ФОРМИРОВАНИЕ, ТЕЧЕНИЕ И КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОЯВЛЕНИЯ ТРЕВОЖНОФОБИЧЕСКИХ РАССТРОЙСТВ, КОМОРБИДНЫХ С АДДИКЦИЯМИ Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

у

40 Wschodnioeuropejskie Czasopismo Naukowe (East European Scientific Journal)^ 1(17), 2017 ИЗЯ

МЕДИЦИНСКИЕ НАУКИ

УДК: 616.89-008.441.1-008.447-06

Денисенко М.М.

ДУ «1НПН НАМН Украти», м. Харюв Денисенко М.М.

ГУ "ИНПННАМН Украины", г. Харьков

ФОРМУВАННЯ, ПЕРЕБ1Г ТА КЛ1Н1ЧН1 ПРОЯВИ ТРИВОЖНО-ФОБ1ЧНИХ РОЗЛАД1В, ЩО

КОМОРБ1ДН1 З АДИКЦ1ЯМИ

ФОРМИРОВАНИЕ, ТЕЧЕНИЕ И КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОЯВЛЕНИЯ ТРЕВОЖНО-ФОБИЧЕСКИХ РАССТРОЙСТВ, КОМОРБИДНЫХ С АДДИКЦИЯМИ

В рамках ктшко-психопатолопчного дослiдження проаналiзовано особливостi формування, пере-6iry, факторiв психотравматизацп та ктшчного оформления тривожно-фобiчних розладiв, що коморбщш з адикцiями. Дослiджена наявнiсть та характер взаемозв'язку рiвня виразностi невротично! симптоматики з рiвнем адиктивностi хворих на тривожио-фобiчнi розлади. Видiлено характерш клiнiко-психопатологiчнi ознаки тривожио-фобiчного розладу з адикщями, як1 включають: наявнiсть тдгострого або затяжного початку захворювання; пристyпоподiбного або безперервного типу переб^; поеднання гострих та хрошч-них психотравмуючих чинник1в; високий рiвень штенсивносл психопатолопчно! симптоматики, зокрема тривоги, обсесивно-фобiчних та вегетативних порушень; поеднання провщного тривожного синдрому з депресивним та обсесивним з формуванням складних варiаитiв синдромокомплексiв.

Ключовi слова: тривожио-фобiчнi розлади, адикцп, коморбiднiсть, клiнiко-психопатологiчнi особли-востi.

В рамках клинико-психопатологического исследования проанализированы особенности формирования, течения, факторов психотравматизации и клинического оформления тревожно -фобических расстройств, коморбидных с аддикциями. Исследованно наличие и характер взаимосвязи уровня выражено-сти невротической симптоматики с уровнем аддиктивности больных тривожно-фобическими расстройствами. Выделены характерные клинико-психопатологические признаки тревожно-фобического расстройства с аддикциями, которые включают: наличие подострого или затяжного начала заболевания; приступообразного или непрерывного типа течения; сочетание острых и хронических психотравмирую-щих факторов; высокий уровень интенсивности психопатологической симптоматики, в частности тревоги, обсесивно-фобических и вегетативных нарушений; в сочетание ведущего тревожного синдрома с депрессивным и обсесивним с формированием сложных вариантов синдромокомплексов.

Ключевые слова: тревожно-фобические расстройства, аддикции, коморбидность, клинико-психопато-логические особенности.

Ещдемюлопчна ситуащя у сфер1 псих1чного здоров'я свщчить про значне зростання р1вня психь чно! патологи за останш роки. Так, за даними £вро-пейсько! колеги нейропсихофармакологп (ECNP) к1льк1сть оаб з розладами псих1чного здоров'я в £в-рот складае 1/3 населения. До найпоширешших за-хворювань належать тривожш розлади (14 %), шсо-мнп (7 %), велика депрес1я (6,9 %), соматоформш розлади (6,3 %), алкогольна та х1м1чна залежносп (4 %) [2]. Характерною ознакою сучасних псих1ч-них розлад1в визнаеться тенденщя до формування коморбвдних форм псих1чно! патологи [6,9]. Феномен псих1атрично1 коморбвдносп все частше стае в центр1 уваги науковщв, однак на сьогодш все ще являе собою бшьше запитань, шж в1дпов1дей [1,3,4,5,10]. В практичнш площиш окремо! уваги потребуе визначення особливостей клшчного офо-рмлення коморбвдних розлад1в для шдвищення яко-сп !х д1агностики та л1кування.

