка вираженоста невротичноï симптоматики (К.К. Яхiн, Д.М. Менделевич)

На основi аналiзу клшжо-психопатолопчних даних та спiвставлення 1х з результатами клшчного опитувальника для виявлення невро^ч^" симптоматики (К.К. Ях1н, Д.М. Менделевич, 1978) були видшеш проввдш симптокомплек-си у хворих на невротичш розлади обох груп: депресивний, тривожно-фобiчний, тривожно-обсесивний та астешчний.

В першш грут хворих переважали депресивний (46,79 %), тривожно-обсесивний (35,78 %) та тривожно-фобiчний (11,93 %) симптомокомплекси. У другш грут переважали депресивний (43,59 %), тривожно-фобiчний (30,77 %) та астешчний (17,94 %) симптомокомплекси (Рис.4).

Рисунок 4 - Основш симптомокомплекси у клшично! картинi хворих на невротичн розлади

В першiй rpyni (з ризиком АП) достовiрно бшьш ви-раженими був тривожно-обсесивний психопатолопчнш симптомокомплекс (35,78 % хворих першо! групи та 7,69 % хворих друго1групи, р <0,05),у той час, як у другш грyпi, значно вираженими виявились тривожно-фобiчний (30,77 % хворих друго! групи та 11,93 % хворих першо! групи, р < 0,05) та астенiчний (17,94 % хворих друго! групи та 5,5 % хворих першо! групи, р < 0,05) симптомокомплекси (р < 0,05). Отриманi данi можуть свщчити про те, що триво-жно-обсесивнi симптоми можуть виступати в якосп пато-гноманiчних еквiвалентiв адиктивних порушень, в той час як тривожно-фобiчнi та астенiчнi симптоми виступають в якостi запобiжних, обмежуючих, гальмiвних факторiв фор-мування ризику АП.

При проведенш кореляцiйного аналiзy показниюв за шкалами невротизацп (опитувальник (К.К. Яхш, Д.М. Мен-делевич)) та AUDIT-подiбного тесту доведено, що тривож-но-обсесивний симптомокомплекс у хворих з ризиком АП знижуе схильнiсть до формування наступних адиктивних тенденцш: «Шотнг» (-0,32; -0,51, вiдповiдно); депресивний симптомокомплекс - «Комп'ютерш iгри» (-0,47); тривож-но-фобiчний симптомокомплекс - з об'ектами "вживання": «Секс» (-0,41) та «Чай/кава» (- 0,34). Тобто, вираженiсть визначених симптомокомплекав в стрyктyрi невротичних розладiв з АП асоцiйована з низьким ризиком формування перелiчених адикцiй.

Аналiз резyльтатiв опитувальника SACS продемонстру-вав деяю типовi особливостi стратегiй подолання стресових

ситуацш у осiб iз загально! популяцп та хворих на невро-тичнiрозлади. Длябiльшдетального аналiзуусiпоказники були роздшеш за рiвнями вираженостi кошнг-стратегш.

Використання просоцiального копiнгу у здорових оаб набувало у 40,0 % респонденпв високого рiвню. Так, у 60,0 % здорових вiдмiчалось переважання високого рiвня конструктивно! стратеги подолання складних ситуацш «пошук тдтримки» (Рис.5). Високий рiвень стратегii «вступ до контакту» був встановлений у 32,0 % здорових оаб, середнш рiвень - у 48,0 % та низький - у 20,0 % оаб iз загально! по-пуляцii.

Пасивнi стратегii подолання у ще! групи набували пе-реважно середнього рiвня (49,00 ± 4,63) %. «Обережнi дii» у 18,0 % випробуваних набували низького рiвня, у 42,0 % -середнього та у 40,0 % оаб - високого рiвня вираженосл. «Уникнення» у переважно! бiльшостi оаб було вираженим на середньому рiвнi (56,00 ± 7,58) %, а у 40,0 % оаб - практично не використовувалася. «1мпульсивш дп» не були ви-ражеш у здорових осiб, що пвдтверджуеться переважанням низького рiвню використання ще! стратегii (88,00 ± 6,22) %. Серед асощальних стратегiй подолання «асощальш дii» визначалися у 34,0 % оаб на низькому рiвнi, у 44,0 % - на середньому рiвнi та у 22,0 % - на високому рiвнi; а стратепя «агресивш дii» набувала високого значення у 48,0 % випад-юв, середнього - у 32,0 % та низького - у 20,0 % випадюв.

