CC BY
21
УДК 378.1
Тищенко В.М., доктор фшософи, професор ®
Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З. Гжицького
КОНКУРЕНТОЗДАТН1СТЬ ВИКЛАДАЧА ВИЩО1 ШКОЛИ
Прогресу в будь-якш галузi людсько! дiяльностi завжди сприяли очна або заочна форми змагання, здорова i чесна конкуренщя, боротьба за звання кращого. Ми розумieмо, що результати нашо! роботи не вимiрюються одиницями часу, кшькоси, висоти, швидкостi, ваги... Але хiба „Вчителя року" - найкращого серед шкiльних педагогiв називають за отими показниками? Тод1 чому кращого вчителя середньо!' школи треба 1 можна визначати щормчно, а про кращого викладача школи вищо!* школи навгть не згадуеться? Чи не е це не лише дивним, але певною мiрою i несправедливим?
Рамочний варiант конкурсу „Вузiвський викладач року", не претендуючи, звiсно, на безальтернатившсть, бачимо таким.
1. Не шзшше 15 серпня, вищi заклади освiти подають в Оргкомiтет (створений Мшктерством освiти i науки, Академiею педагогiчних наук та Академiею вищо! школи) заявку про свою участь у конкура, який е обов'язковим для ВНЗ IV |мвня акредитацй'.
2. Кожен унiверситет, академiя висувають лише одного претендента7.
3. Кандидати у встановлеш Оргкомiтетом термiни (протягом наступного навчального року) викликаються до Киева, де за жеребом 1м випадають навчальнi заклади для читання трьох конкурсних лекцш зi свое! дисциплши (двi теми за вибором претендента, одна - за ршенням Оргком^ету). В аудитора ведеться вщеозапис.
4. Прослухавши усiх кандидатiв, Конкурсна комiсiя протягом мiсяця за принципом порiвняльноl характеристики називае кращого педагога-лектора.
5. Окремо Комiсiею у вищевказаний термiн за п'ятибальною системою ощнюеться науковий доробок претендента.
6. „Вузiвський викладач року" називаеться в останню суботу червня у Киевi. Кубок (за встановленим зразком) та Диплом вручае переможцю Президент Укра!ни.
7. Кубок е перехiдним i пiдлягае поверненню в Оргкомiтет протягом травня наступного року.
Якщо будуть iншi варiанти проведення конкурсу, то це слщ лише вiтати, оскшьки це допоможе пошуку оптимального ршення. Важливо погодитись у
® Тищенко В.М., 2011
7 Можливо, насамперед 1з числа тих, хто за визначенням мае бути зразком педагопчно! та науково! майстерносп - професор1в з атестатом МОН, заслужених пращвнишв науки 1 техшки Укра!ни, заслужених пращвнишв народно! освгги Украши. Впевнеш, що у кожному навчальному заклад1 е чимало фах1вщв, яш зможуть пдно представити його у цьому змаганш. -В.Т.
головному - в доцшьност на державному рiвнi щороку публiчно вшановувати тих викладачiв вищо! школи Укра!ни, котр1 працюють за своУм фахом настшьки якчсно, наскшьки можуть це робити лише вони. Побажаемо !м висоти Духу, рiвно! висотi !х Таланту... I порадiемо за Колег, якi кращi за нас.
Хотшося б висловити переконання: визначення Кращого Викладача Вищо! Школи слугуватиме зростанню якостi нашо! роботи, а вщ цього виграють т^ для кого ми працюемо, - нашi студенти.
Нашi студенти... Ми часто так говоримо: „нашi студенти", „мо! студенти". А яке смислове навантаження цих двох ^в? На яю права вказують i до чого зобов'язують тут присвiйнi займенники? Скорш за все, вiдповiдi будуть однаковк йдеться про тих, кому ми викладаемо навчальну дисциплiну та приймаемо в них залжи, кпити.
Вiрно. Але це початок вщповда. Продовження ж у тому, що вища освiта визначае не тшьки професiю, але й квал1ф1кац1ю пращвника. Вона (квалiфiкацiя) значною мiрою залежить вiд пiдготовки людини до професи. А якiсть пiдготовки -вщ того, хто i як 11 проводить.