Метою дано! роботи - дослщити ктшко-пси-хопатолопчш особливосп тривожно-фоб1чних роз-лад1в, що коморбщш з адикщями.

Методи: клiнiко-психопатологiчне досль дження (сбiр та аиалiз анамнестичних даних, жалоб та клiнiчного стану пащенпв); система AUDIT-подiбних теспв для комплексно! оцiнки адиктив-ного статусу (авт. Лiнский I. В., MiHKO О.1. та iH.); ктшчний опитувальник для виявлення та ощнки невротичних стаиiв (авт. К.К. Яхт, Д. М. Менделе-вич); а також ктшко-статистичш методи аиалiзy отриманих даних (методи описово! та порiвияльноl статистики, кореляцiйний аналiз) з використанням комп'ютерних програм Excel та SPSS [7,8].

В дослщженш взяли участь 49 оаб з тривожно-фобiчними розладами (F 40.8), серед яких за даними AUDIT-подiбних теспв виявилось 27 хворих з адикщями (основна група) та 22 особи без адикцш (контрольна група).

Результата аналiзy особливостей формування та перебиу невротичних розладiв у хворих досль джуваних груп представлено в таблиц 1. Згiдно отриманих даних, у обстежених хворих на незале-жно ввд групи порiвияния спостерiгалось перева-жання тдгострого початку захворювання, як од-

Wschodnioeuropejskie Czasopismo Naukowe (East European Scientific Journal) #1(17), 2017 sWäiH 41

ного з найпоширенших варiантiв формування нев-розiв. Однак, у хворих на тривожно-фобiчнi, що ко-морбiднi з адикцiями, о^м шдгострого початку (55,56%) спостерiгалось також переважання затяжного типу (33,33%) формування невротичного за-хворювання, в той час, як гострий початок захворю-вання у цих хворих зустрiчався значно рiдше - в 11,11% випадшв, нiж у хворих без адикцш - в 36,36% випадшв, вщповщно, при р=0,0321. У хворих же без адикцш спостер^алось превалювання шдгострого та гострого варiантiв початку невроти-чно! хвороби.

За тривалютю хвороби статистичних вщмшно-стей м1ж групами nopiBHHHHH отримано не було. Однак стае очевидною наступна тенденцiя: у хворих з адикщями тpивожно-фобiчнi розлади характеризуются бiльшою тpивалiстю (бiльш шж до 1 року, а саме до 3-х та понад 3-х рошв), поpiвняно з хворими без адикцш, в груш яких часпше зустpiча-еться тpивалiсть невротичного розладу до 1-го року.

Аналiз особливостей переб^у невротичного розладу показав, що тpивожно-фобiчнi розлади, ко-моpбiднi з адикщями характеризувались переважно пpиступоподiбним (48,15%) та безперервним (33,33%) типом переб^у. В той час як перебн- три-вожно-фобiчних pозладiв без адикцiй був переважно перюдичним (45,45%) та пpиступоподiбним (40,91%). Саме пеpiодичний тип переб^у значно pi-дше спостертався у хворих з адикцiями при триво-жно-фобiчному невpозi (18,52%), поpiвняно з хворими без адикцш (45,45%), при р=0,0331.

Таблиця 1

Аналiз психогенних чинник1в у хворих груп обстеження представлено в таблищ 2. Так, за тривалютю дп психотравмуючих факторiв отримано, що у хворих на тривожно-фобiчнi з адикщями значно частше вiдмiчалось поеднання хронiчних та гострих психотравм (в 37,04% випадках), порiв-няно з хворими без адикцiй (13,64%, при р=0,0495). Поеднанi психотравми значно посилювали дезада-птацiю хворих та оказували даю за принципом останньо! краплi.