Взагалi шдекс конструктивно стi (1К) копiнгiв, що були схильш використовувати здоровi у своему повсякденному житп, складав 1К = 1,12.

□ низький р1вень ■середннй рюень

Рисунок 5 - Виражетсть копiнг-стратегiй у здорових oci6 (SACS)

Тобто, здоровi характеризувались високим piBHeM кон-структивност котнг-стратегш, що проявлялось у схиль-ностi звертатися за допомогою до оточуючих при подоланнi фруструючих ситуацш, а пасивнi стратегй' подолання вико-ристовувались лише в залeжностi ввд ситуацп, яка потре-бу-вала обережних дш або ïï уникнення.

В груш хворих на невротичш розлади без АП також аналiзувалися основт стратеги подолання складних ситуацш (Рис.6).

Як сввдчать наведет дат, пащенти з невротичними роз-ладами без ризику АП характеризувались переважно серед-ньою виражетстю конструктивних котнпв (51,25 ± 9,52) %. У 47,5 % пащентав виявлена висока виpажeнiсть котнгу «пошук пiдтpимки», у 45,0 % - середня та 7,5 % - низька та середнш piвeнь вираженосл копiнгу «вступ до контакту» (57,50 ± 9,61) %.

Серед пасивних видiв подолання «обepeжнi дп» також набували переважно середнього piвня виpажeностi (57,50 ± 9,61) %, а стратепя «уникнення» - переважно високого piв-ня (47,50 ± 8,82) %.

%

100 -с

непрям! до ас ишальш до агресивш дц

□ низький piBeHb Исередый р1вень Пвисокий р1вень Рисунок 6 - Виражетсть копiнг-стpатeгiй у хворих на невротичт розлади без адиктивних форм повeдiнки (SACS)

Асощальш, iMnyibOTBm та манiпуляцiйнi дп характе-ризувалися переважанням низького рiвня: (67,50 ± 9,87) %, (92,50 ± 6,50) % та (52,50 ± 9,28) % вiдповiдно. Але слвд зазна-чити, що «агресивш дп» набували у цieï групи найвищого значення та являлися проввдними у вирiшеннi складних ситуацiй (75,00 ± 9,62) %. При цьому, 1К копiнгiв, що були схильш використовувати хворi на невротичнi розлади без АП у своему повсякденному жига, складав 1К = 1,06.

Тобто, хворi без ризику АП вiдрiзнялись ввд здорових переважанням середнього рiвня конструктивностi ко-пiнг-стратегiй, що проявлялось в актуалiзацiï агресивних стратегш подолання та схильностi до уникнення складних ситуацш в сполученш з бажанням пвдтримки вiд оточую-чих.

Аналiз результатiв переважаючих копiнг-стратегiй у хворих на невротичш розлади з АП представлений на рисунку 7.

жизькии ршень псередши ршень ависокии Рисунок 7 - Виражешсть копiнг-стратегiй у хворих на невротичш розлади з АП (SACS)

Серед конструктивних кошнпв «пошук пвдтримки» був актуальним для 43,64 % пащенлв, а «вступ до контакту» -для 51,82% пащенлв.

Пасивш стратегiï подолання у 47,73 % хворих набували високого рiвню вираженосл: високий рiвень використання стратеги «уникнення» був зафжсований у 60,91 % хворих з АП, середнш - у 30,0 %, а низький - у 9,09 % пащентав. «Обе-режш дiï», як пасивна стратепя подолання, була виражена у переважноï бiльшостi пацiентiв з АП на середньому рiвнi (47,27 ± 3,15) %. «Манiпулятивнi дп», як засiб вирiшення си-туацп, у 24,55 % пацiентiв характеризувались низькою ак-туальнiстю, у 60,0 % - середньою та у 15,45 % - високою. Для хворих з АП характерним було переважання низького рiвню актуалiзацiï котнгу «iмпульсивнi д^'» (82,73 %). Серед асо-цiальних копiнгiв у бшьшост хворих на невротичнi розлади з АП найчаслше спостерiгався високий рiвень актуалiзацiï копiнгу «агресивнi дй» (67,27 ± 3,53) % та середнш рiвень вираженостi асоцiальних дiй (40,91 ± 2,89) %. 1К кошнпв, що були схильш використовувати хворi на невротичш розлади з АП у своему повсякденному жига, складав 1К = 0,96.