У кожнiй темi про рiвень нашо! професшно! майстерностi так чи шакше звучить полiфонiя штереав Вчителя i Учнiв. Саме тому ми нерщко чуемо про офщшне оцшювання викладача студентами. Проте i в цьому планi зроблено менше, нiж хотiлося б. Адже забезпечити свободу студентського „волевиявлення" не так вже складно: треба гарантувати його самостшшсть та аношмшсть. I гаранти (не на словах - на дш) маемо надати сво!м вихованцям ми. Наважимось, насмшимося побачити студентсью оцiнки у сво!й викладацькiй «залжовш», - i зробимо тим самим не лише вiрний психологiчний крок, але й крок, гщний чест професiйного мундира.
Споконвiку в людськш працi за майстернiстю Учня стояв Учитель. А за вчителем - його навчальна дисциплша. Зрозумiлим Правом Учня було не лише бажання вчитися у доброго Вчителя, але й право висловити про Майстра свою думку.
Можливо, доречно нагадати, що ще задовго до 1991 року на Мiжнародних наукових конференцiях в Ульяновську (двiчi), Мiнську, Киевi, Москвi (двiчi) автор говорив про необхщшсть розширити шформатившсть вузiвських дипломiв. Для чого пропонував змшити „Додатки" до них так, щоби пiсля назви дисциплiни обов'язково вказувалась кшьккть планових навчальних годин (лекцшних, практичних) - та фактично прослуханих, вщпрацьованих студентом. А шсля оцшки за дисциплiну називалися прпвища та посади викладачiв, як вели заняття та оцшювали знання.
Не беремося судити чому, але пропозищя сприймалася прохолодно i навiть насторожено.
Зараз iншi часи. Та чи зникла актуальнiсть питання про якiсть вищо! осв^и? I хiба логiчна у цьому зв'язку подальша анонiмнiсть оаб, вiдповiдальних за результати тако! серйозно! для Держави справи, як тдготовка кадрiв належно! квалiфiкацi! для пол^ики, економiки, освiти, науки, культури, силових структур?.. Запропонованi нововведення поруч iз практичною мали би ще одну сторону: iм'я
того чи шшого викладача стане своерщним знаком якост (або не якоси) знань, яю ми зобов'язаш забезпечувати у вузiвських стiнах.
... Нашi студенти. Нашi викладачi. Хотiлося, аби цi слова вимовляли завжди у дiалектичному взаемозв'язку та взаeмозалежностi, нагаданих частково й контекстом, який складаеться на цих сторшках. Сам же контекст е результатом багаторiчноl участi у викладацькш працi - подекуди i3 власною педагогiчною стратегiею i тактикою - та намаганням визначити, що в нш залишиться вiд сьогодення i збiльшить ту унiкальну фахову вертикаль, яка дктанеться навчального мистецтва майбутнього, а що ляже на безiменнi полищ ктори.
Л1тература
Стаття е авторським матерiалом, частиною власно! концепци, з найбiльш повним висвiтленням яко! Шановнi Читачi можуть, зокрема, ознайомитись у монографiях: Тищенко В.М. У еолодтнях Логоса. - Львiв: Сполом, 2002. - 342 с.; Тищенко В.М. Викладач еищог школи: феномен професп. - Львiв: Сполом, 2006. -398 с. А також у навчальному поабнику: Тищенко В.М. Лакотчна Украгна. - Львiв: Сполом, 2009. - 320 с. (Гриф МОН).
Summary Vadim Tyshchenko
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
named after S.Z. Gzhytskyj COMPETITIVENESS OF TEACHER OF HIGHER SCHOOL
Progress in any industry of human activity was always assisted by eye or in absentia forms of competition, healthy and honest competition, fight at a rank the best. Do we understand that our job performances are not measured by time, amount, height, speed, weight.. units But really "Teacher of year" - the best among school teachers name on those indexes? Then why the best teacher of middle school is it necessary and possible to determine annually, and about the best teacher of school higher even remembered never? Is not there it not only strange, but up to a point and unfair?