Особливостi формування та nepe6iry тривожно-фобiчного розладу у хворих дослвджуваних груп

Критерiй З адикщями n=27 Без адикцш n=22 р

Абс. % Абс. %

Початок невротично'1 хвороби:

гострий 3 11,11 8 36,36 0,0321

шдгострий 15 55,56 11 50 0,2102

затяжний 9 33,33 3 13,64 0,0782

Перебiг невротично'1 хвороби:

пеpiодичний 5 18,52 10 45,45 0,0331

пpиступоподiбний 13 48,15 9 40,91 0,2

безперервний 9 33,33 3 13,64 0,0782

Тривалкть невротично'1 хвороби:

до 1 року 5 18,52 7 31,82 0,1492

до 3 рошв 12 44,44 10 45,45 0,2262

понад 3 роки 10 37,04 5 22,73 0,141

Примггки: * - Достовiрнiсть ввдмшностей мiж групами на рiвнi: р<0,05 видiлено заливкою сiрого кольору.

у

42 \¥5скодтоеигоре}5Ые Сгаяор^ято Ыаиком>е (Еазг Еигорест Баеий/ю ЗоигпаЩ1(17), 2017 ИЗЯ

Таблиця 2

Провщш психотравмуюч1 чинники формування тривожно-фоб1чних розлад1в у хворих досл1-_джуваних груп_

Фактори психотравматизацп З адикц1ями п=27 Без адикцш п=22 р

Абс. % Абс. %

За тривалктю ди:

гострi 6 22,22 10 45,45 0,0571

хронiчнi 11 40,74 10 45,45 0,2159

поеднанi 10 37,04 3 13,64 0,0495

За сферами життед1яльностк

Пов'язан1 з професшною д1яльн1стю (втрата роботи, службов1 конфл1кти, напруга/навантаження на робот, тощо) 7 25,93 5 27,73 0,2535

Матер1ально-побудов1 (поггршення ма-тергально-побутового ргвня життя, .змта мгсця проживання, тощо ) 3 11,11 1 4,55 0,3037

Пов'язаш з1 здоров'ям (власна хвороба, хвороба близькоХ людини, ятрогенИ) 13 48,15 9 40,91 0,2008

Омейно-особисткш (розпад с1м Х с1-мейно-побутов1 конфл1кти, вгдсуттсть емоцшноХ пгдтримки, ревнощг, зрада) 14 51,85 11 50 0,2239

Емоцшно-1золяцшш (пов 'язанг з вгдчут-тям самотностг) 6 22,22 1 4,55 0,0758

Стрессов! потрясшня (ДТП, нещаст ви-падки, арешти, злочинн1 дИ 1 тлн.) 2 7,41 2 9,09 0,3827

Примггки: * - Достовiрнiсть вщмшностей мiж групами на рiвнi: р<0,05 видшено заливкою срого кольору

При аналiзi психотравмуючих чинникiв за сферами життедшльносп значущих вiдмiнностей за групами порiвняння у хворих на тривожно-фобiчнi. Серед факторiв психотравматизацп у хворих на тривожно-фобiчнi розлади обох груп превалювали сiмейно-особистiснi психотравми (51,85% - у хворих з адикщями та 50% - у хворих без адикцш) та психотравми пов'язаш зi здоров'ям (48,15% у хворих без адикцш та 40,91%- у хворих без адикцш). Вщмшносл мiж групами порiвняння вiдмiчались лише на рiвнi тенденцп за представлению емо-цiйно-iзоляцiйних факторiв, як частiше вiдмiчали хворi на адикцп (в 22,22% випадк1в), в той час як хворi без адикцш вказували на ц фактори в 4,55% випадшв.