Тобто, хворi з ризиком АП характеризувались середшм рiвнем конструктивной! копiнг-стратегiй, що проявлялось актуалiзацiею асоцiальних стратегiй при подоланш складних ситуацiй (43,50 %), а також пасивних стратегш, зокрема, «уникнення» при збереженш бажання отримувати пвдтрим-ку ввд оточуючих.

Статистичний аналiз результатiв проводився за допомо-гою точного метода Фiшера для визначення вiрогiдних роз-ходжень серед особливостей актуалiзацiï копiнг-стратегiй мiж трьома трупами ствставлення. При порiвняннi групи хворих на невротичш розлади з АП та без АП було вста-новлено, що хворi з АП вiдрiзнялися ввд пащенлв без АП переважанням бшьш високого рiвню актуалiзацiï стратеги «уникнення» (р < 0,05, ДК = 1,08, М1 = 0,07), у той час коли кшьюсть пащентав з середшм рiвнем - була вищою серед пащенлв без АП (р < 0,05, ДК = 1,76, М1 = 0,13), а з низьким рiвнем - серед здорових (р < 0,00025, ДК = 7,27, М1 = 1,18). Отриманi даш дозволяють стверджувати, що частота уни-кання складних ситуацiй пов'язана з формуванням невро-тичних розладiв та АП: чим бшьше особи схильш уникати виршення конфлiктних ситуацiй, тим бшьше вiрогiднiсть формування невротичних розладiв, якi при наявностi поед-наних психогенш характеризуються приеднанням АП.

При порiвняннi групи хворих на невротичш розлади з АП та без АП було встановлено, що низький рiвень акту-алiзацiï таких стратегш подолання конфлжтних ситуацiй як «непрямi дй» (р < 0,001, ДК = 3,30, М1 = 0,46) та «асощальш дп» (р < 0,001, ДК = 2,37, М1 = 0,34) переважали в груш хворих на невротичш розлади без АП, у той час коли середнш рiвень - у хворих на невротичш розлади з АП ((р < 0,01, ДК = 1,76, М1 = 0,46) та (р < 0,01, ДК = 3,11, М1 = 0,32) ввдповвдно).

Також при статистичному аналiзi були отримаш вiро-гiднi розбiжностi за показником «агресивнi дй»: високий

piBeHb актyалiзащi агреси був бшьш вираженим в rpyni хво-рих на невротичш розлади з АП (р < 0,01, ДК = 1,47, М1 = 0,14) та без АП (р < 0,005, ДК = 1,94, М1 = 0,26) в ж^внянш 3i здоровими, у яких агресивш дii були виражеш на серед-ньому рiвнi (р < 0,01, ДК = 3,42, М1 = 0,41). При сшвстав-леннi пацieнтiв з невротичними розладами з наявшстю та ввдсутшстю АП було встановлено, що кшьюсть пацieнтiв з середнiм рiвнем актyалiзацii агресивних копiнг-стратегiй переважала у хворих з АП (р < 0,025, ДК = 3,39, М1 = 0,25). Тобто, отримаш данi вказують на те, що пiдвищення акту-алiзацii агресивних стратегiй подолання складних ситуацш е фактором ризику виникнення невротичних розладiв, якi можуть бути ускладнеш АП.

Також слiд зазначити, що при проведет статистично-го аналiзy були визначенi вiрогiднi розбiжностi за 1К ко-пiнг-стратегiй. Було встановлено, що 1К був вищим у здо-рових осiб (t = 2,329, р < 0,01), шж у хворих на невротичш розлади, а пащенти з невротичними розладами вiдрiзня-лись тим, що в груш хворих з АП 1К котнг-стратегш був нижчим, шж в грyпi хворих без АП (t = 2,576, р < 0,025). Отриманi данi доводять те, що зниження 1К е фактором ри-зику виникнення АП.

Висновки. Таким чином, за результатами проведеного клшжо-психопатолопчного дослвдження виявлено, що у хворих не невротичш розлади зафжсований високий ри-зик формування адикцш (59,73 %). Структура адиктивного статусу характеризувалась жшморфним характером, серед основних «об'екпв вживання», що е е^валентами рiзних варiантiв АП найбшьш вираженими були: «Робота» (15,09), «1жа» (14,04), «1нтернет» (13,53), «Чай/кава (11,68), «Телеба-чення» (9,98), «Тютюн» (8,09), «Шотнг» (7,26).