Особливостi та виразнють невротично! симптоматики у обстежених оаб оцiнювалась за допо-могою клшчного опитувальника для виявлення та оцшки невротичних станiв К. К. Яхша та Д. М. Ме-нделевича (таблиця 3). Слiд зазначити, що дiагнос-тичнi коефiцieнти оцшки рiвня невротизаци за да-ним опитувальником мають зворотне значення та е показниками самооцiнки свого стану безпосеред-ньо хворим: чим нижчий показник, тим вищий рь вень невротизаци, i навпаки. Критичним рiвнем, що

свiдчить про наявнiсть хворобливих проявiв за роз-ладами, яш оцiнюються е показник «-1,28».

Зпдно отриманих даних, хворi на тривожно-фобiчнi розлади, що коморбiднi з адикщями ввдмь чали значно вищий рiвень виразностi тривоги (-3,44±0,87, при р=0,01), обсесивно-фобiчних (-4,49±0,68, при р=0,0025) та вегетативних (-3,96±1,43, при р=0,027) порушень, порiвняно з хво-рими пе1 ж форми неврозу без адикцш в ктшчнш картиш (-0,16±0,86; -1,4±0,75; 0,25±1,14, вадпо-ввдно). Тобто саме штенсивнють пров1дно! симптоматики (тривоги, фобш та обсессiй), а також вегетативних порушень у хворих з адикшями була значно вищою. В клшщ тривожно-фобiчних розладiв, що коморбщш з адикцiями переважали обсессивно-фобiчнi розлади (-4,49±0,68), вегетативнi прояви (-3,96±1,43), астенiзацiя (-3,50±0,87) та тривога (-3,44±0,87). В той час, як ктшчна картина триво-жно-фобiчних розладiв без адикцiй характеризува-лись наявнiстю астешчно1 симптоматики (-1,72±0,95) та обсесивно-фобiчних порушень (-1,4±0,75), однак значно меншого рiвня виразностi, нiж у хворих з адикшями.

Wschodnioeuropejskie Czasopismo Naukowe (East European Scientific Journal) #1(17), 2017 sbasH 43

Таблиця 3.

Виразшсть невротичноТ симптоматики у хворих на тривожно-фобiчнi розлади дослiджуваних груп _(результати обстеження за допомогою опитувальника Яхiна-Менделевича)_

Шкали (невротичш симптоми) З адикцiями n=27 Без адикцiй n=22 р

Тривога -3,44±0,87 -0,16±0,86 0,0107

Невротична депре^ -0,89±0,91 0,72±0,78 0,1761

Астенiя -3,50±0,87 -1,72±0,95 0,1852

1стеричний тип реагування -1,57±0,89 0,02±0,76 0,1802

Обсесивно-фобiчнi порушення -4,49±0,68 -1,4±0,75 0,0025

Вегетативш порушення -3,96±1,43 0,25±1,14 0,027

Примiтки: * - Значення подано у форматi "Середня арифметична ± стандартна похибка середньо! арифметичноГ (M±m). ** - Достовiрнiсть ввдмшностей мiж групами на рiвнi: p<0,05; p<0,01 видiлено заливкою сiрого кольору рiзноl iнтенсивностi.

Отриманi данi доповнялись оцшкою провщ-них клiнiко-психопатологiчних cth^omíb в групах обстежених oci6, результати яко! графiчно вщобра-жено на рисунку 1.

Зпдно наведених даних, синдромальна структура тривожно-фобiчних розладiв незалежно ввд групи порiвняння характеризувалась наявнiстю складних синдромокомплексiв, що складались з по-еднання провщного тривожного синдрому з íh-шими синдромами. При цьому, у хворих на невро-тичнi тривожно-фобiчнi з коморбвдними адикцiями провiдний тривожний синдром здеб№шого поед-нувався з депресивним (48,1%) та обсессивним (40,7%) з формуванням складних тривожно-депре-сивного i тривожно-обсессивного варiантiв синдро-мокомплексiв з виразним сомато-вегетативним за-барвленням. Сомато-вететативш прояви складали переважно пароксизмальнi стани у виглядi коли-вання тиску, запаморочення, головних болей, слаб-

костi, тахшардп, стенокарди, розладiв стулу, оди-шки, спiтнiлостi, приливiв, ознобiв, дрожi та тремору.