Синдромальна структура клшчно! картини хворих на невротичш розлади з АП характеризувалася переважанням депресивного (46,79 %) та тривожно-обсесивного (35,78 %) симптомокомплекав.

Доведено, що у хворих на невротичш розлади вiдмiчав-ся високий рiвень актуалiзацi! котнг-стратегш поведшки «уникнення» (56,0 %, ДК = 1,08) та «агресивш ди» (48,0 %, ДК = 1,47) та зниження конструктивних котнг-стратегш (р < 0,01).

Отримаш дат слвд враховувати при створенш психоко-рекцiйних та профiлактичних програм для хворих на невротичш розлади з АП.

Перелж посилань.

1. Линский, И.В. Психологические особенности, как факторы предрасположенности к развитию психических и поведенческих расстройств вследствие употребления психоактивных веществ / И.В. Линский, Т.В. Савкина // Укра!нський медичний альманах. - 2000. - Т. 3, № 2 (додаток). - С. 84-86.

2. Марута, Н.О. Стан надання та перспективи розвитку психiатрично! допомоги в Укра!ш / Н.О. Марута/ Архiв псих1атри. - 2011. - Т.17, 3 (66). - С.5-9

3. Шаповалов, В.В. Тенденци поширення залежност ввд психоактивних речовин в Укра!ш / В.В. Шаповалов, 1.В. Лш-ський / Укра!нський в^ник психоневрологи. - 2008. - Т. 16, вип. 31 (56) додаток. - С. 47-48.

4. Воробьева, Т.М. Природа, факторы и механизмы формирования зависимости от психоактивных веществ / Т.М. Воробьева // Наркология. - 2004. - № 1. - С. 34-40.

5. Никифоров, И.А. Некоторые медико-социальные аспекты подростковой наркологии / И.А. Никифоров, Т. В. Чер-нобровкина // Нарколо-гия. - 2006. - № 4. - С. 73-80.

6. Ромм, М.В. Адаптация личности в социуме: теоретико-методо-логический аспект / М.В. Ромм. - Новосибирск: Наука. Сибирская изда-тельская фирма РАН. - 2007. - 275 с.

7. Короленко, Ц.П. Психосоциальная аддиктология / Ц.П. Короленко, Н.В. Дмитриева. - Новосибирск: Олсиб, 2006

- 251 с.

8. Волошин, П.В. Стратепя охорони психiчного здоров'я населення Укра!ни: сучасш можливосп та перешкоди / П.В. Волошин, Н.О. Марута // Укра!нський вкник психоневрологи. - 2015. - Т. 23, вип. 1 (82). - С. 5-12.

9. Чернобровкина Т.В. Социальные функции аддиктивных заболеваний (к вопросу об аддиктивной этологии и соци-огенезе в свете синергетики) / Т.В. Чернобровкина // Наркология. - 2007. - № 12. - С. 70-79.

10. Менделевич, В.Д. Наркозависимость и коморбидные расстройства поведения (психологические и психопатологические аспекты) / В.Д. Менделевич. - М.: МЕДпрессинформ, 2008. - 328 с.

11. Руководство по аддиктологии / Под ред. В.Д. Менделевича. - СПб. : Речь, 2007. - 768 с.

12. Егоров, А.Ю. К вопросу о новых теоретических аспектах аддиктологии / А.Ю. Егоров / В кн.: Наркология и аддик-тология. Сб. науч. тр. / Под. ред. проф. В.Д. Менделевича. - Казань: Школа. - 2006. - С. 80-88.

13. Линский, И.В. Метод комплексной оценки аддиктивного статуса индивида и популяции с помощью системы AUDIT-подобных тестов / И.В. Линский, А.И. Минко, А.Ф. Артемчук и др. // Ж. В^ник псих1атри та психофармакотерапи.

- 2009. - № 2 (16). - С. 56-70

14. Учебно-методические рекомендации по психодиагностике личности (Часть 1) для слушателей спецфакультета практических психологов в системе народного образования ХГУ // Сост. Е.Ф. Иванова, И.М. Мельник. - Харьков, 1993. -С.38-46.

15. Сидоренко, Е.В. Методы математической обработки в психологии / Е.В. Сидоренко. - СПб.: Речь, 2007. - 350 с.