В структурi ж тривожно-фобiчних розладiв, що не були ускладнеш адикцiями, спостерiгалось переважне поеднання провщного тривожного синдрому з астешчними (54,5%), фобiчними (36,4%) та шохондричними (36,4%) проявами з формуванням тривожно-фобiчного, тривожно-астенiчного та три-вожно-iпохондричного синдромокомплекав. За да-ними порiвняльного аналiзу груп дослiдження вста-новлено, що в синдромальнш структурi тривожно-фобiчних розладiв з адикцiями, значно частше фь ксувався депресивний синдром (48,1%), шж у хворих без адикцш - 22,7%, при р=0,0457. В той час як астешчний та iпохондричний синдроми значно ча-стiше були представленi в структурi тривожно-фо-бiчного розладу без адикцш - в 54,5% та 36,4% ви-падшв, вiдповiдно до 29,6% та 11,1% в груш хворих з адикщями, при р=0,05 та р=0,0321.

F 40.8

Дисфоричний 1похондричний Обсессивний

S

S Сомато-вегетативний о

ч

s Фоб1чний

Депресивний Астешчний Тривожний

1

29,62 9,1

1,1 36,4

40,7 22,7

37,04 I 27,3

33,3

48,1 I 22,7 ¡

29,6 I

154,5

р=0,0321

] р=0

I I I I

р=0,0457

%

0 20 40 60 80 100 120 140 160 180 200

□ F 40.8 з адикцшми (n=27) □ F 40.8 без адикцш (n=22)

36,4

00

100

Рисунок 1. Синдромальна структура тривожно-фобiчних розладiв (F 40.8) за групами порiвняння

44

]¥8с]юйтоеигоре]8Ые Сха8ор\8то Ыаикоч'е (ЕазгЕигорест БаепйАс ЗоигпаЩ1(17), 2017

Для встановлення наявносл та характеру взаемозв'язшв мiж виразнiстю невротично1 симптоматики (за даними опитувальника Яхша-Менделе-вича) та адиктивними тенденщями (за даними AUDIT-тестiв) було проведено кореляцшний аналiз зазначених показник1в, результати якого графiчно вiдображено на рисунку 2 (представлено лише дос-товiрнi кореляци). Характер отриманих кореляцiй сввдчить про наявнiсть прямих зв'язк1в мiж рiвнем невротизацп та адитивностi, тобто чим вищий рь вень виразносп зазначено1 невротично1 симптоматики, тим вищий рiвень адиктивностi, i навпаки.

Високий рiвень обсесивностi при тривожно-фобiчних розладах пов'язаний зi зловживанням снодiйно-седативними речовинами (г=-0,51), ТБ (г=-0,46), шопiнгом (г=-0,44), ¡¡жею (г=-0,38), робо-тою (г=-0,35), чаем/кавою (г=-0,33) та алкоголем (г=-0,32), i навпаки: низьш показники рiвня обсеси-вностi сввдчать про низький рiвень адиктивностi за наведеними об'ектами.

Рiвень тривоги прямо корелюе з шопiнгом (г=-0,55), зловживанням снодшно-седативними речовинами (г=-0,54), 1жею (г=-0,43), ТБ i чаем/кавою

(г=-0,36) та роботою (г=-0,33). Виразшсть вегетати-вних порушень пов'язана зi зловживанням сно-дiйно-седативними речовинами (г=-0,54), шопiнгом (г=-0,38), переглядом ТБ (г=-0,37) та роботою (г=-0,33). 1стеричний тип реагування корелюе з вираз-нiстю наступних адикцiй: ТБ (г=-0,36), секс та ал-коголь(г=-0,35). Виразшсть астешчно1 симптоматики тiсно пов'язана зi зловживанням снодшно-се-дативними речовинами (г=-0,46) та ТБ (г=-0,35). Виразшсть депресивно1 симптоматики при триво-жно-фобiчних розладах мае найменшу к1льк1сть до-стовiрних кореляцiй та пов'язана лише з шошнгом (г=-0,42).

Адиктивнi вподобання, як захоплення штерне-том, комп'ютерними црами, читанням, тютюнопа-лiнням та психостимуляторами у хворих на триво-жно-фобiчнi розлади не пов'язанi з невротичною симптоматикою. Вживання таких адиктивних об'ектiв як, захоплення азартними ^ами, вживання канабшощв, ЛОС, галюциногешв та опющв було не притаманно, або ж замовчувалось хворими на тривожно-фобiчнi розлади.

Рисунок 2. Кореляцшний простгр «симптом-адикцИ» у хворих на тривожно-фобгчш розлади (¥ 40.8)

Загалом проведене дослвдження дозволяе видь лити наступнi клшжо-психопатолопчш характеристики тривожно-фобiчних розладiв, що коморбiднi з адикц1ями: наявнiсть пвдгострого або затяжного початку захворювання з приступоподiбним або без-перервним типом переб^; поеднання гострих та хрошчних психотравмуючих чинник1в; високий рь вень штенсивносп психопатолопчно1 симптоматики, зокрема тривоги, обсесивно-фобiчних та веге-

тативних порушень; поеднання провщного тривож-ного синдрому з депресивним та обсесивним з фо-рмуванням складних варiантiв синдромокомплек-сiв з виразним сомато-вегетативним забарвленням. Встановлена також наявнiсть прямих кореляцiй м1ж рiвнем виразностi окремо1 невротично1 симптоматики з рiвнем адиктивностi за конкретними об'ектами вживання.

Wschodnioeuropejskie Czasopismo Naukowe (East European Scientific Journal) #1(17), 2017 sWäiH 4g

Список лггератури

1. Автономов Д.А. Проблема тревоги, аддик-ции и «новых» симптомов у современных пациентов с позиции психоанализа//Наркология. - №8. -2011. - с. 82-87

2. Волошин П. В., Марута Н. А. Стратегия охраны психического здоровья населения Украины: современные возможности и препятствия // Украшський вюник психоневрологи . - 2015. - Том 23. - випуск 1 (82). - с.5-11.

3. Гуревич Г.Л. Коморбидные расстройства в наркологической практике. - М.: ИД «Медпрак-тика-М». - 2007. - 120с.

4. Зальмунин К.Ю., Менделевич В.Д. Химические и нехимические аддикции в аспекте сравнительной аддиктологии // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С.Корсакова. Спецвыпуск. -2014. -114 (5). - с.3-8.

5. Зшьберблат Г. М. Реформування псих1атри-чно! служби кр1зь призму нарколопчних проблем//

Украшський вюник психоневрологи . - 2015. - Том 23. - випуск 3 (84). - с.74-78.

6. Марута, Н.А. Проблема коморбидности в современной психиатрии. Теоретический, клинический, терапевтический и организационные аспекты // Здоров'я Украши. - 2013. - 30.12.2013. - с.38-39.

7. Менделевич В.Д. Психология девиантного поведения. Учебное пособие. - СПб.: Речь, 2005. -445с.

8. Система AUDIT-подобных тестов для комплексной оценки аддиктивного статуса индивида и популяции /Линский И.В., Минко А.И., Артемчук А.Ф., Гриневич Е.Г. и др. // Новости украинской психиатрии. - Киев-Харьков, 2009. - Режим доступа: http://www.psychiatry.ua/ articles/paper313.htm.

9. Comorbidity of Mental and Physical Disorders / N. Sartorius, R.I.G. Holt, Maj M. / Key Issues in Mental Health. - 2015. - Vol. 179. - 188 p.

10. Van Praag H.M. Comorbidity in psychiatry // Br. J. Psychiatry. - 1996. - Vol. 168, suppl. 30. - P. 129134.